Ухвала

від 08.02.2024 по справі 201/6593/22

ЖОВТНЕВИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

Справа № 201/6593/22

Провадження № 2/201/1507/2024

УХВАЛА

про відмову у задоволенні клопотання про закриття провадження

08 лютого 2024 року м. Дніпро

Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська у складі:

головуючого судді Наумової О.С.,

за участю секретаря судового засідання Моренко Д.Г.,

за участю позивачки - ОСОБА_1 ,

представника позивачки адвоката Атаманюка І.Л.,

відповідача - ОСОБА_2 ,

представника відповідача Семчук Н.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання відповідача ОСОБА_2 про закриття провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Квартал», Дніпровської міської ради, ОСОБА_2 про визнання недійсним рішення органу місцевого самоврядування та скасування державного акту на право власності на землю,

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська перебуває справа за позовом ОСОБА_1 до ТОВ «Квартал», Дніпровської міської ради, ОСОБА_2 про визнання недійсним рішення органу місцевого самоврядування та скасування державного акту на право власності на землю.

12.12.2023 відповідач ОСОБА_2 подав клопотання про закриття провадження у справі, у якому зазначив, що позивачка вже зверталась до суду з аналогічним позовом. Так, 18.05.2020 ОСОБА_1 звернулася із позовом до ОСОБА_2 , Дніпровської міської ради, Першої Державної нотаріальної контори, Головного управління Держгеокадастру в Дніпропетровській області, про визнання недійсними рішень, скасування запису про реєстрацію права власності. Рішенням Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 16.12.2020 у справі № 201/4513/20 в задоволенні позову відмовлено. За результатами його оскарження ОСОБА_1 , постановою Дніпровського апеляційного суду від 18.08.2021 рішення залишене без змін. У цій справі судом апеляційної інстанції встановлено, що позивачка не надала доказів того, що вона є співвласником домоволодіння, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , та що прийняття 26.11.2008 Дніпропетровською міською радою рішення № 262/39 про передачу у власність батька відповідача - ОСОБА_3 земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 , і видача на підставі цього рішення державного акту на право власності на земельну ділянку будь-яким чином порушили її права та інтереси. На тепер рішення переглядається за заявою ОСОБА_1 за нововиявленими обставинами суддею Наумовою О.С. Тому просив закрити провадження у даній справі.

16.01.2024 позивачка подала письмові заперечення на клопотання про закриття провадження, у яких не погодилася із тим, що дана справа є аналогічною справі № 201/4513/22, адже інше коло учасників справи та інші підстави позову. Крім цього, зауважила, що апеляційним судом це питання вже було вирішене, ухвала суду першої інстанції про закриття провадження скасована і справу передано для продовження розгляду.

Відповідач ОСОБА_2 у судовому засіданні клопотання підтримав, просив задовольнити.

Позивачка ОСОБА_1 та її представник адвокат Атаманюк І.Л. у судовому засіданні проти клопотання заперечували, просили відмовити у його задоволенні.

Представник відповідача ОСОБА_4 віднесла клопотання на розсуд суду.

Вислухавши у судовому засіданні учасників справи, вивчивши доводи сторін, викладені у клопотанні, запереченнях на клопотання, перевіривши матеріали, суд дійшов до такого висновку.

Згідно із п. 3 ч. 1 ст. 255 ЦПК України с уд своєюухвалою закриваєпровадження усправі,якщо: набрали законної сили рішення суду або ухвала суду про закриття провадження у справі, ухвалені або постановлені з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, або є судовий наказ, що набрав законної сили за тими самими вимогами.

Підставою позову є це частина позову, яка відображає обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги (п. 5 ч. 2 ст. 119 ЦПК) і докази, що підтверджують кожну обставину, а також наявність підстав для звільнення від доказування (п. 6 ч. 2 ст. 119 ЦПК).

Підстави позову не можна ототожнювати тільки з нормами права, на які посилається позивач.

Поняття «аналогічні» вимоги і підстави позову не можна ототожнювати з поняттям «однакові» вимоги і підстави позову (постанова Верховного Суду від 25.04.2019р. у справі № 2540/406/19).

Верховний Суд у постанові від 22.05.2019р. у справі № 640/7778/18 (провадження № 61-48585св18) зазначив, що закриття провадження, у справі у цьому разі можливе за умови, що рішення, яке набрало законної сили, є тотожним позову, який розглядається, тобто збігаються сторони, предмет і підстави позовів. Відповідно до наведеної норми позови вважаються тотожними, якщо в них одночасно збігаються сторони, підстави та предмет спору, тобто коли позови повністю збігаються за складом учасників цивільного процесу, матеріально- правовими вимогами та обставинами, що обґрунтовують звернення до суду. Нетотожність хоча б одного із цих чинників не перешкоджає повторному зверненню до суду заінтересованих осіб за вирішенням спору. У розумінні цивільного процесуального закону предмет позову - це матеріально-правова, вимога, позивача до відповідача, стосовно якої він просить ухвалити судове рішення. Визначаючи підстави позову як елементу його змісту, суд повинен перевірити, на підставі чого, тобто яких фактів (обставин) і норм закону позивач просить про захист свого права.

