Постанова

від 30.01.2024 по справі 909/1058/22

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"30" січня 2024 р. Справа №909/1058/22

Західний апеляційний господарський суд в складі колегії:

головуючого суддіКравчук Н.М.

суддівСкрипчук О.С.

Плотніцький Б.Д.

секретаря судового засідання Михайлишин С.В.

розглянувшиапеляційні скарги Івано-Франківської квартирно-експлутаційної частини району (вх. № ЗАГС 01-05/2763/23 від 28.08.2023) та Товариства з обмеженою відповідальністю "Івано-Франківськгаз збут" (вх. № ЗАГС 01-05/2784/23 від 30.08.2023)

на рішенняГосподарського суду Івано-Франківської області від 11.07.2023 (суддя Шкіндер П.А. повний текст рішення складено 03.08.2023)

у справі № 909/1058/22

за позовом: Івано-Франківської спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Західного регіону в інтересах держави, уповноваженим органом якої здійснювати відповідні функції в спірних відносинах є :

1. Міністерство оборони України, м. Київ

2. Івано-Франківська квартирно-експлутаційна частина району надалі (Івано-Франківська КЕЧ району), м. Івано-Франківськ

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Івано-Франківськгаз збут" (надалі ТзОВ "Івано-Франківськгаз збут"), м. Івано-Франківськ

про стягнення безпідставно отриманих грошових коштів в сумі 3 270 482,92 грн.

та за зустрічним позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Івано-Франківськгаз збут" (надалі ТзОВ "Івано-Франківськгаз збут"), м. Івано-Франківськ

до відповідача: Івано-Франківської квартирно-експлутаційної частини району надалі (Івано-Франківська КЕЧ району), м. Івано-Франківськ

про стягнення 4 704 460,11 грн. заборгованості

за участю учасників справи:

від прокуратури: Негрич Н.М.;

від позивача-1 (за первісним позовом): Мазур Д.Г.;

від позивача-2 (за первісним позовом): Микитюк А.І.;

від відповідача (за первісним позовом): Стернюк В.А.

ВСТАНОВИВ:

21.12.2022 Заступник керівника Івано-Франківської спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Західного регіону звернувся до Господарського суду Івано-Франківської області з позовом в інтересах держави в особі Міністерства оборони України та Івано-Франківської КЕЧ району до ТзОВ "Івано-Франківськгаз збут" про стягнення безпідставно отриманих грошових коштів в розмірі 4 542 415,96 грн.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що за результатами проведення торгів замовником Івано-Франківською КЕЧ району 05.03.2018 було укладено договір на постачання природного газу із переможцем аукціону ТзОВ «Івано-Франкіськгаз збут», який запропонував найнижчу ціну. В подальшому сторонами всупереч п. 2 ч. 4 ст. 36 Закону України «Про публічні закупівлі» були укладені додаткові угоди №№ 2-11 до договору від 05.03.2018 № 41SBIFZ612-18, якими послідовно в геометричній прогресії збільшувалась ціна газу щоразу до 10 % (з 7 129,47 грн. до 14 973,72 грн.). Позивач важає, що укладені додаткові угоди порушують приписи Закону України "Про публічні закупівлі", відтак, такі є нікчемними та в силу закону не потребують визнання їх такими судом. Враховуючи факт нікчемності додаткових угод просить стягнути надмірно сплачені кошти в розмірі 4 542 415,96 грн.

Підставою для представництва прокуратурою інтересів держави в особі Міністерства оборони України та Івано-Франківської КЕЧ району зазначається невжиття позивачами упродовж тривалого часу заходів представницького характеру, що свідчить про неналежне здійснення захисту інтересів держави позивачами.

30.01.2023 ТзОВ "Івано-Франківськгаз збут" звернулось до Господарського суду Івано-Франківської області з зустрічними позовними вимогами до Івано-Франківської КЕЧ району про стягнення заборгованості в сумі 4 704 460,11 грн.

Зустрічний позов обґрунтовано тим, що між ТзОВ «Івано-Франкіськгаз збут» (Постачальник) та Івано-Франківською КЕЧ району (Споживач) укладено договір на постачання природного газу для потреб непобутових споживачів №41SBIFZ612-18 від 05.03.2018. В подальшому до договору між сторонами укладено ряд додаткових угод, при укладенні яких ціна на природний газ змінювалася не більше як на 10 %, як і передбачено вимогами ст. 36 Закону України «Про публічні закупівлі» (в редакції чинній на дату укладення додаткових угод). Зустрічний позивач стверджує, що додаткові угоди до договору №41SBIFZ612-18 від 05.03.2018 погоджені сторонами та відповідають Закону України «Про публічні закупівлі». Відповідно до умов договору Постачальник належним чином передав у власність Споживача природний газ, що підтверджується наявними в матеріалах справи підписаними актами. Відповідачем за зустрічним позовом - Івано-Франківською КЕЧ району проведено оплату на суму 13 095 691,03 грн. Однак, листом від 16.05.2018 № 15/766 Споживач звернувся до Постачальника з заявою про зарахування коштів оплачених платіжним дорученням № 163 від 21.03.2018 в сумі 1 404 888,44 грн. та частково оплачені платіжним дорученням № 184 від 27.03.2018 в сумі 3 299 571,67 грн. зарахувати в погашення заборгованості за спожитий природний газ згідно договору № 41SBIFZ5845-17 від 21.12.2017. На виконання зазначеного листа кошти в сумі 4 704 460,11 грн. було перераховано по договору № 41SBIFZ5845-17 від 21.12.2017. Отже, відповідач за зустрічним позовом свої зобов`язання належним чином не виконав, за переданий природний газ у березні 2018 року згідно договору №41SBIFZ612-18 від 05.03.2018 на постачання природного газу для потреб непобутових споживачів не розрахувався в повному обсязі, недоплачена сума становить 4 704 460,11 грн.

Рішенням Господарського суду Івано-Франківської області від 11.07.2023 у справі №909/1058/22 (суддя П.А. Шкіндер) в задоволенні позовних вимог Івано-Франківської спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Західного регіону в інтересах держави, уповноваженим органом якої здійснювати відповідні функції в спірних відносинах є Міністерство оборони України та Івано-Франківська квартирно-експлутаційна частина району до Товариства з обмеженою відповідальністю "Івано-Франківськгаз збут" про стягнення безпідставно отриманих грошових коштів в сумі 3 270 482,92грн. - відмовлено. У задоволенні зустрічного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Івано-Франківськгаз збут" до Івано-Франківської квартирно-експлутаційної частини про стягнення 4 704 460,11 грн. заборгованості - відмовлено.

При прийнятті рішення суд виходив з того, що позивачем при поданні первісного позову та додатків до нього, з урахування уточнень, не доведено, що укладення додаткових угод до договору від 05.03.2018 №№ 2-12 є підставою стягнення з відповідача за первісним позовом безпідставно отриманих грошових коштів у розмірі 3 270 482,92 грн. З пояснень позивача щодо наявності різних актів прийому-передачі природного газу за 2018 рік вбачається, що акти на які посилається позивач у позовній заяві складені були для оплати спожитого газу. Суд встановив, що оплата отриманого природного газу за 2018 рік проведена на підставі договору від 05.03.2018 № 41SBІFZ612-18 та додатку № 1 до договору, яким зменшено обсяг газу. Водночас, будь-яких належних та допустимих доказів щодо оплати газу за 2018 рік на підставі додаткових договорів №№ 2-12 позивачем суду не надано. Що стосується вимог зустрічного позову, суд взяв до уваги лист щодо зарахування заборгованості, який склав та направив Івано-Франківський КЕЧ району та довідку ТзОВ "Івано-Франківсгаз збут» про зарахування заборгованості, відтак, дійшов висновку про відмову у задоволенні позовів.

Не погоджуючись з вказаним рішенням суду, Івано-Франківська КЕЧ району подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати зазначене судове рішення в частині відмови в задоволенні первісних позовних вимог та прийняти нове рішення в цій частині, яким задовольнити первісний позов. Скаржник вважає оскаржуване рішення в цій частині незаконним, прийнятим з порушенням та неправильним застосуванням норм матеріального та процесуального права. Зокрема, зазначає, що укладені додаткові угоди №№ 2-11 до договору від 05.03.2018 № 41SBIFZ612-18, якими збільшувалась ціна газу щоразу 10 % (з 7 129,47 грн. до 14 973,72 грн.) порушують приписи Закону України "Про публічні закупівлі", відтак є нікчемними в силу Закону і не потребують визнання їх такими судом. На переконання скаржника надміру сплачені кошти в розмірі 3 270 482,92 грн., у зв`язку з нікчемністю додаткових угод №2, №3, №4 до договору від 21.12.2017 № 41SBIFZ5845-17 та додаткових угод №№ 2-11 до договору від 05.03.2018 №41SBIFZ612-18 підлягають поверненню.

