Ухвала

від 21.03.2024 по справі 927/664/23

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

21 березня 2024 року

м. Київ

cправа № 927/664/23

Верховний Суд у складі судді Касаційного господарського суду:

Вронська Г. О.,

розглянувши матеріали касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "ТВІЙ ГАЗЗБУТ"

на рішення Господарського суду Чернігівської області

у складі судді: Моцьор В. В.

від 29.09.2023

та на постанову Північного апеляційного господарського суду

у складі колегії суддів: Агрикова О. В., Козир Т. П., Мальченко А. О.

від 07.02.2024

у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ТВІЙ ГАЗЗБУТ"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРОНАДІЯ"

про стягнення 8 944 497,22 грн,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ТВІЙ ГАЗЗБУТ" (далі - Позивач, Скаржник) звернулося до Господарського суду Чернігівської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРОНАДІЯ" (далі - Відповідач) про стягнення 8 944 497,22 грн.

Рішенням Господарського суду Чернігівської області від 29.09.2023, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 07.02.2024 у справі № 927/664/23, у позові відмовлено повністю.

29 лютого 2024 року Позивач подав до Верховного Суду касаційну скаргу із використанням підсистеми "Електронний суд" на рішення Господарського суду Чернігівської області від 29.09.2023 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 07.02.2024 у справі № 927/664/23.

Згідно з пунктом 5 частини другої статті 290 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 287 цього Кодексу підстави (підстав).

Скаржник у тексті касаційної скарги зазначає, що він подає касаційну скаргу на підставі пункту 3 частини другої статті 287 ГПК України (відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах).

Однак в цій частині Скаржник чітко не зазначає щодо якої саме норми права відсутній висновок Верховного Суду, не наводить обґрунтування неправильного застосування цієї норми права та як саме, на думку Скаржника, відповідна норма повинна застосовуватися у спірних правовідносинах, і у який саме спосіб суду необхідно сформувати єдину практику застосування цих норм.

Крім того, Суд встановив, що відповідно до викладеного у тексті касаційної скарги Скаржник також посилається на те, що суд першої інстанції не дослідив зібрані у справі докази, а саме не надав належної оцінки даним з Інформаційної платформи Оператора ГТС, скріншоти з якої було долучено до матеріалів справи, які підтверджують факт споживання Відповідачем у серпні та грудні 2022 року природного газу постачальником якого був Скаржник (підстава касаційного оскарження відповідно до пункту 4 частини другої статті 287 ГПК України з посиланням на пункт 1 частини третьої статті 310 ГПК України).

Водночас Суд не приймає до уваги зазначену підставу касаційного оскарження, оскільки у касаційній скарзі не наведено обґрунтованих підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 287 цього Кодексу.

Суд звертає увагу Скаржника, що правильність оформлення касаційної скарги, зокрема, її вимоги, зміст та підстави касаційного оскарження, покладається саме на заявника касаційної скарги.

Так, відповідно до частини другої статті 287 ГПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами 1, 3 статті 310 цього Кодексу.

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини другої статті 287 ГПК України у касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні (абзац 2 пункту 5 частини другої статті 290 цього Кодексу).

У цьому випадку необхідно чітко вказати норму права (пункт, частина, стаття), висновок про застосування якої був сформований Верховним Судом, дату прийняття відповідного судового рішення та номер справи, навести сам висновок і в чому полягає невідповідність оскарженого судового рішення сформованій правозастосовчій практиці.

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини другої статті 287 ГПК України в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права (пункт, частина, стаття) у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду (абзац 3 пункту 5 частини другої статті 290 цього Кодексу). Скаржник повинен чітко вказати норму права (пункт, частина, стаття), висновок про застосування якої був сформований Верховним Судом, дату прийняття відповідного судового рішення та номер справи, навести сам висновок і змістовно обґрунтувати необхідність відступлення від нього.

Якщо підставою для відкриття касаційного провадження скаржник вважає наявність випадку, передбаченого пунктом 3 частини другої статті 287 ГПК України, він повинен зазначити норму права (пункт, частина, стаття), єдину практику застосування якої необхідно сформувати, обставини справи, до яких ця норма повинна застосовуватись, який висновок зробили суди попередніх інстанцій з цього питання та обґрунтувати, у чому полягає непогодження із ним.

Оскаржуючи в касаційному порядку судові рішення на підставі пункту 4 частини другої статті 287 ГПК України необхідно зазначити, яке саме процесуальне порушення з передбачених частинами першою, третьою статті 310 цього Кодексу призвело до прийняття незаконного судового рішення.

При цьому необхідно враховувати, що за змістом пункту 1 частини третьої статті 310 ГПК України відкриття касаційного провадження через недослідження зібраних у справі доказів можливе лише за умови наявності у касаційній скарзі інших обґрунтованих підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 287 цього Кодексу.

Процесуальний закон покладає на Скаржника обов`язок зазначати у касаційній скарзі про неправильне застосування конкретних норм матеріального та/або допущене судом порушення норм процесуального права та чітко визначити конкретну підставу (підстави) касаційного оскарження судового рішення, передбачену (передбачені) статтею 287 ГПК України, з вказівкою на конкретні висновки суду, рішення якого оскаржується, із одночасним зазначенням норм права (пункт, частина, стаття), які неправильно застосовані цим судом при прийнятті відповідного висновку.

Суд звертає увагу, що відповідно до приписів ГПК України учасники справи, маючи намір добросовісної реалізації належного їм права на касаційне оскарження судового рішення, повинні забезпечити неухильне виконання вимог процесуального закону, зокрема стосовно строку подання касаційної скарги, її форми та змісту.

Згідно з частиною другою статті 292 ГПК України, у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.

Відповідно до частини другої статті 174 ГПК України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити). Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави, визначеної абзацом 2 частини першої цієї статті, суд у такій ухвалі зазначає про обов`язок такої особи зареєструвати електронний кабінет відповідно до статті 6 цього Кодексу.

Оскільки суд касаційної інстанції має застосовувати вказані вимоги до касаційних скарг, Скаржнику необхідно усунути недоліки касаційної скарги, а саме:

- чітко вказати підстави, на яких подається касаційна скарга з визначенням передбачених підстав, зазначених у відповідному пунктах частини другої статті 287 ГПК України;

- у разі подання касаційної скарги на підставі пункту 3 частини другої статті 287 ГПК України, чітко вказати, яку саме норму права (пункт, частина, стаття) судами першої та (або) апеляційної інстанцій було застосовано неправильно, а також обґрунтувати у чому полягає помилка судів при застосуванні відповідної норми права та як, на думку скаржника, відповідна норма повинна застосовуватися у спірних правовідносинах, та у який саме спосіб суду необхідно сформувати єдину практику застосування цих норм;

- у разі подання касаційної скарги на підставі пункту 4 частини другої статті 287 ГПК України, чітко вказати, яке саме процесуальне порушення з передбачених частиною першою та/або третьою статті 310 цього ГПК України призвело до прийняття незаконного судового рішення.

З урахуванням зазначеного, Суд дійшов висновку про залишення касаційної скарги Скаржника на рішення Господарського суду Чернігівської області від 29.09.2023 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 07.02.2024 у справі № 927/664/23 без руху на підставі частини другої статті 292 ГПК України.

Керуючись статтями 174, 234, 287, 288, 290, 292 Господарського процесуального кодексу України, Суд

УХВАЛИВ:

1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ТВІЙ ГАЗЗБУТ" на рішення Господарського суду Чернігівської області від 29.09.2023 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 07.02.2024 у справі № 927/664/23 залишити без руху.

2. Надати Товариству з обмеженою відповідальністю "ТВІЙ ГАЗЗБУТ" строк для усунення недоліків протягом десяти днів з дня вручення цієї ухвали.

3. Роз`яснити Товариству з обмеженою відповідальністю "ТВІЙ ГАЗЗБУТ", що у разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали скарга вважатиметься неподаною та буде повернута скаржнику.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.

Суддя Г. Вронська