Постанова

від 25.08.2010 по справі 2а-5176/10/1270

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

категорія №2.11.17

ПОСТАНОВА

Іменем України

25 серпня 2010 року Справа № 2а-5176/10/1270

Луганський окружний адміністративний суд

у складі головуючого судді Чернявської Т.І.,

суддів Лагутіна А.А., Смішли вої Т.В.,

за участю

секретаря судового засіда ння Глазунової О.О.

та

представників сторін:

від позивача - адвокат ОСОБА_1 (довіреніс ть від 19.06.2010 б/н)

від I відповідача - державний податковий і нспектор юридичного відділу

Гузій Ю.С. (довіреність від 1 2.07.2010 № 10339/10)

від II відповідача - не прибув

розглянувши у відкритому с удовому засіданні у м. Луганс ьку

справу за адміністративни м позовом

товариства з обмеженою від повідальністю «РЕОН СЕРВИС»

до

I відповідача: державної под аткової інспекції в Жовтнево му районі у м. Луганську

II відповідача: Державної по даткової адміністрації Укра їни

про визнання дій незаконни ми, акта недійсним та зобов' язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

24 червня 2010 року до Лугансько го окружного адміністративн ого суду надійшов адміністра тивний позов товариства з об меженою відповідальністю «Р ЕОН СЕРВИС» до державної под аткової інспекції в Жовтнево му районі у м. Луганську, в яко му позивач, з урахуванням зая ви від 20 липня 2010 року № 03 про уто чнення позовних вимог (арк. сп рави 36), просить:

- визнати дії комісії відпов ідача по анулюванню реєстрац ії платника податку на додан у вартість товариства з обме женою відповідальністю «РЕО Н СЕРВИС» незаконними та так ими, що суперечать діючому за конодавству;

- визнати акт відповідача ві д 19 травня 2010 року № 142 по анулюва нню реєстрації платника пода тку на додану вартість товар иству з обмеженою відповідал ьністю «РЕОН СЕРВИС», недійс ним;

- зобов' язати Державну под аткову адміністрацію Україн и поновити у реєстрі платник ів податку на додану вартіст ь товариство з обмеженою від повідальністю «РЕОН СЕРВИС» .

В обґрунтування позовних в имог позивач послався на те, щ о пунктом 9.8 статті 9 Закону Укр аїни від 03 квітня 1997 року № 168/97-ВР «Про податок на додану варті сть» встановлено вичерпний п ерелік випадків анулювання р еєстрації платника податку н а додану вартість. Згідно з аб зацом «в» підпункту 9.8 статті 9 Закону України від 03 квітня 199 7 року № 168/97-ВР «Про податок на до дану вартість» анулювання ві дбувається у випадку, якщо ос оба, зареєстрована як платни к податку, реєструється як пл атник єдиного податку або ст ає суб'єктом інших спрощених систем оподаткування, які ви значають особливий порядок н арахування чи сплати податку на додану вартість, відмінни й від тих, що встановлені цим З аконом, чи звільняють таку ос обу від сплати цього податку за рішенням суду або з будь-як их інших причин. Виходячи зі з місту абзацу «в» підпункту 9.8 статті 9 Закону України від 03 к вітня 1997 року № 168/97-ВР «Про подат ок на додану вартість», закон не пов' язує між собою факт з аниження податкових зобов' язань платником податків, об сяг яких за оподатковуваними операціями перевищує суму, в изначену підпунктом 2.3.1 пункт у 2.3 статті 3 Закону України від 03 квітня 1997 року № 168/97-ВР «Про под аток на додану вартість» та п одальше перебування в якості платника податку на додану в артість. Таким чином, на думку позивача, відсутні будь-які з аконні підстави для анулюван ня свідоцтва платника податк у на додану вартість товарис тву з обмеженою відповідальн істю «РЕОН СЕРВИС», оскільки звільнення від оподаткуванн я податком на додану вартіст ь повинно здійснюватись відп овідно до вимог Закону Украї ни від 03 квітня 1997 року № 168/97-ВР «П ро податок на додану вартіст ь».

У судовому засіданні предс тавник позивача позовні вимо ги підтримав у повному обсяз і, надав пояснення, аналогічн і викладеним у позові.

Державна податкова інспек ція в Жовтневому районі у м. Лу ганську адміністративний по зов не визнала, про що подала з аперечення проти позову від 30 липня 2010 року № 12244-1/10/20 (арк. справ и 37-38), в яких у задоволенні позо вних вимог просить відмовити . Заперечуючи проти позовних вимог, відповідач послався н а таке.

