Постанова

від 03.10.2024 по справі 160/30800/23

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

03 жовтня 2024 року м.Дніпросправа № 160/30800/23

Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді Баранник Н.П.,

суддів: Малиш Н.І., Щербака А.А.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Комунального некомерційного підприємства «Міська клінічна лікарня №6» Дніпровської міської ради на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07 лютого 2024 року у справі №160/30800/23 (суддя Неклеса О.М., справа розглянута за правилами спрощеного позовного провадження, в порядку письмового провадження) за адміністративним позовом Керівника Лівобережної окружної прокуратури міста Дніпра Дніпропетровської області в інтересах держави в особі Головного управління ДСНС у Дніпропетровській області до Комунального некомерційного підприємства Міська клінічна лікарня №6, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Дніпровська міська рада, Дніпропетровська обласна рада про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

Керівник Лівобережної окружної прокуратури міста Дніпра Дніпропетровської області (далі - прокурор) в інтересах держави в особі Головного управління ДСНС у Дніпропетровській області звернувся до суду з позовом, в якому просив:

- визнати протиправною бездіяльність Комунального некомерційного підприємства Міська клінічна лікарня №6 Дніпровської міської ради (далі - відповідач) в частині невжиття заходів щодо приведення в належний технічний стан та готовність до укриття населення захисної споруди цивільного захисту - сховища №12238, що знаходиться за адресою: Дніпропетровська область, місто Дніпро, вулиця Батумська, 13, у відповідності до Вимог щодо утримання та експлуатації захисних споруд цивільного захисту, затверджених Наказом Міністерства внутрішніх справ України № 579 від 09.07.2018 Про затвердження вимог з питань використання та обліку фонду захисних споруд цивільного захисту;

- зобов`язати Комунальне некомерційне підприємство Міська клінічна лікарня №6 Дніпровської міської ради привести у стан готовності до використання за призначенням захисну споруду цивільного захисту №12238, що знаходиться за адресою: Дніпропетровська область, місто Дніпро, вулиця Батумська, 13, у відповідності до Вимог щодо утримання та експлуатації захисних споруд цивільного захисту, затверджених Наказом Міністерства внутрішніх справ України № 579 від 09.07.2018 Про затвердження вимог з питань використання та обліку фонду захисних споруд цивільного захисту.

В обґрунтування позовних вимог прокурор посилався на те, що згідно з актом оцінки стану готовності захисної споруди цивільного захисту №12238 від 15.09.2022 та 16.02.2023 вказана захисна споруда оцінюється як обмежено готова до використання за призначенням. Відповідач систематично не виконує свої обов`язки по утриманню захисної споруди у готовому до використання стані, тому на сьогоднішній день використання захисної споруди №12238 за адресою: м. Дніпро, вул. Батумська, 13, є не можливим. З метою встановлення реального стану захисної споруди цивільного захисту на час звернення прокурора з позовом, в рамках кримінального провадження №4202304201000187 за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 367 КК України проведено 10.11.2023 огляд сховища №12238 за участі провідного фахівця відділу цивільного захисту Дніпровського РУ ГУ ДСНС України у Дніпропетровській області. З огляду на неодноразові ракетні удари по інфраструктурі міста Дніпра, вказане сховище не здатне забезпечити захист цивільного населення та у разі використання за призначенням створює загрозу для життя та здоров`я людей.

Питання утримання захисної споруди у готовому до використання стані відповідає інтересам суспільства і держави та має виключне значення для забезпечення захисту мирного населення, особливо у питаннях підтримання колективних засобів захисту, якими є захисні споруди та інші місця можливого перебування людей, для збереження їх життя та здоров`я під час військової агресії, а отримана прокурором під час листування інформація свідчила про наявність ознак порушення законодавства, що свідчить про доведеність підстав для звернення прокурора з цим позовом. Спірні правовідносини обумовлені реалізацією прокурором передбачених КАС України та Законом України Про прокуратуру повноважень щодо захисту інтересів держави і спрямовані на усунення порушень законодавства у сфері обороноздатності держави, у тому числі на забезпечення захисту мирного населення, особливо у питаннях підтримання колективних засобів захисту, якими є захисні споруди та інші місця можливого перебування людей, для збереження їх життя та здоров`я під час військової агресії.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07 лютого 2024 року позовні вимоги було задоволено. Суд:

