Постанова

від 16.01.2024 по справі 394/42/23

КРОПИВНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

16 січня 2024 року м. Кропивницький

справа № 394/42/23

провадження № 22-ц/4809/162/24

Кропивницький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:

головуючого судді: Дуковського О.Л.

суддів: Голованя А.М. Дьомич Л.М.

з участю секретаря: Демешко Л.В.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кропивницькому цивільну справу за апеляційною скаргою Приватного підприємства «ТАС АГРО ЛАН» на рішення Новоархангельського районного суду Кіровоградської області від 17 серпня 2023 року, у складі головуючого судді Запорожця О.М. у справі за позовом ОСОБА_1 до Приватного сільськогосподарського підприємства «ЛАН», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору ОСОБА_2 про розірвання договору оренди земельної ділянки, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до Приватного сільськогосподарського підприємства «ЛАН», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору ОСОБА_2 про розірвання договору оренди земельної ділянки.

В обґрунтування позову посилалася на те, що вона є власником земельної ділянки з кадастровим номером 3523655100:02:000:0059 площею 5,9007 га, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Вказувала, що земельну ділянку набула у власність на підставі договору дарування від 25.01.2022, що підтверджується витягом від 25.01.2022.

Зазначала, що листом від 02.02.2022 вона повідомила відповідача, що вона є власницею земельної ділянки та про відсутність будь-яких договірних відносин між сторонами має бажання самостійно в подальшому оброблятиме земельну ділянку.

Проте, листом № 51 від 15.02.2022 відповідач повідомив позивачку про наявність укладеного договору оренду землі від 20.07.2006 з попереднім власником ОСОБА_2 .

В подальшому відповідачем подано до Новоархангельського районного суду Кіровоградської області позовну заяву про визнання недійсним договору дарування від 25.01.2022. В обґрунтування своєї позиції у справі № 394/114/22 відповідач вказував, що між підприємством та ОСОБА_2 20 липня 2006 року було укладено договір оренди земельної ділянки кадастровий номер 3523655100:02:000:0059 площею 5,90 га, що знаходиться в адміністративних межах Новоархангельської селищної ради Голованівського району Кіровоградської області, який зареєстровано у Новоархангельському відділ КРФ ЦДЗК про що у державному реєстрі земель вчинено запис від 08.08.2006 за № 108, строком на 25 років. Рішенням Новоархангельського районного суду від 20.06.2022 у справі № 394/114/22 в задоволенні позову відмовлено в повному обсязі.

Після ознайомлення зі змістом договору оренди землі від 20 липня 2006 року, укладеного між відповідачем та ОСОБА_2 , позивачці стало відомо, що договір оренди містить п. 40, за умовами якого, перехід права власності на орендовану земельну ділянку до другої особи, а також реорганізація юридичної особи орендаря є підставою для зміни умов або розірвання договору оренди.

З урахуванням вказаного позивачка виявила своє бажання розірвати договір оренди землі від 20 липня 2006 року про що повідомила орендаря під час розгляду справи № 394/114/22.

Відповідачем 09.08.2022 подано до Новоархангельського районного суду позов про внесення змін до п. 40 Договору оренди земельної ділянки від 20.06.2006, за вказаним позовом відкрито провадження у справі № 394/433/22.

Посилалася на пункт 40 спірного договору оренди земельної ділянки від 20 липня 2006 року де сторони договору обумовили, що перехід права власності на орендовану земельну ділянку до іншої особи, а також реорганізація юридичної особи-орендаря є підставою для зміни умов або розірвання договору.

Вважала, що оскільки на час укладення договору оренди земельної ділянки його сторони дійшли згоди, то перехід права власності на предмет оренди може мати один з таких наслідків: зміну умов договору або його розірвання.

У разі заміни сторони у договорі умови договору, визначені первісними сторонами, зберігають чинність для правонаступника вибулої сторони, в тому числі щодо подальшої зміни або розірвання договору.

Вказувала, що зміст п. 40 спірного договору передбачає правову ситуацію, у якій сторони мають право на його розірвання, або зміну умов оренди.

Просила:

розірвати договір оренди земельної ділянки від 20 липня 2006 року укладений між Приватним сільськогосподарським підприємством «ЛАН» та ОСОБА_2 ;

зобов`язати відповідача повернути їй земельну ділянку кадастровий номер 3523655100:02:000:0059;

стягнути з відповідача сплачений судовий збір при зверненні до суду та судові витрати, пов`язані з наданням правничої допомоги.

Рішенням Новоархангельського районного суду Кіровоградської області від 17 серпня 2023 року позов задоволено.

Розірвано договір оренди земельної ділянки кадастровий номер 3523655100:02:000:0059 укладений 20.07.2006 між ОСОБА_2 таПриватним сільськогосподарським підприємством «Лан», зареєстрованого 08.08.2006 у Новоархангельському відділі КРФЦДЗК, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 08 серпня 2006 року за № 108.

Зобов`язано Приватне сільськогосподарське підприємство «Лан»негайно, після набранням рішенням законної сили, повернути у користування ОСОБА_1 земельну ділянку площею 5,9007 га, кадастровий номер 3523655100:02:000:0059, яка розташована на території Новоархангельської селищної ради Кіровоградської області.

Стягнуто з Приватного сільськогосподарського підприємства «Лан»на користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір у сумі 1994,80 грн. та витрати понесенні на правничу допомогу у сумі 15000 грн .

Приватне підприємство «ТАС АГРО ЛАН» подає апеляційну скрагу на вказане рішення суду.

В апеляційній скарзі відповідач вказує, щоПСП«ЛАН» перейменовано на ПП «ТАС АГРО ЛАН» та надає виписку з ЄДРЮО та копію Статуту.

Відповідач посилається на порушення норм матеріального та процесуального права, просить оскаржуване рішення суду скасувати та ухвалити нове судове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

Вказував, що позивачка, прийнявши від дарувальника спірну земельну ділянку, отримала разом з нею не тільки права, а і обов`язки, яких зобов`язана беззаперечно дотримуватись, так як це є вимогою законодавства України.

Вважає, що у позивачки є прямий обов`язок дотримуватись усіх пунктів договору оренди до закінчення строку його дії.

Крім того зазначає, що перехід права власності на предмет оренди (спірну земельну ділянку) не спричиняє автоматичного припинення спірних договірних правовідносин, а лише створює правову ситуацію, у якій кожна із сторін договору має право вимагати його розірвання, адресуючи цю вимогу іншій стороні.

Відповідач вважає, що договір дарування між позивачкою та її чоловіком укладено виключно з однією метою, за наявності у договорі оренди п. 40, достроково припинити право відповідача на користування спірною земельною ділянкою, яка на праві оренди має перебувати у користуванні відповідача до 08.08.2031, а тому вважає, що за вказаних обставин, розірвання договору оренди порушить права відповідача, як законного користувача спірної земельної ділянки.

Вказує, що зміна власника орендованої земельної ділянки сама по собі не свідчить про те, що цим порушується, не визнається чи оспорюється суб`єктивне цивільне право та/або законний інтерес орендодавця як сторони договору оренди.

Посилається на те, що дії позивачки та її чоловіка (попереднього власника земельної ділянки) щодо дострокового припинення ПСП «ЛАН» права оренди на спірну земельну ділянку є несумлінною поведінкою, оскільки договір дарування було укладено саме з метою розірвати діючий договір оренди.

Заслухавши суддю-доповідача, учасників справи, дослідивши доводи, наведенні в апеляційній скарзі, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, апеляційний суд приходить до наступних висновків.

Задовольняючі позов суд першої інстанції послався на те, що сторони договору - орендодавець та орендар, скориставшись принципом свободи договору, за згодою між собою передбачили у п. 40 договору оренди землі від 20 липня 2006 року умову про те, що перехід права власності на орендовану земельну ділянку до другої особи є підставою для зміни умов або розірвання договору. Оскільки припинення договору шляхом його розірвання передбачено в самому договорі, зазначене відповідає вимогам чинного законодавства та умовам укладеного сторонами договору, тому суд приходить до висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог. При укладенні договору оренди з відповідачем досягнуто згоди з усіх істотних умов, в тому числі, й підстав розірвання при зміні власника земельної ділянки. Відмова у розірванні спірного правочину суперечитиме його умовам, з якими погодився сам відповідач.

Колегія суддів погоджується із таким висновком суду першої інстанції.

Встановлено, що між ПСП «ЛАН» та ОСОБА_2 20 липня 2006 року було укладено договір оренди земельної ділянки кадастровий номер 3523655100:02:000:0059 площею 5,90 га, що знаходиться в адміністративних межах Новоархангельської селищної ради Голованівського району Кіровоградської області, який зареєстровано у Новоархангельському відділ КРФЦДЗК про що у державному реєстрі земель вчинено запис від 08.08.2006 за № 108, строком на 25 років.

Пунктом 40 вказаного договору оренди земельної ділянки, передбачено правову ситуацію, у якій сторони мають право на його розірвання, або зміну умов оренди.

Сторони договору передбачили можливість настання альтернативних наслідків зміни власника земельної ділянки.

З матеріалів справи вбачається, що позивачка є власницею земельної ділянки на підставі договору дарування від 25.01.2022, що підтверджується витягом від 25.01.2022.

02.02.2022 позивачка повідомила відповідача про те, що являється власницею земельної ділянки та про відсутність будь-яких договірних відносин між сторонами у відповідності самостійно в подальшому оброблятиме земельну ділянку.

ПСП «ЛАН» направлено відповідь №51 від 15.02.2022 року, за умовами якої, підприємство повідомило про те, що земельна ділянка, яку позивачкою отримано у власність на підставі договору дарування, перебуває у користуванні підприємства на підставі договору оренди земельної ділянки, строком до 2031 року та запропонували позивачці розглянути можливість укладення додаткової угоди, у зв`язку зі зміною власника земельної ділянки. Даний лист позивачкою отримано 17.02.2022, про що свідчить її підпис на повідомленні про вручення поштового відправлення, а тому її твердження щодо незнання про існування договору оренди є такими, які суперечать вищевказаним доказам.

Тобто, між сторонами не було досягнуто згоди.

Недосягнення між сторонами такої згоди може вказувати на наявність спору про право, що є підставою для звернення до суду за вирішенням такого спору. При цьому сторона, яка вважає, що її право порушене має обґрунтувати в чому полягає порушення права.

Встановлено, що умовами спірного договору оренди обумовлено, що перехід права власності на орендовану земельну ділянку до другої особи, а також реорганізація юридичної особи орендаря є підставою для його розірвання (пункт 40 Договору).

Суд першої інстанції правильно визначив, що спірні правовідносини пов`язані із орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, Законом України «Про оренду землі».

Статтею першою Закону України «Про оренду землі» визначено, що оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Орендодавцями землі відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону «Про оренду землі» є громадяни та юридичні особи, у власності яких перебувають земельні ділянки, або уповноважені ними особи.

Згідно ст. 13 Закону України «Про оренду землі» договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Договір оренди землі укладається в письмовій формі й за бажанням однієї зі сторін може бути посвідчений нотаріально (ст. 14 Закону).

Відповідно до ст. 31 Закону України «Про оренду землі» договір оренди землі може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний за рішенням суду в порядку, встановленому законом. Розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку не допускається, якщо інше не передбачено законом або цим договором.

Згідно ч. 4 ст. 32 Закону України «Про оренду землі» перехід права власності на орендовану земельну ділянку до іншої особи (у тому числі в порядку спадкування), реорганізація юридичної особи-орендаря не є підставою для зміни умов або припинення договору, якщо інше не передбачено договором оренди землі.

Спори, пов`язані із орендою землі, вирішуються у судовому порядку, у відповідності до ст. 35 Закону України «Про оренду землі».

Відповідно до ч.ч. 1 та 2 ст. 93 Земельного Кодексу України передбачено, що право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності. Земельні ділянки можуть передаватися в оренду громадянам та юридичним особам, іноземцям і особам без громадянства, міжнародним об`єднанням і організаціям, а також іноземним державам.

Відповідно до ч. 4 ст. 124 Земельного Кодексу України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб, здійснюється за договором оренди між власником земельної ділянки і орендарем.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків ч. 1 ст. 626 ЦК України.

Згідно ч. 1 ст. 627 ЦК України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ч. 1 ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частинами першою та другою статті 651 ЦК України передбачено, що зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

За правилами ч. 1 ст. 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

За змістом ч. 2 ст. 792 ЦК України відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.

У пункті 40 договору оренди землі сторони погодили, що перехід права власності на орендовану земельну ділянку до другої особи, а також реорганізація юридичної особи-орендаря є підставою для зміни умов або розірвання договору(а.с. 13).

Вказаний пункт договору є чинним та в установленому законом порядку недійсним не визнавався.

Позовні вимоги є обгрунтованими, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду про задоволення позову.

Таким чином, визначені процесуальним законом підстави для зміни або скасування оскаржуваного рішення суду першої інстанції відсутні.

За викладеного, у задоволенні апеляційної скарги необхідно відмовити.

Відповідно дост. 375 ЦПК Українисуд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи, що визначені законом підстави для зміни чи скасування оскаржуваного судового рішення відсутні, подану у даній справі апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржуване рішення суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст. ст. 368, 374, 375, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, Кропивницький апеляційний суд,-

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Приватного підприємства «ТАС АГРО ЛАН» - залишити без задоволення.

Рішення Новоархангельського районного суду Кіровоградської області від 17 серпня 2023 року - залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя О.Л. Дуковський

Судді А.М. Головань

Л.М. Дьомич