ТзОВ «Івано-Франкіськгаз збут» також подало апеляційну скаргу на рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 11.07.2023 року у справі №909/1058/22, в якій просить скасувати зазначене судове рішення в частині відмови у задоволенні зустрічного позову та ухвалити нове рішення, яким зустрічний позов задовольнити повністю. Скаржник вважає оскаржуване рішення прийнятим внаслідок порушення норм процесуального права та неправильного застосування норм матеріального права, висновки наведені у судовому рішенні не відповідають дійсним обставинам справи. Зазначає, що при укладенні додаткових угод до договору на постачання природного газу для потреб непобутових споживачів №41SBIFZ612- 18 від 05.03.2018 ціна на природний газ змінювалася не більше як на 10%, як і передбачено вимогами ст.36 Закону України «Про публічні закупівлі» (в редакції, чинній на дату укладення додаткових угод). Відтак, додаткові угоди до договору №41SBIFZ612-18 на постачання природного газу для потреб непобутових споживачів від 05.03.2018 року погоджені його сторонами та відповідають вимогам Закону України «Про публічні закупівлі». Звертає увагу, що споживачем (позивачем за первісним позовом) проведено оплату на суму 13 095 691,03 грн. Однак, листом від 16.05.2018 року № 15/766 Івано-Франківська КЕЧ району звернулась до ТзОВ «Івано-Франківськгаз збут» з заявою про зарахування коштів оплачених платіжним дорученням № 163 від 21.03.2018 в сумі 1 404 888,44 грн. та частково оплачені платіжним дорученням № 184 від 27.03.2018 в сумі 3 299 571,67 грн. зарахувати в погашення заборгованості за спожитий природний газ згідно договору № 41SBIFZ5845-17 від 21.12.2017 року. На виконання зазначеного листа кошти в сумі 4 704 460,11 грн. було перераховано по договору № 41SBIFZ5845-17 від 21.12.2017 року. Отже, Споживач (позивач за первісним позовом) свої зобов`язання належним чином не виконав, за переданий природний газ згідно договору № 41SBIFZ612-18 на постачання природного газу для потреб непобутових споживачів від 05.03.2018 року не розрахувався в повному обсязі недоплачена сума становить 4 704 460,11 грн.

ТзОВ «Івано-Франківськгаз збут» в судовому засіданні та у відзиві на апеляційну скаргу Івано-Франківської КЕЧ району заперечує проти доводів скаржника, вважає апеляційну скаргу необґрунтованою та безпідставною. Зокрема, звертає увагу суду на те, що позовна вимога позивача за первісним позовом на час пред`явлення позову до суду була сформульована наступним чином: "стягнення безпідставно отриманих грошових коштів в сумі 4 542 415,96 грн." Правові підстави позову обгрунтувались тим, що відповідно до ст. 37 Закону України «Про публічні закупівлі», ч. 2 ст. 215 ЦК України додаткові угоди №№1-12 до договору №41SBIFZ612-18 є нікчемними, оскільки укладені в порушення вимог ч. 4 ст 36 Закону України «Про публічні закупівлі», а тому є всі підстави вважати, по кошти, які отримані на підставі нікчемних угод отримані безпідставно. При поданні позову надано акти та платіжні доручення згідно договору №41SBIFZ612-18 від 05.03.2018. В ході розгляду справи позивач зменшує позовні вимоги, при цьому долучає інші акти приймания-передачі природного газу та змінює предмет позову. Просить в задоволенні первісних позовних вимог відмовити повністю.

Івано-Франківська КЕЧ району в судовому засіданні та у відзиві на апеляційну скаргу заперечує проти доводів скаржника ТзОВ «Івано-Франківськгаз збут», вважає апеляційну скаргу необґрунтованою та безпідставною. Зокрема вказує, що оплата згідно платіжного доручення №163 від 20.03.2018 в сумі 1 404 888,44 грн. та згідно платіжного дорученням № 184 від 23.03.2018 в сумі 5 963 114,03 грн. (в тому числі 3 299 571,67 грн.) за спожитий газ здійснено на підставі актів №501 від 14.03.2018, №501 від 20.03.2018, №501 від 23.03.2018 наданих відповідачем за первісним позовом. У зв`язку з тим, що кількість спожитого природного газу оформлена актами приймання-передачі до договору постачання № 41SBIFZ5845-17 від 21.12.2017 за січень 2018 року та за лютий 2018 року оплаченого на підставі актів № 501 від 14.03.2018, № 501 від 20.03.2018, № 501 від 23.03.2018, на прохання ТзОВ «Івано-Франківськгаз збут» та у відповідність до п. 16 Правил постачання природного газу (затверджених Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг 30.09.2015 № 2496, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 06 листопада 2015 року за № 1382/27827), Івано-Франківською КЕЧ (району) вказаним листом приведено у відповідність до актів приймання-передачі природного газу до договору постачання № 41SBIFZ5845-17 від 21.12.2017 року за січень 2018 року та за лютий 2018 року. Згідно акту звірки розрахунків підписаним між сторонами від 16.11.2018 заборгованість по сплаті за спожитий газ згідно договору постачання № 41SBIFZ5845-17 та договору постачання №41SBIFZ612-18 відсутня. Просить апеляційну скаргу ТзОВ «Івано-Франківськгаз збут» залишити без задоволення.

Міністерство оборони України подало відзив на апеляційні скарги, в якому апеляційну скаргу подану ТзОВ «Івано-Франківськгаз збут» не визнає, а апеляційну скаргу Івано-Франківської КЕЧ району підтримує в повному обсязі. Зазначає, що між «Івано-Франківськгаз збут» (Постачальник) та Івано-Франківської КЕЧ району (Споживач) 05.03.2018 було укладено договір на постачання природного газу для потреб не побутових споживачів №41SBIFZ612- 18. В подальшому, до даного договору на підставі листа ТзОВ «Івано-Франківськгаз збут» щодо зміни ціни на природний газ, укладено додаткові угоди, згідно з якими зменшено об`єм закупівлі природного газу до 1669,049 тис.куб.м, та збільшено ціну за одиницю товару на 10 %, що становить 7 842,42 грн. Надалі, між Замовником та Постачальником укладено ряд додаткових угод, внаслідок укладення яких ціну за кубічний метр газу збільшено з 7 129,47 грн. до 14 973,72 грн. за 1 тис.куб.м. Отже, у зв`язку із укладенням додаткових угод на зміну ціни за одиницю товару на підставі фактографічних довідок Івано-Франківська КЕЧ району сплатила на користь ТзОВ «Івано-Франківськгаз збут» кошти в сумі 13 095 730,73 грн., що призвело до надмірно сплачених коштів з боку Івано-Франківської КЕЧ району в сумі 4 542 415,96 грн. На переконання позивача-1 дії сторін договору по підвищенню ціни за товар, шляхом укладення ряду додаткових угод суперечать меті Закону України «Про публічні закупівлі», такі дії нівелюють інститут публічних закупівель, як засіб забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у сфері публічних закупівель. Отже, додаткові угоди №№ 1-12 до договору №41SBIFZ612- 18 від 05.03.2018 є нікчемними, оскільки укладені в порушення вимог ч. 4 ст. 36 Закону України «Про публічні закупівлі». Просить повністю задоволити апеляційну скаргу Івано-Франківської КЕЧ району та скасувати рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 11.07.2023 у справі № 909/1058/22 в частині відмови у задоволенні первісних позовних вимог та ухвалити в цій частині нове рішення, яким задоволити позовні вимоги. Апеляційну скаргу ТзОВ «Івано-Франківськгаз збут» залишити без задоволення.

Прокурор не надав суду письмових відзивів на апеляційні скарги, в судовому засіданні підтримав доводи наведені Івано-Франківською КЕЧ району у поданій апеляційній скарзі, проти доводів, наведених у апеляційній скарзі поданій ТзОВ «Івано-Франківськгаз збут» заперечив. Просив скасувати рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 11.07.2023 у справі № 909/1058/22 в частині відмови в задоволенні первісних позовних вимог та прийняти нове рішення в цій частині, яким задоволити первісний позов, апеляційну скаргу ТзОВ «Івано-Франківськгаз збут» залишити без задоволення.

20.10.2023 Заступником керівника Івано-Франківської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону на адресу суду надіслано клопотання (вх. № 01-04/6945/23 від 23.10.2023) про долучення до матеріалів справи доказів, а саме висновку експерта Закарпатського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України від 27.09.2023 № СЕ-19/107-23/5111-ЕК за результатами проведення судової економічної експертизи.

Частиною 3 статті 269 Господарського процесуального кодексу України унормовано, що докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції (ч. 5 ст. 269 ГПК України).

Колегія суддів не надає правової оцінки зазначеному висновку експерта Закарпатського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України від 27.09.2023 № СЕ-19/107-23/5111-ЕК за результатами проведення судової економічної експертизи з тих підстав, що такий датований після винесення Господарським судом Івано-Франківської області оскаржуваного у справі №909/1058/22 судового рішення та не був предметом дослідження в суді першої інстанції.

