Ухвала

від 08.01.2024 по справі 160/296/24

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

08 січня 2024 року Справа №160/296/24

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Юхно І.В., перевіривши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

03.01.2024 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, у якому позивач просить суд:

- визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення форми Ф №219118-1308-0461 від 31.07.2018 року на суму 566655,04 грн., про нарахування податкового зобов`язання з орендної плати з фізичних осіб за податковий період - 2018 р.;

- визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення форми Ф №219117-1308-0461 від 31.07.2018 року на суму 12966.32 грн за формою «Ф» про нарахування податкового зобов`язання з орендної плати з фізичних осіб за податковий період - 2018 р.;

- визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення форми №252597-5353-0461 від 20.05.2019 р. на суму 19684,85 грн., про нарахування податкового зобов`язання з орендної плати з фізичних осіб за податковий період - 2019 р.;

- визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення № 252598-5353-0461 від 20.05.2019 р. на суму 849985,82 грн., про нарахування податкового зобов`язання з орендної плати з фізичних осіб за податковий період - 2019 р.;

- визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення № 40082-5240-0461 від 03.03.2020 р. на суму 849985,82 грн. про нарахування податкового зобов`язання з орендної плати з фізичних осіб за податковий період - 2020 р.;

- визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення № 40081-5240-0461 від 03.03.2020 р. на суму 19 684 грн. про нарахування податкового зобов`язання з орендної плати з фізичних осіб за податковий період - 2020 р.;

- визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення № 9771863-2406-0461 від 25.06.2021 р. на суму 19684,85грн., про нарахування податкового зобов`язання з орендної плати з фізичних осіб за податковий період - 2021 р.;

- визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення № 9771864-2406-0461 від 25.06.2021 р. на суму 849985, 82 грн. про нарахування податкового зобов`язання з орендної плати з фізичних осіб за податковий період - 2021 р.

Згідно з положеннями частини 8 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) питання про відкриття провадження в адміністративній справі суддя вирішує протягом п`яти днів з дня надходження до адміністративного суду позовної заяви, заяви про усунення недоліків позовної заяви у разі залишення позовної заяви без руху, або отримання судом у порядку, визначеному частинами третьою-шостою цієї статті, інформації про місце проживання (перебування) фізичної особи.

Відповідно до пунктів 3 та 6 частини 1 статті 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 КАС України та чи немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Суд зазначає, що форма та зміст позовної заяви закріплені у статті 160 КАС України.

Згідно із частиною першою статті 160 КАС України у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.

Відповідно до пунктів 4, 5, 9 частини 5 статті 160 КАС України в позовній заяві зазначаються: зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; у справах щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень обґрунтування порушення оскаржуваними рішеннями, діями чи бездіяльністю прав, свобод, інтересів позивача.

Із цих законодавчих положень випливає, що особа, яка вважає, що порушені її права, свободи чи інтереси, і яка у зв`язку із цим звертається за їх захистом до адміністративного суду, має зазначити в позовній заяві: хто, який саме суб`єкт владних повноважень (а якщо відповідачем може бути суб`єкт господарювання, то який саме) порушив її права чи інтереси, яким чином, якими діями (рішенням, бездіяльністю) відбулося втручання в її права, які саме права були порушені, чи належать вони позивачу, які обставини про це свідчать.

Закон не передбачає вимог щодо обсягу, повноти чи слушності доводів позовної заяви, але приписує щонайменше сформулювати суть (зміст) порушення, яким чином воно негативно позначилось на правах особи, яка звертається з позовом, яким чином може бути відновлено порушене право.

При цьому, зміст та обсяг порушеного права та викладення обставин, якими воно підтверджується, в кожному конкретному випадку можуть різнитися, але принаймні на рівні формулювання викладу їх змісту мають бути достатніми, щоб визначити предмет спору, його юрисдикційну належність, характер вимог, часові межі події порушення, нормативне регулювання спірних відносин, а також обставини, за яких можна ухвалити одне з обов`язкових процесуальних рішень, пов`язаних із визнанням позовної заяви прийнятною/неприйнятною.

Наведений висновок сформований Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 12.02.2020 по справі № 640/7310/19.

Згідно з частиною 5статті 242 КАС Українипри виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Статтею 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»передбачено, що висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.

