Рішення

від 25.01.2024 по справі 907/979/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД Закарпатської області

Адреса: вул. Коцюбинського, 2а, м. Ужгород, 88000

e-mail: inbox@zk.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://zk.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Рішення

"25" січня 2024 р. м. Ужгород Справа №907/979/22

За позовом Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Залізнична 4/22, м. Ужгород Закарпатської області

до відповідача Комунального некомерційного підприємства Закарпатська обласна клінічна стоматологічна поліклініка Закарпатської обласної ради, м. Ужгород Закарпатської області

про стягнення 61 975,20 грн заборгованості,

Суддя господарського суду Пригара Л.І.

Секретар судового засідання Іваниш Д.П.

представники:

Позивача не з`явився

Відповідача не з`явився

СУТЬ СПОРУ ТА ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ СУДУ В МЕЖАХ СПРАВИ

Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Залізнична 4/22, м. Ужгород Закарпатської області звернулося до суду з позовом до відповідача Комунального некомерційного підприємства Закарпатська обласна клінічна стоматологічна поліклініка Закарпатської обласної ради, м. Ужгород Закарпатської області про стягнення 61 975,20 грн заборгованості.

Ухвалою Господарського суду Закарпатської області від 10.03.2023 відкрито провадження у справі №907/979/22 в порядку загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 29.03.2023. Явку уповноважених представників сторін у підготовче засідання визнано обов`язковою. Встановлено відповідачу строк на подання суду відзиву на позовну заяву в порядку ст. 165 ГПК України з одночасним надісланням копії такого позивачу, а доказів надіслання суду, протягом 15-ти днів із дня одержання даної ухвали. Встановлено позивачу строк для надання суду та відповідачу відповіді на відзив у порядку ст. 166 ГПК України, протягом 5-ти днів із дня одержання копії відзиву.

Ухвалами суду від 29.03.2023, 11.05.2023 та 19.06.2023 підготовчі засідання у справі відкладалися з підстав, наведених в ухвалах суду.

У підготовчих засіданнях 30.08.2023 та 04.10.2023 судом за участю уповноважених представників сторін оголошувались перерви.

Ухвалою Господарського суду Закарпатської області від 15.11.2023 закрито підготовче провадження у справі №907/979/22 та призначено справу до судового розгляду по суті, судове засідання призначено на 25.01.2024. Явка уповноважених представників сторін у судове засідання визнана судом на власний розсуд.

Поданою через підсистему Електронний суд заявою б/н від 25.01.2024 (вх. №02.3.1-02/567/24 від 25.01.2024) представник позивача просить розглянути справу за його відсутності; заявлені позовні вимоги підтримує в повному обсязі та наполягає на їх задоволенні.

Представник відповідача через підсистему Електронний суд подав клопотання б/н від 25.01.2024 (вх. №02.3.1-02/579/24 від 25.01.2024), яким просить розгляд справи здійснити без його участі; щодо задоволення позову заперечує з підстав, наведених у письмових поясненнях від 27.09.2023.

Ухвалою суду від 15.11.2023 явка учасників справи в судове засідання 25.01.2024 судом була визнана на власний розсуд, відтак, виходячи із засад змагальності та диспозитивності у господарському судочинстві, передбачених статтями 13, 14 ГПК України, учасники справи на власний розсуд скористалися наданим їм частиною 1 статті 42 ГПК України процесуальним правом на участь в судовому засіданні під час розгляду даної справи по суті.

Згідно із приписами ст. 202 Господарського процесуального кодексу України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, а тому, відповідно до ст. 202 Господарського процесуального кодексу України та ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, суд вважає за можливе розглянути справу без участі представників сторін за наявними у справі матеріалами, яких достатньо для встановлення обставин і вирішення спору по суті.

Відповідно до ст. 233 ГПК України, рішення в даній справі ухвалено судом у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами спору.

За приписами частин 4 та 5 статті 240 Господарського процесуального кодексу України, у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, суд підписує рішення без його проголошення. Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

АРГУМЕНТИ СТОРІН СПОРУ

ПОЗИЦІЯ ПОЗИВАЧА

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач покликається на те, що ним виконуються функції з управління багатоквартирним будинком за адресою: м. Ужгород, вул. Залізнична, 4/22, на частині першого поверху якого розміщені вбудовані приміщення загальною площею 455,70 кв.м., що знаходяться у володінні Ужгородської міської ради та на підставі Договору оренди №115/382 від 30.03.2011 передані в користування Закарпатській обласній клінічній стоматологічній поліклініці, правонаступником якої є відповідач у справі.

