Ухвала

від 09.02.2024 по справі 380/23799/23

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

09 лютого 2024 рокуЛьвівСправа № 380/23799/23 пров. № А/857/26135/23

Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії:

Головуючого судді - Ніколіна В.В.,

суддів - Гудима Л.Я., Качмара В.Я.,

розглянувши у порядку письмового провадження в м. Львові заяву ОСОБА_1 про відвід колегії суддів у справі за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 30 листопада 2023 року у справі № 380/23799/23 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Територіального управління Служби судової охорони у Львівській області про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити дії,-

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Восьмого апеляційного адміністративного суду знаходиться справа за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 30 листопада 2023 року у справі № 380/23799/23 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Територіального управління Служби судової охорони у Львівській області про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити дії.

08.02.2024 на адресу суду надійшла письмова заява ОСОБА_1 про відвід колегії суддів, на підставі пунктів 2, 4 ч. 1 ст. 36 КАС України. В обґрунтування заяви зазначила, що у апеляційній скарзі, яка належить до предмету судового розгляду, позивачка, окрім іншого, просила суд апеляційної інстанції, в порядку підготовки справи № 380/23799/23 до апеляційного розгляду, постановити ухвали :

про розгляд апеляційної скарги ОСОБА_1 на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 30.11.2023 у справі № 380/23799/23 у судовому засіданні з викликом учасників справи;

про визнання протиправним та скасування рішення суду першої інстанції, що викладено в ухвалі від 30.11.2023 про відмову у задоволенні заяви ОСОБА_1 щодо залучення до участі у справі № 380/23799/23 Служби судової охорони у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на боці сторони відповідача;

про залучення до участі у справі № 380/23799/23 Вищу раду правосуддя ( ЄДРПО : 00013698, адреса: вул. Студентська, 12-А, м. Київ, 04050, телефон: +380 (44) 481-06-05), у якості третьої особи, що не заявляє окремих вимог щодо предмету спору, та про витребування у цього суб`єкта владних повноважень письмових пояснень на предмет того, чи встановлює норма передбачена п/п. 21 п. 19 Положення про ССО повноваження Голови ССО визначати окремий перелік посад співробітників ССО середнього і вищого складу, який дає, особам призначеним на ці посади, право на зарахування до стажу у ССО попереднього стажу їх роботи на посадах державного службовця, та на предмет критеріїв, за якими Голова ССО повинен здійснювати відбір до такого переліку посад;

про залучення до участі у справі № 380/23799/23 Державну судову адміністрацію України ( ЄДРПО : 26255795, адреса: 01021, м. Київ, вулиця Липська, будинок 18/5, телефон: +380 (44) 536-06-56), у якості третьої особи, що не заявляє окремих вимог щодо предмету спору, та про витребування у цього суб`єкта владних повноважень письмових пояснень на предмет того, чи вносилися зміни до кошторисних призначень на грошове утримання співробітників ССО у зв`язку із виданням наказу ССО від 24.10.2022 № 454 та чи був погоджений Головою ССО цей наказ із Державною судовою адміністрацію України;

про залучення до участі у справі № 380/23799/23 Службу судової охорони ( ЄДРПО : 40098041 42902258, адреса: вул. Липська, 18/5, м. Київ, 01601, телефон: +38 (044) 272-60-67), у якості третьої особи, що не заявляє окремих вимог щодо предмету спору, та про витребування у цього суб`єкта владних повноважень письмових пояснень на предмет того, чи була проведена державна реєстрація наказу ССО від 24.10.2022 № 454, як нормативно-правового акту, на який бланкетна норма, що передбачена у п. «и» абзацу 1 ст. 17 Закону № 2262-ХІІ, містить відсилку;

про витребування у Територіального управління ССО у Львівській області копію супровідного документу Головного управління ССО, яким поширено наказ ССО від 24.10.2022 № 454 ( разом із переліком посад співробітників ССО середнього і вищого складу, на яких, у разі переходу на службу до ССО, до вислуги років для призначення пенсії зараховується час роботи у державних органах) до керівництва і виконання територіальними управліннями ( підрозділами ) ССО.

Зазначає, що із змісту ухвали від 02.02.2024, про призначення справи до апеляційного розгляду, колегія суддів Кузьмич С.М., Запотічний І.І., Матковська З.М., вирішила утриматися від наведення мотивів, з яких суд прийшов висновку про необхідність відмовити у задоволенні клопотань позивачки про розгляд справи за участю сторін та про залучення Вищої ради правосуддя, Державної судової адміністрації України, Служби судової охорони до участі у справі № 380/23799/23. Відносно же клопотань позивачки, про витребування у відповідача та інших суб`єктів владних повноважень доказів на підтвердження доводів апеляційної скарги, вказана колегія суддів вирішила не постановляти ніякого процесуального судового рішення, тобто деспотично проігнорувала вказані процесуальні вимоги.

