Рішення

від 07.02.2024 по справі 160/30800/23

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 лютого 2024 рокуСправа №160/30800/23 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Неклеса О.М., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у письмовому провадженні адміністративну справу за позовною заявою Керівника Лівобережної окружної прокуратури міста Дніпра Дніпропетровської області в інтересах держави в особі Головного управління ДСНС у Дніпропетровській області до Комунального некомерційного підприємства «Міська клінічна лікарня №6», треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Дніпровська міська рада, Дніпропетровська обласна рада про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Керівника Лівобережної окружної прокуратури міста Дніпра Дніпропетровської області (далі - прокурор) в інтересах держави в особі Головного управління ДСНС у Дніпропетровській області до Комунального некомерційного підприємства «Міська клінічна лікарня №6» (далі відповідач, КНП «Міська клінічна лікарня №6»), треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Дніпровська міська рада, Дніпропетровська обласна рада, в якій прокурор просить:

-визнати протиправною бездіяльність Комунального некомерційного підприємства «Міська клінічна лікарня №6» Дніпровської міської ради (адреса: вул. Батумська, 13, м. Дніпро, 49074, код ЄДРПОУ - 01984441) в частині невжиття заходів щодо приведення в належний технічний стан та готовність до укриття населення захисної споруди цивільного захисту - сховища №12238, що знаходиться за адресою: Дніпропетровська область, місто Дніпро, вулиця Батумська, 13, у відповідності до Вимог щодо утримання та експлуатації захисних споруд цивільного захисту, затверджених Наказом Міністерства внутрішніх справ України № 579 від 09.07.2018 «Про затвердження вимог з питань використання та обліку фонду захисних споруд цивільного захисту».

-зобов`язати Комунальне некомерційне підприємство «Міська клінічна лікарня №6» Дніпровської міської ради (адреса: вул. Батумська, 13, м. Дніпро, 49074, код ЄДРПОУ - 01984441) привести у стан готовності до використання за призначенням захисну споруду цивільного захисту №12238, що знаходиться за адресою: Дніпропетровська область, місто Дніпро, вулиця Батумська, 13, у відповідності до Вимог щодо утримання та експлуатації захисних споруд цивільного захисту, затверджених Наказом Міністерства внутрішніх справ України № 579 від 09.07.2018 «Про затвердження вимог з питань використання та обліку фонду захисних споруд цивільного захисту».

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що опрацюванням відомостей з інтерактивної карти розташування захисних споруд цивільного захисту в Амур-Нижньодніпровському, Індустріальному та Самарському районах міста Дніпра, опублікованої Головним управлінням ДСНС України в Дніпропетровській області з`ясовано, що за адресою: 49074, м. Дніпро, Індустріальний район, вул. Батумська, буд. 13 - розташована захисна споруда цивільного захисту за №12238, яка є не готовою до укриття. Балансоутримувачем даної захисної споруди є Комунальне некомерційне підприємство «Міська клінічна лікарня №6» Дніпровської міської ради. На підставі інформації про стан готовності вказаної споруди цивільного захисту на території міста Дніпра, отриманої від Дніпровського РУ ГУ ДСНС України у Дніпропетровській області (лист №5147/03-22 від 14.09.2022) про те, що ступінь готовності захисної споруди цивільного захисту № 12238 в період з 2021 по 2022 роки був визначений, як не готовою до використання за призначенням, Дніпровським РУ не вживались заходи щодо приведення зазначеної споруди у вищі ступені готовності, Лівобережною окружною прокуратурою міста Дніпра внесено відомості до ЄРДР №4202304201000187 від 12.07.2023 за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч.1 ст.367 КК України за фактом невиконання балансоутримувачами вимог щодо належного утримання захисних споруд. Згідно з актом оцінки стану готовності захисної споруди цивільного захисту №12238 від 15.09.2022 та 16.02.2023 вказана захисна споруда оцінюється як обмежене готове до використання за призначенням. Відповідач систематично не виконує свої обов`язки по утриманню захисної споруди у готовому до використання стані, тому на сьогоднішній день використання захисної споруди №12238 за адресою: м. Дніпро, вул. Батумська, 13, є не готовою. З метою встановлення реального стану захисної споруди цивільного захисту на час звернення прокурора з позовом, в рамках кримінального провадження №4202304201000187 за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 367 КК України проведено 10.11.2023 огляд сховища №12238 за участі провідного фахівця відділу цивільного захисту Дніпровського РУ ГУ ДСНС України у Дніпропетровській області. Незважаючи на неодноразові ракетні удари по інфраструктурі міста Дніпра, через що вказане сховище не здатне забезпечити захист цивільного населення та у разі використання за призначенням створює загрозу для життя та здоров`я людей. Щодо наявності підстав для представництва інтересів держави прокурор зазначив, що згідно з п. 1 Положення про Державну службу України з надзвичайних ситуацій затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 грудня 2015 р. № 1052 (далі - Положення) Державна служба України з надзвичайних ситуацій (ДСНС) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра внутрішніх справ і який реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій та запобігання їх виникненню, ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій, рятувальної справи, гасіння пожеж, пожежної та техногенної безпеки, діяльності аварійно-рятувальних служб, а також гідрометеорологічної діяльності. Законом України №2655-ІХ від 06.10.2022 (набрав законної сили 29.10.2022) внесено зміни до п. 48 ч. 2 ст. 17-1 Кодексу цивільного захисту та розширено повноваження органів ДСНС щодо звернення до адміністративного суду з позовом. Відповідно до п. 1, 2 Постанови КМУ №303 від 13.03.2022 (в редакції від 06.12.2022) припинено проведення планових та позапланових заходів державного нагляду (контролю) і державного ринкового нагляду на період воєнного стану, введеного Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64 «Про введення воєнного стану в Україні». За наявності загрози, що має негативний вплив на права, законні інтереси, життя та здоров`я людини, захист навколишнього природного середовища та забезпечення безпеки держави, а також для виконання міжнародних зобов`язань України протягом періоду воєнного стану дозволено здійснення позапланових заходів державного нагляду (контролю) на підставі рішень центральних органів виконавчої влади, що забезпечують формування державної політики у відповідних сферах. Враховуючи, що питання утримання захисної споруди у готовому до використання стані відповідає інтересам суспільства і держави та має виключне значення для забезпечення захисту мирного населення, особливо у питаннях підтримання колективних засобів захисту, якими є захисні споруди та інші місця можливого перебування людей, для збереження їх життя та здоров`я під час військової агресії, а отримана прокурором під час листування інформація свідчила про наявність ознак порушення законодавства, що свідчить про доведеність підстав для звернення прокурора з цим позовом. Отже, спірні правовідносини обумовлені реалізацією прокурором передбачених КАС України та Законом України «Про прокуратуру» повноважень щодо захисту інтересів держави і спрямовані на усунення порушень законодавства у сфері обороноздатності держави, у тому числі на забезпечення захисту мирного населення, особливо у питаннях підтримання колективних засобів захисту, якими є захисні споруди та інші місця можливого перебування людей, для збереження їх життя та здоров`я під час військової агресії.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08.12.2023 року відкрито провадження в адміністративній справі. Справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

