Постанова

від 01.02.2024 по справі 2-7/10

ВОЛИНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 2-7/10 Головуючий у 1 інстанції: Ференс-Піжук О. Р. Провадження № 22-ц/802/140/24 Доповідач: Матвійчук Л. В.

ВОЛИНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 лютого 2024 року місто Луцьк

Волинський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого - судді Матвійчук Л. В.,

суддів - Федонюк С. Ю., Осіпука В. В.,

з участю секретаря судового засідання Губарик К. А.,

боржника ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за заявою ОСОБА_1 про визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню, та скасування заходів примусового виконання рішення суду по цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , Малого приватного підприємства «Берізка» про стягнення заборгованості за кредитним договором за апеляційною скаргою боржника ОСОБА_1 на ухвалу Нововолинського міського суду Волинської області від 25 жовтня 2023 року,

В С Т А Н О В И В:

У червні 2023 року ОСОБА_1 звернувся до суду із зазначеною заявою, обґрунтовуючи вимоги тим, що у провадженні Нововолинського міського суду Волинської області перебувала цивільна справа № 2-7/10 за позовом Публічного акціонерного товариства (далі ПАТ) «УкрСиббанк» до нього, ОСОБА_2 , Малого приватного підприємства (далі МПП) «Берізка» про стягнення боргу за договором кредитування № 11104249000 від 22 грудня 2006 року. Рішенням Нововолинського міського суду Волинської області від 29 квітня 2010 року позов ПАТ «УкрСиббанк» задоволено та стягнуто в солідарному порядку з нього та інших відповідачів на користь банку 692 687 грн 67 коп. заборгованості за договором кредитування.

На виконання рішення суду 11 серпня 2010 року Нововолинським міським судом Волинської області виданий виконавчий лист у цивільній справі №2-7/10, який в подальшому банком було пред`явлено до примусового виконання у ВДВС Нововолинського міського управління юстиції та 23 листопада 2010 року заступником начальника ВДВС Нововолинського міського управління юстиції відкрито виконавче провадження № 22767390, у якому боржниками були ОСОБА_1 та МПП «Берізка». Цією постановою державного виконавця накладено арешт на все його майно у межах суми 692 687 грн 67 коп., що підлягала до стягнення.

Боржник зазначав, що виконавчі дії були вчинені державним виконавцем у період касаційного оскарження рішення Нововолинського міського суду Волинської області від 29 квітня 2010 року, за наслідками якого ухвалою Верховного Суду України від 02 березня 2011 року його касаційну скаргу та МПП «Берізка» було задоволено частково та рішення Нововолинського міського суду від 29 квітня 2010 року і ухвалу Апеляційного суду Волинської області від 29 липня 2010 року в частині задоволення позовних вимог ПАТ «УкрСиббанк» до МПП «Берізка» про стягнення заборгованості за кредитним договором та судових витрат скасовано, провадження у справі в цій частині закрито. Вважає, що виконавчий лист від 11 серпня 2010 року справі № 2-7/10 є таким, що втратив свою чинність та припинив свою дію 02 березня 2011 року.

Також вказував, що ухвала Верховного Суду України надсилалася на адресу ВДВС Нововолинського міського управління юстиції, а відділом не вчинялися дії відповідно до МПП «Берізка» про стягнення заборгованості за кредитним договором і питання закриття провадження у цій частині справи, оскільки підприємство не може бути солідарним боржником у ВП № 22767390. Проте, як вбачається з інформації про вказане виконавче провадження, ВДВС Нововолинського міського управління юстиції 25 червня 2011 року винесено постанову про арешт коштів боржника зі зверненням стягнення на кошти на рахунках боржника.

30 грудня 2016 року Нововолинським міським судом Волинської області у цивільній справі № 2-7/10 винесено постанову про заміну сторони виконавчого провадження, а саме стягувача ПАТ «УкрСиббанк» замінено на Товариство з обмеженою відповідальністю (далі ТОВ) «Кей-Колект» у зв`язку з переходом до вказаного товариства прав кредитора відповідно до договору факторингу №1 від 12 грудня 2011 року в частині стягнення заборгованості з нього як боржника.