- визнав протиправною бездіяльність Комунального некомерційного підприємства Міська клінічна лікарня №6 Дніпровської міської ради в частині невжиття заходів щодо приведення в належний технічний стан та готовність до укриття населення захисної споруди цивільного захисту - сховища №12238, що знаходиться за адресою: Дніпропетровська область, місто Дніпро, вулиця Батумська, 13, у відповідності до Вимог щодо утримання та експлуатації захисних споруд цивільного захисту, затверджених Наказом Міністерства внутрішніх справ України № 579 від 09.07.2018 Про затвердження вимог з питань використання та обліку фонду захисних споруд цивільного захисту;

- зобов`язав Комунальне некомерційне підприємство Міська клінічна лікарня №6 Дніпровської міської ради привести у стан готовності до використання за призначенням захисну споруду цивільного захисту №12238, що знаходиться за адресою: Дніпропетровська область, місто Дніпро, вулиця Батумська, 13, у відповідності до Вимог щодо утримання та експлуатації захисних споруд цивільного захисту, затверджених Наказом Міністерства внутрішніх справ України № 579 від 09.07.2018 Про затвердження вимог з питань використання та обліку фонду захисних споруд цивільного захисту.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу. В скарзі, посилаючись на не повне з`ясування судом обставин, що мають істотне значення для правильного вирішення спору, неналежну оцінку судом доказів, порушення судом норм процесуального та матеріального права, відповідач просить скасувати рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07 лютого 2024 року та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі.

Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що судом безпідставно не було враховано, що в діях відповідача не вбачається протиправної бездіяльності, навпаки, ним вжито всіх залежних від нього заходів, щоб привести у відповідність захисну споруду цивільного захисту - сховища №12238. Суду надавалися докази на підтвердження вжитих дій, зокрема, адміністрацією підприємства вжито заходів щодо приведення захисної споруди №12238 у готовність до використання за призначенням (На Веб-порталі Уповноваженого органу з питань закупівель системи публічних закупівель Ргоzогго КНП МКЛ №6 ДМР оприлюднено оголошення про проведення закупівлі передпроектних робіт по об`єкту: Капітальний ремонт захисної споруди цивільного захисту літера О (обліковий номер 12238) за адресою вул. Батумська, 13, м. Дніпро, укладення договору про закупівлю передпроектних робіт, оголошення про проведення закупівель Послуги з поточного ремонту захисної споруди цивільного захисту № 12238 у м. Дніпрі та ін.). Рішенням Дніпровської міської ради Про бюджет Дніпровської міської територіальної громади на 2023 рік зі змінами кредитування бюджету, КНП МКЛ №6 ДМР виділено кошти на капітальний ремонт в сумі 2 687 783, 00 грн. За результатами проведеної оцінки стану готовності від 07.11.2023 сховище №12238 визнано як обмежено готове до використання за призначенням та надано рекомендації щодо приведення захисної споруди у готовність до використання за призначенням відповідно до вимог наказу МВС України №579 від 09.07.2018. Відповідач вживає всіх можливих, правомірних та дієвих дій, спрямованих на приведення захисної споруди №12238 у належний технічний стан та готовність до укриття населення, а також приведення загального стану сховища у відповідність діючим вимогам законодавства. За умови повного виконання усіх запланованих ремонтних робіт, приміщення захисної споруди цивільного захисту може використовуватися для комфортного перебування в укритті та продовження лікувального процесу під час оголошення сигналу повітряної тривоги.

Також скаржник звертає увагу, що саме органи ДСНС уповноважені звертатися до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки роботи підприємств. Здійснення захисту інтересів держави у сфері пожежної та техногенної безпеки покладено саме на органи ДСНС, які у визначений законом спосіб реалізують свої повноваження у цій сфері суспільних відносин. Представництво інтересів держави прокурором в суді не повинно мати на меті підміну суб`єкта виконання владних управлінських функцій.

