Постанова

від 05.02.2024 по справі 908/1627/19

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.02.2024 року м. Дніпро Справа № 908/1627/19

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Чередка А.Є. (доповідач)

суддів: Верхогляд Т.А., Іванова О.Г.

при секретарі судового засідання: Ліпинському М.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Таврійського державного агротехнологічного університету імені Дмитра Моторного

на рішення Господарського суду Запорізької області (суддя Боєва О.С.) від 13.07.2023 р. у справі № 908/1627/19

за первісним позовом Агропромислового приватного науково-виробничого підприємства Агротехсервіс, код ЄДРПОУ 23790476 (69600, м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 152; адреса для листування: 69600, м. Запоріжжя, вул. Нижньодніпровська, буд. 8)

до відповідача Таврійського державного агротехнологічного університету імені Дмитра Моторного, код ЄДРПОУ 00493698 (72312, Запорізька область, м. Мелітополь, пр. Богдана Хмельницького, буд. 18)

третя особа без самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: Фізична особа-підприємець Нема Дмитро Віталійович, РНОКПП НОМЕР_1 ( АДРЕСА_1 )

про стягнення подвійної плати за користування річчю

та за зустрічним позовом Таврійського державного агротехнологічного університету імені Дмитра Моторного, код ЄДРПОУ 00493698 (72312, Запорізька область, м. Мелітополь, пр. Богдана Хмельницького, буд. 18)

до відповідача-1: Агропромислового приватного науково-виробничого підприємства Агротехсервіс, код ЄДРПОУ 23790476 (69600, м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд.152; адреса для листування: 69600, м. Запоріжжя, вул. Нижньодніпровська, буд. 8)

до відповідача-2: Фізичної особи-підприємця Неми Дмитра Віталійовича ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )

про визнання недійсним договору оренди, -

ВСТАНОВИВ:

У липні 2019 р. Агропромислове приватне науково-виробниче підприємство "Агротехсервіс" звернулося до Господарського суду Запорізької області з позовною заявою до Таврійського державного агротехнологічного університету імені Дмитра Моторного про стягнення заборгованості в сумі 1 138 000,00 грн за договором оренди від 15.06.2012 № 1.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач як орендар після закінчення строку оренди не повернув позивачу у передбачені законом строки предмет оренди, у зв`язку з чим позивач відповідно до приписів статті 785 Цивільного кодексу України нарахував відповідачу подвійну орендну плату (неустойку) у розмірі 1 138 000,00 грн.

У січні 2020 р. Таврійський державний агротехнологічний університет імені Дмитра Моторного звернувся до Агропромислового приватного науково-виробничого підприємства "Агротехсервіс" та до фізичної особи-підприємця Нема Дмитра Віталійовича із зустрічним позовом про визнання недійсним Договору від 01.06.2021 № 1, укладеного між ФОП Нема Д.В. та Агропромисловим приватним науково-виробничим підприємством "Агротехсервіс".

Зустрічні позовні вимоги обґрунтовані тим, що оспорюваний Договір від 01.06.2012 укладений з порушеннями вимог закону, внаслідок чого підлягає визнанню недійсним.

Рішенням Господарського суду Запорізької області від 15.09.2020 у справі № 908/1627/19 первісний позов задоволено. Стягнуто з Таврійського державного агротехнологічного університету імені Дмитра Моторного на користь Агропромислового приватного науково-виробничого підприємства Агротехсервіс суму 1 138 000,00 грн неустойки та судовий збір в розмірі 17 070 грн. 00 коп. У задоволені зустрічного позову Таврійського державного агротехнологічного університету імені Дмитра Моторного відмовлено.

Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 06.04.2021 рішення Господарського суду Запорізької області від 15.09.2020 у справі № 908/1627/19 залишено без змін.

Постановою Верховного Суду від 01.02.2022 задоволено касаційну скаргу Таврійського державного агротехнологічного університету імені Дмитра Моторного. Рішення Господарського суду Запорізької області від 15.09.2020 та постанову Центрального апеляційного господарського суду від 06.04.2021 у справі № 908/1627/19 скасовано. Справу № 908/1627/19 передано на новий розгляд до Господарського суду Запорізької області.

Рішенням Господарського суду Запорізької області від 13.07.2023 р. у справі № 908/1627/19:

-первісний позов задоволено частково;

-стягнуто з Таврійського державного агротехнологічного університету імені Дмитра Моторного, код ЄДРПОУ 00493698 (72312, Запорізька область, м. Мелітополь, пр. Богдана Хмельницького, буд. 18) на користь Агропромислового приватного науково-виробничого підприємства Агротехсервіс, код ЄДРПОУ 23790476 (69600, м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 152) суму 818 580 грн 65 коп. подвійної плати за користування річчю;

-у задоволенні іншої частини первісного позову відмовлено;

-стягнуто з Таврійського державного агротехнологічного університету імені Дмитра Моторного, код ЄДРПОУ 00493698 (72312,Запорізька область, м. Мелітополь, пр. Богдана Хмельницького, буд. 18) на користь Агропромислового приватного науково-виробничого підприємства Агротехсервіс, код ЄДРПОУ 23790476 (69600, м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 152) суму 12 278 грн 71 коп. витрат зі сплати судового збору;

-зустрічний позов у справі № 908/1627/19 залишено без розгляду.

Не погодившись із зазначеним рішенням господарського суду, до Центрального апеляційного господарського суду звернувся Таврійський державний агротехнологічний університет імені Дмитра Моторного із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Запорізької області від 13.07.2023 р. у справі № 908/1627/19 в частині задоволення позовних вимог (сум, що підлягають стягненню за судовим рішенням) та прийняти в цій частині нове рішення, яким в задоволенні таких позовних вимог (оспорюваних сум) відмовити повністю.

В обґрунтування апеляційної скарги апелянт стверджує, що судом першої інстанції безпідставно застосована до спірних правовідносин ст. 785 ЦК України. Натомість апелянт, з посиланням на ст. 764 ЦК України, вказує на продовження користування ним орендованим майном після закінчення строку оренди та відсутність заперечень орендодавця щодо продовження такого користування. На підтвердження вказаної позиції зі спору апелянт вказує на те, що в претензії позивача вих. № 01/07 від 01.07.2015 останній вимагав сплатити саме орендну плату, що на переконання відповідача підтверджує наявність між сторонами продовженого договору оренди.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 07.11.2023 р. відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Таврійського державного агротехнологічного університету імені Дмитра Моторного на рішення Господарського суду Запорізької області від 13.07.2023 р. у справі № 908/1627/19, розгляд апеляційної скарги призначено в судове засідання на 05.02.2024 р.

Представник апелянта в судовому засіданні доводи апеляційної скарги підтримав у повному обсягу та просив її задовольнити.

Агропромислове приватне науково-виробниче підприємство Агротехсервіс і Нема Дмитро Віталійович відзиву на апеляційну скаргу не надали, не скористалися правом участі в судовому засіданні та не забезпечили явку своїх представників, про час та місце судового засідання були повідомлені апеляційним судом належним чином, що підтверджується матеріалами справи.

Враховуючи вищенаведене, а також те, що неявка представників позивача та третьої особи не перешкоджає розгляду апеляційної скарги, а апеляційним судом не визнавалася явка в судове засідання представників учасників справи обов`язковою, колегія суддів вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу по суті у відсутності представників позивача та третьої особи.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, заслухавши пояснення представника апелянта, дослідивши матеріали справи, судова колегія дійшла до висновку про наявність підстав для задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено місцевим господарським судом, 15.06.2012 між Агропромисловим приватним науково-виробничим підприємством Агротехсервіс (Орендодавець) та Таврійським державним агротехнологічним університетом (Орендар) був укладений Договір оренди № 1, відповідно до умов якого Орендодавець передає Орендарю у користування на визначених у Договорі умовах в тимчасове платне користування (оренду) рухоме майно комбайн зернозбиральний Славутич КЗС-9-1, 2008 року випуску. За домовленістю сторін комбайн може використовуватися орендарем при здійсненні господарської діяльності (збирання врожаю), проведення навчальної та науково-дослідної діяльності (п. п. 1.1, 1.2).

Відповідно до п. п. 2.1, 2.6, 2.7 Договору, строк оренди відраховується з дати підписання акту приймання-передачі між Сторонами. Орендоване майно рахується переданим Орендарю з моменту підписання акту приймання-передачі майна. Строк оренди починається з моменту прийняття майна по акту та складає 30 місяців

Сторони визначили, що розмір орендних платежів сплачується відповідно до сум та термінів укладеного графіку та актів виконаних послуг. Сума орендної плати за договором складає 30 тис. грн/місяць. Орендар сплачує на рахунок орендодавця планові платежі відповідно до укладеного графіку платежів (додаток 1) (п. п. 4.1, 4.2, 5.1 договору).

У Додатку 1 Платіжний календар визначено порядок здійснення орендних платежів 30000,00 грн щомісячно, починаючи з червня 2012 року по листопад 2014 року включно.

Згідно з п. 8.1 договору, останній набуває чинності 01 червня 2012 року до повного виконання Сторонами умов договору.

В п. п. 9.9, 9.10 договору визначено, що всі зміни до договору здійснюються у письмовій формі шляхом укладення договору або обміну листами. Сторони домовились з усіх істотних умов договору.

Матеріали справи свідчать, що Орендодавець передав Орендарю Комбайн зернозбиральний Славутич КЗС-9-1, 2008 року випуску, шасі № 926, заводський номер двигуна НОМЕР_2 згідно з підписаним сторонами Актом приймання-передачі від 01.06.2012.

Орендодавець листом вих. № 01/07 від 01.07.2015 звернувся до Таврійського державного агротехнологічного університету, відповідно до якого з посиланням на умови п.п. 2.7, 8.1 договору зазначив, що строк оренди з моменту прийняття майна по акту (01 червня 2012) складає 30 місяців (30 листопада 2014), пролонгація умовами договору не передбачена, вимагав повернути з тимчасового використання об`єкт оренди, який утримується без належних правових підстав. В листі викладено вимогу повернути комбайн зернозбиральний Славутич КЗС-9-1, 2008 року випуску, 04 липня 2015 року о 15 годині за адресою: м. Запоріжжя, вул. Нижньодніпровська, 8 з підписанням акту передачі техніки. На вказаному листі міститься відмітка та підпис про його отримання нарочно 02.07.2015.

Також у матеріалах справи міститься копія претензії вих. № 01/09 від 07.09.2015 щодо невиконання умов договору оренди № 1 від 15.06.2012 та повернення майна, адресована ректору Таврійського державного агротехнологічного університету, згідно з якою Агропромислове приватне науково-виробниче підприємство Агротехсервіс вимагало: 1) протягом трьох робочих днів сплатити орендну плату за користування об`єктом оренди за період часу з 01.12.2014 до 08.09.2015; 2) укласти з орендодавцем додаткову угоду до Договору про поновлення строку дії Договору та строку оренди на новий строк, а у разі небажання укладати таку додаткову угоду негайно повернути предмет оренди Орендодавцю. На вказаній претензії міститься відмітка та підпис про її отримання нарочно 09.09.2015.

Таврійський державний агротехнологічний університет у відповіді від 14.09.2015 №03-1562 на вищевказану претензію повідомив про відсутність законних підстав для повернення предмета оренди, оскільки орендований комбайн під час проведення досудового розслідування описано та долучено до матеріалів кримінального провадження як речовий доказ.

Претензією вих. № 1/04 від 30.04.2016 АПНВП Агротехсервіс повторно вимагав повернути комбайн з підписанням акту передачі техніки 15 травня 2016 року о 16 годині за відповідною адресою, яка вказувалась раніше.

Комбайн зернозбиральний Славутич КЗС 9-1 був переданий власнику за Актом приймання-передавання техніки від 29 червня 2016 року.

У зв`язку з порушенням Таврійським державним агротехнологічним університетом строків виконання зобов`язання з повернення орендованого майна, АПНВП Агротехсервіс звернувся до господарського суду з позовом про стягнення з Таврійського державного агротехнологічного університету подвійної плати за користування майном, нарахованої на підставі ч. 2 ст. 782 ЦК України за час прострочення: з 01.12.2014 по 29.06.2016 в розмірі 1 138 000,00 грн, за яким було відкрито провадження у даній справі № 908/1627/19.

Таврійським державним агротехнологічним університетом імені Дмитра Моторного подано зустрічний позов до Агропромислового приватного науково-виробничого підприємства Агротехсервіс та Фізичної особи-підприємця Нема Дмитра Віталійовича про визнання недійсним договору оренди № 1 від 01.06.2012, укладеного між Фізичною особою-підприємцем Нема Д.В. та Агропромисловим приватним науково-виробничим підприємством Агротехсервіс, який прийнято до розгляду для спільного розгляду з первісним позовом у вказаній справі.

Ухвалою суду від 23.01.2020 відповідача за первісним позовом Таврійський державний агротехнологічний університет замінено на його правонаступника Таврійський державний агротехнологічний університет імені Дмитра Моторного (код ЄДРПОУ 00493698).

До початку розгляду справи по суті до суду першої інстанції надійшла заява Таврійського державного агротехнологічного університету імені Дмитра Моторного (позивача за зустрічним позовом) про залишення зустрічного позову у справі № 908/1627/19 без розгляду на підставі п. 5 ч. 1 ст. 226 ГПК України, яка судом задоволена, зустрічний позов у справі № 908/1627/19 залишений без розгляду.

Судовою колегією приймається до уваги, що рішення місцевого господарського суду в частині залишення зустрічного позову без розгляду не є предметом апеляційного оскарження, отже, в силу положень ст. 269 ГПК України, оскаржуване рішення в цій частині не перевіряється судом апеляційної інстанції.

Ухвалюючи оскаржуване рішення про часткове задоволення позовних вимог за первісним позовом (в частині, що є предметом апеляційного оскарження) місцевий господарський суд виходив з того, що договір оренди припинився у зв`язку із закінченням обумовленого у договорі строку оренди майна (30.11.2014) і в силу ч. 1 ст. 785 ЦК України Орендар повинен був повернути орендоване майно негайно після припинення договору у зв`язку із спливом визначеного у ньому строку оренди.

Проте, судова колегія апеляційного суду не погоджується з такими висновками місцевого господарського суду, з огляду на наступне.

Згідно з ч.ч. 2, 3 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є: договори та інші правочини. Цивільні права та обов`язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства.

Аналогічні положення містить ст. 174 Господарського кодексу України, згідно з якою господарські зобов`язання між суб`єктами господарювання виникають, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом.

Статтею 627 ЦК України визначено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно з ч. 1 статті 628 ЦК України встановлено, що зміст договору становлять умови, визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

З частин 1, 3 та 6 статті 283 Господарського кодексу України вбачається, що за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності. Об`єктом оренди може бути інше окреме індивідуально визначене майно виробничо-технічного призначення, що належить суб`єктам господарювання. До відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно з ч. 1 ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Частиною 1 ст. 284 ГК України встановлено, що істотними умовами договору оренди є: об`єкт оренди (склад і вартість майна з урахуванням її індексації); строк, на який укладається договір оренди; орендна плата з урахуванням її індексації; порядок використання амортизаційних відрахувань; відновлення орендованого майна та умови його повернення або викупу.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 763 ЦК України договір найму укладається на строк, встановлений договором. Якщо строк найму не встановлений, договір найму вважається укладеним на невизначений строк. Кожна із сторін договору найму, укладеного на невизначений строк, може відмовитися від договору в будь-який час, письмово попередивши про це другу сторону за один місяць, а у разі найму нерухомого майна за три місяці. Договором або законом може бути встановлений інший строк для попередження про відмову від договору найму, укладеного на невизначений строк.

В частині 2 статті 291 ГК України визначено, що договір оренди припиняється, зокрема, у разі закінчення строку, на який його було укладено.

Відповідно до статті 631 ЦК України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов`язки відповідно до договору.

Поняття "строк договору" і "строк виконання зобов`язання"/"термін виконання зобов`язання" згідно з приписами ЦК України мають різний правовий зміст.

Подібний правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 28.03.2018 у справі № 444/9519/12 (пункти 29-35) та у постанові Верховного Суду від 08.07.2021 у справі № 910/15618/19.

Відповідно до умов п. п. 2.1, 2.7 договору сторонами погоджено, що строк оренди починається з моменту прийняття майна по акту та складає 30 місяців.

У підписаному сторонами Додатку №1 до договору Платіжний календар, визначено порядок внесення орендних платежів за період оренди: червень 2012 листопад 2014 (30 місяців).

