Постанова

від 12.02.2024 по справі 915/550/22

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 лютого 2024 рокум. ОдесаСправа № 915/550/22Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Діброви Г.І.

суддів: Принцевської Н.М., Разюк Г.П.

секретар судового засідання, за дорученням головуючого судді - Іванов І.І.

за участю представників учасників справи:

від Товариства з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України», м. Київ Даниляк О.С., на підставі довіреності;

від Приватного підприємства «ДДП», м. Миколаїв Валешинська О.С., за ордером;

директор Приватного підприємства «ДДП», м.Миколаїв - Єрощенков К.К.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України», м. Київ та Приватного підприємства «ДДП», м. Миколаїв

на рішення Господарського суду Миколаївської області від 19.10.2023 року, м.Миколаїв, суддя Алексєєв А.П., повний текст рішення складено та підписано 08.11.2023 року

у справі №915/550/22

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України», м. Київ

до відповідача Приватного підприємства «ДДП», м. Миколаїв

про стягнення 1 822 538 грн. 45 коп.,-

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог та рішення суду першої інстанції.

У листопаді 2022 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України», м. Київ звернулося до Господарського суду Миколаївської області з позовною заявою до Приватного підприємства «ДДП», м. Миколаїв, у якій просило суд стягнути з відповідача на свою користь грошові кошти у розмірі 1 822 538 грн. 45 коп., з яких 1 284 685 грн. 68 коп. - пені, 537 852 грн. 77 коп. - штрафу, а також вирішити питання про відшкодування позивачу за рахунок відповідача судових витрат у справі.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, Приватне акціонерне товариство «Національна енергетична компанія «Укренерго», м. Київ у позовній заяві послалося на приписи ст. 193, 230, 231, 232 Господарського кодексу України, ст. 526, 530, 549, 610, 611, 612, 614, 626, 627, 631, 883 Цивільного кодексу України та зазначило, що Приватним підприємством «ДДП», м. Миколаїв порушено зобов`язання за договором від 23.12.2020 року № 2012000171 в частині виконання підрядних робіт, а саме, по об`єктах Запорізького ЛВУМГ у строк до 14.11.2021 року, по об`єктах Миколаївського ЛВУМГ у строк до 18.01.2022 року. Зазначивши, що підрядником роботи на загальну суму 802 811 грн. 27 коп., по об`єктах Запорізького ЛВУМГ виконано лише 28.12.2021 року, тобто, із простроченням на 43 дні. Роботи по об`єктах Миколаївського ЛВУМГ на загальну суму 395 002 грн. 56 коп., виконано підрядником лише 31.01.2022 року, тобто із простроченням на 12 днів. Роботи на загальну суму 6 880 799 грн. 76 коп. підрядником станом на день подання позову взагалі не виконано, про що свідчить прострочення виконання зобов`язання більше шести місяців. У зв`язку з чим позивач, скориставшись передбаченим в п.10.2 договору правом, нарахував відповідачу пеню у розмірі 1 284 685 грн. 68 коп., та штрафні санкції у розмірі 537 852 грн. 77 коп. та просив суд стягнути їх з останнього на свою користь.

Рішенням Господарського суду Миколаївської області від 19.10.2023 року у справі №915/550/22 (суддя Алексєєв А.П.) позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України», м. Київ задоволено частково, стягнуто з Приватного підприємства «ДДП», м. Миколаїв на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України», м. Київ грошові кошті у розмірі 90 717 грн. 67 коп., з яких 56 196 грн. - штраф, 34 520 грн. 88 коп. - пеня, а також вирішено питання про розподіл судових витрат; в іншій частині відмовлено.

Частково задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що штрафні санкції можуть бути застосовані лише за порушення умов договору, які мали місце до закінчення строку його дії, тобто до 31.12.2021 року, а тому нарахування штрафу та пені з 19.01.2022 року у зв`язку з порушенням зобов`язання, тобто вже після закінчення строку дії договору, не відповідає положенням ст.631 Цивільного кодексу України.

З приводу доводів відповідача щодо зарахування грошових коштів у розмірі 534 000 грн., сплачених відповідачем на користь позивача через банк за платіжним дорученням №1918 від 03.06.2022 року в рахунок заявлених до стягнення штрафних санкцій, судом першої інстанції зазначено, що ці кошти, які були сплачені відповідачем на користь позивача на умовах банківської гарантії, не можуть бути зараховані у виконання забезпечувальних заходів по оплаті штрафу та пені.

Короткий зміст вимог апеляційних скарг та узагальнені доводи осіб, які подали апеляційні скарги, доводи та заперечення інших осіб учасників справи.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України», м. Київ з рішенням суду першої інстанції не погодилось, тому звернулось до Південно-західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просило суд апеляційної інстанції рішення Господарського суду Миколаївської області від 19.10.2023 року у справі № 915/550/22 в частині відмови в задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України», м. Київ до Приватного підприємства «ДДП», м. Миколаїв про стягнення штрафу у сумі 481 655 грн. 98 коп., та пені у сумі 1 250 164 грн., 80 коп. - скасувати, ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі, вирішити питання про розподіл судових витрат.

Апеляційна скарга мотивована порушенням місцевим господарським судом норм матеріального і процесуального права та неповним з`ясуванням всіх обставин справи.

Зокрема, в апеляційній скарзі скаржник зазначає, що договором від 23.12.2020 року №2012000171 сторони узгодили останній день виконання робіт за ним згідно Графіку виконання: по об`єктам Запорізького ЛВУМГ - 14.11.2021 року, по об`єктам Миколаївського ЛВУГ - 18.01.2022 року. Тобто, звертає увагу суду, що умовами вищезазначеного договору чітко визначено строк виконання робіт та обставини, з настанням яких пов`язано початок його обліку.

Посилаючись на правові висновки, викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.06.2018 у справі №910/9072/17, постанові Верховного Суду від 04.05.2018 року у справі №927/333/17, апелянт зазначає, що закон не передбачає такої підстави, як закінчення строку дії договору, для припинення зобов`язання, яке лишилося невиконаним, а тому вважає необґрунтованими висновки суду першої інстанції про те, що після закінчення строку дії укладеного між сторонами договору є неможливим виконання інших зобов`язань сторонами за таким договором, в тому числі зобов`язань стосовно забезпечення виконання господарського зобов`язання.

Приватне підприємство «ДДП», м. Миколаїв з рішенням суду першої інстанції також не погодилось, а тому звернулось до Південно-західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просило суд апеляційної інстанції рішення Господарського суду Миколаївської області від 19.10.2023 року у справі № 915/550/22 в частині стягнення з Приватного підприємства «ДДП», м. Миколаїв на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України», м. Київ штрафу у сумі 56 196 грн.79 коп., пені у сумі 34 520 грн. 88 коп., що загалом становить 90 717 грн. 67 коп., а відшкодування судових витрат у сумі 2 684 грн. неправомірним та таким, що підлягає скасуванню з прийняттям в цій частині нового рішення про відмову в задоволенні цих позовних вимог.

Апеляційна скарга мотивована порушенням місцевим господарським судом норм матеріального і процесуального права та неповним з`ясуванням всіх обставин справи.

Зокрема, скаржник зазначає, що судом не надано оцінку листам відповідача від 20.01.2021 року, №011 від 17.05.2021 року №071 по об`єктах Запорізького ЛВУМГ, де відповідач звернувся до позивача за зупиненням виконання робіт та послався на неможливість виконання робіт з 20.01.2021 року по 17.05.2021 року через несприятливі погодні умови.

Звертає увагу суду, що договором передбачено право сторони зупинити виконання робіт в зв`язку з настанням відповідних умов. Виконання робіт за таких умов прямо заборонено нормативними документами, вимогами, що регламентують предмет таких робіт, зокрема, п.11.4, п.12.5 додатку 1.1. до договору. Тобто, виконання робіт та зупинка не може залежати від волі іншої сторони на складання актів про зупинку.

Тому вважає, що зазначені листи відповідача у взаємозв`язку з відсутністю заперечень позивача з наявними умовами свідчить про наявність обставин, що унеможливлювали виконання робіт відповідачем за договором по об`єктах Запорізького ЛВУМГ протягом строку з 20.01.2021 року по 17.05.2021 року - 117 днів. В зв`язку з чим строк виконання зобов`язання (робіт) по цьому об`єкту, який суд визначив кінцевою датою - 14.11.2021 року продовжився на 117 днів і вибув за межі строку дії договору і суд першої інстанції помилково задовольнив вимоги позивача щодо стягнення штрафних санкцій в сумі 90 717 грн. 67 коп. по об`єктах Запорізького ЛВУМГ.

Зазначає, що в інший частині рішення суд першої інстанції правильно відмовив в задоволенні позову та вірно застосував положення ч.4 ст.631 Цивільного кодексу України. Однак надав невірну оцінку поданим відповідачем доказам та не застосував положення ч.2 ст.613 Цивільного кодексу України, бо суд першої інстанції не звернув увагу на аргументацію відповідача про те, що підрядник не зміг виконати роботи вчасно та повністю в зв`язку з прострочкою замовника щодо об`єктів Миколаївського ЛВУМГ, а саме, ненадання доступу до будівельного майданчику (фронту робіт), відсутність сервітуту для доступу до місця виконання робіт, заборону проходу, проїзду власниками земельних ділянок, ненадання проектної технічної документації з розміщення газопроводів, їх визначення на місцевості та ескізів розміщення з врахуванням таких даних огорож.

Звертає увагу суду, що відповідач поданими доказами доводив факт ненадання замовником підряду до листопада 2021 року проектної технічної документації (технічних даних) - схем розташування підземних комунікацій та схем встановлення залізобетонних плит огорожі, проведення протягом 5 місяців замовником робіт з позначення розмітки проходження газопроводів, що необхідно було для правильного розташування залізобетонних виробів (огорожі), позначення кілками меж монтажу огородження кранових майданчиків, розроблення ескізів по монтажу огородження , без яких підрядник не міг здійснювати роботу. А також факт не надання замовником підряднику майданчика для виконання робіт в частині безперешкодного доступу до майданчика через землі власників земельних ділянок, на яких розміщені об`єкти робіт, та суміжні з ними ділянки (сервітутів). Про це свідчать листи підрядника №86 від 02.06.2021 року, №163 від 08.09.2021 року, №211 від 22.11.2021 року та відповідь замовника №7105ВИХ-21-1131 від 05.11.2021 року.

Отже, апелянт зазначає, що ним було підтверджено прострочення кредитора, однак суд першої інстанції помилково зробив висновок про часткове задоволення позову в зв`язку з невірною оцінкою поданих доказів.

Щодо посилання суду першої інстанції на положення п.13.11 договору, вказує, що гарантія сторін на отримання всіх доказів, погоджень, рішень та інших документів, необхідних для підписання та виконання умов договору відповідно до вимог чинного законодавства України та своїх установчих документів відноситься до можливості здійснення відповідних робіт (дозволи на виконання робіт з підвищеної небезпеки тощо), а аж ніяк до проектно-технічної документації, і висновок суду про те, що не були призупинені роботи за пунктом п.7.4.3 договору не відповідає обставинам справи та поданим доказам, зокрема, листам відповідача, зазначеним вище.

Вважає, що ним доведено, що роботи не могли бути виконані у встановлений договором строк за незалежних від відповідача обставин, в тому числі з причини невиконання своїх обов`язків позивачем. Тому в цій частині підлягає зміні мотивувальна частина рішення на його думку.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 15.01.2024 року у справі №915/550/22 у зв`язку з перебуванням у відпустці судді-члена колегії Ярош А.І. з 01.01.2024 року по 25.01.2024 року відповідно до наказу голови суду від 06.12.2023 №232-в, апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України», м. Київ та Приватного підприємства «ДДП», м. Миколаїв на рішення Господарського суду Миколаївської області від 19.10.2023 року у справі №915/550/22 було прийнято до свого провадження колегією суддів у новому складі: головуючий суддя Діброва Г.І., судді: Разюк Г.П., Принцевська Н.М.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 15.01.2024 року відкрито апеляційне провадження за апеляційними скаргами Товариства з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України», м. Київ та Приватного підприємства «ДДП», м. Миколаїв на рішення Господарського суду Миколаївської області від 19.10.2023 року у справі №915/550/22 та об`єднано для спільного розгляду апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України», м. Київ та Приватного підприємства «ДДП», м. Миколаїв на рішення Господарського суду Миколаївської області від 19.10.2023 року у справі №915/550/23, справу призначено до судового розгляду.

29.01.2024 року через канцелярію до Південно-західного апеляційного господарського суду від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу (вх. №3901/23/Д2), у якому Товариство з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України» просило суд апеляційної інстанції апеляційну скаргу Приватного підприємства «ДДП», м. Миколаїв» залишити без задоволення. Відзив колегією суддів долучено до матеріалів господарської справи.

Зокрема, у відзиві, позивач зазначає, що, підписавши договір №2012000171 від 23.12.2020 року на зазначених в ньому умовах, сторони визначили для себе правила подальшої поведінки, в тому числі стосовно строку виконання робіт, обставин, з настанням яких пов`язано початок та облік строку їх виконання, порядок виконання робіт, порядок приймання-передачі виконаних робіт, в тому числі підстави та порядок зупинення виконання робіт.

Позивач звертає увагу суду, що відповідно до пунктів 6.10-6.11 договору сторони залишають за собою право зупинити виконання робіт в межах строку його дії на підставі письмового звернення підрядника або замовника про настання умов, за яких виконання робіт заборонено та/або не рекомендовано діючими нормативними, галузевими документами, державними стандартними та правилами, що регламентують предмет таких робіт. У випадку зупинки виконання робіт на підставі причин, наведених у п.6.10 договору сторони складають Акт про зупинку виконання робіт.

Позивач наголошує, що підрядник не звертався із заявами про необхідність складання Акту про зупинку виконання робіт та сторонами виконання робіт у відповідності до пункту 6.10 договору не зупинялось. Крім того, позивач звертає увагу, що пунктом 6.17 договору передбачено право підрядника інформувати замовника про можливе сповільнення або призупинення виконання робіт за незалежних від нього обставин.

З огляду на це, позивач вважає, що зміст листів Приватного підприємства «ДДП», м. Миколаїв №011 від 20.01.2021 року та №071 від 17.05.2021 року свідчить лише про інформування підрядником замовника про можливе сповільнення або призупинення виконання робіт. При цьому положення пункту 6.12 договору стосовно продовження терміну виконання робіт не застосовуються, оскільки сповільнення та/або призупинення не є зупиненням робіт за умовами договору.

Також позивач зазначає, що відповідач, подавши тендерну пропозицію про процедуру закупівлі UA-2020-10-15-009395-c, повністю і беззаперечно погодився з усіма умовами, що вказані в проекті договору, в тому числі з порядком отримання дозволів на виконання робіт та порядком виконання робіт.

При цьому, позивач звертає увагу, що ні проектом договору, який був додатком до тендерної документації, ні вже підписаним сторонами договором від 23.12.2020 року №2012000171 не передбачено обов`язку замовника складати акт приймання-передачі будівельного майданчика (фронту робіт) чи надавати проектно-технічну документацію з розміщення газопроводів тощо.

Вказує, що згідно із підпунктом 7.1.1 договору замовник зобов`язаний допустити підрядника на об`єкт для проведення робіт з дотриманням вимог внутрішніх документів щодо охорони праці та порядку допуску працівників сторонніх організацій та відвідувачів для виконання робіт (завдань) на об`єктах Товариства з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України», письмово повідомити підрядника про надання йому дозволу.

Позивач звертає увагу, що стосовно отримання дозволу на виконання робіт Приватне підприємство «ДДП» звернулось до позивача лише 24.03.2021 року.

В цей же день зобов`язання замовника стосовно надання підряднику допуску на об`єкти виконання робіт позивачем було виконано та надано відповідний дозвіл від 24.03.2021 на виконання робіт в охоронній зоні.

Крім того, зазначає, що позивачем своєчасно надавались відповіді на листи відповідача, що також свідчить про невідкладність вжиття позивачем дій щодо сприяння підряднику у виконанні робіт.

Позивач звертає увагу суду, що про неможливість виконання робіт у строк Приватне підприємство «ДДП» повідомило оператора лише листом від 22.11.2021 року. При цьому, неможливість виконання робіт у строк відповідач пов`язував не з відмовою землевласників та землекористувачів, а із замовленням залізобетонних виробів для зведення огорожі кранових майданчиків у червні 2021 року та початком їх виготовленням лише з 01.12.2021 року.

Підсумовуючи вищезазначені заперечення, позивач наполягає на безпідставності та необґрунтованості доводів відповідача щодо прострочення кредитора.

Відповідач своїм правом згідно ч. 1 ст. 263 Господарського процесуального кодексу України не скористався, відзив на апеляційну скаргу не надав, що згідно з ч. 3 ст. 263 Господарського процесуального кодексу України не перешкоджає перегляду оскаржуваного рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку.

Представник Товариства з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України», м. Київ в судовому засіданні підтримав свої доводи щодо апеляційної скарги з мотивів, що викладені письмово, просив апеляційну скаргу задовольнити, рішення суду першої інстанції скасувати, а апеляційну скаргу представника відповідача просив залишити без задоволення.