Прокурор подав відзив на апеляційну скаргу відповідача. У відзиві стверджує, що рішення суду першої інстанції є законним і обґрунтованим, суд перевірив та встановив всі обставини справи, врахував надані сторонами докази. Просить відмовити у задоволенні апеляційної скарги відповідача. Наполягає, що станом на теперішній час, в матеріалах справи відсутні докази того, що захисна споруда - сховище №12238, яке знаходиться за адресою: м.Дніпро, вул. Батумська, 13 приведена у готовність до використання за призначенням та здатна забезпечити захист цивільного населення. Тобто, порушення інтересів держави у сфері захисту цивільного населення продовжують тривати.

Протиправну бездіяльність суб`єкта владних повноважень необхідно розуміти як зовнішню форму поведінки (діяння) цього органу, що полягає (проявляється) у неприйнятті рішення чи в нездійсненні юридично значимих й обов`язкових дій на користь заінтересованих осіб, які на підставі закону та/або іншого нормативно-правового регулювання віднесені до компетенції суб`єкта владних повноважень, були об`єктивно необхідними і реально можливими для реалізації, але фактично не були здійснені.

Стосовно інших доводів, викладених у скарзі, прокурор зазначив, що Верховний Суд неодноразово звертав увагу на процесуальній можливості звернення прокурора до адміністративного суду в аналогічних правовідносинах в інтересах держави в особі органів ДСНС України з позовами про зобов`язання балансоутримувача привести захисну споруду цивільного захисту у готовність до використання, навіть за відсутності у останніх чітко визначених законом повноважень на це.

Представником третьої особи у справі Дніпровської міської ради подані письмові пояснення, в яких йдеться про те, що відсутні визначені законом підстави для звернення прокурора до адміністративного суду в інтересах держави за наявності органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції. В матеріалах справи відсутні докази того, що органи ДСНС не мали об`єктивної звернутися до суду з позовом про застосування заходів реагування.

Розгляд справи здійснено в порядку письмового провадження у відповідності до приписів ст.311 КАС України.

Колегія суддів, перевіривши доводи апеляційної скарги, матеріали справи, приходить до висновку, що скарга відповідача задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Судом встановлено, що за адресою: м. Дніпро, Індустріальний район, вул. Батумська, 13 розташована захисна споруда цивільного захисту за №12238. Балансоутримувачем даної захисної споруди є Комунальне некомерційне підприємство Міська клінічна лікарня №6 Дніпровської міської ради, про що свідчить витяг з рішення Дніпропетровської обласної ради від 22.02.2019 року, акт приймання-передачі від 07 травня 2019 року.

Згідно з актом оцінки стану готовності захисної споруди цивільного захисту №12238 від 15.09.2022 та 16.02.2023 вказана захисна споруда оцінюється як обмежено готова до використання за призначенням. Встановлені такі недоліки:

на вході до захисної споруди відсутній пандус, чим не забезпечено вільний доступ усередину особам з інвалідністю та іншим маломобільним групам населення;

прилад для виміру підпору повітря відсутній;

радіоточка, гучномовці, стаціонарна телефонна мережа відсутня. Система оповіщення відсутня;

автоматична система пожежогасіння та сигналізації відсутня;

вентилятори витяжної, припливної системи вентиляції не працює.

Аналогічні недоліки зазначені в акті оцінки стану готовності захисної споруди цивільного захисту №12238 від 04.09.2023, а також в акті оцінки стану готовності захисної споруди цивільного захисту №12238 від 07.11.2023 року.

Оскільки відповідачем не забезпечено готовності до використання захисної споруди цивільного захисту № 12238, а ГУ ДСНС у Дніпропетровській області не вжито дієвих та достатніх заходів з метою зобов`язання відповідача привести захисну споруду до готового стану з метою використання за призначенням, керівник Лівобережної окружної прокуратури міста Дніпра Дніпропетровської області звернувся до суду в інтересах держави в особі Головного Управління Державної служби з надзвичайних ситуацій України у Дніпропетровській області з даним позовом.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції зробив висновки, що у даному випадку звернення прокурора до суду спрямоване на захист інтересів держави від порушень вимог законодавства у сфері цивільного захисту та слугує меті захисту суспільного інтересу, який полягає у захисті життя та здоров`я людей у період збройної агресії російської федерації проти України, а отже такі обставини надають прокурору право на звернення до суду з цим адміністративним позовом.

На дату звернення прокурора до суду з позовною заявою та на дату розгляду справи, захисна споруда №12238 оцінена як така, що обмежено готова до використання за призначенням. Докази протилежного відповідачем суду не надані. Суд зробив висновки, що з метою захисту життя і здоров`я людей в умовах воєнного стану виникає необхідність зобов`язати відповідача привести у стан готовності до використання за призначенням захисну споруду цивільного захисту №12238.

Переглядаючи рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, досліджуючи питання правомірності пред`явлених прокурором вимог, виходячи з предмету спору, апеляційний суд враховує наступне.

Відповідно до статті 50 Конституції України, кожен має право на безпечне для життя і здоров`я довкілля та на відшкодування завданої порушенням цього права шкоди.

Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 Про введення воєнного стану в Україні, затвердженим Законом України від 24.02.2022 №2102-IX, в Україні введений воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022, який неодноразово продовжувався та триває на час розгляду даної справи.

Згідно з частиною першою статті 2 Закону України Про оборону України (далі - Закон 1932-XII), оборона України базується на готовності та здатності органів державної влади, усіх складових сектору безпеки і оборони України, органів місцевого самоврядування, єдиної державної системи цивільного захисту, національної економіки до переведення, при необхідності, з мирного на воєнний стан та відсічі збройній агресії, ліквідації збройного конфлікту, а також готовності населення і території держави до оборони.

За змістом статті 3 Закону 1932-XII підготовка держави до оборони в мирний час, серед іншого, включає забезпечення готовності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, єдиної державної системи цивільного захисту об`єктів критичної інфраструктури до виконання завдань цивільного захисту в особливий період, зокрема у воєнний час, з урахуванням норм міжнародного гуманітарного права.

Щодо права прокурора на звернення до суду в інтересах держави в особі Головного Управління Державної служби з надзвичайних ситуацій України у Дніпропетровській області з цим позовом.

За приписами частини першої статті 2 Закону України Про прокуратуру (далі Закон № 1697-VII), на прокуратуру покладаються такі функції: 1) підтримання державного обвинувачення в суді; 2) представництво інтересів громадянина або держави в суді у випадках, визначених цим Законом та главою 12 розділу III Цивільного процесуального кодексу України; 3) нагляд за додержанням законів органами, що провадять оперативно-розшукову діяльність, дізнання, досудове слідство; 4) нагляд за додержанням законів при виконанні судових рішень у кримінальних справах, а також при застосуванні інших заходів примусового характеру, пов`язаних з обмеженням особистої свободи громадян.

Згідно з абзацами першим та другим частини третьої статті 23 Закону №1697-VII, прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті, крім випадку, визначеного абзацом четвертим цієї частини.

Частиною четвертою статті 23 Закону № 1697-VII встановлено, що наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді.

Статтею 5 КАС України встановлено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.

Згідно з частинами третьою та четвертою статті 5 КАС України, до суду можуть звертатися в інтересах інших осіб органи та особи, яким законом надано таке право

Суб`єкти владних повноважень мають право звернутися до адміністративного суду виключно у випадках, визначених Конституцією та законами України.

За приписами частин третьої - п`ятої статті 53 КАС України, у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, вступає за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, визначених статтею 169 цього Кодексу.

Отже, прокурор, з метою реалізації встановлених конституційних функцій, має право звертатися до адміністративного суду із позовною заявою про захист прав, свобод та інтересів громадянина чи держави (стаття 55 Конституції України), але не на загальних підставах, а тільки тоді, коли для цього були виняткові умови, і на підставі визначеного законом порядку такого звернення.

