Ухвала

від 12.02.2024 по справі 917/925/23

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

12 лютого 2024 року

м. Київ

cправа № 917/925/23

Верховний Суд у складі судді Касаційного господарського суду:

Чумака Ю. Я.,

перевіривши матеріали касаційної скарги Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області

на рішення Господарського суду Полтавської області від 26.10.2023 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 09.01.2024 у справі

за позовом Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» в особі Філії «Гадяцьке лісове господарство» Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» (правонаступник ДП Пирятинське лісове господарство)

до 1. Пирятинської міської ради, 2. Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області

про визнання недійсним та скасування наказу, скасування рішення та повернення земельних ділянок,

ВСТАНОВИВ:

23.01.2024 до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області на рішення Господарського суду Полтавської області від 26.10.2023 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 09.01.2024 у справі № 917/925/23, подана 23.01.2024 через систему «Електронний суд».

За наслідками перевірки матеріалів поданої касаційної скарги, Суд вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без руху з огляду на таке.

Відповідно до абзацу 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 310 цього Кодексу.

Приписами частини 3 статті 311 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону, або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.

Відповідно до пункту 5 частини другої статті 290 Господарського процесуального кодексу України у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 287 цього Кодексу підстави (підстав).

Таким чином, із огляду на зміст наведених вимог процесуального закону при касаційному оскарженні судових рішень з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 287 цього Кодексу, касаційна скарга має містити:

пункт 1) - формулювання висновку щодо застосування норми права із зазначенням цієї норми права з викладенням правовідносин, у яких ця норма права застосована, а також покликання на постанови Верховного Суду, в яких зроблено інший (який саме) висновок щодо застосування цієї ж норми права та в яких правовідносинах;

пункт 2) - обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні, із зазначенням такого правового висновку, описом правовідносин та мотивів такого обґрунтування відступлення;

пункт 3) - зазначення норми права щодо якої відсутній висновок її застосування із конкретизацією правовідносин, в яких цей висновок відсутній.

У разі оскарження судового рішення з підстави, передбаченої пунктом 4 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України, касаційна скарга має містити зазначення обставин, наведених у частинах 1, 3 статті 310 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до частини 1 статті 300 Господарського процесуального кодексу України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Касаційна скарга Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області не відповідає вимогам пункту 5 частини 2 статті 290 Господарського процесуального кодексу України, оскільки не зазначено відповідну підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої статтею 287 Господарського процесуального кодексу України підстави (підстав).

Таким чином, скаржнику слід виконати вимоги пункту 5 частини другої статті 290 Господарського процесуального кодексу України та зазначити конкретну підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 287 цього Кодексу підстав (підстави).

Відповідно до частини 3 статті 290 Господарського процесуального кодексу України касаційна скарга підписується особою, яка подає скаргу, або її представником. До касаційної скарги, поданої представником, додається довіреність або інший документ, що посвідчує повноваження представника, якщо в справі немає такого підтвердження.

Відповідно до вказаних змін, зокрема, частини третьої статті 56 Господарського процесуального кодексу України, юридична особа незалежно від порядку її створення бере участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи), або через представника.

Відповідно ж до приписів частини першої статті 58 Господарського процесуального кодексу України представником у суді може бути адвокат або законний представник.

Отже, наведені вище положення законодавства передбачають можливість здійснення процесуального представництва юридичної особи як у порядку самопредставництва, так і іншими особами як представниками юридичної особи.

Самопредставництво юридичної особи - це право одноосібного виконавчого органу (керівника) чи голови (уповноваженого члена) колегіального виконавчого органу безпосередньо діяти від імені такої особи без довіреності, представляючи її інтереси в силу закону, статуту, положення.

У порядку самопредставництва юридичну особу може представляти за посадою її керівник або інші особи, повноваження яких підтверджуються відповідно до частини третьої статті 56 Господарського процесуального кодексу України.

Аналіз наведених вище законодавчих положень дає підстави для висновку, що визнання особи такою, що діє в порядку самопредставництва, необхідно, щоб у відповідному законі, статуті, положенні чи трудовому договорі (контракті) було чітко визначене її право діяти від імені такої юридичної особи (суб`єкта владних повноважень без права юридичної особи) без додаткового уповноваження (довіреності).

Касаційну скаргу від імені Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області подано Плахотною Оксаною Анатолієвною, яка діє на підставі довіреності від 05.01.2024 у порядку передоручення, відповідно до якої Остапенко Людмила Олексіївна уповноважила, в порядку передоручення, Плахотну Оксану Анатолієвну представляти інтереси Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області.

Однак до касаційної скарги не додано ні доказів, що свідчили б про наявність у Плахотної Оксани Анатолієвни статусу адвоката, а у Суду наразі відсутня технічна можливість перевірити його статус з публічних відкритих реєстрів, яка діє на підставі зазначеної довіреності від 05.01.2024, ані доказів на підтвердження того, що поіменована особа наділена повноваженнями на самопредставництво у розумінні частини третьої статті 56 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно з частиною 4 статті 290 Господарського процесуального кодексу України до касаційної скарги додаються, зокрема, документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Правові засади справляння судового збору, платники, об`єкти, розміри ставок судового збору, порядок сплати та звільнення від сплати судового збору встановлено Законом України "Про судовий збір".

За приписами статті 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до підпункту 5 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір", за подання до господарського суду касаційної скарги на рішення суду розмір ставки судового збору складає 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.

Відповідно до пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" (у редакції, чинній на час подання позовної заяви у цій справі) ставка судового збору, що підлягає сплаті при поданні позовної заяви майнового характеру, становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і та не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а з позовної заяви немайнового характеру - 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Як убачається з відомостей Єдиного державного реєстру судових рішень, позов у цій справі поданий у 2023 році, предметом якого є: 1) визнання недійсним наказу Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області Про передачу земельних ділянок державної власності у комунальну власність №16-ОТГ від 04.12.2020;

2) скасування у Державному земельному кадастрі державну реєстрацію земельних ділянок для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, а саме:

земельну ділянку площею 42,2766 га, кадастровий номер 5323886200:00:066:0001, яка знаходиться на території Харківецької сільської ради Пирятинського району (Лубенського району);

земельну ділянку площею 105,9 га, кадастровий номер 5323886200:00:066:0002, яка знаходиться на території Харківецької сільської ради Пирятинського району (Лубенського району);

земельну ділянку площею 35,2525 га, кадастровий номер 5323886200:00:066:0003, яка знаходиться на території Харківецької сільської ради Пирятинського району (Лубенського району);

3) зобов`язання Пирятинську міську раду Полтавської області повернути Філії «Гадяцьке лісове господарство» Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» (правонаступник Державного підприємства «Пирятинське лісове господарство») земельні ділянки, які перебувають у постійному користуванні підприємства, а саме:

земельну ділянку площею 42,2766 га, кадастровий номер 5323886200:00:066:0001, яка знаходиться на території Харківецької сільської ради Пирятинського району (Лубенського району);

земельну ділянку площею 105,9 га, кадастровий номер 5323886200:00:066:0002, яка знаходиться на території Харківецької сільської ради Пирятинського району (Лубенського району);

земельну ділянку площею 35,2525 га, кадастровий номер 5323886200:00:066:0003, яка знаходиться на території Харківецької сільської ради Пирятинського району (Лубенського району).

Відповідно до статті 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2023 рік", розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01.01.2023 становив 2 684, 00 грн.

Згідно з частиною 3 статті 4 Закону України "Про судовий збір" при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі застосовується коефіцієнт 0.8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Відповідно до постанови Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі №916/228/22 особи, які після 04.10.2021 подають до суду документи в електронній формі з використанням системи «Електронний суд», мають правомірні очікування, що розмір судового збору, який підлягає сплаті ними, у такому разі буде розрахований із застосуванням понижуючого коефіцієнта, що прямо передбачено в Законі України «Про судовий збір».

Касаційну скаргу подано до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду в електронній формі з використанням системи «Електронний суд», тому при поданні касаційної скарги має застосовуватись коефіцієнт 0.8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Виходячи з ціни позову та з урахуванням коефіцієнту 0.8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору, за подання касаційної скарги підлягає сплаті судовий збір у розмірі 30 060,80 грн, а саме: (2 684,00 грн *7)*200%= 37 576,00 грн*0,8.

Проте, в порушення зазначених вимог, до касаційної скарги не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку та розмірі.

У зв`язку з цим, з метою усунення допущених недоліків оформлення касаційної скарги скаржнику слід Сплатити судовий збір у сумі 30 060,80 грн, який має бути перерахований за реквізитами, що зазначені на офіційному сайті Верховного Суду в розділі "Судовий збір" та надати належні докази сплати судового збору касаційному суду.

Відповідно до частини другої статті 292 Господарського процесуального кодексу України у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 цього Кодексу, а також подана особою, яка відповідно до частини шостої статті 6 цього Кодексу зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу, про що суддя постановляє відповідну ухвалу.

Ураховуючи викладене касаційна скарга, подана без додержання відповідних вимог чинного процесуального законодавства, підлягає залишенню без руху на підставі частини 2 статті 292 Господарського процесуального кодексу України.

Виходячи з положень частини 2 статті 292 та статті 174 Господарського процесуального кодексу України, у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 цього Кодексу, така скарга залишається без руху, про що суддею-доповідачем постановляється відповідна ухвала із зазначенням строку на усунення скаржником недоліків касаційної скарги, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху.

Згідно з частиною 4 статті 174 та частиною 2 статті 292 Господарського процесуального кодексу України, якщо скаржник не усунув недоліки касаційної скарги у строк, встановлений судом, така касаційна скарга вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із касаційною скаргою.

Суд також звертає увагу скаржника, що статтею 291 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що особа, яка подає касаційну скаргу, надсилає іншим учасникам справи копії цієї скарги і доданих до неї документів, які у них відсутні, з урахуванням положень статті 42 цього Кодексу.

Однак, до касаційної скарги Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області не додано доказів надіслання копії касаційної скарги та доданих до неї документів учасникам справи відповідно до вимог статті 291 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до частини 2 статті 294 Господарського процесуального кодексу України до відкриття касаційного провадження учасники справи мають право подати заперечення проти відкриття касаційного провадження.

Неповідомлення учасника судового процесу у справі про звернення з касаційною скаргою порушує процесуальні права цього учасника, принципи рівності усіх учасників судового процесу перед законом і судом та змагальності сторін, закріплені частиною 3 статті 2 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись статтями 234, 290, 292 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області залишити без руху та надати скаржнику строк для усунення недоліків до 27.02.2024, але строк виконання цієї ухвали не може перевищувати десяти днів з дня вручення її скаржникові.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя Ю. Я. Чумак