13 жовтня 2017 року заступником начальника ВДВС Нововолинського міського управління юстиції у ВП № 22767390 винесено постанову про повернення виконавчого листа № 2-7/10 від 11 серпня 2010 року стягувачу без подальшого виконання на підставі п. 1 ч. 1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження», оскільки згідно довідки № 13/1-17/733066/1 від 13 жовтня 2017 року, засвідченої ТОВ «Кей-Колект» заборгованість по споживчому кредитному договору № 11104249000 від 22 грудня 2006 року ОСОБА_1 погашена самостійно в повному обсязі без застосування ВДВС примусових заходів виконання виконавчого листа № 2-7/10 від 11 серпня 2010 року, а тому відсутні правові підстави на отримання 10% винагороди, а стягувач ТОВ «Кей-Колект» не має претензій щодо подальшого виконання.

Крім того, стягувач ТОВ «Кей-Колект» не скористався правом на повторне пред`явлення до виконання виконавчого листа № 2-7/10 від 11 серпня 2010 року протягом строків, визначених ст. 12 Закону України «Про виконавче провадження». Строк повторного пред`явлення до виконання виконавчого листа закінчився 13 жовтня 2020 року, а питання про поновлення строку пред`явлення виконавчого документа до виконання судом не розглядалося, вказаний виконавчий лист неможливо виконати у зв`язку з попереднім належним та добровільним виконанням ним як основним боржником кредитних зобов`язань перед правонаступником ПАТ «УкрСиббанк» - ТОВ «Кей-Колект».

Ураховуючи наведене, боржник ОСОБА_1 просив суд визнати виконавчий лист Нововолинського міського суду Волинської області № 2-7/10, виданий 11 серпня 2010 року, таким, що не підлягає виконанню повністю у зв`язку з добровільним виконанням ним як основним боржником кредитної заборгованості; зобов`язати Нововолинський ВДВС у Володимирському районі Волинської області зняти арешт, накладений на все рухоме і нерухоме майно (кошти), яке належить йому, виключити відомості про нього як про боржника з Єдиного реєстру боржників, скасувати всі вжиті заходи щодо примусового виконання виконавчого листа, виданого Нововолинським міським судом Волинської області № 2-7/10 від 11 серпня 2010 року.

Ухвалою Нововолинського міського суду Волинської області від 25 жовтня 2023 року у задоволенні заяви ОСОБА_1 відмовлено.

Не погоджуючись із ухвалою суду першої інстанції, боржник ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, у якій покликаючись на неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, просить її скасувати та ухвалити нове судове рішення про задоволення його заяви.

У відзиві на апеляційну скаргу Володимирський ВДВС у Володимирському районі Волинської області ЗМУ МЮ, вважаючи оскаржувану ухвалу правильною по суті та справедливою, просив вказану апеляційну скаргу залишити без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції - без змін.

Згідно із частинами 1, 2 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Заслухавши пояснення сторін по справі, третьої особи, дослідивши обставини справи та перевіривши їх доказами, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Судом першої інстанції встановлено, що рішенням Нововолинського міського суду Волинської області від 29 квітня 2010 року у цивільній справі №2-7/10 за позовом ПАТ «УкрСиббанк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , МПП «Берізка» про стягнення боргу за кредитними договорами стягнуто солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь ПАТ «УкрСиббанк» 152 071 грн 93 коп. заборгованості за кредитним договором від 11 вересня 2006 року; стягнуто солідарно з ОСОБА_1 та МПП «Берізка» на користь ПАТ «УкрСиббанк» 692 687 грн 67 коп. боргу за кредитним договором № 11104249000 від 22 грудня 2006 року. Рішення суду набрало законної сили 29 липня 2010 року.

На виконання рішення суду 11 серпня 2010 року Нововолинським міським судом Волинської області видано виконавчий лист № 2-7/10 про стягнення в солідарному порядку з ОСОБА_1 та МПП «Берізка» на користь ПАТ «УкрСиббанк» 692 687 грн 67 коп., який в подальшому 18 листопада 2010 року стягувачем було пред`явлено на виконання до ВДВС Нововолинського міського управління юстиції, правонаступником якого є Володимирський ВДВС у Володимирському районі Волинської області ЗМУ МЮУ.

