У х в а л а
18 березня 2024 року
м. Київ
Справа № 757/18070/16-ц
Провадження № 61-856ск24
Верховний Суд у складі судді Другої судової палати Касаційного цивільного суду Гудими Д. А. ознайомився із касаційною скаргоюОСОБА_1 (далі - скаржник)
на рішення Печерського районного суду міста Києва від 21 квітня 2023 року та постанову Київського апеляційного суду від 6 грудня 2023 року
у справі за позовом ОСОБА_2 до скаржника, ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 за участю третіх осіб, які не заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору, - Відділу з питань опіки, піклування та усиновлення Служби у справах дітей та сім`ї Печерської районної в місті Києві державної адміністрації, приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Пасічник Світлани Григорівни - про встановлення факту проживання однією сім`єю як чоловіка і дружини без реєстрації шлюбу, визнання права спільної сумісної власності на майно, виключення частини спірного майна зі спадкової маси, визнання права індивідуальної власності на майно та
в с т а н о в и в :
1. 18 січня 2024 року скаржник подав до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій просить: (1) поновити строк на касаційне оскарження зазначених судових рішень; (2) скасувати їх й ухвалити нове - про відмову в задоволенні позову.
2. 9 лютого 2024 року Верховний Суд у складі судді Другої судової палати Касаційного цивільного суду постановив ухвалу, згідно з якою залишив касаційну скаргу без руху та встановив для усунення недоліків останньої десятиденний строк із дня вручення копії цієї ухвали. Скаржник мав: зазначити власний ідентифікаційний номер облікової картки платника податків (за його наявності) або номер і серію його паспорта (за відсутності реєстраційного номера облікової картки платника податків); уточнити відомості щодо найменування однієї з третіх осіб, яка бере участь у справі; вказати дату отримання копії оскарженої постанови апеляційного суду та надати докази на підтвердження цього (якщо такі докази у нього є); додатково обґрунтувати поважність причин пропуску строку на касаційне оскарження; надати документ про сплату 14 882,40 грн судового збору разом із копіями документів, які підтверджують вартість спірного майна (за наявності), або документи, що підтверджують підстави звільнення від такої сплати. Відповідні документи скаржник мав надати з такою кількістю їхніх копій, яка відповідає кількості учасників справи. Копію цієї ухвали скаржник отримав 17 лютого 2024 року, що підтверджує повідомлення про вручення рекомендованого поштового відправлення.
3. 23 лютого 2024 року скаржник надіслав до Верховного Суду заяву про усунення недоліків касаційної скарги (вх. № 6781/0/220-24 від 27 лютого 2024 року), у якій:
- зазначив власний ідентифікаційний номер облікової картки платника податків;
- уточнив відомості щодо найменування однієї з третіх осіб. Зазначив цю особу як Відділ з питань опіки, піклування та усиновлення Служби у справах дітей та сім`ї Печерської районної у місті Києві державної адміністрації;
- поважність причин пропуску строку на касаційне оскарження обґрунтував так само, як у поданій 18 січня 2024 року касаційній скарзі. Вказав, що 6 грудня 2023 року апеляційний суд проголосив лише вступну та резолютивну частини постанови, а повне судове рішення склав 15 грудня 2023 року. Стверджує, що з повним текстом оскарженої постанови апеляційного суду ознайомився в Єдиному державному реєстрі судових рішень, доступ до якого був наданий лише 20 грудня 2023 року. Повний текст цієї постанови апеляційний суд не надсилав на його поштову адресу, не надавав під розписку, а електронної адреси у скаржника немає. Ознайомитися з текстом постанови раніше 19 грудня 2023 року, тобто до її реєстрації в Єдиному державному реєстрі судових рішень, було неможливо. Вказав, що Верховний Суд не позбавлений можливості витребувати з Київського апеляційного суду матеріали справи та пересвідчитись у тому, що розписки або поштових повідомлень з відміткою про отримання скаржником копії постанови суду апеляційної інстанції у матеріалах справи немає. Вважає, що має право на поновлення строку на касаційне оскарження на підставі частини другої статті 390 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України);
- зазначив, що не може надати до суду документи, які підтверджують вартість спірного майна, бо провести експертизу, не маючи документів про право власності на таке майно, неможливо. Такі документи знаходяться у позивачки, з якою відносини скаржник не підтримує.
До заяви про усунення недоліків додав:
- квитанцію до платіжної інструкції від 19 лютого 2024 року про сплату 14 882,40 грн судового збору;
- копію конверта та трекінг поштового відправлення № 0600249365650, які підтверджують отримання скаржником копії ухвали про залишення касаційної скарги без руху 17 лютого 2024 року;
- копію наказу Служби у справах дітей та сім`ї Печерської районної в місті Києві державної адміністрації від 3 квітня 2023 року № 33 «Про затвердження положення про відділи Служби у справах дітей та сім`ї Печерської районної в місті Києві державної адміністрації»;
- копії положень про юридичний відділ, про відділ з питань профілактично-виховної роботи, про відділ з питань опіки, піклування та усиновлення Служби у справах дітей та сім`ї Печерської районної в місті Києві державної адміністрації, затверджених вищезазначеним наказом;
- роздруківку з Єдиного державного реєстру судових рішень постанови Київського апеляційного суду від 6 грудня 2023 року;
- касаційну скаргу з виправленими недоліками разом із роздруківкою з Єдиного державного реєстру судових рішень постанови Київського апеляційного суду від 6 грудня 2023 року та копіями саме цих матеріалів відповідно до кількості учасників справи.
Заяву про усунення недоліків касаційної скарги й інші перелічені матеріали скаржник надав виключно для суду.
3.1. До касаційної скарги додаються копії скарги та доданих до неї матеріалів відповідно до кількості учасників справи, крім випадків, якщо така скарга та додані матеріали подаються до суду в електронній формі через електронний кабінет (речення перше пункту 1 частини четвертої статті 392 ЦПК України).
3.2. ЦПК України не передбачає для скаржника, який оскаржує судові рішення, можливості визначати, які матеріали, що додаються до касаційної скарги, не надавати іншим учасникам справи. Останні мають, зокрема, право висловитися щодо належності сплати судового збору. Більше того, якби скаржник подав заяву про усунення недоліків касаційної скарги разом із доданими до неї матеріалами в електронній формі через електронний кабінет, інші учасники справи, якщо вони мають такі кабінети, теж не були б обмежені у можливості ознайомлення з відповідною заявою та доданими до неї матеріалами.
3.3. Строки, в межах яких вчиняються процесуальні дії, встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені, - встановлюються судом (частина перша статті 120 ЦПК України). Встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду (частина друга статті 127 ЦПК України).
3.4. Скаржник не надав копії заяви про усунення недоліків касаційної скарги та додані до неї матеріали (крім касаційної скарги з виправленими недоліками і копії оскарженої постанови апеляційного суду) відповідно до кількості учасників справи. Тому є підстави для продовження процесуального строку для усунення цих недоліків касаційної скарги.
4. Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення. Строк на касаційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині третій статті 394 цього Кодексу (частини друга та третя статті 390 ЦПК України).
5. Касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 390 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, наведені нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строку або навести інші підстави для поновлення строку (абзац перший частини третьої статті 393 ЦПК України).
5.1. Верховний Суд вважає неповажними причини, які скаржник навів у касаційній скарзі та у заяві про усунення її недоліківщодо поновлення строку на касаційне оскарження. Тому залишає касаційну скаргу без руху.
5.2. За змістом приписів статей 390, 392, 393 обов`язок обґрунтувати підстави для поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження покладений на скаржника.
5.3. Скаржник не підтвердив те, що апеляційний суд не надав йому (чи його представникові) оскаржену постанову у день виготовлення її повного тексту, не надіслав йому (чи його представникові) цю постанову чи надіслав, але скаржник (його представник) її не отримав (поштою чи електронною поштою) до 20 грудня 2023 року. Відповідна інформація може бути у матеріалах справи, яких у Верховного Суду немає. Таку інформацію на запит скаржника міг також надати апеляційний суд. Однак скаржник не виявив бажання звернутися до цього суду із відповідним запитом, як і не виявив бажання ознайомитися з матеріалами справи, які стосуються надсилання постанови апеляційного суду учасникам справи, та надати Верховному Суду копії цих матеріалів для підтвердження заяви про поновлення строку на касаційне оскарження вказаної постанови.
5.4. Натомість скаржник зауважив, що «касаційний суд не позбавлений можливості витребувати з Київського апеляційного суду матеріали справи № 757/18070/16-ц та пересвідчитись у тому, що розписки про отримання копій судового рішення та поштові повідомлення з відміткою про отримання Відповідачем-1 [скаржником] оскаржуваної постанови у матеріалах справи відсутні».
По-перше, за змістом частини сьомої статті 394 ЦПК України суддя-доповідач вирішує питання про витребування матеріалів справи лише під час постановлення ухвали про відкриття касаційного провадження, коли немає підстав для залишення касаційної скарги без руху, її повернення чи відмови у відкритті касаційного провадження, а не на стадії з`ясування наявності підстав для поновлення строку на касаційне оскарження. Тому вказане зауваження скаржника суд розцінює як небажання виконати процесуальний обов`язок, який покладений на скаржника згідно з ЦПК України й ухвалою від 9 лютого 2024 року.
По-друге, стверджувана відсутність у матеріалах справи інформації про те, що саме скаржник не отримав копію постанови апеляційного суду не виключає наявність відомостей про те, що таку копію представник скаржника міг отримати раніше, ніж 20 грудня 2023 року. Так, згідно з копією листа Київського апеляційного суду від 19 грудня 2023 року № 757/18070/16-ц/144289/2023, яку надав разом із заявою про усунення недоліків касаційної скарги відповідач ОСОБА_4 , цей суд надіслав представнику скаржника - адвокатові Туру В. Г. - на електронну пошту копію оскарженої постанови.
5.5. Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави (частина перша статті 2 ЦПК України).
5.6. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі (частина друга статті 2 ЦПК України).
5.7. Неприпустимість зловживання процесуальними правами є однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства (пункт 11 частини третьої статті 2 ЦПК України).
5.8. За змістом пунктів 1, 4 - 7, частини другої статті 43 ЦПК України учасники справи зобов`язані: виявляти повагу до суду; подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази;надавати суду повні і достовірні пояснення з питань, які ставляться судом; виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки; виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом.
5.9. Учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається (частина перша статті 44 ЦПК України). Перелік дій, що суперечать завданню цивільного судочинства та які залежно від конкретних обставин суд може визнати зловживанням процесуальними правами, не є вичерпним (частина друга вказаної статті).
5.10. Якщо подання скарги, заяви, клопотання визнається зловживанням процесуальними правами, суд з урахуванням обставин справи має право залишити без розгляду або повернути скаргу, заяву, клопотання (частина третя статті 44 ЦПК України).
5.11. Верховний Суд застерігає скаржника від дій, які суд може визнати зловживанням процесуальними правами. Скаржник не може ігнорувати вимоги пунктів 1, 4 - 7, частини другої статті 43, частини першої статті 44 ЦПК України, зокрема не може надавати суду недостовірну чи неповну інформацію, стверджувати про відсутність у нього необхідної інформації, яка є у матеріалах справи, учасником якої є скаржник, та перекладати на Верховний Суд обов`язок зі збирання доказів для поновлення скаржникові строку на касаційне оскарження.
5.12. З огляду на викладене скаржник має право звернутися до суду касаційної інстанції та згідно з абзацом першим частини третьої статті 393 ЦПК України навести у заяві про поновлення строку на касаційне оскарження обґрунтовані підстави для такого поновлення.
6. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або наведені підстави для поновлення строку касаційного оскарження визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті касаційного провадження на підставі пункту 4 частини другої статті 394 цього Кодексу (абзац другий частини третьої статті 393 ЦПК України).
7. Для усунення недоліків, вказаних у цій ухвалі, Верховний Суд встановлює десятиденний строк із дня її вручення скаржникові. У разі невиконання у встановлений строк вимог ухвали Верховний Суд відмовить скаржникові у відкритті касаційного провадження.
Керуючись статтями 260, 261, 390, 392, 393 ЦПК України,
у х в а л и в :
1. Залишити без руху касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Печерського районного суду міста Києва від 21 квітня 2023 року та постанову Київського апеляційного суду від 6 грудня 2023 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 за участю третіх осіб, які не заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору, - Відділу з питань опіки, піклування та усиновлення Служби у справах дітей та сім`ї Печерської районної в місті Києві державної адміністрації, приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Пасічник Світлани Григорівни - про встановлення факту проживання однією сім`єю як чоловіка і дружини без реєстрації шлюбу, визнання права спільної сумісної власності на майно, виключення частини спірного майна зі спадкової маси, визнання права індивідуальної власності на майно.
2. Встановити для усунення недоліків касаційної скарги десятиденний строк із дня вручення цієї ухвали.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання й оскарженню не підлягає.
Суддя Д. А. Гудима
Суд | Касаційний цивільний суд Верховного Суду |
Дата ухвалення рішення | 18.03.2024 |
Оприлюднено | 28.03.2024 |
Номер документу | 117946603 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із сімейних відносин, з них |
Цивільне
Касаційний цивільний суд Верховного Суду
Гудима Дмитро Анатолійович
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні