Постанова

від 06.08.2024 по справі 280/10912/23

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

06 серпня 2024 року м. Дніпросправа № 280/10912/23

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Кругового О.О. (доповідач),

суддів: Шлай А.В., Суховарова А.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Дніпрі апеляційну скаргу Запорізької митниці

на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 12.02.2024, (суддя суду першої інстанції Калашник Ю.В.), прийняте за правилами спрощеного провадження в порядку письмового провадження в м. Запоріжжі, в адміністративній справі №280/10912/23 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Порошкові фарби України» до Запорізької митниці про визнання протиправним рішення про коригування митної вартості товару,

УСТАНОВИВ:

28.12.2023 товариство з обмеженою відповідальністю «Порошкові фарби України» звернулось до суду з адміністративним позовом, в якому просило: визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів №UA112080/2023/000036/2 від 19.12.2023.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на приписи Митного кодексу України та зазначає, що ним надано всі необхідні документи на підтвердження заявленої митної вартості товару, який переміщується через митний кордон України, які відповідають характеру угоди, а посилання митного органу на виявлені під час перевірки поданих документів розбіжності є безпідставними.

Запорізький окружний адміністративний суд рішенням від 12.02.2024 задовольнив позовні вимоги ТОВ «Порошкові фарби України». Визнав протиправним та скасував рішення Запорізької митниці про коригування митної вартості товарів №UA112080/2023/000036/2 від 19.12.2023.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції Запорізька митниця звернулась з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судом вимог норм матеріального та процесуального права просить рішення суду скасувати та прийняти нову постанову про відмову в задоволенні позовних вимог.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що подані декларантом документи на підтвердження митної вартості товару містили недоліки та невідповідності, що не давали можливості установити митну вартість товару. У зв`язку з наведеним, митний орган витребував у декларанта додаткові документи, що підтверджують митну вартість товару. Однак, декларант відмовився від подання додаткових документів. При визначенні митної вартості товару митним органом використана наявна інформація щодо раніше визначених митних вартостей. Відтак, на думку відповідача рішення про коригування митної вартості є обґрунтованим, а підстави для його скасування відсутні.

Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного судового рішення норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що 24.07.2023 між ТОВ Порошкові фарби України (Покупець) та компанією IBNUL TRADING HOUSE, Бангладеш (Продавець) укладено контракт №240723-01, за умовами якого Продавець продає, а Покупець купує товари, перелічені в Додатках, що є невід`ємною частиною даного договору, на умовах, обумовлених у додатках. Мета придбання товару для реалізації товару. Усі умови контракту повинні відповідати умовам ІНКОТЕРМС 2010. Визначення загальної суми контракту відбувається відповідно до вартості поставленого товару в кожному окремому Додатку до цього контракту. Ціна товару, включаючи упаковку та маркування наведено у Додатках до цього контракту. Під час дії контракту ціни можуть змінюватися, зміни узгоджуються та фіксуються у письмовій формі у Додатках до контракту. Валюта контракту Долар США (а.с.19-20).

18.12.2023, декларантом ТОВ Порошкові фарби України до митного контролю та митного оформлення надіслано засобами електронного зв`язку згідно з ст. 257 Митного кодексу України митні декларації (далі - МД) в режимі ІМ 40 за № 23UA112080013022U0 на 19 товарів (одяг в асортименті).

Митну вартість товару позивачем визначено виходячи з ціни контракту згідно вимог п.1 ч.1 ст.57 Митного кодексу України за основним методом, зазначеним у ст.58 Митного кодексу України на підставі наданих документів.

На підтвердження обґрунтованості заявленої позивачем митної вартості товару, зазначеної у митній декларації № 23UA112080013022U0 від 18.12.2023, ТОВ Порошкові фарби України надано митному органу наступні документи: пакувальний лист № б/н від 24.07.2023; рахунок-фактура (інвойс) № IBNUL-PCU-01/2023 від 24.07.2023; коносамент №CLLGDY2310622 від 23.10.2023; автотранспортна накладна № 2241 від 08.12.2023; супровідний документ Т1 № 23PL322010NS6BXIH4 від 08.12.2023; сертифікат про походження товару № MCCI2312130487 від 13.12.2023; банківські платіжні документи №2 від 24.08.2023, № 3 від 11.09.2023; довідки про транспортні витрати № 08/12 та № 241 від 08.12.2023; зовнішньоекономічний договір (контракт) №240723-01 від 24.07.2023; доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) № 1 від 08.08.2023 та від 24.07.2023, № 2 від 24.09.2023; довідка опис № 11.12.2023; договір-заявка № 0412-1 від 04.12.2023; заявка № 2224 від 15.10.2023; лист №25072023-01/1 від 25.07.2023; копії митної декларації країни відправлення №00001345/001424/2023 від 04.10.2023 та №C 1622410 від 18.10.2023; договори про надання транспортних послуг №104 від 26.09.2022, №0112 від 01.12.2023; договір транспортного експедирування №05.10.2023/1232-1 ОД від 05.10.2023.

За результатами формато-логічного контролю автоматизованою системою аналізу ризиків за ЕМД було згенеровано обов`язкову форму контролю правильності визначення митної вартості товарів.

Так, при здійсненні контролю правильності визначення митної вартості товарів, митний орган дійшов висновку, що документи, які надані до митного оформлення товару містять розбіжності та не містять усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, а саме:

1) У інвойсі від 24.07.2023 №IBNUL-PCU-01/2023 не вказано номер та дату контракту згідно якого здійснюється дана поставка.

2) Відповідно до п.2.2 контракту від 24.07.2023 №240723-01, у вартість товару включені витрати на пакування та маркування, але відсутні документи в яких виділено вартість пакування, маркування, що унеможливлює перевірку складових митної вартості (неможливість виділення із заявленої ціни товару вартість тари, пакування, маркування, що не дає можливості перевірити й оцінити фактурну (дійсну) вартість товару, а також установити фактичний розмір витрат, з урахуванням яких було сформовано митну вартість оцінюваного товару).

3) В копії митної декларації країни відправлення від 04.10.2023 №00001345/001424/2023 зазначено умови поставки FOB, без зазначення географічного пункту. Згідно Додатку №1 від 24.07.2023 до контракту від 24.07.2023 №240723-01 поставка здійснюється на умовах FOB Chittagong.

4) Згідно п. 13 заявки про надання транспортно-експедиційних послуг від 15.10.2023 №2224 оплата фрахту здійснюється до суднозаходу, за 7 днів до прибуття в порт призначення, локальні витрати +авто - у день перевантаження вантажу на авто. До митного оформлення не надано платіжні документи, які б підтвердили таку передплату послуг експедитора. Також, на заявці про надання транспортно-експедиційних послуг від 15.10.2023 №2224 наявна печатка та підпис замовника - ТОВ Порошкові фарби України, печатка та підпис Експедитора відсутні.

5) Довідка з транспортних витрат від 08.12.2023 № 08/12 не містить посилання на договір транспортно - експедиційного обслуговування.

6) У CMR від 08.12.2023 № 2241 зазначено дату інвойсу 27.07.2023, але до митного оформлення надано інвойс 24.07.2023 №IBNUL-PCU-01/2023.

7) До митного оформлення надано довідку про транспортні витрати від 08.12.2023 №08/12, в якій зазначено вартість транспортних витрат (що є складовою митної вартості) у гривні. При цьому, у Договорі-Заявці від 04.12.2023 № 0412-1 зазначено вартість транспортних витрат у валюті євро (по курсу НБУ на день оплати рахунку) та як термін оплати зазначено день розвантаження. Оскільки, факту розвантаження на дату видання довідки про транспортні витрати не відбулося та за умовами Договору-Заявки рахунок на оплату транспортних витрат не видано, неможливо співставити суми витрат на транспортування, що зазначені у довідці про транспортні витрати та наданій до митного оформлення Договору-Заявки.

Враховуючи викладене, згідно вимог ч.3 ст.53 МК України позивачу повідомлено про необхідність протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи, що підтверджують заявлену митну вартість та обраний метод її визначення, а саме: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) виписку з бухгалтерської документації; 4) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 5) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини. Також повідомлено, що згідно ч.6 ст.53 МК України декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.

Декларант від подання до митного органу додаткових документів відмовився.

19.12.2023 відповідачем прийнято рішення про коригування митної вартості товару №UA112080/2023/000036/2, в якому зазначено, що метод визначення митної вартості за ціною договору щодо товарів, які імпортуються (вартість операції) не може бути застосований через те, що декларантом заявлено неповні відомості про митну вартість товарів, у відповідності до вимог п.2 ч.6 ст.54 МК України. Митна вартість товару, що імпортується, визначається із застосуванням резервного методу згідно наявної у митниці інформації, з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами й положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (ГАТТ). Враховуючи вимоги ч.2 ст.64 МК України використана наявна в митниці інформація щодо раніше визнаних митних вартостей для товару №1 з розрахунку 3,05 USD/шт (за МД від 27.10.2023 №23UA100100450189U8, від 18.12.2023 №23UA100100455177U3, від 17.11.2023 №23UA100100452285U6), товару №2 з розрахунку 2,47 USD/шт (за МД від 11.12.2023 №23UA100100454310U3), товару №3 з розрахунку 1,95 USD/шт (за МД від 21.10.2023 №23UA205030020051U2), товару №5 з розрахунку 5,3 USD/шт (за МД від 21.11.2023 №23UA100100452568U6), товару №6 з розрахунку 2,05 USD/шт (за МД від 17.11.2023 №23UA100100452285U6, від 15.12.2023 №23UA100100454911U6), товару №7 з розрахунку 7,55 USD/кг (за МД від 29.11.2023 № 23UA100100453316U4, від 27.10.2023 №23UA100100450189U8, від 29.09.2023 №23UA100100446714U4), товару №8 з розрахунку 3,05 USD/шт (за МД від 17.11.2023 № 23UA100100452285U6, від 18.10.2023 №23UA100100448957U1, від 29.09.2023 №23UA100100446714U4, від 15.12.2023 №23UA100100454911U6), товару №9 з розрахунку 2,55 USD/шт (за МД від 09.10.2023 №23UA100100447743U2, від 29.11.2023 №23UA100100453318U2, від 29.09.2023 №23UA100100446714U4, від 25.09.2023 №23UA100100446107U3), товару №10 з розрахунку 7,55 USD/кг (за МД від 29.11.2023 № 23UA100100453318U2, від 11.12.2023 №23UA100100454310U3), товару №11 з розрахунку 7,55 USD/кг (за МД від 29.11.2023 №23UA100100453318U2), товару №13 з розрахунку 1,55 USD/шт (за МД від 21.11.2023 №23UA100100452568U6), товару №14 з розрахунку 7,55 USD/кг (за МД від 17.11.2023 №23UA100100452285U6, від 27.10.2023 №23UA100100450189U8, від 25.10.2023 №23UA100100449835U0), товару №15 з розрахунку 7,55 USD/кг (за МД від 25.10.2023 №23UA100100449835U0), товару №16 з розрахунку 2,05 USD/шт (за МД від 17.11.2023 №23UA100100452285U6), товару №17 з розрахунку 3,05 USD/шт (за МД від 21.09.2023 №23UA100100445694U0, від 25.10.2023 №23UA100100449835U0, від 11.12.2023 №23UA100100454310U3) у співставних обсягах та комерційних рівнях, час експорту яких збігається з часом експорту оцінюваних товарів або є максимально наближеним до нього(а.с.64-65).

Відповідачем відмовлено у митному оформленні митної декларації МД №23UA112080013022U0 від 18.12.2023 та складено картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA112080/2023/000412 (а.с.54-55).

19.12.2023, позивачем з урахуванням рішення №UA112080/2023/000036/2 від 19.12.2023 митному органу подано нову митну декларацію № 23UA112080013081U9 (відстрочення платежів до 18.03.2024). Випуск товарів у вільний обіг було здійснено шляхом надання гарантій відповідно розділу Х МК України.

Вважаючи прийняте відповідачем рішення про коригування митної вартості товарів №UA112080/2023/000036/2 від 19.12.2023 протиправним, позивач звернувся до суду із позовом про його скасування.

Вирішуючи спір між сторонами та задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що позивачем надано усі необхідні документи, що стосуються числового значення митної вартості товару або методу її визначення, документи містили всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, у зв`язку із чим дійшов висновку, що рішення відповідача про коригування митної вартості товарів №UA112080/2023/000036/2 від 19.12.2023 є таким, що підлягає визнанню протиправним та скасуванню.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 49 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно ч. 1 ст. 52 Митного кодексу України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VІІІ цього Кодексу та цією главою.

За приписами ч. 2 ст. 52 Митного кодексу України декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

Як встановлено ч. 1 ст. 53 Митного кодексу України, у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Відповідно до ч. 2 ст. 53 Митного кодексу України, документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Як передбачено ч. 3 ст. 53 Митного кодексу України, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

У разі якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи: 1) виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; 2) довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам; 3) розрахунок ціни (калькуляцію) (ч. 4 ст. 53 Митного кодексу).

Відповідно до ст. 53 Митного кодексу України забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

Як встановлено ч. 1 ст. 54 Митного кодексу України, контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Відповідно до ч.ч. 2, 3 ст. 54 Митного кодексу України, контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу. За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Згідно ч. 6 ст. 54 Митного кодексу України митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Відповідно до ч. 1 ст. 55 Митного кодексу України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: 1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування; 5) інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості у митному органі вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.

Відповідно до ст. 57 Митного кодексу України, визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

У разі неможливості визначення митної вартості товарів, згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу.

При цьому, кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи.

У разі, якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 58 Митного кодексу України, основний метод визначення митної вартості не застосовується, якщо використані декларантом відомості не підтверджені документально або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей.

Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше.

Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Разом з тим, витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 Митного кодексу України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Вказана правова позиція викладена і в постановах Верховного Суду від 26.06.2018 року (справа № 814/1996/15), від 19.06.2018 року (справа № 826/6346/16), що враховується судом апеляційної інстанції, у відповідності до приписів ч. 5 ст. 242 КАС України.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем були надані усі документи для необхідності обчислення митної вартості товару.

Відповідно до частини 1 статті 55 Митного кодексу України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування; інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості у митному органі вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду (частина 2 статті 54 Митного кодексу України).

Таким чином, аналіз вищенаведених норм дає підстави вважати, що митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше.

Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов`язковою обставиною, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Разом з тим витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитися у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 Митного кодексу України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Аналогічна правова позиція висловлена в постанові Верховного Суду від 20.02.2018 року в справі №809/1884/16.

Стосовно посиланьвідповідача на те, що у інвойсі від 24.07.2023 №IBNUL-PCU-01/2023 не вказано номер та дату контракту згідно якого здійснюється дана поставка, суд зазначає, що законодавством України не передбачено форми інвойсу і вимог щодо його заповнення.

Відсутність в інвойсі посилання на контракт №240723-01 від 24.07.2023 безпосередньо ціни товару - не стосується, а тому сумніви відповідача у цій частині суд вважає безпідставними.

Посилання відповідача на те, що у вартість товару включені витрати на пакування та маркування, але відсутні документи, в яких виділено вартість пакування, маркування, що унеможливлює перевірку складових митної вартості, суд ввважає необгрунтованими з огляду на наступне.

У пункті 2.2 контракту № 240723-01 від 24.07.2023 визначено, що ціна товару, включаючи упаковку та маркування наведено у Додатках до цього контракту. Пункту 5.2 контракту №240723-01 від 24.07.2023 передбачає, що товар поставляється на умовах Інкотермс-2010.

Тобто, при постачанні спірного товару вартість пакування та маркування включена до ціни товару, яка вказана в інвойсі і тому, при визначенні складових митної вартості товару, не повинна була додаватись окремо.

З поданих до митного оформлення документів вбачається відсутність додаткових витрат на упаковку чи використання пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із упакуванням (упаковка включена у ціну товару), а відтак витрати на пакування, маркування не є складовими митної вартості та не підлягають додаванню позивачем з метою визначення митної вартості товару, та не можуть вплинути на правильність визначення митної вартості.

Таким чином, в даному випадку вартість пакування та маркування не є витратами, які понесені покупцем, у зв`язку з чим не є такими, що додатково включаються у митну вартість товару, оскільки вони вже включені постачальником до вартості товару.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постановах від 22.01.2019 у справі № 815/6794/17, від 18.12.2019 у справі № 160/8775/18.

Стосовно посилань відповідача на те, що у митної декларації країни відправлення від 04.10.2023 №00001345/001424/2023 зазначено умови поставки FOB, без зазначення географічного пункту, суд зазначає наступне.

На підтвердження інформації щодо географічного місця відправлення вантажу на умовах FOB декларантом надано відповідачу коносамент №CLLGDY2310622 від 23.10.2023, який містить інформацію про географічне місце відправлення вантажу згідно митної декларації країни відправлення від 04.10.2023 №00001345/001424/2023.

Відповідачем не вказано, яким чином відсутність інформації про географічне місце відправлення вантажу на умовах FOB у митної декларації країни відправлення від 04.10.2023 №00001345/001424/2023, з урахуванням вищевказаних документів, які подані позивачем до митного оформлення товару, впливає на митну вартість такого товару.

Щодо твердженяь відповідача на те, що, у CMR від 08.12.2023 № 2241 зазначено дату інвойсу 27.07.2023, але до митного оформлення надано інвойс 24.07.2023 №IBNUL-PCU-01/2023, суд зазначає таке.

Як правильно встановив суд першої інстанцуії, розбіжність полягає в одній цифрі у даті інвойсу. Зокрема, дата інвойсу в CMR зазначено як 27.07.2023, тобто розбіжність в 27/…/... та 24/…/... Однак, всі інші відомості є аналогічними та відповідають змісту наданого інвойсу, зокрема, це відомості про постачальника та покупця, найменування продукції та її обсяги.

Розбіжність між датою інвойсу, який зазначений декларантом в CMR від 08.12.2023 №2241 та датою інвойсу, який додавався до митної декларації не є перешкодою в ідентифікації товару та ніяким чином не впливає на рівень заявленої вартості товару. Такі помилки носять суто технічний характер, не мають впливу на задекларовану вартість і не перешкоджають митному органу визначити митну вартість за ціною контракту, оскільки товар може бути ідентифікований на підставі інших первинних документів.

Щодо посилань відповідача на те, що згідно п. 13 заявки про надання транспортно-експедиційних послуг від 15.10.2023 №2224 оплата фрахту здійснюється до суднозаходу, за 7 днів до прибуття в порт призначення, локальні витрати +авто - у день перевантаження вантажу на авто. До митного оформлення не надано платіжні документи, які б підтвердили таку передплату послуг експедитора. Також, на заявці про надання транспортно-експедиційних послуг від 15.10.2023 №2224 наявна печатка та підпис замовника - ТОВ Порошкові фарби України, печатка та підпис Експедитора відсутні, суд зазначає наступне.

Так, митний орган не вказує, яким чином наявність чи відсутність такої заявки впливає на складові митної вартості, зокрема, на суму транспортних витрат. Обумовлена договором перевезення заявка є документом, що попередньо узгоджує відомості конкретного замовлення та стосується лише договірних зобов`язань між учасниками господарський відносин та порядку їх виконання.

Отже, відсутність печатки та підпису експедитора у заявці або відсутність взагалі вказаної заяви, а також фактичних розрахунків (перерахування коштів) належить до питання виконання господарських зобов`язань між сторонами договору виконавцем та замовником. Відсутність печатки та підпису Експедитора у заявці, оплати рахунку за надані транспортні послуги, при їх фактичному наданні, не впливає на розмір митної вартості оцінюваного товару.

Верховний Суд у постанові від 31.05.2019 у справі № 804/16553/14 досліджував питання доказів, якими повинен підтверджуватися розмір витрат на перевезення згідно умов МК України. Верховний суд зазначив, що якщо законом не визначено доказ (докази), виключно яким(-ми) повинен підтверджуватися розмір витрат на перевезення, то такі витрати можуть підтверджуватися будь-якими доказами. Митний кодекс України не визначив вид доказів, якими повинен підтверджуватися розмір витрат на перевезення товарів (не вказав, що такими доказами можуть бути лише фінансові та/або бухгалтерські документи).

Отже, відсутність доказів передплати послуг експедитора та відсутність печатки та підпису Експедитора у заявці на надання послуг транспортного експедирування не впливає на заявлену митну вартість імпортованого товару.

Стосовно посилань митного органу на те, що довідка з транспортних витрат від 08.12.2023 № 08/12 не містить посилання на договір транспортно - експедиційного обслуговування. У довідці зазначено вартість транспортних витрат (що є складовою митної вартості) у гривні, а у договорі-заявці від 04.12.2023 № 0412-1 зазначено вартість транспортних витрат у валюті євро (по курсу НБУ на день оплати рахунку), суд зазначає, що довідка щодо транспортних витрат, не є бухгалтерським документом та не може бути використана при обчисленні складових митної вартості оцінюваної партії товару, суд зазначає наступне.

Також, відповідач посилається на наказ Міністерства фінансів України від 24.05.2012 №599, за змістом якого до документів, що містить відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів можуть належати: рахунок-фактура (акт виконаних робіт (наданих послуг) від виконавця договору (контракту) про надання транспортно-експедиційних послуг, що містить реквізити сторін, суму та умови платежу, інші відомості, відповідно до яких встановлюється належність послуг до товарів; банківські та платіжні документи, що підтверджують факт оплати транспортно-експедиційних послуг відповідно до виставленого рахунка-фактури; калькуляція транспортних витрат (якщо перевезення товарів здійснюється з використанням власного транспортного засобу), що містить відомості про маршрут перевезення, його протяжність у кілометрах до місця ввезення на митну територію України та по митній території України, розмір тарифної ставки на перевезення за одиницю виміру (вагу) товару за 1 кілометр маршруту.

Відповідач в оскаржуваному рішенні зазначає, що жоден із вищезазначених документів для підтвердження витрат на транспортування не додано. При цьому, на думку митного органу довідка про транспортні витрати не є документом, що підтверджує вартість перевезення оцінюваних товарів, оскільки в ній відсутнє посилання на договір транспортно - експедиційного обслуговування.

Колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що вказана підстава для витребування додаткових доказів щодо митної вартості товару є неспроможною, оскільки відповідно до Наказу №599 до документів, які містять відомості про транспорті витрати можуть належати перелічені документи, однак цей перелік, з огляду на застосовану для його конкретизації конструкцію можуть належати, не є вичерпним та обов`язковим.

Оскільки, законодавством не визначено вичерпного переліку документів, що надаються декларантом на підтвердження розміру витрат на транспортування товарів, суд вважає, що надана контролюючому органу довідка про транспортні витрати є належним та допустимим доказом розміру таких витрат.

На переконання суду, така розбіжність як довідка з транспортних витрат не містить посилання на договір транспортно - експедиційного обслуговування не є такою, що впливає на заявлену митну вартість імпортованого товару.

Отже, відповідач не довів, що позивач сплатив за товар іншу суму ніж та, яка заявлена у якості митної вартості товару.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що позивач надав митному органу усі необхідні документи, які надають можливість перевірити та підтвердити заявлену митну вартість товару. Суттєвих недоліків поданих до митного органу документи не містили, а відповідно у відповідача не було підстав для витребування додаткових документів, як і для прийняття рішення про коригування митної вартості товару.

Також суд зазначає, що сама по собі наявність в інформаційних базах даних митного органу інформації про те, що у попередні періоди аналогічні товари були розмитнені із зазначенням більшої митної вартості жодним чином не доводить неправильність її визначення позивачем, оскільки митна вартість залежить від ряду обставин і визначається в кожному конкретному випадку.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 27.11.2018 року по справі №826/16046/16.

З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що зазначені митницею у повідомленнях та рішенні про коригування митної вартості зауваження, розбіжності та невідповідність відомостей, які стали підставою для витребування митницею додаткових документів та прийняття рішення про коригування митної вартості, не можуть бути визнані об`єктивними, обґрунтованими та такими, що впливають на числові значення заявленої митної вартості.

Отже, рішення про коригування митної вартості товару та картка відмови в митному оформленні є протиправними та підлягають скасуванню.

Відтак, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не спростовують правильності висновків суду першої інстанції і не дають підстав для висновку про помилкове застосування судом першої інстанції норм матеріального або процесуального права, яке призвело б до неправильного вирішення справи.

Керуючись ст.243, 308, 311, 315, 316, 321, 325 КАС України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Запорізької митниці залишити без задоволення.

Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 12.02.2024 в адміністративній справі № 280/10912/23 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Головуючий - суддяО.О. Круговий

суддяА.В. Шлай

суддяА.В. Суховаров