Ухвала

від 09.02.2024 по справі 372/2456/21

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

09 лютого 2024 року

м. Київ

справа № 372/2456/21

провадження № 61-235ск24

Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Коломієць Г. В. розглянув заяву представника ОСОБА_1 - адвоката Свиридовського Олександра Анатолійовича про відвід суддів: Дундар І. О., Краснощокова Є. В., за касаційною скаргою представника ОСОБА_1 - адвоката Свиридовського Олександра Анатолійовича на постанову Київського апеляційного суду від 16 листопада 2023 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Козинської селищної ради Обухівського району Київської області, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про визнання незаконним та скасування рішень про державну реєстрацію, витребування майна із чужого незаконного володіння, зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання добросовісним набувачем та визнання права власності на земельні ділянки,

ВСТАНОВИВ:

03 січня 2024 року представник ОСОБА_1 - адвокат Свиридовський О. А. звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою на постанову Київського апеляційного суду від 16 листопада 2023 року у вищевказаній справі.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 03 січня 2024 року справу призначено судді-доповідачеві Дундар І. О., судді, які входять до складу колегії: Краснощоков Є. В., Крат В. І.

Ухвалою Верховного Суду від 16 січня 2024 року відкрито касаційне провадження

у справі № 372/2456/21, витребувано матеріали цивільної справи з Обухівського районного суду Київської області, у задоволені клопотання представника заявника про зупинення дії оскаржуваної постанови до закінчення касаційного провадження відмовлено.

03 лютого 2024 року представник ОСОБА_1 - адвокат Свиридовський О. А. через систему «Електронний Суд» направив до Верховного Суду заяву про відвід суддів: Дундар І. О., Краснощокова Є. В., Крата В. І.

Заява мотивована тим, що суд апеляційної інстанції прийняв завідомо неправосудне рішення, в якому завідомо неправильно застосував норми матеріального права та грубо порушив норми процесуального права, а отже представник просив Верховний Суд зупинити дію завідомо неправосудної постанови Київського апеляційного суду від 16 листопада 2023 року, проте ухвалою Верховного Суду від 16 січня 2024 року в задоволенні вказаного клопотання було відмовлено.

Зазначає, що не зупиняючи дію неправосудної постанови суду апеляційної інстанції, судді касаційного суду ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та ОСОБА_7 публічно демонструють можливість залишення в силі цього судового рішення та відкритість для поза процесуального спілкування з метою можливого вирішення цього питання.

Також, адвокат Свиридовський О. А. вказує, що приймав участь як представник

у інших справах, у яких суддею-доповідачем була Дундар І. О. Він заявляв судді Дундар І. О. відвід під час перегляду справи № 431/4201/15 (провадження

№ 61-6938ск20), а також був не згодний з судовими рішеннями Верховного Суду

у справах № 431/4201/15 та № 761/38952/15, до складу колегії якого входили судді Крат В. І., Краснощоков Є. В., Дундар І. О.

Заявник вважає, що зазначені обставини, в сукупності з фактом відмови у зупиненні дії оскаржуваної постанови Київського апеляційного суду від 16 листопада

2023 року, викликають сумніви у неупередженості та об`єктивності при розгляді цієї справи суддями Дундар І. О., Краснощоковим Є. В., Кратом В. І.

Ухвалою Верховного Суду від 05 лютого 2024 року заяву представника

ОСОБА_1 - адвоката Свиридовського О. А. про відвід суддів визнано необґрунтованою. Заяву про відвід суддів передано іншому складу суду, у порядку, визначеному частиною першою статті 33 ЦПК України.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями

від 06 лютого 2024 року заяву про відвід суддів Верховного Суду Крата В. І., Краснощокова Є. В., Дундар І. О. призначено судді-доповідачеві Ігнатенку В. М.

Ухвалою Верховного Суду від 07 лютого 2024 року у задоволенні заяви представника ОСОБА_1 - адвоката Свиридовського О. А. про відвід суддів Крата В. І., Краснощокова Є. В., Дундар І. О. відмовлено.

06 лютого 2024 року до Верховного Суду через систему «Електронний суд» від представника ОСОБА_1 - адвоката Свиридовського О. А. надійшла заява про відвід (яка має назву: додаток до відводу) суддів Дундар І. О., Краснощокова Є. В., Крата В. І.