За твердженням позивача, в силу приписів ч. 4 ст. 12 Закону України Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку, відповідач зобов`язаний щомісячно сплачувати внески на управління багатоквартирним будинком за тарифом, що затверджений рішенням Загальних зборів співвласників багатоквартирного будинку за адресою: м. Ужгород, вул. Залізнична, 4/22 №5 від 30.05.2019 та становить 4 грн/м2.

Позивач наголошує, що внаслідок невиконання відповідачем обов`язку зі сплати означених внесків, заборгованість останнього станом на 30.11.2022 становить 61 975,20 грн, стягнення якої у примусовому порядку і виступає предметом заявленого Об`єднанням співвласників багатоквартирного будинку Залізнична 4/22 позову в даній справі.

ПОЗИЦІЯ ВІДПОВІДАЧА

Відповідач не скористався своїм процесуальним правом на подання суду відзиву на позов у порядку ст. 165 ГПК України.

Водночас у поданих через канцелярію суду письмових поясненнях б/н від 27.09.2023 (вх. №02.3.1-02/6712/23 від 27.09.2023) представник відповідача вказує на те, що позивачем здійснено розрахунок заявлених позовних вимог за період із 01.12.2019 по 30.09.2022, виходячи із площі приміщень, що становить 455,7 кв.м., однак, як вбачається зі змісту Додаткової угоди від 25.07.2017 до Договору оренди №115/382 від 30.03.2011, правопопередник відповідача використовував нежитлове приміщення площею тільки 66,5 кв.м.

Представник відповідача наголошує на відсутності у КНП Закарпатська обласна клінічна стоматологічна поліклініка Закарпатської обласної ради обов`язку зі сплати внесків за експлуатацію та утримання багатоквартирного будинку, оскільки останнє не є власником приміщень в такому будинку, які раніше були передані в користування правопопереднику відповідача. На переконання представника відповідача, обов`язок орендаря зі сплати (відшкодування) внесків на утримання будинку та прибудинкової території у розмірі, встановленому рішенням зборів співвласників багатоквартирного будинку, виникає тільки у разі передбачення такого обов`язку в умовах укладеного ним правочину (договору) із власником майна або з об`єднанням співвласників багатоквартирного будинку.

Представник відповідача вважає безпідставними також і покликання позивача на положення п. 5.5. Договору оренди №115/382 від 30.03.2011, оскільки останній припинив свою дію у зв`язку із закінченням його строку, водночас у вказаному пункті Договору не передбачено обов`язку правопопередника відповідача сплачувати внески за утримання будинку ОСББ, натомість, обов`язок утримувати прилеглі території в належному стані встановлювався саме щодо орендаря, а не шляхом сплати внесків ОСББ.

За твердженням представника відповідача, договір оренди зумовлював виникнення прав та обов`язків виключно для його сторін, а не для третіх осіб, яким є позивач; крім того, на час укладення Договору оренди №115/382 від 30.03.2011 ОСББ Залізнична 4/22 ще не існувало як суб`єкт правовідносин, оскільки було зареєстроване як юридична особа тільки 25.11.2016.

ДОВОДИ, ВИКЛАДЕНІ СТОРОНАМИ В ІНШИХ ЗАЯВАХ ПО СУТІ СПРАВИ

Позивач через канцелярію суду подав додаткові пояснення б/н від 04.10.2023 (вх. №02.3.1-02/6943/23 від 04.10.2023), в яких зазначає про те, що відповідач, попри закінчення строку дії Договору оренди №115/382 від 30.03.2011, не повернув згідно з актом прийому передачі нежитлове приміщення та продовжує користуватись ним у повній мірі, сплачуючи всі пов`язані з цим витрати (електропостачання, водопостачання і водовідведення), окрім витрат, пов`язаних із управлінням багатоквартирним будинком.

ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ. ПРАВОВА ОЦІНКА ТА ВИСНОВКИ СУДУ. ЗАКОНОДАВСТВО, ЩО ПІДЛЯГАЄ ЗАСТОСУВАННЮ ДО СПІРНИХ ПРАВОВІДНОСИН

30.03.2011 між Управлінням майном міста Ужгородської міської ради (орендодавцем) та Закарпатською обласною клінічною стоматологічною поліклінікою, правонаступником якої є відповідач у справі, (орендарем), було укладено Договір оренди нежилого приміщення №115/382 (далі Договір), пунктом 1.1. якого визначено, що орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування нежиле приміщення за адресою: м. Ужгород, вул. Залізнична, 4/22, площею 455,7 кв.м. для використання під ортопедичне відділення.

Вартість об`єкту згідно з незалежною оцінкою для розрахунку орендної плати становить 374 438 грн станом на 30.04.2003 (п. 1.2. Договору).

Пунктом 3.1. Договору передбачено, що Договір оренди укладається на строк з 30 березня 2011 року до 30 березня 2013 року.

Відповідно до пункту 4.1. Договору, орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку і порядку використання плати за оренду комунального майна міста, затвердженої рішенням №48 XVІ сесії міської ради ІV скликання від 14.05.2003 із змінами та доповненнями до нього і складає 5 (п`ять) % (орендна ставка) від вартості орендованого об`єкту, визначеної згідно незалежної оцінки без ПДВ 18 721,90 грн в рік.

Згідно із п. 5.2., 5.5. Договору, орендар зобов`язаний своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату; нести всі витрати по експлуатації об`єкта, що орендується, здійснювати плату за комунальні послуги, утримувати прилеглі території в належному стані.

В подальшому, 15.05.2017 між Департаментом міського господарства Ужгородської міської ради (правонаступником Управління майном міста Ужгородської міської ради) (орендодавцем) та Закарпатською обласною клінічною стоматологічною поліклінікою, правонаступником якої є відповідач у справі, (орендарем) укладено Додаток б/н до Договору оренди нежилого приміщення №115/382 від 30.03.2011, за умовами якого сторони дійшли згоди викласти п. 1.1., 1.2., 3.1., 4.1., 4.2., 4.3. Договору в наступній редакції: 1.1. Орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування нежиле приміщення за адресою: м. Ужгород, вул. Залізнична, 4/22, площею 66,5 кв.м. для використання під ортопедичне відділення; 1.2. Вартість об`єкту згідно з незалежною оцінкою для розрахунку орендної плати станом на 20.03.2017 становить 2 208 596 грн без ПДВ; 3.1. Строк Договору оренди до 15.04.2020; 4.1. Орендна плата визначається на підставі тимчасової Методики розрахунку орендної плати за комунальне майно м. Ужгорода та пропорції її розподілу, затвердженої рішенням ХІ сесії міської ради VІ скликання від 09.12.2011 №344 із змінами та доповненнями і складає 1% (орендна ставка) від вартості орендованого об`єкту, визначеної згідно незалежної оцінки без ПДВ 22 085,96 грн в рік. Нарахування ПДВ на суму орендної плати здійснюється у порядку визначеному чинним законодавством; 4.2. Сума оплати за базовий місяць становить 2228,47 грн (в т.ч. ПДВ 371,41 грн). Базовий місяць квітень 2017р.; 4.3. Орендна плата за травень 2017 визначається шляхом коригування орендної плати за базовий місяць на індекс інфляції за квітень 2017.

Як вбачається із наявного в матеріалах справи листа Виконавчого комітету Ужгородської міської ради №109/03-23 від 18.04.2023 та не оспорюється учасниками процесу, станом на момент звернення позивача із даним позовом до суду строк дії Договору оренди нежилого приміщення №115/382 від 30.03.2011 закінчився, такий договір продовжений чи переукладений сторонами не був, водночас об`єкт оренди відповідачем за актом приймання передачі не повернуто.

На переконання позивача, фактичне використання КНП Закарпатська обласна клінічна стоматологічна поліклініка Закарпатської обласної ради нежитлового приміщення зумовлює виникнення в останнього обов`язку зі сплати внесків на управління багатоквартирним будинком в порядку ч. 4 ст. 12 Закону України Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку, заборгованість відповідача за якими станом на 30.11.2022 складає суму 61 975,20 грн та підлягає стягнення з останнього у примусовому порядку.

За положеннями частини 2 статті 382 Цивільного кодексу України, усі власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку є співвласниками на праві спільної сумісної власності спільного майна багатоквартирного будинку. Спільним майном багатоквартирного будинку є приміщення загального користування (у тому числі допоміжні), несучі, огороджувальні та несуче-огороджувальні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання всередині або за межами будинку, яке обслуговує більше одного житлового або нежитлового приміщення, а також будівлі і споруди, які призначені для задоволення потреб усіх співвласників багатоквартирного будинку та розташовані на прибудинковій території, а також права на земельну ділянку, на якій розташований багатоквартирний будинок та його прибудинкова територія, у разі державної реєстрації таких прав.

Власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку (будинках) для забезпечення експлуатації такого будинку (будинків), користування квартирами та нежитловими приміщеннями та управління, утримання і використання спільного майна багатоквартирного будинку (будинків) можуть створювати об`єднання співвласників багатоквартирного будинку (будинків) (ч. 1 ст. 385 Цивільного кодексу України).

Правові та організаційні засади створення, функціонування, реорганізації та ліквідації об`єднань власників жилих і нежилих приміщень багатоквартирного будинку, захисту їхніх прав та виконання обов`язків щодо спільного утримання багатоквартирного будинку визначені Законом України Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку №2866-III від 29.11.2001 (із наступними змінами) (далі Закон №2866-III), статтею 1 якого передбачено, що об`єднання співвласників багатоквартирного будинку юридична особа, створена власниками квартир та/або нежитлових приміщень багатоквартирного будинку для сприяння використанню їхнього власного майна та управління, утримання і використання спільного майна; співвласники багатоквартирного будинку (далі - співвласники) - власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку.

Відповідно до частини 4 статті 4 Закону №2866-III, основна діяльність об`єднання полягає у здійсненні функцій, що забезпечують реалізацію прав співвласників на володіння та користування спільним майном співвласників, належне утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території, сприяння співвласникам в отриманні житлово-комунальних та інших послуг належної якості за обґрунтованими цінами та виконання ними своїх зобов`язань, пов`язаних з діяльністю об`єднання.

Згідно зі статтею 10 Закону №2866-III, органами управління об`єднання є загальні збори об`єднання, правління, ревізійна комісія об`єднання. Вищим органом управління об`єднання є загальні збори, до виключної компетенції яких відноситься, зокрема, затвердження статуту об`єднання, внесення змін до нього; затвердження кошторису, балансу об`єднання та річного звіту; визначення порядку сплати, переліку та розмірів внесків і платежів співвласників. Рішення загальних зборів, прийняте відповідно до статуту, є обов`язковим для всіх співвласників.

Статтею 15 Закону №2866-III встановлено, що співвласник зобов`язаний, зокрема, виконувати рішення статутних органів, прийняті у межах їхніх повноважень; своєчасно і в повному обсязі сплачувати належні внески і платежі. Обов`язок співвласників виконувати рішення зборів співвласників визначений і у частині 1 статті 7 Закону України Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку.

За приписами ст. 17 Закону України Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку передбачено, що для забезпечення виконання власниками приміщень своїх обов`язків об`єднання має право зокрема, вимагати від співвласників своєчасної та у повному обсязі сплати всіх встановлених цим Законом та статутом об`єднання внесків і платежів, у тому числі відрахувань до резервного та ремонтного фондів; звертатися до суду в разі відмови співвласника відшкодовувати заподіяні збитки, своєчасно та у повному обсязі сплачувати всі встановлені цим Законом та статутом об`єднання внески і платежі, у тому числі відрахування до резервного та ремонтного фондів.

Положеннями ст. 23 Закону України Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку визначено, що внески на утримання і ремонт приміщень або іншого майна, що перебуває у спільній власності, визначаються статутом об`єднання та/або рішенням загальних зборів.

Особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку, правові, організаційні та економічні відносини, пов`язані з реалізацією прав та виконанням обов`язків співвласників багатоквартирного будинку щодо його утримання та управління регулюється Законом України Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку №417-VIII від 14.05.2015 (із наступними змінами) (надалі Закон №417-VIII).

