Ухвала

від 05.02.2024 по справі 911/1413/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

"05" лютого 2024 р. м. Київ

Справа № 911/1413/22

Господарський суд Київської області у складі:

судді Ейвазової А.Р.,

за участі секретаря судового засідання Стаднік Є.О., розглянувши в судовому засіданні заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ЖИТЛОКОМ-ІРПІНЬ»</a> про розстрочення виконання судового рішення у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Київська обласна енергопостачальна компанія» до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЖИТЛОКОМ-ІРПІНЬ»</a>, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Київські регіональні електромережі» про стягнення 753 798,84грн, за участю представників від:

позивача (стягувача) - Тронь І.В. (довіреність №132 від 30.03.2024);

відповідача (боржника) - не з`явилися;

третьої особи не з`явилися

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Київської області від 29.03.2023, яке залишено без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 06.09.2023 (з урахуванням ухвали Північного апеляційного господарського суду від 15.01.2024 про виправлення описки):

- закрито провадження в частині стягнення 414 197,44грн основного боргу;

- позов задоволено частково та стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «ЖИТЛОКОМ-ІРПІНЬ»</a> (далі ТОВ «ЖИТЛОКОМ-ІРПІНЬ», відповідач, боржник) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Київська обласна енергопостачальна компанія» (далі ТОВ «Київська обласна ЕК», позивач, стягувач) 241 077,91грн основного боргу, 7 903,75грн - 3% річних, 44 152,25грн втрат від інфляції, а також 4 397,01грн в рахунок часткового відшкодування витрат, понесених на оплату позову судовим збором;

- відмовлено в задоволенні позову в частині стягнення 0,01грн основного боргу, 1 191,52грн 3% річних, 12 989,65грн - втрат від інфляції, 32 286,31грн пені (т.3 а.с.127-143; т.4 а.с.77-81).

22.09.2023 до Господарського суду Київської області надійшла заява ТОВ «ЖИТЛОКОМ-ІРПІНЬ» про розстрочення виконання відповідного рішення на 10 місяців шляхом оплати щомісячно по 29 753,09грн протягом 9 місяців та 29 753,11грн у десятому місяці (т.4 а.с.97-98).

Вимоги поданої заяви мотивовані неможливістю негайного виконання рішення суду у повному обсязі з об`єктивних причин.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 28.09.2023 вирішення питання про прийняття до розгляду заяви ТОВ «ЖИТЛОКОМ-ІРПІНЬ» про розстрочення виконання рішення суду у даній справі відкладено до повернення матеріалів справи до Господарського суду Київської області (т.4 а.с.117-118).

24.01.2024 справу повернуто з Північного апеляційного господарського суду (т.4 а.с.91).

25.01.2024 на примусове виконання рішення судом видані накази (т.4 а.с.123-124).

Ухвалою Господарського суду Київської області від 25.01.2024 прийнято заяву ТОВ «ЖИТЛОКОМ-ІРПІНЬ» про розстрочення виконання рішення у справі та призначено заяву до розгляду в судовому засіданні на 05.02.2024 о 15:30 (т.4 а.с.132-133).

Ухвалу доставлено до електронних кабінетів учасників справи 26.01.2024 о 14:13, що підтверджується довідками про доставку електронного листа (т.4 а.с.134-136).

29.01.2023 через систему «Електронний суд» стягувачем подані заперечення на заяву відповідача про розстрочення виконання судового рішення (т.4 а.с.137-138).

У запереченнях стягувач посилається на те, що розстрочення виконання рішення суду до 01.08.2024, суперечить положенням ч.5 ст.331 ГПК України, яка визначає максимальний строк на який може бути розстрочено виконання рішення. Окрім того, стягувач вказує, що як і відповідач несе ризики і збитки при здійсненні господарської діяльності і фактично власними коштами вже оплатив виробнику поставлену відповідачу електроенергію., тому розстрочення виконання рішення у справі порушить баланс інтересів сторін.

02.02.2024 від боржника надійшла заява (т.4 а.с.147). з долученням до неї платіжних інструкцій №2296 від 22.11.2023; №2315 від 06.12.2023 та №2341 від 29.12.2023, №2388 від 29.01.2024 на підтвердження факту часткового виконання рішення суду згідно запропонованого графіку. Окрім того, вказаною заявою боржник повідомив про підтримання заяви про розстрочення виконання рішення суду та просив її розглядати без участі представника відповідача

В судове засідання з`явився представник стягувача - ТОВ «Київська обласна ЕК»; боржник - ТОВ «ЖИТЛОКОМ-ІРПІНЬ» в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Представник стягувача в судовому засіданні заперечував щодо задоволення поданої заяви у повному обсязі.

Заслухавши пояснення представника стягувача, дослідивши зібрані у справі докази, суд вважає подану заяву такою, що не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до статті 1291 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов`язковими до виконання на всій території України.

Частиною 2 ст.13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» встановлено, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

За змістом ст.18 ГПК України, яка кореспондується зі ст.326 ГПК України, унормовано, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

В силу ч.1 ст.331 ГПК України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, зокрема, може відстрочити або розстрочити виконання рішення.

Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення, як установлено ч.3 вказаної статті, є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Згідно ч.4 ст.331 ГПК України, вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує:

1) ступінь вини відповідача у виникненні спору;

2) стосовно фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, її матеріальний стан;

3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

При цьому, відповідно до ч.5 ст.331 ГПК України розстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови.

Визначений вказаною нормою максимальний строк не може бути змінений судом.

Відповідно до ч. 5 ст.240 ГПК України датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено повне чи скорочене), а датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Рішення у даній справі, виконання якого боржник просить відстрочити, ухвалено 29.03.2023.

Отже, враховуючи приписи ч.5 ст.331 ГПК України, розстрочення виконання відповідного рішення можливе лише до 29.03.2024. Однак, у поданій заяві боржник вимагає розстрочити виконання рішення суду до 01.08.2024, тобто понад максимально можливий строк, встановлений ч.5 ст.331 ГПК України, у зв`язку з чим подана заява не підлягає задоволенню.

Також, при вирішенні питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, враховуються, зокрема, матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо (вказаний висновок викладений в постанові КГС ВС від 07.12.2022 у справі № 910/11949/21).

Отже, розстрочення виконання рішення суду можливо лише у виняткових випадках, що обумовлюють об`єктивні ускладнення при виконанні рішення або наявність яких робить його виконання не можливим.

Вказані у заяві обставини не є такими, що свідчать про неможливість виконання рішення суду, а фактично у поданій заяві боржник вказує на можливе настання негативних наслідків для нього у разі одномоментного виконання рішення суду в повному обсязі. Однак, надання розстрочки виконання рішення не може створювати занадто або безпідставно привілейовані умови для боржника, натомість повинне базуватися на принципах співмірності і пропорційності з метою забезпечення балансу прав і законних інтересів стягувача і боржника.

При цьому, окремі обставини, на які боржник посилається, не відповідають дійсності.

Так, в обґрунтування поданої заяви боржник наголошує на тому, що єдиним його доходом є отримання щомісячної винагороди управителя, втім доказів у підтвердження відповідної обставини не надає.

Відповідно до п.7 ч.1 ст.1 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» (далі Закон № 755-IV) єдиний державний реєстр юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань єдина державна інформаційна система, що забезпечує збирання, накопичення, обробку, захист, облік та надання інформації про юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадські формування, що не мають статусу юридичної особи.

Згідно ч.1 ст.7 Закону № 755-IV передбачено, що єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення державних органів та органів місцевого самоврядування, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб, громадські формування, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб-підприємців з Єдиного державного реєстру.

Пунктом 11 ч.2 ст.9 Закону № 755-IV зазначено, що в Єдиному державному реєстрі містяться такі відомості про юридичну особу, крім державних органів і органів місцевого самоврядування як юридичних осіб, зокрема, про види діяльності.

Як установлено ч.1,2 ст.10 Закону №755-ІV: якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою; якщо відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, є недостовірними і були внесені до нього, третя особа може посилатися на них у спорі як на достовірні; третя особа не може посилатися на них у спорі у разі, якщо вона знала або могла знати про те, що такі відомості є недостовірними.

Згідно відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо ТОВ «ЖИТЛОКОМ-ІРПІІНЬ», окрім здійснення основної діяльності - управління майном за винагороду або на основі контракту (КВЕД-2010 клас 68.32), таке товариство може здійснює й інші види економічної діяльності, такі як: електромонтажні роботи (КВЕД-2010 клас 43.21); інші види діяльності із прибирання (КВЕД-2010 клас 81.29); загальне прибирання будинків (КВЕД-2010 81.21) та інші спеціалізовані будівельні роботи (КВЕД-2010 клас 43.99).

Таким чином, враховуючи можливість здійснення позивачем не лише діяльності з управління майном, а інших видів діяльності, є непідтвердженими доказами твердження про те, що боржник виконує виключно функції управителя одним багатоквартирним будинком і єдиним його доходом є надання відповідних послуг.

Окрім того, питання про розстрочення виконання рішення суд має вирішувати із дотриманням балансу інтересів стягувача та боржника

У даній справі боржник вказує, що внаслідок складної економічної ситуації, спричиненої повномасштабним російським вторгненням та ведення активних бойових дій зменшилась фінансова спроможність власників приміщень будинку і борг власників приміщень у будинку складає 1 324 952,57грн, що підтверджено бухгалтерською довідкою від №761 від 18.09.2023, що впливає на можливість виконання рішення суду.

Також, до поданої заяви позивач долучає бухгалтерську довідку №760 від 18.09.2023 (т.4 а.с.100) на підтвердження витрат на заробітну плату адміністрації та договір фінансового лізингу №К1JRFLOWW4Z80-1 від 02.06.2021 (т.4 а.с.101-109), вказуючи про наявність зобов`язань щодо сплати лізингових платежів.

Разом з тим, відповідні докази свідчать не про неможливість виконання рішення суду у даній справі або певні ускладнення при його виконанні, а лише можуть свідчити про негативні наслідки для відповідача у разі фактичного повного виконання рішення суду одразу.

Так, згідно зі ст. ст. 73 та 74 ГПК України: доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи; кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Між тим, доказів в обґрунтування саме неможливості або ускладнень у виконані рішення суду боржником не надано.

Відповідно до ст.42 Господарського кодексу України (далі ГК України) підприємництво це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб`єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

Згідно зі ст.44 ГК України підприємництво здійснюється на основі, зокрема, комерційного розрахунку та власного комерційного ризику.

Такі обставини як наявність або відсутність економічного ефекту від укладених в ході підприємницької діяльності договорів та зростання договірних зобов`язань суб`єкта підприємницької діяльності є комерційним ризиком, за який несе відповідальність сам суб`єкт підприємницької діяльності.

У даній справі позивач не довів того, що ним здійснюються заходи щодо зменшення власної дебіторської заборгованості, а взяття боржником зобов`язань перед третіми особами щодо сплати лізингових платежів внаслідок укладення відповідного договору залежить, у даному випадку, виключно від волі боржника. При цьому врахування лише негативних наслідків від виконання рішення суду для боржника спричинить порушення справедливого балансу, оскільки і боржник, і стягувач знаходяться у рівних економічних умовах і здійснюють свою діяльність в одній державі, тому незадовільний фінансовий стан відповідача, відсутність коштів, а також негативні наслідки від військової агресії сам по собі є недостатньою причиною для розстрочення виконання рішення суду.

Таким чином, відповідач не довів суду наявність обставин, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим та є підставою для розстрочення виконання рішення суду.

При цьому, тривале невиконання зобов`язання щодо погашення заборгованості призведе до порушення прав позивача, може спричинити негативні наслідки для стягувача.

З огляду на викладене, з урахуванням балансу інтересів сторін, враховуючи, що порушення зобов`язань, невиконання якого стало підставою для звернення до суду з позовом щодо якого прийнято рішення у справі, яке просить розстрочити боржник, почалось ще у 2020 році і тривалий час не виконувалось, фактичне не доведення відповідачем наявності обставин, які унеможливлюються або ускладнюють виконання рішення суду, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення заяви ТОВ «ЖИТЛОКОМ-ІРПІНЬ» про розстрочення виконання рішення у даній справі.

Положеннями ч.7 ст. 331 ГПК України визначено, що про відстрочення або розстрочення виконання судового рішення, встановлення чи зміну способу та порядку його виконання або відмову у вчиненні відповідних процесуальних дій постановляється ухвала, яка може бути оскаржена.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 232-234, 235, 331 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1.Відмовити у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «ЖИТЛОКОМ-ІРПІНЬ»</a> про розстрочення виконання рішення Господарського суду Київської області від 29.03.2023 у справі №911/1413/22 (вх. №18142/23 від 22.09.2023).

2.Копію ухвали направити учасникам справи.

Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та може бути оскаржена протягом 10 днів в порядку, передбаченому ст. 257 ГПК України.

Повний текст ухвали складено 08.02.2024.

Суддя А.Р. Ейвазова