КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
Справа № 752/19289/17 Головуючий у суді І інстанції Плахотнюк К.Г.
Провадження № 22-ц/824/1175/2024 Доповідач у суді ІІ інстанції Голуб С.А.
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
07 лютого 2024 року м. Київ
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого - Голуб С.А.,
суддів: Писаної Т.О., Таргоній Д.О.,
за участю секретаря судового засідання - Гаврилко Д.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Київського апеляційного суду цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Голосіївського районного суду міста Києва від 09 вересня 2021 року у справі за позовом Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Затишна Оселя 17/31А» до ОСОБА_2 , приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Морозової Світлани Володимирівни, треті особи без самостійних вимог: товариство з обмеженою відповідальністю «Сервіс-Житло-Комфорт», Державне підприємство «Житлоінбуд», ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , про витребування майна з чужого незаконного володіння,
в с т а н о в и в:
У провадженні Голосіївського районного суду міста Києва перебуває цивільна справа за позовом ОСББ «Затишна Оселя 17/31А» до ОСОБА_2 , приватного нотаріуса КМНО Морозової С.В., треті особи без самостійних вимог: ТОВ «Сервіс-Житло-Комфорт», ДП «Житлоінбуд», ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , про витребування майна з чужого незаконного володіння.
10 липня 2021 року представник позивача - адвокат Щедрін Р.А. подав клопотання про призначення судової будівельно-технічної експертизи, на вирішення якої просив поставити такі питання:
- В якій частині будинку АДРЕСА_1, загальною площею 52,6 кв. м., яке функціональне призначення тієї частини будинку, де розташоване вказане приміщення?
- Чи було передбачено проектом будівництва будинку АДРЕСА_2, загальною площею 52,6 кв. м., у місці фактичного розташування вказаного приміщення?
- Яке функціональне призначення приміщення в АДРЕСА_1 , чи є воно допоміжним або нежитловим приміщенням?
- Чи відповідає приміщення в літ. АДРЕСА_1 , вимогам державних будівельних та/або протипожежних, та/або санітарних норм та правил, передбачених чинним законодавством України для нежитлових приміщень?
Проведення зазначеної судової експертизи просив доручити судовим експертам ТОВ «Центр будівельних та земельних експертиз» або Державного науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України, а також зобов`язати відповідачку надати безперешкодний доступ експертам до приміщення в АДРЕСА_1 , з метою проведення експертного дослідження. Оплату за проведення судової будівельно-технічної експертизи покласти на позивача.
Клопотання обґрунтував тим, що вказане приміщення, право власності на яке зареєстроване за ОСОБА_2 , відноситься до допоміжних приміщень вказаного будинку, а згідно із частиною другою статті 382 ЦК України воно на праві спільної сумісної власності належить усім власникам квартир та нежитлових приміщень будинку АДРЕСА_3 , від імені та в інтересах яких діє ОСББ «Затишна Оселя 17/31А». Таким чином, зареєстроване за відповідачкою спірне приміщення ніколи не могло бути передано їй у власність, оскільки в силу приписів закону воно на праві спільної сумісної власності може належати виключно співвласникам будинку. Згідно «Плану підвалу» 9052-01-АР, наданого ПАТ «Гіпроцивільпромбуд», який є в матеріалах справи, вказане нежитлове приміщення розташоване на місці технічного приміщення підвалу 1 секції зазначеного будинку. І хоча факт того, що вказане спірне приміщення не є нежитловим доведений обставинами, встановленими Окружним адміністративним судом міста Києва у постанові від 08 грудня 2016 року у справі № 826/12552/16, необхідні спеціальні експертні знання для з`ясування питання функціонального призначення вказаного приміщення з огляду на вимоги будівельних та інших технічних стандартів і норм, встановлення чи відноситься вказане приміщення до допоміжних приміщень будинку. Для з`ясування заявлених в клопотанні питань експерту необхідно буде обстежити саме спірне приміщення і без відповідного судового рішення здійснити це буде неможливо. Отже, для з'ясування питання щодо статусу нежитлового приміщення в АДРЕСА_1 , з приводу якого заявлено спір, а саме: допоміжне, технічне чи загального користування, необхідні спеціальні знання.
Ухвалою Голосіївського районного суду м. Києва від 09 вересня 2021 рокуклопотання задоволено.