Згідно ст. 1, 9 Закону №417-VIII, співвласник багатоквартирного будинку (далі - співвласник) - власник квартири або нежитлового приміщення у багатоквартирному будинку; управління багатоквартирним будинком це вчинення співвласниками багатоквартирного будинку дій щодо реалізації прав та виконання обов`язків співвласників, пов`язаних з володінням, користуванням і розпорядженням спільним майном багатоквартирного будинку. Управління багатоквартирним будинком здійснюється його співвласниками. За рішенням співвласників усі або частина функцій з управління багатоквартирним будинком можуть передаватися управителю або всі функції - об`єднанню співвласників багатоквартирного будинку (асоціації об`єднань співвласників багатоквартирного будинку).

За частиною 2 статті 10 Закону України Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку, до повноважень зборів співвласників належить прийняття рішень з усіх питань управління багатоквартирним будинком, у тому числі про визначення переліку та розміру витрат на управління багатоквартирним будинком.

За змістом ст. 12 Закону України Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку, витрати на утримання, реконструкцію, реставрацію, проведення поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення спільного майна у багатоквартирному будинку та інші витрати, передбачені рішенням співвласників або законом, входять до складу витрат на управління багатоквартирним будинком та, за загальним правилом, розподіляються між співвласниками пропорційно до їхніх часток співвласника, незалежно від факту використання ними належної їм квартири (нежитлового приміщення). Зобов`язання із здійснення витрат на управління багатоквартирним будинком у разі здачі в найм (оренду) квартир та/або нежитлових приміщень державної або комунальної власності несуть наймачі (орендарі) таких квартир та/або приміщень.

Таким чином, прийняті відповідно до статуту рішення загальних зборів об`єднання з питань управління багатоквартирним будинком є обов`язковими для усіх власників квартир (нежитлових приміщень) у багатоквартирному будинку, які одночасно є співвласниками спільного майна такого будинку та зобов`язані його утримувати в силу прямої норми статті 322 Цивільного кодексу України та частини 2 статті 7 Закону України Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку.

З аналізу наведених положень чинного законодавства можна дійти висновку про те, що рішення загальних зборів Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Залізнична 4/22, у тому числі про визначення переліку та розміру витрат на управління багатоквартирним будинком, є обов`язковими для власника нежитлового приміщення по вул. Залізнична 4/22 у м. Ужгород, яким є територіальна громада м. Ужгород, що в силу прямої норми закону несе тягар утримання належного йому майна та зобов`язана виконувати прийняті відповідно до статуту рішення ОСББ. При цьому, у разі відмови співвласника сплачувати внески і платежі на утримання та проведення реконструкції, реставрації, поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення спільного майна об`єднання або за його дорученням управитель має право звернутися до суду (частина 6 статті 13 Закону України Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку).

Аналізуючи заявлені позивачем вимоги про стягнення з відповідача суми 61 975,20 грн заборгованості зі сплати щомісячних внесків на управління багатоквартирним будинком, суд звертає увагу, що дійсно, частиною 4 статті 12 Закону України Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку передбачено, що зобов`язання зі здійснення витрат на управління багатоквартирним будинком у разі здачі в найм (оренду) квартир та/або нежитлових приміщень державної або комунальної власності несуть наймачі (орендарі) таких квартир та/або приміщень.

У той же час, застосовуючи норми права у подібних правовідносинах, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у постанові від 02.09.2020 у справі №906/884/19 констатував, що визначаючи зобов`язання орендарів зі здійснення витрат на управління багатоквартирним будинком, чинне законодавство не передбачає механізму реалізації такого зобов`язання, у тому числі механізму захисту прав об`єднання співвласників, зокрема не встановлює для ОСББ права примусового стягнення відповідних коштів з орендарів у судовому порядку, передбачаючи таке право лише щодо співвласників майна (частина 6 статті 13, Закону №2866-III).

З урахуванням приписів статті 511 Цивільного кодексу України, прийняті відповідно до статуту рішення ОСББ є обов`язковими тільки для співвласників майна багатоквартирного будинку та самі по собі не встановлюють жодних зобов`язань для осіб, які не є власниками приміщень в такому будинку, у тому числі для орендарів нерухомого майна.

Виходячи із загальних підстав виникнення цивільних прав і обов`язків (стаття 11 Цивільного кодексу України), відповідні правовідносини щодо сплати орендарем витрат на управління будинком мають бути врегульовані або шляхом укладення окремого договору між орендарем та ОСББ, або шляхом встановлення обов`язку орендаря з відшкодування відповідних витрат власнику приміщення (орендодавцю) безпосередньо в умовах договору оренди нерухомого майна. Тобто обов`язок орендаря зі сплати (відшкодування) внесків на утримання будинку та прибудинкової території у розмірі, встановленому рішенням ОСББ, виникає тільки у разі передбачення такого обов`язку в умовах укладеного ним правочину (договору) із власником майна або з об`єднанням співвласників багатоквартирного будинку.

Таким чином, ураховуючи відсутність у Договорі оренди (із змінами до нього) прямого обов`язку відповідача щодо сплати витрат за послуги з утримання багатоквартирного будинку на користь позивача, погодженого порядку їх сплати та розміру, недосягнення між позивачем та відповідачем згоди щодо укладення окремого договору на оплату таких внесків, обов`язок зі сплати відповідних платежів має нести власник приміщень територіальна громада міста Ужгород в особі Ужгородської міської ради, для якого положення Статуту та рішення загальних зборів ОСББ Залізнична 4/22 є обов`язковими в силу закону, а відтак суд констатує, що позов у даній справі заявлено до неналежного відповідача.

Відповідно до ч. 2 та 3 ст. 48 Господарського процесуального кодексу України, якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання, за клопотанням позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі. Після спливу строків, зазначених в частинах першій та другій цієї статті, суд може залучити до участі у справі співвідповідача або замінює первісного відповідача належним відповідачем виключно у разі, якщо позивач доведе, що не знав та не міг знати до подання позову у справі про підставу залучення такого співвідповідача чи заміну неналежного відповідача.

З аналізу наведених положень процесуального закону випливає, що законодавець надав саме позивачу право визначати відповідача у справі, і суд повинен розглянути позов щодо того відповідача, якого визначив позивач. Водночас якщо позивач помилився і подав позов до того, хто відповідати за позовом не повинен, або визначив не всіх відповідачів, він не позбавлений права звернутися до суду з клопотанням про заміну неналежного відповідача або залучення до участі у справі співвідповідача.

Як встановлено вище, відповідач не є особою, що має відповідати за позовом, а позивач упродовж підготовчого провадження у справі не звертався до суду із клопотанням про заміну неналежного відповідача.

Пред`явлення позову до неналежного відповідача не є підставою для закриття провадження у справі. За результатами розгляду справи суд відмовляє у позові до неналежного відповідача.

Наведене узгоджується із правовими висновками Великої Палати Верховного Суду, викладеними в постанові від 11.09.2019 у справі №910/7122/17.

Враховуючи вищевикладене в сукупності, суд приходить до висновку про те, що заявлені позивачем вимоги є необґрунтованими та безпідставними, а відтак, у задоволенні таких слід відмовити.

Згідно зі ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Положеннями ст. 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

В силу ст. 79 ГПК України, наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (ст. 86 Господарського процесуального кодексу України).

Позивач доказів на підтвердження наведених ним обставин та обґрунтувань суду не надав. Аргументи позивача не знайшли свого підтвердження у матеріалах справи та положеннях законодавства.

З урахуванням вищевикладеного в сукупності, суд приходить до висновку про відмову в задоволенні позову повністю.

РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ У СПРАВІ

Судові витрати підлягають віднесенню на позивача у відповідності до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст. 11, 13, 14, 73 79, 86, 129, 130, 210, 220, 233, 236, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України

СУД УХВАЛИВ:

1. У задоволенні позову відмовити повністю.

2. Судові витрати покласти на позивача.

3. На підставі ст. 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга на рішення суду згідно ст. 256 Господарського процесуального кодексу України подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. У разі розгляду справи (вирішення питання) без участі (неявки) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Рішення може бути оскаржене до Західного апеляційного господарського суду.

4. Вебадреса сторінки на офіційному вебпорталі судової влади України в Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по даній справі, http://court.gov.ua/fair/sud5008/ або http://www.reyestr.court.gov.ua.

Повне судове рішення складено та підписано 12.02.2024.

Суддя Пригара Л.І.