Постанова

від 07.02.2024 по справі 927/664/23

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"07" лютого 2024 р. Справа№ 927/664/23

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Агрикової О.В.

суддів: Козир Т.П.

Мальченко А.О.

Секретар судового засідання: Мельничук О.С.,

За участю представників сторін

від позивача - Тітов І.С.,

від відповідача - Бакулін О.Ю.,

розглядаючи у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу

Товариства з обмеженою відповідальністю "ТВІЙ ГАЗЗБУТ"

на рішення Господарського суду Чернігівської області від 29.09.2023 (повний текст рішення складено 05.10.2023)

у справі № 927/664/23 (суддя Моцьор В.В.)

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ТВІЙ ГАЗЗБУТ"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРОНАДІЯ"

про стягнення 8 944 497,22 грн, -

ВСТАНОВИВ:

У 2023 році Товариство з обмеженою відповідальністю "ТВІЙ ГАЗЗБУТ" звернулося до Господарського суду міста Чернігівської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРОНАДІЯ" про стягнення 8 944 497,22 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що у зв`язку із неналежним виконанням відповідачем умов договору постачання природного газу для потреб непобутових споживачів №41АР200-89360-22 від 20.06.2022 року в частині своєчасної та повної оплати за переданий природний газ у відповідача утворився борг в сумі 1 255 633,27 грн. Зазначені обставини стали підставою для нарахування позивачем відповідачу пені за неналежне виконання зобов`язання з оплати природного газу в порядку пункту 6.2.1. договору, а також 3% річних та інфляційних втрат у порядку частини другої статті 625 Цивільного кодексу України. Також за невідповідність обсягів фактично спожитого природного газу в період з вересня по листопад 2022 року та за грудень 2022 року до його замовленої величини позивачем нараховано відповідачу штраф згідно з п.6.2.2., 6.2.3. Договору.

Рішенням Господарського суду Чернігівської області від 29.09.2023 року в задоволенні позовних вимог відмовлено повністю.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що оскільки в серпні та грудні 2022 року відповідач не замовляв у позивача природний газ, а позивач, у зв`язку зі зміною відповідачем постачальника, не міг поставляти природний газ відповідачу, то в даному випадку відсутні підстави для задоволення позовних вимог в частині стягнення основного боргу. Враховуючи, що позивачу відмовлено в задоволенні позовних в частині основного боргу, місцевий господарський суд дійшов висновку про відмову у задоволені позовних вимог в частині стягнення інфляційних, річних та пені. Також суд першої інстанції зазначив, що з огляду на вищевикладене, відповідач не може нести відповідальність за споживання газу в обсязі меншому від підтвердженого обсягу природного газу, передбачену п. 6.2.3 Договору, позовні вимоги в цій частині також задоволенню не підлягають. Щодо нарахування позивачем відповідачу штрафу за перевищення фактичного обсягу поставленого газу підтвердженому обсягу газу у грудні 2022 року, на підставі п. 6.2.2 Договору, місцевий господарський суд встановив, що позивачем не було доведено наявності усіх елементів складу господарського правопорушення необхідних для застосування такого заходу відповідальності як стягнення збитків, підстави для задоволення позовних вимог в цій частині відсутні.

Не погодившись із прийнятим рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю "ТВІЙ ГАЗЗБУТ" звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Чернігівської області від 29.09.2023 року та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити повністю.

Вимоги та доводи апеляційної скарги мотивовані тим, що рішення суду першої інстанції є незаконним, необґрунтованим, прийнятим з порушенням норм матеріального права, а докази по справі належним чином не досліджені. Зокрема скаржник вважає, що припинення чи розірвання договору можливе за взаємною згодою сторін шляхом підписання додаткової угоди до договору, чого здійснено не було. Також скаржник звертає увагу, що постанову НКРЕКП від 21.06.2022 року №613 визнано протиправною та нечинною. Отже на думку позивача вказаних обставин місцевим господарським судом не було досліджено, а обґрунтування відмови в частині стягнення штрафу зведено виключно до переоцінки умов укладеного договору.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 25.10.2023 року сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Агрикова О.В., судді Козир Т.П., Мальченко А.О.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 30.10.2023 року встановлювався строк для усунення недоліків, а саме не більше десяти днів з дня отримання копії ухвали апелянту усунути недоліки шляхом подання до суду доказів сплати судового збору у розмірі 201 251 грн. 19 коп.

06.11.2023 року через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів від Товариства з обмеженою відповідальністю "ТВІЙ ГАЗЗБУТ" надійшла заява на виконання ухвали Північного апеляційного господарського суду з доказами сплати судового збору у встановленому порядку і розмірі.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 20.11.2023 року відкладено вирішення питання щодо подальшого руху апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "ТВІЙ ГАЗЗБУТ" на рішення Господарського суду Чернігівської області від 29.09.2023 року, витребувано з Господарського суду Чернігівської області матеріали справи №927/664/23.

06.12.2023 року через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів з Господарського суду міста Києва надійшли матеріали справи №927/664/23.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 11.12.2023 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "ТВІЙ ГАЗЗБУТ" на рішення Господарського суду Чернігівської області від 29.09.2023 року у справі №927/664/23, розгляд справи призначено на 07.02.2024 року.

14.12.2023 року через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів від відповідача надійшов відзив на апеляційну скаргу в якому останній просив залишити рішення суду першої інстанції без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

22.12.2023 року через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів від позивача надійшли письмові пояснення по справі.

29.12.2023 року через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів від відповідача надійшли письмові пояснення по справі.

29.01.2024 року через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів від відповідача надійшли додаткові письмові пояснення по справі.

30.01.2023 року через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів від позивача надійшли письмові заперечення на додаткові пояснення відповідача.

В судовому засіданні 07.02.2024 року представник позивача надав усні пояснення по справі, відповів на запитання суду, просив задовольнити апеляційну скаргу. Представник відповідача надав усні пояснення по справі, відповів на запитання суду, просив відмовити у задоволенні апеляційної скарги.

Статтями 269 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, Північний апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та правильно встановлено судом першої інстанції, 20.06.2022 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "ТВІЙ ГАЗЗБУТ" (Постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "АГРОНАДІЯ" (Споживач) був укладений договір постачання природного газу для потреб непобутових споживачів № 41АР200-89360-22 (надалі - Договір), згідно з п.1.1. якого Постачальник зобов`язався передати у власність Споживачу у 2022 році природний газ, а Споживач зобов`язався прийняти та оплатити вартість газу у розмірах, строки та порядку, що визначені Договором. (а.с. 14-18).