Призначено у справі № 752/19289/17 судову будівельно-технічну експертизу, на вирішення якої поставлено зазначені вище питання та проведення якої доручено експертам Київського науково-дослідного інституту судових експертиз за матеріалами справи і шляхом дослідження об`єкта нерухомості - приміщення в АДРЕСА_1 . Експертів попереджено про кримінальну відповідальність, передбачену статтями 384,385 КК України. У розпорядження експертів надано копію ухвали суду від 09 вересня 2021 року про призначення судової будівельно-технічної експертизи та матеріали цивільної справи Голосіївського районного суду м. Києва № 752/19289/17. Зобов`язано ОСОБА_2 на час проведення експертного дослідження надати доступ експерту (експертам) та іншим учасникам до приміщення в АДРЕСА_1 . Оплату послуг експерта покладено на ОСББ «Затишна Оселя 17/31А». Провадження у справі на час проведення експертизи зупинено.
Постановою Київського апеляційного суду від 02 травня 2023 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишено без задоволення, а ухвалу Голосіївського районного суду м. Києва від 09 вересня 2021 року - без змін.
У червні 2023 року ОСОБА_1 , будучи особою, яка не брала участі у розгляді справи, однак, на її думку, суд першої інстанції вирішив питання про її права та інтереси, звернулась з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу про призначення експертизи з мотивів неповного з`ясування місцевим судом обставин, що мають значення для справи, неправильного застосування норм матеріального та порушення норм процесуального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали, а справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Обґрунтовуючи порушення своїх прав та інтересів оскаржуваною ухвалою, ОСОБА_1 посилається на те, що вона є орендарем приміщення в АДРЕСА_1 на підставі договору оренди, укладеного 01 грудня 2020 року з власником приміщення - відповідачкою ОСОБА_2 , проте не була залучена до участі у справі як належний і законний користувач спірного приміщення.
Вважає, що без її відома та участі було вирішено питання щодо втручання в її право на мирне володіння нерухомим майном.
Також наводить доводи щодо незаконності ухвали суди першої інстанції про призначення експертизи та вважає, що суд першої інстанції, розглядаючи клопотання представника позивача щодо призначення судової будівельно-технічної експертизи, не врахував предмет доказування у даній справі, допустив порушення процесуальних норм та прав відповідачів, позбавивши їх можливості запропонувати свої питання на вирішення експертизи, а також не навів обґрунтованих підстав для її призначення.
У відзиві на апеляційну скаргу представник позивача - адвокат Крикунов О.В. просить залишити оскаржувану ухвалу без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
Вказує, що права ОСОБА_1 оскаржуваною ухвалою жодним чином не порушені. Відповідачка не заявляла клопотання про залучення до участі у справі орендаря приміщення - ОСОБА_1 , взагалі не згадувала про те, що ці приміщення передані в оренду. Крім того, апеляційна скарга ОСОБА_1 є ідентичною апеляційній скарзі ОСОБА_2 , яка була розглянута судом апеляційної інстанції і залишена без задоволення постановою від 15 травня 2023 року.
Також до суду апеляційної інстанції надійшов відзив на апеляційну скаргу представника відповідачки - адвоката Касьяненка Д.Л., в якому він просить апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
В судовому засіданні суду апеляційної інстанції представник скаржниці - адвокат Ванжула Я.В. підтримав апеляційну скаргу та аргументи, викладені в ній.
Представник ОСББ «Затишна Оселя 17/31А» - адвокат Крикунов О.В. в судовому засіданні заперечував проти задоволення апеляційної скарги з підстав, наведених у відзиві, просив залишити ухвалу суду першої інстанції в силі.
Інші учасники справи та/або їх представники в судове засідання не з`явилися, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялися належним чином, причини неявки до апеляційного суду не повідомили, тому колегія суддів дійшла висновку, що їх неявка відповідно до вимог частини другої статті 372 ЦПК України не перешкоджає розгляду апеляційної скарги.
Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, пояснення осіб, які з`явилися в судове засідання, перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду в межах доводів та вимог поданої апеляційної скарги щодо вирішення судом першої інстанції питання прав та інтересів скаржника, а також відзивів на неї, колегія суддів вважає, що апеляційне провадження підлягає закриттю з таких підстав.
За правилом частин першої, другої статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Згідно зі статтею 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи, а відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року таке право повинно бути забезпечено судовими процедурами, які повинні бути справедливими. Для того, щоб доступ до суду був ефективним особа повинна мати чітку практичну можливість подання скарги, а тлумачення законодавства не повинно бути надто суворим, не порушувати саму сутність права.
Відповідно до частини першої статті 17 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі в справі, якщо суд вирішив питання про їх права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Правилами статті 18 ЦПК України передбачено, що обов`язковість судового рішення не позбавляє осіб, які не брали участі у справі, можливості звернутися до суду, якщо ухваленим судовим рішенням вирішено питання про їхні права, свободи чи інтереси.