Водночас, суд зауважує, що за положеннями частини 1статті 77 КАС Україникожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 4 статті 161 КАС України визначено, що позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Поряд із цим, суд звертає увагу, що частиною 7 статті 161 КАС України визначено, що до заяви про визнання індивідуального акта протиправним чи адміністративного договору недійсним додається також оригінал або копія оспорюваного акта чи договору або засвідчений витяг з нього, а у разі відсутності акта чи договору у позивача клопотання про його витребування.

За положеннями частин 1, 2 статті 80 КАС України учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом. У клопотанні про витребування доказів повинно бути зазначено: 1) який доказ витребовується; 2) обставини, які може підтвердити цей доказ, або аргументи, які він може спростувати; 3) підстави, з яких випливає, що цей доказ має відповідна особа; 4) заходи, яких особа, що подає клопотання, вжила для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів, та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу.

У якості додатків до позову позивачем вказано копії податкових повідомлень-рішень №219118-1308-0461 від 31.07.2018, №219117-1308-0461 від 31.07.2018, №252597-5353-0461 від 20.05.2019, № 252598-5353-0461 від 20.05.2019, № 40082-5240-0461 від 03.03.2020, № 40081-5240-0461 від 03.03.2020, № 9771863-2406-0461 від 25.06.2021, № 9771864-2406-0461 від 25.06.2021, тоді як до матеріалів адміністративного позову надані лише корінці наступних податкових повідомлень-рішень:

- № 219118-1308-0461, яке датоване 15.02.2018, тобто дата прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення не співпадає;

- № 219117-1308-0461, яке датоване 15.02.2018, тобто дата прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення не співпадає;

- № 252597-5353-0461 від 20.05.2019;

- № 252598-5353-0461 від 20.05.2019;

- № 40082-5240-0461 від 03.03.2020;

- № 40081-5240-0461 від 03.03.2020;

- № 9771863-2406-0461 від 25.06.2021;

- № 9771864-2406-0461 від 25.06.2021.

Проте, суд наголошує, що до матеріалів справи копій оскаржуваних податкових повідомлень-рішень надано не було. При цьому, жодних обґрунтувань щодо неможливості подання позивачем копії оспорюваних податкових повідомлень-рішень на виконання вимог частини 7 статті 161 КАС України до суду не надано.

Таким чином, всупереч наведених норм позивачем не було надано до суду оригіналів, копій або засвідчених витягів з оскаржуваних податкових повідомлень-рішень №219118-1308-0461 від 31.07.2018, №219117-1308-0461 від 31.07.2018, №252597-5353-0461 від 20.05.2019, № 252598-5353-0461 від 20.05.2019, № 40082-5240-0461 від 03.03.2020, № 40081-5240-0461 від 03.03.2020, № 9771863-2406-0461 від 25.06.2021, № 9771864-2406-0461 від 25.06.2021.

Крім цього, в порушення наведених вимогах до суду не надано окремого клопотання про витребування доказів, яке б містило наступні відомості: який доказ витребовується; обставини, які може підтвердити цей доказ, або аргументи, які він може спростувати; підстави, з яких випливає, що цей доказ має відповідна особа; заходи, яких особа, що подає клопотання, вжила для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів, та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу.

З огляду на вказане, суд вважає за необхідне запропонувати позивачеві надати до суду уточнений адміністративний позов з уточненими позовними вимогами відповідно до вимог КАС України, а також його копії для направлення відповідачу/відповідачам у справі відповідно до їх кількості, або оригінали або копій оспорюваних рішень або засвідчений витяг з них, а у його разі відсутності у позивача обґрунтованого клопотання про їх витребування у відповідності до вимог статті 80 КАС України.

Водночас, суд наголошує, що згідно із частиною 1 статті 172 КАС України в одній позовній заяві може бути об`єднано декілька вимог, пов`язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні та похідні позовні вимоги.

Право позивача заявити кілька вимог в одній позовній заяві, якщо вони пов`язані між собою, передбачено також частиною 1 статті 21 КАС України.

Зі змісту наведених процесуальних норм вбачається, що об`єднання в одній позовній заяві декількох вимог допускається за умови пов`язаності їх між собою підставами виникнення або поданими доказами, а також основних і похідних вимог.

При цьому, під підставами позову, слід розуміти обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги. Обставинами можуть бути лише юридичні факти матеріально-правового характеру, тобто такі факти, які тягнуть певні правові наслідки: виникнення, зміну чи припинення правовідносин. Юридичні факти матеріально-правового характеру, які визначені як підстави позову, свідчать про те, що існують правовідносини і що внаслідок певних дій ці відносини стали спірними.