Річний плановий обсяг постачання газу - до 400 000 куб. м. Планові обсяги постачання газу по місяцях визначено в Додатку № 1, що є невід`ємною частиною цього Договору (п.1.2., 1.3 Договору).

Згідно з Додатком №1 до Договору планові обсяги постачання газу у 2022 році:

вересень - 100 000 куб. м; жовтень - 150 000 куб. м; листопад - 150 000 куб. м.

У п. 2.1 Договору сторони визначили, що постачання газу здійснюється за умови:

наявності діючого між Споживачем та Оператором ГРМ договору розподілу газу;

відсутності заборгованості у Споживача за минулі періоди перед Постачальником (або оплати відповідно до графіка погашення заборгованості) та оплати поточних платежів, підтвердження у встановленому порядку Оператором ГТС місячного обсягу постачання газу, виділеного для забезпечення Споживача (об`єктів Споживача) (далі - підтверджений обсяг газу);

включення Споживача до Реєстру споживачів Постачальника у відповідному розрахунковому періоді.

Згідно з п. 2.2 Договору, включення Споживача до Реєстру споживачів Постачальника відбувається на підставі письмової заяви Споживача, наданої Постачальнику не пізніше ніж за 22 доби до початку розрахункового періоду, в якому буде здійснюватися постачання природного газу Споживачу. Включення Споживача до Реєстру споживачів Постачальника може бути здійснено в коротші терміни.

Відповідно до п. 2.4 Договору, обсяг споживання природного газу Споживачем у розрахунковому періоді не повинен перевищувати підтверджений обсяг природного газу. Допускається відхилення споживання протягом розрахункового періоду в розмірі +- 3 відсотка від підтвердженого обсягу природного газу у відповідну газову добу.

Визначення (звіряння) фактичного обсягу поставленого (спожитого) природного газу між сторонами, згідно з пунктом 2.5 Договору здійснюється в наступному порядку:

- за підсумками розрахункового періоду споживач до 05 числа місяця, наступного за розрахунковим, зобов`язаний надати постачальнику копію відповідного акта про фактичний об`єм (обсяг) розподіленого (протранспортованого) природного газу споживачу за розрахунковий період, що складений між оператором ГРМ та споживачем, відповідно до вимог Кодексу ГРМ (підпункт 2.5.1 Договору);

- на підставі отриманих від споживача даних та/або даних оператора ГТС постачальник протягом трьох робочих днів готує та надає споживачу два примірники акта приймання-передачі природного газу за розрахунковий період, підписані уповноваженим представником постачальника або з використанням кваліфікованого електронного підпису відповідно до Законів України «Про електронні довірчі послуги», «;Про електронні документи та електронний документообіг» та «;Про бухгалтерський облік та фінансову звітність» (підпункт 2.5.2 Договору);

- споживач протягом двох днів з дати одержання акта приймання-передачі природного газу зобов`язується повернути постачальнику один примірник оригіналу акта приймання-передачі природного газу, підписаний уповноваженим представником споживача, або надати в письмовій формі мотивовану відмову від підписання акта приймання-передачі природного газу (підпункт 2.5.3 Договору).

Зміна ціни узгоджується шляхом підписання додаткової угоди до цього договору, крім випадку, визначеного у підпункті 3.3.1 цього договору (пункт 3.3 Договору).

Сторони погодили, що місячна вартість газу визначається як добуток ціни газу та загального обсягу фактично поставленого (спожитого) газу, визначеного згідно з розділом 2 цього Договору (пункт 3.5 Договору).

Розрахунковий період за договором становить один календарний місяць. Оплата газу за договором здійснюється споживачем виключно грошовими коштами у національній валюті України - гривні в наступному порядку: оплата в розмірі 100% здійснюється споживачем до 28 числа місяця, що передує місяцю поставки. Остаточний розрахунок за фактично переданий постачальником газ здійснюється споживачем до десятого числа місяця, наступного за звітним (пункти 4.1, 4.2 Договору).

Споживач зобов`язаний дотримуватися дисципліни споживання газу, визначеної розділом 2 Договору, а також Правилами постачання природного газу, а також оплачувати постачальнику вартість газу на умовах та в обсягах, визначених договором (підпункти 5.5.1, 5.5.2 Договору).

За невиконання або неналежне виконання своїх зобов`язань за договором сторони несуть відповідальність згідно з договором і чинним законодавством України (пункт 6.1 Договору).

Відповідно до підпункту 6.2.1 Договору, у разі порушення споживачем строків оплати передбачених розділом 4 Договору, споживач сплачує постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу, за кожен день прострочення платежу.

У відповідності з п. 6.2.2, 6.2.3 Договору, якщо за підсумками розрахункового періоду фактичний обсяг поставленого Споживачеві газу буде перевищувати підтверджений обсяг газу на цей період (за умови, що підтверджений обсяг відповідав замовленому Споживачем), Споживач сплачує Постачальнику штраф за перевищення обсягу постачання газу, що розраховується за формулою: В = (Vф - Vп) * Ц * К, де

Vф - обсяг фактично поставленого газу Споживачу протягом розрахункового періоду за Договором;

Vп - підтверджений обсяг газу на розрахунковий період;

Ц - вартість газу за Договором;

К - коефіцієнт, який дорівнює 0,1.

Якщо за підсумками розрахункового періоду фактичний обсяг споживання газу буде менший від підтвердженого обсягу природного газу (за умови, що підтверджений обсяг відповідав замовленому споживачем), Споживач зобов`язується сплатити Постачальнику штраф у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період за який стягується штраф, від вартості недовикористаного обсягу газу за звітний період.

У розділі 8 Договору врегульовані питання щодо порядку зміни постачальника. Так, цим розділом визначено, що зміна постачальника може бути здійснена лише за сукупності наступних умов:

Споживачем попередньо укладено договір постачання газу з новим постачальником;

сторони попередньо призупинили дію цього Договору в частині постачання газу або розірвали цей Договір;

відсутність у Споживача простроченої заборгованості за цим Договором;

повідомлення Споживачем Постачальника про таку зміну за 21 календарний день.

Згідно з п. 10.1 - 10.3 Договору, цей Договір набирає чинності з дня його підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення їх підписів печатками сторін (за наявності) і діє в частині постачання газу з газової доби, з якої Споживач включений до реєстру Споживачів ТОВ "Твій Газзбут" в інформаційній платформі Оператора ГТС до 31.12.2022, а в частині проведення розрахунків - до їх повного здійснення.

Припинення чи розірвання договору можливе за взаємною згодою сторін шляхом підписання додаткової угоди до Договору або за рішенням суду на вимогу однієї з сторін на підставі та в порядку, встановлених чинним законодавством України та Договором.

Усі зміни та доповнення до Договору оформлюються письмово, підписуються уповноваженими представниками сторін та скріплюються їх печатками (за наявності).