Здійснювати захист інтересів держави в адміністративному суді прокурор може винятково за умови, коли захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Відповідно до правової позиції, викладеної Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 13 лютого 2019 року в справі № 826/13768/16, однією з умов виникнення у прокурора права на звернення до суду в інтересах держави, є наявність органу, який може здійснювати захист інтересів держави самостійно, а другий - відсутність такого органу. Однак, підстави представництва інтересів держави прокуратурою у цих двох випадках істотно відрізняються.

У першому випадку прокурор набуває право на представництво, якщо відповідний суб`єкт владних повноважень не здійснює захисту або здійснює його неналежно.

У другому випадку законодавчо обумовлено, що має бути відсутнім орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження.

Верховний Суд у складі Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду у постанові від 29 листопада 2022 року в справі № 240/401/19 відступив від раніше викладених висновків щодо права прокурора на звернення до адміністративного суду з позовом в інтересах держави, зазначивши таке: …виключними випадками, за яких прокурор може здійснювати представництво інтересів держави в суді, є порушення або загроза порушення інтересів держави. Ключовим для застосування цієї конституційної норми є поняття інтерес держави.

Інтереси держави можуть збігатися повністю, частково або не збігатися зовсім з інтересами державних органів, державних підприємств та організацій.

Із врахуванням того, що інтереси держави є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах (пункт 4 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 8 квітня 1999 року № 3-рп/99).

Повноваження щодо здійснення захисту інтересів держави у сфері пожежної та техногенної безпеки покладено на органи ДСНС, спосіб реалізації яких визначений законом Кодексом цивільного захисту України (далі КЦЗ України), приписами якого передбачено звернення до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки роботи підприємств.

Крім того, до повноважень ДСНС належить видання розпорядчих документів (приписів, розпоряджень, постанов) підконтрольним суб`єктам господарювання (як в цьому випадку).

Застосування заходів реагування, визначених статтею 68 КЦЗ, - це установлений законом спосіб спонукання відповідних суб`єктів господарювання усунути виявлені органами ДСНС порушення у сфері техногенної та пожежної безпеки.

Надання органам ДСНС права звернення до адміністративного суду лише з вимогами про застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи суб`єктів господарювання свідчить про виключність судового способу захисту цих суспільних інтересів у випадку створення загрози життю та/або здоров`ю людей, з боку уповноваженого органу.

В інших випадках передбачено застосування заходів адміністративного примусу.

В спірному випадку дійсно, звернення ДСНС з іншим позовом, ніж про застосування заходів реагування, передбачених статтею 68 КЦЗ України, чинним законодавством не передбачено.

Велика Палата Верховного Суду сформувала правові висновки у постанові від 15.05.2019 у справі № 820/4717/16, відповідно до яких позов Керівника Харківської місцевої прокуратури № 5 в інтересах держави в особі Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області до Приватного акціонерного товариства Науково-виробниче підприємство Теплоавтомат про зобов`язання відповідача привести захисну споруду цивільного захисту (сховище) № 78600 за адресою: вул. Кірова, 38, м. Харків у належний стан, придатний для використання за цільовим призначенням (готовність до укриття населення), є публічно-правовим, оскільки виник за участю суб`єкта владних повноважень, який реалізовував у спірних правовідносинах надані йому чинним законодавством владні управлінські функції. Керівник Харківської місцевої прокуратури № 5 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом в інтересах держави в особі ГУ ДСУНС у Харківській області, який є територіальним органом ДСУНС, уповноваженим на забезпечення реалізації державної політики у сферах цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки. Також ним здійснюється державний нагляд (контроль) за додержанням та виконанням вимог зазначеного законодавства на відповідній території.

