Рішення

від 05.10.2023 по справі 910/5997/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"05" жовтня 2023 р. м. Київ Справа № 910/5997/23

Розглянувши матеріали справи за позовом Закритого акціонерного товариства «Українська будівельна компанія»

до Вишневої міської ради Бучанського району Київської області

про визнання неправомірними рішення та договору

Суддя А.Ю. Кошик

При секретарі судового засіданні Фроль В.В.

За участю представників:

позивача: не з`явився

відповідача: Смаляна А.В.

Обставини справи:

Господарським судом Київської області розглядається справа за позовом Закритого акціонерного товариства «Українська будівельна компанія» (надалі ?? позивач) до Вишневої міської ради Бучанського району Київської області (надалі відповідач) про визнання неправомірними рішення та договору.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 15.05.2023 року відкрито провадження у справі № 910/5997/23 за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 08.06.2023 року.

У підготовчому засіданні 08.06.2023 року оголошено перерву на 29.06.2023 року.

До канцелярії Господарського суду Київської області 16.06.2023 року від відповідача надійшов відзив на позовну заяву № 1/08-80 від 14.06.2023 року.

До канцелярії Господарського суду Київської області 28.06.2023 року позивачем подано відповідь на відзив № 184/01-2023 від 28.06.2023 року.

У підготовчому засіданні 29.06.2023 року оголошено перерву на 17.08.2023 року.

До канцелярії Господарського суду Київської області 14.07.2023 року від відповідача надійшли заперечення на відповідь на відзив № 1/08-89 від 07.07.2023 року.

У підготовчому засіданні 17.08.2023 року представник позивача позовні вимоги підтримав, представник відповідача проти задоволення позову заперечував.

Враховуючи, що судом під час підготовчого судового засідання 17.08.2023 року вирішено питання, зазначені в ч. 2 ст. 182 Господарського процесуального кодексу України та вчинено усі необхідні дії, передбачені ст. 177 Господарського процесуального кодексу України, з метою забезпечення правильного, своєчасного та безперешкодного розгляду справи по суті, суд за результатами підготовчого засідання постановив ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи до розгляду по суті.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 17.08.2023 року закрито підготовче провадження у справі № 910/5997/23 та призначено справу до судового розгляду по суті на 14.09.2023 року.

До канцелярії Господарського суду Київської області 11.09.2023 року від відповідача надійшли письмові пояснення № 1/08-123 від 01.09.2023 року.

У судовому засіданні 14.09.2023 року представник позивача позовні вимоги підтримав, представник відповідача у судове засідання не з`явився. Розгляд справи відкладався на 05.10.2023 року.

В судове засідання 05.10.2023 року представник позивача не прибув, в ході розгляду спору позовні вимоги підтримував. Представник відповідача проти позову заперечував.

Відповідно до ч. 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 233 Господарського процесуального кодексу України суди ухвалюють рішення, постанови іменем України негайно після закінчення судового розгляду. Рішення та постанови приймаються, складаються і підписуються в нарадчій кімнаті складом суду, який розглянув справу.

Відповідно до ч. 1 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України рішення суду проголошується у судовому засіданні, яким завершується розгляд справи, публічно, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд може проголосити лише вступну та резолютивну частини рішення.

У зв`язку з чим, в судовому засіданні 05.10.2023 року судом закінчено розгляд справи та за результатами оцінки поданих доказів, у нарадчій кімнаті, прийнято рішення.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази та оцінивши їх в сукупності, суд

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з викладених у позові обставин, Закрите акціонерне товариство «Українська будівельна компанія» (позивач) звернулось до суду з позовом до Вишневої міської ради Бучанського району Київської області (відповідач) про визнання неправомірними рішення та договору, зокрема, позивач просить:

- визнати незаконним та скасувати рішення Виконавчого комітету Крюківщинської сільської ради від 31.08.2017 року №5/27 про укладення договору про пайову участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури с. Крюківщина на підставі ч.1 ст.21 Цивільного кодексу України та ч.2 ст.249 Господарського кодексу України.

- визнати недійсним Договір №77 про пайову участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури села Крюківщина від 01.09.2017 року, укладений між Закритим акціонерним товариством «Українська будівельна компанія» та Вишневою міською радою Бучанського району Київської області, у зв`язку із недотриманням вимог частин 1 та 2 ст.203 Цивільного кодексу України.

Позивач зазначає, що на підставі ст. 40 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» (в редакції, чинній станом на час виникнення спірних правовідносин) Крюківщинською сільською радою Києво-Святошинського району Київської області 06.09.2011 року було прийнято рішення №11 «Про затвердження порядку визначення розміру пайової участі (внеску) замовників будівництва, його залучення та використання на розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури села Крюківщина», яким були затверджені: 1) Порядок визначення розміру пайової участі (внеску) замовників будівництва, його залучення та використання на розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури села Крюківщина, 2) Типовий договір про пайову участь (внесок) замовників будівництва у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури села Крюківщина.

Виходячи з Порядку про пайову участь вбачається, що: залучення до пайової участі у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури села Крюківщина є обов`язковим для всіх замовників (п.2); внесок забудовника у створення та розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури села полягає у відрахуванні забудовником об`єкту містобудування до сільського бюджету (цільового фонду) коштів для забезпечення розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури села (п.3); забудовник (замовник) - фізична особа-підприємець, фізична або юридична особа, яка має у власності або у користуванні земельну ділянку, подала у встановленому законодавством порядку заяву (клопотання) щодо забудови для здійснення будівництва (п.4).

Позивач наголошує, що з огляду на зміст Порядку про пайову участь, його вимоги поширюються виключно на замовників (забудовників). Типовий договір про пайову участь (внесок) замовників будівництва у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури села Крюківщина також встановлює умови лише для замовників будівництва.

31.08.2017 року Виконавчим комітетом Крюківщинської сільської ради було прийнято акт індивідуальної дії рішення №5/27 про укладення договору про пайову участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури с.Крюківщина з позивачем (Закритим акціонерним товариством «Українська будівельна компанія») та укладено Договір №77 про пайову участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури села Крюківщина від 01.09.2017 року між Закритим акціонерним товариством «Українська будівельна компанія» та Вишневою міською радою Бучанського району Київської області.

У зв`язку з проведенням реформи децентралізації, на підставі рішення Вишневої міської ради Бучанського району Київської області від 04.12.2020 року №1-01/118-19 Вишнева міська рада є правонаступником прав та обов`язків Крюківщинської сільської ради, в тому числі за оскаржуваним Договором про пайову участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури села Крюківщина від 01.09.2017 року №77.

У зв`язку з чим, позивачем подано позов саме до відповідача - Вишневої міської ради, яка є правонаступником прав та обов`язків Крюківщинської сільської ради за оскаржуваними рішенням та Договором.

В обгрунтування позовних вимог позивач зазначає, що у спірному рішенні Виконавчого комітету Крюківщинської сільської ради №5/27 (надалі Рішення №5/27) визначено, що позивач має функції замовника і діє від імені замовника будівництва ТОВ «СТБУД» з будівництва житлового комплексу, загальною площею 12 736,85 кв.м, що розташований на земельній ділянці в с.Крюківщина по вул. Балукова, 1 Києво-Святошинського району Київської області.

На виконання спірного Рішення №5/27 01.09.2017 року між відповідачем і позивачем був укладений Договір №77 про пайову участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури села Крюківщина (надалі - Договір №77).

Обставина щодо укладення Договору №77 на виконання спірного Рішення №5/27 та імперативних вимог Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» підтверджується також Постановою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 13.12.2022 року у справі №910/16997/21.

В обгрунтування протиправності Рішення №5/27 та Договору №77 позивач зазначає, що Договір №77 укладений не із замовником будівництва, як того вимагає Закон, а із позивачем як особою, що виконує функції замовника та діє від імені замовника будівництва ТОВ «СТБУД».

В підтвердження відсутності у позивача статусу замовника будівництва проекту «Будівництво житлового комплексу на вул. Балукова, 1 в с.Крюківщина Києво-Святошинського району, Київської області» (1-а черга будівництва) за адресою: 08136, Київська область, Києво-Святошинський район, с.Крюківщина, вул. Балукова, 1, позивач надав копію Дозволу на виконання будівельних робіт від 04.04.2016 року №ІУ115160981355, виданого на ім`я ТОВ «СТБУД».

Крім того, всі умови Договору №77 стосуються саме замовника будівництва, яким позивач не являється. Договором №77 саме на замовника покладено обов`язок взяти пайову участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури с. Крюківщини за будівництво житлового комплексу загальною площею 12 736,85 кв.м, що знаходиться по вул. Балукова, 1, с. Крюківщина, Києво-Святошинського району Київської області та перерахувати до спеціального цільового фонду села Крюківщина на спеціальний рахунок сільського бюджету.

Оскільки позивач у спірній ситуації не має статусу замовника, а виступає лише особою, яка виконує функції замовника, то з огляду на вимоги Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» (включаючи й норму ст.40 цього Закону) вказані статуси не ототожнюються і не передбачається право делегування функцій замовника третім особам. Тож, у спірній ситуації позивач відповідно до Закону не мав права укладати Договір №77.

Отже, вказані вище обставини є свідченням невідповідності спірного Рішення №5/27 та Договору №77, що є підставою для визнання їх незаконними та недійсними.

Також позивач у позові зазначає, що наразі норма ст. 40 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», яка була підставою для укладення Договору №77 із позивачем, є виключеною з 01.01.2020 року згідно Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні» від 20.09.2019 року №132-ІХ (п.13). Водночас пунктом 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні» передбачено, що договори про сплату пайової участі, укладені до 1 січня 2020 року, є дійсними та продовжують свою дію до моменту їх повного виконання.

Однак, позивач стверджує про відсутність законодавчо визначених підстав для покладення на нього зобов`язань зі сплати пайової участі за будівництво об`єкту, щодо якого він не є замовником будівництва.

В ході розгляду спору відповідач подав відзив, в якому позовні вимоги заперечував, подав заяву про застосування строку позовної давності.

Відповідач зазначив, що згідно з п.3 рішення 11 сесії Вишневої міської ради Бучанського району Київської області VIII скликання від 04.12.2020 року №1-01/11-19 «Про початок реорганізації Крюківщинської сільської ради та її виконавчого комітету, шляхом приєднання до Вишневої міської ради та її виконавчого комітету» визначено, що Вишнева міська рада є правонаступником всього майна, прав та обов`язків Крюківщинської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області.

Таким чином, серед іншого, права та обов`язки щодо контролю за виконанням договорів відносно пайової участі у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури перейшли від Крюківщинської сільської ради та її виконавчого комітету до Вишневої міської ради та її виконавчого комітету.

Відповідно до Порядку залучення до пайової участі у створенні і розвитку інженерно- транспортної та соціальної інфраструктури села Крюківщина є обов`язковим для всіх замовників (фізичних осіб-підприємців, фізичних та юридичних осіб), які мають намір здійснити нове будівництво, реконструкцію, розширення, капітальний ремонт, технічне переоснащения (далі - будівництво) об`єкта містобудувания на території села Крюківщина, незалежно від форми власності замовника, розташування та функціонального призначення об`єкта будівництва.

Рішенням Виконавчого комітету Крюківщинської сільської ради від 31.08.2017 року № 5/27 «Про укладення договору про пайову участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури с. Крюківщина» на виконання ст. 40 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» залучено до пайової участі, шляхом укладення договору про пайову участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури с. Крюківщина Закрите акціонерне товариство «Українська Будівельна Компанія».

Між Крюківщинською сільською радою та ЗАТ «Українська Будівельна Компанія» 01.09.2017 року укладено Договір № 77 про пайову участь у створенні і розвитку інженерно- транспортної та соціальної інфраструктури с. Крюківщина у зв`язку із будівництвом житлового комплексу загальною площею 12 736,85 кв.м, що знаходиться за адресою вул. Балукова, 1 в с. Крюківщина.

У преамбулі вищезазначеного Договору зазначено, що ЗАТ «Українська Будівельна Компанія» діє від імені замовника будівництва ТОВ «СТБУД» та інших учасників згідно з договором № 30-4/2015 про спільну діяльність від 30.04.2015 року та на підставі ч. 4 ст. 1135 Цивільного кодексу України.

Договір № 30-04/2015 про спільну діяльність від 30.04.2015 року укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю «СТБУД» (Сторона-1), Закритим акціонерним товариством «Українська будівельна компанія» (Сторона-2), Товариством з обмеженою відповідальністю «Агрофірма Крюківщина» (Сторона-3), Товариством з обмеженою відповідальністю «Ай-Хаус Жуляни» (Сторона-4), Товариством з обмеженою відповідальністю «Морозов Хаус Груп» (Сторона-5) та ОСОБА_1 (Сторона-6).

Згідно Договору про спільну діяльність сторони зобов`язуються спільно діяти для досягнення господарської мети, а саме будівництво на земельній ділянці, розташованій за адресою: Київська область, Києво-Святошинський район, село Крюківщина, вулиця Балукова, земельна ділянка 1. Пунктом 1.5. Договору про спільну діяльність визначено, що керівництво спільним проектом здійснюється Стороною-2. Правом підписання документів, необхідних для реалізації Спільного проекту, наділений керівник Сторони-2, а за його відсутності інша особа, належним чином уповноважена Стороною-2.

Крім того, пунктом 3.2. вищевказаного Договору про спільну діяльність сторони погодили, що Стороною-2 як замовником будівництва та керівником проекту може бути передано у вигляді сплати пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту, збудовані у межах спільної діяльності дитячий садочок, школу та/або будь-які інші споруди необхідні для розвитку інфраструктури населеного пункту.

Також, пунктом 5.3.11 Договору про спільну діяльність передбачено обов`язок ЗАТ «Українська будівельна компанія» сплатити пайову участь у розвитку інфраструктури населеного пункту в порядку та на умовах, що визначені цим договором, у т.ч. додатковими угодами до цього договору.

Разом з тим позивач помилково вважає замовником будівництва ТОВ «СТБУД», оскільки ані Договір про спільну діяльність, ані Договір № 77 не містить жодного положення на підтвердження позиції позивача щодо визначення статусу замовника будівництва.

Враховуючи зазначене, ввідповідач зазначає, що ЗАТ «Українська Будівельна Компанія» навмисно зловживає процесуальними правами з метою ухилення від виконання договірних зобов`язань та рішення Господарського суду м. Києва у справі від 09.03.2023 року № 910/16997/21.

Крім того, відповідач зауважує, що у позивача з моменту укладення Договору №77, а саме з 01.09.2017 року до 18.04.2023 року не виникало сумнівів щодо недійсності Договору №77 та законності рішення Виконавчого комітету Крюківщинської сільської ради від 31.08.2017 року № 5/27 «Про укладення договору про пайову участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури с. Крюківщина».

Обсяг повноважень ТОВ «Українська будівельна компанія» щодо укладення Договору № 77 підтвердженні положеннями Договору № 30-04/2015 про спільну діяльність від 30.04.2015 року, тобто повністю відповідає вимогам законодавства.

Волевиявлення ЗАТ «Українська будівельна компанія» щодо укладення Договору №77 підтверджується письмовою заявою директора ТОВ «СТБУД» та Генерального директора ЗАТ «Українська будівельна компанія» від 30.08.2017 року.

Крім того, укладення Договору про пайову участь відбулось за зверненням ЗАТ «Українська будівельна компанія», яке усвідомлювало значення своїх дій та наслідки, спричинені укладенням договору. До того ж, в письмовій заяві директора Тов «СТБУД» та Генерального директора ЗАТ «Українська будівельна компанія» від 30.08.2017 зауважено, що при укладенні договору на пайову участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури с. Крюківщина ЗАТ «Українська будівельна компанія» діятиме від імені всіх сторін вищевказаного договору про спільну діяльність та в інтересах спільного проекту за цим договором, що в свою чергу свідчить про статус ЗАТ «Українська будівельна компанія» як замовника будівництва.

На замовника забудови земельної ділянки у відповідному населеному пункті покладено зобов`язання взяти участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту шляхом перерахування замовником до відповідного місцевого бюджету коштів для створення і розвитку зазначеної інфраструктури на підставі договору про пайову участь між замовником та органом місцевого самоврядування, укладення якого є обов`язковим. Зазначений обов`язок реалізується замовником будівництва шляхом укладення відповідного договору у визначеному Законом та деталізованому актом органу місцевого самоврядування порядку. Подібні за змістом висновки наведені, зокрема, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 22.09.2020 року у справі № 925/756/19 та постановах Верховного Суду від 11.04.2018 року у справі № 909/239/17 і від 16.10.2020 року у справі № 922/3693/18.

Тобто, прийняття рішення Виконавчого комітету Крюківщинської сільської ради від 31.08.2017 року № 5/27 «Про укладення договору про пайову участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури с. Крюківщина» та укладення між Крюківщинською сільською радою та ЗАТ «Українська Будівельна Компанія» 01.09.2017 року Договору №77 про пайову участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури с. Крюківщина здійснено у відповідності до вимог законодавства.

Зі змісту ст. 40 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», чинної на момент виникнення спірних правовідносин, випливає, що перерахування замовником об`єкта будівництва до відповідного місцевого бюджету коштів для створення і розвитку інфраструктури населеного пункту є обов`язком, а не правом забудовника, який виникає на підставі приписів закону, а не положень договору, в якому лише визначається сума, що належить до перерахування. В постанові Великої Палати Верховного Суду від 22.09.2020 року у справі № 925/756/19 зазначено, що невиконання замовником будівництва обов`язку укласти договір про пайову участь до прийняття в експлуатацію об`єкта будівництва не звільняє його від такого обов`язку. З наведеного слідує, що навіть відсутність укладеного договору про пайову участь у розвитку інфраструктури населеного пункту не усуває зобов`язання забудовника сплатити визначену суму пайової участі, таке зобов`язання повинно бути виконане до прийняття об`єкта в експлуатацію, а спір у правовідносинах щодо сплати пайової участі може виникнути лише щодо її розміру.

Укладення Договору № 77 про пайову участь у створенні і розвитку інженерно- транспортної та соціальної інфраструктури с. Крюківщина відбулося на добровільних засадах та за зверненням ЗАТ «Українська будівельна компанія», яке усвідомлювало значення своїх дій та наслідки, спричинені укладенням договору.

Відповідно до частини третьої статті 203 Цивільного кодексу України волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

У відповідід на відзив позивач посилався на ті ж обставини, що викладені у позові, однак не надав жодних пояснень з приводу факту наявності Договору про спільну діяльність та визначених у ньому домовленостей сторін, які уповноважили саме позивача виступати від їх імені в якості замовника будівництва.

Як визначено ч.ч. 1-3 ст. 40. Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», порядок залучення, розрахунку розміру і використання коштів пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту встановлюють органи місцевого самоврядування відповідно до цього Закону.

Замовник, який має намір щодо забудови земельної ділянки у відповідному населеному пункті, зобов`язаний взяти участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

Пайова участь у розвитку інфраструктури населеного пункту полягає у перерахуванні замовником до прийняття об`єкта будівництва в експлуатацію до відповідного місцевого бюджету коштів для створення і розвитку зазначеної інфраструктури.

Згідно з ч. 5 ст. 40 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» величина пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту визначається у договорі, укладеному з органом місцевого самоврядування (відповідно до встановленого органом місцевого самоврядування розміру пайової участі у розвитку інфраструктури), з урахуванням загальної кошторисної вартості будівництва об`єкта, визначеної згідно з будівельними нормами, державними стандартами і правилами. При цьому не враховуються витрати на придбання та виділення земельної ділянки, звільнення будівельного майданчика від будівель, споруд та інженерних мереж, влаштування внутрішніх і позамайданчикових інженерних мереж і споруд та транспортних комунікацій.

У разі якщо загальна кошторисна вартість будівництва об`єкта не визначена згідно з будівельними нормами, державними стандартами і правилами, вона визначається на основі встановлених органом місцевого самоврядування нормативів для одиниці створеної потужності.

Згідно з ч. 8 ст. 40. Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» розмір пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту визначається протягом десяти робочих днів з дня реєстрації органом місцевого самоврядування звернення замовника про укладення договору про пайову участь та доданих до нього документів, що підтверджують вартість будівництва об`єкта, з техніко-економічними показниками.

У разі зміни замовника розмір пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту зменшується на суму коштів, сплачених попереднім замовником відповідно до укладеного ним договору про пайову участь.

Згідно з ч. 9 ст. 40. Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» договір про пайову участь у розвитку інфраструктури населеного пункту укладається не пізніше ніж через 15 робочих днів з дня реєстрації звернення замовника про його укладення, але до прийняття об`єкта будівництва в експлуатацію.

Істотними умовами договору є: 1) розмір пайової участі; 2) строк (графік) сплати пайової участі; 3) відповідальність сторін. Невід`ємною частиною договору є розрахунок величини пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту.

Кошти пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту сплачуються в повному обсязі до прийняття об`єкта будівництва в експлуатацію єдиним платежем або частинами за графіком, що визначається договором.

Згідно з ч. 11 ст. 40. Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» інформація щодо договору про пайову участь у розвитку інфраструктури населеного пункту та його виконання зазначається у декларації про готовність об`єкта до експлуатації або в акті готовності об`єкта до експлуатації.

Згідно з п. 4 ст. 1 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» визначено, що в розумінні цього Закону замовником є замовник - фізична або юридична особа, яка має намір щодо забудови території (однієї чи декількох земельних ділянок) і подала в установленому законодавством порядку відповідну заяву.

Як визначено ст. 1130 Цивільного кодексу України, за договором про спільну діяльність сторони (учасники) зобов`язуються спільно діяти без створення юридичної особи для досягнення певної мети, що не суперечить законові.

Спільна діяльність може здійснюватися на основі об`єднання вкладів учасників (просте товариство) або без об`єднання вкладів учасників.

Згідно зі ст. 1131 Цивільного кодексу України договір про спільну діяльність укладається у письмовій формі.

Умови договору про спільну діяльність, у тому числі координація спільних дій учасників або ведення їхніх спільних справ, правовий статус виділеного для спільної діяльності майна, покриття витрат та збитків учасників, їх участь у результатах спільних дій та інші умови визначаються за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено законом про окремі види спільної діяльності.

Як вбачається з умов оскаржуваного Договору №77, ЗАТ «Українська Будівельна Компанія» діє від імені замовника будівництва ТОВ «СТБУД» та інших учасників згідно з договором № 30-4/2015 про спільну діяльність від 30.04.2015 року та на підставі ч. 4 ст. 1135 Цивільного кодексу України.

Згідно з ч. 4 ст. 1135 Цивільного кодексу України визначено, що учасник, який вчинив від імені всіх учасників правочин, щодо якого його право на ведення спільних справ учасників було обмежене, або вчинив в інтересах усіх учасників правочин від свого імені, може вимагати відшкодування здійснених ним за свій рахунок витрат, якщо вчинення цього правочину було необхідним в інтересах усіх учасників. Учасники, яким внаслідок таких правочинів було завдано збитків, мають право вимагати їх відшкодування.

Договір № 30-04/2015 про спільну діяльність від 30.04.2015 року укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю «СТБУД» (Сторона-1), Закритим акціонерним товариством «Українська будівельна компанія» (Сторона-2), Товариством з обмеженою відповідальністю «Агрофірма Крюківщина» (Сторона-3), Товариством з обмеженою відповідальністю «Ай-Хаус Жуляни» (Сторона-4), Товариством з обмеженою відповідальністю «Морозов Хаус Груп» (Сторона-5) та ОСОБА_1 (Сторона-6).

Згідно Договору про спільну діяльність сторони зобов`язуються спільно діяти для досягнення господарської мети, а саме будівництво на земельній ділянці, розташованій за адресою: Київська область, Києво-Святошинський район, село Крюківщина, вулиця Балукова, земельна ділянка 1. Пунктом 1.5. Договору про спільну діяльність визначено, що керівництво спільним проектом здійснюється Стороною-2. Правом підписання документів, необхідних для реалізації Спільного проекту, наділений керівник Сторони-2, а за його відсутності інша особа, належним чином уповноважена Стороною-2.

Крім того, пунктом 3.2. вищевказаного Договору про спільну діяльність сторони погодили, що Стороною-2 як замовником будівництва та керівником проекту може бути передано у вигляді сплати пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту, збудовані у межах спільної діяльності дитячий садочок, школу та/або будь-які інші споруди необхідні для розвитку інфраструктури населеного пункту.

Також, пунктом 5.3.11 Договору про спільну діяльність передбачено обов`язок ЗАТ «Українська будівельна компанія» сплатити пайову участь у розвитку інфраструктури населеного пункту в порядку та на умовах, що визначені цим договором, у т.ч. додатковими угодами до цього договору.

Таким чином, наведені обставини свідчать про безпосередню участь позивача у забудові земельної ділянки, тобто наявність у нього наміру щодо забудови території (однієї чи декількох земельних ділянок) і позивач подав в установленому законодавством порядку відповідну заяву.

При цьому, відповідна норма п. 4 ст. 1 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» в розумінні цього Закону не пов`язує статус замовника з наявністю дозволу чи іншими обставинами, окрім причетності та наміру забудови, які встановлені щодо позивача.

Таким чином, позивач безпідставно визначає статус замовника будівництва виключно по наявності дозволу на виконання будівельних робіт. Зокрема, з огляду на зміст визначених Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності» правовідносин, замовником будівництва є особа, яка має намір щодо забудови території (однієї чи декількох земельних ділянок) і подала в установленому законодавством порядку відповідну заяву.

Позивач належить до кола осіб, які спільно здійснюють забудову, тобто має відповідний намір і подав заяву.

В будь-якому випадку, сплата пайової участі має безпосередній і нерозривний зв`язок з будівництвом певного об`єкту будівництва і не залежно від особи, яка уклала відповідний договір про пайову участь (яка подала заяву і засвідчила намір забудови), саме будівництво об`єкту породжує обов`язок як укладення Договору так і сплату пайового внеску.

Наведене виключає наявність достатніх підстав для визнання недійсним договору про пайову участь. У разі, якщо позивач, який сам звернувся з заявою про укладення договору, почав заперечувати наявність у нього обов`язків та функцій замовника будівництва, в тому числі щодо сплати пайового внеску, має право на заміну його на належну сторону, що не впливає на правомірність договору про пайову участь, для укладення та виконання якого були достатні підстави.

Якби позивач діяв добросовісно та не видавав би себе замовником будівництва чи не подавав би заяви та не підписував би договір в якості особи, яка виконує функції замовника будівництва, відповідний договір мав бути укладений з належною стороною. Таким чином, саме неправомірні дії позивача (в яких він безпідставно звинувачує відповідача) спричинили непорозуміння, яке не є підставою для відміни Договору про пайову участь.

Також про маніпулятивність позиції позивача свідчить факт замовчування обставини, визначеної ч. 11 ст. 40. Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» щодо відображеної у декларації про готовність об`єкта до експлуатації або в акті готовності об`єкта до експлуатації інформації щодо договору про пайову участь у розвитку інфраструктури населеного пункту та його виконання.

Згідно зі ст. 528 Цивільного кодексу України виконання обов`язку може бути покладено боржником на іншу особу, якщо з умов договору, вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства або суті зобов`язання не випливає обов`язок боржника виконати зобов`язання особисто. У цьому разі кредитор зобов`язаний прийняти виконання, запропоноване за боржника іншою особою.

У разі невиконання або неналежного виконання обов`язку боржника іншою особою цей обов`язок боржник повинен виконати сам.

Інша особа може задовольнити вимогу кредитора без згоди боржника у разі небезпеки втратити право на майно боржника (право оренди, право застави тощо) внаслідок звернення кредитором стягнення на це майно. У цьому разі до іншої особи переходять права кредитора у зобов`язанні і застосовуються положення статей 512-519 цього Кодексу.

Таким чином, в діях же відповідача відсутні ознаки неправомірності, позивач сам подав заяву та прийняв на себе функції та обов`язки замовника будівництва, що виключає наявність підстав для визнання незаконним та скасувати рішення Виконавчого комітету Крюківщинської сільської ради від 31.08.2017 року №5/27 про укладення договору про пайову участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури с. Крюківщина.

Також, за наслідками розгляду спору встановлено наявність підстав для укладення та виконання Договору про пайову участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури села Крюківщина у зв`язку з спільною забудовою земельної ділянки за адресою: Київська область, Києво-Святошинський район, село Крюківщина, вулиця Балукова, земельна ділянка 1, що виключає наявність підстав для визнання недійсним Договору №77 про пайову участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури села Крюківщина від 01.09.2017 року.

Згідно зі ст. 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ст.73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з ч.1 ст.74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Належними у розумінні ч.1 ст. 76 Господарського процесуального кодексу України є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування.

Згідно з ч.2 ст.76 Господарського процесуального кодексу України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Як визначено ст. 79 Господарського процесуального кодексу України, наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

За наслідками розгляду спору суд дійшов висновку, що позовні вимоги не обґрунтовані та не доведені, відповідачем спростовані, тому задоволенню не підлягають в повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 13, 74, 76, 79, 129, 233, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову Закритого акціонерного товариства «Українська будівельна компанія» до Вишневої міської ради Бучанського району Київської області про визнання неправомірними рішення та договору відмовити повністю.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення в порядку передбаченому Господарським процесуальним кодексом України. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя А.Ю. Кошик

повний текст рішення складено 08.02.2024 року