Враховуючи наведене вище, позивач вважає, що обставина ухилення колегії суддів від виконання свого конституційного обов`язку постановляти, за наслідком розгляду процесуальних звернень учасників справи, мотивовані судові рішення у формі ухвал, у будь-якої сторонньої і розсудливої людини, буде викликати легітимні сумніви у спроможності та упередженості такої колегії суддів забезпечити справедливий розгляд і вирішення порушеного позивачкою спору. А тому, позивачка вважає, що суд у складі суддів Кузьмича С.М., Запотічного І.І., Матковської З.М. має бути відведений у справі № 380/23799/23.

Ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 08 лютого 2024 року заяву ОСОБА_1 про відвід колегії суддів Восьмого апеляційного адміністративного суду в адміністративній справі № 380/23799/23 визнано необґрунтованою. Відповідно до частини 1 статті 31 Кодексу адміністративного судочинства України справу передано для визначення судді, який буде вирішувати питання про відвід колегії суддів. Передано справу для повторного автоматичного розподілу в порядку статті 31 Кодексу адміністративного судочинства України.

Згідно з частиною восьмою статті 40 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя, якому передано на вирішення заяву про відвід, вирішує питання про відвід в порядку письмового провадження.

Відповідно до частиною одинадцятою статті 40 КАС України вирішення питання про відвід суддею, який не входить до складу суду, здійснюється протягом двох робочих днів, але не пізніше призначеного засідання по справі.

Дослідивши заявлені підстави для відводу, суд апеляційної інстанції вважає, що в задоволенні заяви про відвід колегії суддів у складі: Кузьмича С.М., Запотічного І.І., Матковської З.М., слід відмовити, виходячи з наступного.

Відповідно до частини першої статті 36 КАС України суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу):

1) якщо він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання, або надавав правничу допомогу стороні чи іншим учасникам справи, в цій чи іншій справі;

2) якщо він прямо чи опосередковано заінтересований в результаті розгляду справи;

3) якщо він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;

4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді;

5) у разі порушення порядку визначення судді для розгляду справи, встановленого статтею 31 цього Кодексу.

Частиною другою цієї статті передбачено, що суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу.

Згідно частиною третьою статті 39 КАС України відвід (самовідвід) повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження. Заявляти відвід (самовідвід) після цього дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів з дня, коли заявник дізнався про таку підставу.

Як на нормативну підставу для відводу колегії суддів заявник посилається на приписи пунктів 2, 4 частини першої статті 36 КАС, які передбачають такі підставу для відводу судді, як: пряма чи опосередкована заінтересованість судді в результаті розгляду справи; наявність інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді.

Слід звернути увагу на те, що стандарт безсторонності ґрунтується, насамперед, на тому, що судді мають розглядати справи на основі фактів та згідно з законом, без жодних обмежень, неналежного впливу, спонукання, тиску, погроз чи втручань, прямих чи непрямих, з будь-чийого боку або з будь-якої причини. Також неупередженість стосується способу мислення або ставлення суду до питань і сторін у конкретній справі. Тож слово «неупереджений» передбачає виключення (усунення) розумних та обґрунтованих сумнівів щодо упередженості судді, як реальної, так і суб`єктивної.

Варто зауважити, що жодна норма національного права не визначає зміст нормативної конструкції «неупередженість» («безсторонність») судді», а тому під час з`ясування основних критеріїв неупередженості суд апеляційної інстанції вважає за потрібне керуватися джерелами міжнародного права, зокрема принципами, сформульованими у практиці Європейського суду з прав людини.

Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини обґрунтованість підстав для надання висновку щодо безсторонності суду для мети пункту 1 статті 6 Конвенції має встановлюватися згідно з:

(і) «об`єктивним критерієм», який передбачає, що встановлення наявності упередженості суду (суддів) має бути визначено окремо від поведінки судді, тобто має бути з`ясовано, чи є очевидні факти, що можуть поставити під сумнів його безсторонність. Своєю чергою вирішальне значення має саме наявність відповідних обставин, підтверджених належними та допустимими доказами, які свідчать про обґрунтованість сумніву в неупередженості суду, а позиція зацікавленої сторони є важливою, але не вирішальною;

(іі) «суб`єктивним критерієм», який вимагає оцінки реальних дій окремого судді під час розгляду конкретної справи і тільки після встановлення фактів у поведінці судді, які можна кваліфікувати як прояв упередженості, можливо поставити під сумнів його безсторонність. Тому особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів іншого.

Отже, для підтвердження порушення (або можливого порушення) суддею принципу неупередженості, заявнику потрібно довести наявність відповідних зазначених вище суб`єктивних або об`єктивних елементів стандарту неупередженості (зокрема, але не винятково, йдеться про такі ознаки, як особисте переконання та поведінка конкретного судді, що вказують на його безпосередню зацікавленість у результатах розв`язання справи, неналежне забезпечення конкретним судом та його складом, визначеним для розгляду справи, дотримання процесуальних прав і свобод сторін та осіб, які беруть участь у справі тощо).

Водночас, як указано в Бангалорських принципах поведінки судді від 19 травня 2006 року, схвалених Резолюцією Економічної та Соціальної Ради ООН 27 липня 2006 року № 2006/23, об`єктивність судді є потрібною умовою для належного виконання ним своїх обов`язків. Вона проявляється не тільки у змісті ухваленого рішення, а й в усіх процесуальних діях, що супроводжують його ухвалення.

Сприйняття об`єктивності визначається за допомогою критерію «розумного спостерігача». У разі, коли є підстави передбачати, що суддя є необ`єктивним (з різних причин) - це дискредитує суспільну довіру до судової влади. Тому суддя мусить уникати будь-яких дій, які дають підставу передбачати, що на його рішення можуть вплинути сторонні чинники, зокрема такі як зацікавленість у розв`язанні конкретної справи. З огляду на це навіть прояви неупередженості мають значення.

Тому коли сторони стверджують про те, що судді необ`єктивні, питання про наявність фактичного упередження не має значення, адже «правосуддя не тільки має бути здійснене, але й сприйматися як очевидно і без сумніву здійснене». Іншими словами, коли виникає питання про відвід, значення має не те, чи справді у судді є усвідомлене або неусвідомлене упередження, а те, чи виникла б у розумної та належним способом поінформованої особи підозра про існування такого упередження. У цьому сенсі обґрунтована підозра в упередженості не просто заміняє докази, яких бракує, чи доказовий засіб для встановлення вірогідності неусвідомленого упередження, а є виявом пильнішої уваги до іміджу правосуддя, тобто домінантної зацікавленості громадськості в тому, щоб існувала впевненість у чесності процесу.

Одночасно, не можуть бути підставою для відводу суддів заява, яка містить тільки припущення про існування відповідних обставин, не підтверджених належними, достатніми, достовірними і допустимими доказами. Тому відвід має бути вмотивований, тобто в ньому неодмінно мають бути наведені аргументи, а до самої заяви долучені відповідні докази, які підтверджують наявність підстав для відводу.

Наведені заявником підстави та обґрунтування для відводу складу колегії суддів є його припущеннями про існування відповідних обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді.

Згідно з матеріалами справи, ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 02.02.2024 відкрито апеляційне провадження у справі за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 30 листопада 2023 року у справі № 380/23799/23.

Ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 02.02.2024 в задоволенні клопотання ОСОБА_1 про розгляд справи за участю сторін у справі та залученні інших учасників справи - відмовлено. Призначено справу № 380/23799/23 до апеляційного розгляду в порядку письмового провадження.

Зокрема в цій ухвалі зазначено, що за правилами ч. 6 ст. 262 КАС України суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу, а також якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.

Відтак, колегія суддів дійшла висновку, що питання щодо виклику учасників справи для надання пояснень у справі вирішується апеляційним судом, якщо є необхідність заслухати такі пояснення.

Проаналізувавши матеріали справи апеляційний суд вважав за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами та не вбачав необхідності надання пояснень сторонами у зазначеній справі та залученні до справи інших учасників справи, у зв`язку з чим підстави для апеляційного розгляду справи за участю сторін у справі відсутні, тобто й відсутні були підстави для залучення до розгляду справи інших учасників справи.

З огляду на вищенаведене, колегія суддів відхиляє покликання ОСОБА_1 на те, що згадані вище ухвали є не вмотивованими.

Щодо доводів ОСОБА_1 про відсутність мотивів витребування чи відмови у витребуванні додаткових документів, колегія суддів зазначає, що при вирішенні питання про відкриття провадження та призначення справи до апеляційного розгляду, була відсутня необхідність в дослідження нових доказів.

Більше того, суд необмежений у витребуванні додаткових документі/доказів до кінця розгляду справи в апеляційній інстанції за наявності поважних підстав або перейти до розгляду справи у відкритому судовому засідання за участі сторін у справі.

З огляду на вищевикладене, апеляційний суд дійшов висновку, що ті обставини, які викладені у заяві про відвід не є підставою для її задоволення. Будь-яких інших підстав, які викликали б сумнів в об`єктивності та неупередженості зазначених суддів, не встановлено.

Відтак, судом апеляційної інстанції не встановлено підстав, передбачених статтями 36, 37 КАС України, які б перешкоджали суддям Кузьмичу С.М., Запотічному І.І., Матковській З.М. брати участь у розгляді даної справи, чи викликали сумнів у неупередженості чи об`єктивності суддів.

Зважаючи на викладене, суд апеляційної інстанції дійшов до висновку, що заява про відвід задоволенню не підлягає.

Керуючись статтями 36, 37, 38, 39, 40, 325, 328 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ :

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід колегії суддів: судді-доповідача - Кузьмича Сергія Миколайовича, суддів: Запотічного Ігоря Ігоровича, Матковської Зоряни Мирославівни у справі №380/23799/23 - відмовити.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її підписання суддями та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя В. В. Ніколін судді Л. Я. Гудим В. Я. Качмар