Аналогічна правова позиція неодноразово викладена Верховним Судом, зокрема, у постановах від 17.06.2021 у справі № 640/27758/20 та від 29.12.2021 у справі №752/20709/21.

Водночас слід враховувати, що у випадку пред`явлення позивачем в одній позовній заяві кількох вимог, що становлять предмет адміністративного позову, вказані вимоги мають виникати з однакових юридичних фактів, тобто мати єдині підстави позову, оскільки в протилежному випадку виникають різні адміністративні позови, які підлягають розгляду в окремих самостійних провадженнях.

Наведеної правової позиції також дотримався Верховний Суд у постанові від 13.04.2022 у справі № 640/23353/21.

Суд також звертає увагу, що інститут об`єднання/роз`єднання позовів, в першу чергу спрямований на пришвидшення розгляду справи. Водночас, об`єднання в одне позовне провадження вищезазначених справ може призвести до сповільнення їх розгляду, що не відповідає принципам адміністративного судочинства, зокрема щодо розумності строків розгляду справи судом.

Як вбачається зі змісту позовної заяви, позивачем в позовній заяві об`єднано вісім позовних вимог про оскарження податкових повідомлень-рішень, які прийняті відповідачем стосовно нарахування ОСОБА_1 податкового зобов`язання з орендної плати з фізичних осіб за податкові періоди 2018-2021 роки на загальну суму 3 188 632,52 грн.

Проте, в порушення вищеозначених вимог в позовній заяві не було наведено будь-яких обґрунтуваньдоцільності об`єднання позовних вимог.

Більш того, в тексті адміністративного позову самостійно вказано, зокрема: «В спірних податкових повідомленнях-рішеннях про нарахування податкового зобов`язання з орендної плати з фізичних осіб за податковий період - 2018, 2019, 2020, 2021 р. не має будь-яких даних стосовно об`єкту нарахування податку, його розмір, даних щодо договору оренди, адреси тощо...».

При цьому, суд наголошує, що в силу вимог частини 1 статті 45 КАС України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.

Суд зобов`язаний вживати заходів для запобігання зловживанню процесуальними правами. У випадку зловживання учасником судового процесу його процесуальними правами, суд застосовує до нього заходи, визначені цим Кодексом (ч.1 ст.45 КАС України).

Суд звертає увагу, що об`єднання позивачем позовних вимог без наведення доцільності законодавчо передбачених підстав для їх об`єднання в одній позовній заяві може свідчити про спробу ухилення від сплати судового збору за подання позову щодо оскарження кожного податкового повідомлення-рішення окремо, тобто, сплату судового збору в меншому розмірі із розрахунку загальної ціни позову, що не може вважатися добросовісним користуванням позивачем своїми процесуальними правами.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про необхідність надання позивачем пояснень щодо підстав об`єднання в одне провадження заявлених позовних вимог у відповідності дочастини 1статті 172 КАС України з наданням відповідних доказів за наявності.

Частинами 1 та 2 статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

На підставі викладеного суд залишає подану заяву без руху та пропонує позивачу усунути наступні недоліки шляхом надання до суду:

- уточненого адміністративного позову з уточненими позовними вимогами відповідно до вимог КАС України, а також його копії для направлення відповідачу/відповідачам у справі відповідно до їх кількості, або оригінали, або копії оспорюваних рішень, або засвідчений витяг з них, а у його разі відсутності у позивача обґрунтованого клопотання про їх витребування у відповідності до вимог статті 80 КАС України;

- пояснення щодо підстав об`єднання в одне провадження заявлених позовних вимог у відповідності дочастини 1статті 172 КАС України з наданням відповідних доказів за наявності.

Керуючись статтями 160, 161, 169, 172, 248, 256 КАС України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень залишити без руху.

Надати позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом п`яти днів з дня отримання ухвали суду.

Копію ухвали про залишення позовної заяви без руху невідкладно направити на адресу позивача.

Роз`яснити, що за приписами частини 7 статті 18 КАС України особі, яка зареєструвала електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, суд вручає будь-які документи у справах, в яких така особа бере участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення до електронного кабінету такої особи, що не позбавляє її права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.

Роз`яснити позивачу, що позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк. Повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Ухвала набирає законної сили відповідно до статті 256 КАС України та в самостійному порядку оскарженню не підлягає.

Суддя І.В. Юхно