Постановою Кабінету Міністрів України від 13.03.2022 №303 Про припинення заходів державного нагляду (контролю) і державного ринкового нагляду в умовах воєнного стану припинено проведення планових та позапланових заходів державного нагляду (контролю) і державного ринкового нагляду на період воєнного стану, введеного Указом Президента України від 24.02.2022 №64 Про введення воєнного стану в Україні.

Таким чином, у зв`язку із прийняттям Кабінетом Міністрів України постанови від 13.03.2022 №303, на період дії воєнного стану у ДСНС відсутні повноваження з перевірки укриття №12238 на стан придатності для використання за призначенням, а також застосування заходів реагування у сфері державного нагляду (контролю).

Зважаючи на те, що зміст поданої прокурором позовної заяви дозволяє стверджувати про те, що у даному випадку звернення до суду спрямоване на захист інтересів держави від порушень вимог законодавства у сфері цивільного захисту та слугує меті захисту суспільного інтересу, який полягає у захисті життя та здоров`я людей у період збройної агресії російської федерації проти України, суд зробив правильні висновки, що вказані обставини надають прокурору право на звернення до суду з цим адміністративним позовом.

В силу пункту 14 частини першої статті 2 Кодексу цивільного захисту України, захисні споруди цивільного захисту - інженерні споруди, призначені для захисту населення від впливу небезпечних факторів, що виникають внаслідок надзвичайних ситуацій, воєнних дій або терористичних актів.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 32 КЦЗ України, до захисних споруд цивільного захисту належить протирадіаційне укриття - негерметична споруда для захисту людей, в якій створюються умови, що виключають вплив на них іонізуючого опромінення у разі радіоактивного забруднення місцевості та дії звичайних засобів ураження.

Цивільним захистом, згідно зі статтею 4 КЦЗ України, є комплекс заходів, які реалізуються на території України в мирний час та в особливий період і спрямовані на захист населення, територій, навколишнього природного середовища, майна, матеріальних і культурних цінностей від надзвичайних ситуацій та інших небезпечних подій, запобігання виникненню таких ситуацій та подій, ліквідацію їх наслідків, надання допомоги постраждалим, здійснення державного нагляду (контролю) у сфері пожежної та техногенної безпеки.

Частиною першою статті 20 КЦЗ встановлено, що до завдань і обов`язків суб`єктів господарювання у сфері цивільного захисту, зокрема, належить забезпечення виконання заходів у сфері цивільного захисту на об`єктах суб`єкта господарювання (пункт 1); забезпечення відповідно до законодавства своїх працівників засобами колективного та індивідуального захисту (пункт 2); забезпечення дотримання вимог законодавства щодо створення, зберігання, утримання, використання та реконструкції захисних споруд цивільного захисту (пункт 15); здійснення обліку захисних споруд цивільного захисту, які перебувають на балансі (утриманні) (пункт 16).

Частиною восьмою статті 32 КЦЗ передбачено, що утримання захисних споруд цивільного захисту у готовності до використання за призначенням здійснюється суб`єктами господарювання, на балансі яких вони перебувають (у тому числі споруд, що не увійшли до їх статутних капіталів у процесі приватизації (корпоратизації), за рахунок власних коштів.

Механізм створення, утримання фонду захисних споруд цивільного захисту (далі - захисні споруди), у тому числі споруд подвійного призначення та найпростіших укриттів, та ведення його обліку, визначений Порядком створення, утримання фонду захисних споруд цивільного захисту та ведення його обліку, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 10 березня 2017 року №138 (далі Порядок №138).

Пунктом 9 Порядку №138 встановлено, що утримання фонду захисних споруд у готовності до використання за призначенням здійснюється їх балансоутримувачами. У разі використання однієї захисної споруди кількома суб`єктами господарювання, вони беруть участь в її утриманні відповідно до договорів, укладених з балансоутримувачем захисної споруди.

Згідно з пунктом 10 Порядку № 138, балансоутримувач забезпечує утримання захисних споруд та інших споруд, що повинні використовуватися для укриття населення, а також підтримання їх у стані, необхідному для приведення у готовність до використання за призначенням відповідно до вимог щодо утримання та експлуатації захисних споруд.

Конкретний строк приведення захисної споруди в готовність до використання за призначенням (крім споруд, що відповідно до законодавства повинні перебувати в постійній готовності) зазначається в паспорті захисної споруди, а саме:

не більше 12 годин - для захисних споруд, призначених для укриття працівників (персоналу, найбільшої працюючої зміни) суб`єктів господарювання, віднесених до відповідних категорій цивільного захисту;

не більше 24 годин - для інших захисних споруд, споруд подвійного призначення та найпростіших укриттів.

Згідно з пунктом 11 Порядку №138 вимоги щодо утримання та експлуатації захисних споруд визначаються МВС.

Відповідно до пункту 1 Розділу ІІ Вимог щодо утримання та експлуатації захисних споруд цивільного захисту, затверджених наказом Міністерства внутрішніх справ України від 09.07.2018 №579, споруди фонду захисних споруд мають утримуватися та експлуатуватися у стані, що дозволяє привести їх у готовність до використання за призначенням у визначені законодавством терміни.

Відповідно до пунктів 5, 6 глави 1 розділу VII Вимог формування з обслуговування захисних споруд забезпечуються засобами індивідуального захисту, радіаційної і хімічної розвідки, спеціальної обробки, зв`язку відповідно до норм оснащення формування з обслуговування захисної споруди згідно з додатком 19 до цих Вимог.

Захисна споруда комплектується необхідним майном на розрахункову чисельність населення, що підлягає укриттю, відповідно до переліку майна, необхідного для укомплектування захисної споруди, згідно з додатком 20 до цих Вимог.

За змістом пункту 2 розділу VI Вимог для забезпечення готовності захисних споруд до використання за призначенням їх балансоутримувачі здійснюють оцінку стану їх готовності, організовують періодичні огляди стану захисних споруд, перевірку працездатності їх основного обладнання, планують і проводять технічне обслуговування обладнання та систем життєзабезпечення захисних споруд.

Оцінка стану готовності захисних споруд (далі - оцінка стану готовності) здійснюється щороку з метою виявлення недоліків у стані утримання та експлуатації захисних споруд, передбачення заходів щодо приведення захисної споруди в готовність до використання за призначенням.

За результатами оцінки стану готовності складається акт оцінки стану готовності захисної споруди цивільного захисту за формою згідно з додатком 11 до цих Вимог. Результати оцінки стану готовності, отримані під час нагляду, ураховуються під час складення документів (актів, приписів) за його результатами.

За результатами оцінки стану готовності захисну споруду може бути визнано як готову, обмежено готову або неготову до використання за призначенням.

Захисна споруда вважається обмежено готовою або неготовою, якщо вона має хоча б один із недоліків, зазначених в основних недоліках в утриманні захисних споруд, що погіршують стан їх готовності, наведених у додатку 13 до цих Вимог. У разі відсутності таких недоліків захисна споруда вважається готовою до використання за призначенням.

Оскільки обов`язок забезпечення тримання фонду захисних споруд у готовності до використання за призначенням здійснюється тими суб`єктами, на балансі яких перебуває такий об`єкт, і відповідно до наданих сторонами доказів захисна споруда цивільного захисту - сховища №12238, що знаходиться за адресою: Дніпропетровська область, місто Дніпро, вулиця Батумська, 13, перебуває на балансі Комунального некомерційного підприємства Міська клінічна лікарня №6, саме на відповідача покладено обов`язок із забезпечення підтримання стану такої захисної споруди у готовності до використання.

Факт знаходження захисної споруди цивільного захисту №12238 у незадовільному для використання стані не є спірним та доведений доказами, що є в матеріалах справи, зокрема: актами оцінки стану готовності захисної споруди цивільного захисту №12238 від 15.09.2022, від 16.02.2023, від 04.09.2023 року, від 07.11.2023 року.

На час звернення прокурора до суду, захисна споруда №12238 за результатами проведеної оцінки оцінена як така, що обмежено готова до використання за призначенням. Докази протилежного відповідачем до суду не надані.