26.12.2023 року від третьої особи - Дніпропетровської обласної ради до суду надійшли пояснення, в яких зазначено, що відповідно до підпункту 1.9. пункту 1 Рішення Дніпропетровської обласної ради від 22 лютого 2019 року № 461-16/ VII „Про деякі питання управління майном, що належить до спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Дніпропетровської області юридичну особу - комунальний заклад „Дніпропетровська шоста міська клінічна лікарня Дніпропетровської обласної ради, розташовану за адресою: м. Дніпро, вул. Батумська, 13, та закріплене за нею на праві оперативного управління майно вирішено передати до комунальної власності територіальної громади міста Дніпра, голові міської ради запропоновано здійснити заходи, передбачені чинним законодавством, на виконання підпункту 1.9. пункту 1 Рішення. Акт приймання-передачі Комунального закладу „Дніпропетровська шоста міська клінічна лікарня Дніпропетровської обласної ради, яким зокрема передано зі спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Дніпропетровської області до комунальної власності територіальної громади міста Дніпра будівлю сховища (захисної споруди) літ. О, розташовану за адресою: м. Дніпро, вул. Батумська, буд. 13, підписано 07.05.2019. Отже, з 07.05.2019 власником нерухомого майна, а саме будівлі сховища (захисної споруди) літ. О та органом управління майном є територіальна громада міста Дніпра в особі Дніпровської міської ради, а балансоутримувачем та особою якій належить зазначене майно на праві оперативного управління - Комунальне некомерційне підприємство „Міська клінічна лікарня № 6 Дніпровської міської ради.

05.01.2024 року судом зареєстрований відзив Комунального некомерційного підприємства «Міська клінічна лікарня №6» (вих. №9/11 від 04.01.2024 року), в якому відповідач відповідно до пункту 4 глави 2 розділу VI «Вимог» комісією у складі представників ДСНС України у Дніпропетровській області, ГУНП в Дніпропетровській області, органу місцевого самоврядування та власника споруди 02.06.2023 та 28.06.2023 складено Акти оперативного огляду об`єкта (будівлі, споруди, приміщення) щодо можливості його використання для укриття населення. За результатами проведених оглядів встановлено, що технічний стан споруди оцінюється як обмежено працездатний, приміщення чисті, сухі та незахаращені, в наявності один аварійний вихід, санітарний стан задовільний, показники руху - наявні. Захисна споруда №12238 визначена як обмежено придатна до укриття населення. Згідно Акту оцінки стану готовності захисних споруд цивільного захисту від 04.09.2023 загальний висновок про стан готовності захисної споруди - сховище №12238 оцінюється як обмежено готове до використання за призначенням. З метою усунення недоліків, виявлених комісіями під час проведення перевірок, адміністрацією підприємства вжито заходів щодо приведення захисної споруди №12238 у готовність до використання за призначенням (На Веб-порталі Уповноваженого органу з питань закупівель системи публічних закупівель «Ргоzогго» КНП «МКЛ №6» ДМР оприлюднено оголошення про проведення закупівлі передпроектних робіт по об`єкту: «Капітальний ремонт захисної споруди цивільного захисту літера «О» (обліковий номер 12238) за адресою вул. Батумська, 13, м. Дніпро, укладення договору про закупівлю передпроектних робіт, оголошення про проведення закупівель «Послуги з поточного ремонту захисної споруди цивільного захисту № 12238 у м. Дніпрі» та ін.). Рішенням Дніпровської міської ради «Про бюджет Дніпровської міської територіальної громади на 2023 рік» зі змінами кредитування бюджету, КНП «МКЛ №6» ДМР виділено кошти на капітальний ремонт в сумі 2 687 783, 00 грн. 07.11.2023 за ініціативою працівників прокуратури складено Акт оцінки стану готовності захисної споруди - сховища №12238 за участю представників підприємства, ГУНП в Дніпропетровській області, провідного інспектора відділу ОПР та ЦЗ Бердянського РУ ГУ ДСНС України в Запорізькій області, спеціаліста відділу благоустрою Дніпровської міської ради. За результатами проведеної оцінки стану готовності від 07.11.2023 сховище №12238 визнано як обмежено готове до використання за призначенням та надано рекомендації щодо приведення захисної споруди у готовність до використання за призначенням відповідно до вимог наказу МВС України №579 від 09.07.2018. Станом на день подання відзиву КНП «МКЛ №6» ДМР вживає всіх можливих, правомірних та дієвих дій, спрямованих на приведення захисної споруди №12238 у належний технічний стан та готовність до укриття населення, а також приведення загального стану сховища у відповідність діючим вимогам законодавства. За умови повного виконання усіх запланованих ремонтних робіт, приміщення захисної споруди цивільного захисту може використовуватися для комфортного перебування в укритті та продовження лікувального процесу під час оголошення сигналу повітряної тривоги. За результатами правового аналізу повноваження органів Державної служби з надзвичайних ситуацій та установлено, що на підставі статей 67 та 68 Кодексу цивільного захисту України саме органи ДСНС уповноважені звертатися до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки роботи підприємств. Отже, здійснення захисту інтересів держави у сфері пожежної та техногенної безпеки покладено саме на органи ДСНС, які у визначений законом спосіб реалізують свої повноваження у цій сфері суспільних відносин. Представництво інтересів держави прокурором в суді не повинно мати на меті підміну суб`єкта виконання владних управлінських функцій, а спонукати до виконання у разі неналежного виконання таких функцій суб`єктом владних повноважень, якого представлятиме прокурор в суді. Захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні суб`єкти владних повноважень у належний спосіб, а не прокурор. Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідного суб`єкта владних повноважень, який всупереч вимогам закону, не здійснює захисту або робить це неналежно, або такий орган взагалі відсутній. З огляду на наведене, з урахуванням завдань та функцій прокуратури у правовій державі та необхідності дотримання справедливого балансу у питанні рівноправності сторін судового провадження, підстави та порядок звернення прокурора до адміністративного суду в порядку його представництва інтересів держави в судах не може тлумачитися розширено та окремо від реалізації права на звернення до суду самого суб`єкта владних повноважень. Крім того, наголошує, що Акти оцінки стану готовності захисної споруди №12238 складалися за участі представників ДСНС України, що свідчить про їх безпосередню участь під час оцінки готовності та обізнаності щодо відсутності порушень вимог законодавства у сфері техногенної та протипожежної безпеки, порушень, що створюють загрозу життю та здоров`ю людей.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Дніпровська міська рада правом на надання пояснень по суті спору не скористалась.

Вивчивши та дослідивши всі матеріали справи та надані докази, а також проаналізувавши зміст норм матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, з`ясувавши всі обставини справи, оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, суд дійшов наступних висновків.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що за адресою: 49074, м. Дніпро, Індустріальний район, вул. Батумська, буд. 13 - розташована захисна споруда цивільного захисту за №12238.

Балансоутримувачем даної захисної споруди є Комунальне некомерційне підприємство «Міська клінічна лікарня №6» Дніпровської міської ради, про що свідчить витяг з рішення Дніпропетровської обласної ради від 22.02.2019 року, акт приймання-передачі від 07 травня 2019 року.

Згідно з актом оцінки стану готовності захисної споруди цивільного захисту №12238 від 15.09.2022 та 16.02.2023 вказана захисна споруда оцінюється як обмежене готове до використання за призначенням. Встановлені такі недоліки:

на вході до захисної споруди відсутній пандус, чим не забезпечено вільний доступ усередину особам з інвалідністю та іншим маломобільним групам населення;

прилад для виміру підпору повітря відсутній;

радіоточка, гучномовці, стаціонарна телефонна мережа відсутня. Система оповіщення відсутня;

автоматична система пожежогасіння та сигналізації відсутня;

вентилятори витяжної, припливної системи вентиляції не працює.

Аналогічні недоліки зазначені в акті оцінки стану готовності захисної споруди цивільного захисту №12238 від 04.09.2023, а також в акті оцінки стану готовності захисної споруди цивільного захисту №12238 від 07.11.2023 року.

Оскільки відповідачем не забезпечено готовності до використання захисної споруди цивільного захисту № 12238, а ГУ ДСНС у Дніпропетровській області не вжито дієвих та достатніх заходів з метою зобов`язання відповідача привести захисну споруду до готового стану з метою використання за призначенням, що вказує на бездіяльність даного органу, Керівник Лівобережної окружної прокуратури міста Дніпра Дніпропетровської області звернувся до суду в інтересах держави в особі Головного Управління Державної служби з надзвичайних ситуацій України у Дніпропетровській області з даним позовом.

Вирішуючи спір по суті заявлених позовних вимог, суд виходить з наступного.

Застаттею 27 Конституції Україникожна людина має невід`ємне право на життя, обов`язок держави - захищати життя людини.

Відповідно достатті 50 Конституції Україникожен має право на безпечне для життя і здоров`я довкілля та на відшкодування завданої порушенням цього права шкоди.

Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженимЗаконом України від 24.02.2022 №2102-IX, введений в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб.

Указом Президента України від 14.03.2022 №133/2022 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України від 15.03.2022 №2119-IX, продовжений строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 26.03.2022 строком на 30 діб.

Указом Президента України від 18.04.2022 №259/2022 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», затвердженимЗаконом України від 21.04.2022 №2212-IX, продовжений строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 25.04.2022 строком на 30 діб.

Указом Президента України від 17.05.2022 №341/2022 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», затвердженимЗаконом України №2263-IX від 22.05.2022, продовжений строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 25.05.2022 строком на 90 діб.

Указом Президента України від 12.08.2022 №573/2022 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», затвердженимЗаконом України від 15.08.2022 №2500-IX, продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 23.08.2022 строком на 90 діб.

Указом Президента України від 07.11.2022 №757/2022 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», затвердженимЗаконом №2738-IX від 16.11.2022, продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 21.11.2022 строком на 90 діб.

Указом Президента України від 06.02.2023 №58/2023 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», затвердженим Законом №2915-IX від 0.02.2023, продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 19.02.2023 строком на 90 діб.

Указом Президента України від 01.05.2023 №254/2023 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», затвердженим Законом №2915-IX від 07.05.2023, продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 20.05.2023 строком на 90 діб.

Указом Президента України від 26.06.2023 №451/2023 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», затвердженимЗаконом №3275-IX від 27.07.2023, продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 18.08.2023 строком на 90 діб.

Законом України № 3429-IX від 08.11.2023 затверджено Указ Президента України від 6 листопада 2023 року № 734/2023 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», яким продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 16 листопада 2023 року строком на 90 діб (тобто до 14 лютого 2024 року).

Згідно з частиною першоюстатті 2 Закону України «Про оборону України» від 06.12.1991 1932-XII(далі - Закон 1932-XII) оборона України базується на готовності та здатності органів державної влади, усіх складових сектору безпеки і оборони України, органів місцевого самоврядування, єдиної державної системи цивільного захисту, національної економіки до переведення, при необхідності, з мирного на воєнний стан та відсічі збройній агресії, ліквідації збройного конфлікту, а також готовності населення і території держави до оборони.

За змістом статті 3 Закону 1932-XII підготовка держави до оборони в мирний час, серед іншого, включає забезпечення готовності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, єдиної державної системи цивільного захисту об`єктів критичної інфраструктури до виконання завдань цивільного захисту в особливий період, зокрема у воєнний час, з урахуванням норм міжнародного гуманітарного права.

Щодо права прокурора на звернення до суду в інтересах держави в особі Головного Управління Державної служби з надзвичайних ситуацій України у Дніпропетровській області з цим позовом, а також наявність підстав для зобов`язання балансоутримувача захисної споруди привести таку споруду у стан готовності шляхом забезпечення готовності до укриття захисної споруди цивільного захисту №14366.

Статтею 131-1 Конституції України встановлено, що в Україні діє прокуратура, яка здійснює:

1) підтримання публічного обвинувачення в суді;

2) організацію і процесуальне керівництво досудовим розслідуванням, вирішення відповідно до закону інших питань під час кримінального провадження, нагляд за негласними та іншими слідчими і розшуковими діями органів правопорядку;

3) представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Організація та порядок діяльності прокуратури визначаються законом.

Тобто, Конституція України визначає дві обов`язкові вимоги для виникнення у прокурора права на представництво інтересів держави: доведення, що обставини звернення є виключним випадком і здійснення представництва в порядку, визначеному законом.

За приписами частини першої статті 2 Закону України Про прокуратуру від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII (далі - Закон № 1697-VII) на прокуратуру покладаються такі функції: 1) підтримання державного обвинувачення в суді; 2) представництво інтересів громадянина або держави в суді у випадках, визначених цим Законом та главою 12 розділу III Цивільного процесуального кодексу України; 3) нагляд за додержанням законів органами, що провадять оперативно-розшукову діяльність, дізнання, досудове слідство; 4) нагляд за додержанням законів при виконанні судових рішень у кримінальних справах, а також при застосуванні інших заходів примусового характеру, пов`язаних з обмеженням особистої свободи громадян.

Статтею 23 Закону № 1697-VII врегульоване питання представництва інтересів громадянина або держави в суді, відповідно до частини першої якої представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом.

Згідно з абзацами першим та другим частини третьої статті 23 Закону № 1697-VII прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті, крім випадку, визначеного абзацом четвертим цієї частини.

Частиною четвертою статті 23 Закону № 1697-VII встановлено, що наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді.

Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва.

Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб`єктом владних повноважень.

Виключно з метою встановлення наявності підстав для представництва інтересів держави в суді у випадку, якщо захист законних інтересів держави не здійснює або неналежним чином здійснює суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, прокурор має право отримувати інформацію, яка на законних підставах належить цьому суб`єкту, витребовувати та отримувати від нього матеріали та їх копії.

У разі відсутності суб`єкта владних повноважень, до компетенції якого віднесений захист законних інтересів держави, а також у разі представництва інтересів громадянина або представництва інтересів держави у справах про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави з метою встановлення наявності підстав для представництва прокурор має право:

1) витребовувати за письмовим запитом, ознайомлюватися та безоплатно отримувати копії документів і матеріалів органів державної влади, органів місцевого самоврядування, військових частин, державних та комунальних підприємств, установ і організацій, органів Пенсійного фонду України та фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування, що знаходяться у цих суб`єктів, у порядку, визначеному законом;

2) отримувати від посадових та службових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, військових частин, державних та комунальних підприємств, установ та організацій, органів Пенсійного фонду України та фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування усні або письмові пояснення. Отримання пояснень від інших осіб можливе виключно за їхньою згодою.

Відповідно до частини шостої статті 23 Закону № 1697-VII під час здійснення представництва інтересів громадянина або держави у суді прокурор має право в порядку, передбаченому процесуальним законом та законом, що регулює виконавче провадження: 1) звертатися до суду з позовом (заявою, поданням); 2) вступати у справу, порушену за позовом (заявою, поданням) іншої особи, на будь-якому етапі судового провадження; 3) ініціювати перегляд судових рішень, у тому числі у справі, порушеній за позовом (заявою, поданням) іншої особи; 4) брати участь у розгляді справи; 5) подавати цивільний позов під час кримінального провадження у випадках та порядку, визначених кримінальним процесуальним законом; 6) брати участь у виконавчому провадженні при виконанні рішень у справі, в якій прокурором здійснювалося представництво інтересів громадянина або держави в суді; 7) з дозволу суду ознайомлюватися з матеріалами справи в суді та матеріалами виконавчого провадження, робити виписки з них, отримувати безоплатно копії документів, що знаходяться у матеріалах справи чи виконавчого провадження.

Частиною першою статті 24 Закону № 1697-VII визначено, що право подання позовної заяви (заяви, подання) в порядку цивільного, адміністративного, господарського судочинства надається Генеральному прокурору, його першому заступнику та заступникам, керівникам обласних та окружних прокуратур, їх першим заступникам та заступникам, прокурорам Спеціалізованої антикорупційної прокуратури.

Статтею 5 КАС України встановлено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист

Згідно з частинами третьою та четвертою статті 5 КАС України до суду можуть звертатися в інтересах інших осіб органи та особи, яким законом надано таке право

Суб`єкти владних повноважень мають право звернутися до адміністративного суду виключно у випадках, визначенихКонституцією та законами України.

За приписами частин третьою п`ятою статті 53 КАС України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, вступає за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, визначенихстаттею 169 цього Кодексу.

Відносини, пов`язані із захистом населення, територій, навколишнього природного середовища та майна від надзвичайних ситуацій, реагуванням на них, функціонуванням єдиної державної системи цивільного захисту, та визначає повноваження органів державної влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, права та обов`язки громадян України, іноземців та осіб без громадянства, підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності регулюються Кодексом цивільного захисту України (далі КЦЗ, застосовується судом в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до частини першої статті 65 КЦЗ центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, здійснює державний нагляд (контроль) щодо суб`єктів господарювання (пункт 2).

За змістом частин другої статті 65 КЦЗ у суб`єктів господарювання приватної форми власності органи державного нагляду у сфері цивільного захисту контролюють виконання заходів щодо захисту населення та працівників на випадок надзвичайної ситуації, а також вирішення питань техногенної та пожежної безпеки, що стосуються прав та інтересів інших юридичних осіб і громадян.

Згідно зі статтею 66 КЦЗ центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, здійснює державний нагляд (контроль) шляхом проведення планових та позапланових перевірок відповідно до закону.

Статтею 68 КЦЗ встановлені санкції за порушення вимог законодавства з питань техногенної та пожежної безпеки, за приписами якої посадові особи центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, у разі порушення вимог законодавства з питань техногенної та пожежної безпеки, у тому числі невиконання їх законних вимог, зобов`язані застосовувати санкції, визначені законом (частина перша).

У разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров`ю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку, встановленому законом (частина друга).

Частиною першою статті 69 КЦЗ передбачено, що посадові особи центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, у межах своїх повноважень видають відповідно приписи, розпорядження чи постанови:

1) з питань пожежної безпеки у разі:

а) недотримання вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, нормами і правилами;

б) порушення вимог пожежної безпеки, передбачених нормами і правилами, під час будівництва приміщень, будівель та споруд виробничого призначення;

в) випуску і реалізації вибухопожежонебезпечної продукції та продукції протипожежного призначення з відхиленням від вимог, визначених нормативно-правовими актами або без даних щодо відповідності такої продукції вимогам пожежної безпеки;

2) з питань техногенної безпеки у разі:

а) невиконання вимог законодавчих та інших нормативно-правових актів з питань техногенної безпеки;

б) відсутності організаційно-розпорядчих документів щодо здійснення заходів з питань техногенної безпеки, які передбачені для суб`єкта господарювання;

в) непроведення в установленому порядку навчання персоналу суб`єкта господарювання діям у разі виникнення аварійних ситуацій та аварій;

г) нездійснення заходів щодо захисту персоналу від шкідливого впливу надзвичайних ситуацій;

ґ) непроведення ідентифікації та паспортизації потенційно небезпечного об`єкта;

д) відсутності декларації безпеки об`єкта підвищеної небезпеки;

е) відсутності на виробництвах, на яких застосовуються небезпечні речовини, паспортів (формулярів) на обладнання та апаратуру або систем із забезпечення їх безперебійної (безаварійної) роботи;

є) невідповідності кількості промислових засобів індивідуального захисту органів дихання від небезпечних хімічних речовин нормам забезпечення ними працівників суб`єкта господарювання, їх непридатності або відсутності, а також у разі порушення порядку зберігання таких засобів;

ж) порушення правил поводження з небезпечними речовинами;

з) відсутності плану локалізації і ліквідації наслідків аварій на об`єкті підвищеної небезпеки, а також відсутності розроблених відповідно до цього плану спеціальних заходів протиаварійного захисту;

и) відсутності об`єктових матеріальних резервів для запобігання та ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій або невідповідності їх затвердженим номенклатурам та обсягам;

і) відсутності або непридатності до використання засобів індивідуального захисту в осіб, які здійснюють обслуговування потенційно небезпечних об`єктів або об`єктів підвищеної небезпеки, а також в осіб, участь яких у ліквідації наслідків надзвичайної ситуації передбачена планом локалізації і ліквідації наслідків аварій;

ї) відсутності або несправності на об`єкті підвищеної небезпеки автоматизованої системи раннього виявлення надзвичайних ситуацій та оповіщення;

й) відсутності на об`єкті підвищеної небезпеки диспетчерської служби або її неготовності до виконання покладених на неї завдань через відсутність відповідних документів, приладів, обладнання або засобів індивідуального захисту;

к) неготовності до використання за призначенням аварійно-рятувальної техніки, а також обладнання, призначеного для забезпечення безпеки суб`єктів господарювання;

л) неготовності осіб, які обслуговують потенційно небезпечні об`єкти та об`єкти підвищеної небезпеки, а також осіб, участь яких у ліквідації наслідків надзвичайної ситуації передбачена планом локалізації та ліквідації наслідків аварій до дій із запобігання та ліквідації наслідків надзвичайної ситуації;

м) відсутності на об`єкті підвищеної небезпеки угоди про страхування цивільної відповідальності суб`єктів господарювання за шкоду, яку може бути заподіяно третім особам та їхньому майну, іншим юридичним особам унаслідок надзвичайної ситуації, що спричинена пожежею, аварією, катастрофою або небезпечною подією;

н) порушення правил транспортування небезпечних речовин трубопровідним транспортом та порядку їх перевезення транспортними засобами;

о) проведення робіт з будівництва будинків та споруд, розміщення інших небезпечних об`єктів, інженерних і транспортних комунікацій, які порушують встановлений законодавством з питань техногенної безпеки порядок їх проведення або проведення яких створює загрозу безпеці населення, суб`єктам господарювання, обладнанню та майну, що в них перебувають.

Наведені приписи законодавства вказують на те, що прокуратура з метою реалізації встановлених для цього органу конституційних функцій, має право звертатися до адміністративного суду із позовною заявою про захист прав, свобод та інтересів громадянина чи держави (стаття 55 Конституції України), але не на загальних підставах, а тільки тоді, коли для цього були виняткові умови, і на підставі визначеного законом порядку такого звернення.

Здійснювати захист інтересів держави в адміністративному суді прокурор може винятково за умови, коли захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Здійснювати захист інтересів держави в адміністративному суді прокурор може винятково за умови, коли захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Відповідно до правової позиції, викладеної Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 13 лютого 2019 року в справі № 826/13768/16, однією з умов виникнення у прокурора права на звернення до суду в інтересах держави є наявність органу, який може здійснювати захист інтересів держави самостійно, а другий - відсутність такого органу. Однак підстави представництва інтересів держави прокуратурою у цих двох випадках істотно відрізняються.

У першому випадку прокурор набуває право на представництво, якщо відповідний суб`єкт владних повноважень не здійснює захисту або здійснює його неналежно.

У другому випадку законодавчо обумовлено, що має бути відсутнім орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження.

Верховний Суд у складі Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду у постанові від 29 листопада 2022 року в справі № 240/401/19 відступив від раніше викладених висновків щодо права прокурора на звернення до адміністративного суду з позовом в інтересах держави, зазначивши таке.

…виключними випадками, за яких прокурор може здійснювати представництво інтересів держави в суді, є порушення або загроза порушення інтересів держави. Ключовим для застосування цієї конституційної норми є поняття інтерес держави.

Інтереси держави можуть збігатися повністю, частково або не збігатися зовсім з інтересами державних органів, державних підприємств та організацій.

Із врахуванням того, що інтереси держави є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах (пункт 4 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 8 квітня 1999 року № 3-рп/99).

Ці висновки Конституційний Суд України зробив у контексті офіційного тлумачення Арбітражного процесуального кодексу України, який уже втратив чинність. Однак, висловлене цим Судом розуміння поняття інтереси держави має самостійне значення і може застосовуватися для тлумачення цього ж поняття, застосованого у статті 23 Закону України Про прокуратуру.

Відтак, Суд вважає, що інтереси держави охоплюють широке і водночас чітко не визначене коло законних інтересів, які не піддаються точній класифікації, а тому їх наявність повинна бути предметом самостійної оцінки суду у кожному випадку звернення прокурора з позовом. Надмірна формалізація інтересів держави, особливо у сфері публічних правовідносин, може призвести до необґрунтованого обмеження повноважень прокурора на захист суспільно значущих інтересів там, де це дійсно потрібно.

Громада володіє деякими ознаками суб`єкта публічно-правових відносин, яка може мати власні (публічні) інтереси, що є відмінними від інтересів конкретної (приватної) особи. При цьому, Основним Законом України (статті 13, 23, 41, 43, 89 та 95) передбачено, що суспільні (публічні) інтереси підлягають самостійному захисту, а також обов`язковому врахуванню при прийнятті найважливіших рішень на рівні держави або відповідної територіальної громади.

Хоча у Конституції України не йдеться про захист прокурором інтересів суспільства, але інтерес держави є насамперед інтересом більшості членів суспільства, якому вона служить. Отже, інтерес держави охоплює суспільні (публічні) інтереси. Тому прокурор може захищати і суспільні інтереси, зокрема, громад з тих самих підстав, що й інтереси держави. Відтак, звернення прокурора з позовом в інтересах держави охоплює, у тому числі, й захист інтересів громади..

Повноваження щодо здійснення захисту інтересів держави у сфері пожежної та техногенної безпеки покладено на органи ДСНС, спосіб реалізації яких визначений законом - КЦЗ, приписами якого передбачено звернення до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки роботи підприємств.

Крім того, до повноважень ДСНС належить видання розпорядчих документів (приписів, розпоряджень, постанов) підконтрольним суб`єктам господарювання (як в цьому випадку).

Застосування заходів реагування, визначених статтею 68 КЦЗ, - це установлений законом спосіб спонукання відповідних суб`єктів господарювання усунути виявлені органами ДСНС порушення у сфері техногенної та пожежної безпеки.

Надання органам ДСНС права звернення до адміністративного суду лише з вимогами про застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи суб`єктів господарювання свідчить про виключність судового способу захисту цих суспільних інтересів у випадку створення загрози життю та/або здоров`ю людей, з боку уповноваженого органу.

В інших випадках передбачено застосування заходів адміністративного примусу.

В приведеній вище постанові від 29 листопада 2022 року в справі № 240/401/19 Верховним Судом також зроблено наступний правовий висновок:

З огляду на вищезазначене, положення статті 53 КАС України у системному зв`язку з положеннями статті 23 Закону України Про прокуратуру щодо права прокурора на звернення до адміністративного суду з метою захисту інтересів держави в особі територіальної громади необхідно розуміти так:

- прокурор, звертаючись до суду з метою захисту інтересів держави, що охоплюють собою й інтереси певної територіальної громади, фактично діє в інтересах держави; оскільки відсутні чіткі критерії визначення поняття інтереси держави, яке є оціночним, суди під час розгляду кожної конкретної справи повинні встановлювати наявність/відсутність інтересів держави та необхідність їх захисту у судовому порядку;

- прокурор має право самостійно звертатися до адміністративного суду із позовом у разі відсутності органу, який має повноваження на звернення до суду з таким самим позовом; передбачене законами загальне повноваження державного органу на звернення до суду або можливість бути позивачем чи відповідачем у справі (як от у Кабінету Міністрів України), не свідчить про право такого органу на звернення з адміністративним позовом в конкретних правовідносинах, оскільки Законом має бути прямо визначено, у яких випадках та який орган може/повинен звернутися до суду;

- у разі, якщо адміністративні суди доходять висновку про відсутність у прокурора права на звернення з позовом до суду в інтересах держави з підстави наявності органу, що має повноваження на звернення з таким позовом до суду, суди повинні чітко вказати, до компетенції якого саме органу належить повноваження на звернення до суду та яким Законом це право передбачено..

В цьому випадку дійсно, звернення ДСНС з іншим позовом, ніж про застосування заходів реагування, передбачених статтею68 КЦЗ, чинним законодавством не передбачено.

До таких висновків дійшов Третій апеляційний адміністративний суд у постанові від 16.01.2023 року у справі № 160/9754/22.

Крім того, суд розглядаючи дану справу враховує висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені в постанові від 15.05.2019 у справі № 820/4717/16, в якій суд касаційної інстанції прямо вказав, що позов Керівника Харківської місцевої прокуратури № 5 в інтересах держави в особі Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області до Приватного акціонерного товариства Науково-виробниче підприємство Теплоавтомат про зобов`язання відповідача привести захисну споруду цивільного захисту (сховище) № 78600 за адресою: вул. Кірова, 38, м. Харків у належний стан, придатний для використання за цільовим призначенням (готовність до укриття населення), є публічно-правовим, оскільки виник за участю суб`єкта владних повноважень, який реалізовував у спірних правовідносинах надані йому чинним законодавством владні управлінські функції. Керівник Харківської місцевої прокуратури № 5 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом в інтересах держави в особі ГУ ДСУНС у Харківській області, який є територіальним органом ДСУНС, уповноваженим на забезпечення реалізації державної політики у сферах цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки. Також ним здійснюється державний нагляд (контроль) за додержанням та виконанням вимог зазначеного законодавства на відповідній території.

Суд враховує, що постановою Кабінету Міністрів України від 13.03.2022 №303 «Про припинення заходів державного нагляду (контролю) і державного ринкового нагляду в умовах воєнного стану»припинено проведення планових та позапланових заходів державного нагляду (контролю) і державного ринкового нагляду на період воєнного стану, введеногоУказом Президента України від 24.02.2022 №64 «Про введення воєнного стану в Україні».

Таким чином, у зв`язку із прийняттямКабінетом Міністрів України постанови від 13.03.2022 №303на період дії воєнного стану у ДСНС відсутні повноваження з перевірки протирадіаційного укриття №12238 на стан придатності для використання за призначенням, а також застосування заходів реагування у сфері державного нагляду (контролю).

Зважаючи на те, що зміст поданої прокурором позовної заяви дозволяє стверджувати про те, що у даному випадку звернення до суду спрямоване на захист інтересів держави від порушень вимог законодавства у сфері цивільного захисту та слугує меті захисту суспільного інтересу, який полягає у захисті життя та здоров`я людей у період збройної агресії російської федерації проти України, суд доходить висновку, що вказані обставини надають прокурору право на звернення до суду з цим адміністративним позовом.

До аналогічних висновків дійшов П`ятий апеляційний адміністративний суд у постанові від 25.10.2023 року у справі № 400/4923/22.

Вирішуючи по суті позовні вимоги, суд виходить з такого.

В силу пункту 14 частини першоїстатті 2 Кодексу цивільного захисту України від 02.10.2012 №5403-VI/надаліКЦЗ України/захисні споруди цивільного захисту - інженерні споруди, призначені для захисту населення від впливу небезпечних факторів, що виникають внаслідок надзвичайних ситуацій, воєнних дій або терористичних актів.

Відповідно до пункту 2 частини першоїстатті 32 КЦЗ Українидо захисних споруд цивільного захисту належить протирадіаційне укриття - негерметична споруда для захисту людей, в якій створюються умови, що виключають вплив на них іонізуючого опромінення у разі радіоактивного забруднення місцевості та дії звичайних засобів ураження.

Цивільним захистом, згідно зістаттею 4 КЦЗ України, є комплекс заходів, які реалізуються на території України в мирний час та в особливий період і спрямовані на захист населення, територій, навколишнього природного середовища, майна, матеріальних і культурних цінностей від надзвичайних ситуацій та інших небезпечних подій, запобігання виникненню таких ситуацій та подій, ліквідацію їх наслідків, надання допомоги постраждалим, здійснення державного нагляду (контролю) у сфері пожежної та техногенної безпеки.

Частиною першою статті 20 КЦЗ встановлено що до завдань і обов`язків суб`єктів господарювання у сфері цивільного захисту, зокрема, належить забезпечення виконання заходів у сфері цивільного захисту на об`єктах суб`єкта господарювання (пункт 1); забезпечення відповідно до законодавства своїх працівників засобами колективного та індивідуального захисту (пункт 2); забезпечення дотримання вимог законодавства щодо створення, зберігання, утримання, використання та реконструкції захисних споруд цивільного захисту (пункт 15); здійснення обліку захисних споруд цивільного захисту, які перебувають на балансі (утриманні) (пункт 16).

Згідно з пунктом 2 частини першоїстатті 21 КЦЗ Українигромадяни України мають право на забезпечення засобами колективного та індивідуального захисту та їх використання.

Частиною восьмою статті 32 КЦЗ передбачено, що утримання захисних споруд цивільного захисту у готовності до використання за призначенням здійснюється суб`єктами господарювання, на балансі яких вони перебувають (у тому числі споруд, що не увійшли до їх статутних капіталів у процесі приватизації (корпоратизації), за рахунок власних коштів.

Механізм створення, утримання фонду захисних споруд цивільного захисту (далі - захисні споруди), у тому числі споруд подвійного призначення та найпростіших укриттів, та ведення його обліку, визначений Порядком створення, утримання фонду захисних споруд цивільного захисту та ведення його обліку, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 10 березня 2017 року №138 (далі Порядок №138).

Пунктом 9 Порядку №138 встановлено, що утримання фонду захисних споруд у готовності до використання за призначенням здійснюється їх балансоутримувачами. У разі використання однієї захисної споруди кількома суб`єктами господарювання вони беруть участь в її утриманні відповідно до договорів, укладених з балансоутримувачем захисної споруди.

Згідно з пунктом 10 Порядку № 138 балансоутримувач забезпечує утримання захисних споруд та інших споруд, що повинні використовуватися для укриття населення, а також підтримання їх у стані, необхідному для приведення у готовність до використання за призначенням відповідно до вимог щодо утримання та експлуатації захисних споруд.

Конкретний строк приведення захисної споруди в готовність до використання за призначенням (крім споруд, що відповідно до законодавства повинні перебувати в постійній готовності) зазначається в паспорті захисної споруди, а саме:

не більше 12 годин - для захисних споруд, призначених для укриття працівників (персоналу, найбільшої працюючої зміни) суб`єктів господарювання, віднесених до відповідних категорій цивільного захисту;

не більше 24 годин - для інших захисних споруд, споруд подвійного призначення та найпростіших укриттів.

Згідно з пунктом 11 Порядку №138 вимоги щодо утримання та експлуатації захисних споруд визначаються МВС.

Відповідно до пункту 1 Розділу ІІ «Вимог щодо утримання та експлуатації захисних споруд цивільного захисту», затвердженихнаказом Міністерства внутрішніх справ України від 09.07.2018 №579, споруди фонду захисних споруд мають утримуватися та експлуатуватися у стані, що дозволяє привести їх у готовність до використання за призначенням у визначені законодавством терміни.

Відповідно до пунктів 5, 6 глави 1 розділу VII Вимог формування з обслуговування захисних споруд забезпечуються засобами індивідуального захисту, радіаційної і хімічної розвідки, спеціальної обробки, зв`язку відповідно до норм оснащення формування з обслуговування захисної споруди згідно з додатком 19 до цих Вимог.

Захисна споруда комплектується необхідним майном на розрахункову чисельність населення, що підлягає укриттю, відповідно до переліку майна, необхідного для укомплектування захисної споруди, згідно з додатком 20 до цих Вимог.

За змістом пункту 2 розділу VI Вимог для забезпечення готовності захисних споруд до використання за призначенням їх балансоутримувачі здійснюють оцінку стану їх готовності, організовують періодичні огляди стану захисних споруд, перевірку працездатності їх основного обладнання, планують і проводять технічне обслуговування обладнання та систем життєзабезпечення захисних споруд.

Оцінка стану готовності захисних споруд (далі - оцінка стану готовності) здійснюється щороку з метою виявлення недоліків у стані утримання та експлуатації захисних споруд, передбачення заходів щодо приведення захисної споруди в готовність до використання за призначенням.

За результатами оцінки стану готовності складається акт оцінки стану готовності захисної споруди цивільного захисту за формою згідно з додатком 11 до цих Вимог. Результати оцінки стану готовності, отримані під час нагляду, ураховуються під час складення документів (актів, приписів) за його результатами.

За результатами оцінки стану готовності захисну споруду може бути визнано як готову, обмежено готову або неготову до використання за призначенням.

Захисна споруда вважається обмежено готовою або неготовою, якщо вона має хоча б один із недоліків, зазначених в основних недоліках в утриманні захисних споруд, що погіршують стан їх готовності, наведених у додатку 13 до цих Вимог. У разі відсутності таких недоліків захисна споруда вважається готовою до використання за призначенням.

Враховуючи, що обов`язок забезпечення тримання фонду захисних споруд у готовності до використання за призначенням здійснюється тими суб`єктами, на балансі яких перебуває такий об`єкт, а відповідно до наданих учасниками справи до суду документів вбачається, що захисна споруда цивільного захисту - сховища №12238, що знаходиться за адресою: Дніпропетровська область, місто Дніпро, вулиця Батумська, 13, перебуває на балансі Комунального некомерційного підприємства «Міська клінічна лікарня №6», саме на відповідача покладено обов`язок із забезпечення підтримання стану такої захисної споруди у готовності до використання.

Факт знаходження захисної споруди цивільного захисту №12238 у незадовільному до використання стані не є спірним питанням та доведений наданими разом із позовною заявою доказами зокрема актами оцінки стану готовності захисної споруди цивільного захисту №12238 від 15.09.2022, від 16.02.2023, від 04.09.2023 року, від 07.11.2023 року.

Станом на дату звернення прокурора до суду з даною позовною заявою та на дату розгляду справи та прийняття рішення, захисна споруда №12238 за результатами проведеної оцінки оцінене як таке, що обмежено готове до використання за призначенням.

Докази протилежного відповідачем до суду не надані.

Твердження відповідача про виділення коштів для приведення укриття в належний стан, укладення договорів на виконання робіт, що свідчить про здійснення заходів відповідачем щодо приведення укриття у належний стан, судом відхиляються, оскільки, як зазначалося вище оцінка стану готовності захисних споруд (далі - оцінка стану готовності) здійснюється щороку з метою виявлення недоліків у стані утримання та експлуатації захисних споруд, передбачення заходів щодо приведення захисної споруди в готовність до використання за призначенням.

За результатами оцінки стану готовності складається акт оцінки стану готовності захисної споруди цивільного захисту за формою згідно з додатком 11 до цих Вимог. Результати оцінки стану готовності, отримані під час нагляду, ураховуються під час складення документів (актів, приписів) за його результатами.

Акта оцінки стану готовності захисної споруди цивільного захисту за формою згідно з додатком 11 до цих Вимог, з якого вбачається, що захисна споруда №12238 приведена у стан готовності до суду не надано.

Суд вважає за доцільне наголосити, що в силу вимогст.3 Конституції України, людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканість і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

Отже, бездіяльність відповідача щодо утримання захисної споруди цивільного захисту у належному стані не може бути залишено без відповідного реагування, особливо під час дії воєнного стану у зв`язку із збройною агресією рф проти України.

Через неможливість використання захисної споруди цивільним (мирним) населенням під час обстрілів Дніпропетровської області крилатими та балістичними ракетами, атак дронів-камікадзе безпосередньо створюється загроза для життя та здоров`я людей.

Вирішуючи питання про наявність підстав для вжиття заходів реагування, Верховний Суд у постанові від 16.05.2019 №812/1296/18 зазначив, що забезпечення державою конституційних прав громадян на захист життя, здоров`я та власності від невиправданого ризику виникнення надзвичайних ситуацій має пріоритетне значення.

Відповідно до першого реченнястатті 2 Конвенції про захист прав людини і основоположних свободвстановлено, що право кожного на життя охороняється законом. Цей припис зобов`язує державу вживати належних заходів для захисту життя осіб, які знаходиться під її юрисдикцією. Слід зазначити, що це зобов`язання повинно тлумачитися як таке, що застосовується в контексті будь-якої діяльності, публічної чи ні, в якій право на життя може бути поставлене під сумнів.

Суд при цьому враховує, що в умовах військової агресії російської федерації проти України, недодержання та порушення балансоутримувачем вимог законодавства України в сфері використання та забезпечення функціонування об`єктів цивільного захисту (захисних споруд) призвело до його неготовності для використання за призначенням, через що захисна споруда не здатна у належному обсязі забезпечити захист цивільного населення та у разі використання за призначенням може створювати загрозу для життя та здоров`я людей.

Невжиття відповідачем визначених законодавством заходів з метою приведення протирадіаційного укриття до стану готовності суперечить інтересам держави у сфері підготовки країни до оборони в умовах воєнного стану та захисту життя людини.

До аналогічних висновків дійшов П`ятий апеляційний адміністративний суд у постанові від 30.10.2023 року у справі № 420/18357/22.

Згідно пункту 29 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «RuizTorija v. Spain» від 9 грудня 1994 року, статтю 6 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов`язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи.

Згідно пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради Європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Інші доводи учасників справи не мають принципового значення для правильного вирішення справи.

За наведених обставин, суд дійшов висновку, що бездіяльність Комунального некомерційного підприємства «Міська клінічна лікарня №6» Дніпровської міської ради (адреса: вул. Батумська, 13, м. Дніпро, 49074, код ЄДРПОУ - 01984441) в частині невжиття заходів щодо приведення в належний технічний стан та готовність до укриття населення захисної споруди цивільного захисту - сховища №12238, що знаходиться за адресою: Дніпропетровська область, місто Дніпро, вулиця Батумська, 13, у відповідності до Вимог щодо утримання та експлуатації захисних споруд цивільного захисту, затверджених Наказом Міністерства внутрішніх справ України № 579 від 09.07.2018 «Про затвердження вимог з питань використання та обліку фонду захисних споруд цивільного захисту». є протиправною.

При цьому з метою захисту життя і здоров`я людей в умовах воєнного стану виникає необхідність зобов`язати Комунальне некомерційне підприємство «Міська клінічна лікарня №6» Дніпровської міської ради (адреса: вул. Батумська, 13, м. Дніпро, 49074, код ЄДРПОУ - 01984441) привести у стан готовності до використання за призначенням захисну споруду цивільного захисту №12238, що знаходиться за адресою: Дніпропетровська область, місто Дніпро, вулиця Батумська, 13, у відповідності до Вимог щодо утримання та експлуатації захисних споруд цивільного захисту, затверджених Наказом Міністерства внутрішніх справ України № 579 від 09.07.2018 «Про затвердження вимог з питань використання та обліку фонду захисних споруд цивільного захисту».

Відповідно до ч.2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють: чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії): безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Частиною 1 ст. 6 КАС України передбачено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Згідно з ч. 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування.

Згідно з ч. 2 ст.73 КАС України, предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Частиною 1 ст. 77 КАС України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

В ході розгляду справи відповідач доводи прокурора не спростував, не надав суду належних і допустимих доказів, що свідчили б про те, що захисна споруда № 12238 приведена у відповідність до Вимог щодо утримання та експлуатації захисних споруд цивільного захисту, затвердженихнаказом МВС України від 09.07.2018 №579.

Зважаючи на це та беручи до уваги норми чинного законодавства, якими врегульовані спірні відносини, суд доходить висновку про задоволення позовних вимог в повному обсязі.

Відповідно до частини другоїстатті 139 Кодексу адміністративного судочинства Українипри задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

Отже, підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись ст. ст. 2, 5, 72, 77, 241, 243-246, 257, 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд,-

ВИРІШИВ:

Позовну заяву Керівника Лівобережної окружної прокуратури міста Дніпра Дніпропетровської області (код ЄДРПОУ 02909938, 49051, м. Дніпро, вул. Осіння, 8) в інтересах держави в особі Головного управління ДСНС у Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 38598371, 49001, м. Дніпро, вул. Короленко, 4) до Комунального некомерційного підприємства «Міська клінічна лікарня №6» (код ЄДРПОУ 01984441, 49074, м. Дніпро, вул. Батумська, 13), треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Дніпровська міська рада (код ЄДРПОУ 26510514, м. Дніпро, пр. Дмитра Яворницького, 75), Дніпропетровська обласна рада (код ЄДРПОУ 23928934, м. Дніпро, пр. О. Поля, 2) про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити певні дії,- задовольнити.

Визнати протиправною бездіяльність Комунального некомерційного підприємства «Міська клінічна лікарня №6» Дніпровської міської ради (адреса: вул. Батумська, 13, м. Дніпро, 49074, код ЄДРПОУ - 01984441) в частині невжиття заходів щодо приведення в належний технічний стан та готовність до укриття населення захисної споруди цивільного захисту - сховища №12238, що знаходиться за адресою: Дніпропетровська область, місто Дніпро, вулиця Батумська, 13, у відповідності до Вимог щодо утримання та експлуатації захисних споруд цивільного захисту, затверджених Наказом Міністерства внутрішніх справ України № 579 від 09.07.2018 «Про затвердження вимог з питань використання та обліку фонду захисних споруд цивільного захисту».

Зобов`язати Комунальне некомерційне підприємство «Міська клінічна лікарня №6» Дніпровської міської ради (адреса: вул. Батумська, 13, м. Дніпро, 49074, код ЄДРПОУ - 01984441) привести у стан готовності до використання за призначенням захисну споруду цивільного захисту №12238, що знаходиться за адресою: Дніпропетровська область, місто Дніпро, вулиця Батумська, 13, у відповідності до Вимог щодо утримання та експлуатації захисних споруд цивільного захисту, затверджених Наказом Міністерства внутрішніх справ України № 579 від 09.07.2018 «Про затвердження вимог з питань використання та обліку фонду захисних споруд цивільного захисту».

Звернути увагу учасників справи, що відповідно до частини 7 статті 18 Кодексу адміністративного судочинства України особам, які зареєстрували офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі, суд вручає будь-які документи у справах, в яких такі особи беруть участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення на офіційні електронні адреси таких осіб, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені статтями 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст рішення складено та підписано 07.02.2024 року.

Суддя О.М. Неклеса