По суті, це новий доказ, якого не існувало на час прийняття судом рішення від 11.07.2023 року у даній справі.

Така обставина, як відсутність існування доказів на момент прийняття рішення суду першої інстанції, взагалі виключає можливість прийняття судом апеляційної інстанції додаткових доказів у порядку ст. 269 ГПК України незалежно від причин неподання позивачем таких доказів. Навпаки, саме допущення такої можливості судом апеляційної інстанції матиме наслідком порушення вищенаведених норм процесуального права, а також принципу правової визначеності, ключовим елементом якого є однозначність та передбачуваність правозастосування, а отже системність та послідовність у діяльності відповідних органів, насамперед судів (аналогічна правова позиція з цього питання викладена у постановах Верховного Суду від 09.12.2020 у справі №924/232/18, від 06.02.2019 у справі №916/3130/17, від 26.02.2019 у справі №913/632/17, від 06.03.2019 у справі №916/4692/15, від 11.09.2019 по справі №922/393/18).

Вивчивши апеляційну скаргу, здійснивши оцінку доказів, що містяться в матеріалах справи, заслухавши пояснення прокурора, представників позивачів та відповідача Західний апеляційний господарський суд встановив таке.

У 2018 році Івано-Франківською квартирно-експлуатаційною частиною району за результатами проведених відкритих торгів (UA-2017-12-26-000921-а) переможцем конкурсних торгів визнано ТзОВ «Івано-Франківськгаз збут» за найменшою ціновою пропозицією.

Згідно з тендерною пропозицією, наданою ТзОВ «Івано-Франківськгаз збут» ціна за 1000 м. куб становила 7 129,47 грн.

05.03.2018 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Івано-Франківськгаз збут», що здійснює діяльність на підставі ліцензії на постачання природного газу на території України згідно постанови НКРЕКП № 653 від 16.05.2017 (Постачальник) та Івано-Франківською квартирно-експлуатаційною частиною району (Споживач) укладено договір на постачання природного газу для потреб непобутових споживачів №41SВІFZ612-18.

Згідно із п. 1.1 договору Постачальник зобов`язується передати у власність Споживачу у 2018 році природний газ, а Споживач зобов`язується прийняти та оплатити вартість газу у розмірах, строки та порядку, що визначені договором. Річний плановий обсяг постачання газу - до 1900.000 тис. куб. м (п. 1.2 договору).

Відповідно до п.п. 3.1, 3.2 договору розрахунки за поставлений Споживачеві газ здійснюються за цінами, що вільно встановлюються між Постачальником та Споживачем. Ціна газу становить 5 941,23 грн. за 1000 куб.м, крім того ПДВ 1 188,24 грн., всього з ПДВ 7 129,47 грн.

Ціна, зазначена в п. 3.2 договору, може змінюватись протягом дії договору. Зміна ціни узгоджується шляхом підписання додаткової угоди до цього договору (п. 3.3. договору).

У відповідності до п. 3.6 договору загальна сума договору складається із місячних сум вартості газу поставленого Споживачеві за даним договором та становить 13 546 000,00 грн. в тому числі ПДВ.

Пунктом 4.2 договору сторони погодили, що оплата газу здійснюється Споживачем шляхом перерахування грошових коштів на банківський рахунок Постачальника в наступному порядку:

- вартості запланованого обсягу газу сплачується по факту місяця постачання. Споживач самостійно розраховує суму платежу, виходячи з ціни газу на наступний розрахунковий період та відповідної величині договірного обсягу газу, заявленого на наступний розрахунковий період. У разі відсутності інформації про ціну газу на наступний розрахунковий період до дати здійснення оплати Споживач розраховує суму платежу за ціною, що діяла у попередньому місяці;

- у разі збільшення в установленому порядку підтвердженого обсягу газу протягом розрахункового періоду Споживач здійснює оплату вартості додатково заявлених обсягів газу в п`ятиденний строк на збільшення цього обсягу;

- остаточний розрахунок по оплаті місячної вартості газу (п.3.6 договору) здійснюється до 10 числа місяця, наступного за місяцем постачання газу (підпункти 4.2.1-4.2.3 пункту 4.2 договору).

Відповідно до п. 4.3 договору датою оплати (здійснення розрахунку) є дата зарахування коштів на банківський рахунок Постачальника.

У разі виникнення у Споживача заборгованості з оплати вартості газу, сторони за взаємною згодою можуть укласти графік погашення заборгованості, який оформляється додатком до цього договору. Укладення сторонами та дотримання Споживачем узгодженого графіка погашення заборгованості звільняє Споживача від виконання поточних зобов`зань за договором (п. 4.4 договору).

Згідно з п. 4.5 договору у разі відсутності графіка погашення заборгованості Постачальник має право грошові кошти, отримані від Споживача за газ в поточному розрахунковому періоді, зарахувати в рахунок погашення існуючої заборгованості Споживача відповідно до черговості її виникнення.

Цей договір набуває чинності з дати його підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення їх підписів печатками (за наявності) сторін і діє в частині постачання газу до 31 грудня 2018 року, а частині проведення розрахунків до їх повного здійснення (п. 11.1 договору).

У зв`язку із зменшенням кошторисних призначень, між Замовником та Постачальником укладено додаткову угоду № 1 від 06.03.2018, якою вартість договору зменшено на 456 616,00 грн., загальна сума договору склала 13 089 384,00 грн. в т.ч. ПДВ

В подальшому на підставі листа ТзОВ «Івано-Франківськгаз збут» щодо зміни ціни на природний газ між Замовником та Постачальником укладено ряд додаткових угод до договору №41SВІFZ612-18 від 05.03.2018, якими внесено зміни до умов договору, в тому числі про збільшення ціни за одиницю товару, а саме: № 2 від 11.04.2018, якою внесено зміни до п.3.2 договору, ціна за газ становить 6 535,35 грн. за 1000 куб.м, крім того ПДВ 1 307,07 грн., всього з ПДВ 7 842,42 грн.; № 3 від 16.04.2018, ціна за газ становить 7 188,88 грн. за 1000 куб.м, крім того ПДВ 1 437,78 грн., всього з ПДВ 8 626,66 грн.; № 4 від 17.04.2018, ціна за газ становить 7 907,77 грн. за 1000 куб.м., крім того ПДВ 1 581,56 грн., всього з ПДВ 9 489,33 грн.; № 5 від 18.04.2018, ціна за газ становить 8 698,55 грн. за 1000 куб.м, крім того ПДВ 1 739,71 грн., всього з ПДВ 10 438,26 грн.; № 6 від 19.04.2018, ціна за газ становить 8 936,60 грн. за 1000 куб.м, крім того ПДВ 1 787,32 грн., всього з ПДВ 10 723,92 грн.; № 7 від 02.07.2018, ціна за газ становить 9 436,27 грн. за 1000 куб.м, крім того ПДВ 1 887,25 грн., всього з ПДВ 11 323,52 грн.; № 8 від 18.09.2018, ціна за газ становить 9 603,60 грн. за 1000 куб.м, крім того ПДВ 1 920,72 грн., всього з ПДВ 11 524,32 грн.; № 9 від 20.09.2018, ціна за газ становить 10 536,96 грн. за 1000 куб.м, крім того ПДВ 2 112,76 грн., всього з ПДВ 12 676,75 грн.; № 10 від 04.10.2018, ціна за газ становить 11 436,60 грн. за 1000 куб.м, крім того ПДВ 2 287,32 грн., всього з ПДВ 13 723,92 грн.; № 11 від 08.11.2018, ціна за газ становить 12 478,10 грн. за 1000 куб.м, крім того ПДВ 2 495,62 грн., всього з ПДВ 14 973,72 грн.; № 12 від 12.11.2018, внесено зміни до п. 3.6 договору, зменшено передбачені виплати на 269 564,51 грн.

Додатковою угодою №12 від 12.11.2018 до договору № 418ВІР2612-18 від 05.03.2018 (п.3) внесено зміни до п. 11.1 договору, зазначено що договір набуває чинності з дати його підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення їх підписів печатками (за наявності) сторін і діє в частині постачання газу до 31 жовтня 2018року, а частині проведення розрахунків до їх повного здійснення.

Як зазначає прокурор у позовній заяві, внаслідок укладення вищезазначених додаткових угод, ціну за кубічний метр газу збільшено з 7 129,47 грн. до 14 973,72 грн. за 1 тис.м.куб.

На виконання умов договору №41SВІFZ612-18 від 05.03.2018 ТзОВ «Івано-Франківськгаз збут» передав у власність Івано-Франківській КЕЧ району природний газ в кількості 1199,707 тис.куб.м, за який Івано-Франківська КЕЧ району мала сплатити кошти в сумі 8 553 275,06 грн. (за ціною 7 129,47 грн.)

Прокурор зазначає, що у зв`язку з укладенням зазначених додаткових угод на зміну ціни за одиницю товару на підставі фактографічних довідок Івано-Франківська КЕЧ району сплатила на користь ТзОВ «Івано-Франківськгаз збут» кошти в сумі 13 095 730,73 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи копіями актів (т. 1, а.с. 60-79).

Івано-Франківська КЕЧ району перерахувала ТзОВ «Івано-Франківськгаз збут» кошти за отриманий природний газ на загальну суму 12 409 724,70 грн., про що свідчать копії платіжних доручень (т. 1, а.с. 80-99).

Як видно з матеріалів справи, позивач-2 долучив до матеріалів даної справи копію договору № 41SВIFZ5845-17 на постачання природного газу для потреб непобутових споживачів від 21.12.2017, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю "Івано-Франківськгаз збут" (Постачальник) та Івано-Франківською КЕЧ району (Споживач).

Підпунктами 2.9.1, 2.9.2, 2.9.3 пункту 2.9 договору сторони погодили, що визначення (звіряння) фактичного обсягу поставленого (спожитого) природного газу між сторонами здійснюється в наступному порядку: за підсумками розрахункового періоду Споживач до 05 числа місяця, наступного за розрахунковим, зобов`язаний надати Постачальнику копію відповідного акта про фактичний обсяг розподіленого (протранспортованого) природного газу Споживачу за розрахунковий період, що складений між Оператором ГРМ та Споживачем відповідно до вимог Кодексу ГРМ; на підставі отриманих від Споживача даних та/або даних Оператора ГРМ Постачальник протягом трьох робочих днів готує два примірника акта приймання-передачі природного газу за розрахунковий період уповноваженим представником Постачальника; Споживач протягом двох днів з дати одержання акта приймання-передачі газу, зобов`язується повернути Постачальнику один примірник оригіналу акта приймання-передачі газу, підписаний уповноваженим представником Споживача та скріплений печаткою Споживача, або надати в письмовій формі мотивовану та обгрунтовану відмову від підписання акта приймання-передачі газу.

Ціна постачання природного газу визначена у розділі III договору.

У відповідності до п. 3.1 договору розрахунки за поставлений Споживачеві газ здійснюються за цінами, що вільно встановлюються між Постачальником та Споживачем. Ціна газу за 1000 куб.м. разом з ПДВ становить 9 341,52 грн. (п. 3.2 договору).

Згідно із п. 3.3 договору, ціна зазначена в п. 3.2 договору може змінюватись протягом дії договору. Зміна ціни узгоджується шляхом підписання додаткової угоди до цього договору.

У пункті 3.4 договору сторони домовились, що ціна газу, розрахована відповідно до пунктів 3.2 та 3.3 цього договору, застосовується сторонами при складанні актів приймання-передачі газу та розрахунках за цим договором.

Місячна вартість газу визначається як добуток ціни газу та загального обсягу фактично поставленого (спожитого) газу, визначеного згідно з розділом ІІ цього договору (п.3.5 договору).

Пунктом 4.1 договору встановлено, що розрахунковий період за договором становить один календарний місяць - з 07.00 години першого дня місяця до 07.00 години першого дня наступного місяця включно.

Підпунктами 4.2.1, 4.2.2, 4.2.3 пункту 4.2 договору сторони погодили, що оплата газу здійснюється Споживачем шляхом перерахування грошових коштів на банківський рахунок Постачальника в наступному порядку: 100% місячної вартості запланованого обсягу газу сплачується до 25 числа місяця, що передує місяцю постачання. Споживач самостійно розраховує суму платежу, виходячи з ціни газу на наступний розрахунковий період та відповідної величини договірного обсягу газу, заявленого на наступний розрахунковий період. У разі відсутності інформації про ціну газу на наступний розрахунковий період до дати здійснення оплати Споживач розраховує суму платежу за ціною, що діяла у попередньому місяці; у разі збільшення в установленому порядку підтвердженого обсягу газу протягом розрахункового періоду Споживач здійснює оплату вартості додатково заявлених обсягів газу в п`ятиденний строк після збільшення цього обсягу; остаточний розрахунок по оплаті місячної вартості газу (п. 3.6 договору) здійснюється до 10 числа місяця, наступного за місяцем постачання газу.

Пунктом 11.1 договору на постачання природного газу від 21.12.2017 №41SВIFZ5845-17 сторони погодили, що цей договір набуває чинності з дати його підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення їх підписів печатками (за наявності) сторін і діє в частині постачання газу з 01 грудня 2017 року до 31 грудня 2017 року, а в частині проведення розрахунків до їх повного здійснення.

Додатковою угодою №1 від 29.12.202017 до договору № 41SВIFZ5845-17 від 21.12.20217 продовжено термін дії договору на строк достатній для продовження закупівлі газу у 2018 році, в обсязі, що не перевищує 20 % суми договору. Дана додаткова угода набуває чинності з дати підписання і діє до 31.03.2018 року включно, а частині проведення розрахунків до їх повного здійснення.

Позивач-2 за первісним позовом у розрахунку різниці завищення вартості придбаного газу ІваноФранківською КЕЧ району у ТзОВ "Івано-Франківськгаз збут" внаслідок підвищення ціни згідно додаткових угод за 2018 рік покликається на довідку від 21.12.2021 Управління Західного офісу Державної аудиторської служби в Івано-Франківській області, в тому числі додаток №1 "Розрахунок різниці завищення вартості придбаного газу Івано-Франківською КЕЧ району в ТзОВ "Івано-Франківськгаз збут" внаслідок підвищення ціни згідно додаткових угод за 2018-2019 роки, де вказано ціну газу 7 129,47 грн. за 1000 куб.м починаючи з 01.01.2018 року з посиланням на договори від 21.12.2017 № 41SBSFZ5845-17 та від 05.03.2018 № 41SBІFZ612-18.

Крім того, позивач-2 за первісним позовом долучив до матеріалів справи акти-приймання передачі природного газу до договору на постачання природного газу від 21.12.2017 № 41SBSFZ5845-17 та платіжні доручення щодо оплати отриманого природного газу за договором № 41SBSFZ5845-17 від 21.12.2017, а саме: - платіжне доручення № 22 від 15.01.2018 з посиланням на акт №501 від 15.01.2018 відповідно до умов договору № 41SBSFZ5845-17 від 21.12.2017; - платіжне доручення № 45 від 19.01.2018року з посиланням на акт №501 від 19.01.2018 відповідно до умов договору № 41SBSFZ5845-17 від 21.12.2017 де в призначеннях платежу зазначено: «за газ природ., за 1 пол. січня 2018; акт 501 від 15.01.2018 Д.№41SBSFZ5845-17 від 21.12.2017, д.у. №1.29.12.17, в т.ч. ПДВ.

Листом від 16.05.2018 року № 15/766 Івано-Франківська КЕЧ району звернулась до ТзОВ "Івано-Франківськгаз збут" з заявою про зарахування коштів оплачених платіжним дорученням № 163 від 21.03.2018 року в сумі 1 404 888,44 грн. та частково оплачені платіжним дорученням №184 від 27.03.2018р в сумі 3 299 571,67грн. зарахувати в погашення заборгованості за спожитий природний газ згідно договору № 418ВІР25845-17 від 21.12.2017 року.

Прокурор, вважаючи, що укладені додаткові угоди, згідно з якими відбулося підвищення ціни за природній газ більше, ніж на 10%, є нікчемними, і на підставі таких угод Івано-Франківська КЕЧ району здійснила оплату за газ по завищеній ціні, звернувся до суду з позовом про повернення безпіставно сплачених коштів.

ТзОВ "Івано-Франківськгаз збут", вважаючи, що між сторонами договору відбулося зарахування вимог по договору від 05.03.2018, у первісного позивача виог борг, що стало підставою звернення до останнього із зустрічною позовною заявою.

При прийнятті постанови суд апеляційної інстанції виходив з наступного.

Згідно з частиною 3 статті 3 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Статтею 14 названого Кодексу унормовано, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Відповідно до ч. 3 ст. 4 ГПК України до господарського суду у справах, віднесених законом до його юрисдикції, мають право звертатися особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.

За приписами ч. 3 ст. 41 ГПК України у господарських справах можуть також брати участь органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.

Так, ст. 1311 Конституції України на прокуратуру покладено функцію представництва інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Згідно із ч. 3 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті, крім випадку, визначеного абзацом четвертим цієї частини.

У даній справі прокурор звернувся до Господарського суду Івано-Франківської області з позовною заявою в інтересах Міністерства оборони України та Івано-Франківської КЕЧ району, що уповноважені державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, підтверджуючи таке звернення належними доказами, а саме невжиттям позивачами упродовж тривалого часу заходів представницького характеру, що свідчить про неналежне здійснення захисту інтересів держави позивачами.

Позовна вимога прокурора на час пред`явлення позову до суду була сформульована наступним чином: «стягнення безпідставно отриманих грошових коштів у розмірі 4 542 415,96 грн.». Правові підстави позову обґрунтовувались тим, що відповідно до ст. 37 Закону України «Про публічні закупівлі», ч. 2 ст. 215 ЦК України додаткові угоди №№ 2-11 до договору від 05.03.2018 № 41SBIFZ612-18 є нікчемними, оскільки укладені в порушення вимог ч. 4 ст. 36 Закону України «Про публічні закупівлі», а тому є всі підстави вважати, що кошти, які отримані на підставі нікчемних угод отримані безпідставно.

Натомість позивач-2 11.04.2023 подав до Господарського суду Івано-Франківської області заяву про зменшення розміру позовних вимог по первісному позову, у якій просив суд «стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Івано-Франківськгаз збут" на користь Івано-Франківської КЕЧ району грошові кошти в сумі 3 270 482,92 грн.». Заява обґрунтована надмірно сплаченими коштами відповідачу, у зв`язку з нікчемністю додаткових угод №№ 2-4 до договору № 41SBIFZ5845-17 від 21.12.2017 та додаткових угод №№ 2-11 до договору № 41SBIFZ612-18 від 05.03.2018.

Із оскаржуваного рішення суду вбачається, що вказана заява подана в межах підготовчого засідання, тому прийнята судом.

У вирішенні питання щодо оцінки поданої заяви, господарський суд має виходити з ретельного дослідження змісту поданої заяви та співвідношення такого змісту з раніше заявленими позовними вимогами.

Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення. Предмет позову повинен мати правовий характер і випливати з певних матеріально-правових відносин. Підставу позову становлять обставини, якими позивач обгрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу. Предмет і підстава позову сприяють з`ясуванню наявності і характеру спірних правовідносин між сторонами.

Слід зазначити, що правові підстави позову це зазначена у позовній заяві нормативно-правова кваліфікація обставин, якими позивач обгрунтовує свої вимоги.

Отже, зміна предмета позову означає зміну матеріальної вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, а зміна підстав позову це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача. Одночасна зміна і предмета і підстав позову не допускається, оскільки у разі одночасної зміни предмета та підстав позову фактично виникає нова матеріально-правова вимога позивача, яка обґрунтовується іншими обставинами, що за своєю суттю є новим позовом.

Колегія суддів зауважує, що під збільшенням чи зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти зміну кількісних показників , в яких виражається позовна вимога (збільшення чи зменшення ціни позову, збільшення кількості товару тощо). Під зміною розміру позовних вимог не можна розуміти заявлення ще однієї чи кількох вимог додатково до викладених у позовній заяві така дія кваліфікується, як зміна предмета позову.

Збільшено (чи зменшено) може бути лише розмір вимог майнового характеру. Якщо в заяві позивача йдеться про збільшення розміру немайнових вимог (наприклад про визнання недійсним ще одного акта крім того, стосовно якого відповідну вимогу вже заявлено), то фактично також йдеться про подання іншого позову. Аналогічні правові висновки наведено Верховним Судом у постановах від 28.04.2021 справа № 908/522/20 та від 11.11.2020 справа № 922/53/19.

Неправомірно під виглядом зміни розміру позовних вимог висувати нові вимоги, які не були зазначені у тексті позовної заяви.

Також колегія суддів зауважує, що якщо позивач за поданим прокурором позовом звертається до господарського суду із заявою про збільшення чи зменшення розміру позовних вимог, зміну предмета або підстав позову, то суд має з`ясувати думку прокурора з відповідного питання, і в разі якщо останній не підтримує зазначених дій позивача, відмовити в задоволенні такої заяви. У подальшому такий позивач за необхідності не позбавлений права самостійно звернутись з позовом до господарського суду на загальних підставах.

Водночас, як видно з матеріалів справи, при прийнятті оскарженого рішення в судовому засіданні був присутній прокурор, що підтверджується протоколом судового засідання від 11.07.2023, і прокурор не заперечував щодо поданої позивачем-2 заяви про зменшення розміру позовних вимог по первісному позову.

Як вбачається із змісту заяви про зменшення розміру позовних вимог, підставою подання вказаної заяви це безпідставно сплачені кошти у зв`язку із нікчемністю додаткових угод, а предмет спору- змінено , оскільки Івано-Франківської КЕЧ району вказала про укладені додаткові угоди №№ 2-4 до договору № 41SBIFZ5845-17 від 21.12.2017 та додаткових угод №№ 2-11 до договору № 41SBIFZ612-18 від 05.03.2018.

Згідно з частиною 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з врахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (стаття 627 Цивільного кодексу України).

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ч. 1 ст. 629 Цивільного кодексу України).

Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною (ст. 638 ЦК України).

Як встановлено судом, за наслідками проведення відкритих торгів, 05.03.2018 між ТзОВ «Івано-Франківськгаз збут» (Постачальник) та Івано-Франківською квартирно-експлуатаційною частиною району (Споживач) укладено договір на постачання природного газу для потреб не побутових споживачів №41SВІFZ612-18. Відповідно до умов договору Постачальник зобов`язується передати у власність Споживачу у 2018 році природний газ, а Споживач зобов`язується прийняти та оплатити вартість газу у розмірах, строки та порядку, що визначені договором.

За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (ст. 655 Цивільного кодексу України).

В частині 1 статті 265 Господарського кодексу України унормовано, що за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до частин 1, 2 статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

В силу положень частин 1, 2 статті 632 Цивільного кодексу України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. У випадках, встановлених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування. Зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом.

З аналізу змісту договору від 05.03.2018 року та внаслідок укладення вищезазначених додаткових угод №№ 2-11 до договору №41SВІFZ612-18, ціну за кубічний метр газу збільшено з 7 129,47 грн. до 14 973,72 грн. за 1 тис.м.куб. Тобто, з урахуванням додаткових угод збільшилась загальна ціна за 1000 м3 природного газу понад 10 % (пропорційно до первісної ціни за газ, передбаченої договором).

Частиною 1 статті 36 Закону України «Про публічні закупівлі» (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) визначено, що договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.

Метою вказаного Закону є забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвиток добросовісної конкуренції

В силу вимог частини 4 статті 36 Закону України «Про публічні закупівлі» умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції за результатами аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі або ціни пропозиції учасника у разі застосування переговорної процедури.

Істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадку зміни ціни за одиницю товару не більше ніж на 10 відсотків у разі коливання ціни такого товару на ринку, за умови, що зазначена зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі (п. 2 ч. 4 ст. 36 Закону України «Про публічні закупівлі») (в редакції, чинній на момент існування спірних правовідносин).

Згідно з п. 7 ч. 2 ст. 22 названого Закону тендерна документація повинна містити проект договору про закупівлю з обов`язковим зазначенням порядку змін його умов.

Відповідно до вимог ст. ст. 632, 338 ЦК України ціна є істотною умовою договору та встановлюється за домовленістю сторін.

Слід зазначити, що Законом встановлено імперативну норму, згідно з якою зміна істотних умов договору про закупівлю може змінюватися виключно у випадках, визначених статтею 36 Закону України "Про публічні закупівлі", зокрема зміни ціни за одиницю товару не більше ніж на 10 відсотків у разі коливання ціни такого товару иа ринку, за умови, що зазначена зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі.

Отже, ціна товару є істотною умовою договору про закупівлю. Зміна ціни товару в договорі про закупівлю після виконання продавцем зобов`язання з передачі такого товару у власність покупця не допускається.

Зміна ціни товару в бік збільшення до передачі його у власність покупця за договором про закупівлю можлива у випадку збільшення ціни такого товару на ринку, якщо сторони договору про таку умову домовились. Якщо сторони договору про таку умову не домовлялись, то зміна ціни товару в бік збільшення у випадку зростання ціни такого товару на ринку можлива, лише якщо це призвело до істотної зміни обставин, в порядку статті 652 ЦК України, якщо вони змінилися настільки, що якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах.

У будь-якому разі ціна за одиницю товару не може бути збільшена більше ніж на 10 % від тієї ціни товару, яка була визначена сторонами в договорі за результатами процедури закупівлі, незалежно від кількості та строків зміни ціни протягом строку дії договору. Тобто під час дії договору про закупівлю сторони можуть неодноразово змінювати ціну товару в бік збільшення за наявності умов, встановлених у статті 652 ЦК України, проте загальне збільшення такої ціни не повинно перевищувати 10 % від тієї ціни товару, яка була визначена сторонами при укладенні договору за результатами процедури закупівлі.

Таким чином, у залежності від коливання ціни товару на ринку сторони протягом дії договору про закупівлю можуть вносити зміни декілька разів в частині ціни за одиницю товару не більше ніж на 10 відсотків кожного разу з урахуванням попередніх змін, внесених до нього, сукупність яких не може перевищувати 10 відсотків від ціни за одиницю товару, визначеної сторонами на момент укладання договору про закупівлю та за умови, що зазначена зміна не призведе до збільшення суми, визначеної у договорі, і виконати свої зобов`язання відповідно до такого договору з урахуванням зазначених змін.

Враховуючи викладене, при кожному внесенні змін до договору про закупівлю у вищезазначеному випадку шляхом укладання додаткової угоди до договору, сторони договору зобов`язані належним чином виконувати умови такого договору з урахуванням змінених його умов кожного разу.

Водночас, внесення таких змін до договору про закупівлю повинно бути обґрунтованим та документально підтвердженим.

Отже, незважаючи на те, що Законом України «Про публічні закупівлі» не передбачено ані переліку органів, які уповноважені надавати інформацію щодо коливання ціни на товар на ринку, ані форму інформації щодо такого коливання, внесення змін до договору про закупівлю можливо лише у випадку саме відповідно до зміни ціни в договорі факту коливання ціни такого товару на ринку та повинно бути обґрунтованим і документально підтвердженим.

Укладення додаткових угод до договору щодо зміни ціни на товар за відсутності підстав для цього, визначених Законом, тим самим спотворює результати торгів та нівелює економію, яку було отримано під час підписання договору.

Таким чином, укладення оскаржуваних додаткових угод до договору постачання природного газу за вказаних обставин суперечить приписам ч. 4 ст. 36 Закону України «Про публічні закупівлі».

Відповідно до статті 37 Закону України «Про публічні закупівлі» договір про закупівлю є нікчемним, зокрема у разі його укладення з порушенням вимог частини четвертої статті 36 цього Закону.

Відповідно до частини 1 статті 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Стаття 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину визначає недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

При цьому, статтею 203 Цивільного кодексу України передбачено загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, зокрема: зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; особа, яка вчиняє правочин. повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Відповідно до статті 204 Цивільного кодексу України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Згідно із статті 207 Господарського кодексу України господарське зобов`язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб`єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

За приписами частини 1 статті 236 Цивільного кодексу України нікчемний правочин або правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення.

Правові наслідки нікчемного правочину, які встановлені законом не можуть змінюватися за домовленістю сторін. Вимога про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину може бути пред`явлена будь-якою заінтересованою особою.

Отже, нікчемний правочин є недійсним через невідповідність його вимогам Закону та не потребує визнання його таким судом.

Частиною 1 статті 669 Цивільного кодексу України визначено, що кількість товару, що продається, встановлюється у договорі купівлі-продажу у відповідних одиницях виміру або грошовому вираженні.

Згідно з частиною 1 статті 670 Цивільного кодексу України, якщо продавець передав покупцеві меншу кількість товару, ніж це встановлено договором купівлі-продажу, покупець має право вимагати передання кількості товару, якої не вистачає, або відмовитися від переданого товару та його оплати, а якщо він оплачений, - вимагати повернення сплаченої за нього грошової суми.

Таким чином, обов`язок з повернення грошової суми, сплаченої за кількість товару, який не був поставлений покупцеві, врегульований нормами Глави 54 ЦК України (правова позиція викладена Об`єднаною Палатою Верховного Суду у постанові від 18.06.2021 справа № 927/491/19, у постанові від 04.08.2021 справа № 912/994/20).

Відповідно до наведеного прокурором в позовній заяві розрахунку позовних вимог, відповідач безпідставно отримав грошові кошти в сумі 4 542 415,96 грн.

Перевіривши розрахунок заявленої прокурором до стягнення суми, колегія суддів враховує наступне.

З матеріалів даної господарської справи вбачається, що у 2017 році Івано-Франківською КЕЧ району за результатами проведених відкритих торгів (UA-2017-11-13-001746-с), переможцем конкурсних торгів на поставку природного газу визнано ТзОВ «Івано-Франківськгаз збут».

21.12.2017 між Івано-Франківською КЕЧ району (Споживач) та ТзОВ «Івано-Франківськгаз збут» (Постачальник) укладено договір № 41SBIFZ5845-17 на поставку природного газу для потреб непобутових споживачів. Відповідно до умов договору Постачальник зобов`язується передати у власність Споживачу у 2017році природний газ, а Споживач зобов`язується прийняти та оплатити вартість газу. Ціна газу становить 7 784,60 грн. за 1000 куб. м, крім того ПДВ 1 556,92 грн., всього з ПДВ 9 341,52 грн. Термін дії договору застосовується з 01.12.2017 по 31.12.2017 року.

В подальшому, 29.12.2017 між ТзОВ «Іваио-Франківськгаз збут» та Івано- Франківською КЕЧ району укладено додаткову угоду №1 до договору від 21.12.2017 № 41SBIFZ5845-17, якою продовжено термін дії договору від 21.12.2017 № 41SBIFZ5845- 17 на строк достатній для проведення закупівлі газу у 2018 році, в обсязі, що не перевищує 20% суми договору. За угодою, закупівля газу об`ємом 45,999 тис. м. куб становить у сумі 429 700,00 грн., зазначені зміни до договору застосовуються з моменту їх підписання і діють до 31.03.2018 року.

15.01.2018 між ТзОВ «Іваио-Франківськгаз збут» та Івано- Франківською КЕЧ району укладено додаткову угоду № 2 до договору від 21.12.2017 № 41SBIFZ5845-17, якою внесено зміни до п. 3.2 основного договору, згідно якої збільшена ціна газу за 1000 тис.м.куб та становить 10 241,67 грн., обсяг споживання становить 41,956 тис.м.куб, загальна сума договору становить 429 700,00 грн., а зміни до договору застосовуються з 01.01.2018.

22.01.2018 між сторонами укладено додаткову угоду № 3 до договору від 21.12.2017 № 41SBIFZ5845-17, якою внесено зміни до п.п. 1.2, 1.3 та 3.2 основного договору, згідно якої ціну за одиницю товару збільшено та становить 11 054,52 грн., а обсяг постачання газу зменшено, що становить 38,871 тис.м.куб, зміни до договору застосовуються з 01.02.2018 та діють до 31.03.2018.

05.03.2018 між сторонами укладено додаткову угоду № 4 до договору від 21.12.2017 № 41SBIFZ5845-17, якою внесено зміни до п.п. 1.3, 3.2 умов основного договору, згідно якої планові обсяги закупівлі становлять усічні 2018 328,910 тисм.куб, у лютому 328,424 м.куб, а ціна газу становить 10 723,92 грн.,зміни до договору застосовуються з 01.02.2018 року і діють до 01.03.2018 року.

З наведеного вбачається, що на виконання умов договору № 41SBIFZ5845-17 від 21.12.2017 ТзОВ «Івано-Франківськгаз збут» передав у власність Івано- Франківській КЕЧ району природний газ в кількості 968,297 тис. куб. м. за який Івано-Франківська КЕЧ району мала сплатити кошти в сумі 9 045 365,79 грн. (за ціною 9 341,52 грн. за 1 тис. куб. м згідно укладеного договору № 41SBIFZ5845-17).

05.03.2018 між ТзОВ «Івано-Франківськгаз збут» (Постачальник) та Івано-Франківською КЕЧ району (Споживач) укладено договір на постачання природного газу для потреб не побутових споживачів №41SВІFZ612-18. Відповідно до умов договору Постачальник зобов`язується передати у власність Споживачу у 2018 році природний газ, а Споживач зобов`язується прийняти та оплатити вартість газу у розмірах, строки та порядку, що визначені договором. Річний плановий обсяг постачання газу - до 1900.000 тис. куб. м. Ціна газу становить 5 941,23 грн. за 1000 куб.м, крім того ПДВ 1 188,24 грн., всього з ПДВ 7 129,47 грн. Загальна сума договору складається із місячних сум вартості газу поставленого Споживачеві за даним договором та становить 13 546 000,00 грн. в тому числі ПДВ.

06.03.2018 між ТзОВ «Івано-Франківськгаз збут» та Івано-Франківською КЕЧ укладено додаткову угоду №1 до договору, якою внесено зміни до п. 3.6 договору, а саме: загальна сума договору складає із місячних сум вартості газу поставленого Споживачеві за даним договором та сткладає 13 089 384,00 грн. в тому числі ПДВ.

11.04.2018 між ТзОВ «Івано-Франківськгаз збут» та Івано-Франківською КЕЧ укладено додаткову угоду №2 до договору, якою внесено зміни до п. 3.2 договору, де збільшено ціну за одиницю товару, а саме: ціна газу становить всього з ПДВ 7 842,42 грн. (зміна вартості товару застосовується з 05.03.2018 року п. 6 додаткової угоди №2).

16.04.2018 між сторонами укладено додаткову угоду №3 до договору, якою внесено зміни до п. 3.2 договору, де збільшено ціну за одиницю товару, а саме: ціна газу становить всього з ПДВ 8 626,66 грн. (зміна вартості товару застосовується з 06.03.2018 року п. 6 додаткової угоди №3).

17.04.2018 сторонами укладено додаткову угоду №4 до договору, якою внесено зміни до п. 3.2 договору де збільшено ціну за одиницю товару, а саме: ціна газу становить всього з ПДВ 9 489,33 грн. (зміна вартості товару застосовується з 07.03.2018 року п. 6 додаткової угоди № 4).

18.04.2018 сторонами укладено додаткову угоду №5 до договору, якою внесено зміни до п. 3.2 договору де збільшено ціну за одиницю товару, а саме: ціна газу становить всього з ПДВ 10 438,26 грн. (зміна вартості товару застосовується з 06.03.2018 року п. 6 додаткової угоди № 5).

19.04.2018 сторонами укладено додаткову угоду №6 до договору, якою внесено зміни до п. 3.2 договору де збільшено ціну за одиницю товару, а саме: ціна газу становить всього з ПДВ 10 723,92 грн. (зміна вартості товару застосовується з 06.03.2018 року п. 6 додаткової угоди № 6).

02.07.2018 сторонами укладено додаткову угоду №7 до договору, якою внесено зміни до п. 3.2 договору де збільшено ціну за одиницю товару, а саме: ціна газу становить всього з ПДВ 11 323,52 грн. (зміна вартості товару застосовується з 01.06.2018 року п. 6 додаткової угоди № 7).

18.09.2018 сторонами укладено додаткову угоду №8 до договору, якою внесено зміни до п. 3.2 договору де збільшено ціну за одиницю товару, а саме: ціна газу становить всього з ПДВ 11 524,32 грн. (зміна вартості товару застосовується з 01.08.2018 року п. 6 додаткової угоди № 8).

20.09.2018 сторонами укладено додаткову угоду №9 до договору, якою внесено зміни до п. 3.2 договору де збільшено ціну за одиницю товару, а саме: ціна газу становить всього з ПДВ 12 676,75 грн. (зміна вартості товару застосовується з 01.09.2018 року п. 6 додаткової угоди № 9).

04.10.2018 сторонами укладено додаткову угоду №10 до договору, якою внесено зміни до п. 3.2 договору де збільшено ціну за одиницю товару, а саме: ціна газу становить всього з ПДВ 13 723,92 грн. (зміна вартості товару застосовується з 01.10.2018 року п. 6 додаткової угоди № 10).

08.11.2018 сторонами укладено додаткову угоду №11 до договору, якою внесено зміни до п. 3.2 договору де збільшено ціну за одиницю товару, а саме: ціна газу становить всього з ПДВ 14 973,72 грн. (зміна вартості товару застосовується з 01.10.2018 року п. 6 додаткової угоди № 11).

На виконання умов договору №41SВІFZ612-18 від 05.03.2018 ТзОВ «Івано-Франківськгаз збут» передав у власність Івано-Франківській КЕЧ району природний газ в обсязі 479,295 тис.м.куб за який Івано-Франківська КЕЧ району мала сплатити кошти в сумі 3 417 119,32 грн. (за ціною 7 129,47 грн. за 1 тис.куб.м згідно укладеного договору № 41SBIFZ612- 18).

Згідно наявних в матеріалах справи актів приймання-передачі природного газу, в періоди укладених договорів на постачання природного газу для потреб непобутових споживачів від 21.12.2017 № 41SBIFZ5845-17 та від 05.03.2018 № 41SBIFZ5612-18, вбачається надходження природного газу в об`ємі 1447,592 тис, м3 на загальну суму 15 732 968,04 грн., у тому числі за договорами: згідно договору від 21.12.2017 № 41SB1FZ5845-17 в об`ємі газу 968,297 тис. м3 на загальну суму 10 344 434,72 грн.; згідно договору 05.03.2018 № 41SBIFZ5612-18 в об`ємі газу 479,295 тис. м3 на загальну суму 5 388 533,32 грн.

Крім того, в матеріалах справи містяться акти приймання-передачі газу в періоди укладених договорів на постачання природного газу для потреб непобутових споживачів від 21.12.2017 № 41SBIFZ5845-17 та від 05.03.2018 № 41SBIFZ5612-18 в об`ємі газу 1478,224 тис. м3 на загальну суму 15 732 968,04 грн, у тому числі за договорами: згідно договору від 21.12.2017 № 41SBIFZ5845-17 в об`ємі газу 278,537 тис. м3 на загальну суму 2 637 277,01 грн.; згідно договору 05.03.2018 № 41SBIFZ5612-18 в об`ємі газу 1199,687 тис. м3 на загальну суму 13 095 691,03 грн.

Згідно копій платіжних доручень Івано-Франківської КЕЧ району перерахувала на користь ТзОВ «Івано-Франківськгаз збут» за спожитий природний газ в період з 2017 року по 2018 рік грошові кошти на загальну суму 13 556 665,97 грн.

З наведеного вбачається, отримання Івано-Франківською КЕЧ району від ТзОВ «Івано-Франківськгаз збут» природного газу в періоді грудень 2017-листопад 2018 року в розмірі 1478,224 тис. м3 на загальну суму 15 732 968,04 грн. та здійснення оплати Івано-Франківської КЕЧ району за отриманий газ в сумі 13 556 665,97 грн.

Водночас, колегія суддів зауважує, що у додатковій угоді від 29.12.2017 №1 до договору від 21.12.2017 №41SBIFZ5845-17 зазначено, що на виконання частини 5 статті 36 Закону України «Про публічні закупівлі», сторони домовились продовжити дію договору на строк, достатній для проведення процедури закупівлі на початок 2018 року, в обсязі, що не перевищує 20% суми, визначеної в договорі, укладеному в попередньому році. Сума 20%, яка зазначена в додатковій угоді від 29.12.2017 №1 складає 429 700,00 грн., а фактична сплата коштів, згідно з платіжними дорученнями у сумі 460 974,94 грн., що на 31 274,94 грн. є більшою від зазначених умов договору.

Крім того, у додатковій угоді від 12.11.2018 №12 до договору від 05.03.2018 №41SBIFZ612-18 зазначено, що загальна сума договору складається із сум вартості газу поставленого споживачеві за даним договором становить 12 819 819,49 грн., а фактична сплата коштів, згідно з платіжними дорученнями у сумі 13 095 691,03 грн., що на 275 871,54 грн. є більшою від зазначених умов договору.

Також колегія суддів зауважує, що в акті приймання-передачі природного газу від 14,03.2018 №501 на суму 3 002 697,60 грн., з найменуванням послуги - за спожитий природний газ 05-03-14.03.18, згідно з яким було здійснено оплату Івано-Франківською КЕЧ району платіжним дорученням № 154 від 14.03.2018 (призначення: за газ природ. з 05.03-14.03.2018; акт №501 від 14.03.201 Д№41SBIFZ612-18 від 05.03.2018, д.у.№1, 06.03.2018, зв.№UА-2017-12-26000921-а-Ьі, 05.03.2018 в т.ч/ ПДВ-500449,60), із зазначеною ціною за 1000 м3 природного газу - 10723,92 грн., що визначена додатковою угодою № 6, підписаною від 19.04.2018.

Тобто, зміна умов постачання природного газу, в частині підвищення ціни, та виконання таких змін, відбулася до підписання додаткової угоди від 19.04.2018 №6.

Так само, в акті приймання-передачі природного газу від 30.10.2018 №501 на суму 400 000,00 грн., з найменуванням послуги - за спожитий природний газ у жовтні 2018 року, згідно з яким було здійснено оплату Івано-Франківською КЕЧ району платіжним дорученням від 30.10.2018 №877 (призначення: 2101020;2274; за газ пр. за 10.18р.; акт №501 30.10.2018 Д.№41SBIFZ612-18, 05.03.2018, д.у. №1, 06.03.18р., зв.№UA-2017-12-26000921-a-b1, 05.03.2018 в т.ч. ПДВ-66666,67) із зазначеною ціною за 1000 м3 природного газу 14 973,72 грн., що визначена додатковою угодою № 11 підписаною від 08.11.2018.

Тобто, зміна умов постачання природного газу, в частині підвищення ціни, та виконання таких змін, відбулися до підписання додаткової угоди від 08.11.2018 №11.

Слід також зазначити, що в матеріалах даної господарської справи міститься висновок експерта від 30.05.2022 № СЕ-19/107-22/2874-ТВ за результатами проведеної судової товарознавчої експертизи, згідно якого експертом здійснено аналіз підвищення цін додатковими угодами про постачання природного газу для Івано-Франківської КЕЧ району постачальником «Івано-Франківськгаз збут» за період часу січень-жовтень 2018 року. Згідно даного висновку вбачається закупівля природного газу Івано-Франківською КЕЧ району від ТзОВ «Івано-Франківськгаз збут» за завищеною ціною на загальну суму 2 429 285,44 грн.

Враховуючи вищенаведені норми права, надаючи правову оцінки наявним в матеріалах справи доказам, виходячи з фактичних обставин справи, колегія суддів приходить до висновку, що Івано-Франківською КЕЧ району згідно укладеного за результатами проведених відкритих торгів (UA-2017-12-26-000921-а) договору на постачання природного газу для потреб непобутових споживачів №41SBIFZ612-18 від 05.03.2018 та внаслідок укладення вищезазначених додаткових угод до договору зайво сплачено коштів ТзОВ «Івано-Франківськгаз збут» в розмірі 2 429 285,44 грн.

Водночас, суд першої інстанції при прийнятті оскарженого рішення не надав належної правової оцінки наявним в матеріалах даної справи доказам, які документально підтверджують закупівлю природного газу Івано-Франківською КЕЧ району від ТзОВ «Івано-Франківськгаз збут» за завищеною ціною на загальну суму в розмірі 2 429 285,44 грн.

Водночас, колегія суддів вважає підставним висновок суду першої інстанції про відсутність правових підстав для задоволення зустрічних позовних вимог, заявлених ТзОВ «Івано-Франківськгаз збут» про стягнення з Івано-Франківської КЕЧ району заборгованості в сумі 4 704 460,11 грн., враховуючи наступне.

У зустрічному позові та у поданій апеляційній скарзі ТзОВ «Івано-Франківськгаз збут» покликається на лист № 15/766 від 16.05.2018, яким Івано-Франківська КЕЧ району просить зарахувати кошти оплачені платіжним дорученням № 163 від 21.03.2018 в сумі 1 404 888,44 грн. та частково оплачені платіжним дорученням № 184 від 27.03.2018 в сумі 3 299 571,67 грн. в погашення заборгованості за спожитий природний газ згідно договору № 41SВIFZ5845-17 від 21.12.2017, помилково вважаючи, що зарахування цих оплат в погашення заборгованості за спожитий газ згідно договору від 21.12.2017 тягне за собою недоплачену суму за березень згідно договору №41SВІFZ612-18 від 05.03.2018.

Водночас, оплату згідно платіжного доручення №163 від 20.03.2018 (проведено Державною казначейською службою України 21.03.2018 року) в сумі 1 404 888,44 грн. та згідно платіжного дорученням № 184 від 23.03.2018 (проведено Державною казначейською службою України 27.03.2018 року) в сумі 5 963 114,03 грн. (в тому числі 3 299 571,67 грн.) за спожитий газ здійснено на підставі актів №501 від 14.03.2018, №501 від 20.03.2018, №501 від 23.03.2018 наданих відповідачем за первісним позовом.

У зв`язку з тим, що кількість спожитого природного газу оформлена актами приймання-передачі до договору постачання № 41SBIFZ5845-17 від 21.12.2017 за січень 2018 року та за лютий 2018 року оплаченого на підставі актів № 501 від 14.03.2018, № 501 від 20.03.2018, № 501 від 23.03.2018, на прохання ТзОВ «Івано-Франківськгаз збут» та у відповідності до п. 16 Правил постачання природного газу (затверджених Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг 30.09.2015 № 2496, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 06 листопада 2015 року за № 1382/27827) Івано-Франківською КЕЧ району вказаним листом приведено у відповідність до актів приймання-передачі природного газу до договору постачання № 41SBIFZ5845-17 за січень 2018 року та за лютий 2018 року.

Згідно актів приймання-передачі природного газу до договору постачання №41SВІFZ612-18 від 05.03.2018 ТзОВ «Івано-Франківськгаз збут» передало Івано-Франківській КЕЧ району в період за січень-жовтень 2018 року природний газ в об`ємі 1140,29 тис.куб.м, за який Івано-Франківська КЕЧ району розрахувалася повністю, про що свідчать наявні в матеріалах справи акти.

Також, в підтвердження того, що Постачальником не постачалась більша кількість газу, яка зазначалась в актах прийому-передачі природного газу між позивачем та відповідачем за 2018 рік підтверджується наявними в матеріалах справи актами наданих послуг з розподілу природного газу, укладеними між оператором газорозподільної системи ПАТ «Івано-Франківськ газ» та Івано-Франківською КЕЧ району за 2018 рік.

Згідно акта звіряння взаємних розрахунків підписаним між сторонами від 16.11.2018 заборгованість по сплаті за спожитий газ згідно договору постачання №41SBIFZ612-18 від 05.03.2018 відсутня.

Крім того, з наявного в матеріалах справи аудиторського звіту № 526/10 від 18.03.2021, вбачається, що аудиторським дослідженням порядку проведення розрахунків коштів між ТзОВ «Івано-Франківськгаз збут» та Івано-Франківською КЕЧ району за період січень-жовтень 2018 року встановлено, що Івано-Франківською КЕЧ району був спожитий газ в кількості 1140,29 тис. м. куб, згідно акта звірки станом на 01 січня 2019 року між ТзОВ «Івано-Франківськгаз збут» та Івано-Франківською КЕЧ району заборгованість відсутня, відповідно не облікована.

Підсумовуючи усе вищевказане, колегія суддів визнає необґрунтованими доводи апеляційної скарги поданої ТзОВ «Івано-Франківськгаз збут», оскільки вони не підтверджуються матеріалами справи, ґрунтуються на неправильному тлумаченні правових норм.

Згідно з положеннями частини 1 статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

За приписами частин 1-5 статті 236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідно до частини 1 статті 277 Господарського процесуального кодексу України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: 1) нез`ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, встановленим обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

З огляду на вищенаведені норми права та фактичні обставини справи, колегія суддів приходить до висновку, що рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 11.07.2023 року у справі № 909/1058/22 в частині відмови в стягненні 2 429 285,44 грн. по первісному позову слід скасувати та прийняти в цій частині нове рішення, яким первісний позов задовольнити частково. Стягнути з ТзОВ «Івано-Франківськгаз збут» на користь Івано-Франківської КЕЧ району 2 429 285,44 грн. В решті рішення місцевого господарського суду залишити без змін.

Підсумовуючи вищевказане, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що апеляційна скарга позивача-2 підлягає частковому задоволенню, а оскаржуване рішення суду першої інстанції - частковому скасуванню.

З огляду на те, що суд частково задовольняє апеляційну скаргу позивача-2, судові витрати за розгляд позовної заяви та апеляційної скарги покладаються на обидві сторони пропорційно розміру позовних вимог відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України.

Разом з тим, суд залишає апеляційну скаргу відповідача без задоволення, судові витрати, пов`язані з розглядом справи у суді апеляційної інстанції, покладаються на скаржника відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись, ст. ст. 269, 275, 277, 282, 284 Господарського процесуального кодексу України, Західний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1.Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Івано-Франківськгаз збут" залишити без задоволення.

2.Апеляційну скаргу Івано-Франківської квартирно-експлутаційної частини району задовольнити частково.

3.Рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 11.07.2023 року у справі №909/1058/22 в частині відмови в стягненні 2 429 285,44 грн. по первісному позову скасувати.

4. В цій частині прийняти нове рішення, яким первісний позов задоволити частково.

5.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Івано-Франківськгаз збут" (76010, м. Івано-Франківськ, вул. Бельведерська, будинок 32А, ідентифікаційний код юридичної особи 39595350) на користь Івано-Франківської квартирно-експлуатаційної частини району (76014, м. Івано-Франківськ, вул. Національної Гвардії, будинок 14Г, ідентифікаційний код юридичної особи 08494013) 2 429 285,44 грн. (два мільйони чотириста двадцять дев`ять тисяч двісті вісімдесят п`ять гривень сорок чотири копійки).

6.В решті рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 11.07.2023 у справі № 909/1058/22 залишити без змін.

7.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Івано-Франківськгаз збут" (76010, м. Івано-Франківськ, вул. Бельведерська, будинок 32А, ідентифікаційний код юридичної особи 39595350) на користь Івано-Франківської квартирно-експлуатаційної частини району (76014, м. Івано-Франківськ, вул. Національної Гвардії, будинок 14Г, ідентифікаційний код юридичної особи 08494013) 36 400,47 грн. судового збору за розгляд первісного позову судом першої інстанції.

8.Витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги Товариством з обмеженою відповідальністю "Івано-Франківськгаз збут" залишити за скаржником.

9. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Івано-Франківськгаз збут" (76010, м. Івано-Франківськ, вул. Бельведерська, будинок 32А, ідентифікаційний код юридичної особи 39595350) на користь Івано-Франківської квартирно-експлуатаційної частини району (76014, м. Івано-Франківськ, вул. Національної Гвардії, будинок 14Г, ідентифікаційний код юридичної особи 08494013) 54 600,71 грн. судового збору за розгляд апеляційної скарги.

10.Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку в строки, передбачені ст.ст. 287-288 ГПК України.

11.Справу повернути до Господарського суду Івано-Франківської області.

Веб-адреса судового рішення в Єдиному державному реєстрі судових рішень: http//reyestr.court.gov.ua.

Повний текст постанови виготовлено 12.02.2024.

Головуючий суддяН.М. Кравчук

судді О.С. Скрипчук

Б.Д. Плотніцький