Ухвала

від 12.02.2024 по справі 632/48/22

ПЕРВОМАЙСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 632/48/22

провадження № 2/632/59/24

12 лютого 2024 р.

У Х В А Л А

12 лютого 2024 року м. Первомайський

Первомайський міськрайонний суд Харківської області у складі: судді Библіва С.В., за участю секретаря Кузьменко М.В., представника позивача ОСОБА_1 , представника відповідача Величка А.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у місті Первомайському Лозівського району Харківської області цивільну справу за позовом Фермерського Господарства «Матриця» в особі голови Салія Володимира Івановича до ОСОБА_2 , 3-тя особа: ОСОБА_3 , про визнання договору емфітевзису недійсним,-

В С Т А Н О В И В:

В провадженні Первомайського міськрайонного суду Харківської області знаходиться цивільна справа за позовом Фермерського Господарства «Матриця» в особі голови Салія Володимира Івановича до ОСОБА_2 , 3-тя особа: ОСОБА_3 , про визнання договору емфітевзису від 06.08.2021 року недійсним

Ухвалою судді від 20 червня 2022 року провадження у справі відкрито та призначено підготовче судове засідання на 26 липня 2022 року, проведення якого неодноразово було відкладено з об`єктивних причин, востаннє на 16 січня 2023 року, через відключення електропостачання у місті Первомайський Харківської області та відповідно і у Первомайському міськрайонному суді Харківської області, проведення якого також було відкладено на 13 березня 2023 року, через клопотання представника відповідача, адвоката Величко А.О. який просив відкласти підготовче засідання, оскільки у його довірителя, відповідача по справі ОСОБА_2 , є письмові докази по справі, які він не встиг йому надати для опрацювання та подачі до суду.

13 березня 2023 року вищевказану позовну заяву було залишено без розгляду за заявою позивача, а 13 червня 2023 року постановою Харківського апеляційного суду ухвалу Первомайського міськрайонного суду Харківської області від 13 березня 2023 року було скасовано, а справу направлено до суду для продовження розгляду.

26 липня 2023 року з Харківського апеляційного суду вищевказана цивільна справа повернулася до Первомайського міськрайонного суду Харківської області.

31 липня 2023 року у системі КП-Д3 технологічним документом «внесення дат слухання» у справі було призначено підготовче судове засідання на 02 жовтня 2023 року, проведення якого було відкладено на 06 грудня 2023 року за клопотанням представника відповідача, адвоката Величка А.О.

06 грудня 2023 року сторони належним чином повідомлені про день,час та місце проведення підготовчого засідання до суду не прибули, однак від ОСОБА_1 , як голови ФГ «Матриця» до суду надійшла заява з проханням провести підготовче засідання у його відсутність та вирішити питання про призначення справи до розгляду по суті. Від представника відповідача, адвоката Величка А.О. до суду також надійшла заява з проханням провести підготовче засідання без його участі та участі відповідача, не заперечує проти призначення справи до розгляду по суті.

Ухвалою суду від 06 грудня 2023 року підготовче засідання закрито з призначенням справи до розгляду по суті на 12.02.2024 року.

02.02.2024року відпредставника відповідача ОСОБА_2 ,адвоката ВеличкаА.О.до судунадано клопотанняпро закриттяпровадження усправі на підставіп.2ч.1ст.255ЦПК Україниза відсутністюпредмета спору. Крім того, до клопотання додано витяг з державного реєстру речових прав від 24.11.2023 року, з якого вбачається, що на підставі договору 22.11.2023 року спірний договір емфітевзису від 06.08.2021 року розірвано, а отже, не має предмета спору.

Представник позивача заперечував проти задоволення клопотання представника відповідача про закриття провадження у справі через відсутність предмета спору. Зокрема, зазначив, що саме по собі розірвання спірного договору емфітевзису не виключає його недійсності, адже на момент його укладення діяв договір оренди між ФГ «Матриця» та ОСОБА_4 , правонаступником якого в порядку спадкування став відповідач ОСОБА_2 . Він був позбавлений права користування земельною ділянкою з часу укладення та реєстрації договору.

Третя особа ОСОБА_3 у судове засідання не прибув, хоча належним чином був повідомлений про день, час та місце його проведення, заяв про відкладення розгляду справи чи проведення його розгляду без його участі не подавав, причини неявки не повідомив.

Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 223 ЦПК України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

За таких обставин суд вважає за можливе провести розгляд клопотання представника відповідача без участі третьої особи.

Вивчивши клопотання представника відповідача та додані до нього документи, заслухавши думку сторін, що прибули, перевіривши матеріали справи, суд приходить до такого висновку.

У п 2 ч. 1 ст. 255 ЦПК України встановлено, що суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Поняття «юридичний спір» має тлумачитися широко, з урахуванням підходу Європейського суду з прав людини до тлумачення поняття «спір про право» (п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод). Зокрема, ЄСПЛ зазначив, що відповідно до духу Конвенції поняття «спір про право» має розглядатися не суто технічно, йому слід надавати сутнісного, а не формального значення.

Предмет спору це об`єкт спірного правовідношення, з приводу якого виник спір. Предмет позову розуміють як певну матеріально-правову вимогу позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення.

Підстави позову це обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.

Тобто правові підстави позову це зазначена в позовній заяві нормативно-правова кваліфікація обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги.

У постанові Верховного Суду від 23.04.2019 року в справі № 906/1157/17 зазначено, що однією з підстав для припинення іпотеки як виду обтяження нерухомого майна боржника є визнання договору іпотеки недійсним в судовому порядку. Факт не виключення з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запису про іпотеку, що виникла на підставі договору іпотеки, який визнано судом недійсним, не може ставити під сумнів припинення іпотечних правовідносин між сторонами оспорюваного договору, оскільки первісним відносно проведення відповідних реєстраційних дій є визнання договору іпотеки недійсним на підставі рішення суду, яке у разі набрання ним законної сили є обов`язковим до виконання згідно зі ст. 129-1 Конституції України та ч.2 ст. 13 Закону України "Про судоустрій та статус суддів", в тому числі державним реєстратором, який в межах наданих йому законом повноважень здійснює внесення відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Реалізуючи передбачене ст. 55 Конституції України, право на судовий захист, звертаючись до суду, особа вказує в позові власне суб`єктивне уявлення про порушене саме відповідачем право чи охоронюваний інтерес та спосіб його захисту.

Відповідно до п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення. Водночас зазначені норми не означають, що кожний позов, поданий до суду, має бути задоволений. Якщо позивач не довів порушення його права чи безпосереднього інтересу саме відповідачем, в позові слід відмовити. Близький за змістом правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 28.09.2021 у справі № 761/45721/16-ц.

Аналіз наведених норм свідчить про те, що підставою для звернення особи до суду є наявність у неї порушеного відповідачем права та/або законного інтересу. Таке звернення здійснюється особою, якій це право належить, і саме з метою його захисту. Відсутність обставин, які підтверджували б наявність порушення відповідачем права та/або законного інтересу особи, за захистом якого вона звернулася, є підставою для відмови у задоволенні такого позову.

У свою чергу, суд має перевірити доводи, на яких ґрунтуються заявлені вимоги, у тому числі, щодо матеріально-правового інтересу у спірних відносинах.

Оцінка предмета заявленого позову, а відтак наявності підстав для захисту порушеного права та/або інтересу позивача, про яке ним зазначається в позовній заяві, здійснюється судом, на розгляд якого передано спір, крізь призму оцінки спірних правовідносин та обставин (юридичних фактів), якими позивач обґрунтовує заявлені вимоги (такий правовий висновок Верховного Суду викладений у постановах від 19.09.2019 у справі № 924/831/17, від 28.11.2019 у справі № 910/8357/18, від 22.09.2022 у справі № 924/1146/21, від 06.10.2022 у справі № 922/2013/21, від 17.11.2022 у справі № 904/7841/21).

Судом встановлено, що 10.05.2007 року між ФГ «Матриця» та ОСОБА_4 , правонаступник якого є ОСОБА_2 , укладено строком на 15 років договір оренди земельної ділянки, належної відповідачеві, кадастровий номер 6324581000:03:000:0014, розміром 6,0824 га, з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована в територіальних межах Берецької сільської ради Первомайського (нині Лозівського) району Харківської області (дата державної реєстрації договору 29.12.2007 року № 040768000175. 06.08.2021 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 укладено договір емфітевзису вказаної земельної ділянки, який на підставі додаткової угоди було розірвано 22.11.2023 року.

Таким чином, договір емфітевзису укладено майже за 1 рік та 5 місяців до закінчення строку дії договору оренди, а розірвано його між відповідачем та третьою особою вже після подання позову до суду.

Причини розірвання договору емфітевзису можуть бути різними, як і наслідки цього, а визнання договору недійсним, на чому наполягає позивач, є його незаконність під час укладення, що тягне за собою його недійсність з моменту укладення.

Вищевказані дії із розірвання договору емфітевзису відповідач та третя особа могли б вчинити до звернення позивача до суду з позовною заявою ФГ «Матриця» про визнання його недійсним.

Таким чином, суд приходить до висновку, що в цій справі на даній процесуальній стадії не встановлено порушення прав чи інтересу позивача відповідачем, що є підставою для відмови у задоволенні клопотання сторони відповідача про закриття провадження в зв`язку з відсутністю предмета спору та вирішення позовних вимог по суті на підставі доказів, що містяться в матеріалах справи.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 189, 196-198, 200, 223, 255 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В :

Відмовити у задоволенні клопотання представника відповідача про закриття провадження у справі на підставі п.2 ч.1 ст. 255 ЦПК України у справі за позовом Фермерського Господарства «Матриця» в особі голови Салія Володимира Івановича до ОСОБА_2 , 3-тя особа: ОСОБА_3 , про визнання договору емфітевзису недійсним.

Ухвала оскарженню в силу ч. 1 ст. 353 ЦПК України не підлягає, заперечення на неї включаються виключно до апеляційної скарги на судове рішення по справі.

Суддя: С. В. Библів