23 листопада 2010 року заступником начальника ВДВС Нововолинського міського управління юстиції винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 22767390 щодо примусового стягнення солідарно з ОСОБА_1 та МПП «Берізка» на користь ПАТ «УкрСиббанк» 692 687 грн 67 коп. боргу. При цьому, в п. 2 вказаної постанови про відкриття виконавчого провадження, державний виконавець встановив боржнику ОСОБА_1 строк для добровільного виконання вимог виконавчого документа та пред`явлення виконавцю платіжного документа про оплату боргу в строк до 30 листопада 2010 року. Одночасно постановлено, при невиконанні рішення в наданий для добровільного виконання строк, виконати його в примусовому порядку зі стягненнями з боржника виконавчого збору та витрат, пов`язаних з провадженням виконавчих дій (п. 3 постанови) та накладено арешт на все майно, що належить ОСОБА_1 у межах суми, що підлягає до примусового стягнення, що становить 692 687 грн 67 коп.

Як вбачається з постанови державного виконавця від 04 травня 2011 року про закінчення виконавчого провадження № 22767898, на примусовому виконанні також перебував окремий виконавчий лист № 2-7/10 від 11 серпня 2010 року, виданий Нововолинським міським судом Волинської області про стягнення з боржника МПП «Берізка» на користь ПАТ «УкрСиббанк» 566 грн 67 коп. сплаченого судового збору та 10 грн витрат на інформаційно-технічне забезпечення, всього на суму 576 грн 67 коп. У зв`язку з постановленням Верховним Судом України 02 березня 2011 року ухвали, якою було скасовано рішення Нововолинського міського суду Волинської області від 29 квітня 2010 року та ухвалу апеляційного суду в частині задоволення позовних вимог до МПП «Берізка», виконавче провадження № 22737898 щодо примусового стягнення з МПП «Берізка» на суму 576 грн 67 коп. закрито на підставі п. 4 ч. 1 ст. 49 Закону України «Про виконавче провадження», припинено чинність арешту майна та скасовано інші заходи примусового виконання щодо МПП «Берізка», про що було повідомлено ОСОБА_1 листом № 11307 від 01 липня 2011 року.

З інформації від 31 травня 2023 року про виконавче провадження №22767390 слідує, що у наданий для добровільного виконання строк вимоги виконавчого документа не були виконані боржником, у зв`язку з чим проводилися виконавчі дії щодо примусового виконання, а саме: 25 червня 2011 року (тобто після перегляду справи касаційної інстанцією 02 березня 2011 року) державним виконавцем було звернуто стягнення на кошти на рахунках боржника ОСОБА_1 та винесено постанову про арешт коштів боржника на рахунках банківських установ; 04 листопада 2013 року винесено постанови про стягнення виконавчого збору у розмірі 69 268 грн 77 коп. та про арешт коштів боржника з метою забезпечення його стягнення.

Ухвалою Нововолинського міського суду Волинської області від 30 листопада 2016 року замінено стягувача у виконавчому провадженні по цивільній справі № 2-7/10 ПАТ «УкрСиббанк» на ТОВ «Кей-Колект».

Судом також встановлено, що станом на дату ухвалення рішення про заміну сторони виконавчого провадження, тобто на 30 грудня 2016 року, виконавчий лист № 2-7/10 від 11 серпня 2010 року не був виконаний та заборгованість за договором кредитування з дати набуття рішенням суду законної сили, тобто упродовж 6 років, боржником в добровільному порядку погашена не була, у зв`язку з чим здійснювалися виконавчі дії, спрямовані на примусове виконання судового рішення про стягнення суми основного боргу, а також щодо стягнення витрат виконавчого провадження.

З довідки № 13/10/17/33066/1 від 13 жовтня 2017 року, виданої ТОВ «Кей-Колект» вбачається, що станом на 11 жовтня 2017 року у ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором № 11104249000 від 22 грудня 2006 року погашена, претензій щодо виконання ТОВ «Кей-Колект» не має. Разом з тим, із вказаної довідки не вбачається, яким чином та за рахунок яких коштів здійснено погашення заборгованості, не зазначено, що вказана заборгованість погашена боржником добровільно, копію відповідного платіжного доручення про перерахування ОСОБА_1 грошових коштів на користь стягувача не надано та не долучено боржником до своєї заяви на підтвердження її доводів та викладених обставин.