У постанові Верховного Суду від 19.05.2021р. у справі № 161/8523/18 зазначається, щовказана підстава для закриття провадження у справі (ч. 3 ч. 1 ст. 255 ЦПК України) спрямована на усунення випадків повторного вирішення судом тотожного спору, який вже розглянуто і остаточно вирішено по суті, оскільки після набрання рішенням суду законної сили сторони та треті особи із самостійними вимогами, а також їх правонаступники не можуть знову заявляти в суді ту саму позовну вимогу з тих самих підстав.

Закриття провадження у справі у цьому разі можливе за умови, що рішення, яке набрало законної сили, є тотожним позову, який розглядається, тобто збігаються сторони, предмет і підстави позовів.

Позови вважаються тотожними, якщо в них одночасно збігаються сторони, підстави та предмет спору, тобто коли позови повністю збігаються за складом учасників цивільного процесу, матеріально-правовими вимогами та обставинами, що обґрунтовують звернення до суду. Нетотожність хоча б одного із цих чинників не перешкоджає повторному зверненню до суду заінтересованих осіб за вирішенням спору.

У розумінні цивільного процесуального закону предмет позову - це матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої він просить ухвалити судове рішення. У матеріальному розумінні предмет позову - це річ, щодо якої виник спір.

Аналогічний за змістом висновок зазначений Великою Палатою Верховного Суду постанові від 20.06.2018р. у справі № 761/7978/15-ц.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно із ч. 1 ст. 42 ЦПК України у справах позовного провадження учасниками справи є сторони, треті особи. Відповідно до ч.1 ст.48 ЦПК України сторонами в цивільному процесі є позивач і відповідач.

У даній справі сторонами є позивачка- ОСОБА_1 , відповідачі - ТОВ «Квартал», Дніпровська міська рада, ОСОБА_2 .

Позивачка просить:

визнати недійсним рішення Дніпропетровської міської ради №262/39 від 26.11.2008 на сесії V скликання «Про передачу у власність земельних ділянок громадянам у Жовтневому районі м. Дніпропетровська» в частині затвердження ОСОБА_3 технічної документації із землеустрою щодо складання державного акту на право власності на земельну ділянку для обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) - приватизація громадянином ОСОБА_3 , розроблена ТОВ «Квартал», та в частині передачі ОСОБА_3 , згідно додатків 1, 2 до рішення №262/39 від 26.11.2008, безоплатно у власність земельної ділянки площею 0,1000, кадастровий номер: 1210100000:03:026:0046 за адресою: АДРЕСА_1 , для обслуговування жилих будинків, господарських будівель і споруд;

скасувати державний акт серії ЯЗ №303559 на право власності на земельну ділянку площею 0,1000 га із кадастровим номером 1210100000:03:026:0046, виданого Дніпропетровською міською радою на ім`я ОСОБА_3 .

У іншій справі, яку відповідач вважає аналогічною - № 201/4513/20, сторонами є позивач - ОСОБА_1 , відповідач - ОСОБА_2 , Дніпровська міська рада (треті особи - Перша Дніпровська державна нотаріальна контора, Головне управління Держгеокадастру в Дніпропетровській області).

Позивачка просить:

визнати недійсним і скасувати державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯНЗ №303559 та свідоцтва про право на спадщину за законом від 21.03.2019, посвідчене державним нотаріусом Першої Дніпровської нотаріальної контори Водолазькою Н.В., а також реєстрацію права власності на вказану земельну ділянку за ОСОБА_2 від 21.03.2019.

Ані сторони, ані предмет, ані підстави позову у цивільних справах № 201/6593/22 та №201/4513/20 не є тотожними. Тому не можуть бути застосована норма п. 3 ч. 1 ст. 255 ЦПК України, яка зумовлює закриття провадження, у звязку із чим у задоволенні клопотання слід відмовити.

На підставі вищенаведеного, керуючись ст. ст.255, 259- 260 ЦПК України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенніклопотання відповідача ОСОБА_2 про закриття провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Квартал», Дніпровської міської ради, ОСОБА_2 про визнання недійсним рішення органу місцевого самоврядування та скасування державного акту на право власності на землю - відмовити.

Ухвала суду є остаточною та не підлягає апеляційному оскарженню.

Повний текст ухвали виготовлений 09 лютого 2024 року.

Суддя О.С. Наумова