29.07.2022 року сторонами укладено Додаткову угоду № 1 до Договору, якою згідно п.3.3. Договору сторони домовились про узгодження ціни на газ, починаючи з 01.08.2022 року. Ціна одного кубічного метру природного газу всього становить 36,66389120 грн. (а.с. 22).

Згідно Акту приймання - передачі природного газу до Договору від 31.08.2022 року № ТГ382064646 відповідачу було поставлено позивачем 0.92 м3 природного газу на загальну суму 33,73 грн. (а.с. 23).

Згідно Акту приймання - передачі природного газу до Договору від 31.12.2022 року № ТГ382141778 відповідачу було поставлено позивачем 35 129,63 м3 природного газу на загальну суму 1 287 988,93 грн. (а.с. 24).

Суд першої інстанції встановив, що відповідач акти не підписав та направив позивачу обґрунтовану відмову вих.№137 від 10.04.2023 року від підписання акту від 31.12.2022 року № ТГ382141778 у зв`язку з тим, що ТОВ "ТВІЙ ГАЗЗБУТ" у грудні 2022 року не був постачальником природного газу. (а.с. 79).

Згідно з випискою банку по рахунку позивача за період з 16.06.2021 року до 06.02.2023 року відповідачем 10.11.2022 року перераховано позивачу 32 389,39 грн. з призначенням платежу "за природний газ згідно дог.41АР-200-89360-22 від 20.06.2022 року". (а.с. 30).

Позивач звернувся до відповідача з вимогою №200 Сл 792 від 16.01.2023 року сплатити штраф за недовикористаний обсяг природного газу у вересні, жовтні та листопаді 2022 року в розмірі 7 332 778,24 грн., а також штраф за перевищення обсягу постачання газу у грудні 2022 року в розмірі 128 798,89 грн., всього: 7 461 577,13 грн. (а.с. 31-32).

Місцевий господарський суд також встановив, що відповідач вимогу позивача відхилив та у відповіді на вимогу вих.№35 від 01.02.2023 року відповідач повідомив, що викладені в ній обставини не відповідають приписам діючого законодавства та не ґрунтуються на положеннях укладеного Договору. (а.с. 33).

Також в матеріалах справи наявний лист відповідача від 01.10.2023 року про розірвання договору №41АР200-89360-22 від 20.06.2022 року в зв`язку з заключенням з 01.10.2022 року договору № ГЖ27-2022 від 26.09.2022 року з ТОВ "Газпромпостач Житло" та докази направлення 05.10.2022 року цього листа на електронну адресу позивача. (а.с. 65-67).

Крім цього в матеріалах справи наявна вимога відповідача вих.№183 від 18.05.2023 року до позивача про повернення ТОВ "Агронадія" безпідставно отриманих позивачем коштів в сумі 32 389,39 грн. у зв`язку з помилковою їх сплатою. (а.с. 77).

Окрім того, місцевий господарський суд встановив, що 26.09.2022 року між ТОВ "Газпромпостач Житло" (Постачальником) та Товариством з обмеженою відповідальністю "АГРОНАДІЯ" (Споживачем) був укладений Договір № ГЖ27-2022 постачання природного газу (далі - Договір № ГЖ27-2022). (а.с. 54-58).

Відповідно до п.1.1. Договору № ГЖ27-2022 Постачальник зобов`язався поставити Споживачу у власність з 01 жовтня 2022 року по 31 грудня 2022 року природний газ в обсягах і порядку, передбачених цим договором, а Споживач - прийняти газ та оплатити Постачальнику його вартість у розмірах, строки, порядку та на умовах, передбачених цим договором.

Договір набирає чинності з моменту його підписання та діє в частині постачання газу по 31 грудня 2022 року включно, а в частині взаєморозрахунків, врегулювання спірних питань і виконання зобов`язань - до повного їх завершення (п.11.1 Договору № ГЖ27-2022).

У подальшому між ТОВ "Газпромпостач Житло" (Постачальником) та Товариством з обмеженою відповідальністю "АГРОНАДІЯ" (Споживачем) укладено Додаткові угоди №1 від 26.09.2022 року, №2 від 20.10.2022 року, №3 від 22.11.2022 року, якими встановлено ціну та обсяг природного газу. (а.с. 59-61).

Згідно Акту приймання- передачі природного газу від 31.10.2022 року, ТОВ "Газпромпостач Житло" по Договору № ГЖ27-2022 поставило в жовтні 2022 року відповідачу 24,31976 тис. м3 природного газу на загальну суму 1 094 389,20 грн. (а.с. 62).

Згідно Акту приймання- передачі природного газу від 30.11.2022 року, ТОВ "Газпромпостач Житло" по Договору № ГЖ27-2022 поставило в листопаді 2022 року відповідачу 99,82262 тис. м3 природного газу на загальну суму 3 465 765,48 грн. (а.с. 63).

Згідно Акту приймання-передачі природного газу від 31.12.2022 року, ТОВ "Газпромпостач Житло" по Договору № ГЖ27-2022 поставило в грудні 2022 року відповідачу 94,11095 тис. м3 природного газу на загальну суму 3 018 168,41 грн. (а.с. 64).

Крім того, з матеріалів справи вбачається, що відповідач звертався до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, зі зверненнями вих.№294 від 16.12.2022 року, вих.№55 від 16.02.2023 року, вих.№89 від 16.03.2023 року про проведення позапланової перевірки ТОВ "ТВІЙ ГАЗЗБУТ" щодо дотримання Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з постачання природного газу, затверджених постановою НКРЕКП від 16.02.2017 року №201. (а.с. 68-70, 71-72, 73).

В обґрунтуванні до проекту постанови НКРЕКП від 23.05.2023 року зазначено, що Управлінням НКРЕКП у м. Києві та Київській області у термін з 21 квітня 2023 року по 27 квітня 2023 року проведено позапланову виїзну перевірку щодо дотримання ТОВ "ТВІЙ ГАЗЗБУТ" вимог законодавства Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з постачання природного газу, затверджених постановою НКРЕКП від 16 лютого 2017 року № 201, за результатами якої складено Акт від 27 квітня 2023 року № 209. Актом перевірки зафіксовано наступні порушення Ліцензійних умов, зокрема, щодо звернень ТОВ "Агронадія" (споживач) та ТОВ "Газпромпостач житло" (новий постачальник споживача ТОВ "Агронадія"): Додатком до Договору укладеного між Товариством та ТОВ "Агронадія" визначено періоди постачання природного газу вересень - листопад 2022 року, при цьому планові обсяги постачання природного газу у серпні та грудні не визначались сторонами. Разом з тим Товариство у липні та грудні 2022 року ініціювало зміну постачальника для споживача ТОВ "Агронадія", які були виконані. Товариством під час проведення перевірки не надано пояснення та підтвердження надання ТОВ "Агронадія" письмової заяви споживача щодо включення до Реєстру споживачів ТОВ "ТВІЙ ГАЗЗБУТ" у відповідному розрахунковому періоді, в якому буде здійснюватися постачання природного газу Споживачу, а саме у липні та грудні 2022 року.

За поясненням Ліцензіата, Товариство не отримувало від споживача ТОВ "АГРОНАДІЯ" жодного повідомлення про розірвання договору у зв`язку з укладенням договору з новим постачальником газу. Як наслідок Товариство вважало запит на інформаційній платформі щодо зміни постачальника у ТОВ "АГРОНАДІЯ" помилковим, або зловживанням інших недобросовісних постачальників. Товариство ініційовано запит на зміну (повернення) постачальника у грудні 2022 року 06.12.2022 року та 15.12.2022 року підтверджений автоматично на інформаційній платформі Оператора ГТС. Починаючи з 19.12.2022 року та станом на день падання вказаного заперечення ТОВ "АГРОНАДІЯ" не є споживачем Ліцензіата , що підтверджується витягом з інформаційної платформи Оператора ГТС, а отже будь-які спірні питання відсутні. (а.с. 74-75).

Отже, спір у даній справі на думку позивача виник у зв`язку з відсутністю повної оплати за переданий природний газ, також за невідповідність обсягів фактично спожитого природного газу.

Колегія суддів, дослідивши матеріали справи погоджується з висновком суду першої інстанції щодо відмови у задоволенні позовних вимог виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 714 Цивільного кодексу України, за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.

Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору постачання енергетичними та іншими ресурсами.

Також, колегія суддів звертає, що у відповідності з ст. 12 Закону України «Про ринок природного газу», постачання природного газу здійснюється відповідно до договору, за яким постачальник зобов`язується поставити споживачеві природний газ належної якості та кількості у порядку, передбаченому договором, а споживач зобов`язується оплатити вартість прийнятого природного газу в розмірі, строки та порядку, передбачених договором. Якість та інші фізико-хімічні характеристики природного газу визначаються згідно із нормативно-правовими актами.

Статтею 13 Закону України «Про ринок природного газу» визначено, що споживач має право, зокрема, на вільний вибір постачальника; безоплатну зміну постачальника, крім випадків, передбачених абзацом другим частини першої статті 14 цього Закону. Споживач зобов`язаний, зокрема, укласти договір про постачання природного газу; забезпечувати своєчасну та повну оплату вартості природного газу згідно з умовами договорів; не допускати несанкціонованого відбору природного газу.

Згідно ст. 14 Закону України «Про ринок природного газу», усім споживачам гарантується право вибору постачальника.

Забороняється стягувати плату або вимагати будь-яку іншу фінансову компенсацію у зв`язку із зміною постачальника (крім випадків, коли така плата або компенсація прямо передбачена договором постачання із споживачем, що не належить до категорії побутових споживачів).

Діючий постачальник не має права встановлювати умови для припинення договору постачання, які обмежують право споживача на зміну постачальника.

За умови дотримання правил зміни постачальника, що затверджуються Регулятором як частина правил постачання природного газу:

1) зміна постачальника за ініціативою споживача має бути завершена протягом трьох тижнів з дня повідомлення таким споживачем про намір змінити постачальника;

2) до припинення договору постачання діючий постачальник зобов`язаний забезпечувати постачання природного газу споживачу на умовах чинного договору.

Наявність спору між діючим постачальником і споживачем, який заявив про намір змінити постачальника, не є підставою для затримки в укладенні та виконанні договору постачання природного газу з новим постачальником.

Регулятор здійснює регулярний моніторинг стану додержання положень цієї статті.

Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 30.09.2015 року № 2496, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 06 листопада 2015 року за № 1382/27827, були затверджені Правила постачання природного газу.

Відповідно до п. 3 розділу І Правил постачання природного газу (в редакції на момент виникнення спірних правовідносин, надалі - Правила), постачання природного газу споживачу здійснюється на підставі договору постачання природного газу між постачальником та споживачем, який укладається відповідно до вимог цих Правил, та після включення споживача до Реєстру споживачів постачальника в інформаційній платформі Оператора ГТС у відповідному розрахунковому періоді в порядку, визначеному Кодексом газотранспортної системи. Постачальник не має права реєструвати споживача у власному Реєстрі споживачів постачальника у розрахунковому періоді, не погодженому зі споживачем.

У відповідності з п.п. 1 - 3, 5 розділу ІІ Правил, підставою для постачання природного газу споживачу, зокрема, є:

- наявність у споживача укладеного з постачальником договору постачання природного газу та дотримання його умов;

- включення споживача до Реєстру споживачів постачальника у відповідному розрахунковому періоді;

- відсутність простроченої заборгованості споживача за поставлений природний газ перед діючим постачальником (за його наявності), що має підтверджуватися письмовою довідкою діючого постачальника або складеним з ним актом звірки взаєморозрахунків, або наявність письмового дозволу діючого постачальника на перехід споживача до нового постачальника.

Постачання природного газу споживачу здійснюється за договором постачання природного газу, який укладається відповідно до вимог цього розділу, за яким постачальник зобов`язаний поставити споживачу природний газ у необхідних для споживача об`ємах (обсягах), а споживач зобов`язаний своєчасно оплачувати постачальнику вартість природного газу у розмірі, строки та порядку, що визначені договором.

Укладення договору постачання природного газу здійснюється з урахуванням, зокрема, таких вимог:

- споживач має право укласти договір постачання природного газу з будь-яким постачальником за умови відсутності простроченої заборгованості за поставлений природний газ перед діючим постачальником, що підтверджується письмовою довідкою діючого постачальника або складеним з ним актом звірки взаєморозрахунків, або за умови наявності письмового дозволу діючого постачальника на перехід споживача до нового постачальника;

- договір постачання природного газу укладається на весь очікуваний обсяг споживання природного газу в розрахунковому періоді, необхідний споживачу, або по його точці комерційного обліку, якій присвоєно окремий EIC-код.

Договір постачання природного газу повинен містити, зокрема, такі умови, що є істотними та обов`язковими для цього виду договору:

- предмет договору, відповідно до якого постачальник зобов`язується поставити споживачу природний газ в необхідних для нього об`ємах (обсягах);

- річні, місячні та/або добові обсяги природного газу, у тому числі в розрізі точок комерційного обліку (за необхідності), та/або допустиме їх відхилення;

- відповідальність сторін за невиконання умов договору та підстави її застосування, у тому числі в разі перевищення споживачем підтверджених обсягів природного газу за відповідний період;

- порядок зміни постачальника.

Пунктами 9, 10 розділу ІІ Правил визначено, що постачальник забезпечує споживача необхідними підтвердженими обсягами природного газу відповідно до умов договору постачання природного газу.

За умови дотримання споживачем умов договору постачання природного газу постачальник, крім постачальника «останньої надії», зобов`язаний забезпечити своєчасну реєстрацію споживача в Реєстрі споживачів постачальника (на інформаційній платформі Оператора ГТС) у відповідному розрахунковому періоді.

Споживач самостійно контролює власне газоспоживання та для недопущення перевищення підтвердженого обсягу природного газу в розрахунковому періоді має самостійно і завчасно обмежити (припинити) власне газоспоживання. В іншому разі до споживача можуть бути застосовані відповідні заходи з боку постачальника, передбачені цим розділом та розділом VII цих Правил, у тому числі примусове обмеження (припинення) газопостачання.

Постачальник має право оперативно контролювати обсяг споживання природного газу споживачем, використовуючи інформаційну платформу Оператора ГТС або інформацію споживача, а також шляхом самостійного контролю обсягів споживання природного газу на об`єкті споживача.

Розділом ІV Правил встановлений порядок зміни постачальника споживачем, що не є побутовим.

Вказаним розділом визначено, що кожен споживач має право на вільний вибір постачальника шляхом укладення з ним договору постачання природного газу відповідно до умов та положень, передбачених цими Правилами.

Зміні постачальника має передувати укладення договору постачання природного газу з новим постачальником та розірвання договору постачання природного газу з діючим постачальником або його призупинення в частині постачання природного газу в певному розрахунковому періоді. Для зміни постачальника у споживача має бути відсутня прострочена заборгованість за поставлений природний газ перед діючим постачальником, що підтверджується письмовою довідкою діючого постачальника або складеним з ним актом звірки взаєморозрахунків, або наявний письмовий дозвіл діючого постачальника на перехід споживача до нового постачальника.

Кожен споживач, який має намір змінити постачальника, повинен виконати свої зобов`язання по розрахунках за природний газ перед діючим постачальником (або укласти з ним графік реструктуризації заборгованості за природний газ, якого має дотримуватись) та підписати з ним угоду про розірвання договору постачання природного газу або його призупинення в частині постачання природного газу з дати, з якої постачання природного газу буде здійснювати новий постачальник, відповідно до пункту 5 цього розділу.

Повідомлення споживачем діючого постачальника про намір змінити постачальника є пропозицією про розірвання договору постачання природного газу або його призупинення в частині постачання природного газу у певному розрахунковому періоді і повинно містити дату розірвання (призупинення) чинного договору постачання природного газу, яка визначається останнім календарним днем перед датою, з якої договір постачання природного газу з новим постачальником набере чинності. З метою забезпечення безперебійного постачання природного газу діючий постачальник поставляє природний газ споживачу до останнього дня терміну дії існуючого договору постачання природного газу відповідно до умов та положень, узгоджених у ньому, а договір постачання природного газу, укладений з новим постачальником, набирає чинності наступного дня після розірвання (призупинення) договору з діючим постачальником, але за умови, що споживач надав письмову довідку діючого постачальника або складений з ним акт звірки взаєморозрахунків про відсутність простроченої заборгованості споживача за поставлений газ перед діючим постачальником, або письмовий дозвіл діючого постачальника на перехід споживача до нового постачальника.

Фактичне постачання природного газу новим постачальником може починатись виключно з газової доби, з якої споживач включений до Реєстру споживачів нового постачальника в інформаційній платформі Оператора ГТС у порядку, визначеному Кодексом газотранспортної системи.

Зміна постачальника в інформаційній платформі Оператора ГТС здійснюється в порядку, визначеному главою 5 розділу IV Кодексу газотранспортної системи, та з дотриманням вимог Закону України «Про ринок природного газу» щодо зміни постачальника протягом періоду, який не перевищує 21 день з моменту ініціювання споживачем (чи за дорученням споживача його постачальником) зміни постачальника.

За змістом ст.ст. 1, 2 Закону України «Про правовий режим воєнного стану», воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.

Правовою основою введення воєнного стану є Конституція України, цей Закон та Указ Президента України про введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях, затверджений Верховною Радою України.

Законом України від 24.02.2022 року № 2102-IX «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» затверджено Указ Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», яким введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб; в подальшому строк дії воєнного стану в Україні неодноразово продовжувався, в останнє - Законом України від 27.07.2023 року № 3275-IX «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», яким затверджено Указ Президента України від 26 липня 2023 року 451/2023 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», згідно якого продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 18 серпня 2023 року строком на 90 діб, який триває на час розгляду справи в суді апеляційної інстанції.

Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, 21.06.2022 року була прийнята постанова № 613 «Про особливості зміни постачальника природного газу споживачем, що не є побутовим, в умовах воєнного стану» згідно положень якої при здійсненні заходів із зміни постачальника природного газу споживачем, що не є побутовим, у період дії в Україні воєнного стану, постачальники природного газу (крім постачальника «останньої надії») мають дотримуватись Правил постачання природного газу, затверджених постановою НКРЕКП від 30 вересня 2015 року № 2496, та Кодексу газотранспортної системи, затвердженого постановою НКРЕКП від 30 вересня 2015 року № 2493, з урахуванням таких особливостей:

1) у випадку укладення договору постачання природного газу між новим постачальником та споживачем, що не є побутовим, новий постачальник визначає дату початку постачання природного газу (дату закріплення споживача у Реєстрі споживачів нового постачальника на інформаційній платформі Оператора газотранспортної системи) згідно з укладеним договором постачання природного газу, у тому числі у випадку наявності такого споживача в Реєстрі споживачів інших постачальників.

Дата закріплення споживача, що не є побутовим, у Реєстрі споживачів нового постачальника на інформаційній платформі Оператора газотранспортної системи (далі - Інформаційна платформа) може визначатись не раніше ніж за 2 дні та не пізніше ніж 21 день з дня визначення дати такого закріплення.

Якщо на день закріплення споживача, що не є побутовим, у Реєстрі споживачів нового постачальника на Інформаційній платформі буде відображена інформація про припинення (обмеження) або подання заявки на припинення (обмеження) постачання природного газу такому споживачу, Інформаційна платформа автоматично відхиляє закріплення такого споживача в Реєстрі споживачів нового постачальника.

У разі закріплення споживача, що не є побутовим, у Реєстрі споживачів нового постачальника Інформаційна платформа виявляє цього споживача в Реєстрі іншого постачальника у визначеному новим постачальником періоді постачання природного газу, Інформаційна платформа автоматично відправляє повідомлення діючому постачальнику про зміну постачальника його споживачем із зазначенням дати початку постачання природного газу новим постачальником.

Споживач, що не є побутовим, автоматично виключається з Реєстру споживачів діючого постачальника на Інформаційній платформі з дня початку періоду постачання природного газу новим постачальником.

Постачання природного газу новим постачальником (алокація спожитих споживачем обсягів природного газу за новим постачальником) здійснюється з дня початку періоду постачання природного газу, який визначається новим постачальником на Інформаційній платформі згідно з умовами договору постачання природного газу;

2) зміні постачальника має передувати укладення договору постачання природного газу з новим постачальником та розірвання договору постачання природного газу з діючим постачальником або його призупинення в частині постачання природного газу в певному розрахунковому періоді. Наявність спору між діючим постачальником і споживачем, що не є побутовим, який заявив про намір змінити постачальника, не є підставою для затримки в укладенні та виконанні договору постачання природного газу з новим постачальником. Зміна постачальника може відбуватися без засвідчення відсутності простроченої заборгованості за поставлений природний газ перед діючим постачальником. Розірвання чи призупинення дії договору постачання природного газу не звільняє споживача, що не є побутовим, від обов`язку виконання фінансових зобов`язань за цим договором;

3) з метою забезпечення безперебійного постачання природного газу діючий постачальник постачає природний газ споживачу до останнього дня терміну дії чинного договору постачання природного газу відповідно до умов та положень, узгоджених у ньому.

Враховуючи вищевикладене, в умовах воєнного стану порядок зміни постачальника природного газу для споживачів, що не є побутовими, був значно спрощений.

Як вже було вище зазначено, 20.06.2022 року між позивачем та відповідачем було укладено договір постачання природного газу для потреб непобутових споживачів № 41АР200-89360-22. (а.с. 14-18).

Втім, у подальшому, 26.09.2022 року відповідач уклав договір на постачання природного газу з ТОВ "Газпромпостач Житло" на період з 01 жовтня 2022 року по 31 грудня 2022 року. (а.с. 54-58).

З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що враховуючи положення п. 1 постанови НКРЕКП від 21.06.2022 року № 613, 01.10.2022 року є датою закріплення ТОВ "АГРОНАДІЯ" у Реєстрі споживачів ТОВ "Газпромпостач Житло" на інформаційній платформі Оператора газотранспортної системи.

Наслідками закріплення відповідача у Реєстрі споживачів нового постачальника є автоматична відправка Інформаційною платформою повідомлення ТОВ «ТВІЙ ГАЗЗБУТ» (діючому постачальнику) про зміну постачальника його споживачем із зазначенням дати початку постачання природного газу новим постачальником, а також автоматичне виключення відповідача з Реєстру споживачів позивача на Інформаційній платформі з дня початку періоду постачання природного газу новим постачальником.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що відсутність укладеної між ТОВ «Твій Газзбут» та відповідачем додаткової угоди про розірвання Договору постачання природного газу або його призупинення в частині постачання природного газу в певному розрахунковому періоді, не є підставою для затримки в укладенні та виконанні договору постачання природного газу з новим постачальником (п. 1 постанови НКРЕКП від 21.06.2022 року № 613).

Судом першої інстанції також встановлено, що ТОВ "Газпромпостач Житло" в жовтні, листопаді та грудні 2022 року здійснювало поставку природного газу ТОВ "АГРОНАДІЯ" (акти приймання - передачі природного газу від 31.10.2022 року, від 30.11.2022 року та від 31.12.2022 року), що свідчить про закріплення відповідача у Реєстрі споживачів нового постачальника. (а.с. 62-64).

Колегія суддів звертає увагу, що оскільки однією з обов`язкових підстав для постачання природного газу споживачу є включення споживача до Реєстру споживачів постачальника у відповідному розрахунковому періоді (п. 1 розділу ІІ Правил, п. 2.1.3 Договору), то автоматичне виключення відповідача з Реєстру споживачів ТОВ «ТВІЙ ГАЗЗБУТ» на Інформаційній платформі виключає можливість постачання позивачем природного газу відповідачеві.

Одночасно, колегія суддів вважає обґрунтованим відхилення судом першої інстанції посилання позивача на акти приймання-передачі природного газу до Договору від 31.08.2022 року № ТГ382064646 та від 31.12.2022 року №ТГ382141778, як на доказ постачання природного газу відповідачу в серпні та грудні 2022 року, оскільки матеріали справи не містять будь-яких доказів того, що відповідач звертався до позивача з письмовою заявою про включення його в серпні та грудні 2022 року до Реєстру споживачів ТОВ "Твій Газзбут", як то передбачено п. 2.2 Договору.

При цьому, факт ненадання ТОВ "АГРОНАДІЯ" письмової заяви споживача щодо включення до Реєстру споживачів ТОВ "ТВІЙ ГАЗЗБУТ" у відповідних розрахункових періодах підтверджено також в акті перевірки від 27.04.2023 року №209, складеному Управлінням НКРЕКП у м. Києві та Київській області за результатами проведеної з 21 квітня 2023 року по 27 квітня 2023 року позапланової виїзної перевірки щодо дотримання ТОВ "ТВІЙ ГАЗЗБУТ" вимог законодавства Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з постачання природного газу, затверджених постановою НКРЕКП від 16 лютого 2017 року № 201. (а.с. 74-75).

Колегія суддів також звертає увагу, що згідно п. 3 розділу І Правил, постачальник не має права реєструвати споживача у власному Реєстрі споживачів постачальника у розрахунковому періоді, не погодженому зі споживачем.

З урахуванням наведеного вірним є висновок суду першої інстанції про те, що в серпні та грудні 2022 року відповідач не замовляв у позивача природний газ, а позивач, у зв`язку зі зміною відповідачем постачальника, не міг поставляти природний газ відповідачу, тому у даному випадку відсутні підстави для задоволення позовних вимог в частині стягнення основного боргу.

При цьому, доводи скаржника про те, що постановою Шостого апеляційного господарського суду від 10.05.2023 року у справі № 640/10063/22 визнано протиправною та нечинною постанову Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 21.06.2022 року № 613 «Про особливості зміни постачальника природного газу споживачем, що не є побутовим, в умовах воєнного стану», колегією суддів оцінюються критично, з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 325 КАС України постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття.

Згідно ч. 2 ст. 265 КАС України нормативно-правовий акт втрачає чинність повністю або в окремій його частині з моменту набрання законної сили відповідним рішенням суду.

Таким чином, постанова Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 21.06.2022 року № 613 втратила чинність 10.05.2023 року з моменту набрання законної сили рішенням Шостого апеляційного адміністративного суду від 10.05.2023 року у справі № 640/10063/22.

Отже, приписи постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 21.06.2022 року № 613 були вірно застосовані місцевим господарським судом до спірних правовідносин, оскільки вона була чинною на момент зміни відповідачем постачальника природного газу.

Оскільки позовні вимоги в частині стягнення інфляційних, річних та пені є похідними від позовних вимог в частині стягнення основного боргу, суд першої інстанції обґрунтовано дійшов висновку про відмову у задоволені позовних вимог в частині стягнення інфляційних, річних та пені.

Щодо позовних вимог про стягнення штрафу згідно з п.6.2.2., 6.2.3. Договору колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до абз. 2 ч.1 ст.175 Господарського кодексу України майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України, з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

З положень ст. 509 Цивільного кодексу України, ст.173 Господарського кодексу України вбачається, що господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Згідно зі ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст.174 Господарського кодексу України господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, із господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору, з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Договір є обов`язковим для виконання сторонами. (ст.ст. 627, 629 Цивільного кодексу України).

Як вбачається з матеріалів справи, правовідносини між сторонами виникли на підставі договору постачання природного газу для потреб непобутових споживачів № 41АР200-89360-22 від 20.06.2022 року.

Поруч з тим, позивач вважає безпідставною відмову у стягненні 7 461 577, 13 грн. штрафу, нарахованого через порушення відповідачем пунктів 6.2.2 та 6.2.3 Договору.

Господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері госпо-дарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. У сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції (частини 1, 2 статті 217 Господарського кодексу України).

Штрафними санкціями, згідно ч.1 ст.230 Господарського кодексу України, є господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання.(ч.2 ст.549 Цивільного кодексу України).

У відповідності з п. 6.2.2 Договору, якщо за підсумками розрахункового періоду фактичний обсяг поставленого Споживачеві газу буде перевищувати підтверджений обсяг газу на цей період (за умови, що підтверджений обсяг відповідав замовленому Споживачем), Споживач сплачує Постачальнику штраф за перевищення обсягу постачання газу, що розраховується за формулою: В = (Vф - Vп) * Ц * К, де

Vф - обсяг фактично поставленого газу Споживачу протягом розрахункового періоду за Договором;

Vп - підтверджений обсяг газу на розрахунковий період;

Ц - вартість газу за Договором;

К - коефіцієнт, який дорівнює 0,1.

Натомість, пунктом 6.2.3 Договору визначено, якщо за підсумками розрахункового періоду фактичний обсяг споживання газу буде менший від погодженого обсягу природного газу (за умови, що підтверджений обсяг відповідав замовленому споживачем), споживач зобов`язується відшкодувати постачальнику штраф у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується штраф, від вартості недовикористаного обсягу газу за звітний період.

У разі відхилення в сторону зменшення добового обсягу споживання газу у порівнянні з підтвердженим обсягом споживання, споживач сплачує компенсацію вартості послуги доступу до потужності, виходячи з вартості замовленого обсягу природного газу на відповідну добу, незалежно від того, чи було повністю спожито заявлений обсяг природного газу (п.6.2.5. Договору).

Приписи ч.2 ст.6 та ст.627 Цивільного кодексу України визначають співвідношення між актами цивільного законодавства і договором. Допустимість конкуренції між актами цивільного законодавства і договором випливає з того, що вказані норми передбачають ситуації, коли сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства та врегулювати свої відносини на власний розсуд, і коли вони не вправі цього робити.

Колегія суддів зазначає, що взаємовідносини учасників ринку природного газу регулюються, зокрема Законом України «Про ринок природного газу», Правилами постачання природного газу, затвердженими Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг 30.09.2015 року №2496.

Частиною 5 статті 12 Закону України «Про ринок природного газу» визначені істотні умови договору, зокрема, згідно з пунктом 6 передбачено, що договір постачання повинен містити таку істотну умову, як порядок відшкодування та визначення розміру збитків, завданих внаслідок порушення договору постачання.

Відповідно до п.п.1 п.1 розділу VII Правил постачання природного газу відшкодування збитків споживачем, що не є побутовим (крім споживачів, постачання яким здійснюється в рамках виконання спеціальних обов`язків, покладених Кабінетом міністрів України на суб`єктів ринку природного газу на підставі статті 11 Закону України «Про ринок природного газу»), постачальнику здійснюється таким чином та в таких випадках: якщо за підсумками розрахункового періоду фактичний об`єм (обсяг) споживання природного газу, що закуплений постачальником за договором постачання природного газу, буде менший від підтвердженого обсягу природного газу (за умови, що підтверджений обсяг відповідав замовленому споживачем), постачальник має право вимагати від споживача відшкодування збитків у розмірі не більше подвійної облікової ставки Національного банку України від вартості недовикористаного обсягу газу за звітний період.

З огляду на положення чинного законодавства щодо обов`язковості умов договору, укладеного сторонами колегія суддів звертає увагу, що з урахуванням положень Закону України «Про ринок природного газу», яким визначені істотні умови договору про постачання природного газу, зокрема, порядок відшкодування та визначення розміру збитків, завданих внаслідок порушення договору постачання, а також здійснення постачальником нарахування збитків за формулою та в порядку, визначеному договором та Правилами постачання природного газу, а також здійснення належного повідомлення споживача про заподіяння та нарахування збитків шляхом складання та направлення акта-претензії постачальник природного газу має право на відшкодування споживачем збитків за перевищення/зменшення фактично спожитого обсягу природного газу, що відрізняється від замовленого споживачем обсягу.

Зазначене узгоджується з висновками, викладеними у постановах Верховного Суду від 25.03.2021 року у справі №910/4608/20 та від 21.09.2021 року у справі №904/6992/20, постанові Об`єднаної Палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 17.06.2022 року у справі №904/6994/20.

Колегія суддів зважає й на існуючу сформовану практика суду касаційної інстанції щодо застосування норм матеріального права у подібних правовідносинах щодо відшкодування збитків споживачем, що не є побутовим, постачальнику природного газу із урахуванням приписів розділу VI Правил постачання природного газу, викладена у постановах Верховного Суду від 25.03.2021 року у справі № 910/4608/20, від 25.08.2021 року у справі №911/3215/20, від 21.09.2021 року у справі №904/6992/20, від 26.10.2021 року у справі №904/6985/20 та від 16.12.2021 року у справі №911/3214/20, від 20.01.2022 року у справі №908/21/21, від 26.01.2022 року у справі №914/617/21, від 20.01.2022 року у справі №911/77/21, постанові Об`єднаної Палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 17.06.2022 року у справі №904/6994/20.

Поруч з тим, скаржник стверджує, що до стягнення заявлено саме штрафні санкції у вигляді штрафу, а не у вигляді збитків.

При цьому, п. 10 розділу ІІ Правил визначено, що постачальник має право вимагати від споживача відшкодування збитків за перевищення об`єму (обсягу) природного газу, які розраховуються відповідно до пункту 1 розділу VII цих Правил.

Водночас, оскільки розділом VII Правил встановлена відповідальність споживача за недотримання підтверджених обсягів природного газу за відповідний період у формі відшкодування збитків, розмір яких оператор має довести у встановленому порядку, а пункт договору, що має ідентичні умови покладає на споживача відповідальність у формі штрафу та фактично створює умови для застосування до споживача подвійної відповідальності за одне порушення, що на переконання колегії суддів, зумовлює застосування до спірних правовідносин правил вирішення спорів про стягнення збитків.

Таким чином колегією суддів встановлено, що підпункти 6.2.2. та 6.2.3 Договору відповідає розділу VII Правил, але у договорі сторони вказали, що це є штрафом, а не збитками.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що визначена сторонами Договору у підпунктах 6.2.2 та 6.2.3 відповідальність за своєю правовою природою відноситься до збитків, відшкодування яких передбачено розділом VII Правил постачання природного газу та які нараховуються в порядку, встановленим зазначеними Правилами.

Близька за змістом правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 01.11.2023 року у справі №911/1893/22 та від 11.01.2024 року у справі №924/423/23.

Отже колегія суддів вважає, що визначення в договорі штрафу, а не збитків не звільняє позивача від обов`язку доведення в діях відповідача складу цивільного правопорушення, зокрема його об`єктивної сторони, а саме: протиправне діяння (дія чи бездіяльність), його шкідливі наслідки (збитки); причинно-наслідковий зв`язок між діянням і шкідливим результатом (збитками), з чим погоджується суд апеляційної інстанції.

Відсутність хоча б одного із вказаних елементів, що утворюють склад правопорушення, не дає підстави кваліфікувати поведінку боржника як правопорушення та, відповідно, не може бути підставою застосування відповідальності за порушення у сфері господарської діяльності.

Слід зазначити, що за змістом статті 22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода). Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

Відшкодування збитків є однією з форм або заходів цивільно-правової відповідальності, яка вважається загальною або універсальною саме в силу правил ст.22 Цивільного кодексу України, оскільки частиною 1 цієї статті визначено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Тобто порушення цивільного права, яке потягнуло за собою завдання особі майнових збитків, саме по собі є основною підставою для їх відшкодування.

За приписами ч.2 ст.224 Господарського кодексу України під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов`язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Відповідно до ст.225 Господарського кодексу України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб`єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов`язання другою сторо-ною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов`язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

Отже, збитки це об`єктивне зменшення будь-яких майнових благ кредитора, яке пов`язане з утиском його інтересів, як учасника певних суспільних відносин і яке виражається у зроблених ним витратах, у втраті або пошкодженні його майна, у втраті доходів, які він повинен був отримати.

Важливим елементом доказування наявності збитків є встановлення причинного зв`язку між протиправною поведінкою заподіювача та збитками потерпілої сторони. При цьому на позивача покладається обов`язок довести наявність збитків, протиправність поведінки заподіювача збитків та причинний зв`язок такої поведінки із заподіяними збитками. Натомість вина боржника у порушенні зобов`язання презюмується та не підлягає доведенню кредитором, тобто саме відповідач повинен довести, що в його діях відсутня вина у заподіянні збитків.

Аналогічну правову позицію висвітлено у постанові Верховного Суду від 30.06.2022 року у справі №916/1466/21.

При цьому, відповідальність у вигляді відшкодування збитків може бути покладено на особу за наявності в її діях складу цивільного правопорушення. На позивача покладається обов`язок довести наявність збитків, протиправність поведінки заподіювача збитків та причинний зв`язок між такою поведінкою із заподіяними збитками. Подібні висновки викладені у постанові Верховного Суду від 30.03.2021 року у справі № 908/2261/17 (за позовом про відшкодування збитків).

Доведення постачальником факту завдання йому збитків належними і допустимими доказами є його обов`язком, про що зазначено Верховним Судом у Постановах від 26.10.2021 року у справі №904/6985/20, від 14.12.2021 року у справі №924/5/21, від 16.12.2021 року у справі №911/3214/20, від 23.12.2021 року у справі №908/24/21, від 20.01.2022 року у справі №911/7721.

Натомість матеріали справи не містять, а позивачем не надано доказів на підтвердження реальності понесення ним збитків, не доведено протиправної поведінки та причинного зв`язку між діями (бездіяльністю) відповідача та настанням збитків, тобто не доведено об`єктивну сторону правопорушення.

Отже, вирішуючи спір по суті заявлених позовних вимог, суд першої інстанції повно та всебічно дослідив обставини справи, дав їм належну правову оцінку, дійшов правильних висновків щодо прав та обов`язків сторін, які ґрунтуються на належних та допустимих доказах.

Інших належних доказів на підтвердження своїх доводів та заперечень викладених в поданій апеляційній скарзі, скаржником не було надано суду апеляційної інстанції.

Колегія суддів також зазначає, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод. (рішення Суду у справі Трофимчук проти України, no. 4241/03, від 28.10.2010).

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року). Оскаржене судове рішення відповідає критерію обґрунтованості судового рішення.

У справі, що розглядається, колегія суддів доходить висновку, що судом першої інстанції було надано скаржнику вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин, як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах, а доводи, викладені в апеляційній скарзі не спростовують обґрунтованих та правомірних висновків місцевого господарського суду.

Відповідно до ст. 276 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи вищезазначене, колегія суддів Північного апеляційного господарського суду дійшла висновку, що рішення господарського суду першої інстанції відповідає чинному законодавству та матеріалам справи, підстав для його скасування з мотивів, викладених в апеляційній скарзі, не вбачається.

Згідно із ст. 129 ГПК України, витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на заявника.

Керуючись ст.ст. 74, 129, 269, 275, 276, 281 - 284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,-

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ТВІЙ ГАЗЗБУТ" на рішення Господарського суду Чернігівської області від 29.09.2023 року у справі №927/664/23 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду Чернігівської області від 29.09.2023 року у справі № 927/664/23 залишити без змін.

3. Повернути до Господарського суду Чернігівської області матеріали справи №927/664/23.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанова апеляційної інстанції може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та в строк передбаченими ст.ст. 287-289 ГПК України.

Повний текст постанови складено 09.02.2024 року.

Головуючий суддя О.В. Агрикова

Судді Т.П. Козир

А.О. Мальченко