На підставі наданої товари ством з обмеженою відповідал ьністю «РЕОН СЕРВИС» податко вої звітності з податку на до дану вартість з липня 2009 року д о квітня 2010 року згідно резуль татів автоматизованого спів ставлення податкових зобов' язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рі вні Державної податкової адм іністрації України було вста новлено заниження податкови х зобов' язань за грудень 2009 р оку - 30801,94 грн., за березень 2010 ро ку - 2853967,22 грн., за квітень 2010 року - 21395,54 грн. На підставі вищезаз наченого було підготовлено а кт (форма № 6-ПДВ) про анулюванн я реєстрації платника податк у на додану вартість від 19 тра вня 2010 року за № 142, згідно з яким анулювання свідоцтва платни ка податку на додану вартіст ь відбулось 19 травня 2010 року.

Підставою для анулювання р еєстрації платника податку н а додану вартість є підпункт «в» пункту 9.8 статті 9 Закону Ук раїни від 03 квітня 1997 року № 168/97-В Р «Про податок на додану варт ість», яким передбачена можл ивість анулювання реєстраці ї з будь-яких інших причин, та пункт 3 розпорядження Кабіне ту Міністрів України від 09 вер есня 2009 року № 1120-р «Деякі питання адміністрування под атку на додану вартість», яки м встановлено, що органи держ авної податкової служби в ра зі встановлення факту випису вання податкових накладних, згідно з якими платник подат ку на додану вартість - пост ачальник товарів (робіт, посл уг) не задекларував податков і зобов' язання, мають право вжити заходів для анулюванн я реєстрації такого платника відповідно до Закону Україн и від 03 квітня 1997 року № 168/97-ВР «Пр о податок на додану вартість ».

У судовому засіданні предс тавник I відповідача проти по зову заперечував, надав пояс нення, аналогічні викладеним у запереченнях проти позову від 30 липня 2010 року № 12244-1/1 0/20.

Ухвалою суду від 30 липня 2010 ро ку відповідно до вимог статт і 52 Кодексу адміністративног о судочинства України судом до участі у справі другим від повідачем залучено Державну податкову адміністрацію Укр аїни (арк. справи 42).

Оскільки відповідно до пун кту 1 Положення про Державну п одаткову адміністрацію Укра їни, затвердженого постаново ю Кабінету Міністрів України від 26 травня 2007 року № 778, Державн а податкова адміністрація Ук раїни є центральним органом виконавчої влади, справа від повідно до вимог частини 1 ста тті 24 Кодексу адміністративн ого судочинства України розг лядалася та вирішувалася кол егією у складі трьох суддів.

Представник Державної под аткової адміністрації Украї ни у судове засідання не приб ув, про дату, місце та час слух ання справи II відповідач пові домлявся належним чином (арк . справи 46), правом подати запер ечення проти позову не скори стався.

Заслухавши пояснення пред ставників сторін, дослідивши матеріали справи, розглянув ши справу в межах заявлених п озовних вимог і наданих стор онами доказів, оцінивши дока зи відповідно до вимог стате й 69-72 Кодексу адміністративно го судочинства України, суд п рийшов до висновку, що позов п ідлягає частковому задоволе нню з таких підстав.

Згідно із частиною 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданн ям адміністративного судочи нства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, пра в та інтересів юридичних осі б у сфері публічно-правових в ідносин від порушень з боку о рганів державної влади, орга нів місцевого самоврядуванн я, їхніх посадових і службови х осіб, інших суб'єктів при зді йсненні ними владних управлі нських функцій на основі зак онодавства, в тому числі на ви конання делегованих повнова жень, шляхом справедливого, н еупередженого та своєчасног о розгляду адміністративних справ.

У справах щодо оскарження р ішень, дій чи бездіяльності с уб'єктів владних повноважень адміністративні суди відпов ідно до вимог частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України перевір яють, чи прийняті (вчинені) вон и:

1) на підставі, у межах повнов ажень та у спосіб, що передбач ені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваже ння з метою, з якою це повноваж ення надано;

3) обґрунтовано, тобто з урах уванням усіх обставин, що маю ть значення для прийняття рі шення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджен о);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рі вності перед законом, запобі гаючи несправедливій дискри мінації;

8) пропорційно, зокрема з дот риманням необхідного баланс у між будь-якими несприятлив ими наслідками для прав, своб од та інтересів особи і цілям и, на досягнення яких спрямов ане це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийнятт я рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Статтею 19 Конституції Украї ни встановлено, що правовий п орядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яки х ніхто не може бути примушен ий робити те, що не передбачен о законодавством. Органи дер жавної влади та органи місце вого самоврядування, їх поса дові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повн оважень та у спосіб, що передб ачені Конституцією та Закона ми України.

