Рішення

від 08.02.2024 по справі 564/2461/23

КОСТОПІЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 564/2461/23

08 лютого 2024 року м. Костопіль

Костопільський районний суд Рівненської області в складі:

головуючий суддя Цвіркун О. С.

з участю секретаря Забейди А.В.

позивачки ОСОБА_1

представника третьої особи Семещук Н.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Костопіль справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Служба у справах дітей Костопільської міської ради про позбавлення батьківських прав,

ВСТАНОВИВ:

Позивачка ОСОБА_1 звернулася з позовом до ОСОБА_2 , третя особа що не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Служба у справах дітей Костопільської міської ради про позбавлення батьківських прав, в якому просить позбавити відповідача батьківських прав відносно його неповнолітніх дітей ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , та стягнути судові витрати з відповідача.

В обгрунтування позову зазначає, що її внучка ОСОБА_6 одружилася з відповідачем і в них від шлюбу народилося троє дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_3 . Вказує, що шлюб між ними був розірваний, та всі витрати по утриманню неповнолітніх дітей несла її онука ОСОБА_6 . У жовтні 2022 року стало відомо, що в матері неповнолітніх дітей - ОСОБА_6 онкологія останньої стадії. ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_6 померла, та вихованням, забезпеченням дітей почала займатися позивачка. Батько дітей - відповідач по справі, проживає за кордоном, після смерті ОСОБА_6 обіцяв забрати дітей до себе, однак для цього нічого не робить, не готує дітей до такого переїзду. Вказує, що відповідач оформив пенсію по втраті годувальника та віддав карту для виплат сині ОСОБА_3 , кошти з якої останній віддає позивачці. Вказує, що відповідач проживаючи за короном не виконує свої батьківські обов`язки, не цікавиться дітьми, не виділяє кошти на їх утримання, а позивачка сама виховує правнуків та бажає оформити опіку над ними.

Позивачка в судовому засіданні позовні вимоги підтримала, з підстав викладених в позовній заяві, та просила суд їх задоволити.

Відповідач та його представник в судове засідання не з`явилися, останній звернувся до суду з клопотанням про розгляд справи за їх відсутності, крім того подав відзив на позовну заяву, згідно якого просить суд у задоволені позову відмовити за безпідставністю. Представник зазначив, що доводи позивачки є надуманими, відповідач проявляв і проявляє турботу стосовно свої дітей, надає матеріальну допомогу на їх утримання, вдячний за турботу стосовно своїх дітей позивачці та має намір налагодити відносини з нею. Зазначив, що відповідач проживає за кордоном у Республіці Польща, має постійну роботу, заробіток, житло де створені належні умови для проживання. Вказує, що відповідач бажає забрати дітей до себе закордон. Окрім того вказує, що діти бажають проживати з батьком. Також представник вказав, що особисті непорозуміння між позивачкою та відповідачем не можуть бути підставою для позбавлення батьківських прав.

Представник третьої особи в судовому засіданні не заперечував, щодо задоволення позову, окрім того надав суду висновок про доцільність позбавлення батьківських прав, згідно якого орган опіки та піклування вважає за доцільне позбавити відповідача батьківських прав.

Суд, заслухавши пояснення сторін, всебічно та об`єктивно дослідивши матеріали справи приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що ОСОБА_6 є онукою позивачки ОСОБА_1 , що підтверджується рішенням виконавчого комітету Костопільської міської ради №687 від 30.08.2005 (а.с.15).

Встановлено, що ОСОБА_6 та відповідач ОСОБА_2 одружилися та в них від шлюбу народилися діти ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується свідоцтвами про народження серії НОМЕР_1 , серії НОМЕР_2 , серії НОМЕР_3 (а.с.9-11).

Судом встановлено, що життя між ОСОБА_6 та відповідачем ОСОБА_2 не склалося, шлюб між ними було розірвано за ініціативи ОСОБА_6 . Після розірвання шлюбу за рішенням суду з відповідача на користь ОСОБА_6 стягувалися аліменти на утримання спільних дітей, що підтверджується листом Костопільського відділу державної виконавчої служби у Рівненському районі Рівненської області №3974 від 29.04.2022 (а.с.16).

Встановлено, що у жовтні 2022 року ОСОБА_6 стало відомо, що в неї онкологія останньої стадії, та ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_5 померла, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_4 (а.с.12).

