Ухвала

від 09.02.2024 по справі 160/4191/21

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

09 лютого 2024 року

м. Київ

справа № 160/4191/21

адміністративне провадження № К/990/3674/24

Верховний Суд у складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду Хохуляка В.В., перевіривши касаційну скаргу Акціонерного товариства «Державна продовольчо-зернова корпорація України» на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01.11.2021 та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 30.11.2023 у справі №160/4191/21 за позовом Головного управління ДПС у Дніпропетровській області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробниче об`єднання «Зернотрейд», Акціонерного товариства «Державне продовольчо-зернова корпорація України», треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Головне управління ДПС у Київській області, Національне антикорупційне бюро України про визнання договорів недійсними та стягнення коштів в дохід держави,

УСТАНОВИВ:

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звернулося до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробниче об`єднання «Зернотрейд», Акціонерного товариства «Державне продовольчо-зернова корпорація України», треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Головне управління ДПС у Київській області, Національне антикорупційне бюро України про визнання недійсним договору поставки №359 від 16.07.2019 укладеного між АТ «ДПЗКУ» та ТОВ «Виробниче об`єднання «Зернотрейд» на загальну суму 6885004,80грн.; стягнення з ТОВ «Виробниче об`єднання «Зернотрейд» на користь АТ «ДПЗКУ» 6885004,80грн.; стягнення з АТ «ДПЗКУ» на користь Державного бюджету 6885004,80грн.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01.11.2021, залишеним без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 30.11.2023, позов задоволено частково, визнано договір поставки №359 від 16.07.2019 укладений між АТ «ДПЗКУ» та ТОВ «Виробниче об`єднання «Зернотрейд» на загальну суму 6885004,80грн. недійсним; визнано недійсним договір складського зберігання зерна №17-3Б/2019 від 11.07.2019; стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на користь Державного бюджету України судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 27240,00грн. У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовлено.

Не погодившись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, Акціонерного товариства «Державна продовольчо-зернова корпорація України» 24.01.2024 звернулося з касаційною скаргою та обґрунтованою заявою про поновлення строку на касаційне оскарження до Верховного Суду.

При вирішенні питання про відповідність касаційної скарги вимогам Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) судом встановлено наступне.

Статтею 328 КАС України передбачено право на касаційне оскарження.

Частиною першою статті 328 КАС України визначено, що учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.

Відповідно до пункту 4 частини другої статті 330 КАС України у касаційній скарзі зазначаються підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав).

Згідно з частиною четвертою статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу.

Так, у разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні. При цьому недостатньо самого лише зазначення постанови Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права, обов`язковою умовою є те, що правовідносини у справах (у якій викладено висновок Верховного Суду і у якій подається касаційна скарга) мають бути подібними.

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини четвертої статті 328 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.

При поданні касаційної скарги на підставі пункту 3 частини четвертої статті 328 КАС України (відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах) скаржник повинен чітко вказати, яку саме норму права судами першої та (або) апеляційної інстанцій було застосовано неправильно, а також обґрунтувати у чому полягає помилка судів при застосуванні відповідної норми права та як, на його думку, відповідна норма повинна застосовуватися.

Якщо скаржник вважає, що судами порушено норми процесуального права щодо недослідження зібраних у справі доказів, неповного встановлення обставин справи, або встановлення обставин, що мають істотне значення, на підставі недопустимих доказів, у касаційній скарзі має бути конкретно зазначено або обставини, які встановлені на підставі недопустимих доказів та чому на думку скаржника останні є недопустимими, або зібрані у справі докази, які судом не досліджені, що могло б давати підстави для висновку про порушення цим судом норм процесуального права.

З аналізу вищевказаних положень суд дійшов висновку, що при касаційному оскарженні судових рішень, зазначених у частині першій статті 328 КАС України, у касаційній скарзі обґрунтування неправильного застосування судами норм матеріального права чи порушення норм процесуального права має обов`язково наводитись у взаємозв`язку із посиланням на відповідний пункт частини четвертої статті 328 цього Кодексу, як на підставу для касаційного оскарження судового рішення.

У касаційній скарзі Акціонерне товариство «Державна продовольчо-зернова корпорація України» визначає підставою касаційного оскарження пункт 1 частини четвертої статті 328 КАС України.

Скаржник зазначає, що судом апеляційної інстанції не враховані висновки щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладені у постановах Верховного Суду від 07.07.2022 №160/3364/19, від 23.07.2021 №320/1569/19, від 14.07.2020 №826/15582/15, від 23.04.2019 №820/4816/16, від 12.06.2020 №820/4972/17, від 10.03.2021 №201/8412/18, від 22.05.2019 №177/1945/16-ц, від 22.06.2020 №177/1942/16-ц, від 21.09.2020 №177/1947/16-ц, від 20.01.2021 №640/16152/19, від 14.02.2020 №640/18643/18, від 20.02.2018 №826/6280/13-а, від 18.11.2020 №810/2287/17, від 04.06.2020 №2а-6995/12/1370, від 14.02.2020 №640/18643/18, від 27.01.2020 №761/26815/17, від 14.02.2020 №640/18643/18, від 11.06.2020 №281/129/17, від 22.06.2020 №177/1942/16-ц, від 28.11.2019 №808/1609/17, від 08.08.2019 №2а-12868/12/2670, від 18.11.2020 №810/2287/17, від 18.12.2018 №816/1118/17, від 15.01.2019 №809/2918/13-а, від 24.05.2019 №826/7423/16.

Перевіркою змісту наведеної у касаційній скарзі підстави встановлено, що скарга містить виклад фактичних обставини справи, висновки встановлених контролюючим органом порушень, цитування окремих висновків Верховного Суду та норм матеріального і процесуального права, які регулюють спірні правовідносини без наведення обґрунтування неправильного їх застосування судами у взаємозв`язку із тими висновками, які стали підставою для задоволення позову в частині. При цьому висновки Верховного Суду наведені скаржником без врахування подібності правовідносин.

В цілому доводи касаційної скарги зводяться до незгоди з ухваленими рішеннями, переоцінки встановлених судами обставин та досліджених ними доказів, що виходить за межі касаційного перегляду, які визначені статтею 341 КАС України.

З урахуванням змін до КАС України, внесених Законом України від 15.01.2020 №460-IX, які набрали чинності 08.02.2020, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, а тому відсутність у касаційній скарзі визначених законом підстав касаційного оскарження унеможливлює її прийняття до розгляду і відкриття касаційного провадження.

Таким чином касаційна скарга повинна містити посилання на конкретні порушення відповідної норми (норм) права чи неправильність її (їх) застосування. Скаржник повинен зазначити конкретні порушення, що є підставами для скасування або зміни судового рішення (рішень), які, на його думку, допущені судом при його (їх) ухваленні, та навести аргументи в обґрунтування своєї позиції.

Враховуючи те, що скаржником у касаційній скарзі не зазначено передбачених Кодексом адміністративного судочинства України підстав для оскарження судових рішень в касаційному порядку, суд дійшов висновку, що така скарга не може бути прийнята до розгляду та підлягає поверненню особі, яка її подала.

Відповідно до пункту 4 частини п`ятої статті 332 КАС України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем також, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку.

Повернення Верховним Судом касаційної скарги та надання заявнику права в межах розумних строків та при дотриманні всіх інших вимог процесуального закону на повторне звернення до Верховного Суду з такою скаргою, не є обмеженням доступу до суду (зокрема, що гарантовано пунктом 8 частини другої статті 129 Конституції України), та забезпечує практичну можливість реалізації права особи на суд у формі касаційного оскарження судового рішення учасником справи особисто або через представника.

Керуючись пунктом 4 частини п`ятої статті 332 Кодексу адміністративного судочинства України, -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Акціонерного товариства «Державна продовольчо-зернова корпорація України» на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01.11.2021 та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 30.11.2023 у справі №160/4191/21 за позовом Головного управління ДПС у Дніпропетровській області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробниче об`єднання «Зернотрейд», Акціонерного товариства «Державне продовольчо-зернова корпорація України», треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Головне управління ДПС у Київській області, Національне антикорупційне бюро України про визнання договорів недійсними та стягнення коштів в дохід держави повернути особі, яка її подала.

Роз`яснити, що повернення касаційної скарги не позбавляє права повторного звернення до суду касаційної інстанції в порядку, встановленому законом.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не може бути оскаржена.

СуддяВ.В. Хохуляк