Ухвала

від 01.08.2024 по справі 380/23799/23

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

01 серпня 2024 рокуЛьвівСправа № 380/23799/23 пров. № А/857/26135/23

Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:

судді-доповідача -Кузьмича С. М.суддів -Качмара В. Я. Матковської З. М.за участю секретаря Кулабухової М.М.,

представника позивача Касандяк В.В.,

представника відповідача Садовий В.Ф.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконфернеції в м. Львові заяву ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 02 квітня 2024 року у справі № 380/23799/23 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Територіального управління Служби судової охорони у Львівській області про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 02.04.2024 апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено, а рішення Львівського окружного адміністративного суду від 30 листопада 2023 року у справі № 380/23799/23 скасовано та прийняти нове рішення, яким задоволено позов. Визнано протиправною бездіяльність Територіального управління Служби судової охорони у Львівській області щодо зарахування до стажу в Службі судової охорони, стажу служби ОСОБА_1 у державних органах. Зобов`язано Територіальне управління Служби судової охорони у Львівській області зарахувати ОСОБА_1 до стажу служби у Службі судової охорони періоди роботи позивачки на посадах державного службовця у Шевченківській районній адміністрації Львівської міської ради з 02.07.2007 по 10.04.2009, в Управлінні «Дозвільний офіс» Львівської міської ради з 21.08.2009 по 21.01.2016, у Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м. Львові з 22.01.2016 по 02.05.2017, в Управлінні регулювання забудови департаменту містобудування Львівської міської ради з 03.05.2017 по 20.03.2018, у Західному міжрегіональному управлінні з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції з 23.11.2021 по 01.03.2023.

Згодом до Восьмого апеляційного адміністративного суду надійшла заява представника ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням рішенням суду шляхом зобов`язання Територіального управління Служби судової охорони у Львівській області у місячний строк подати звіт про виконання постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 02.04.2024 у справі № 380/23799/23.

В обґрунтування заяви покликається на те, що 17.06.2024, ОСОБА_1 одержала від Територіального управління Служби судової охорони у Львівській області довідку про нарахування та виплату грошового забезпечення з 01.04.2024 по 31.05.2024 (далі - Довідка), із змісту якої, у період часу, що минув з дня набрання судовим рішенням Восьмого апеляційного адміністративного суду у справі № 380/23799/23 законної сили, надбавка за вислугу років позивачці не нараховувалась та, відповідно, виплачувалась. Обставина не нарахування відповідачем до складу грошового забезпечення позивачки за квітень, травень місяці 2024 року надбавки за вислугу років, ставить під сумнів виконання Територіальним управлінням Служби судової охорони у Львівській області постанови апеляційного суду від 02.04.2024, яка набула статусу остаточного судового рішення у справі № 380/23799/23.

В свою чергу відповідач надіслав до суду заперечення на заяву, в якому покликається на те, що на виконання вищезазначеної постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду, територіальним управлінням Служби судової охорони у Львівській області видано наказ від 13.05.2024 № 193 о/с, яким ОСОБА_1 зараховано до стажу служби у Службі судової охорони періоди роботи позивачки на посадах державного службовця та надіслано листи від 29.05.2024 за № 44.07-427/ССО до центрального органу управління Служби судової охорони, як до розпорядника бюджетних коштів другого рівня, який відповідно до затверджених бюджетних асигнувань, уповноважений на отримання бюджетних асигнувань та їх перерозподіл між територіальними управліннями, з проханням збільшити кошторисні призначення та виділити бюджетні асигнування для виплати ОСОБА_1 понесені судові витрати у вигляді судового збору та правничої допомоги в сумі 7 683,40 грн (копії наказу та листа додається). Також вважає, що розгляд питання щодо встановлення позивачу надбавки за стаж служби та надання додаткової оплачуваної відпустки, як пропонується представником позивача, змінює зміст та обсяг рішення.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав заяву та надав пояснення, просить задовольнити заяву та встановити судового контролю за виконанням рішенням суду.

В судовому засіданні представник відповідача, заперечив проти задоволення заяви та надав пояснення, просить її залишити без задоволення.

Заслухавши суддю-доповідача, представників учасників справи, перевіривши матеріали справи та доводи заяви, суд приходить до висновку, що заяву слід залишити без задоволення, з наступних підстав.

Відповідно до приписів ч. 2 ст. 14 КАС України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Також, згідно зі ст. 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.

Так, Європейський Суд з прав людини звертав увагу, що судове та виконавче провадження є першою та другою стадіями у загальному провадженні (рішення у справі «Скордіно проти Італії» (Scordino v. Italy). Таким чином, виконання рішення не відокремлюється від судового розгляду і провадження повинно розглядатися загалом (рішення у справі «Сіка проти Словаччини» (Sika v. Slovaki), №2132/02, пп. 24-27, від 13.06.2006, пп. 18 рішення «Ліпісвіцька проти України» №11944/05 від 12.05.2011).

Крім того, у рішеннях Європейського Суду з прав людини у справах «Ромашов проти України» від 27.07.2004, «Шаренок проти України» від 22.02.2004 зазначається, що право на судовий захист було б ілюзорним, якби правова система держави дозволяла, щоб остаточне зобов`язувальне рішення залишалося бездієвим на шкоду одній із сторін; виконання рішення, винесеного будь-яким судом, має вважатися невід`ємною частиною судового процесу.

Держава несе відповідальність за виконання остаточних рішень, якщо чинники, які затримують чи перешкоджають їх повному й вчасному виконанню, перебувають у межах контролю органів влади (рішення у справі «Сокур проти України» (Sokur v. Ukraine), № 29439/02, від 26.04.2005, та у справі «Крищук проти України» (Kryshchuk v. Ukraine), № 1811/06, від 19.02.2009).

Аналіз зазначених вище рішень Європейського Суду з прав людини свідчить про те, що з метою забезпечення права особи на ефективний судовий захист в адміністративному судочинстві існує інститут судового контролю за виконанням судового рішення. Судовий контроль - це спеціальний вид провадження в адміністративному судочинстві, відмінний від позовного, що має спеціальну мету та полягає не у вирішенні нового публічно-правового спору, а у перевірці всіх обставин, що перешкоджають виконанню такої постанови суду та відновленню порушених прав особи-позивача.

Статтею 382 КАС України передбачено, що суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Так, Кодексом адміністративного судочинства України встановлено право суду, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, зобов`язати суб`єкта владних повноважень, проти якого ухвалено судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Проте правовою підставою для зобов`язання суб`єкта владних повноважень подати звіт про виконання судового рішення є наявність об`єктивних підтверджених належними і допустимими доказами підстав вважати, що за відсутності такого заходу судового контролю рішення суду залишиться невиконаним або для його виконання доведеться докласти значних зусиль.

У постанові Верховного Суду від 23.06.2020 у справі № 802/357/17-а зазначено, що звертаючись до суду із заявою про встановлення судового контролю, позивач зобов`язаний навести аргументи на переконання необхідності вжиття таких процесуальних заходів і надати докази в підтвердження наміру відповідача ухилитися від виконання судового рішення.

Отже, необхідно встановити наявність підстав для покладення (в порядку частини першої статті 382 КАС України) на відповідача як суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, обов`язку подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення у цій справі.

З наявних у матеріалах справи доказів колегія суддів встановила, що на виконання постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду, територіальним управлінням Служби судової охорони у Львівській області видано наказ від 13.05.2024 № 193 о/с, яким ОСОБА_1 зараховано до стажу служби у Службі судової охорони періоди роботи позивачки на посадах державного службовця та надіслано листи від 29 травня 2024 року за № 44.07-427/ССО до центрального органу управління Служби судової охорони, як до розпорядника бюджетних коштів другого рівня, який відповідно до затверджених бюджетних асигнувань, уповноважений на отримання бюджетних асигнувань та їх перерозподіл між територіальними управліннями, з проханням збільшити кошторисні призначення та виділити бюджетні асигнування для виплати ОСОБА_1 понесені судові витрати у вигляді судового збору та правничої допомоги в сумі 7683, 40 грн (копії наказу та листа додається).

Разом з цим, у заяві представник позивача обґрунтовує заяву тим, що відповідно до п. 5 Розділу I Положення про проходження служби співробітниками Служби судової охорони, затвердженого рішенням Вищої ради правосуддя від 04.04.2019 № 1052/0/15-19, час проходження служби у Службі зараховується до страхового стажу, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби, стажу служби в поліції, інших правоохоронних органах. Стаж служби у Службі дає право на встановлення співробітнику надбавки за стаж служби, надання додаткової оплачуваної відпустки.

Однак, колегія суддів поділяє доводи відповідача, що в резолютивній частині постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 02.04.2024 лише зобов`язано Територіальне управління Служби судової охорони у Львівській області зарахувати ОСОБА_1 до стажу служби у Службі судової охорони періоди роботи позивачки на посадах державного службовця, а відтак питання щодо встановлення позивачу надбавки за стаж служби та надання додаткової оплачуваної відпустки судом не встановлювалось.

Ба більше, розгляд питання щодо встановлення позивачу надбавки за стаж служби та надання додаткової оплачуваної відпустки, як пропонується представником позивача, змінює зміст та обсяг рішення і не було предметом розгляду справи № 380/23799/23.

А тому, враховуючи наведені вище норми законодавства та встановлені обставини справи, колегія суддів дійшла висновку, що подана заява про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду задоволенню не підлягає, оскільки відповідачем фактично виконано постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 02.04.2024 відповідно до її резолютивної частини.

Щодо розподілу судових витрат, то такий у відповідності до ст.139 КАС України не здійснюється.

Керуючись статтями 139, 250, 308, 310, 321, 322, 325, 328, 329, 382 Кодексу адміністративного судочинства України, -

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 02 квітня 2024 року у справі № 380/23799/23 залишити без задоволення.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена у касаційному порядку, встановленому ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України, протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя-доповідач С. М. Кузьмич судді В. Я. Качмар З. М. Матковська Повне судове рішення складено 05 серпня 2024 року