Доводи відповідача про здійснення ним заходів, направлених на приведення укриття у належний стан, колегією суддів відхиляються, оскільки, оцінка стану готовності захисних споруд (далі - оцінка стану готовності) здійснюється щороку з метою виявлення недоліків у стані утримання та експлуатації захисних споруд, передбачення заходів щодо приведення захисної споруди в готовність до використання за призначенням.

За результатами оцінки стану готовності складається акт оцінки стану готовності захисної споруди цивільного захисту за формою згідно з додатком 11 до цих Вимог. Результати оцінки стану готовності, отримані під час нагляду, ураховуються під час складення документів (актів, приписів) за його результатами.

Акта оцінки стану готовності захисної споруди цивільного захисту за формою згідно з додатком 11 до цих Вимог, з якого вбачається, що захисна споруда №12238 приведена у стан готовності, суду не надано.

Суд першої інстанції вірно вказав, що в силу вимог ст.3 Конституції України, людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканість і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

Отже, бездіяльність відповідача щодо утримання захисної споруди цивільного захисту у належному стані не може бути залишено без відповідного реагування, особливо під час дії воєнного стану у зв`язку із збройною агресією рф проти України.

Через неможливість використання захисної споруди цивільним (мирним) населенням під час обстрілів Дніпропетровської області ракетами, атак дронів безпосередньо створюється загроза для життя та здоров`я людей. В тоже час, забезпечення державою конституційних прав громадян на захист життя, здоров`я та власності від невиправданого ризику виникнення надзвичайних ситуацій має пріоритетне значення.

У статті 2 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зазначено, що право кожного на життя охороняється законом. Цей припис зобов`язує державу вживати належних заходів для захисту життя осіб, які знаходяться під її юрисдикцією.

В умовах військової агресії російської федерації проти України, недодержання та порушення балансоутримувачем вимог законодавства України в сфері використання та забезпечення функціонування об`єктів цивільного захисту (захисних споруд) призвело до його неготовності для використання за призначенням, через що захисна споруда не здатна у належному обсязі забезпечити захист цивільного населення та у разі використання за призначенням може створювати загрозу для життя та здоров`я людей.

За встановлених обставин, є вірними висновки суду першої інстанції, що бездіяльність відповідача в частині невжиття заходів щодо приведення в належний технічний стан та готовність до укриття населення захисної споруди цивільного захисту - сховища №12238, що знаходиться за адресою: Дніпропетровська область, місто Дніпро, вулиця Батумська, 13, у відповідності до Вимог щодо утримання та експлуатації захисних споруд цивільного захисту, затверджених Наказом Міністерства внутрішніх справ України № 579 від 09.07.2018 Про затвердження вимог з питань використання та обліку фонду захисних споруд цивільного захисту, є протиправною.

З метою захисту життя і здоров`я людей в умовах воєнного стану, суд обгрунтовано зобов`язав відповідача привести у стан готовності до використання за призначенням захисну споруду цивільного захисту №12238, що знаходиться за адресою: Дніпропетровська область, місто Дніпро, вулиця Батумська, 13, у відповідності до Вимог щодо утримання та експлуатації захисних споруд цивільного захисту, затверджених Наказом Міністерства внутрішніх справ України № 579 від 09.07.2018 Про затвердження вимог з питань використання та обліку фонду захисних споруд цивільного захисту.

Дослідивши доводи і аргументи відповідача, викладені в апеляційній скарзі, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив рішення з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому підстави для його скасування відсутні. Апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Розподіл судових витрат відповідно до ст. 139 КАС України не здійснюється.

Керуючись ст.311, п.1ч.1 ст.315, ст.316, ст.ст.322, 328, 329 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Комунального некомерційного підприємства «Міська клінічна лікарня №6» Дніпровської міської ради - залишити без задоволення.

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07 лютого 2024 року у справі № 160/30800/23 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у випадках та в строки, визначені статтями 328,329 КАС України.

Головуючий - суддяН.П. Баранник

суддяН.І. Малиш

суддяА.А. Щербак