Відповідно до вимог Кодекс у адміністративного судочин ства України суд при вирішен ні справи керується принципо м законності, відповідно до я кого вирішує справи відповід но до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язко вість яких надана Верховною Радою України та застосовує інші нормативно-правові акти , прийняті відповідним орган ом на підставі, у межах повнов ажень та у спосіб, передбачен і Конституцією та законами У країни, та принципом рівност і усіх учасників адміністрат ивного процесу перед законом і судом, відповідно до якого у сі учасники адміністративно го процесу є рівними перед за коном і судом.

Згідно із частиною 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна с торона повинна довести ті об ставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крі м випадків, встановлених ста ттею 72 цього Кодексу.

В адміністративних справа х про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкт а владних повноважень обов'я зок щодо доказування правомі рності свого рішення, дії чи б ездіяльності відповідно до ч астини 2 статті 71 Кодексу адмі ністративного судочинства У країни покладається на відпо відача, якщо він заперечує пр оти адміністративного позов у.

Як вбачається з матеріалів справи, товариство з обмежен ою відповідальністю «РЕОН СЕ РВИС» (ідентифікаційний код 36189986) як платник податків переб уває на обліку у державній по датковій інспекції в Жовтнев ому районі у м. Луганську, про що свідчить довідка державно ї податкової інспекції в Жов тневому районі у м. Луганську від 04 листопада 2008 року № 2485 (арк. справи 11).

Товариство з обмеженою від повідальністю «РЕОН СЕРВИС» у відповідності до вимог Зак ону України від 03 квітня 1997 рок у № 168/97-ВР «Про податок на додан у вартість» зареєстроване пл атником податку на додану ва ртість, йому присвоєно індив ідуальний податковий номер п латника податку на додану ва ртість - 361899812342, про що свідчить свідоцтво про реєстрацію пл атника податку на додану вар тість від 30 грудня 2008 року № 100158231 ( арк. справи 12).

Актом державної податково ї інспекції в Жовтневому рай оні у м. Луганську від 19 травня 2010 року за № 142 анульовано реєст рацію платника податку на до дану вартість товариства з о бмеженою відповідальністю « РЕОН СЕРВИС» (ідентифікаційн ий код 36189986, індивідуальний под атковий номер 361899812342). Підставою для анулювання реєстрації п латника податку на додану ва ртість товариства з обмежено ю відповідальністю «РЕОН СЕР ВИС» відповідно до абзацу «в » пункту 9.8 статті 9 Закону Укра їни від 03 квітня 1997 року № 168/97-ВР « Про податок на додану вартіс ть» стало те, що платник має за ниження податкових зобов' я зань з липня 2009 року до березня 2010 року на загальну суму 2884774,36 гр н. (арк. справи 8).

Суд вважає акт державної по даткової інспекції в Жовтнев ому районі у м. Луганську від 1 9 травня 2010 року за № 142 про анулю вання реєстрації платника по датку на додану вартість тов ариства з обмеженою відповід альністю «РЕОН СЕРВИС» проти правним та таким, що підлягає скасуванню, з огляду на таке.

Порядок реєстрації осіб як платників податку на додану вартість та її анулювання вр егульовані Законом України в ід 03 квітня 1997 року № 168/97-ВР «Про п одаток на додану вартість».

Платником податку в розумі нні статті 2 Закону України ві д 03 квітня 1997 року № 168/97-В Р «Про податок на додану варт ість» є будь-яка особа, яка: а) з дійснює або планує здійснюва ти господарську діяльність т а реєструється за своїм добр овільним рішенням як платник цього податку; б) підлягає обо в'язковій реєстрації як плат ник цього податку; в) імпортує товари (супутні по слуги) в обсягах, що підлягают ь оподаткуванню цим податком згідно з нормами цієї статті ; та будь-яка особа, яка за свої м добровільним рішенням заре єструвалася платником подат ку.

Відповідно до пункту 9.3 стат ті 9 Закону України від 03 квітн я 1997 року № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість» особи, які п ідпадають під визначення пун кту 2.3 статті 2 цього Закону, зоб ов'язані зареєструватися як платник податку у податковом у органі за їх місцезнаходже нням (місцем проживання). Форм а заяви про реєстрацію визна чається у порядку, визначено му центральним податковим ор ганом. Дані з реєстру платник ів податку підлягають оприлю дненню в порядку, визначеном у центральним податковим орг аном.

Як зазначено у абзаці « в» пункту 9.8 статті 9 Закону Укр аїни від 03 квітня 1997 року № 168/97-ВР «Про податок на додану варті сть» реєстрація діє до дати ї ї анулювання, яка відбуваєть ся у випадках, якщо особа, заре єстрована як платник податку , реєструється як платник єди ного податку або стає суб'єкт ом інших спрощених систем оп одаткування, які визначають особливий порядок нарахуван ня чи сплати податку на додан у вартість, відмінний від тих , що встановлені цим Законом, ч и звільняють таку особу від с плати цього податку за рішен ням суду або з будь-яких інших причин.

Наказом Державної податко вої адміністрації України ві д 01 березня 2000 року № 79, зареєстр ованим в Міністерстві юстиці ї України 03 квітня 2000 року за № 20 8/4429, затверджено Положення «Пр о реєстрацію платників подат ку на додану вартість», яке ви значає порядок реєстрації пл атників податку на додану ва ртість; анулювання реєстраці ї платників податку на додан у вартість; ведення реєстру п латників податку на додану в артість; присвоєння індивіду ального податкового номера п латника податку на додану ва ртість; оприлюднення даних з Реєстру; перереєстрації пла тників податку на додану вар тість та заміни свідоцтв про реєстрацію платників податк у на додану вартість; ведення документації при реєстрації /анулюванні реєстрації платн иків податку на додану варті сть; засвідчення копій свідо цтв про реєстрацію платників податку на додану вартість.

Відповідно до підпункту 25.2.1 пункту 25 цього Положення, орга ни державної податкової служ би здійснюють постійний моні торинг платників податку на додану вартість, які включен і до Реєстру, та приймають ріш ення про анулювання реєстрац ії відповідних платників под атку на додану вартість у раз і існування підстав, визначе них у підпунктах «б» - «ґ» пунк ту 25 цього Положення.

Зокрема, рішення про анулюв ання реєстрації відповідних платників податку на додану вартість у разі існування пі дстав, визначених у абзаці «в » пункту 9.8 статті 9 Закону Укра їни від 03 квітня 1997 року № 168/97-ВР « Про податок на додану вартіс ть», можуть бути прийняті за н аявності відповідних підтве рдних документів (відомостей ):

- Свідоцтва або корінця Свід оцтва про право сплати єдино го податку суб'єктом малого п ідприємництва - юридичною ос обою за ставкою єдиного пода тку 10 відсотків чи документа п ро застосування інших спроще них систем оподаткування, як і визначають особливий поряд ок нарахування чи сплати под атку на додану вартість, відм інний від тих, що встановлені Законом (підстава - підпункт « в» пункту 9.8 статті 9 Закону);

- судового рішення про анулю вання податкової реєстрації чи Свідоцтва, про звільнення від сплати податку на додану вартість (підстава - підпункт «в» пункту 9.8 статті 9 Закону);

- документа, який свідчить, щ о згідно з відповідним закон одавчим актом особа, яка заре єстрована як платник податку на додану вартість, звільняє ться від сплати цього податк у, не є платником податку або н е має права на збереження ста тусу платника податку (підст ава - підпункт «в» пункту 9.8 ста тті 9 Закону);

- інформації органів реєстр ації актів цивільного стану, повідомлення державного реє стратора або відомостей з Єд иного державного реєстру щод о смерті фізичної особи - підп риємця (підстава - підпункт «в » пункту 9.8 статті 9 Закону);

- судового рішення про оголо шення фізичної особи - підпри ємця померлою, про визнання ф ізичної особи - підприємця бе звісно відсутньою, про визна ння фізичної особи - підприєм ця недієздатною або обмеженн я її цивільної дієздатності, або інформації щодо такого р ішення органів реєстрації ак тів цивільного стану, повідо млення державного реєстрато ра або відомостей з Єдиного д ержавного реєстру (підстава - підпункт «в» пункту 9.8 статті 9 Закону);

- Свідоцтва або корінця Свід оцтва, яким підтверджується закінчення терміну дії Свідо цтва (підстава - підпункт «в» п ункту 9.8 статті 9 Закону);

- документа, який підтверджу є закінчення строку, на який б уло створено платника податк у, укладено договір про спіль ну діяльність, угоду про розп оділ продукції (підстава - під пункт «в» пункту 9.8 статті 9 Зак ону).

Отже, в цьому підпункті поло ження визначено вичерпний пе релік документів, за наявнос ті яких може бути прийнято рі шення про анулювання реєстра ції платника податку на дода ну вартість у разі існування підстав, визначених у абзаці «в» пункту 9.8 статті 9 Закону Ук раїни від 03 квітня 1997 року № 168/97-В Р «Про податок на додану варт ість».

Як вбачається з матеріалів справи, товариство з обмежен ою відповідальністю «РЕОН СЕ РВИС» не реєструвалось платн иком єдиного податку та не пе реходило на будь-які інші спр ощені системи оподаткування .

Що стосується другої части ни абзацу «в» пункту 9.8 статті 9 Закону України від 03 квітня 19 97 року № 168/97-ВР «Про податок на д одану вартість» - «з будь-яких інших причин», суд вважає, що це не окрема підстава для ану лювання реєстрації платника податків, а в контексті самог о змісту даної норми - прив'яза ної до випадків, що не передба чають можливостей подальшої сплати податку на додану вар тість. Тобто, ця частина норми передбачає лише ті підстави , які звільняють такого платн ика від сплати податку на дод ану вартість в разі його пере ходу на інші спрощені систем и оподаткування, чи з інших пі дстав звільнення від такої с плати.

Посилання відповідача на п ункт 3 Розпорядження Кабінет у Міністрів України від 09 вере сня 2009 року № 1120-р, згідно якого о ргани державної податкової с лужби в разі встановлення фа кту виписування податкових н акладних, згідно з якими плат ник податку на додану вартіс ть - постачальник товарів (ро біт, послуг) не задекларував п одаткові зобов'язання, мають право вжити заходів для анул ювання реєстрації такого пла тника відповідно до Закону У країни від 03 квітня 1997 року № 168/97- ВР «Про податок на додану вар тість», судом не приймаються , оскільки зазначене розпоря дження закріплює право, а не о бов'язок органів державної п одаткової служби вжити заход ів щодо анулювання реєстраці ї платника податку на додану вартість відповідно до Зако ну України від 03 квітня 1997 року № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість». В той же час таких підстав для анулювання реєст рації платника податку на до дану вартість як встановленн я факту виписування податков их накладних, згідно з якими п латник податку на додану вар тість - постачальник товарів (робіт, послуг) не задекларува в податкові зобов'язання, Зак он України від 03 квітня 1997 року № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість» не містить.

Також при вирішенні даного спору суд враховує принцип з аконності, закріплений статт ею 9 Кодексу адміністративно го судочинства України, відп овідно до якого у разі невідп овідності нормативно-правов ого акта Конституції України , закону України, міжнародном у договору, згода на обов'язко вість надана Верховною Радою України, або іншому правовом у акту суд застосовує правов ий акт, який має вищу юридичну силу.

Суд вважає за необхідне заз начити, що норма абзацу «в» пу нкту 9.8 статті 9 Закону України від 03 квітня 1997 року № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість» не може розглядатися як підс тава для розширеного тлумаче ння обставин, за яких відбува ється анулювання реєстрації платника податку на додану в артість, порівняно з тими, що з гадані в пункті 9.8 статті 9 Зако ну України від 03 квітня 1997 року № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість». Зокрема, порушенн я платником податку правил п одаткового обліку з податку на додану вартість можуть бу ти підставою для застосуванн я відповідальності, передбач еної цим Законом та іншими за конами з питань оподаткуванн я, але не тягнуть за собою прав а податкового органу анулюва ти свідоцтво про реєстрацію такого платника податку.

Відповідно до підпункту 7.2.4 п ункту 7.2 статті 7 Закону Україн и від 03 квітня 1997 року № 168/97-ВР «Пр о податок на додану вартість » право на нарахування подат ку та складання податкових н акладних надається виключно особам, зареєстрованим як пл атники податку у порядку, пер едбаченому статтею 9 цього За кону.

Згідно із пунктом 9.8 статті 9 Закону України від 03 квітня 1997 року № 168/97-ВР «Про податок на до дану вартість» у разі анулюв ання реєстрації платник пода тку позбавляється права на н арахування податкового кред иту та отримання бюджетного відшкодування, але у строки, в изначені законом, є зобов'яза ним погасити суму податкових зобов'язань або податкового боргу з цього податку, що вини кли до такого анулювання, за ї х наявності, незалежно від то го, чи буде така особа залишат ися зареєстрованою як платни к цього податку на дату сплат и такої суми податку, чи ні.

Таким чином, анулювання реє страції платника податку на додану вартість тягне за соб ою певні негативні наслідки саме з моменту втрати статус у платника податку на додану вартість.

Відповідно до пункту 17 Поло ження про реєстрацію платник ів податку на додану вартіст ь, затвердженого наказом Дер жавної податкової адміністр ації України від 01 березня 2000 р оку № 79 та зареєстрованого в М іністерстві юстиції України 03 квітня 2000 року за № 208/4429, фо рмування та ведення Реєстру здійснює Державна податкова адміністрація України. Відп овідно до пункту 18 цього ж Пол оження з числа обов'язків з ве дення Реєстру Державна подат кова адміністрація України в иконує автоматизоване веден ня бази Реєстру, виконання фу нкцій адміністратора бази да них, присвоєння платникам по датку індивідуального подат кового номеру.

Підпунктом 25.4 пункту 25 Полож ення про реєстрацію платникі в податку на додану вартість передбачено, що підставою дл я внесення до Реєстру запису про відміну анулювання реєс трації, що відбулась за ініці ативою органу державної пода ткової служби, є рішення суду , яке набрало законної сили, аб о рішення органу державної п одаткової служби про відміну анулювання реєстрації та ск асування акта про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість.

Оскільки фактичне виконан ня рішення податкового орган у про анулювання реєстрації платника податку на додану в артість товариства з обмежен ою відповідальністю «РЕОН СЕ РВИС» полягало у анулюванні 19 травня 2010 року реєстрації так ого підприємства як платника податку на додану вартість т а виключенні з числа платник ів податку на додану вартіст ь, а протиправне рішення пода ткового органу про анулюванн я реєстрації платника податк у на додану вартість вважаєт ься протиправним з моменту й ого прийняття, суд вважає за н еобхідне зобов' язати Держа вну податкову адміністрацію України внести зміни до Реєс тру платників податку на дод ану вартість, поновивши това риство з обмеженою відповіда льністю «РЕОН СЕРВИС» в Реєс трі платників податку на дод ану вартість з дати скасуван ня реєстрації, тобто з 19 травн я 2010 року.

Щодо вимог позивача про виз нання дій комісії державної податкової інспекції в Жовтн евому районі у м. Луганську по анулюванню реєстрації платн ика податку на додану вартіс ть товариства з обмеженою ві дповідальністю «РЕОН СЕРВИС » незаконними та такими, що су перечать діючому законодавс тву, суд зазначає про відсутн ість підстав для їх задоволе ння з огляду на таке.

Дії комісії державної пода ткової інспекції в Жовтневом у районі у м. Луганську по анул юванню реєстрації платника п одатку на додану вартість то вариства з обмеженою відпові дальністю «РЕОН СЕРВИС» узго джуються із вимогами підпунк ту 25.2.2 підпункту 25.2 пункту 25 Поло ження про реєстрацію платник ів податку на додану вартіст ь, затвердженого наказом Дер жавної податкової адміністр ації України від 01 березня 2000 р оку № 79 та зареєстрованого в М іністерстві юстиції України 03 квітня 2000 року за № 208/4429, яким ре гламентовано, що рішення про анулювання реєстрації платн ика податку на додану вартіс ть за ініціативою податковог о органу оформляється актом про анулювання реєстрації пл атника податку на додану вар тість за формою № 6-ПДВ (додато к 5). Такий акт складається у дв ох примірниках комісією, утв ореною відповідно до розпоря дження керівника податковог о органу, та затверджується к ерівником (заступником керів ника) податкового органу. В ак ті про анулювання реєстрації платника податку на додану в артість обов'язково вказуєть ся підстава для такого анулю вання з посиланням на відпов ідні норми Закону.

Вчинення дій суб' єктом вл адних повноважень є способом реалізації наданої суб' єкт у владних повноважень компет енції. Здійснення дії являє с обою процес реалізації надан их законом функцій суб' єкту владних повноважень. Самі по собі дії не тягнуть за собою б удь-яких правових наслідків для особи. Правові наслідки д ля позивача несе акт індивід уальної дії - акт від 19 травн я 2010 року № 142 про анулювання реє страції платника податку на додану вартість, саме він має вплив на його права та обов' язки. Виходячи із завдань Код ексу адміністративного судо чинства України, як то захист прав, свобод та інтересів фіз ичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публі чно-правових відносин від по рушень з боку органів держав ної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посад ових і службових осіб, інших с уб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функц ій на основі законодавства, с удовий захист права може бут и здійснений лише за умови на явності порушення для юридич ної особи прав чи інтересів. З огляду на зазначене, суд зазн ачає, що вимоги позивача в цій частині не підлягають задов оленню через відсутність пор ушення прав діями відповідач а, а обраний позивачем спосіб захисту в цій частині не відп овідає об' єкту порушеного п рава.

Щодо обраного позивачем сп особу захисту порушеного пра ва за позовними вимогами про визнання недійсним акта дер жавної податкової інспекції в Жовтневому районі у м. Луганську від 19 травня 2010 року № 142 по анулюванню реєстр ації платника податку на дод ану вартість товариства з об меженою відповідальністю «Р ЕОН СЕРВИС», суд вважає за нео бхідне зазначити таке.

Встановлені статтями 105, 162 Ко дексу адміністративного суд очинства України способи зах исту порушеного права не є ви черпними.

Разом з тим, деякі із встано влених способів захисту пору шеного права носять обмежени й характер і не можуть бути за стосовані при виникненні буд ь-якого спору у сфері публічн их правовідносин. Так, вимога про визнання нечинним акта м оже стосуватися лише нормати вно-правового акта, а про визн ання протиправним - індивіду ального акта.

Нечинним нормативно-право вий акт стає з дати набрання в ідповідним рішенням суду зак онної сили, а протиправність індивідуального акта виника є, у разі набрання рішенням су ду про задоволення адміністр ативного позову законної сил и, з моменту прийняття такого акта суб'єктом владних повно важень (вчинення дії або безд іяльності).

Вимога про визнання протип равним (недійсним, незаконни м, неправомірним, скасування ) індивідуальних актів не міс тять різних способів захисту , а є одним і тим же способом, сф ормульованим у різних словес них формах.

Таким чином, у тих випадках, коли предметом спору є індив ідуальний акт, дія або бездія льність позовною вимогою за правилами Кодексу адміністр ативного судочинства Україн и має бути визнання такого ак та, дії чи бездіяльності прот иправними (недійсними, незак онними, неправомірними, скас ування такого акту), а в разі о скарження нормативно-правов ого акта - визнання його нечин ним.

Відповідно до пункту 1 части ни 4 статті 105 Кодексу адмініст ративного судочинства Украї ни адміністративний позов мо же містити вимоги про скасув ання або визнання нечинним р ішення відповідача - суб' єк та владних повноважень повні стю чи окремих його положень .

У справах щодо оскарження р ішень суб' єкта владних повн оважень суд перевіряє, зокре ма законність таких рішень, з а результатом чого, згідно з п унктом 1 частини 2 статті 162 Коде ксу адміністративного судоч инства України, у разі задово лення адміністративного поз ову може прийняти постанову про визнання протиправним рі шення суб' єкта владних повн оважень і про скасування або визнання його нечинним.

Таким чином, для забезпечен ня захисту порушених прав, св обод та інтересів фізичних о сіб, прав та інтересів юридич них осіб під час розв' язанн я спору, адміністративний су д передусім повинен зробити висновок про протиправність рішення суб' єкта владних п овноважень, наслідком чого є його скасування.

Відповідно до частини 2 стат ті 11 Кодексу адміністративно го судочинства України суд м оже вийти за межі позовних ви мог тільки в разі, якщо це необ хідно для повного захисту пр ав, свобод та інтересів сторі н чи третіх осіб, про захист як их вони просять.

Згідно правової позиції, як а викладена Судовою палатою в адміністративних справах В ерховного Суду України в пос танові від 24 січня 2006 року за ре зультатами перегляду за виня тковими обставинами постано ви Вищого господарського суд у України від 17 серпня 2005 року у справі № 9/175-04 за позовом АКБ «Мр ія» до Державної податкової інспекції у м. Вінниці про виз нання неправомірною позапла нової комплексної перевірки , звернення за захистом поруш еного права у сфері публічно -правових відносин з зазначе нням способу, який, на думку су ду, не призводить до захисту п рава, не може бути підставою д ля відмови в позові, тобто, зах исті права, що порушується. Су д, установивши порушення вим ог законодавства, має захист ити права та охоронювані зак оном інтереси, самостійно об равши спосіб, який би гаранту вав дотримання і захист прав , свобод, інтересів від поруше нь з боку суб' єктів владних повноважень.

Зважаючи на обставини спра ви, враховуючи те, що предмето м оскарження у даній справі є правовий акт індивідуальної дії суб' єкта владних повно важень, суд вважає за необхід не для повного захисту прав т а інтересів позивача, про зах ист яких він просить, вийти за межі позовних вимог, визнати протиправним та скасувати а кт державної податкової інсп екції в Жовтневому районі у м . Луганську від 19 травня 2010 року № 142 про анулювання реєст рації платника податку на до дану вартість товариства з о бмеженою відповідальністю « РЕОН СЕРВИС».

Згідно з частиною 1 статті 94 К одексу адміністративного су дочинства України якщо судов е рішення ухвалене на корист ь сторони, яка не є суб' єктом владних повноважень, суд при суджує всі здійснені нею док ументально підтверджені суд ові витрати з Державного бюд жету України (або відповідно го місцевого бюджету, якщо ін шою стороною був орган місце вого самоврядування, його по садова чи службова особа).

Якщо адміністративний поз ов задоволено частково, судо ві витрати, здійснені позива чем, присуджуються йому відп овідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задовол енні яких позивачеві відмовл ено (частина 3 статті 94 Кодексу адміністративного судочинс тва України).

На підставі частини 3 статті 160 КАС України у судовому засі данні 25 серпня 2010 року проголош ено вступну та резолютивну ч астини постанови. Складення постанови у повному обсязі в ідкладено, про що згідно вимо г частини 2 статті 167 КАС Україн и повідомлено після проголош ення вступної та резолютивно ї частин постанови у судовом у засіданні.

Керуючись статтями 2, 9, 10, 11, 17, 18, 24 , 71, 87, 94, 105, 158-163, 167 Кодексу адміністра тивного судочинства України , суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний по зов задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати акт державної п одаткової інспекції в Жовтне вому районі у м. Луганську від 19 травня 2010 року № 142 про анулюва ння реєстрації платника пода тку на додану вартість товар иства з обмеженою відповідал ьністю «РЕОН СЕРВИС» (іденти фікаційний код 36189986, індивідуа льний податковий номер 361899812342).

Зобов' язати Державн у податкову адміністрацію Ук раїни внести зміни до Реєстр у платників податку на додан у вартість, поновивши товари ство з обмеженою відповідаль ністю «РЕОН СЕРВИС» (ідентиф ікаційний код 36189986, індивідуал ьний податковий номер 361899812342) в Р еєстрі платників податку на додану вартість з 19 травня 2010 р оку.

В решті позовних вимо г відмовити.

Стягнути з Державного бюджету України на користь т овариства з обмеженою відпов ідальністю «РЕОН СЕРВИС» (ід ентифікаційний код 36189986, місце знаходження: 91057, м. Луганськ, кв . Волкова, буд. 39, кв. 166) судові витрати зі сплати судового з бору в сумі 01,70 грн. (одна гривня сімдесят копійок).

Постанова може бути о скаржена в апеляційному поря дку до Донецького апеляційно го адміністративного суду.

Апеляційна скарга подаєть ся до Донецького апеляційног о адміністративного суду чер ез Луганський окружний адмін істративний суд. Копія апеля ційної скарги одночасно надс илається особою, яка її подає , до суду апеляційної інстанц ії.

Апеляційна скарга на поста нову суду першої інстанції п одається протягом десяти дні в з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні ап еляційна скарга подається пр отягом десяти днів з дня отри мання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повно важень у випадках та порядку , передбачених частиною четв ертою статті 167 КАС України, бу ло повідомлено про можливіст ь отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеля ційне оскарження постанови с уду обчислюється з наступног о дня після закінчення п'ятид енного строку з моменту отри мання суб'єктом владних повн оважень повідомлення про мож ливість отримання копії пост анови суду.

Постанова набирає законно ї сили після закінчення стро ку подання апеляційної скарг и, встановленого статтею 186 КА С України, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не с касовано, набирає законної с или після повернення апеляці йної скарги, відмови у відкри тті апеляційного провадженн я або набрання законної сили рішенням за наслідками апел яційного провадження.

Якщо строк апеляційного ос карження буде поновлено, то в важається, що постанова суду не набрала законної сили.

Згідно з частиною 3 статті 160 КАС України постанова склад ена у повному обсязі 30 серпня 2010 року.

Головуючий суддя Т.І. Чернявська

суддя

суддя Т.В. Смішлива

А.А. Ла гутін