Заява мотивована тим, що 02 лютого 2024 року через підсистему ЄСІТС «Електронний кабінет» ОСОБА_1, від імені якої діє представник Свиридовський О. А. , було подано заяву про відвід суддів: Дундар І. О., Краснощокова Є. В. та Крата В. І. Станом на 19.30 год. 05 лютого 2023 року подана заява має «Електронному кабінеті» статус «доставлено» (не зареєстровано, чи приєднано до справи або створено картку справи тощо, а лише «доставлено»). Також інформація про надходження відводу відсутня і на офіційному сайті «Судова влада України» у підрозділі стан розгляду справ. Проте із підсистеми ЄСІТС «Електронний кабінет» та сайту «Судова влада України» вбачається, що заяву про відвід до цього часу не зареєстровано. Натомість на сайті «Судова влада України» розміщена новина, що 05 лютого 2024 року у Верховному Суді відбулось обговорення перспективи розвитку судочинства під гаслом «Правосуддя майбутнього». Проте, як вбачається із тексту на сайті «Судова влада України», жодний із більше ніж 20 учасників «круглого столу», серед яких були Голова КАС ВС, Секретар Великої Палати ВС, голови апеляційних судів різних юрисдикцій, судді Конституційного Суду України та Верховного Суду, заступник Голови Вищої кваліфікаційної комісії суддів України та ін., не згадали про системну корупцію, що руйнує державу під час війни, роз`їдає суспільну мораль, завдає шкоди всьому суспільству. Велика Палата Верховного Суду в ухвалі від 04 лютого 2020 року щодо розгляду заяви про відвід судді у справі № 908/137/18 зазначила наступне: «для правової системи України, а також для того, щоби за суб`єктивним критерієм з боку стороннього спостерігача не виникли сумніви у неупередженості судді-доповідача під час вирішення справи Велика Палата Верховного Суду задовольняє клопотання про відвід судді-доповідача». Відповідно до висновку Верховного Суду викладеного

у постанові №277/599/15-к 17 вересня 2019 року будь-який суддя, стосовно неупередженості якого є обґрунтований сумнів, повинен заявити самовідвід. Відповідно до висновку Верховного Суду, викладеного у постанові № 277/599/15-к 17 вересня 2019 року будь-який суддя, стосовно неупередженості якого

є обґрунтований сумнів, повинен заявити самовідвід. Статтею 15 Кодексу суддівської етики передбачено, що неупереджений розгляд справ є основним обов`язком судді. Суддя має право заявити самовідвід у випадках, передбачених процесуальним законодавством, у разі наявності упередженості щодо одного

з учасників процесу, а також у випадку, якщо судді з його власних джерел стали відомі докази чи факти, які можуть вплинути на результат розгляду справи. Суддя не повинен зловживати правом на самовідвід. Суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи у разі неможливості ухвалення ним об`єктивного рішення у справі. Як зазначено у коментарі до Кодексу суддівської етики, затвердженого рішенням Ради суддів України від 04 лютого 2016 року № 1, відчуття упередженості - це формування у судді до тієї чи іншої людини, яка є учасником судового розгляду, власного ставлення, заснованого не на об`єктивному критерії, а на особистих симпатіях або антипатіях. Враховуючи вищевикладене, представник ОСОБА_1 - адвокат Свиридовський О. А. ще раз просить суддів Краснощокова Є. В., Дундар І. О. та Крата В. І. задовольнити його заяву про відвід, відповідно до пункту 5 частини першої статті 36 ЦПК України.

Розпорядженням Верховного Суду від 06 лютого 2024 року у зв`язку з перебуванням судді Крата В. І. у відпустці у справі № 372/2456/21 призначено повторний автоматизований розподіл.

Згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 06 лютого 2024 року справу призначено судді-доповідачеві Дундар І. О., судді, які входять до складу колегії: Гудима Д. А., Краснощоков Є. В.

Ухвалою Верховного Суду від 07 лютого 2024 року заяву ОСОБА_1 , яку подано представником Свиридовським О. А. , про відвід судді Крата В. І. від участі у розгляді справи № 372/2456/21 залишено без розгляду. Заяву ОСОБА_1 , яку подано представником Свиридовським О. А. , про відвід суддів Дундар І. О., Краснощокова Є. В. визнано необґрунтованою. Заяву про відвід суддів Дундар І. О., Краснощокова Є. В. передано іншому складу суду, у порядку, визначеному частиною першою статті 33 ЦПК України.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 09 лютого 2024 року заяву представника ОСОБА_1 - адвоката Свиридовського О. А. про відвід суддів Верховного Суду Краснощокова Є. В., Дундар І. О. призначено судді-доповідачеві Коломієць Г. В.

Згідно з частинами другою та третьою статті 40 ЦПК України питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість. Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу,

і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 33 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.

За змістом частини восьмої статті 40 ЦПК України передбачено, що суд вирішує питання про відвід судді без повідомлення учасників справи.

Згідно з частиною одинадцятою статті 40 ЦПК України за результатами вирішення заяви про відвід суд постановляє ухвалу.

У частині першій статті 10 ЦПК України визначено, що суд при розгляді справи керується принципом верховенства права.

Відповідно до пункту 5 частини першої статті 36 ЦПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо є обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді. У частині четвертій статті 36 ЦПК України передбачено, що незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу. Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу.

Вивчивши матеріали касаційного провадження, вважаю, що відсутні підстави для задоволення заяви представника ОСОБА_1 - адвоката Свиридовського О. А. про відвід суддів Верховного Суду Краснощокова Є. В., Дундар І. О. від участі у розгляді справи № 372/2456/21, оскільки заява про відвід не містить визначених законом підстав для відводу судді.

Згідно з частиною першою статті 6 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», здійснюючи правосуддя, суди є незалежними від будь-якого незаконного впливу.

Суди здійснюють правосуддя на основі Конституції і законів України та на засадах верховенства права.

Європейський суд з прав людини вказав, що наявність безсторонності відповідно до пункту першого статті 6 Конвенції повинна визначатися за суб`єктивним та об`єктивним критеріями.

Відповідно до суб`єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Стосовно суб`єктивного критерію, особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного.

Відповідно до об`єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності. Стосовно об`єктивного критерію, то це означає, що при вирішенні того, чи є у цій справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезсторонній, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним же є те, чи можна вважати такі побоювання об`єктивно обґрунтованими (рішення ЄСПЛ у справі «Білуха проти України» від 09 листопада 2006 року (BELUKHA v. UKRAINE N 33949/02, § 49 - 52).

Верховний Суд, оцінюючи наявність підстав для відводу за суб`єктивним критерієм, констатує відсутність підстав стверджувати, що судді Краснощоков Є. В.,

Дундар І. О. виявляли особисту заінтересованість або вчиняли будь-які корумповані та протизаконні дії. Презумпція особистої неупередженості судді діє, допоки не з`являться докази на користь протилежного.

За об`єктивним критерієм необхідно встановити, чи існують факти, які можна встановити та які можуть ставити під сумнів безсторонність судді. Вирішальним при цьому є те, чи можуть бути побоювання учасників справи щодо відсутності безсторонності у певного судді об`єктивно виправдані.

Доводи представника заявника не свідчать про існування обставин, які викликають сумніви у неупередженості та об`єктивності суддів Верховного Суду Дундар І. О.,

Краснощокова Є. В., а свідчать лише про незгоду заявника та її представника

з процесуальним рішенням колегії суддів про відмову у зупиненні дії постанови Київського апеляційного суду від 16 листопада 2023 року, що не є підставою для відводу судді.

Незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу (частина четверта статті 36 ЦПК України).

За таких підстав, заявлений відвід є необґрунтованим.

Керуючись статтями 33, 36, 40 ЦПК України, Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ:

Відмовити у задоволенні заяви представника ОСОБА_1 - адвоката Свиридовського Олександра Анатолійовича про відвід суддів Верховного Суду: Дундар І. О., Краснощокова Є. В. у справі за касаційною скаргою представника ОСОБА_1 - адвоката Свиридовського Олександра Анатолійовича на постанову Київського апеляційного суду від 16 листопада 2023 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Козинської селищної ради Обухівського району Київської області, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про визнання незаконним та скасування рішень про державну реєстрацію, витребування майна із чужого незаконного володіння, зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання добросовісним набувачем та визнання права власності на земельні ділянки.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Г. В. Коломієць