Рішення

від 30.01.2024 по справі 902/1102/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018, тел./факс (0432)55-80-00, (0432)55-80-06 E-mail: inbox@vn.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

"30" січня 2024 р.Cправа № 902/1102/23

Господарський суд Вінницької області у складі головуючого судді Тварковського А.А.,

за участю секретаря судового засідання Данелюк Х.О.,

представника позивача - Іванушкіна І.С.,

у відсутності представника відповідача,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження матеріали господарської справи

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Бахмутська молочно-товарна ферма" (вул. Східна, 20, с. Іванівське, Бахмутський район, Донецька область, 84557)

до: Приватного підприємства "Ольвія" (вул. Центральна, буд. 1з, с. Сопин, Вінницький район, Вінницька область, 22247)

про стягнення 2 400 000 грн,

В С Т А Н О В И В :

04.01.2024 Господарським судом Вінницької області прийнято рішення у справі №902/1102/23 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Бахмутська молочно-товарна ферма" до Приватного підприємства "Ольвія" про стягнення 2 400 000 грн.

У судовому засіданні 31.10.2023 представником позивача до закінчення судових дебатів заявлено про надання доказів понесення Товариством з обмеженою відповідальністю "Бахмутська молочно-товарна ферма" витрат на професійну правничу допомогу протягом 5-ти днів після ухвалення рішення у справі.

Відповідно до ч. 8 ст. 129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

08.01.2024 в підсистемі ЄСІТС "Електронний суд" надійшла заява представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Бахмутська молочно-товарна ферма" про ухвалення додаткового рішення у справі №902/1102/23 щодо стягнення з відповідача на користь позивача 35200 грн витрат на професійну правничу допомогу.

За приписами ст. 221 Господарського процесуального кодексу України якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог. Для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше п`ятнадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог. У випадку, визначеному частиною другою цієї статті, суд ухвалює додаткове рішення в порядку, передбаченому статтею 244 цього Кодексу.

Згідно із п. 3 ч. 1, ч. 3 ст. 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: судом не вирішено питання про судові витрати. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.

Визначаючись щодо дотримання строку на подання доказів понесених позивачем витрат на професійну правову допомогу, суд враховує, що рішення у справі №902/1102/23 ухвалено 04.01.2024, докази на підтвердження витрат Товариства з обмеженою відповідальністю "Бахмутська молочно-товарна ферма" на професійну правничу допомогу подано в системі "Електронний суд" 08.01.2024, тобто в межах п`яти днів після ухвалення рішення.

Отже, суд доходить висновку, що позивачем дотримано процесуального строку подачі таких доказів.

Так, ухвалою від 11.01.2024 для вирішення питання про судові витрати позивача на професійну правничу допомогу призначено судове засідання на 30.01.2024.

22.01.2024 через канцелярію суду надійшло заперечення Приватного підприємства "Ольвія" щодо розміру витрат на професійну правничу допомогу.

На визначений час у судове засідання 30.01.2024 з`явився представник позивача (в режимі відеоконференції), повідомлений належним чином відповідач правом участі у судовому засіданні не скористався.

Обізнаність відповідача про дату, час та місце розгляду справи підтверджується також змістом заперечення щодо розміру витрат на професійну правничу допомогу (вх. канцелярії суду №01-34/716/24 від 22.01.2024).

Відповідно до ч. 4 ст. 244 ГПК України неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

З огляду на вказане, суд дійшов висновку про розгляд питання розподілу понесених позивачем судових витрат на професійну правничу допомогу за відсутності представника відповідача.

Визначаючись щодо витрат позивача на професійну правничу допомогу, суд враховує таке.

Відповідно до ч. 1, п. 1 ч. 3 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно із ст. 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Пунктом 3.2 рішення Конституційного Суду України від 30.09.2009 № 23-рп/2009 передбачено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах тощо. Вибір форми та суб`єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу - це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб`єктами права.

Отже, з викладеного слідує, що до правової допомоги належать й консультації та роз`яснення з правових питань; складання заяв, скарг та інших документів правового характеру; представництво у судах тощо (постанова Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018 у справі № 826/1216/16).

Відповідно до п. 1 ст. 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" адвокат - це фізична особа, яка здійснює адвокатську діяльність на підставах та в порядку, що передбачені цим Законом; адвокатська діяльність - це незалежна професійна діяльність адвоката щодо здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.

За змістом ч. 3 ст. 4 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" адвокат може здійснювати адвокатську діяльність індивідуально або в організаційно-правових формах адвокатського бюро чи адвокатського об`єднання (організаційні форми адвокатської діяльності).

Як слідує з матеріалів справи, 11.04.2023 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Бахмутська молочно-товарна ферма" (Клієнт, позивач) та адвокатом Іванушкіним Іваном Сергійовичем (Адвокат) укладено Договір №11/04-23 про надання правової допомоги (Договір), відповідно до п. 1.1. якого Адвокат зобов`язується за завданням Клієнта надавати Клієнту правову допомогу у захисті інтересів Клієнта (далі - "послуги"), а Клієнт зобов`язується оплатити надання послуг та фактичні витрати Адвоката, необхідні для виконання цього Договору.

Факт надання передбачених цим Договором послуг та їх вартість підтверджується Актом приймання-передачі наданих послуг (далі - "Акт") (п. 3.1. Договору).

Згідно із п. 3.3. Договору Клієнт на протязі п`яти днів з моменту підписання Акту зобов`язаний сплатити Адвокату відповідні послуги. Адвокат залишає за собою право в односторонньому порядку надати весь обсяг або частину роботи безоплатно.

Сторони підтвердили факт надання правової допомоги за Договором на загальну суму 35200 грн обопільно підписаним та скріпленим печатками сторін Актом приймання-передачі наданих послуг від 05.01.2024, що включає:

1. Юридичний аналіз матеріалів справи щодо стягнення боргу за Договором про надання поворотної фінансової допомоги №2 від 11.08.2022 (кількість витраченого часу 5 год. загальною вартістю 8000 грн).

2. Аналіз чинного законодавства України, пошук та аналіз судової практики у подібних правовідносинах, визначення правової позиції та визначення лінії захисту Клієнта (кількість витраченого часу 2 год. загальною вартістю 3200 грн).

3. Підготовка Вимоги про дострокове повернення наданої поворотної фінансової допомоги від 14.05.2023 №1-14/6-23 (кількість витраченого часу 3 год. загальною вартістю 4800 грн).

4. Підготовка Позовної заяви від 17.08.2023 №17/08-23 (кількість витраченого часу 8 год. загальною вартістю 12800 грн).

5. Підготовка Заяви про проведення підготовчого засідання без участі представника від 25.09.2023 №25/09-23 (кількість витраченого часу 1 год. загальною вартістю 1600 грн).

6. Підготовка Заяви про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції від 25.10.2023 №25/10-23 (кількість витраченого часу 1 год. загальною вартістю 1600 грн).

7. Підготовка Заяви про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу від 31.10.2023 №31/10-23 (кількість витраченого часу 1 год. загальною вартістю 1600 грн).

8. Участь у судових засіданнях в режимі відеоконференції 31.10.2023, 21.11.2023, 07.12.2023 та 04.01.2024 (кількість витраченого часу 1 год. загальною вартістю 1600 грн).

Окрім того, матеріали справи містять копії Свідоцтва серії ДН №5419 від 22.03.2019 про право Іванушкіна Івана Сергійовича на заняття адвокатською діяльністю та Ордеру на надання правничої (правової) допомоги серії АН №1232620 від 17.08.2023 на представництво інтересів Товариства з обмеженою відповідальністю "Бахмутська молочно-товарна ферма" вказаним Адвокатом.

Згідно із ч.ч. 1-3 ст. 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Частиною 4 ст. 126 ГПК України встановлено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співрозмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 5 ст. 126 ГПК України).

Суд зазначає, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Такі висновки, зокрема, викладено у додатковій постанові ВП ВС від 07.07.2021 у справі №910/12876/19 (провадження №12-94гс20).

Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, у рішеннях від 12 жовтня 2006 року у справі "Двойних проти України" (пункт 80), від 10 грудня 2009 року у справі "Гімайдуліна і інших проти України" (пункти 34-36), від 23 січня 2014 року у справі "East/West Alliance Limited" проти України", від 26 лютого 2015 року у справі "Баришевський проти України" (пункт 95) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.

У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Разом з тим обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката. Таку правову позицію щодо права суду зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони, викладено в постанові Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 у справі №922/445/19.

За приписами ч. 5 ст. 129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує:

1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи;

2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;

3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо;

4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Враховуючи зміст норм статей 3, 11, 15 Господарського процесуального кодексу України питання про співмірність заявлених позивачем до стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу має вирішуватись із застосуванням критеріїв пропорційності та розумності, керуючись принципом верховенства права.

Дослідивши подані позивачем докази на підтвердження понесення витрат на правову допомогу, врахувавши характер спору по даній справі, ступінь її складності, наявність заперечень з боку відповідача стосовно заявленої суми витрат, незначний обсяг матеріалів у справі, керуючись принципами справедливості та верховенства права, суд вважає що заявлений позивачем до стягнення розмір витрат на адвоката є завищеним, а справедливим і співрозмірним є зменшений розмір таких витрат.

Так, аналізуючи зміст Акта приймання-передачі наданих послуг від 05.01.2024 за Договором, суд приходить до висновку, що пункти з першого по третій наданих послуг (юридичний аналіз матеріалів справи щодо стягнення боргу за Договором про надання поворотної фінансової допомоги №2 від 11.08.2022; аналіз чинного законодавства України, пошук та аналіз судової практики у подібних правовідносинах, визначення правової позиції та визначення лінії захисту Клієнта; підготовка Вимоги про дострокове повернення наданої поворотної фінансової допомоги від 14.05.2023 №1-14/6-23) за своїм змістом поглинаються пунктом четвертим такого акту - "Підготовка Позовної заяви від 17.08.2023 №17/08-23" (кількість витраченого часу 8 год. загальною вартістю 12800 грн).

Тобто, оцінюючи в сукупності зміст наданих послуг згідно із пунктами 1-4 вищевказаного Акту, відсутній критерій необхідності щодо послуг, визначених в пунктах 1-3.

Отже, з урахуванням викладеного, виходячи із критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, враховуючи конкретні обставини справи, суд вважає, що співмірні і розумні витрати позивача на професійну правничу допомогу у даній справі складають 19200 грн (не враховано витрати за послуги згідно п.1-3 Акта в сумі 16000 грн, які поглинаються п. 4 загальною вартістю 12800 грн).

Заперечення ж відповідача, щодо необхідності залишення витрат Товариства з обмеженою відповідальністю "Бахмутська молочно-товарна ферма" на професійну правничу допомогу за останнім, оскільки із суті рішення суду та наявних інших процесуальних документів не вбачається, що позивач зробив до закінчення судових дебатів заяву про відшкодування судових витрат, не знаходять свого відображення матеріалами справи, позаяк таку заяву було зроблено ще у судовому засіданні 31.10.2023, за результатами якого закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті (відповідно до наявного у справі протоколу судового засідання від 31.10.2023).

З огляду на те, що орієнтовний розмір витрат на правову допомогу заявлено позивачем пізніше у заяві про відшкодування витрат на професійну правову допомогу (вх. канцелярії суду №01-34/10246/23 від 31.10.2023), а не у позовній заяві як першій заяві по суті спору, суд звертає увагу, що у ряді постанов Верховного Суду у справах: № 922/676/21 від 14.12.2021, № 905/716/20 від 08.04.2021, № 916/2087/18 від 31.03.2021, № 922/3812/19 від 10.12.2020 зазначається, що у разі неподання учасником справи попереднього розрахунку у суду є право, а не обов`язок відмовити у відшкодуванні відповідних судових витрат. Тобто сам по собі факт неподання стороною попереднього розрахунку судових витрат разом з першою заявою по суті спору не є безумовною та абсолютною підставою для відмови у відшкодуванні відповідних судових витрат.

Оскільки доказів фактичної сплати відповідачем вартості витрат на правову допомогу матеріали справи не містять, суд враховує, що в силу приписів п. 1 ч. 2 ст. 126, ч. 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України розподілу підлягають витрати на професійну правничу допомогу незалежно від того чи їх фактично сплачено чи має бути сплачено. Таку правову позицію викладено в постанові Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 у справі №922/445/19.

Окремо суд звертає увагу на позицію Великої Палати Верховного Суду (постанова від 12.05.2020 у справі №904/4507/18), що домовленості про сплату гонорару за надання правничої допомоги є такими, що склалися між адвокатом та клієнтом, у межах правовідносин між якими і може розглядатися питання щодо обов`язковості такого зобов`язання.

У відповідності до п. 1 ч. 4 ст. 129 ГПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.

Враховуючи задоволення позову у справі №902/1102/23 повністю, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати на професійну правничу допомогу у визначеній судом обґрунтованою сумі 19200 грн.

Керуючись ст.ст. 7, 8, 10, 11, 13, 14, 15, 18, 42, 45, 46, 73, 74, 76, 77, 78, 79, 86, 91, 123, 126, 129, 221, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 242, 244, 326, 327 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В :

1. Ухвалити додаткове рішення у справі №902/1102/23 щодо розподілу витрат позивача на професійну правничу допомогу.

2. Стягнути з Приватного підприємства "Ольвія" (вул. Центральна, буд. 1з, с. Сопин, Вінницький район, Вінницька область, 22247, код ЄДРПОУ 32144281) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Бахмутська молочно-товарна ферма" (вул. Східна, 20, с. Іванівське, Бахмутський район, Донецька область, 84557, код ЄДРПОУ 43600790) 19200 грн - витрат на професійну правничу допомогу.

3. Згідно із приписами ч. 1 ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

4. Відповідно до ч. 1 ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення до Північно-західного апеляційного господарського суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

5. Примірник повного додаткового рішення надіслати учасникам справи до Електронних кабінетів ЄСІТС.

Повне додаткове рішення складено 09 лютого 2024 р.

Суддя А.А. Тварковський

віддрук. прим.:

1 - до справи.