Судом встановлено, що після смерті ОСОБА_6 фактичним вихованням дітей почала займатися позивачка ОСОБА_1 , оскільки відповідач проживає та працює за кордоном, що підтверджується матеріалами справи.

Встановлено, що за заявою позивачки, ухвалою Костопільського районного суду Рівненської області №564/2461/23 від 28.07.2023, заборонено вивозити неповнолітніх дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_3 , будь якій особі за межі території України до набрання рішенням суду у справі про позбавлення батьківських прав законної сили (а.с.13-14).

Однак, Постановою Рівненського апеляційного суду №564/2461/23 від 14.11.2023, вищезазначену ухвалу Костопільського районного суду Рівненської області №564/2461/23 від 28.07.2023 - скасовано (а.с.75-77).

З характеристик неповнолітніх дітей, виданий Костопільським ліцеєм №2, та довідки №179 від 03.11.2023 виданої Костопільським ліцеєм №2 судом встановлено, що навчанням дітей цікавиться бабуся дітей - позивачка по справі, а з батьком дітей - відповідачем по справі, спілкуються лише телефоном, на прохання приїхати в ліцей, останній не з`явився (а.с.20-22, 55).

Встановлено, що Орган опіки та піклування Костопільської міської ради вважає за доцільне позбавити відповідача ОСОБА_2 батьківських прав стосовно малолітніх ОСОБА_3 , ОСОБА_7 , ОСОБА_5 , що підтверджується висновком органу опіки та піклування про доцільність позбавлення батьківських прав №9/02-08 від 02.08.2024 (а.с.83-85).

У відповідності до статті 150 СК України батьки зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя. Аналогічні обов`язки батьків передбачені у статті 12 Закону України «Про охорону дитинства».

За змістом ч.1 ст.164 СК України мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він не забрали дитину з пологового будинку або з іншого закладу охорони здоров`я без поважної причини і протягом шести місяців не виявили щодо неї батьківського піклування; ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини; жорстоко поводяться з дитиною; є хронічними алкоголіками або наркоманами; вдаються до будь яких видів експлуатації дитини, примушують її до жебракування та бродяжництва; засуджені за вчинення умисного злочину щодо дитини. Ці підстави є вичерпними.

Позбавлення батьківських прав є заходом відповідальності батьків за невиконання або неналежне виконання ними своїх батьківських обов`язків. Головною метою такого заходу є захист інтересів малолітніх та неповнолітніх дітей і стимулювання батьків щодо належного виконання своїх обов`язків. Ухилення батьків від виховання дитини, як підстава позбавлення батьківських прав, можлива лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Пунктом 15 Постанови Пленуму Верховного суду України № 3 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення батьківських прав» від 30.03.2007 року визначено, що позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно її утримують, та ін.), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов`язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об`єктивного з`ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей.

При вирішенні питання щодо позбавлення батьківських прав необхідно впевнитися не лише в невиконанні батьків обов`язків по вихованню, а також встановити, що батьки ухиляються від їх виконання свідомо, тобто, що вони систематично, незважаючи на всі заходи попередження та впливу, продовжують не виконувати свої батьківські обов`язки.

Позбавлення батьківських прав відноситься до крайньої міри відповідальності, а це означає, що застосовується ця міра судом тоді, коли всі інші засоби впливу виявилися безрезультатними.

Статтею 6 Декларації прав дитини, прийнятої Генеральною Асамблеєю ООН 20.11.1959 року, проголошено, що дитина для повного і гармонійного розвитку її особистості потребує любові і розуміння. Вона повинна, коли це можливо, рости під опікою та відповідальністю своїх батьків і у всякому випадку в атмосфері любові і моральної та матеріальної забезпеченості, малолітня дитина не повинна крім тих випадків, коли є виняткові обставини, бути розлучена зі своєю матір`ю. Переважне право батьків перед іншими особами на особисте виховання дитини, на те, щоб малолітня дитина проживала з ними закріплено і в положеннях ст. 151, 160,163 СК України.

Декларацією прав дитини, прийнятою Генеральною Асамблеєю ООН 20 листопада 1959 року, у принципі 6 проголошено, що дитина для повного і гармонійного розвитку її особи потребує любові і розуміння. Вона повинна, якщо це можливо, зростати під опікою і відповідальністю своїх батьків і, в усякому разі, в атмосфері любові і моральної та матеріальної забезпеченості; малолітню дитину не слід, крім тих випадків, коли є виняткові обставини, розлучати зі своєю матір`ю.

