Рішення

від 12.02.2024 по справі 280/10912/23

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

12 лютого 2024 року (10:20)Справа № 280/10912/23 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді КалашникЮ.В., розглянув за правилами спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні адміністративну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Порошкові фарби України» (02175, м.Київ, Харківське шосе, буд.56, кв. 508, код ЄДРПОУ 38731876) до Запорізької митниці (69041, м.Запоріжжя, вул. Синенка Сергія, 12, код ЄДРПОУ 44005647) про визнання протиправним та скасування рішення,

ВСТАНОВИВ:

28.12.2023 до Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Порошкові фарби України» (далі позивач, або ТОВ «Порошкові фарби України») до Запорізької митниці (далі - відповідач), в якій позивач просить: визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів №UA112080/2023/000036/2 від 19.12.2023.

На обґрунтування позовних вимог позивач посилається на приписи Митного кодексу України та зазначає, що ним надано всі необхідні документи на підтвердження заявленої митної вартості товару, який переміщується через митний кордон України, які відповідають характеру угоди, а посилання митного органу на виявлені під час перевірки поданих документів розбіжності є безпідставними. З урахуванням вищезазначеного просить позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Ухвалою суду від 02.01.2024 відкрито спрощене позовне провадження без виклику сторін.

15.01.2024 до суду від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву (вх.№2166), в якому представник відповідача позовні вимоги не визнає, зокрема зазначає, що в поданих позивачем документах на підтвердження заявленої митної вартості імпортованого товару було виявлено недоліки, у зв`язку з чим витребувано додаткові документи, які не були надані позивачем в повному обсязі. Зазначає, що позивачем не підтверджено заявлену митну вартості імпортованого товару, що зумовило відсутність підстав для оформлення товару за визначеною декларантом митною вартістю. Крім того, відповідач вказав на те, що митним органом у встановленому законом порядку було встановлено, що вартість імпортованого позивачем товару є вищою ніж заявлена, що зумовило прийняття рішення про коригування митної вартості товарів. З урахуванням вищезазначеного просить відмовити у задоволенні позовних вимог.

Згідно зі ст. 258 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Згідно з ч. 4 ст. 243 КАС України, судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.

Згідно з ч. 4 ст. 229 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Таким чином, суд визнав за доцільне вирішити справу за наявними в ній матеріалами, в порядку письмового провадження.

Суд, оцінивши повідомлені обставини та наявні у справі докази у їх сукупності, встановив наявність достатніх підстав для прийняття законного та обґрунтованого рішення у справі.

Розглянувши матеріали справи, судом встановлені наступні обставини.

24.07.2023 між ТОВ «Порошкові фарби України» (Покупець) та компанією «IBNUL TRADING HOUSE», Бангладеш (Продавець) укладено контракт №240723-01, за умовами якого Продавець продає, а Покупець купує товари, перелічені в Додатках, що є невід`ємною частиною даного договору, на умовах, обумовлених у додатках. Мета придбання товару для реалізації товару. Усі умови контракту повинні відповідати умовам «ІНКОТЕРМС» 2010. Визначення загальної суми контракту відбувається відповідно до вартості поставленого товару в кожному окремому Додатку до цього контракту. Ціна товару, включаючи упаковку та маркування наведено у Додатках до цього контракту. Під час дії контракту ціни можуть змінюватися, зміни узгоджуються та фіксуються у письмовій формі у Додатках до контракту. Валюта контракту Долар США (а.с.19-20).

18.12.2023, декларантом ТОВ «Порошкові фарби України» до митного контролю та митного оформлення надіслано засобами електронного зв`язку згідно з ст. 257 Митного кодексу України митні декларації (далі - МД) в режимі ІМ 40 за № 23UA112080013022U0 на 19 товарів (одяг в асортименті).

Митну вартість товару позивачем визначено виходячи з ціни контракту згідно вимог п.1 ч.1 ст.57 Митного кодексу України за основним методом, зазначеним у ст.58 Митного кодексу України на підставі наданих документів.

На підтвердження обґрунтованості заявленої позивачем митної вартості товару, зазначеної у митній декларації № 23UA112080013022U0 від 18.12.2023, ТОВ «Порошкові фарби України» надано митному органу наступні документи: пакувальний лист № б/н від 24.07.2023; рахунок-фактура (інвойс) № IBNUL-PCU-01/2023 від 24.07.2023; коносамент №CLLGDY2310622 від 23.10.2023; автотранспортна накладна № 2241 від 08.12.2023; супровідний документ Т1 № 23PL322010NS6BXIH4 від 08.12.2023; сертифікат про походження товару № MCCI2312130487 від 13.12.2023; банківські платіжні документи №2 від 24.08.2023, № 3 від 11.09.2023; довідки про транспортні витрати № 08/12 та № 241 від 08.12.2023; зовнішньоекономічний договір (контракт) №240723-01 від 24.07.2023; доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) № 1 від 08.08.2023 та від 24.07.2023, № 2 від 24.09.2023; довідка опис № 11.12.2023; договір-заявка № 0412-1 від 04.12.2023; заявка № 2224 від 15.10.2023; лист №25072023-01/1 від 25.07.2023; копії митної декларації країни відправлення №00001345/001424/2023 від 04.10.2023 та №C1622410 від 18.10.2023; договори про надання транспортних послуг №104 від 26.09.2022, №0112 від 01.12.2023; договір транспортного експедирування №05.10.2023/1232-1 ОД від 05.10.2023.

За результатами формато-логічного контролю автоматизованою системою аналізу ризиків за ЕМД було згенеровано обов`язкову форму контролю правильності визначення митної вартості товарів.

Так, при здійсненні контролю правильності визначення митної вартості товарів, митний орган дійшов висновку, що документи, які надані до митного оформлення товару містять розбіжності та не містять усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, а саме:

1) У інвойсі від 24.07.2023 №IBNUL-PCU-01/2023 не вказано номер та дату контракту згідно якого здійснюється дана поставка.

2) Відповідно до п.2.2 контракту від 24.07.2023 №240723-01, у вартість товару включені витрати на пакування та маркування, але відсутні документи в яких виділено вартість пакування, маркування, що унеможливлює перевірку складових митної вартості (неможливість виділення із заявленої ціни товару вартість тари, пакування, маркування, що не дає можливості перевірити й оцінити фактурну (дійсну) вартість товару, а також установити фактичний розмір витрат, з урахуванням яких було сформовано митну вартість оцінюваного товару).

3) В копії митної декларації країни відправлення від 04.10.2023 №00001345/001424/2023 зазначено умови поставки FOB, без зазначення географічного пункту. Згідно Додатку №1 від 24.07.2023 до контракту від 24.07.2023 №240723-01 поставка здійснюється на умовах FOB Chittagong.

4) Згідно п. 13 заявки про надання транспортно-експедиційних послуг від 15.10.2023 №2224 оплата фрахту здійснюється до суднозаходу, за 7 днів до прибуття в порт призначення, локальні витрати +авто - у день перевантаження вантажу на авто. До митного оформлення не надано платіжні документи, які б підтвердили таку передплату послуг експедитора. Також, на заявці про надання транспортно-експедиційних послуг від 15.10.2023 №2224 наявна печатка та підпис замовника - ТОВ «Порошкові фарби України», печатка та підпис Експедитора відсутні.

5) Довідка з транспортних витрат від 08.12.2023 № 08/12 не містить посилання на договір транспортно - експедиційного обслуговування.

6) У CMR від 08.12.2023 № 2241 зазначено дату інвойсу 27.07.2023, але до митного оформлення надано інвойс 24.07.2023 №IBNUL-PCU-01/2023.

7) До митного оформлення надано довідку про транспортні витрати від 08.12.2023 №08/12, в якій зазначено вартість транспортних витрат (що є складовою митної вартості) у гривні. При цьому, у Договорі-Заявці від 04.12.2023 № 0412-1 зазначено вартість транспортних витрат у валюті євро (по курсу НБУ на день оплати рахунку) та як термін оплати зазначено день розвантаження. Оскільки, факту розвантаження на дату видання довідки про транспортні витрати не відбулося та за умовами Договору-Заявки рахунок на оплату транспортних витрат не видано, неможливо співставити суми витрат на транспортування, що зазначені у довідці про транспортні витрати та наданій до митного оформлення Договору-Заявки.

Враховуючи викладене, згідно вимог ч.3 ст.53 МК України позивачу повідомлено про необхідність протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи, що підтверджують заявлену митну вартість та обраний метод її визначення, а саме: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) виписку з бухгалтерської документації; 4) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 5) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини. Також повідомлено, що згідно ч.6 ст.53 МК України декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.

Декларант від подання до митного органу додаткових документів відмовився.

19.12.2023 відповідачем прийнято рішення про коригування митної вартості товару №UA112080/2023/000036/2, в якому зазначено, що метод визначення митної вартості за ціною договору щодо товарів, які імпортуються (вартість операції) не може бути застосований через те, що декларантом заявлено неповні відомості про митну вартість товарів, у відповідності до вимог п.2 ч.6 ст.54 МК України. Митна вартість товару, що імпортується, визначається із застосуванням резервного методу згідно наявної у митниці інформації, з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами й положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (ГАТТ). Враховуючи вимоги ч.2 ст.64 МК України використана наявна в митниці інформація щодо раніше визнаних митних вартостей для товару №1 з розрахунку 3,05 USD/шт (за МД від 27.10.2023 №23UA100100450189U8, від 18.12.2023 №23UA100100455177U3, від 17.11.2023 №23UA100100452285U6), товару №2 з розрахунку 2,47 USD/шт (за МД від 11.12.2023 №23UA100100454310U3), товару №3 з розрахунку 1,95 USD/шт (за МД від 21.10.2023 №23UA205030020051U2), товару №5 з розрахунку 5,3 USD/шт (за МД від 21.11.2023 №23UA100100452568U6), товару №6 з розрахунку 2,05 USD/шт (за МД від 17.11.2023 №23UA100100452285U6, від 15.12.2023 №23UA100100454911U6), товару №7 з розрахунку 7,55 USD/кг (за МД від 29.11.2023 № 23UA100100453316U4, від 27.10.2023 №23UA100100450189U8, від 29.09.2023 №23UA100100446714U4), товару №8 з розрахунку 3,05 USD/шт (за МД від 17.11.2023 № 23UA100100452285U6, від 18.10.2023 №23UA100100448957U1, від 29.09.2023 №23UA100100446714U4, від 15.12.2023 №23UA100100454911U6), товару №9 з розрахунку 2,55 USD/шт (за МД від 09.10.2023 №23UA100100447743U2, від 29.11.2023 №23UA100100453318U2, від 29.09.2023 №23UA100100446714U4, від 25.09.2023 №23UA100100446107U3), товару №10 з розрахунку 7,55 USD/кг (за МД від 29.11.2023 № 23UA100100453318U2, від 11.12.2023 №23UA100100454310U3), товару №11 з розрахунку 7,55 USD/кг (за МД від 29.11.2023 №23UA100100453318U2), товару №13 з розрахунку 1,55 USD/шт (за МД від 21.11.2023 №23UA100100452568U6), товару №14 з розрахунку 7,55 USD/кг (за МД від 17.11.2023 №23UA100100452285U6, від 27.10.2023 №23UA100100450189U8, від 25.10.2023 №23UA100100449835U0), товару №15 з розрахунку 7,55 USD/кг (за МД від 25.10.2023 №23UA100100449835U0), товару №16 з розрахунку 2,05 USD/шт (за МД від 17.11.2023 №23UA100100452285U6), товару №17 з розрахунку 3,05 USD/шт (за МД від 21.09.2023 №23UA100100445694U0, від 25.10.2023 №23UA100100449835U0, від 11.12.2023 №23UA100100454310U3) у співставних обсягах та комерційних рівнях, час експорту яких збігається з часом експорту оцінюваних товарів або є максимально наближеним до нього(а.с.64-65).

Відповідачем відмовлено у митному оформленні митної декларації МД №23UA112080013022U0 від 18.12.2023 та складено картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA112080/2023/000412 (а.с.54-55).

19.12.2023, позивачем з урахуванням рішення №UA112080/2023/000036/2 від 19.12.2023 митному органу подано нову митну декларацію № 23UA112080013081U9 (відстрочення платежів до 18.03.2024). Випуск товарів у вільний обіг було здійснено шляхом надання гарантій відповідно розділу Х МК України.

Вважаючи прийняте відповідачем рішення про коригування митної вартості товарів №UA112080/2023/000036/2 від 19.12.2023 протиправним, позивач звернувся до суду із позовом про його скасування.

Ураховуючи викладене, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з того, що згідно з ч.1 ст.246 Митного кодексу України, метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.

Відповідно до ч.1 ст.248 Митного кодексу України, митне оформлення розпочинається з моменту подання митному органу декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання митним органом від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію.

Згідно з ч.1 ст.257 Митного кодексу України, декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. При застосуванні письмової форми декларування можуть використовуватися як електронні документи, так і документи на паперовому носії.

Відповідно до ст.49 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Згідно ч.1 ст.51 Митного кодексу України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Частиною 1 ст.52 Митного кодексу України визначено, що заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

Відповідно до ч.2 ст.52 Митного кодексу України, декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані:

1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом;

2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню;

3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.

Згідно з ч.1 ст.53 Митного кодексу України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Такими документами є:

1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу);

4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;

8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування (ч.2 ст.53 Митного кодексу України).

Відповідно до ч.3 ст.53 Митного кодексу України, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:

1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;

2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);

3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);

4) виписку з бухгалтерської документації;

5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;

6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;

7) копію митної декларації країни відправлення;

8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Аналіз вказаних норм дозволяє дійти висновку, що до виключної компетенції митних органів відноситься вирішення питання перевірки та контролю правильності обчислення декларантом митної вартості, а також самостійного її визначення у встановлених Законом випадках. Даний висновок узгоджується з основним принципом оцінки товарів для митних цілей, закріпленим у ст.VII Генеральної асамблеї з тарифів і торгівлі «Оцінка товарів для митних цілей», згідно з яким оцінка імпортованого товару для митних цілей має базуватися на дійсній вартості імпортованого товару, на якій розраховується мито, або аналогічного товару.

Суд зазначає, що відповідно до приписів ст.53 Митного кодексу України, митниця має право запитувати додаткові документи в разі виявлення під час митного оформлення розбіжностей в документах, перелік яких визначений ч.2 даної статті.

При цьому, суд зазначає, що підставою для витребування додаткових документів не є наявність недоліків (описок, помилок, тощо), як таких, а наявність саме недоліків, які впливають на правильність визначення митної вартості товару.

Так, щодо покликань відповідача на те, що у інвойсі від 24.07.2023 №IBNUL-PCU-01/2023 не вказано номер та дату контракту згідно якого здійснюється дана поставка», суд зазначає, що законодавством України не передбачено форми інвойсу і вимог щодо його заповнення.

Разом з цим, відсутність в інвойсі посилання на контракт №240723-01 від 24.07.2023 безпосередньо ціни товару - не стосується, а тому сумніви відповідача у цій частині суд вважає безпідставними.

Щодо покликань відповідача на те, що у вартість товару включені витрати на пакування та маркування, але відсутні документи, в яких виділено вартість пакування, маркування, що унеможливлює перевірку складових митної вартості», суд зазначає наступне.

У пункті 2.2 контракту № 240723-01 від 24.07.2023 визначено, що ціна товару, включаючи упаковку та маркування наведено у Додатках до цього контракту. Пункту 5.2 контракту №240723-01 від 24.07.2023 передбачає, що товар поставляється на умовах Інкотермс-2010.

Тобто, при постачанні спірного товару вартість пакування та маркування включена до ціни товару, яка вказана в інвойсі і тому, при визначенні складових митної вартості товару, не повинна була додаватись окремо.

З поданих до митного оформлення документів вбачається відсутність додаткових витрат на упаковку чи використання пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із упакуванням (упаковка включена у ціну товару), а відтак витрати на пакування, маркування не є складовими митної вартості та не підлягають додаванню позивачем з метою визначення митної вартості товару, та не можуть вплинути на правильність визначення митної вартості.

Таким чином, в даному випадку вартість пакування та маркування не є витратами, які понесені покупцем, у зв`язку з чим не є такими, що додатково включаються у митну вартість товару, оскільки вони вже включені постачальником до вартості товару.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постановах від 22.01.2019 у справі № 815/6794/17, від 18.12.2019 у справі № 160/8775/18.

Щодо покликань відповідача на те, що у митної декларації країни відправлення від 04.10.2023 №00001345/001424/2023 зазначено умови поставки FOB, без зазначення географічного пункту, суд зазначає наступне.

Так, на підтвердження інформації щодо географічного місця відправлення вантажу на умовах FOB декларантом надано відповідачу коносамент №CLLGDY2310622 від 23.10.2023, який містить інформацію про географічне місце відправлення вантажу згідно митної декларації країни відправлення від 04.10.2023 №00001345/001424/2023.

Відповідачем не зазначено, яким чином відсутність інформації про географічне місце відправлення вантажу на умовах FOB у митної декларації країни відправлення від 04.10.2023 №00001345/001424/2023, з урахуванням вищевказаних документів, які подані позивачем до митного оформлення товару, впливає на митну вартість такого товару.

Щодо покликань відповідача на те, що, у CMR від 08.12.2023 № 2241 зазначено дату інвойсу 27.07.2023, але до митного оформлення надано інвойс 24.07.2023 №IBNUL-PCU-01/2023, суд зазначає наступне.

Суд встановив, що розбіжність полягає в одній цифрі у даті інвойсу. Зокрема, дата інвойсу в CMR зазначено як 27.07.2023, тобто розбіжність в 27/…/... та 24/…/... Однак, всі інші відомості є аналогічними та відповідають змісту наданого інвойсу, зокрема, це відомості про постачальника та покупця, найменування продукції та її обсяги.

Розбіжність між датою інвойсу, який зазначений декларантом в CMR від 08.12.2023 №2241 та датою інвойсу, який додавався до митної декларації не є перешкодою в ідентифікації товару та ніяким чином не впливає на рівень заявленої вартості товару. Такі помилки носять суто технічний характер, не мають впливу на задекларовану вартість і не перешкоджають митному органу визначити митну вартість за ціною контракту, оскільки товар може бути ідентифікований на підставі інших первинних документів.

Щодо покликань відповідача на те, що згідно п. 13 заявки про надання транспортно-експедиційних послуг від 15.10.2023 №2224 оплата фрахту здійснюється до суднозаходу, за 7 днів до прибуття в порт призначення, локальні витрати +авто - у день перевантаження вантажу на авто. До митного оформлення не надано платіжні документи, які б підтвердили таку передплату послуг експедитора. Також, на заявці про надання транспортно-експедиційних послуг від 15.10.2023 №2224 наявна печатка та підпис замовника - ТОВ «Порошкові фарби України», печатка та підпис Експедитора відсутні, суд зазначає наступне.

Так, митний орган не вказує, яким чином наявність чи відсутність такої заявки впливає на складові митної вартості, зокрема, на суму транспортних витрат. Обумовлена договором перевезення заявка є документом, що попередньо узгоджує відомості конкретного замовлення та стосується лише договірних зобов`язань між учасниками господарський відносин та порядку їх виконання.

На переконання суду, відсутність печатки та підпису експедитора у заявці або відсутність взагалі вказаної заяви, а також фактичних розрахунків (перерахування коштів) належить до питання виконання господарських зобов`язань між сторонами договору виконавцем та замовником. Відсутність печатки та підпису Експедитора у заявці, оплати рахунку за надані транспортні послуги, при їх фактичному наданні, не впливає на розмір митної вартості оцінюваного товару.

При цьому суд враховує правову позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 31.05.2019 у справі № 804/16553/14, у якій Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду досліджував питання доказів, якими повинен підтверджуватися розмір витрат на перевезення згідно умов МК України. Якщо законом не визначено доказ (докази), виключно яким(-ми) повинен підтверджуватися розмір витрат на перевезення, то такі витрати можуть підтверджуватися будь-якими доказами. Митний кодекс України не визначив вид доказів, якими повинен підтверджуватися розмір витрат на перевезення товарів (не вказав, що такими доказами можуть бути лише фінансові та/або бухгалтерські документи).

Відсутність доказів передплати послуг експедитора та відсутність печатки та підпису Експедитора у заявці на надання послуг транспортного експедирування не впливає на заявлену митну вартість імпортованого товару.

Щодо посилань митного органу на те, що довідка з транспортних витрат від 08.12.2023 № 08/12 не містить посилання на договір транспортно - експедиційного обслуговування. У довідці зазначено вартість транспортних витрат (що є складовою митної вартості) у гривні, а у договорі-заявці від 04.12.2023 № 0412-1 зазначено вартість транспортних витрат у валюті євро (по курсу НБУ на день оплати рахунку), суд зазначає, що довідка щодо транспортних витрат, не є бухгалтерським документом та не може бути використана при обчисленні складових митної вартості оцінюваної партії товару, суд зазначає наступне.

Відповідач посилається на наказ Міністерства фінансів України від 24.05.2012 №599, за змістом якого до документів, що містить відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів можуть належати: рахунок-фактура (акт виконаних робіт (наданих послуг) від виконавця договору (контракту) про надання транспортно-експедиційних послуг, що містить реквізити сторін, суму та умови платежу, інші відомості, відповідно до яких встановлюється належність послуг до товарів; банківські та платіжні документи, що підтверджують факт оплати транспортно-експедиційних послуг відповідно до виставленого рахунка-фактури; калькуляція транспортних витрат (якщо перевезення товарів здійснюється з використанням власного транспортного засобу), що містить відомості про маршрут перевезення, його протяжність у кілометрах до місця ввезення на митну територію України та по митній території України, розмір тарифної ставки на перевезення за одиницю виміру (вагу) товару за 1 кілометр маршруту.

Відповідач в оскаржуваному рішенні зазначає, що жоден із вищезазначених документів для підтвердження витрат на транспортування не додано. При цьому, на думку митного органу довідка про транспортні витрати не є документом, що підтверджує вартість перевезення оцінюваних товарів, оскільки в ній відсутнє посилання на договір транспортно - експедиційного обслуговування.

Суд вважає, що вказана підстава для витребування додаткових доказів щодо митної вартості товару є неспроможною, оскільки відповідно до Наказу №599 до документів, які містять відомості про транспорті витрати можуть належати перелічені документи, однак цей перелік, з огляду на застосовану для його конкретизації конструкцію «можуть належати», не є вичерпним та обов`язковим.

Оскільки, законодавством не визначено вичерпного переліку документів, що надаються декларантом на підтвердження розміру витрат на транспортування товарів, суд вважає, що надана контролюючому органу довідка про транспортні витрати є належним та допустимим доказом розміру таких витрат.

На переконання суду, така розбіжність як «довідка з транспортних витрат не містить посилання на договір транспортно - експедиційного обслуговування» не є такою, що впливає на заявлену митну вартість імпортованого товару.

Отже, відповідач не довів, що позивач сплатив за товар іншу суму ніж та, яка заявлена у якості митної вартості товару.

Таким чином, суд дійшов висновку, що позивач надав митному органу усі необхідні документи, які надають можливість перевірити та підтвердити заявлену митну вартість товару. Суттєвих недоліків поданих до митного органу документи не містили, а відповідно у відповідача не було підстав для витребування додаткових документів, як і для прийняття рішення про коригування митної вартості товару.

Відтак, суд вважає, що митний орган мав можливість пересвідчитись у достовірності митної вартості заявленої декларантом за ціною договору.

Згідно зі статтею 54 Митного кодексу України, контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу. Відповідно до частини 3 цієї ж статті за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Згідно з частиною 1 статті 55 Митного кодексу України, рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Згідно з пунктом другим частини 6 статті 54 Митного кодексу України, митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, зокрема у разі неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Суд зазначає, що відповідно до вимог ч.3 ст.53 Митного кодексу України, додаткові документи надаються декларантом за наявності, відтак, саме по собі подання таких документів не в повному обсязі не може бути підставою для коригування митної вартості товару.

Стаття 57 Митного кодексу України передбачає, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України, здійснюється шляхом застосування таких методів: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Якщо основний метод не може бути використаний, застосовується послідовно кожний із перелічених у частині першій цієї статті методів. При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу. Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи.

У випадку визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу (ст. 64 МК України) зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні.

Зі змісту гр. 33 оскаржуваного рішення про коригування митної вартості слідує, що джерелом для коригування митної вартості слугували інші митні декларації.

Суд зазначає, що покликання відповідача на відомості з інформаційних баз даних контролюючого органу не є належним доказом щодо неправильного визначення позивачем митної вартості товару, зазначеного у митній декларації, оскільки такі відомості мають лише допоміжний інформаційний характер при прийнятті митницею відповідних рішень та з об`єктивних причин не можуть містити усієї інформації, що стосується суб`єктів зовнішньоекономічної діяльності, товарів і умов їх продажу, тому такі дані не можуть мати перевагу над наданими декларантом первинними документами про товар. Розбіжність між рівнем заявленої декларантом митної вартості товару та рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких вже здійснено, не є беззаперечним доказом для підтвердження висновку про недостовірність даних щодо заявленої декларантом митної вартості товару.

Верховний Суд з цього питання сформував правову позицію, яка викладена у постановах від 21.02.2018 у справі № 820/17417/14, від 04.09.2018 у справі № 818/1186/17, відповідно до якої рішення про коригування митної вартості товару не може базуватися лише на інформації ЄАІС ДФС України, оскільки порядок її формування, ведення, отримання інформації, а також порядок використання її даних суб`єктами господарських відносин під час здійснення ними зовнішньоекономічної діяльності Митним кодексом України не передбачено. Також слід урахувати, що в ЄАІС ДФС України відсутня інформація про коригування заявленої митної вартості товарів, а також інформація щодо судових рішень із питань визначення митної вартості товарів та методів її визначення, у зв`язку з чим така інформаційна база не містить всіх об`єктивних даних щодо імпортованих в Україну товарів, які підтверджуються документально та підлягають обчисленню.

Верховний Суд у постанові від 29.09.2020 у справі № 520/7041/19 звернув увагу на те, що рішення про коригування митної вартості товарів є обґрунтованим та мотивованим у контексті норм пунктів 2, 4 ч. 2 ст. 55 Митного кодексу України, якщо містить не лише дату та номер митної декларації, на підставі якої здійснено коригування митної вартості, а й порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за такими другорядними методами, як за ціною договору щодо ідентичних товарів, за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів, на основі віднімання вартості, резервним методом.

Отже, суд відхиляє посилання митниці на відомості спеціалізованої бази даних Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби України щодо іншої вартості подібних товарів, оскільки самі по собі відомості даної системи не є достатньою підставою для коригування заявленої декларантом митної вартості за умови відсутності сумнівів у достовірності наданих декларантом документів та їх повноти.

З наведеного вбачається, що позивачем надано усі необхідні документи, що стосуються числового значення митної вартості товару або методу її визначення, документи містили всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, у зв`язку із чим дійшов висновку, що рішення відповідача про коригування митної вартості товарів №UA112080/2023/000036/2 від 19.12.2023 є таким, що підлягає визнанню протиправним та скасуванню.

Стаття 19 Конституції України встановлює, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За приписами ч.2 ст.77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Відповідачем не доведено правомірність прийнятих рішень.

Митним органом не доведено за допомогою належних та допустимих доказів, що митна вартість імпортованого позивачем була визначена необґрунтовано, що б в свою чергу надавало митному органу права на коригування митної вартості товару.

При розгляді справи суд дійшов висновку, що при прийнятті оскаржуваних рішень відповідач діяв необґрунтовано, тобто без врахування всіх обставин, які мають значення при прийнятті рішень, що зумовлює висновок суду про задоволення позовних вимог у повному обсязі.

Відповідно до ч.1 ст.143 КАС України, суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі. При зверненні до суду з даним позовом, позивачем сплачено судовий збір у розмірі 2684,00 грн., який слід стягнути з відповідача на користь позивача.

Керуючись статтями 241, 243-246, 250 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Порошкові фарби України» (02175, м.Київ, Харківське шосе, буд.56, кв. 508, код ЄДРПОУ 38731876) до Запорізької митниці (69041, м.Запоріжжя, вул. Синенка Сергія, 12, код ЄДРПОУ 44005647) про визнання протиправним та скасування рішення, - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Запорізької митниці про коригування митної вартості товарів №UA112080/2023/000036/2 від 19.12.2023.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Порошкові фарби України» за рахунок бюджетних асигнувань Запорізької митниці судові витрати за сплати судового збору у розмірі 2684,00 грн. (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири гривні).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його (її) проголошення, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення у повному обсязі складено та підписано 12.02.2024.

Суддя Ю.В. Калашник