Згідно положень частини другої статті 352 ЦПК України учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції окремо від рішення суду лише у випадках, передбачених статтею 353 цього Кодексу.
За пунктом 3 частини першої статті 362 ЦПК України суд апеляційної інстанції закриває апеляційне провадження, якщо після відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою, поданою особою з підстав вирішення судом питання про її права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, встановлено, що судовим рішенням питання про права, свободи, інтереси та (або) обов`язки такої особи не вирішувалося.
Відповідно до правової позиції, викладеної у постановах Верховного Суду України від 03 лютого 2016 року у справі № 6-885цс15 та від 06 вересня 2017 року у справі № 6-1844цс16, висновок про відсутність у особи права на оскарження рішення суду першої інстанції на тій підставі, що суд не вирішував питання про його права та обов`язки, може бути зроблений лише після з`ясування, яким чином вказане рішення впливає на обсяг прав, інтересів чи обов`язків особи, яка подала апеляційну скаргу.
Отже, суд апеляційної інстанції наділений компетенцією зробити висновок щодо вирішення чи не вирішення судом першої інстанції питання про права та інтереси особи, яка не брала участі у справі.
Аналіз змісту статей 352, 362 ЦПК України свідчить, що особи, які не брали участі у справі, мають право оскаржити в апеляційному порядку лише ті судові рішення, які безпосередньо встановлюють, змінюють або припиняють права або обов`язки цих осіб, а для перегляду справи в апеляційному порядку за апеляційною скаргою такої особи підлягає встановленню чи порушені оскарженим судовим рішенням права чи інтереси особи, яка подала апеляційну скаргу (правова позиція Великої Палати Верховного Суду в постанові від 20 березня 2019 року у справі № 604/835/15-ц та Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду в постанові від 01 серпня 2019 року у справі № 412/1277/2012).
На відміну від оскарження судового рішення учасником справи, не залучена до участі у справі особа повинна довести наявність у неї правового зв`язку зі сторонами спору або безпосередньо судовим рішенням через обґрунтування наявності трьох критеріїв: вирішення судом питання про її (1) право, (2) інтерес, (3) обов`язок і такий зв`язок має бути очевидним та безумовним, а не ймовірним.
При цьому, слід урахувати, що під судовим рішенням, яке безпосередньо встановлює, змінює або припиняє права або обов`язки особи слід розуміти рішення, яким на цю особу покладається певний обов`язок (наприклад сплатити кошти, передати майно, виконати певні дії, утриматися від вчинення дій тощо), або внаслідок ухвалення якого припиняються майнові чи немайнові права особи, або змінюється їх обсяг.
Рішення є таким, що прийняте про права, інтереси та (або) обов`язки особи, яка не була залучена до участі у справі, лише тоді, якщо в мотивувальній частині рішення містяться висновки суду про права, інтереси та (або) обов`язки цієї особи, або у резолютивній частині рішення суд прямо вказав про права, інтереси та (або) обов`язки такої особи. В такому випадку рішення порушує не лише матеріальні права осіб, не залучених до участі у справі, а й їх процесуальні права, що витікають із сформульованого у пункті 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод положення про право кожного на справедливий судовий розгляд при визначенні його цивільних прав і обов`язків. Будь-який інший правовий зв`язок між скаржником і сторонами спору не може братися до уваги.
Наведене узгоджується з правовими висновками Верховного Суду, викладеними у постановах від 19 червня 2018 року у справі № 910/18705/17, від 03 червня 2019 року у справі № 910/6767/17, від 25 жовтня 2019 року у справі № 910/16430/14, від 05 травня 2020 року у справі № 910/9254/18, від 29 жовтня 2020 року у справі № 200/6831/18, від 13 січня 2021 року у справі № 466/5766/13-ц, від 29 червня 2021 року у справі № 201/751/14-ц та від 12 січня 2022 року у справі № 761/41876/18.
Колегія суддів вважає, що оскаржуваною ухвалою Голосіївського районного суду м. Києва від 09 вересня 2021 року не вирішувалось питання про права, інтереси та (або) обов`язки ОСОБА_1 . Той факт, що вона є орендарем спірного приміщення, не надає її більше прав ніж власнику цього приміщення. Власник приміщення ОСОБА_2 є відповідачем у спорі і скористалась своїм правом на оскарження ухвали суду про призначення судової будівельно-технічної експертизи.