У рішенні Європейського суду від 18.12.2008 року у справі «Савіни проти України» зазначено, що при позбавленні батьківських прав суди повинні враховувати, що розірвання сімейних зв`язків означає позбавлення дитини її коріння, а це можна виправдати лише за виняткових обставин. Відповідне рішення має підкріплюватися достатньо переконливими і зваженими аргументами на захист інтересів дитини. Крім того, у даному рішенні Європейським судом звернуто увагу, що при вирішенні прав про позбавлення батьківських прав має бути встановлено відсутність поважних причин не виконання батьками батьківських обов`язків, які б виправдовували позбавлення батьківських прав.

Конвенція про права дитини від 20.11.1989 року, ратифікована Верховною Радою України 27.02.1991 року і набула чинність для України 27.09.1991 року, визначає, що розлучення дитини з батьками може бути необхідним в якнайкращих інтересах дитини у виключних випадках, наприклад, коли батьки взагалі не піклуються про неї.

Позивачем не доведено, що поведінка відповідача відносно свої неповнолітніх дітей є свідомим нехтуванням ним своїх батьківських обов`язків, оскільки із поведінки відповідача вбачається, що він любить своїх дітей, телефонує їм, бажає забрати їх до себе за кордон, де має житло з усіма зручностями, роботу та стабільний дохід.

Окрім того, вирішуючи спір про позбавлення батьківських прав, судом приймається до уваги, сам факт заперечення відповідачем проти позовної заяви про позбавлення батьківських прав, що на переконання суду свідчить про його інтерес до дітей, бажання бути з ними, виховувати їх та піклуватися про них.

Також, суд звертає увагу, що позивачка в позовні заяві зазначає, що поведінка відповідача може змінитися і він буде гарним батьком для своїх дітей.

Пунктом 18 Постанови Пленуму Верховного суду України № 3 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення батьківських прав» від 30.03.2007 року визначено, що відповідно до ст. 165 СК України з позовом про позбавлення батьківських прав можуть звернутися: один із батьків, опікун, піклувальник, особа, в сім`ї якої проживає дитина; заклад охорони здоров`я, навчальний або інший дитячий заклад, у якому вона перебуває; орган опіки та піклування; прокурор; сама дитина, яка досягла чотирнадцяти років. Зважаючи на те, що позбавлення батьківських прав є крайнім заходом, суд може у виняткових випадках при доведеності винної поведінки когось із батьків або їх обох з урахуванням її характеру, особи батька і матері, а також інших конкретних обставин справи відмовити в задоволенні позову про позбавлення цих прав, попередивши відповідача про необхідність змінити ставлення до виховання дитини (дітей) і поклавши на органи опіки та піклування контроль за виконанням ним батьківських обов`язків.

Враховуючи, викладене, суд вважає за необхідне в задоволенні позову відмовити, однак попередити відповідача про необхідність змінити ставлення до виховання дітей і покласти на Службу у справах дітей Костопільської міської ради Рівненської області контроль за виконанням відповідачем ОСОБА_2 батьківських обов`язків відносно своїх неповнолітніх дітей.

Оскільки, у задоволені позову відмовлено, то відповідно до положень ст.141 ЦПК України, стягнення витрат на правову допомогу з відповідача на користь позивачки до задоволення не підлягають.

На підставі викладеного, керуючись ст.81, 141, 247, 258, 264-265, 268, 273 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволені позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Служба у справах дітей Костопільської міської ради про позбавлення батьківських прав - відмовити.

Попередити ОСОБА_2 про необхідність змінити своє ставлення до виховання неповнолітніх дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Покласти на Службу у справах дітей Костопільської міської ради Рівненської області контроль за виконанням ОСОБА_2 батьківських обов`язків відносно неповнолітніх дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Рівненського апеляційного суду через Костопільський районний суд Рівненської області шляхом подачі апеляційної скарги.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_5 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_6 .

Третя особа:Служба у справах дітей Костопільської міської ради, м.Костопіль, вул.1Травня 3, Рівненської області.

Повне судове рішення складено 09.02.2024.

СуддяО. С. Цвіркун