В судовому засіданні, представник Приватного підприємства «ДДП», м. Миколаїв підтримав свої доводи щодо апеляційної скарги з мотивів, що викладені письмово, просив апеляційну скаргу задовольнити, рішення суду першої інстанції скасувати, а апеляційну скаргу представника позивача залишити без задоволення.

Суд апеляційної інстанції, у відповідності до ст. 269 Господарського процесуального кодексу України, переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Обговоривши доводи та вимоги апеляційних скарг, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права України, фактичні обставини справи, оцінивши докази на їх підтвердження в межах доводів апеляційних скарг, надавши правову кваліфікацію відносинам сторін і виходячи з фактів, встановлених у процесі перегляду справи, правових норм, які підлягають застосуванню, та матеріалів справи, судова колегія вважає, що апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України», м. Київ потребує часткового задоволення, апеляційна скарга Приватного підприємства «ДДП», м. Миколаїв не потребує задоволення, а рішення Господарського суду Миколаївської області від 19.10.2023 року у справі №915/550/22 потребує зміни його мотивувальної та резолютивної частин, в редакції постанови Південно-західного апеляційного господарського суду, з огляду на таке.

Господарським судом Миколаївської області та Південно-західним апеляційним господарським судом було встановлено та неоспорено учасниками справи наступні обставини.

23.12.2020 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи», м. Київ, як замовником та Приватним підприємством «ДДП», м. Миколаїв, як підрядником був укладений договір №2012000171.

Згідно п.1.1 договору підрядник за завданням замовника, відповідно до умов цього договору про закупівлю, зобов`язується на свій ризик надати послуги: Зведення огорож, монтаж поручнів і захисних засобів (Ремонт огорож кранових майданчиків на лінійній частині МГ) відповідно до вимог чинних нормативних документів і технічної документації (які, з урахуванням частини 1 статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі» (із змінами та доповненнями), норм Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України, (іменуються - роботи), а замовник прийняти та оплатити такі роботи відповідно до умов цього договору.

Пунктом 1.2 договору склад, обсяги, вартість робіт та строки визначені технічними вимогами і якісними характеристиками (Додаток №1), договірною ціною (Додаток №2) та графіком виконання робіт (Додаток №3), які є невід`ємною частиною договору.

Згідно п. 1.3 договору обсяги закупівлі робіт можуть бути зменшені, зокрема, з урахуванням фактичного обсягу видатків замовника.

Пунктом 3.1 договору передбачено, що загальна вартість виконуваних робіт за цим договором згідно із договірною ціною (Додаток №2) і становить: 10 680 000 грн., в тому числі ПДВ 20% 1 780 000 грн.

Відповідно до пункту 4.1 договору підрядник зобов`язується виконати роботи протягом 300 календарних днів з дати отримання від замовника письмового розпорядження на початок виконання робіт (надалі - дозвіл) з обов`язковим дотриманням погодженого із замовником графіку виконання робіт (Додаток №3), що додається до цього договору та є невід`ємною його частиною.

Пунктом 4.3 договору передбачено, що датою закінчення виконаних підрядником робіт вважається дата їх прийняття замовником в порядку, передбаченому Розділом 5 цього договору.

У п. 4.4 договору визначені місця виконання робіт (об`єкти).

Об`єкти розташовані у Каланчацькому, Олешківському районах Херсонської області, м. Нова Каховка, Баштанському, Миколаївському районах Миколаївської області.

Пунктом 5.1 договору сторони домовилися, що передача виконаних робіт підрядником і прийняття їх замовником оформлюється актами приймання виконаних робіт, підписаними уповноваженими представниками сторін.

У п. 5.2 договору зазначено, що акт приймання виконаних робіт та довідку про вартість виконаних будівельних робіт готує підрядник і надає його замовнику не пізніше 25 числа звітного місяця. Разом з актом приймання виконаних робіт підрядник надає замовнику повний комплект виконавчої документації за звітний період, оформленої належним чином, відповідно до вимог чинних нормативних документів у галузі будівництва.

Пунктом 6.1 договору передбачено, що замовник допускає підрядника на об`єкти (зазначені в п. 4.4 договору) для проведення робіт, що оформлюється відповідною документацією, зазначеною в пп. 7.1.1 договору (згідно пп. 7.1.1 Договору замовник зобов`язаний допустити підрядника на об`єкт для проведення робіт з дотриманням вимог внутрішніх документів щодо охорони праці та порядку допуску працівників сторонніх організацій та відвідувачів для виконання робіт (завдань) на об`єктах замовника. Письмово повідомити підрядника про надання йому дозволу).

Пунктом 6.2 договору визначено, що підрядник виконує передбачені цим договором роботи із своїх матеріалів та обладнання, доставку якого до місця виконання робіт підрядник здійснює власним транспортом та за свій рахунок після отримання від замовника відповідного письмового розпорядження (надалі дозвіл), що оформлюється відповідною документацією зазначеною у пп. 7.1.1 договору.

Відповідно до п. 6.10 договору сторони залишають за собою право зупинити виконання робіт в межах строку дії цього договору на підставі письмового звернення підрядника або замовника про настання умов, за яких виконання робіт заборонено та\або не рекомендовано діючими нормативними, галузевими документами, державними стандартами та правилами, що регламентують предмет таких робіт.

У пункті 6.11 договору зазначено, що у випадку зупинки виконання робіт на підставі причин наведених у п.6.10 сторони складають Акт про зупинку виконання робіт.

Пунктом 6.12 договору визначено, що у випадку зупинки робіт, загальний строк виконання робіт продовжується на термін, еквівалентний такій зупинці в межах строку дії цього договору.

Пунктом 6.13 договору визначено, що для виконання робіт підрядник повинен забезпечити робочу силу у потрібній кількості та відповідної кваліфікації.

У пункті 6.17 договору зазначено, що підрядник у письмовій формі за 5 (п`ять) робочих днів інформує замовника про можливе сповільнення або призупинення виконання робіт за незалежних від нього обставин.

Відповідно до п.7.1.1 договору замовник зобов`язаний допустити підрядника на об`єкт для проведення робіт з дотриманням вимог внутрішніх документів щодо охорони праці та порядку допуску працівників сторонніх організацій та відвідувачів для виконання робіт (завдань) на об`єктах ТОВ «Оператор ГТС України». Письмово повідомити підрядника про надання йому дозволу.

Пунктом 7.1.4 договору замовник зобов`язаний надати підряднику необхідну для виконання робіт інформацію згідно Технічних вимог і якісних характеристик.

У пункті 7.4.3 договору зазначено, що замовник зобов`язаний припинити роботи в разі порушення або невиконання зобов`язань за цим договором з вини замовника за умови письмового повідомлення його про це за 20 календарних днів до дати припинення.

З п.10.2 договору вбачається, що у випадку несвоєчасного виконання робіт, передбачених графіком виконання робіт до підрядника застосовуються штрафні санкції у вигляді пені у розмірі 0,1% від вартості робіт, які несвоєчасно виконанні, за кожен день прострочення виконання робіт, а при порушенні строку виконанні робіт більш ніж на 30 календарних днів підрядник додатково сплачує замовнику штраф у розмірі 7% від вартості несвоєчасно виконаних робіт.

Підпунктом 10.9.1 договору передбачено, що відповідно до умов п. 4.11 розділу І тендерної документації процедури закупівлі відкритих торгів по предмету закупівлі Зведення огорож, монтаж поручнів і захисних засобів (Ремонт огорож кранових майданчиків на лінійній частині МГ) згідно оголошення про проведення процедури закупівлі №UA-2020-10-15-009395-с, оприлюдненого на веб-порталі уповноваженого органу 15.10.2020 року, підрядник зобов`язується надати замовнику не пізніше дати укладення договору в забезпечення виконання договору безвідкличну безумовну банківську гарантію на суму 534000 грн., що становить 5% ціни договору.

Пунктом 10.9.5 договору обумовлено, що у разі невиконання (неналежного виконання) підрядником своїх зобов`язань за цим договором замовник має право одержати задоволення своїх вимог, передбачених умовами цього договору та чинним законодавством України на умовах, визначених гарантією.

Згідно п. 11.1 договору він вважається укладеним з моменту його підписання сторонами і діє до 31.12.2021 року. В частині гарантійних зобов`язань договір діє до закінчення гарантійного строку, а в частині розрахунків до їх повного виконання.

Пунктом 13.1 договору визначено, що сторони гарантують отримання всіх дозволів, погоджень, рішень та інших документів, необхідних для підписання та виконання умов договору відповідно до вимог чинного законодавства України та своїх установчих документів.

Пунктом 13.12 договору зазначено, що Додаток №1 Технічні вимоги і якісні характеристики, Додаток №2 Договірна ціна, Додаток №3 Графік виконання робіт є додатками до договору і невід`ємною його частиною.

Договір підписаний представниками сторін належним чином та скріплений їхніми печатками без заперечень та зауважень.

Додатком №1 до договору є «Технічні вимоги і якісні характеристики», умовами якого визначено загальний опис послуг (ремонт огорож кранових майданчиків на лінійній частині МГ. Строк виконання робіт до 31.12.2021 року. Місце виконання робіт: 1) МГ Херсон-Крим І нитка ( 2 кранових майданчика); 2) МГ Херсон Крим ІІ нитка (4 кранових майданчика); 3) ГРС Каланчак ( 4 кранових майданчика); 4) ГРС Асканія Нова ( 2 кранових майданчика); 5) ГРС Нова Каховка ( 3 кранових майданчика); 6) ГРС Нова Маячка ( 2 кранових майданчика); 7) ГРС Каховка ( 1 крановий майданчик); 8) ГРС Обривки ( 1 крановий майданчик); 9) АГНКС ІТЕРА (1 крановий майданчик); 10) Газопроводи ШДО, ШДКРІ на 110 км (3 кранових майданчика); 11) Газопроводи ШДО, ШДКРІ на 158 км ( 6 кранових майданчиків);12) 0 км газопроводу до ГРС смт. Ольшанське ( 2 кранових майданчика); 13) Газопроводи ШДО, ШДКРІ на 183 км (9 кранових майданчика); 14) Газопроводи ШДО, ШДКРІ на 184 км (7 кранових майданчика); 15) Газопровід відвід до ГРС с. Червоне Поле (2 кранових майданчика); 16) Майданчик кранового вузла прийому очисних пристроїв магістрального газопроводу ШДКрІ DN-1000-56174, Миколаївська область, Баштанський район, с. Мар`ївка, Мар`ївська сільська рада. Види та об`єми виконаних робіт зазначені в п.11 «Орієнтовані обсяги робіт».

Додатком №2 до договору сторонами визначено договірну ціну на будівництво, зведення огорож, монтаж поручнів і захисних засобів (Ремонт огорож кранових майданчиків на лінійній частині МГ), що здійснюється в 2020 році. Складена в поточних цінах станом на 13 грудня 2020 року договірна ціна разом із ПДФ складає 10 680 грн.

Додаток підписаний представниками сторін та скріплений їхніми печатками.

Додатком №3 до договору сторонами визначений графік виконання робіт, з якого вбачається, що граничний термін виконання робіт становить 300 календарних днів з дати отримання від замовника дозволу.

На виконання умов договору Запорізьким ЛВУМГ ТОВ «Оператор ГТС України» 18.01.2021 року було надано дозвіл на виконання робіт «Ремонт огорож кранових майданчиків на лінійній частині МГ», з яким 18.01.2021 року було ознайомлено уповноважених працівників підрядника.

24.03.2021 Миколаївським ЛВУМГ ТОВ «Оператор ГТС України» було надано дозвіл на виконання робіт, з яким уповноважених працівників підрядника було ознайомлено 24.03.2021 року.

Відповідно до Акту №1 від 31.03.2021 року приймання виконаних будівельних робіт за березень 2021 року підрядником виконано роботи на 134 199 грн.76 коп.;

Відповідно до Акту №2 від 30.04.2021 року приймання виконаних будівельних робіт за квітень 2021 року підрядником виконано роботи на 135 008 грн.94 коп.;

Відповідно до Акту №3 від 31.05.2021 року приймання виконаних будівельних робіт за травень 2021 року підрядником виконано роботи на 240 663 грн.23 коп.;

Відповідно до Акту №4 від 29.06.2021 року приймання виконаних будівельних робіт за червень 2021 року підрядником виконано роботи на 815 099 грн.51 коп.;

Відповідно до Акту №5 від 16.08.2021 року приймання виконаних будівельних робіт за серпень 2021 року підрядником виконано роботи на 145 149 грн.52 коп.;

Відповідно до Акту №9 від 20.08.2021 року приймання виконаних будівельних робіт за серпень 2021 року підрядником виконано роботи на 44 889 грн.25 коп.;

Відповідно до Акту №10 від 18.10.2021 року приймання виконаних будівельних робіт за жовтень 2021 року підрядником виконано роботи на 494 516 грн.56 коп.;

Відповідно до Акту №11 від 08.11.2021 року приймання виконаних будівельних робіт за листопад 2021 року підрядником виконано роботи на 502 393 грн.22 коп.;

Відповідно до Акту №15 від 24.12.2021 року приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2021 року підрядником виконано роботи на 89 466 грн.42 коп.;

Відповідно до Актів №№12, 13 та 14 від 28.12.2021 року приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2021 року підрядником виконано роботи на загальну суму 802 811 грн. 27 коп., в тому числі 152 588 грн.18 грн., 380 102 грн. 39 коп. та 270 120 грн.70 коп.

Відповідно до Актів №№1,2,3,4,5,6, та 7 від 31.01.2022 року приймання виконаних будівельних робіт за січень 2022 року підрядником виконано роботи на загальну суму 395 002 грн. 56 коп., в тому числі 56 530 грн.82 коп., 56 530 грн., 80 439 грн. 88 коп., 68 485 грн. 37 грн. 44 096 грн. 29 коп., 44 459 грн. 69 коп., 44 459 грн. 69 коп.

За розрахунками позивача, невиконаними з боку підрядника в установлений договором підряду строк залишилися роботи на загальну суму 6 880 799 грн. 76 коп., у зв`язку із чим останнім було нараховано відповідачу штраф у розмірі 537 852 грн. 77 коп. та пеня у розмірі 1 245 424 грн. 76 коп.

Претензією №1 вих.№22-2988 від 22.03.2022 року замовник повідомив підрядника про те, що в порушення умов договору №2012000171 від 23.12.2020 року відповідачем роботи було виконано з порушенням строків, визначених п. 4.1 договору, внаслідок чого вимагав сплати пені та штрафу.

Також з матеріалів справи вбачається, що між сторонами у даній справі велося активне листування.

По об`єктах Запорізького ЛВУМГ позивача:

20.01.2021 року відповідачем було складено листа №011, який адресований начальнику Запорізького ЛВУМГ «Оператор газотранспортної системи України» позивача, з приводу погодження призупинення робіт за договором через несприятливі погодні умови та із запевненням виконати роботи в обумовлений договором строк.

17.05.2021 року відповідачем було складено листа №071, який адресований начальнику Запорізького ЛВУМГ позивача, з приводу неможливості виконання робіт у зимовий та весняний період через несприятливі погодні умови, а також перебування деяких працівників позивача на самоізоляції через поширення коронавірусної інфекції та початку виконання робіт з середини травня 2021 року.

По об`єктах Миколаївського ЛВУМГ позивача:

20.01.2021 року відповідачем було складено листа №012, який адресований начальнику Миколаївського ЛВУМГ позивача, з приводу погодження призупинення робіт за договором через несприятливі погодні умови та запевненням виконати роботи в обумовлений договором строк.

23.03.2021 року відповідачем було складено листа №034, який адресований начальнику Миколаївського ЛВУМГ позивача з приводу надання допуску на виконання робіт за договором №2012000171 від 23.12.2020 року.

02.06.2021 року відповідачем було складено листа №086, який адресований начальнику Миколаївського ЛВУМГ позивача з приводу надання схем розташування підземних комунікацій та схем встановлення залізобетонних плит огорожі на деяких кранових вузлах.

Позивачем було надано відповідь листом №7105 вих-21-570 від 11.06.2021 року, у якій зазначено, що за результатами уточнення магістрального газопроводу та його споруд буде складено відповідні акти за участю представників виконавця робіт та організації, яка займається експлуатацією.

08.09.2021 року відповідачем було складено листа №163, який адресований начальнику Миколаївського ЛВУМГ позивача з приводу неможливості використання плит, закладених у технічному завданні, у зв`язку із недотриманням за наслідками таких робіт нормативно- правових актів з охорони праці. Відповідач пропонує позивачу провести технічну нараду із представниками замовника для вирішення таких питань.

22.11.2021 року та 29.11.2021 року відповідач склав листи №221 та 226 відповідно, які адресовані начальнику Миколаївської ЛВУМГ позивача та директору з забезпечення виробництва позивача, якими відповідач повідомив позивача, що відповідач отримав заборону землевласників та підприємств, які обробляють поля, у межах яких знаходяться кранові вузли, на проведення робіт у весняно-осінній період. Відповідач запропонував вирішити питання укладанням додаткової угоди щодо продовження терміну дії договору до 30.05.2022 року.

Також в матеріалах справи маються листи позивача №7105 вих-21-1116 від 04.11.2021 року з приводу позначення працівниками сторін розташування підземних магістральних газопроводів кранових майданчиків, меж монтажу огородження кранових майданчиків, а також розроблення ескізів по монтажу огородження (в електронному вигляді), та №7105 вих-21-1131 від 05.11.2021 року з приводу виконання у травні та червні працівниками позивача робіт з позначення розмітки проходження газопроводів, яке необхідно для правильного розташування залізобетонних виробів (огорожі) згідно відведених земельних ділянок, але по жодному з 29 кранових майданчиків огорожа не змонтована.

Із змісту цих листів позивача вбачається, що вони були надані у відповідь на листи відповідача №7105ВХ-21-751 від 26.10.2021 року та №198 від 21.10.2021 року.

Крім того, 17.12.2020 року між відповідачем та акціонерним товариством "Український будівельно-інвестиційний банк" (далі - банк) був укладений договір №BGV/U/03-2-12148 про надання гарантії, відповідно до умов якого банк (гарант) за дорученням відповідача (принципала) надає на користь позивача забезпечення виконання договору на суму 534000 грн., згідно договору закупівлі, який має бути укладений між позивачем та відповідачем.

30.05.2022 року листом №76 банк повідомив відповідача про отримання вимоги позивача про сплату на його користь 534000 грн. по причині настання гарантійного випадку, у зв`язку із чим банк просить відповідача перерахувати банку зазначену суму грошових коштів.

На виконання умов договору про надання гарантії відповідачем було перераховано банку 534000 грн. за платіжним дорученням №1918 від 03.06.2022 року.

Інших належних та допустимих доказів, зокрема, актів приймання - передачі інших виконаних робіт матеріали господарської справи не містять.

Предметом спору у даній справі є встановлення обставин на підтвердження або спростування підстав для стягнення з відповідача на користь позивача нарахованих останнім сум штрафних санкцій за спірним договором підряду.

Норми права, які регулюють спірні правовідносини, доводи та мотиви відхилення аргументів апеляційної скарги скаржника 2, часткового прийняття аргументів, викладених скаржником 1 в апеляційній скарзі, за якими суд апеляційної інстанції частково погодився з його доводами, внаслідок чого наявні правові підстави для зміни оскаржуваного рішення в його мотивувальній та резолютивних частинах.

За загальними положеннями цивільного законодавства, зобов`язання виникають з підстав, зазначених у ст. 11 Цивільного кодексу України. За приписами ч. 2 цієї ж статті підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини, інші юридичні факти. Підставою виникнення цивільних прав та обов`язків є дії осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також дії, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Відповідно до ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

За змістом ч. 1 ст. 174 Господарського кодексу України господарські зобов`язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Згідно з ч. 1 ст. 175 Господарського Кодексу України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку. Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до вимог ст. 193 Господарського кодексу України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором. Зобов`язана сторона має право відмовитися від виконання зобов`язання у разі неналежного виконання другою стороною обов`язків, що є необхідною умовою виконання.

Статтями 525, 526 і 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами, а зобов`язання за ним має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ст. 628 Цивільного кодексу України).

За змістом ст. 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

У відповідності до ст.875 Цивільного кодексу України за договором будівельного підряду підрядник зобов`язується збудувати і здати у встановлений строк об`єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов`язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов`язок не покладається на підрядника, прийняти об`єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх. Договір будівельного підряду укладається на проведення нового будівництва, капітального ремонту, реконструкції (технічного переоснащення) підприємств, будівель (зокрема житлових будинків), споруд, виконання монтажних, пусконалагоджувальних та інших робіт, нерозривно пов`язаних з місцезнаходженням об`єкта. До договору будівельного підряду застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до ст.887 Цивільного кодексу України за договором підряду на проведення проектних та пошукових робіт підрядник зобов`язується розробити за завданням замовника проектну або іншу технічну документацію та (або) виконати пошукові роботи, а замовник зобов`язується прийняти та оплатити їх. До договору підряду на проведення проектних і пошукових робіт застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Так, судами встановлено та не заперечується сторонами, що 23.12.2020 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи», м. Київ, як замовником та Приватним підприємством «ДДП», м. Миколаїв, як підрядником був укладений договір №2012000171 в добровільному порядку, без заперечень та зауважень, належним чином з умовами, предметом, сумою тощо, що викладені вище за текстом постанови.

Відповідно до пункту 4.1 договору підрядник зобов`язався виконати роботи протягом 300 календарних днів з дати отримання від замовника письмового розпорядження на початок виконання робіт (надалі - дозвіл) з обов`язковим дотриманням погодженого із замовником графіку виконання робіт (Додаток №3), що додається до цього договору та є невід`ємною його частиною.

Як вбачається з графіку виконання робіт (Додаток №3) до договору сторонами визначений графік виконання робіт, з якого вбачається, що граничний термін виконання робіт становить 300 календарних днів з дати отримання від замовника дозволу.

На виконання умов договору Запорізьким ЛВУМГ ТОВ «Оператор ГТС України» 18.01.2021 року було надано дозвіл на виконання робіт «Ремонт огорож кранових майданчиків на лінійній частині МГ», з яким 18.01.2021 року було ознайомлено уповноважених працівників підрядника.

24.03.2021 Миколаївським ЛВУМГ ТОВ «Оператор ГТС України» було надано дозвіл на виконання робіт, з яким уповноважених працівників підрядника було ознайомлено 24.03.2021 року.

Отже, сторони договору погодили граничний строк виконання робіт, який припадав по об`єктах Запорізького ЛВУМГ до 14.11.2021 року, по об`єктах Миколаївського ЛВУМГ до 18.01.2022 року.

З матеріалів справи вбачається і сторонами не заперечується факт того, що відповідачем було допущено порушення строку виконання підрядних робіт за договором.

Так, пунктом 4.3 договору сторони обумовили, що датою закінчення виконаних підрядником робіт вважається дата їх прийняття замовником в порядку, передбаченому Розділом 5 цього договору.

Згідно п. 5.1 договору передача виконаних робіт підрядником і прийняття їх замовником оформлюється актами приймання виконаних робіт, підписаними уповноваженими представниками сторін.

Відповідно до Актів №№12, 13 та 14 від 28.12.2021 року приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2021 року підрядником виконано роботи на загальну суму 802 811 грн. 27коп., в тому числі на 152 588 грн.18 грн., на 380 102 грн. 39 коп. та на 270 120 грн.70 коп.

Відповідно до Актів №№1,2,3,4,5,6, та 7 від 31.01.2022 року приймання виконаних будівельних робіт за січень 2022 року підрядником виконано роботи на загальну суму 395 002 грн. 56 коп., в тому числі на 56 530 грн.82 коп., на 56 530 грн., на 80 439 грн. 88 коп., на 68 485 грн. 37 грн., на 44 096 грн. 29 коп., на 44 459 грн. 69 коп., на 44 459 грн. 69 коп.

Роботи на загальну суму 6 880 799 грн.76 коп. підрядником не виконано.

За приписами ч. 1 ст.216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Відповідно до ст. 218 Господарського кодексу України підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб`єкт господарювання за порушення господарського зобов`язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов`язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності. Не вважаються такими обставинами, зокрема, порушення зобов`язань контрагентами правопорушника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов`язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів.

Відповідно до ч. 2 ст. 883 Цивільного кодексу України за невиконання або неналежне виконання обов`язків за договором будівельного підряду підрядник сплачує неустойку, встановлену договором або законом, та відшкодовує збитки в повному обсязі.

За приписами ст. 230 Господарського Кодексу штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання. Суб`єктами права застосування штрафних санкцій є учасники відносин у сфері господарювання, зазначені у статті 2 цього Кодексу.

Згідно ч. 4 ст. 231 Господарського кодексу України у разі, якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Відповідно до частини 1 статті 598 Цивільного кодексу України зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Частиною 2 цієї статті визначено, що припинення зобов`язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених договором або законом.

Стаття 599 Цивільного кодексу України та стаття 202 Господарського кодексу України встановлюють, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином. Поряд з належним виконанням законодавство передбачає і інші підстави припинення зобов`язань (прощення боргу, неможливість виконання, припинення за домовленістю, передання відступного, зарахування). Однак, чинне законодавство не передбачає таку підставу припинення зобов`язання як закінчення строку дії договору.

Тобто, зобов`язання, невиконане належним чином, продовжує існувати, незважаючи на закінчення строку дії договору.

Сам факт закінчення строку дії двостороннього правочину, виконання якого здійснено тільки однією стороною, не припиняє зобов`язальних правовідносин сторін цього правочину та не звільняє другу сторону такого правочину від відповідальності за невиконання нею свого обов`язку.

У постанові від 19.03.2019 по справі 916/626/18 Верховний Суд зазначив, що чинне законодавство не передбачає таку підставу припинення зобов`язання, як закінчення строку дії договору. Тобто, зобов`язання, невиконане належним чином. продовжує існувати не зважаючи на закінчення строку дії договору. Аналогічний висновок міститься в постанові Великої палати Верховного Суду від 26.06.2018 року у справі №910/9072/17.

З огляду на викладені вище положення законодавства, зобов`язання, яке існувало на момент дії договору, однак, залишилось невиконаним, підлягає виконанню незалежно від того, що строк дії договору закінчився.

Аналогічну правову позицію викладено також у постановах Верховного Суду від 13.02.2018 у справі № 910/123/17 та від 04.05.2018 у справі № 927/333/17.

Отже, у Приватного підприємства «ДДП», м.Миколаїв існувало зобов`язання з виконання робіт навіть після 31.12.2021, тобто після закінчення строку договору, а у позивача існував обов`язок прийняти такі роботі, адже закінчення строку договору не припиняє зобов`язальних правовідносин сторін при умові погодження сторонами іншого у додаткових угодах.

Тому щодо наявності у відповідача зобов`язань зі сплати пені та штрафу за порушення строків виконання робіт, колегія суддів зазначає наступне.

Як було встановлено вище, умовами договору було передбачено, що крайній строк виконання робіт припадає по об`єктах Запорізького ЛВУМГ до 14.11.2021 року, по об`єктах Миколаївського ЛВУМГ - до 18.01.2022 року.

Проте, колегією суддів вважає правильним висновок суду першої інстанції про те, що за актами №№12,13,14 приймання виконаних робіт за грудень 2021 року Приватним підприємством «ДДП» виконано роботи на загальну суму 802 811 грн.27 коп. з порушенням строків, передбачених Графіком виконання робіт, а саме, лише 28.12.2021 року.

За актами №№1,2,3,4,5,6 та 7 приймання виконаних робіт за січень 2022 року Приватним підприємством «ДДП» виконано роботи на загальну суму 395 002 грн.56 коп. з порушенням строків, передбачених Графіком виконання робіт, а саме, лише 31.01.2022 року.

Крім того, з матеріалів справи вбачається, що всупереч умовам договору у встановлені строки підрядник не виконав свої зобов`язання на загальну суму 6 880 799 грн.76 коп.

За умовами п.10.2 договору у випадку несвоєчасного виконання робіт, передбачених графіком виконання робіт до підрядника застосовуються штрафні санкції у вигляді пені у розмірі 0,1% від вартості робіт, які несвоєчасно виконанні, за кожен день прострочення виконання робіт, а при порушенні строку виконанні робіт більш ніж на 30 календарних днів підрядник додатково сплачує замовнику штраф у розмірі 7% від вартості несвоєчасно виконаних робіт.

Підпунктом 11.1 договору передбачено, що він вважається укладеним з моменту його підписання сторонами і діє до 31.12.2021 року. В частині гарантійних зобов`язань договір діє до закінчення гарантійного строку, а в частині розрахунків до їх повного виконання.

Відповідно до п. 10.2. договору, закінчення строку дії цього договору не звільняє сторони від відповідальності за порушення його умов, якщо такі мали місце під час дії цього Договору.

Згідно ч. 4 ст. 631 Цивільного кодексу України закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору. Припинення строку договору не свідчить ані про припинення договору, ані про припинення зобов`язань за договором, а тому не означає звільнення боржника від виконання обов`язку в натурі, кредитор має право вимагати виконання обов`язку в натурі впродовж того часу, коли існує відповідне зобов`язання, а не лише впродовж строку, встановленого сторонами для його виконання у договорі (така правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 18.01.2022 по справі № 910/17048/17, Верховного Суду від 13.06.2018 по справі № 910/2153/17).

Тому посилання відповідача та суду першої інстанції на те, що пеня та штрафні санкції не могли бути нараховані після закінчення строку дії договору є хибними та такими, що суперечать умовам договору, нормам закону та судовій практиці. А в свою чергу, позивачем було правомірно нараховано штрафні санкції за період і після закінчення строку дії договору, зокрема, нарахування штрафу за невиконання робіт у строки, узгоджені добровільно сторонами в договорі і не змінені в подальшому не залежить взагалі від строку його дії.

Як вбачається з позовної заяви, позивач нарахував пеню в загальній сумі 1 284 424,76 грн., та штраф у розмірі 537 852 грн.77 коп., а саме:

- за період з 15.11.2021 по 27.12.2021 (43 дні прострочення) на вартість несвоєчасно виконаних робіт 802 811 грн.27 коп., сума пені становить 34 520 грн. 88 коп. (802 811 грн.27 коп. х 43 дні х 0,1% = 34 520 грн. 88 коп.);

- за період з 19.01.2022 по 30.01.2022 (12 днів прострочення) на вартість несвоєчасно виконаних робіт 395 002 грн. 56 коп., сума пені становить 4740 грн. 04 коп., (395 002 грн.56 коп. х 12 днів х 0,1% = 4740 грн. 04 коп.);

- за період з 19.01.2022 по 18.07.2022 (181 день прострочення) на залишок невиконаних робіт 6 880 799 грн.76 коп., сума пені становить 1 245 424 грн.76 коп. (6 880 799 грн.76 коп. х 181 день х 0,1% = 1 245 424 грн.76 коп.);

- за період з 15.11.2021 року по 27.11.2021 року (43 дні прострочення) на вартість несвоєчасно виконаних робіт 802 811 грн. 27 коп., сума штрафу становить 56 196 грн. 79 коп., (802 811 грн.27 коп. х 7% =56 196 грн.79 коп.);

- за період з 19.01.2022 року по 18.07.2022 року (181 день прострочення) на залишок невиконаних робіт 6 880 799 грн.76 коп., сума штрафу становить 481 655 грн. 98 коп., (6 880 799 грн.76 коп. х 7% =481 655 грн. 98 коп.).

Колегією суддів перевірено наданий позивачем розрахунок пені та штрафу і встановлено, що він є обґрунтованим, виконаним з дотриманням вимог законодавства та арифметично вірним. До того ж, як вже зазначалося вище, судом першої інстанції помилково відмовлено у задоволенні всієї суми нарахованого штрафу, оскільки ця штрафна санкція взагалі не залежить від строку дії договору, бо нараховується однократно за наявний факт порушення договірного зобов`язання, який в даному випадку доведений матеріалами справи.

Також позивачем були враховані положення ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, відповідно до яких нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано, бо вони нараховувались за кожним окремим строком щодо кожного об`єкту.

Щодо доводів апеляційної скарзі відповідача, колегія суддів зазначає таке.

Відповідно до частини першої статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до статей 628, 629 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Так, відповідно до пунктів 6.10-6.11 договору сторони залишають за собою право зупинити виконання робіт в межах строку дії цього договору на підставі письмового звернення підрядника або замовника про настання умов, за яких виконання робіт заборонено та або не рекомендовано діючими нормативними, галузевими документами, державними стандартами та правилами, що регламентують предмет таких робіт.

У випадку зупинки виконання робіт на підставі причин, наведених у п.6.10-6.11 договору сторони складають акт про зупинку виконання робіт.

Згідно п. 6.12 договору у випадку зупинки робіт загальний строк виконання робіт продовжується на термін еквівалентний такій зупинці в межах строку дії договору.

Як вбачається із матеріалів справи і це не спростовано відповідачем, доказів складання сторонами актів про зупинку виконання робіт з підстав, зазначених у п. 6.10 договору, немає.

Так, з матеріалів справи вбачається, що 20.01.2021 року відповідачем було складено листа №011, який адресований начальнику Запорізького ЛВУМГ «Оператор газотранспортної системи України» позивача, з приводу погодження призупинення робіт за договором через несприятливі погодні умови та із запевненням виконати роботи в обумовлений Договором строк. 17.05.2021 року відповідачем було складено листа №071, який адресований начальнику Запорізького ЛВУМГ позивача, з приводу неможливості виконання робіт у зимовий та весняний період через несприятливі погодні умови, а також перебування деяких працівників позивача на самоізоляції через поширення коронавірусної інфекції та початку виконання робіт з середини травня 2021 року. 20.01.2021 року відповідачем було складено листа №012, який адресований начальнику Миколаївського ЛВУМГ позивача, з приводу погодження призупинення робіт за договором через несприятливі погодні умови та запевненням виконати роботи в обумовлений Договором строк. 23.03.2021 року відповідачем було складено листа №034, який адресований начальнику Миколаївського ЛВУМГ позивача з приводу надання допуску на виконання робіт за договором №2012000171 від 23.12.2020 року. 02.06.2021 року відповідачем було складено листа №086, який адресований начальнику Миколаївського ЛВУМГ позивача з приводу надання схем розташування підземних комунікацій та схем встановлення залізобетонних плит огорожі на деяких кранових вузлах.

Позивачем було надано відповідь листом №7105 вих-21-570 від 11.06.2021 року, у якій зазначено, що за результатами уточнення магістрального газопроводу та його споруд буде складено відповідні акти за участю представників виконавця робіт та організації, яка займається експлуатацією.

08.09.2021 року відповідачем було складено листа №163, який адресований начальнику Миколаївського ЛВУМГ позивача з приводу неможливості використання плит, закладених у технічному завданні у зв`язку із недотриманням за наслідками таких робіт нормативно правових актів з охорони праці. Відповідач пропонує позивачу провести технічну нараду із представниками замовника для вирішення таких питань.

22.11.2021 року та 29.11.2021 року відповідач склав листи №221 та 226 відповідно, які адресовані начальнику Миколаївської ЛВУМГ позивача та директору з забезпечення виробництва позивача, якими відповідач повідомив позивача, що відповідач отримав заборону землевласників та підприємств, які обробляють поля, у межах яких знаходяться кранові вузли, на проведення робіт у весняно-осінній період. Відповідач запропонував вирішити питання укладанням додаткової угоди щодо продовження терміну дії договору до 30.05.2022 року.

Також, в матеріалах справи маються листи позивача №7105 вих-21-1116 від 04.11.2021 року з приводу позначення працівниками сторін розташування підземних магістральних газопроводів кранових майданчиків, меж монтажу огородження кранових майданчиків, а також розроблення ескізів по монтажу огородження (в електронному вигляді), та №7105 вих-21-1131 від 05.11.2021 року з приводу виконання у травні та червні працівниками позивача робіт з позначення розмітки проходження газопроводів, яке необхідно для правильного розташування залізобетонних виробів (огорожі) згідно відведених земельних ділянок, але по жодному з 29 кранових майданчиків огорожа не змонтована.

Із змісту цих листів позивача вбачається, що вони були надані у відповідь на листи відповідача №7105ВХ-21-751 від 26.10.2021 року та №198 від 21.10.2021 року.

Відповідно до п. 6.17 договору підрядник у письмовій формі за 5 робочих днів інформує замовника про можливе сповільнення або призупинення виконання робіт за незалежних від нього обставин. Замовник зобов`язаний виконати необхідні заходи для усунення цих обставин.

Пунктом 7.4.3 договору встановлено, що підрядник має право припинити роботи в разі порушення або невиконання зобов`язань за цим договором з вини замовника за умови письмового повідомлення його про це за 20 календарних днів до дати припинення.

Проте, як вбачається з вищезазначеного листування, роботи у зв`язку із невиконанням позивачем обов`язків за договором з ініціативи відповідача не зупинялись. Зміст листів Приватного підприємство «ДДП» №11, №12 від 20.01.2021 року, № 071 від 17.05.2021 року, свідчить лише про інформування підрядником замовника про можливе сповільнення або призупинення виконання робіт.

При цьому колегія суддів зазначає, що положення пункту 6.12 Договору стосовно продовження терміну виконання робіт не застосовуються, оскільки сповільнення та/або призупинення не є зупиненням виконання робіт. Будь-яких актів, додаткових угод до договору тощо сторони не складали і відсутні належні та допустимі докази цього.

Враховуючи викладене вище, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що умови, за яких виконання робіт заборонено та або не рекомендовано діючими нормативними, галузевими документами, державними стандартами та правилами, що регламентують предмет таких робіт, були відсутні, а у разі наявності цих умов у сторін не було потреби у зупиненні виконання робіт шляхом підписання зазначених актів.

До того ж, аргументи відповідача з приводу ненадання позивачем технічної документації також не підтверджені належними доказами по справі.

Крім того, колегія суддів зазначає, що відповідачем не доведено того, що роботи обумовленою договором вартістю не могли бути виконані у встановлений договором строк за незалежних від відповідача обставин, в тому числі по причині невиконання своїх обов`язків позивачем (прострочка кредитора), а також того, що відповідачем було вжито усіх заходів, необхідних для належного виконання взятого за договором зобов`язання, зокрема в судовому порядку не врегульовано питання або розірвання договору, або укладання додаткової угоди про продовження строку його дії з вищенаведених підстав.

Отже, судова колегія вважає, що відповідачем не були виконані передбачені договором роботи у встановлені ним терміни, а саме по 14.11.2021 року по об`єктах Запорізького ЛВУМГ та по 18.01.2022 року по об`єктах Миколаївського ЛВУМГ, а тому доводи відповідача, зазначені ним в апеляційній скарзі, є недоведеними належними доказами по справі та не потребують задоволення.

З огляду на викладене вище, колегія суддів дійшла висновку про обґрунтованість позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи», м. Київ до Приватного підприємства «ДДП», м. Миколаїв про стягнення пені у розмірі 1 284 685 грн.68 коп. та штрафу у розмірі 537 852 грн. 77 коп.

В той же час, відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Відповідно до положень ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України).

У розумінні ст. 230 Господарського кодексу України пеня є господарською санкцією у вигляді грошової суми, яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання.

Згідно зі ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання.

Згідно із ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Відповідно до ч. 1 ст. 233 Господарського кодексу України, у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Частиною 3 ст. 551 Цивільного кодексу України встановлено, що розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Відповідно до висновків, викладених у постанові Верховного Суду від 08.05.2018 року у справі №924/709/17, зменшення розміру заявлених до стягнення штрафних санкцій є правом суду, а за відсутності переліку таких виняткових обставин господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення пені та штрафу та розмір, до якого підлягає зменшенню.

При цьому відсутність чи невисокий розмір збитків може бути підставою для зменшення судом розміру неустойки, що стягується з боржника. Вирішуючи питання про зменшення розміру пені та штрафу, які підлягають стягненню зі сторони, що порушила зобов`язання, суд повинен з`ясувати наявність значного перевищення розміру неустойки перед розміром збитків, а також об`єктивно оцінити, чи є цей випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеня виконання зобов`язань, причин неналежного виконання або невиконання зобов`язання, незначності прострочення виконання зобов`язання, невідповідності розміру пені наслідкам порушення, негайного добровільного усунення винною стороною порушення та його наслідків.

Як зазначено у рішенні Конституційного Суду України №7-рп/2013 від 11.07.2013 року, за своєю правовою природою штрафні санкції виконують стимулюючу функцію, спонукаючи боржника до належного виконання своїх зобов`язань під загрозою застосування до нього цього виду відповідальності, та стягується в разі порушення такого зобов`язання.

Отже, питання про зменшення розміру неустойки вирішується судом на підставі аналізу конкретної ситуації, тобто сукупності з`ясованих ним обставин, що свідчать про наявність підстав для вчинення зазначеної дії. Крім цього, наявність у кредитора можливості стягувати зі споживача надмірні грошові суми як неустойку змінює її дійсне правове призначення. Оскільки неустойка має на меті, в першу чергу, стимулювати боржника до виконання основного зобов`язання та не може лягати непомірним тягарем для боржника і бути джерелом отримання невиправданих додаткових прибутків для кредитора.

Разом з тим, чинним законодавством України не врегульований розмір (відсоткове співвідношення) можливого зменшення штрафних санкцій. Тому, таке питання вирішується господарським судом згідно зі ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, тобто за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (аналогічна правова позиція викладена, зокрема, у постановах Верховного Суду від 11.02.2020 року у справі №911/867/19 та 25.02.2020 року у справі №904/2542/19).

При цьому, зменшення неустойки (пені та штрафу) є протидією необґрунтованого збагачення однією з сторін за рахунок іншої та відповідає цивільно-правовим принципам рівності і балансу інтересів сторін; право на зменшення штрафу направлене на захист слабшої сторони договору, яка в силу зацікавленості в укладенні договору, монополістичного положення контрагенту на ринку, відсутності часу чи інших причин не має можливості оскаржити включення в договір завищених санкцій.

З урахуванням вищевикладеного, на підставі ч. 3 ст. 551 Цивільного кодексу України, ч. 1 ст. 233 Господарського кодексу України, а також виходячи з принципів добросовісності, розумності, справедливості та пропорційності, суд, в тому числі, і з власної ініціативи, може зменшити розмір неустойки (штрафу, пені) до її розумного розміру (аналогічний висновок наявний у постановах Верховного Суду від 13.07.2022 року у справі №925/577/21, від 28.06.2022 року у справі №902/653/21).

Так, у п.п. 8.22 - 8.25 постанови Великої Палати Верховного Суду від 18.03.2020 року у справі № 902/417/18, зазначено, що загальною ознакою цивільно-правової відповідальності є її компенсаторний характер. Заходи цивільно-правової відповідальності спрямовані не на покарання боржника, а на відновлення майнової сфери потерпілого від правопорушення. Одним з принципів цивільного права є компенсація майнових втрат особи, що заподіяні правопорушенням, вчиненим іншою особою. Цій меті, насамперед, слугує стягнення збитків. Розмір збитків в момент правопорушення, зазвичай, ще не є відомим, а дійсний розмір збитків у більшості випадків довести або складно, або неможливо взагалі.

Принцип справедливості, добросовісності і розумності є проявом категорій справедливості, добросовісності і розумності як суті права загалом. Принцип добросовісності є одним із засобів утримання сторін від зловживання своїми правами. Основне призначення цього принципу вбачається в наданні суддям більше можливостей з`ясовувати в повному обсязі фактичні обставини справи і, насамкінець, встановити об`єктивну істину. Загалом зміст цих принципів (справедливості, добросовісності і розумності) полягає в тому, що тексти законів, правочинів та їх застосування суб`єктами цивільних правовідносин мають бути належними і справедливими та відповідати загальновизнаним нормам обороту та нормам закону (правова позиція, викладена у постанові об`єднаної плати Верховного Суду Касаційного господарського суду від 06.12.2019 року у справі №910/353/19).

Разом з тим, цивільні та господарські відносини повинні ґрунтуватись на засадах справедливості, добросовісності, розумності, як складових елементів принципу верховенства права. Наявність у кредитора можливості стягувати із боржника надмірні грошові суми як неустойку спотворює її дійсне правове призначення, оскільки із засобу розумного стимулювання боржника виконувати основне зобов`язання неустойка перетворюється на несправедливо непомірний тягар для боржника та джерело отримання невиправданих додаткових прибутків кредитором (постанова Верховного Суду від 13.01.2020 року у справі №902/855/18).

Відтак, реалізуючи свої дискреційні повноваження, які передбачені ст. 551 Цивільного кодексу України та ст. 233 Господарського кодексу України щодо права зменшення розміру належних до сплати штрафних санкцій, суд, враховуючи загальні засади цивільного законодавства, передбачені ст. 3 Цивільного кодексу України (справедливість, добросовісність, розумність) має забезпечити баланс інтересів сторін, та з дотриманням правил ст. 86 Господарського процесуального кодексу України визначати конкретні обставини справи (як-то: ступінь вини боржника, його дії щодо намагання належним чином виконати зобов`язання, ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, дії/бездіяльність кредитора тощо), які мають юридичне значення, і з огляду на мотиви про компенсаційний, а не каральний характер заходів відповідальності з урахуванням встановлених обстави справи не допускати фактичного звільнення від їх сплати без належних правових підстав (п. 88 постанови Верховного Суду від 02.03.2023 року у справі № 905/1409/21).

Приймаючи до уваги наведене, та те, що позивачем не надано будь-яких доказів завдання йому збитків внаслідок порушення відповідачем взятих на себе зобов`язань в частині своєчасного виконання робіт, те, що в Україні введено воєнний стан, який об`єктивно вплинув на господарську діяльність відповідача, а також те, що відповідач не самоусунувся від виконання ним своїх господарських зобов`язань, що підтверджується наявним у матеріалах справи між позивачем та відповідачем листуванням, існували причини допущення відповідачем порушення господарського договірного зобов`язання, колегія суддів вважає, що заявлені позивачем пеня та штраф у розмірі 1 284 685 грн. 68 коп. та 537 852 грн. 77 коп. відповідно є занадто великими, не співмірними з обсягом правопорушення відповідача, здійсненого ним у зв`язку із неналежним виконанням своїх господарських зобов`язань, є надмірно обтяжливою для нього у сучасних реаліях.

А тому, у зв`язку із тим, що неустойка як вид відповідальності не має на меті надмірне збагачення кредитора за рахунок боржника, колегія суддів, з урахуванням майнових інтересів обох сторін, вважає, що у даному разі за ініціативою суду належить зменшити розмір заявлених позивачем до стягнення пені з 1 284 685 грн. 68 коп. до 500000 грн. та штрафу з 537 852 грн. 77 коп. до 200000 грн.

При цьому, судова колегія зазначає, що таке зменшення є розумним та оптимальним балансом наслідків як для позивача, так і для відповідача.

Відповідно до діючого законодавства обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, які мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими у судовому засіданні.

Рішення суду має прийматися у цілковитій відповідності з нормами матеріального та процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленими судом, тобто з`ясованими шляхом дослідження та оцінки судом належних та допустимих доказів у конкретній справі.

Відповідно до статті 236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

В силу вимог п. 4 ч. 1 ст. 275 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і у відповідній частині закрити провадження у справі повністю або частково або залишити позовну заяву без розгляду повністю або частково.

Відповідно до ч. 1 ст. 277 Господарського процесуального кодексу України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Судом апеляційної інстанції встановлена часткова невідповідність висновків суду першої інстанції обставинам даної справи, внаслідок чого оскаржуване рішення потребує зміни з викладенням його мотивувальної та резолютивної частин в редакції постанови Південно-західного апеляційного господарського суду.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України» на рішення Господарського суду Миколаївської області від 19.10.2023 по справі №915/550/22 потребує часткового задоволення, апеляційна скарга Приватного підприємства «ДДП», м. Миколаїв не потребує задоволення, а оскаржуване рішення Господарського суду Одеської області від 19.10.2023 у справі №915/550/22, слід змінити в мотивувальній та резолютивній частинах оскаржуваного рішення, з викладенням їх в редакції постанови суду апеляційної інстанції щодо стягуваних з відповідача на користь позивача сум штрафних санкцій у розмірі 500000 грн. та 200000 грн. пені та штрафу відповідно, із залишенням рішення в іншій частині без змін.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору за подання позовної заяви та апеляційний перегляд судового рішення покладаються на відповідача.

Керуючись ст. 129, 240, 269, 270, 275, 277, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Південно-західний апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Приватного підприємства «ДДП», м. Миколаїв залишити без задоволення.

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України», м. Київ задовольнити частково.

Рішення Господарського суду Миколаївської області від 19.10.2023 у справі №915/550/23 змінити в мотивувальній частині, виклавши її в редакції постанови Південно-західного апеляційного господарського суду.

Викласти резолютивну частину рішення Господарського суду Миколаївської області від 19.10.2023 у справі №915/550/23 наступним чином:

«Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України», м. Київ про стягнення з Приватного підприємства «ДДП», м. Миколаїв пені у розмірі 1 284 685 грн.68 коп. та штрафу у розмірі 537 852 грн.77 коп. задовольнити частково.

Стягнути з Приватного підприємства «ДДП», код ЄДРПОУ 24791911 (54056, м. Миколаїв, проспект Миру, буд. 17Б, кв. 54) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України", код ЄДРПОУ 42795490 (03065, м. Київ, проспект Любомира Гузара, 44) штраф у сумі 200 000 грн., пеню у сумі 500 000 грн.

Відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України", код ЄДРПОУ 42795490 (03065, м. Київ, проспект Любомира Гузара, 44) у задоволенні позовних вимог до Приватного підприємства «ДДП», код ЄДРПОУ 24791911 (54056, м. Миколаїв, проспект Миру, буд. 17Б, кв. 54) про стягнення пені у розмірі 784685 грн. 68 коп. та штрафу у розмірі 337852 грн. 77 коп.

Стягнути з Приватного підприємства «ДДП», код ЄДРПОУ 24791911 (54056, м. Миколаїв, проспект Миру, буд. 17Б, кв. 54) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України", код ЄДРПОУ 42795490 (03065, м. Київ, проспект Любомира Гузара, 44) витрати по сплаті судового збору за подання позовної заяви у розмірі 27 338 грн. 08 коп., витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги у розмірі 31 172 грн. 78 коп.»

Доручити Господарському суду Одеської області видати відповідні накази.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку в строки, передбачені ст. 288 Господарського процесуального кодексу України.

Вступна і резолютивна частина постанови проголошені в судовому засіданні 12.02.2024 року.

Повний текст постанови складено 13.02.2024 року.

Головуючий суддя Г.І. ДіброваСудді Н.М. Принцевська Г.П. Разюк