13 жовтня 2017 року державним виконавцем у виконавчому провадженні № 22767390 винесено постанову про повернення виконавчого документа, а саме виконавчого листа № 2-7/10 від 11 серпня 2010 року стягувачу ТОВ «Кей-Колект» на підставі заяви представника останнього про повернення виконавчого документа без його подальшого виконання, згідно з якою вказаний виконавчий лист було повернуто; припинено чинність арешту майна боржника ОСОБА_1 та скасовано заходи примусового виконання рішення. Постанову про стягнення виконавчого збору та постанову про стягнення витрат виконавчого провадження виділено в окреме виконавче провадження; встановлено строк повторного пред`явлення документа до виконання до 13 жовтня 2020 року та роз`яснено порядок оскарження прийнятого рішення.

Згідно з інформацією начальника Володимирського ВДВС у Володимирському районі Волинської області ЗМУ МЮ від 28 серпня 2023 року, на виконанні у відділі знаходиться ВП № 54916108 від 17 жовтня 2017 року, в якому здійснюється примусове виконання постанови від 04 листопада 2013 року про стягнення з боржника ОСОБА_1 виконавчого збору у розмірі 69 268 грн 77 коп. в межах виконавчого провадження № 22767390 при примусовому виконанні виконавчого листа № 2-7/10, виданого 11 серпня 2010 року Нововолинським міським судом Волинської області про стягнення солідарно з ОСОБА_1 , МПП «Берізка» на користь АТ «УкрСиббанк» 692 687 грн 67 коп. боргу за договором кредиту № 11104249000 від 22 грудня 2006 року (а.с.44).

Також з наданої ОСОБА_1 інформаційної довідки № 341429500 від 03 серпня 2023 року з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта-юридичної особи МПП «Берізка» вбачається, що арешт на нерухоме майно суб`єкта накладався постановою заступника начальника ДВС Нововолинського міського управління юстиції Волинської області № 16878 від 01 жовтня 2009 року, а також постановою заступника начальника ДВС Нововолинського міського управління юстиції Волинської області від 20 червня 2011 року. Отже, майно МПП «Берізка» арештовано з 2009 року.

Пунктом 9 ч. 2 ст. 129 Конституції України, ст. 18 ЦПК України визначено, що однією з основних засад судочинства є обов`язковість рішень суду.

Згідно з ст. 18 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України.

Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини право на виконання рішення, яке виніс суд, є невід`ємною частиною «права на суд», а ефективний захист сторони у справі, а отже, і відновлення справедливості, передбачає зобов`язання адміністративних органів виконувати рішення (наприклад, п. 41 рішення у справі «Горнсбі проти Греції» від 19 березня 1997 року).

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження є завершальною стадією судового провадження.

Частиною 1 ст. 432 ЦПК України передбачено, що суд, який видав виконавчий лист, може за заявою стягувача або боржника виправити помилку, допущену при його оформленні або видачі, чи визнати виконавчий лист таким, що не підлягає виконанню.

Зі змісту ч. 2 ст. 432 ЦПК України слідує, якщо обов`язок боржника відсутній повністю чи частково у зв`язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин, суд визнає виконавчий лист таким, що не підлягає виконанню повністю або частково.

Водночас словосполучення «або з інших причин» не стосується припинення обов`язку боржника, який підлягає виконанню, а є іншими причинами, наприклад, в апеляційному чи касаційному порядку скасовано чи змінено рішення суду, або ж у зв`язку з нововиявленими обставинами, а виконавчий лист ще не виконаний.

Матеріально-правові підстави для припинення цивільно-правових зобов`язань передбачені главою 50 розділу 1 книги п`ятої ЦК і можуть припинятися, зокрема, внаслідок добровільного виконання обов`язку боржником поза межами виконавчого провадження, припиненням зобов`язання переданням відступного, зарахуванням, за домовленістю сторін, прощенням боргу, неможливістю виконання.

Процесуальними підставами для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, є обставини, що свідчать про помилкову видачу судом виконавчого листа, зокрема, видача виконавчого листа за рішенням, яке не набрало законної сили (крім тих, що підлягають негайному виконанню); коли виконавчий лист виданий помилково за рішенням, яке взагалі не підлягає примусовому виконанню; видача виконавчого листа на підставі ухвали суду про затвердження мирової угоди, яка не передбачала вжиття будь-яких примусових заходів або можливості її примусового виконання і, як наслідок, видачі виконавчого листа; помилкової видачі виконавчого листа, якщо вже після видачі виконавчого листа у справі рішення суду було скасоване; видачі виконавчого листа двічі з одного й того ж питання у разі віднайдення оригіналу виконавчого листа вже після видачі його дубліката; пред`явлення виконавчого листа до виконання вже після закінчення строку на пред`явлення цього листа до виконання.

Зазначені у ч. 2 ст. 432 ЦПК України інші причини для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, припинення обов`язку боржника, який підлягає виконанню, не стосуються.

Як встановлено судом першої інстанції, боржник ОСОБА_1 всупереч ст. 81 ЦПК України не надано будь-яких доказів, які підтверджують наявність накладеного арешту на його нерухоме майно або банківські рахунки у виконавчому провадженні № 22767390 на момент звернення до суду із заявою про визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню та скасування заходів примусового виконання рішення суду. Як уже було встановлено судом першої інстанції і це слідує з матеріалів справи, державним виконавцем у виконавчому провадженні № 22767390 13 жовтня 2017 року винесено постанову про повернення виконавчого листа № 2-7/10 від 11 серпня 2010 року стягувачу та припинено чинність арешту майна боржника ОСОБА_1 , скасовано заходи примусового виконання рішення.

Водночас обставини на які посилається боржник не ототожнюються з підставами для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню.

Отже, оскільки підстави, наведені боржником у поданій заяві з метою визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, до зазначених у ч. 2 ст. 432 ЦПК України матеріально-правових чи процесуально-правових підстав не відносяться, тому колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції обґрунтовано відмовив у задоволенні заяви ОСОБА_1 .

Доводи апеляційної скарги боржника про наявність підстав для визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню з підстав заявлених у заяві не знайшли свого підтвердження.

Суд також дійшов цілком обґрунтованого висновку про відсутність підстав для задоволення вимоги боржника ОСОБА_1 про зобов`язання Володимирського ВДВС у Володимирському районі Волинської області ЗМУ МЮ, зняти арешт, накладений на все рухоме і нерухоме майно (кошти), яке йому належить, виключити відомості про боржника з Єдиного реєстру боржників, скасувати всі вжиті заходи щодо примусового виконання виконавчого листа, оскільки обставини, на які він покликався не підтверджені належними та допустимими доказами, наявність арешту на час звернення із заявою не доведено, а з наявних у матеріалах справи доказів встановлено, що державним виконавцем чинність арешту майна боржника ОСОБА_1 припинена та скасовано заходи примусового виконання рішення з 13 жовтня 2017 року одночасно з винесенням постанови про повернення виконавчого листа стягувачу.

Таким чином, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що ухвала суду про відмову у задоволенні заяви ОСОБА_1 про визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню, скасування заходів примусового виконання рішення суду є законною та обґрунтованою.

Наведені боржником в апеляційній скарзі доводи щодо невідповідності ухвали суду першої інстанції фактичним обставинам справи, порушення судом норм матеріального та процесуального права, повністю спростовуються вищенаведеними висновками суду першої інстанції, встановленими у справі обставинами і не впливають на законність ухвали суду.

Доводи апеляційної скарги фактично зводяться до переоцінки доказів та незгоди боржника з висновками суду першої інстанції, є подібними доводам, які викладені у заяві, мотивована відповідь на які надана судом першої інстанції, а тому не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.

Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі наведеного, колегія суддів вважає, що ухвала суду першої інстанції постановлена з додержанням норм матеріального та процесуального права. Підстави для її скасування відсутні.

Керуючись ст. ст. 367, 368, 374, 375, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу боржника ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Ухвалу Нововолинського міського суду Волинської області від 25 жовтня 2023 року у цій справі залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду упродовж тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий-суддя

Судді: