Ухвала

від 19.10.2010 по справі 2а-5176/10/1270

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Головуючий у 1 інстанції -

Суддя-доповідач - ОСОБА_1

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 жовтня 2010 року справа №2а-5176/10/1270 приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Карпушової О.В.,

суддів: Юрченко В.П., Блохіна А.А.

при секретарі судового засідання: Барбаш Л.О.,

за участю:

представників позивача: ОСОБА_2, ОСОБА_3,

представника ДПА України: ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Реон Сервіс» до Державної податкової інспекції в Жовтневому районі у м. Луганську, Державної податкової адміністрації України - про визнання дій незаконними, акта недійсним та зобов'язання вчинити певні дії,

за апеляційними скаргами Державної податкової інспекції в Жовтневому районі у м. Луганську, Державної податкової адміністрації України на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 25 серпня 2010 року, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Реон Сервіс» звернулося до суду першої інстанції з уточненими позовними вимогами до Державної податкової інспекції в Жовтневому районі у м. Луганську, Державної податкової адміністрації України щодо визнання дій комісії ДПІ в Жовтневому районі у м. Луганську по анулюванню реєстрації платника податку на додану вартість товариства з обмеженою відповідальністю «Реон Сервіс» незаконними та такими, що суперечать діючому законодавству; визнання акту ДПІ в Жовтневому районі у м. Луганську від 19 травня 2010 року № 142 про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість товариству з обмеженою відповідальністю «Реон Сервіс», недійсним; зобов'язання Державної податкової адміністрації України поновити у реєстрі платників податку на додану вартість товариство з обмеженою відповідальністю «Реон Сервіс».

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 25 серпня 2010 року позовні вимоги задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано акт державної податкової інспекції в Жовтневому районі у м. Луганську від 19 травня 2010 року № 142 про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість товариства з обмеженою відповідальністю «Реон Сервіс». Зобов'язано Державну податкову адміністрацію України внести зміни до Реєстру платників податку на додану вартість, поновивши товариство з обмеженою відповідальністю «Реон Сервіс» в Реєстрі платників податку на додану вартість з 19 травня 2010 року.

В частині позовних вимог щодо визнання дій комісії ДПІ в Жовтневому районі у м. Луганську по анулюванню реєстрації платника податку на додану вартість товариства з обмеженою відповідальністю «Реон Сервіс» незаконними та такими, що суперечать діючому законодавству було відмовлено на підставі того, що самі по собі дії не тягнуть за собою будь-яких правових наслідків для позивача.

При задоволенні іншої частини позовних вимог суд першої інстанції виходив с того, що при прийнятті акту про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість товариства з обмеженою відповідальністю «Реон Сервіс» відповідач керувався Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 09 вересня 2009 року № 1120-р «Деякі питання адміністрування податку на додану вартість» норми якого не відповідають нормам Закону України «Про податок на додану вартість», яким встановлено підстави анулювання реєстрації платника податку на додану вартість. Крім того, суд першої інстанції для повного захисту прав та інтересів позивача, застосував ч. 2 ст. 11 Кодексу адміністративного судочинства України та вийшов за межі позовних вимог, а саме скасував акт про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість товариства з обмеженою відповідальністю «Реон Сервіс».

Державна податкова інспекція в Жовтневому районі у м. Луганську та Державна податкова адміністрація України подали апеляційні скарги на рішення суду першої інстанції, в яких просять скасувати постанову Луганського окружного адміністративного суду від 25 серпня 2010 року, як таку що прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, та відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Обґрунтовано апеляційні скарги тим, що при прийнятті акту про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість товариства з обмеженою відповідальністю «Реон Сервіс» відповідач керувався Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 09 вересня 2009 року № 1120-р «Деякі питання адміністрування податку на додану вартість», пунктом 3 якого встановлено, що органи державної податкової служби в разі встановлення факту виписування податкових накладних, згідно з якими платник податку на додану вартість - постачальник товарів (робіт, послуг) не задекларував податкові зобов'язання, мають право вжити заходів для анулювання реєстрації такого платника відповідно до Закону України «Про податок на додану вартість». Також, відповідачі посилалися на підпункт «в» пункту 9.8 статті 9 Закону України «Про податок на додану вартість», яким передбачена можливість анулювання реєстрації з будь-яких інших причин.

В судовому засіданні представник ДПА України підтримав доводи своєї апеляційної скарги.

Представники позивача надали в судове засідання письмові заперечення на апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в Жовтневому районі у м. Луганську.

Представник ДПІ в Жовтневому районі у м. Луганську в судове засідання за викликом не з`явився.

Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду вислухавши представників сторін, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційних скарг, вважає, що апеляційні скарги Державної податкової інспекції в Жовтневому районі у м. Луганську та Державної податкової адміністрації України не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що актом державної податкової інспекції в Жовтневому районі у м. Луганську від 19 травня 2010 року за № 142 анульовано реєстрацію платника податку на додану вартість товариства з обмеженою відповідальністю «Реон Сервіс». Підставою для анулювання реєстрації відповідач зазначив, відповідно до абзацу «в» пункту 9.8 статті 9 Закону України «Про податок на додану вартість» те, що платник має заниження податкових зобов'язань з липня 2009 року до березня 2010 року на загальну суму 2 884 774,36 грн.

Отже, відповідно до пункту 9.8 статті 9 Закону України «Про податок на додану вартість» реєстрація діє до дати її анулювання, яка відбувається у випадках, якщо:

а) платник податку, який до місяця, в якому подається заява про анулювання реєстрації, є зареєстрованим згідно з положеннями підпункту 2.3.1 пункту 2.3 статті 2 цього Закону більше двадцяти чотирьох календарних місяців, включаючи місяць реєстрації, та має за останні дванадцять поточних календарних місяців обсяги оподатковуваних операцій, менші за визначені зазначеним підпунктом;

б) ліквідаційна комісія платника податку, оголошеного банкрутом, закінчує роботу або платник податку ліквідується за власним бажанням чи за рішенням суду (фізична особа позбувається статусу суб'єкта господарювання);

в) особа, зареєстрована як платник податку, реєструється як платник єдиного податку або стає суб'єктом інших спрощених систем оподаткування, які визначають особливий порядок нарахування чи сплати податку на додану вартість, відмінний від тих, що встановлені цим Законом, чи звільняють таку особу від сплати цього податку за рішенням суду або з будь-яких інших причин;

г) зареєстрована як платник податку особа обирає відповідно до цього Закону спеціальний режим оподаткування за ставками, іншими, ніж зазначені у статті 6 та статті 81 цього Закону;

ґ) особа, зареєстрована як платник податку, не надає податковому органу декларації з цього податку протягом дванадцяти послідовних податкових місяців або подає таку декларацію (податковий розрахунок), яка (який) свідчить про відсутність оподатковуваних поставок протягом такого періоду, а також у випадках, визначених законодавством стосовно порядку реєстрації суб'єктів господарювання;

д) установчі документи особи, зареєстрованої як платник податку, за рішенням суду визнані недійсними;

е) в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців зроблено запис про відсутність юридичної особи або фізичної особи за її місцезнаходженням.

Колегія суддів, погоджується з висновком суду першої інстанції, стосовно того, що зазначення в абзаці «в» пункту 9.8 статті 9 Закону України «Про податок на додану вартість» такої підстави, як «з будь-яких інших причин», передбачає лише ті підстави, які звільняють платника від сплати податку на додану вартість в разі його переходу ні інші спрощені системи оподаткування, чи з інших підстав звільнення від такої сплати, оскільки в цьому пункті мова йде саме щодо зміни платником статусу, шляхом вибору іншої системи оподаткування.

Наказом Державної податкової адміністрації України від 01 березня 2000 року № 79, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 03 квітня 2000 року за № 208/4429, затверджено Положення «Про реєстрацію платників податку на додану вартість», яке визначає, зокрема, порядок анулювання реєстрації платників податку на додану вартість.

Отже, підпунктом 25.2.1 пункту 2 зазначеного Положення передбачено, що органи державної податкової служби здійснюють постійний моніторинг платників податку на додану вартість, які включені до Реєстру, та приймають рішення про анулювання реєстрації відповідних платників податку на додану вартість у разі існування підстав, визначених у підпунктах «б» -«ґ» пункту 25 цього Положення.

Зокрема, рішення про анулювання реєстрації відповідних платників податку на додану вартість у разі існування підстав, визначених у абзаці «в» пункту 9.8 статті 9 Закону України «Про податок на додану вартість», можуть бути прийняті за наявності відповідних підтвердних документів (відомостей):

- Свідоцтва або корінця Свідоцтва про право сплати єдиного податку суб'єктом малого підприємництва - юридичною особою за ставкою єдиного податку 10 відсотків чи документа про застосування інших спрощених систем оподаткування, які визначають особливий порядок нарахування чи сплати податку на додану вартість, відмінний від тих, що встановлені Законом (підстава - підпункт «в» пункту 9.8 статті 9 Закону);

- судового рішення про анулювання податкової реєстрації чи Свідоцтва, про звільнення від сплати податку на додану вартість (підстава - підпункт «в» пункту 9.8 статті 9 Закону);

- документа, який свідчить, що згідно з відповідним законодавчим актом особа, яка зареєстрована як платник податку на додану вартість, звільняється від сплати цього податку, не є платником податку або не має права на збереження статусу платника податку (підстава - підпункт «в» пункту 9.8 статті 9 Закону);

- інформації органів реєстрації актів цивільного стану, повідомлення державного реєстратора або відомостей з Єдиного державного реєстру щодо смерті фізичної особи - підприємця (підстава - підпункт «в» пункту 9.8 статті 9 Закону);

- судового рішення про оголошення фізичної особи - підприємця померлою, про визнання фізичної особи - підприємця безвісно відсутньою, про визнання фізичної особи - підприємця недієздатною або обмеження її цивільної дієздатності, або інформації щодо такого рішення органів реєстрації актів цивільного стану, повідомлення державного реєстратора або відомостей з Єдиного державного реєстру (підстава - підпункт «в» пункту 9.8 статті 9 Закону);

- Свідоцтва або корінця Свідоцтва, яким підтверджується закінчення терміну дії Свідоцтва (підстава - підпункт «в» пункту 9.8 статті 9 Закону);

- документа, який підтверджує закінчення строку, на який було створено платника податку, укладено договір про спільну діяльність, угоду про розподіл продукції (підстава - підпункт «в» пункту 9.8 статті 9 Закону).

Як правильно зазначено судом першої інстанції, в цьому пункті зазначено вичерпний перелік документів, за наявності яких може бути прийнято рішення про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість у разі існування підстав, визначених у абзаці «в» пункту 9.8 статті 9 Закону України «Про податок на додану вартість».

Отже, ніяких документів, які б стосувалися податкових зобов'язань, або документів на підставі яких виникли ці зобов'язання, або рішень суду щодо таких зобов'язань в даному переліку немає.

Колегія суддів, також погоджується з висновком суду першої інстанції щодо безпідставності та необґрунтованості посилання відповідачами на Розпорядження Кабінету Міністрів України від 09 вересня 2009 року № 1120-р «Деякі питання адміністрування податку на додану вартість», оскільки відповідно до ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість надана Верховною ОСОБА_3 України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.

Оскільки, Законом України «Про податок на додану вартість», який має вищу юридичну силу чим Розпорядження, яким керуються відповідачі, не передбачена така підстава для анулювання реєстрації платника податку на додану вартість, як заниження податкових зобов'язань, то колегія суддів вважає, що в даному випадку застосовуються вимоги саме Закону України «Про податок на додану вартість», яким до речі передбачена інша відповідальність за заниження податкових зобов'язань.

Таким чином, акт державної податкової інспекції в Жовтневому районі у м. Луганську від 19 травня 2010 року № 142 про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість товариства з обмеженою відповідальністю «Реон Сервіс» є протиправним та не відповідає вимогам закону.

Крім того, Розпорядження Кабінету Міністрів України від 09 вересня 2009 року № 1120-р «Деякі питання адміністрування податку на додану вартість», на яке посилався відповідач, втратило чинність згідно з Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 19 травня 2010 року № 1071-р.

Відповідно до частини 2 статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.

Судом першої інстанції, виходячи за межі позовних вимог, було скасовано акт державної податкової інспекції в Жовтневому районі у м. Луганську від 19 травня 2010 року № 142 про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість товариства з обмеженою відповідальністю «Реон Сервіс».

Колегія суддів, також вважає, що в даному випадку застосування частини 2 статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України необхідне для повного захисту прав та інтересів позивача.

На підстав вищезазначеного, судова колегія вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив постанову з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому підстав для скасування постанови не має.

Керуючись статтями 196, 198, 200, 205, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

УХВАЛИВ:

Апеляційні скарги Державної податкової інспекції в Жовтневому районі у м. Луганську, Державної податкової адміністрації України на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 25 серпня 2010 року по адміністративній справі № 2а-5176/10/1270 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Реон Сервіс» до Державної податкової інспекції в Жовтневому районі у м. Луганську, Державної податкової адміністрації України - про визнання дій незаконними, акта недійсним та зобов'язання вчинити певні дії - залишити без задоволення.

Постанову Луганського окружного адміністративного суду від 25 серпня 2010 року по адміністративній справі № 2а-5176/10/1270 - залишити без змін.

В судовому засіданні 19 жовтня 2010 року проголошено вступну та резолютивну частини ухвали. Повний текст ухвали виготовлений 22 жовтня 2010 року.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, а в разі складення в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі.

Колегія суддів: О.В. ОСОБА_5 ОСОБА_6 Блохін