Постанова

від 01.05.2024 по справі 910/5997/23

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"01" травня 2024 р. Справа№ 910/5997/23

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Іоннікової І.А.

суддів: Михальської Ю.Б.

Тищенко А.І.

за участю секретаря судового засідання Кузьменко А.М.

представники:

від позивача: Лукомський П.В. (посвідчення адвоката № 3395/10 від 19.07.2007)

від відповідача: Смаляна А.В. (самопредставництво)

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Закритого акціонерного товариства "Українська будівельна компанія"

на рішення Господарського суду Київської області від 05.10.2023 (повний текст рішення складено 08.02.2024)

у справі № 910/5997/23 (суддя Кошик А.Ю.)

за позовом Закритого акціонерного товариства "Українська будівельна компанія"

до Вишневої міської ради Бучанського району Київської області

про визнання неправомірними рішення та договору,

ВСТАНОВИВ:

Закрите акціонерне товариство "Українська будівельна компанія" звернулось до Господарського суду Київської області з позовом до Вишневої міської ради Бучанського району Київської області про:

- визнання неправомірним та скасування рішення Виконавчого комітету Крюківщинської сільської ради від 31.08.2017 № 5/27 про укладення договору про пайову участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури с. Крюкіщина на підставі ч. 1 ст. 21 Цивільного кодексу України та ч. 2 ст. 249 Господарського кодексу України;

- визнання недійсним договору № 77 від 01.09.2017 про пайову участь у створенні і розвитку інженерно-траспорної та соціальної інфраструктури села Крюківщина, укладеного між Закритим акціонерним товариством "Українська будівельна компанія" та Вишневою міською радою Бучанського району Київської області, у зв`язку із недотриманням вимог ч.ч. 1, 2 ст. 203 Цивільного кодексу України.

Короткий зміст оскаржуваного рішення суду першої інстанції

Рішенням Господарського суду Київської області від 05.10.2023 у справі № 910/5997/23 у задоволенні позову відмовлено повністю.

Аргументуючи судове рішення, суд першої інстанції дійшов висновку про недоведеність позивачем наявності правових підстав для задоволення позову.

Короткий зміст апеляційної скарги та узагальнення її доводів

Узагальнені доводи апеляційної скарги позивача зводяться до того, що судом першої інстанції помилково не взято до уваги те, що рішенням відповідача № 11 від 16.09.2011 встановлено обов`язок саме замовника будівництва взяти пайову участь у розвитку інфраструктури.

За таких підстав, позивач вважає, що відповідач не мав права всупереч вимогам законодавства та базовому рішенню відповідача № 11 від 16.09.2011 приймати оспорюване рішення № 5/27 щодо пайової участі позивача, який у спірній ситуації не є забудовником, оскільки належною стороною спірного договору № 77 мав бути забудовник будівництва - Товариство з обмеженою відповідальністю "СТБУД", але не позивач, який не має вказаного статусу.

Короткий зміст відзиву на апеляційну скаргу та узагальнення його доводів

Заперечуючи проти доводів апеляційної скарги, відповідач наголошує на тому, що позивач навмисно зловживає процесуальними правами з метою ухилення від виконання договірних зобов`язань та рішення Господарського суду міста Києва від 09.03.2023 у справі № 910/16997/21.

Крім того, відповідач зауважує, що обсяги повноважень позивача щодо укладення договору № 77 від 01.09.2017 підтвердженні положеннями договору № 30-04/2015 про спільну діяльність від 30.04.2015, що в свою чергу повністю відповідає вимогам законодавства.

Таким чином, на думку відповідача, прийняття рішення Виконавчого комітету Крюківщинської сільської ради від 31.08.2017 № 5/27 "Про укладення договору про пайову участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури с. Крюківщина" та укладення між Крюківщинською сільською радою та Закритого акціонерного товариства "Українська Будівельна Компанія" 01.09.2017 договору № 77 про пайову участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури с. Крюківщина здійснено у відповідності до вимог законодавства.

Короткий зміст відповіді на відзив на апеляційну скаргу та узагальнення їх доводів

У відповіді на відзив, позивач повністю підтримує правову позицію викладену ним у апеляційній скарзі, оскільки відсутність у позивача статуту замовника будівництва не наділяє його правом за законом (ст. 40 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності") бути належною стороною спірного договору № 77.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті

Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 28.02.2024, апеляційну скаргу Закритого акціонерного товариства "Українська будівельна компанія" на рішення Господарського суду Київської області від 05.10.2023 у справі № 910/5997/23 передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючий суддя - Іоннікова І.А., судді: Михальська Ю.Б., Тищенко А.І.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 04.03.2024 витребувано з Господарського суду Київської області матеріали справи № 910/5997/23.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 01.04.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Закритого акціонерного товариства "Українська будівельна компанія" на рішення Господарського суду Київської області від 05.10.2023 у справі № 910/5997/23; розгляд апеляційної скарги призначено на 01.05.2024.

В судове засідання, яке відбулося 01.05.2024, з`явилися представники позивача та відповідача, які підтримали свої правові позиції.

Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, Північний апеляційний господарський суд встановив наступне.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції

Як зазначив позивач у позові, що на підставі ст. 40 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" (в редакції, чинній станом на час виникнення спірних правовідносин) Крюківщинською сільською радою Києво-Святошинського району Київської області 06.09.2011 було прийнято рішення № 11 "Про затвердження порядку визначення розміру пайової участі (внеску) замовників будівництва, його залучення та використання на розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури села Крюківщина", яким були затверджені: 1) Порядок визначення розміру пайової участі (внеску) замовників будівництва, його залучення та використання на розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури села Крюківщина, 2) Типовий договір про пайову участь (внесок) замовників будівництва у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури села Крюківщина.

Виходячи з Порядку про пайову участь вбачається, що: залучення до пайової участі у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури села Крюківщина є обов`язковим для всіх замовників (п.2); внесок забудовника у створення та розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури села полягає у відрахуванні забудовником об`єкту містобудування до сільського бюджету (цільового фонду) коштів для забезпечення розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури села (п.3); забудовник (замовник) - фізична особа-підприємець, фізична або юридична особа, яка має у власності або у користуванні земельну ділянку, подала у встановленому законодавством порядку заяву (клопотання) щодо забудови для здійснення будівництва (п.4).

Позивач наголошував, що з огляду на зміст Порядку про пайову участь, його вимоги поширюються виключно на замовників (забудовників). Типовий договір про пайову участь (внесок) замовників будівництва у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури села Крюківщина також встановлює умови лише для замовників будівництва.

31.08.2017 Виконавчим комітетом Крюківщинської сільської ради було прийнято акт індивідуальної дії рішення № 5/27 про укладення договору про пайову участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури с.Крюківщина з позивачем (Закритим акціонерним товариством "Українська будівельна компанія") та укладено договір № 77 про пайову участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури села Крюківщина від 01.09.2017 між Закритим акціонерним товариством "Українська будівельна компанія" та Вишневою міською радою Бучанського району Київської області.

У зв`язку з проведенням реформи децентралізації, на підставі рішення Вишневої міської ради Бучанського району Київської області від 04.12.2020 № 1-01/118-19 Вишнева міська рада є правонаступником прав та обов`язків Крюківщинської сільської ради, в тому числі за оскаржуваним Договором про пайову участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури села Крюківщина від 01.09.2017 № 77.

Враховуючи викладене, позивачем подано позов саме до відповідача - Вишневої міської ради, яка є правонаступником прав та обов`язків Крюківщинської сільської ради за оскаржуваними рішенням та Договором.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що у спірному рішенні Виконавчого комітету Крюківщинської сільської ради № 5/27 (надалі - рішення № 5/27) визначено, що позивач має функції замовника і діє від імені замовника будівництва Товариства з обмеженою відповідальністю "СТБУД" з будівництва житлового комплексу, загальною площею 12 736,85 кв.м, що розташований на земельній ділянці в АДРЕСА_1.

На виконання спірного рішення № 5/27, 01.09.2017 між відповідачем і позивачем був укладений договір № 77 про пайову участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури села Крюківщина (надалі - договір № 77).

Обставина щодо укладення договору № 77 на виконання спірного рішення № 5/27 та імперативних вимог Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" підтверджується також постановою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 13.12.2022 у справі № 910/16997/21.

В обґрунтування протиправності рішення № 5/27 та договору № 77 позивач зазначив, що договір № 77 укладений не із замовником будівництва, як того вимагає Закон, а із позивачем як особою, що виконує функції замовника та діє від імені замовника будівництва Товариства з обмеженою відповідальністю "СТБУД".

В підтвердження відсутності у позивача статусу замовника будівництва проекту "Будівництво житлового комплексу на АДРЕСА_1" (1-а черга будівництва) за адресою: АДРЕСА_1, позивач надав копію дозволу на виконання будівельних робіт від 04.04.2016 № ІУ115160981355, виданого на ім`я Товариства з обмеженою відповідальністю "СТБУД".

Крім того, на переконання позивача, всі умови договору № 77 стосуються замовника будівництва, яким позивач не є, тобто саме договором №77 на замовника покладено обов`язок взяти пайову участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури с. Крюківщини за будівництво житлового комплексу загальною площею 12 736,85 кв.м, що знаходиться по АДРЕСА_1 та перерахувати до спеціального цільового фонду села Крюківщина на спеціальний рахунок сільського бюджету.

За таких підстав, на думку позивача він має статусу замовника, а виступає лише особою, яка виконує функції замовника, тому з огляду на вимоги Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" (включаючи й норму ст. 40 цього Закону) вказані статуси не ототожнюються і не передбачається право делегування функцій замовника третім особам. Тобто, в даному випадку позивач відповідно до вимог законодавства не мав права укладати договір №77.

Отже, вказані вище обставини, за твердженням позивача, є свідченням невідповідності спірного рішення № 5/27 та договору № 77, що є підставою для визнання їх незаконними та недійсними.

Рішенням Господарського суду Київської області від 05.10.2023 у справі № 910/5997/23 у задоволенні позову відмовлено повністю.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови

В силу вимог ч.ч. 1, 2, 5 ст. 269 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. В суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, вивчивши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного рішення, дійшла висновку про те, що апеляційна скарга позивача не підлягає задоволенню, а оскаржуване рішення місцевого господарського суду не підлягає зміні або скасуванню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 3 ст. 203 Цивільного кодексу України волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

У відповіді на відзив позивач посилався на ті ж обставини, що викладені у позові, однак не надав жодних пояснень з приводу факту наявності Договору про спільну діяльність та визначених у ньому домовленостей сторін, які уповноважили саме позивача виступати від їх імені в якості замовника будівництва.

Згідно з п. 4 ст. 1 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" визначено, що в розумінні цього Закону замовником є замовник - фізична або юридична особа, яка має намір щодо забудови території (однієї чи декількох земельних ділянок) і подала в установленому законодавством порядку відповідну заяву.

Як визначено ст. 1130 Цивільного кодексу України, за договором про спільну діяльність сторони (учасники) зобов`язуються спільно діяти без створення юридичної особи для досягнення певної мети, що не суперечить законові.

Спільна діяльність може здійснюватися на основі об`єднання вкладів учасників (просте товариство) або без об`єднання вкладів учасників.

Згідно зі ст. 1131 Цивільного кодексу України договір про спільну діяльність укладається у письмовій формі.

Умови договору про спільну діяльність, у тому числі координація спільних дій учасників або ведення їхніх спільних справ, правовий статус виділеного для спільної діяльності майна, покриття витрат та збитків учасників, їх участь у результатах спільних дій та інші умови визначаються за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено законом про окремі види спільної діяльності.

Як вбачається з умов оскаржуваного договору № 77, Закрите акціонерне товариство "Українська Будівельна Компанія" діє від імені замовника будівництва Товариства з обмеженою відповідальністю "СТБУД" та інших учасників згідно з договором № 30-4/2015 про спільну діяльність від 30.04.2015 та на підставі ч. 4 ст. 1135 Цивільного кодексу України.

Згідно з ч. 4 ст. 1135 Цивільного кодексу України визначено, що учасник, який вчинив від імені всіх учасників правочин, щодо якого його право на ведення спільних справ учасників було обмежене, або вчинив в інтересах усіх учасників правочин від свого імені, може вимагати відшкодування здійснених ним за свій рахунок витрат, якщо вчинення цього правочину було необхідним в інтересах усіх учасників. Учасники, яким внаслідок таких правочинів було завдано збитків, мають право вимагати їх відшкодування.

Договір № 30-04/2015 про спільну діяльність від 30.04.2015 укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "СТБУД" (сторона-1), Закритим акціонерним товариством "Українська будівельна компанія" (сторона-2, позивач), Товариством з обмеженою відповідальністю "Агрофірма Крюківщина" (сторона-3), Товариством з обмеженою відповідальністю "Ай-Хаус Жуляни" (сторона-4), Товариством з обмеженою відповідальністю "Морозов Хаус Груп" (сторона-5) та ОСОБА_1 (сторона-6).

Згідно договору про спільну діяльність сторони зобов`язуються спільно діяти для досягнення господарської мети, а саме будівництво на земельній ділянці, розташованій за адресою: АДРЕСА_1 .

Пунктом 1.5 договору про спільну діяльність визначено, що керівництво спільним проектом здійснюється стороною-2. Правом підписання документів, необхідних для реалізації спільного проекту, наділений керівник сторони-2, а за його відсутності інша особа, належним чином уповноважена стороною-2.

Крім того, п. 3.2 вищевказаного договору про спільну діяльність сторони погодили, що стороною-2 як замовником будівництва та керівником проекту може бути передано у вигляді сплати пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту, збудовані у межах спільної діяльності дитячий садочок, школу та/або будь-які інші споруди необхідні для розвитку інфраструктури населеного пункту.

Також, п. 5.3.11 договору про спільну діяльність передбачено обов`язок Закритого акціонерного товариства "Українська будівельна компанія" сплатити пайову участь у розвитку інфраструктури населеного пункту в порядку та на умовах, що визначені цим договором, у тому числі додатковими угодами до цього договору.

Таким чином, наведені обставини свідчать про безпосередню участь позивача у забудові земельної ділянки, тобто наявність у нього наміру щодо забудови території (однієї чи декількох земельних ділянок) і позивач подав в установленому законодавством порядку відповідну заяву.

При цьому, відповідна норма п. 4 ст. 1 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" в розумінні цього Закону не пов`язує статус замовника з наявністю дозволу чи іншими обставинами, окрім причетності та наміру забудови, які встановлені щодо позивача.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що позивач безпідставно визначає статус замовника будівництва виключно по наявності дозволу на виконання будівельних робіт.

Зокрема, з огляду на зміст визначених Законом України "Про регулювання містобудівної діяльності" правовідносин, замовником будівництва є особа, яка має намір щодо забудови території (однієї чи декількох земельних ділянок) і подала в установленому законодавством порядку відповідну заяву.

Позивач належить до кола осіб, які спільно здійснюють забудову, тобто має відповідний намір і подав заяву.

В будь-якому випадку, сплата пайової участі має безпосередній і нерозривний зв`язок з будівництвом певного об`єкту будівництва і не залежно від особи, яка уклала відповідний договір про пайову участь (яка подала заяву і засвідчила намір забудови), саме будівництво об`єкту породжує обов`язок як укладення Договору так і сплату пайового внеску.

Таким чином, наведене виключає наявність достатніх підстав для визнання недійсним спірного договору про пайову участь.

Згідно зі ст. 528 Цивільного кодексу України виконання обов`язку може бути покладено боржником на іншу особу, якщо з умов договору, вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства або суті зобов`язання не випливає обов`язок боржника виконати зобов`язання особисто. У цьому разі кредитор зобов`язаний прийняти виконання, запропоноване за боржника іншою особою.

У разі невиконання або неналежного виконання обов`язку боржника іншою особою цей обов`язок боржник повинен виконати сам.

Інша особа може задовольнити вимогу кредитора без згоди боржника у разі небезпеки втратити право на майно боржника (право оренди, право застави тощо) внаслідок звернення кредитором стягнення на це майно. У цьому разі до іншої особи переходять права кредитора у зобов`язанні і застосовуються положення статей 512-519 цього Кодексу.

Колегія суддів зазначає, що в діях відповідача відсутні ознаки неправомірності, оскільки позивач сам подав заяву та прийняв на себе функції та обов`язки замовника будівництва, що виключає наявність підстав для визнання незаконним та скасувати рішення Виконавчого комітету Крюківщинської сільської ради від 31.08.2017 № 5/27 про укладення договору про пайову участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури с. Крюківщина.

Також, за наслідками розгляду спору судом першої інстанції вірно встановлено наявність підстав для укладення та виконання договору про пайову участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури села Крюківщина, у зв`язку з спільною забудовою земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 , що також виключає наявність підстав для визнання недійсним договору № 77 про пайову участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури села Крюківщина від 01.09.2017.

Твердження позивача стосовно того, що відповідач не мав права всупереч вимогам законодавства та базовому рішенню відповідача № 11 приймати оспорюване рішення № 5/27 щодо пайової участі позивача, який у даному випадку не є забудовником, оскільки належною стороною спірного договору № 77 мав бути забудовник будівництва - Товариство з обмеженою відповідальністю "СТБУД", але не позивач, який не має вказаного статусу, колегіє суддів відхиляються оскільки обсяг повноважень позивача щодо укладення спірного договору № 77 підтверджений положеннями договору № 30-04/2015 про спільну діяльність від 30.04.2015, тобто повністю відповідає вимогам законодавства.

Крім того, судова колегія зауважує на тому, що волевиявлення позивача щодо укладення спірного договору № 77 підтверджується також письмовою заявою директора Товариства з обмеженою відповідальністю "СТБУД" та генерального директора Закритого акціонерного товариства "Українська будівельна компанія" від 30.08.2017, в якій зауважено, що при укладенні договору на пайову участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури с. Крюківщина Закрите акціонерне товариство "Українська будівельна компанія" діятиме від імені всіх сторін вищевказаного договору про спільну діяльність та в інтересах спільного проекту за цим договором, що в свою чергу свідчить про статус ЗАТ "Українська будівельна компанія", як замовника будівництва.

Виходячи з вищевикладеного, доводи скаржника по суті його скарги в межах заявлених вимог свого підтвердження не знайшли, оскільки не спростовують висновків суду першої інстанції та не можуть бути підставами для скасування рішення господарського суду першої інстанції.

В свою чергу, наведені позивачем у відзиві на апеляційну скаргу доводи є документально обґрунтованими та такими, що належним чином досліджені судом першої інстанції при розгляді даної справи.

Підсумовуючи викладене, суд першої інстанції повно встановив суттєві для справи обставини, дослідив та правильно оцінив надані сторонами докази, вірно кваліфікував спірні правовідносини та правильно застосував до них належні норми матеріального і процесуального права, а тому Північний апеляційний господарський суд вважає рішення суду першої інстанції законним та обґрунтованим, отже, підстави для його скасування відсутні.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у рішенні суду, питання вичерпності висновків господарського суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції ураховує, що Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (далі - Конвенція) зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення. У справі "Трофимчук проти України" Європейський суд з прав людини також зазначив, що хоча п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не можна розуміти як вимогу детально відповідати на кожен довід. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі ст. 6 Конвенції, може бути визначено тільки у контексті конкретних обставин справи.

Відповідно до ст. 276 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Висновки за результатами апеляційної скарги

За таких обставин, судова колегія вважає, що висновки суду першої інстанції про встановлені обставини і правові наслідки відповідають дійсним обставинам справи, підтверджуються достовірними доказами, а тому рішення місцевого господарського суду у даній справі відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам та матеріалам справи і підстав для його скасування не вбачається.

З огляду на викладене, судова колегія дійшла висновку про те, що апеляційна скарга є необґрунтованою та такою, що задоволенню не підлягає.

Судові витрати

У зв`язку з відмовою в задоволенні апеляційної скарги, відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору за її подання і розгляд покладаються на скаржника.

Керуючись ст.ст. 129, 269, 275, 276, 281 - 284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Закритого акціонерного товариства "Українська будівельна компанія" залишити без задоволення, рішення Господарського суду Київської області від 05.10.2023 у справі № 910/5997/23 - без змін.

Матеріали справи № 910/5997/23 повернути до Господарського суду Київської області.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст.ст. 287 - 289 ГПК України.

Повний текст постанови складено 10.06.2024.

Головуючий суддя І.А. Іоннікова

Судді Ю.Б. Михальська

А.І. Тищенко