Постанова

від 09.02.2024 по справі 910/12282/21

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"09" лютого 2024 р. Справа№ 910/12282/21

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Козир Т.П.

суддів: Мальченко А.О.

Агрикової О.В.

розглянувши у порядку письмового провадження, без виклику учасників справи, апеляційну скаргу ОСОБА_1

на ухвалу Господарського суду міста Києва від 22.12.2023 про повернення заяви про скасування судових наказів

у справі №910/12282/21 (суддя Босий В.П.)

за позовом Акціонерного товариства "Перший Український Міжнародний Банк"

до 1.Товариства з обмеженою відповідальністю "Оптимус Еліт"

2. ОСОБА_1

про солідарне стягнення 856 247,37 грн,

УСТАНОВИВ:

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22 грудня 2023 року повернуто заяву ОСОБА_1 про скасування судових наказів у справі 910/12282/21.

Не погоджуючись з прийнятою ухвалою суду, ОСОБА_1 звернувся з апеляційною скаргою, у якій просить визнати оскаржувану ухвалу про повернення заяви про скасування судових наказів незаконною та скасувати її, скасувати накази Господарського суду міста Києва від 10.01.2022 про стягнення з ОСОБА_1 .

Апеляційна скарга мотивована тим, що місцевим господарським судом порушені правила предметної та суб`єктної юрисдикції, оскільки він не є підприємцем і не є юридичною особою, тому справа повинна була розглядатись за правилами цивільного судочинства у суді відповідної інстанції, а всі процесуальні рішення відносно нього, зокрема і судові накази, є порушенням як норм національного законодавства, так і міжнародного; отримавши заяву про скасування судових наказів у даній справі суд виніс ухвалу про її повернення, не навівши будь-якого зрозумілого мотивування прийнятого рішення.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 16 січня 2024 року відкрито апеляційне провадження, встановлено строк для подання відзиву на апеляційну скаргу - до 01 лютого 2024 року, сторонам роз`яснено, що апеляційна скарга буде розглянута у письмовому провадженні, без виклику учасників справи.

Позивач отримав копію ухвали через систему "Електронний суд" 17.01.2024, відповідач 1 отримав копію ухвали рекомендованим поштовим відправленням 24.01.2024, а відповідач 2 отримав копію ухвали електронною поштою 17.01.2024 та рекомендованим поштовим відправленням 30.01.2024.

30.01.2024 позивачем подано відзив на апеляційну скаргу, у якому він заперечує проти її задоволення та просить залишити оскаржувану ухвалу без змін, посилаючись на те, що питання обґрунтованості позовних вимог позивача і їх відповідність нормам законодавства були розглянуті судом при відкритті провадження та розгляді справи по суті; рішення Господарського суду міста Києва від 16.12.2021 у даній справі набрало законної сили, на його виконання видані накази, які передані на виконання до приватного виконавця; рішення є обов`язковим для виконання, а його невиконання є підставою для відповідальності, встановленої законом; положення ст.157 ГПК України, на яку посилався відповідач 2 у заяві, стосуються скасування судових наказів, виданих у порядку наказного провадження, а дана справа розглядалась в порядку позовного провадження і видача наказів відповідає нормам ГПК України, які регулюють порядок розгляд справи у позовному провадженні.

Частиною 2 статті 270 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) встановлено, що розгляд справ у суді апеляційної інстанції починається з відкриття першого судового засідання або через п`ятнадцять днів з дня відкриття апеляційного провадження, якщо справа розглядається без повідомлення учасників справи.

Відповідно до частини 2 статі 273 ГПК України апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції розглядається протягом тридцяти днів з дня постановлення ухвали про відкриття апеляційного провадження у справі.

Дослідивши матеріали справи, розглянувши апеляційну скаргу, Північний апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, у липні 2021 року Акціонерне товариство "Перший Український Міжнародний Банк" звернулося до Господарського суду міста Києва із позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Оптимус Еліт" та ОСОБА_1 про солідарне стягнення 856 247,37 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем 1 грошового зобов`язання за договором про надання банківської послуги - овердрафт "Легкий" №МБ-КНА-Ов-12446 від 17.03.2021, у зв`язку з чим позивач вказував на наявність заборгованості за кредитом у розмірі 799 094,52 грн, по процентам у розмірі 51 677,85 грн та по комісійній винагороді у розмірі 5 475,00 грн. При цьому, позивач заявляв про солідарне стягнення заборгованості з відповідачів з огляду на укладений між позивачем і відповідачем 2 договір поруки №МБ-КНА-П-12446/1 від 17.03.2021.

Визначаючи підвідомчість та підсудність справи господарському суду міста Києва, позивач послався на приписи статей 20 та 30 ГПК України.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 16.12.2021 позовні вимоги задоволено.

Стягнуто солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю Оптимус Еліт та ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства Перший Український Міжнародний Банк заборгованість за кредитом у розмірі 799 094 грн 52 коп., заборгованість по процентам за користування кредитом у розмірі 51 677 грн 85 коп. та заборгованість за комісійною винагородою за управління лімітом овердрафту у розмірі 5475грн 00 коп.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю Оптимус Еліт на користь Акціонерного товариства Перший Український Міжнародний Банк судовий збір у розмірі 6 843 грн 86 коп.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства Перший Український Міжнародний Банк судовий збір у розмірі 6 843 грн 85 коп.

Вказане рішення у встановлений статтею 256 ГПК України строк не було оскаржено та набрало законної сили 06.01.2022, у зв`язку із чим Господарським судом міста Києва 10.01.2022 були видані відповідні накази на його примусове виконання.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.01.2022 було виправлено арифметичні помилки у рішенні (в частині суми судового збору, зазначивши правильну - 6 421,86 грн).

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.06.2022 було виправлено помилку у наказах, зазначивши правильну суму судового збору - 6 421,86 грн.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 16.09.2022 апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Господарського суду міста Києва від 16.12.2021 у справі №910/12282/21 повернуто скаржнику.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.09.2023 було виправлено помилку у наказах, зазначивши правильний ідентифікаційний код відповідача 1.

21.12.2023 до Господарського суду міста Києва від ОСОБА_1 надійшла заява, у якій заявник просив суд скасувати накази Господарського суду міста Києва від 10.01.2022 про стягнення з нього заборгованості за кредитом та судового збору, видані на виконання рішення Господарського суду міста Києва від 16.12.2021 у даній справі, на підставі ст.157 Господарського процесуального кодексу України.

В обґрунтування підстав для скасування наказів заявник посилався на те, що даний спір підлягав розгляду у місцевому загальному суді.

Оскаржуваною ухвалою Господарського суду міста Києва від 22 грудня 2023 року повернуто вказану заяву про скасування судових наказів.

Ухвала мотивована тим, що на підставі ст. 157 ГПК України можуть бути скасовані лише судові накази, які були видані в порядку наказного провадження, а дана справа розглядалась в порядку позовного провадження, тому відсутні підстави для їх скасування.

Північний апеляційний господарський суд погоджується із висновками суду першої інстанції щодо наявності підстав для повернення заяви про скасування наказів, з огляду на наступне.

Статтею 1 ГПК України унормовано, що Господарський процесуальний кодекс України визначає юрисдикцію та повноваження господарських судів, встановлює порядок здійснення судочинства у господарських судах.

Згідно приписів ст.20 ГПК України господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема: справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні правочинів у господарській діяльності, крім правочинів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, а також у спорах щодо правочинів, укладених для забезпечення виконання зобов`язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці;

З аналізу наведених положень статті 20 ГПК України вбачається, що до юрисдикції господарських судів належать справи у спорах щодо правочинів, укладених для забезпечення виконання основного зобов`язання, якщо сторонами цього основного зобов`язання є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці. У цьому випадку суб`єктний склад сторін правочинів, укладених для забезпечення виконання основного зобов`язання, не має значення для визначення юрисдикції господарського суду щодо розгляду відповідної справи. Аналогічну правову позицію викладено в постановах Великої Палати Верховного Суду від 02.10.2018 у справі №910/1733/18, від 19.03.2019 у справах №904/2530/18 та №904/2526/18.

Згідно статті 12 ГПК України господарське судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку:

1) наказного провадження;

2) позовного провадження (загального або спрощеного).

Наказне провадження призначене для розгляду справ за заявами про стягнення грошових сум незначного розміру, щодо яких відсутній спір або про його наявність заявнику невідомо.

Спрощене позовне провадження призначене для розгляду малозначних справ, справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.

Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.

Умови, за яких суд має право розглядати вимоги про стягнення грошових сум у наказному провадженні, а справи - у загальному або спрощеному позовному провадженні, визначаються цим Кодексом.

Для цілей цього Кодексу малозначними справами є:

1) справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;

2) справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Таким чином, процесуальне законодавство передбачає дві можливі форми господарського судочинства, кожна з яких здійснюється за правилами, що закріплені у відповідному розділі Господарського процесуального кодексу України.

Зокрема, Розділ ІІ "Наказне провадження" ГПК України визначає правила видачі судових наказів, які є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених статтею 148 цього Кодексу.

Так, статтю 148 ГПК України передбачено, що судовий наказ може бути видано тільки за вимогами про стягнення грошової заборгованості за договором, укладеним у письмовій (в тому числі електронній) формі, якщо сума вимоги не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Особа має право звернутися до суду з вимогами, визначеними у частині першій цієї статті, в наказному або спрощеному позовному провадженні на свій вибір. Однак, даний спір стосується стягнення заборгованості в загальній сумі 856 247,37 грн, що суттєво перевищує сто розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тому дані вимоги не могли розглядатись в наказному провадженні.

Статтею 157 ГПК України, на яку посилався заявник, встановлено, що боржник має право протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення копії судового наказу та доданих до неї документів подати заяву про його скасування до суду, який його видав. Заява про скасування судового наказу може також бути подана органами та особами, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.

Згідно ч.3 ст. 158 України у разі відсутності підстав для повернення заяви про скасування судового наказу суддя не пізніше двох днів після її подання постановляє ухвалу про скасування судового наказу, в якій роз`яснює заявнику (стягувачу) його право звернутися до суду із тими самими вимогами в порядку спрощеного позовного провадження.

Проте, матеріалами справи підтверджується, що у даній справі не видавались судові накази в порядку, визначеному Розділом ІІ "Наказне провадження" ГПК України, відповідно суд не може скасувати судові накази, які ним видавались.

Натомість, дана справа розглядалась в порядку спрощеного позовного провадження, і за результатами розгляду справи було прийняте рішення суду, яке набрало законної сили.

Судове рішення за своєю суттю охороняє права, свободи та законні інтереси фізичних та юридичних осіб, а виконання судового рішення є завершальною стадією судового провадження, яким досягається кінцева мета правосуддя - захист інтересів фізичних та юридичних осіб і реальне поновлення їхніх порушених прав.

Пунктом 9 частини 2 статті 129 Конституції України визначено, що однією із основних засад судочинства є обов`язковість рішень суду.

Частиною 1 статті 129-1 Конституції України встановлено, що судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов`язковими до виконання на всій території України.

Зазначені конституційні принципи знайшли своє відображення у статтях 18, 316 ГПК України, які кореспондуються з частиною 2 статті 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", і якою встановлено, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

Положеннями ст. 327 ГПК України встановлено, що виконання судового рішення здійснюється на підставі наказу, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.

Наказ, судовий наказ, а у випадках, встановлених цим Кодексом, - ухвала суду є виконавчими документами. Наказ, судовий наказ, ухвала суду мають відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим законом.

Якщо судове рішення прийнято на користь декількох позивачів чи проти декількох відповідачів, або якщо виконання повинно бути проведено в різних місцях чи рішенням передбачено вчинення кількох дій, видаються декілька наказів, у яких зазначаються один боржник та один стягувач, а також визначається, в якій частині необхідно виконати судове рішення, або зазначається, що обов`язок чи право стягнення є солідарним.

Накази у даній справі видані судом першої інстанції на примусове виконання рішення суду у відповідності зазначених норм ГПК України.

При цьому, як вірно зазначив суд першої інстанції, застосування положень ст.157 ГПК України не поширюється на накази, які видані відповідно до ч. 1 ст. 327 ГПК України з огляду на різну правову природу судових наказів виданих в наказному провадженні порівняно з наказами виданими у позовному провадженні.

Розділ V "Процесуальні питання, пов`язані з виконанням судових рішень у господарських справах" ГПК України не надає суду права скасувати виданий ним наказ, оскільки це призведе порушення норм Конституції України, якими встановлено обов`язковість рішень суду.

Враховуючи встановлені фактичні обставини справи, наведені норми чинного законодавства, апеляційний господарський суд погоджується із висновком суду першої інстанції про те, що заява ОСОБА_1 про скасування судових наказів даній справі підлягала поверненню.

Доводи апелянта по суті його скарги в межах заявлених вимог свого підтвердження не знайшли, оскільки не спростовують висновків суду першої інстанції та не можуть бути підставами для скасування ухвали господарського суду першої інстанції.

За таких обставин суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що ухвала суду першої інстанції ґрунтується на фактичних обставинах та прийнята відповідно до норм чинного законодавства, а тому підстави для її скасування відсутні. Отже, відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги.

Оскільки цією постановою суд апеляційної інстанції не змінює рішення та не ухвалює нового, розподіл судових витрат судом апеляційної інстанції не здійснюється, а витрати, пов`язані з розглядом апеляційної скарги, покладаються на апелянта.

Керуючись ст.ст. 267-285 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а ухвалу Господарського суду міста Києва від 22 грудня 2023 року - без змін.

2. Справу повернути до Господарського суду міста Києва.

3. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 09.02.2024.

Головуючий суддя Т.П. Козир

Судді А.О. Мальченко

О.В. Агрикова