Тому підстав вважати, що оскаржуваним судовим рішенням порушено майнові права ОСОБА_1 колегія суддів не вбачає, а доводи її апеляційної скарги обґрунтовані безпідставністю вимог клопотання позивача про призначення експертизи, однак за відсутності порушеного права, оцінці не підлягають.
У постанові Верховного Суду від 27 серпня 2020 року у справі № 127/26512/16-ц (провадження № 61-47768св18) вказано, що «у разі подання апеляційної скарги особи, яка не брала участі у справі і апеляційним судом встановлено, що судовим рішенням питання про права, свободи, інтереси та (або) обов`язки такої особи не вирішувалося, апеляційне провадження підлягає закриттю,а рішення суду першої інстанції не має переглядатися по суті».
Таким чином,якщо обставини вирішення судом першої інстанції питання про права, інтереси та свободи особи, яка не була залучена до участі в справі, не підтвердились, апеляційне провадження підлягає закриттю, а відповідне судове рішення не переглядається по суті.
Наявність порушених прав є основною умовою для здійснення судового захисту, за відсутності якої такий захист не здійснюється. Проте апеляційним переглядом ухвали місцевого суду не встановлено, а матеріали справи не містять доказів, що в суду першої інстанції був наявний безумовний обов`язок з'ясовувати думку орендаря спірного приміщення щодо призначення судової будівельно-технічної експертизи з підстав того, що постановлене у цій справі судове рішення може зачіпати його права та охоронювані законом інтереси.
Пунктом першим статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантовано, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.
Порушення пункту першого статті 6 Конвенції констатував Європейський суд з прав людини у справі «Устименко проти України» (№ 32053/13, § 46).
Зокрема, Європейський суд з прав людини вказав, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, повинно тлумачитися у світлі Преамбули Конвенції, відповідна частина якої проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, яка передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов`язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами (див. рішення у справі «Рябих проти Росії» (Ryabykh v. Russia), заява № 52854/99, §§ 51 і 52, ECHR 2003-X).
Повноваження вищих судових органів стосовно перегляду мають реалізовуватись для виправлення судових помилок та недоліків судочинства, але не для здійснення нового судового розгляду (рішення у справі «Пономарьов проти України» (заява № 3236/03, § 42).
Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 25 липня 2002 року у справі за заявою № 48553/39 «Совтрансавто-Холдинг» проти України», а також згідно з рішенням Європейського суду з прав людини від 28 жовтня 1999 року у справі за заявою № 28342/95 «Брумареску проти Румунії» судом встановлено, що існує установча судова практика щодо визначення основним елементом верховенства права принципу правової певності, який передбачає серед іншого й те, що у будь-якому спорі рішення суду, яке набрало законної сили, не може бути поставлено під сумнів.
Враховуючи вищевикладене, дослідивши усі наявні у справі докази в їх сукупності та надавши їм належну оцінку, колегія суддів прийшла до висновку про наявність підстав для закриття апеляційного провадження у справі за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Голосіївського районного суду міста Києва від 09 вересня 2021 року про призначення експертизи з підстав, передбачених пунктом 3 частини першої статті 362 ЦПК України, оскільки при постановлені зазначеної ухвали судом першої інстанції не вирішувалося питання про права, свободи, інтереси та (або) обов`язки особи, яка звернулась із апеляційною скаргою на це судове рішення.
Керуючись статтями 352, 362, 372, 367, 381 - 384 ЦПК України, суд
у х в а л и в:
Апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Голосіївського районного суду міста Києва від 09 вересня 2021 року у справі за позовом Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Затишна Оселя 17/31А» до ОСОБА_2 , приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Морозової Світлани Володимирівни, треті особи без самостійних вимог: товариство з обмеженою відповідальністю «Сервіс-Житло-Комфорт», Державне підприємство «Житлоінбуд», ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , про витребування майна з чужого незаконного володіння - закрити.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її постановлення та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня її проголошення до Верховного Суду виключно у випадках, передбачених у частині другій статті 389 ЦПК України.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складено 09 лютого 2024 року.
Головуючий С.А. Голуб
Судді: Т.О. Писана
Д.О. Таргоній
Суд | Київський апеляційний суд |
Дата ухвалення рішення | 07.02.2024 |
Оприлюднено | 13.02.2024 |
Номер документу | 116892780 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах щодо права власності чи іншого речового права на нерухоме майно (крім землі), з них: про приватну власність, з них: витребування майна із чужого незаконного володіння |
Цивільне
Київський апеляційний суд
Голуб Світлана Анатоліївна
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні