Ухвала

від 09.02.2024 по справі 757/18070/16-ц

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

У х в а л а

9 лютого 2024 року

м. Київ

Справа № 757/18070/16-ц

Провадження № 61-856ск24

Верховний Суд у складі судді Другої судової палати Касаційного цивільного суду Гудими Д. А. ознайомився із касаційною скаргою ОСОБА_1 (далі - скаржник)

на рішення Печерського районного суду міста Києва від 21 квітня 2023 року та постанову Київського апеляційного суду від 6 грудня 2023 року

у справі за позовом ОСОБА_2 до скаржника, ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 за участю третіх осіб, які не заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору, - Відділу опіки та піклування Печерської районної у місті Києві державної адміністрації, приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Пасічник Світлани Григорівни - про встановлення факту проживання однією сім`єю як чоловіка і дружини без реєстрації шлюбу, визнання права спільної сумісної власності на майно, виключення частини спірного майна зі спадкової маси, визнання права індивідуальної власності на майно та

в с т а н о в и в :

1. 18 січня 2024 року скаржник подав до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій просить: (1) поновити строк на касаційне оскарження зазначених судових рішень; (2) скасувати їх й ухвалити нове - про відмову в задоволенні позову.

2. За змістом частини другої статті 393 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддя постановляє відповідну ухвалу. Оскільки касаційна скарга не відповідає низці вимог ЦПК України, Верховний Суд вважає, що її слід залишити без руху.

(1) Щодо вимог до змісту касаційної скарги

3. За змістом пункту 2 частини другої статті 392 ЦПК України у касаційній скарзі має бути зазначений ідентифікаційний номер облікової картки платника податків за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України особи, яка подає касаційну скаргу. Такі відомості скаржник не вказав. Написав, що йому невідомий власний ідентифікаційний номер облікової картки платника податків. Проте ЦПК України не допускає ситуації, коли скаржник не надає відповідну інформацію через те, що вона йому невідома. За наявності ідентифікаційного номера облікової картки платника податків він має його надати, у разі відсутності - надати серію і номер паспорта громадянина України.

4. За змістом пункту 3 частини другої статті 392 ЦПК України у касаційній скарзі повинно бути зазначено повне найменування (для юридичних осіб) інших учасників справи. Скаржник однією із третіх осіб у касаційній скарзі зазначив Службу у справах дітей та сім`ї Печерської районної у місті Києві державної адміністрації. Однак суди першої й апеляційної інстанцій у судових рішеннях вказали такою особою Відділ опіки та піклування Печерської районної у місті Києві державної адміністрації. Тому скаржник має уточнити відомості щодо найменування відповідної третьої особи.

5. За змістом пункту 8 частини другої статті 392 ЦПК України у касаційній скарзі повинно бути зазначено дату отримання копії судового рішення суду апеляційної інстанції, що оскаржується. До касаційної скарги додаються докази, що підтверджують дату отримання копії оскаржуваного рішення суду апеляційної інстанції, - за наявності (пункт 2 частини четвертої статті 392 ЦПК України). Скаржник у касаційній скарзі не вказав дату отримання копії оскарженої постанови апеляційного суду та не надав доказів на підтвердження цього (якщо такі докази у нього є).

(2) Щодо строку на касаційне оскарження

6. 18 січня 2024 року скаржник подав касаційну скаргу на рішення Печерського районного суду міста Києва від 21 квітня 2023 року та постанову Київського апеляційного суду від 6 грудня 2023 року, у якій просив поновити строк на їх касаційне оскарження. Підтвердження обґрунтування поважності причин пропуску строку на касаційне оскарження у касаційній скарзі відсутнє.

6.1. Касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (частина перша статті 390 ЦПК України).

6.2. Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення (частина друга статті 390 ЦПК України).

6.3. Строк на касаційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині третій статті 394 цього Кодексу (частина третя статті 390 ЦПК України).

6.4. Суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними (частина перша статті 127 ЦПК України).

6.5. 6 грудня 2023 року апеляційний суд проголосив лише вступну та резолютивну частини постанови, а повне судове рішення склав 15 грудня 2023 року. Скаржник стверджує, що він не отримав повний текст постанови апеляційного суду у день його складення, а ознайомився з ним лише після його оприлюднення в Єдиному державному реєстрі судових рішень 20 грудня 2023 року. Скаржник не підтвердив те, що апеляційний суд не надав йому оскаржену постанову у день виготовлення її повного тексту, не надіслав йому цю постанову чи надіслав, але скаржник її не отримав до 20 грудня 2023 року. Відповідна інформація може бути у матеріалах справи, яких у Верховного Суду немає. З огляду на вказане скаржник має додатково обґрунтувати поважність причини пропуску строку на касаційне оскарження.

(3) Щодо сплати судового збору

7. До касаційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону (пункт 3 частини четвертої статті 392 ЦПК України).

7.1. Скаржник додатком до касаційної скарги зазначив, зокрема, оригінал доказу сплати судового збору, однак суду його не надав. Це підтверджує акт № 78 від 22 січня 2024 року про відсутність зазначеного доказу у конверті, в якому надійшла касаційна скарга (такий акт склали начальник відділу опрацювання документів (канцелярії) управління забезпечення автоматизованого документообігу суду та двоє головних спеціалістів цього відділу). Так само відсутні копії документа про сплату судового збору для інших учасників справи. Верховний Суд звертає увагу на те, що ЦПК України не передбачає для скаржника можливості визначати, які додані до касаційної скарги матеріали не надавати іншим учасникам справи (пункт 1 частини четвертої статті 392 ЦПК України).

7.2. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом (частина друга статті 133 ЦПК України).

7.3. Судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі (частина перша статті 4 Закону України «Про судовий збір»).

7.4. За змістом підпункту 7 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання касаційної скарги на рішення суду ставка судового збору встановлюється у розмірі 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги в розмірі оспорюваної суми.

7.5. За змістом підпунктів 1 і 2 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» (у редакції, що діяла на час подання позову, - у квітні 2016 року) ставка судового збору за подання фізичною особою до суду позовної заяви майнового характеру встановлювалася у розмірі 1 відсотка ціни позову, але не менше 0,4 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 5 розмірів мінімальної заробітної плати, а за подання позовної заяви немайнового характеру - 0,4 розміру мінімальної заробітної плати.

7.6. Згідно зі статтею 8 Закону України «Про Державний бюджет України на 2016 рік» мінімальна заробітна плата у місячному розмірі з 1 січня 2016 року становила 1 378 грн.

7.7. За подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру (абзац перший частини третьої статті 6 Закону України «Про судовий збір»).

7.8. Судовий збір справляється з урахуванням загальної суми позову у разі подання позову одним позивачем до кількох відповідачів (абзац третій частини шостої статті 6 Закону України «Про судовий збір»).

7.9. Згідно з пунктом 2 частини першої статті 176 ЦПК України ціна позову визначається у позовах про визнання права власності на майно або його витребування - вартістю майна.

7.10. За змістом абзацу першого частини другої статті 6 Закону України «Про судовий збір», у разі якщо судовий збір сплачується за подання позовної заяви до суду в розмірі, визначеному з урахуванням ціни позову, а на день подання позову неможливо встановити точну його ціну, розмір судового збору попередньо визначає суд з подальшою сплатою недоплаченої суми або з поверненням суми переплати судового збору відповідно до ціни позову, встановленої судом у процесі розгляду справи.

7.11. Суд першої інстанції задовольнив позов про встановлення факту проживання однією сім`єю як чоловіка і дружини без реєстрації шлюбу, визнання права спільної сумісної власності на майно, виключення частини спірного майна зі спадкової маси, визнання права індивідуальної власності на майно в повному обсязі. Апеляційний суд залишив без змін рішення суду першої інстанції у частині задоволеної вимоги про встановлення факту проживання однією сім`єю як чоловіка і дружини без реєстрації шлюбу, а в іншій частині це рішення скасував й ухвалив нове - про часткове задоволення позову: визнав за позивачкою право власності на 1/2 частину майна, яке вона набула у період спільного проживання з ОСОБА_6 , і відмовив у задоволенні вимог про визнання майна спільним сумісним та виключення 1/2 частини цього майна зі спадкової маси. Скаржник у касаційній скарзі просить скасувати рішення судів першої й апеляційної інстанцій і відмовити у задоволенні позову.

7.12. Тому за подання касаційної скарги скаржник за попереднім підрахунком має сплатити (551,20 + 6 890,00) х 200 % = 14 882,40 грн судового збору, враховуючи те, що ця скарга стосується задоволеної вимоги немайнового характеру про встановлення факту проживання однією сім`єю як чоловіка і дружини без реєстрації шлюбу (1 378,00 х 0,4 = 551,20 грн) та вимог майнового характеру (попередній розрахунок за максимальною ставкою: 1 378,00 х 5 = 6 890,00 грн).

Реквізити для оплати: отримувач коштів: ГУК у м. Києві/Печерс. р-н/22030102; код отримувача: 37993783; банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); номер рахунку отримувача: UA288999980313151207000026007; код класифікації доходів бюджету: 22030102; найменування платежу: судовий збір (Верховний Суд, 055); призначення платежу: *;101;

---

(ідентифікаційний номер облікової картки платника податків); судовий збір за скаргою ОСОБА_1 , Верховний Суд (Касаційний цивільний суд), справа № 757/18070/16-ц).

7.13. Скаржник має надати суду документ про сплату судового збору у розмірі, визначеному законом (зокрема, враховуючи ціну позову за майновими вимогами, задоволення яких стосується касаційна скарга), разом із копіями документів, які підтверджують вартість спірного майна (за наявності), або документи, що підтверджують підстави звільнення від такої сплати. Відповідні документи скаржник повинен надати з такою кількістю їхніх копій, яка відповідає кількості учасників справи (пункти 1 і 3 частини четвертої статті 392 ЦПК України).

(4) Щодо строку на усунення недоліків касаційної скарги

8. Суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху (абзац перший частини першої статті 185 ЦПК України).

9. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху (речення перше абзацу першого частини другої статті 185 ЦПК України). Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві (речення друге частини третьої статті 185 ЦПК України).

10. Для усунення недоліків, вказаних у цій ухвалі,Верховний Суд встановлює десятиденний строк із дня її вручення скаржникові. У разі невиконання у встановлений строк вимог ухвали Верховний Суд вважатиме касаційну скаргу неподаною та поверне її скаржникові.

Керуючись статтями 185, 260, 261, 390, 392, 393 ЦПК України,

у х в а л и в :

1. Залишити без руху касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Печерського районного суду міста Києва від 21 квітня 2023 року та постанову Київського апеляційного суду від 6 грудня 2023 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 за участю третіх осіб, які не заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору, - Відділу опіки та піклування Печерської районної у місті Києві державної адміністрації, приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Пасічник Світлани Григорівни - про встановлення факту проживання однією сім`єю як чоловіка і дружини без реєстрації шлюбу, визнання права спільної сумісної власності на майно, виключення частини спірного майна зі спадкової маси, визнання права індивідуальної власності на майно.

2. Встановити для усунення недоліків касаційної скарги десятиденний строк із дня вручення цієї ухвали.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання й оскарженню не підлягає.

Суддя Д. А. Гудима