Рішення

від 07.02.2024 по справі 747/488/23

СРІБНЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 747/488/23

2/746/9/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"07" лютого 2024 р.

смт Срібне

Срібнянський районний суд Чернігівської області

в складі:

головуючого судді Ходіч В.М.,

при секретарі Сакун Н.П.,

з участю представника позивача адвоката Ткаченко Н.М.,

представника відповідача адвоката Карпенка В.К.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт Срібне в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Прилуцької районної ради Чернігівської області, третя особа: Талалаївська об`єднана територіальна громада, Прилуцька районна державна адміністрація Чернігівської області, про стягнення грошових коштів, невиплаченої заробітної плати при звільненні, середнього заробітку за час затримки розрахунку -

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Прилуцької районної ради Чернігівської області, третя особа: Талалаївська об`єднана територіальна громада, Прилуцька районна державна адміністрація Чернігівської області, про стягнення грошових коштів, невиплаченої заробітної плати при звільненні, середнього заробітку за час затримки розрахунку посилаючись на те, що вона з 06.07.2005 працювала на посаді завідуючої відділенням соціальної допомоги вдома Талалаївського територіального центру соціального обслуговування (надання соціальних послуг) Талалаївської районної державної адміністрації. Відповідно до положення про Талалаївський територіальний центр соціального обслуговування, він є бюджетною установою, рішення щодо утворення, ліквідації або реорганізації якої приймає Талалаївська районна державна адміністрація Чернігівської області. На підставі постанови Верховної Ради України від 17.07.2020 № 807-ІХ у Чернігівській області утворено, зокрема, Прилуцький район (з Ічнянської міської, Ладанської селищної, Линовицької селищної, Малодівицької селищної, Парафіївської селищної, Прилуцької міської, Срібнянської селищної, Сухополов`янської сільської, Талалаївської селищної, Яблунівської сільської територіальних громад) і ліквідовано у Чернігівській області Бахмацький, Бобровицький, Борзнянський, Варвинський, Городнянський, Ічнянський, Козелецький, Коропський, Корюківський, Куликівський, Менський, Ніжинський, Новгород-Сіверський, Носівський, Прилуцький, Ріпкинський, Семенівський, Сновський, Сосницький, Срібнянський, Талалаївський і Чернігівський райони. Розпорядженням Талалаївської РДА від 02.12.2020 № 181 вирішено припинити шляхом ліквідації діяльність Талалаївського територіального центру соціального обслуговування та встановити двомісячний строк для пред`явлення вимог кредиторів. 02.12.2020 позивача попереджено про звільнення з роботи. 02.02.2021 наказом № 7 голови ліквідаційної комісії ОСОБА_1 звільнено з займаної посади у зв`язку з ліквідацією Талалаївського територіального центру соціального обслуговування, на підставі п. 1 ст. 40 КЗпП України. При звільненні позивачеві нарахована, але не виплачена заробітна плата за період з 01.01.2021 по 02.02.2021 в сумі 7471 грн. 20 коп., компенсація за 16 днів невикористаної основної відпустки за період роботи з 06.07.2020 по 02.02.2021 в сумі 4710 грн. 72 коп., вихідна допомога в сумі 8709 грн. 81 коп., всього 20891 грн. 73 коп., що є порушенням ст. 116 КЗпП України, а тому вона просить стягнути з відповідача вказану заборгованість та середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні в сумі 90761 грн. 60 коп.

Талалаївський територіальний центр соціального обслуговування до ліквідації був державною установою, а тому, з урахуванням постанови Чернігівського апеляційного суду, належним відповідачем є Прилуцька районна рада Чернігівської області.

Позивач ОСОБА_1 та її представник адвокат Ткаченко Н.М. у судовому засіданні позов підтримали у повному обсязі та виклали обставини зазначені у позові, просять його задовольнити та зазначили, що позивач зверталася до суду із вказаним позовом, але відповідачем визначено було Прилуцьку районну державну адміністрацію Чернігівської області, де постановою Чернігівського апеляційного суду було скасовано рішення Талалаївського районного суду Чернігівської області із зазначенням, що належним відповідачем є Прилуцька районна рада Чернігівської області.

Представник відповідача Прилуцької районної ради Чернігівської області адвокат Карпенко В.К. у судовому засіданні позов не визнав та просив відмовити у його задоволенні посилаючись на обставини викладені у відзиві та вказав, що рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 17.06.2021 у справі за адміністративним позовом Талалаївської селищної ради Чернігівської області до Прилуцької районної ради Чернігівської області про визнання протиправним та скасування рішення було встановлено правонаступництво Талалаївської селищної ради Чернігівської області Комунальної установи «Талалаївський районний центр з обслуговування закладів освіти та культури» Талалаївської районної ради Чернігівської області, а тому саме Талалаївська селищна рада з моменту свого формування повинна була прийняти на себе не тільки права щодо формування нових органів та організацій, а й забезпечити перехід тих організацій та працівників, які були в сфері надання послуг населенню відповідної громади.

Представник 3-ї особи Талалаївської об`єднаної територіальної громади у судове засідання не з`явився з невідомої причини, але у наданих письмових поясненнях зазначили, що позовна заява подана з порушенням норм процесуального права.

Представник 3-ї особи Прилуцької районної державної адміністрації Чернігівської області у судове засідання не з`явився з невідомої причини, хоча про день, час та місце розгляду справи повідомлялись в установленому законом порядку.

Заслухавши сторони, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з таких підстав.

Судом встановлені наступні фактичні обставини справи.

Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Талалаївський територіальний центр соціального обслуговування був державною організацією, засновником якого була Талалаївська РДА. Місцевий орган виконавчої влади, до сфери управління якого він належав, було Управління праці та соціального захисту населення Талалаївської РДА (а.с.23-26).

Положенням про Талалаївський територіальний центр соціального обслуговування, затвердженого розпорядженням голови Талалаївської РДА від 17.06.2016 № 209 було передбачено, що він був бюджетною установою, рішення щодо утворення, ліквідації або реорганізації якої приймала Талалаївська РДА; кошторис, штатний розпис Центру затверджував місцевий орган виконавчої влади Талалаївська РДА; утримувався за рахунок коштів, які відповідно до Бюджетного кодексу України виділялися з районного бюджету на соціальний захист населення та соціальне забезпечення, інших надходжень, у тому числі від діяльності його структурних підрозділів, від надання платних соціальних послуг, а також благодійних коштів громадян, підприємств, установ та організацій; був юридичною особою, мав самостійний баланс, рахунки в органах Державної казначейської служби України, печатку зі своїм найменуванням, штампи та бланки (а.с.38-39).

З 06.07.2005 позивач працювала у Талалаївському територіальному центрі соціального обслуговування, в тому числі з 02.01.2018 - завідувачем відділення соціальної допомоги вдома, що підтверджується копією її трудової книжки, копіями наказів директора цього Центру (а.с.27-33, 14, 15).

Розпорядженням Талалаївської РДА від 02.02.2020 № 181 зобов`язано припинити шляхом ліквідації діяльність Талалаївського територіального центру соціального обслуговування; встановлено двомісячний строк для пред`явлення вимог кредиторів, які задовольняються в порядку черговості, з моменту публікації повідомлення про припинення цієї юридичної особи (а.с.6).

02.12.2020 ОСОБА_1 попереджено про наступне звільнення з посади на підставі п.1 ст.40 КЗпП України, яке відбудеться 02.02.2021 (а.с.8).

Наказом Талалаївського територіального центру соціального обслуговування від 02.02.2021 № 7 ОСОБА_1 звільнено з посади завідувача відділення соціальної допомоги вдома 02.02.2021 у зв`язку з його ліквідацією, за п.1 ст.40 КЗпП України, виплатити їй компенсацію за 16 календарних днів невикористаної основної щорічної відпустки за період з 06.07.2020 по 02.02.2021 та середньомісячну вихідну допомогу (а.с.16).

Відповідно до довідки Талалаївського територіального центру соціального обслуговування №46 від 17.02.2021 виданої ОСОБА_1 , що нарахована і не виплачена заробітна плата за період з 01.01.2021 року по 02.02.2021 року становить: заробітної плати за січень 2021 р. - 6792 грн. 00 коп.; заробітної плати за лютий 2021 р. - 679 грн. 20 коп.; розрахункові 4710 грн.72 коп.; вихідна допомога 8709 грн. 81 коп. Всього нараховано: 20891 грн. 73коп. (а.с.21).

Відповідно до ч.4 ст.82 Цивільного процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Так, постановою Чернігівського апеляційного суду від 06.08.2021 року по справі № 747/32/22 (провадження № 22-ц/4823/98/23) за позовом ОСОБА_1 до Прилуцької районної державної адміністрації Чернігівської області про стягнення грошових коштів, невиплачених при звільненні, середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні встановлено, що належним відповідачем по позовних вимогах ОСОБА_1 є Прилуцька районна рада.

Відповідно до ч.1 ст.47 КЗпП України власник або уповноважений ним орган зобов`язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу.

Статтею 116 КЗпП України передбачено, що при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.

У разі спору про розмір сум, належних працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган в усякому випадку повинен в зазначений у цій статті строк виплатити не оспорювану ним суму.

Відповідно ч.1 ст.117 КЗпП України в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Згідно ст.83 КЗпП України у разі звільнення працівника йому виплачується грошова компенсація за всі не використані ним дні щорічної відпустки, а також додаткової відпустки працівникам, які мають дітей або повнолітню дитину - інваліда з дитинства підгрупи А І групи.

Судом встановлено, що повний розрахунок з позивачем проведено не було, оскільки позивача звільнено з займаної посади у зв`язку з ліквідацією Талалаївського територіального центру соціального обслуговування, на підставі п.1 ст.40 КЗпП України, а Прилуцька районна рада вважаючи, що саме Талалаївська селищна рада повинна була забезпечити перехід тих організацій та працівників, які були в сфері надання послуг населенню відповідної громади та є, на думку відповідача, правонаступником Талалаївського територіального центру соціального обслуговування, не виплатила позивачу заборгованість по заробітній платі.

У пункті 32 Постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 06.11.1992р. «Про практику розгляду судами трудових спорів» роз`яснено, що у випадках стягнення на користь працівника середнього заробітку за час затримки розрахунку він визначається за загальними правилами обчислення середнього заробітку, виходячи із заробітку за останні два календарні місяці роботи. При цьому враховуються положення Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 100 від 08 лютого 1995 року.

За правилами пункту 8 даної постанови Кабінету Міністрів України нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період.

Абзацом 3 пункту 2 Порядку встановлено, що середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов`язана відповідна виплата.

Однак, 26 червня 2019 року Велика Палата Верховного Суду ухвалила постанову у справі №761/9584/15-ц (провадження №14-623цс18), в якій відступила від висновку Верховного Суду України, сформульованого у постанові від 27 квітня 2016 року у справі за провадженням №6-113цс16. ВП Верховного Суду прийшла до висновку, що встановлений ст.117 КЗпП України механізм компенсації роботодавцем працівнику середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні не передбачає чітких критеріїв оцінки пропорційності щодо врахування справедливого та розумного балансу між інтересами працівника і роботодавця. ВП Верховного Суду зазначила, що ці критерії можуть визначатися судом під час розгляду конкретної справи з урахуванням установлених у ній обставин. Суд може зменшити розмір середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні працівника незалежно від того, чи він задовольняє позовні вимоги про стягнення належних звільненому працівникові сум у повному обсязі чи частково.

З копії розрахункових листів, наданих позивачем вбачається, що середньоденний заробіток ОСОБА_1 на день звільнення становить 339 грн. 60 коп.

З досліджених у судовому засіданні доказів та з урахуванням висновку ВП Верховного Суду наявні підстави для часткового задоволення вимог позивача про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку (339,60 х 40 робочих днів).

Згідно ч.1 ст.133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

У відповідності до ст.141 ЦПК України суд стягує з відповідача на користь держави судовий збір у сумі 1073 грн. 60 коп. та у сумі 160 грн. 67 коп., а всього 1234 грн. 27 коп.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.76-89, 141, 258-268, 352, 430 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В :

Позов ОСОБА_1 до Прилуцької районної ради Чернігівської області, третя особа: Талалаївська об`єднана територіальна громада, Прилуцька районна державна адміністрація Чернігівської області, про стягнення грошових коштів, невиплаченої заробітної плати при звільненні, середнього заробітку за час затримки розрахунку задовольнити частково.

Стягнути з Прилуцької районної ради Чернігівської області (код ЄДРПОУ 24842867) на користь ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 ) заборгованість по заробітній платі в сумі 7421 (сім тисяч чотириста двадцять одна) грн. 20 коп., вихідну допомогу при звільненні з роботи в сумі 8709 (вісім тисяч сімсот дев`ять) грн. 81 коп., компенсацію за невикористану відпустку в сумі 4710 (чотири тисячі сімсот десять) грн. 72 коп., середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні у сумі 13 584 (тринадцять тисяч п`ятсот вісімдесят чотири) грн. 00 коп., а всього 34425 (тридцять чотири тисячі чотириста двадцять п`ять) грн. 73 коп.

В задоволенні іншої частини позовних вимог ОСОБА_1 відмовити.

Стягнути з Прилуцької районної ради Чернігівської області (код ЄДРПОУ 24842867) на користь держави судовий збір у сумі 1073 (одна тисяча сімдесят три) грн. 60 коп. та у сумі 160 (сто шістдесят) грн. 67 коп., а всього 1234 (одна тисяча двісті тридцять чотири) грн. 27 коп.

Рішення суду в частині стягнення з Прилуцької районної ради Чернігівської області на користь ОСОБА_1 заборгованості по заробітній платі в межах суми платежу за один місяць підлягає негайному виконанню.

Рішення суду може бути оскаржене до Чернігівського апеляційного суду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя В.М. Ходіч