Ухвала

від 04.03.2024 по справі 752/19289/17

ГОЛОСІЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 752/19289/17

Провадження № 2-з/752/28/24

У Х В А Л А

04 березня 2024 року Голосіївський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді Плахотнюк К.Г.

за участі секретаря судового засідання Ахмеяна Б.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві заяву адвоката Крикунова Олекандра Володимировича, який діє від імені та в інтересах об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Затишна Оселя 17/31А», про забезпечення позову об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Затишна Оселя 17/31А» до ОСОБА_1 , приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Морозової Світлани Володимирівни, треті особи без самостійних вимог: товариство з обмеженою відповідальністю «Сервіс-Житло-Комфорт», державне підприємство «Житлоінбуд», ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про витребування майна з чужого незаконного володіння, -

встановив:

у провадженні Голосіївського районного суду м. Києва знаходиться справа за позовом об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Затишна Оселя 17/31А» до ОСОБА_1 , приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Морозової Світлани Володимирівни, треті особи без самостійних вимог: товариство з обмеженою відповідальністю «Сервіс-Житло-Комфорт», державне підприємство «Житлоінбуд», ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про витребування майна з чужого незаконного володіння.

30.10.2024 року представник позивача об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Затишна Оселя 17/31А» - адвокат Крикунов Олекандр Володимирович звернувся до суду із заявою про забезпечення зазначеного вище позову, шляхом:

заборони відчуження нежитлового приміщення в літ. А групи приміщень №1011, загальною площею 52,6 кв.м за адресою: АДРЕСА_1 до набрання рішенням по справі законної сили;

заборони вчиняти будівельні роботи по переобладнанню входів, дверей, несучих конструкцій тощо на об`єкті нерухомого майна, нежитловому приміщенні в літ. А групи приміщень №1011, загальною площею 52,6 кв.м за адресою: АДРЕСА_1 до набрання рішенням по справі законної сили.

Відповідно до протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 30.10.2023 року заяву про забезпечення позову передано на розгляд судді Голосіївського районного суду м. Києва Плахотнюк К.Г.

Матеріали справи надійшли до судді 28.02.2024 року.

В обґрунтування заяви про забезпечення позову представник позивача зазначив, що під час розгляду цивільної справи в Голосіївському районному суді позивачу стало відомо, що відповідач передав спірне приміщення в оренду ОСОБА_6 , що підтверджується доказами, доданими до матеріалів справи.

Вказав, що позивачу стало відомо, що в приміщенні, яке є предметом спору, здійснено самовільну перебудову, а саме: вирізано двері напряму з паркінгу замість віконного прорізу. Отже, підставою припускати, що майно, яке є предметом спору, може в подальшому бути додатково перебудовано, є повністю обґрунтованим. Представник позивача припускає, що дані дії було вчинено з метою продажу спірного майна, що можу повністю унеможливити виконання судового рішення у разі задоволення позову.

Адвокат Крикунов Олекандр Володимирович зауважив, що оскільки приміщення, будучи предметом спору, вже продавалося та було передано в оренду, то існуєх імовірне припущення, що дане приміщення може бути продано знову до набранням законної сили рішенням у справі.

Учасники справи у судове засідання не викликались відповідно до правил ч.1 ст. 153 ЦПК України.

За правилами ст. 149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи, може вжити, передбачені цим Кодексом, заходи забезпечення позову. Питання щодо забезпечення позову може вирішуватися судом на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, за захистом яких він звернувся до суду.

Отже умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або неефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Пленумом Верховного Суду України в постанові № 9 від 22.12.2006 року звернуто увагу на те, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

При здійсненні судочинства суди застосовують Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 №ETS N 005 (далі - Конвенція) та практику Європейського суду з прав людини як джерело права (ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»). У відповідності до приписів ст. 6 Конвенції кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Відповідно до ст. 13 Конвенції кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами щодо захисту основоположних прав конкретної особи. Про необхідність досягнення такого балансу йдеться в ст.1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Баланс не буде забезпечений якщо на особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (див. рішення у справі «Спорронг та Льонрот проти Швеції»). Інакше кажучи, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, якої прагнуть досягти (див. рішення у справі «Джеймс та інші проти Сполученого Королівства»).

Судом встановлено, що за даними змісту позовної заяви ОСОБА_7 , предметом позову є витребування майна з чужого незаконного володіння.

Звертаючись до суду з заявою про забезпечення позову представник позивачка -адвокат Крикунов Олекандр Володимирович вказував на те, що існує ризик здійснення відповідачкою відчуження майна, яке є предметом спору.

Ухвалою Голосіївського районного суду м. Києва від 23.02.2024 року задоволено заяву об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Затишна Оселя 17/31А» про забезпечення позову у справі за позовом об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Затишна Оселя 17/31А» до ОСОБА_1 , приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Морозової Світлани Володимирівни, треті особи без самостійних вимог: товариство з обмеженою відповідальністю «Сервіс-Житло-Комфорт», державне підприємство «Житлоінбуд», ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про витребування майна з чужого незаконного володіння. Накладено арешт на нежитлове приміщення №1011 загальною площею 52,6 кв.м, що знаходиться в будинку за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 765430480000, запис про право власності номер 37345208 від 16.07.2020 р.

Верховний Суд у постанові від 19.02.2021 року у справі № 643/12369/19 звернув увагу, що арешт майна і заборона на відчуження майна є самостійними видами (способами) забезпечення позову, обидва способи за правовою сутністю обмежують право відповідача розпоряджатися спірним майном, але вони є різними для виконання ухвали про забезпечення позову, тому суттєвого значення у виборі їх застосування немає для вирішення справи та способу забезпечення позову.

Відтак, суд доходить висновку, що вимога про заборону відчуження нежитлового приміщення в літ. А групи приміщень №1011, загальною площею 52,6 кв.м за адресою: АДРЕСА_1 до набрання рішенням по справі законної сили була забезпечена ухвалою Голосіївського районного суду м. Києва від 23.02.2024 року.

Крім того, представник заявника зазначив, що існує ризик самовільної реконструкції спірного майна, що підтверджується актом про самовільну перебудову від 03.10.2023 року, складеного комісією у складі: керуючого будинку ОСОБА_8 , слюсара-сантехніка ОСОБА_9 , електрика ОСОБА_10 . Відповідно до зазначеного документа, 03.10.2023 року комісією було проведено огляд нежитлового приміщенні в літ. А групи приміщень №1011, загальною площею 52,6 кв.м за адресою: АДРЕСА_1 , за результатами якого було встановлено, що: в приміщенні виконано перебудову (перепланування) із втручанням в несучі конструкції, а тому такі роботи мають виконуватися із отриманням відповідних дозвільних документів; вказані роботи мають ознаки самовільних.

У постанові Верховного Суду від 06 травня 2020 року у справі № 754/6415/18 (провадження 61-44759св18) суд вказав, що: «…забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог. Заходи забезпечення позову мають тимчасовий характер і діють до виконання рішення суду, яким закінчується розгляд справи по суті, або до набрання законної сили рішенням про відмову у позові.

Так, позовні вимоги об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Затишна Оселя 17/31А» мають майновий характер, між сторонами виник спір щодо витребування майна з чужого незаконного володіння та існує обґрунтоване припущення щодо можливості здійснення самовільної перебудови майна, яке є предметом спору, що призведе ускладнення виконання можливого рішення суду про задоволення позову.

Отже, враховуючи предмет даного позову, наведені обставини та надані докази заявлених вимог у заяві щодо забезпечення позову, суд прийшов до висновку, що заявником обґрунтовано наявність зв`язку між заходом забезпечення позову у вигляді накладення заборони на вчиненння будівельних робіт по переобладнанню входів, дверей, несучих конструкцій тощо на об`єкті нерухомого майна, нежитловому приміщенні в літ. А групи приміщень №1011, загальною площею 52,6 кв.м за адресою: АДРЕСА_1 , оскільки застосування такого заходу забезпечення позову спроможне створити умови для виконання судового рішення, ухваленого за заявленими позовними вимогами, у випадку задоволення їх судом.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 149 - 153 ЦПК України, суд -

ухвалив:

заяву адвоката Крикунова Олекандра Володимировича, який діє від імені та в інтересах об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Затишна Оселя 17/31А», про забезпечення позову об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Затишна Оселя 17/31А» до ОСОБА_1 , приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Морозової Світлани Володимирівни, треті особи без самостійних вимог: товариство з обмеженою відповідальністю «Сервіс-Житло-Комфорт», державне підприємство «Житлоінбуд», ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про витребування майна з чужого незаконного володіння, задовольнити частково.

Заборонити вчиняти будівельні роботи по переобладнанню входів, дверей, несучих конструкцій тощо на об`єкті нерухомого майна, нежитловому приміщенні в літ. А групи приміщень №1011, загальною площею 52,6 кв.м за адресою: АДРЕСА_1 - до набрання рішенням по даній справі законної сили.

Стягувач - об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Затишна Оселя 17/31А», адреса: 03022, м. Київ, пров. Коломийський, буд. №17/31-А, код ЄДРПОУ 39662526;

Боржник - ОСОБА_1 , адреса: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Ухвала може бути пред`явлена до виконання протягом трьох років з дня постановлення.

Ухвала підлягає негайному виконанню та може бути оскаржена до Київського апеляційного суду.

Ухвала набирає законної сили з моменту підписання суддею

(частина 2 статті 261 ЦПК України).

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Київського апеляційного суду (частина 1 статті 353, стаття 355 ЦПК України).

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду. (Стаття 354 ЦПК України).

Суддя: К.Г. Плахотнюк