Ухвала

від 06.02.2024 по справі 508/800/19

МИКОЛАЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 508/800/19

Номер провадження 2/508/1/24

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 лютого 2024 року смт. Миколаївка

Миколаївський районний суд Одеської області

в складі головуючого судді Банташ Д.С.,

за участю секретаря судового засідання Мазарак Н.А.,

сторін провадження:

позивача: ОСОБА_1 ,

представника позивача: адвоката Бабкова В.Д.

відповідача: ОСОБА_2

представника відповідача: адвоката Ковтун К.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Миколаївка Березівського району Одеської області клопотання відповідача ОСОБА_2 про призначення додаткової посмертної судово-психіатричної експертизи у цивільній справі № 508/800/19 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , про визнання заповіту недійсним, третя особа: Приватний нотаріус Миколаївського районного нотаріального округу Одеської області Сологуб О.А.,

встановив:

В провадженні Миколаївського районного суду Одеської області перебуває цивільна справа № 508/800/19 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , про визнання заповіту недійсним, третя особа: Приватний нотаріус Миколаївського районного нотаріального округу Одеської області Сологуб О.А.

Відповідач ОСОБА_2 заявила клопотання про призначення додаткової посмертної судово-психіатричної експертизи з метою визначення психічного стану ОСОБА_3 , її здатності усвідомлювати значення своїх дій і керувати ними. На вирішення експертизи просила поставити наступні додаткові питання: Чи страждала ОСОБА_3 на будь-який психічний розлад? Чи потребувала ОСОБА_3 за своїм психічним станом надання їй психіатричної допомоги станом на 04.09.2017 року? Посилалась на те, що висновок судово-психіатричної експертизи є неповним, не містить жодних аргументів (обґрунтувань, пояснень) щодо прийнятого експертом висновку. Висновок не містить жодних узагальнень дослідженого матеріалу, усунень протиріч, проведеного аналізу. Також зазначала, що експертом належним чином не надано відповідних узагальнень перебігу хвороб досліджуваного та їхнього впливу на її психіку і поведінку, не проведено аналізу її психічного стану в момент складання заповіту, не встановлено психічно-наслідкового зв`язку між хворобами досліджуваного та його можливістю усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними в момент підписання заповіту.

В судовому засіданні відповідач і її представник підтримали заявлене клопотання з підстав викладених в ньому і запереченнях до результатів посмертно судово-психіатричної експертизи.

Позивач і її представник в судовому засіданні заперечували проти призначення додаткової посмертної судово-психіатричної експертизи.

Третя особа в судове засідання не з`явилась, повідомлена належним чином, причини неявки суду невідомі.

Суд, ознайомившись з клопотанням відповідача, матеріалами справи, вислухавши думку сторін провадження, приходить до наступного висновку.

За змістом положень ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим кодексом.

Статтею 76 ЦПК України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами, як серед іншого, висновками експертів.

Судова експертиза - це дослідження експертом на основі спеціальних знань матеріальних об`єктів, явищ і процесів, які містять інформацію про обставини справи, що перебуває у провадженні органів дізнання, досудового та судового слідства. (стаття 1 Закону України «Про судову експертизу»)

Відповідно до положень частини першої статті 103 ЦПК України суд призначає експертизу за сукупності таких умов: 1) для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; 2) сторонами(стороною) не надані відповідні висновки експертів із цих самих питань або висновки експертів викликають сумніви щодо їх правильності.

Виходячи з положень статті 105 ЦПК України, призначення експертизи судом є обов`язковим у разі заявлення клопотання про призначення експертизи обома сторонами. Призначення експертизи судом є обов`язковим також за клопотанням хоча б однієї із сторін, якщо у справі необхідно встановити: 1) характер і ступінь ушкодження здоров`я; 2) психічний стан особи; 3) вік особи, якщо про це немає відповідних документів і неможливо їх одержати.

Як роз`яснено у п. п. п. 1, 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.1997 року № 8 «Про судову експертизу в кримінальних і цивільних справах», звернути увагу судів на необхідність суворого додержання вимог закону при призначенні судових експертиз та використанні їх висновків. Вказано на неприпустимість призначення експертизи у випадках, коли з`ясування певних обставин не потребує спеціальних знань, а також порушення перед експертом правових питань, вирішення яких віднесено законом до компетенції суду. Судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування.

В межах розгляду даної цивільної справи, на підставі ухвал Миколаївського районного суду Одеської області від 04.12.2019 року, 20 жовтня 2020 року і 09 березня 2023 року, за клопотанням сторони позивача, призначено посмертну судово-психіатричну експертизу, яку доручено експертам Одеської філії судово-психіатричних експертиз державної установи «Інститут психіатрії, судово-психіатричної експертизи та моніторингу наркотиків Міністерства охорони здоров`я України»» (код ЄДРПОУ 44918338, адреса: 65006, м. Одеса, вул. Академіка Воробйова № 9).

На вирішенняекспертам поставленонаступні питання: -В якомустані фізичногоздоров`я, відповідно до медичної карти амбулаторного хворого, знаходилася ОСОБА_3 під час складання та підписання заповіту на ім`я ОСОБА_2 , який посвідчено 04.09.2017р.секретарем Олексіївськоїсільської радиМиколаївського районуОдеської області? - В якому психічному стані, відповідно до медичної картиамбулаторного хворого,знаходилася ОСОБА_3 під час складання та підписання заповіту на ім`я ОСОБА_2 , який посвідчено 04.09.2017р. секретарем Олексіївської сільської ради Миколаївського району Одеської області? - Чи могла ОСОБА_3 розуміти власні дії та керувати ними у повній мірі станом на 04.09.2017р.? - Чи могла ОСОБА_3 прочитатицей заповіт,або прослухатийого тарозуміти йогозміст,чи підписатизаповіт? Чиздатна була, відповідно до медичної карти амбулаторного хворого, ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , усвідомлювати значення своїх дій, надавати їм належну оцінку, керувати ними та прогнозувати наслідки власних дій у повній мірі під час складання та підписання заповіту від 04.09.2017р.? - Який загальний стан психіки був у померлої ОСОБА_3 в період з 2014 року по вересень 2017 року?

17 листопада 2023 року до суду надано висновок судово-психіатричного експерта № 537 від 09.10.2023 року з якого вбачається, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , під час складання та підписання заповіту на ім`я ОСОБА_2 , який було посвідчено секретарем Олексіївської сільської ради Миколаївського району Одеської області 04.09.2017 року, виявляла клінічні ознаки хронічного, стійкого психічного розладу: «Органічного психічного розладу, у вигляді вираженого психоорганічного синдрому, складного генезу (судинного, метаболічного, гіпоксичного, віковий), із суттєвим зниженням вольових та критичних функцій» (що відповідав діагностичним критеріям рубриці «F07.9» за Міжнародною класифікацією хвороб 10-го перегляду), що абсолютно позбавляло її здатності усвідомлювати (розуміти) значення своїх дій та керувати ними, прогнозувати їх можливі наслідки під час укладання і підписання заповіту від 04.09.2017 року.

Предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань. (ч. 1 та ч. 2 ст. 102 ЦПК України).

За змістом положень ч. 2 ст. 113 ЦПК України, якщо висновок експерта буде визнано неповним або неясним, судом може бути призначена додаткова експертиза, яка доручається тому самому або іншому експерту (експертам).

Особливістю додаткової експертизи є те, що вона проводиться лише тоді, коли неповноту або недостатню ясність основного експертного висновку не можна усунути за допомогою допиту експерта й останньому потрібні додаткові дослідження.

Призначення додаткової експертизи, пов`язане з якістю проведеної первісної експертизи та її повноти, тому необхідність проведення додаткової експертизи виникає у разі, коли експерти не надав відповіді на всі постановлені судом питання, не дослідив у повному обсязі надані йому у розпорядження матеріали або залишив без уваги суттєві обставини, також наявність нових доказів та/або надання сторонами нових матеріалів, які не були предметом дослідження.

Статтею 110 ЦПК України передбачено, що висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом з іншими доказами за правилами, встановленими статтею 89 цього Кодексу. Відхилення судом висновку експерта повинно бути мотивоване в судовому рішенні.

Висновок експерта це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені експертові, складений у порядку, визначеному законодавством.

При перевірці й оцінці експертного висновку суд повинен з`ясувати: достатність поданих експертові об`єктів дослідження; повноту відповідей на поставлені питання та їх відповідність іншим фактичним даним; узгодженість між дослідницькою частиною та підсумковим висновком експертизи; обґрунтованість експертного висновку та його узгодженість з іншими матеріалами справи.

Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Пунктами 3 та 4 частини п`ятої статті 12 ЦПК України встановлено, що суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість, роз`яснює у випадку необхідності учасникам судового процесу їхні процесуальні права та обов`язки, наслідки вчинення або не вчинення процесуальних дій; сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом.

Згідно з п. 4 ст. 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, а відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод таке конституційне право повинно бути забезпечене судовими процедурами, які повинні бути справедливими.

Ознайомившись з висновком експерта, суд вважає, що він є чітким, не містить розпливчатих відповідей, з висновку є зрозумілим хід думок експерта.

Аналізуючи висновок експерта, суд приходить до висновку, що заявлені в клопотанні відповідача питання, що мають бути винесені на вирішення додаткової посмертної судово-психіатричної експертизи, не мають об`єктивного та суттєвого значення, адже на перше заявлене відповідачем питання «Чи страждала ОСОБА_3 станом на 04.09.2017 р. на будь-який психічний розлад?» вже надано відповідь Висновком судово-психіатричного експерта № 537 від 09.10.2023 року (сторінки 13-14 Висновку).

Друге заявлене відповідачем питання «Чи потребувала ОСОБА_3 за своїм психічним станом надання їй психіатричної допомоги станом на 04.09.2017 року?» суд вважає некоректним та таким, що не несе у собі значення, в силу чітких відповідей наявних в Висновку судово-психіатричної експертизи № 537 від 09.10.2023 року.

Слід також зазначити, що у посмертних експертизах судовий експерт психіатр позбавлений можливості безпосередньо спілкуватися із підекспертним, тому цей вид експертиз допускає кваліфікацію стану померлого з урахуванням наданих експерту вихідних даних (медичної документації, матеріалів справи, показів очевидців, тощо).

Додаткових матеріалів для проведення додаткової експертизи сторонами не надано, а судом не здобуто.

Зважаючи на викладене вище, вимоги діючого законодавства, суд приходить до висновку, що клопотання відповідача є безпідставним та необґрунтованим, а тому таким, що не підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, суд

постановив:

У задоволенні клопотання відповідача ОСОБА_2 про призначення додаткової посмертної судово-психіатричної експертизи у цивільній справі № 508/800/19 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , про визнання заповіту недійсним - відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Повний текст ухвали складено 08.02.2024 року.

Суддя Банташ Д.С.