Згідно з п. 8.1 укладеного сторонами договору оренди № 1 від 15.06.2012, договір набуває чинності 01 червня 2012 року до повного виконання Сторонами умов Договору.

Враховуючи різний правовий зміст понять "строк договору" і "строк виконання зобов`язання"/"термін виконання зобов`язання" та зважаючи на умови договору, судова колегія вважає, що вказаний договір оренди укладено на невизначений строк, отже припинення цього договору мало відбуватися в порядку, встановленому ч. 2 ст. 763 ЦК України.

Однак матеріали справи не містять доказів надсилання позивачем в адресу відповідача попередження про відмову від договору оренди, укладення сторонами угоди про припинення договору тощо.

Судом першої інстанції встановлено, що станом на 01.12.2014 р., тобто після закінчення строку оренди, встановленого договором, відповідач не повернув орендоване майно позивачу.

Зобов`язання щодо повернення майна є істотною умовою договору оренди у відповідності до частини 1 статті 284 ГК України та окремим зобов`язанням орендаря у відносинах найму.

Зобов`язання, в тому числі щодо повернення орендованого майна, повинне виконуватися на умовах, встановлених договором.

Судова колегія констатує, що укладеним між сторонами договором оренди імперативно не передбачений обов`язок орендаря щодо повернення орендованого майна у термін 01.12.2014 р., а також не передбачений порядок повернення комбайну з оренди після закінчення строку оренди.

Питання повернення орендованого майна в договорі оренди врегульовано лише щодо дострокового повернення цього майна у випадку порушення орендарем умов договору щодо сплати планових платежів або порушення правил утримання чи використання предмета оренди (п.п. 3.1.2., 3.1.5., 3.3.3.). При цьому порядок дострокового повернення орендованого майна передбачає направлення орендодавцем орендарю відповідної вимоги з визначенням місця повернення майна (п. 3.3.3.).

Відповідно до пункту 9.4 Договору правовідносини між сторонами, які не врегульовані Договором, регулюються законодавством.

Частиною 1 статті 785 ЦК України передбачено, що у разі припинення договору найму наймач зобов`язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Отже, згідно закону саме припинення договору визначене підставою повернення орендованого майна.

Однак, як вже зазначено вище договір оренди був укладений на невизначений строк і доказів його припинення сторонами до матеріалів справи не надано.

Відповідно до частини 2 статті 530 ЦК України якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Як зазначено вище порядок дострокового повернення орендованого майна на вимогу орендодавця визначений п. 3.3.3. договору оренди, у відповідності до якого орендар зобов`язаний за несплату частково або повністю планових платежів протягом 30 календарних днів або порушення правил утримання чи використання предмета оренди на вимогу орендодавця, протягом 17 календарних днів повернути йому предмет оренди у визначене орендодавцем місце.

Листом вих. № 01/07 від 01.07.2015, який отриманий відповідачем 02.07.2015, позивачем пред`явлено відповідачу вимогу про повернення орендованого майна, з якого вбачається, що ця вимога обумовлена несплатою орендарем пені в сумі 261 620 грн та неповерненням з тимчасового користування орендованого майна.

Надаючи оцінку листу позивача вих. № 01/07 від 01.07.2015 судова колегія звертає увагу, що даний лист надісланий в адресу орендаря через півроку після закінчення встановленого договором строку оренди, протягом якого орендар не заперечував проти знаходження орендованого майна у відповідача, що в сукупності з відсутністю в договорі оренди обов`язку орендаря повернути орендодавцю орендоване майно після закінчення встановленого договором строку оренди, негайно або у визначений договором термін, дає підстави вважати, що після закінчення строку оренди відповідач на законних підставах продовжував користуватися орендованим майном.

Також судова колегія зауважує, що вимога про повернення орендованого майна обумовлена несплатою орендарем пені, а отже є такою, що не ґрунтується на умовах договору, внаслідок чого не була обов`язковою до виконання орендарем.

В подальшому позивачем направлено відповідачу претензію вих. № 01/09 від 07.09.2015 щодо невиконання умов договору оренди № 1 від 15.06.2012 та повернення майна, згідно з якою Агропромислове приватне науково-виробниче підприємство Агротехсервіс вимагало: 1) протягом трьох робочих днів сплатити орендну плату за користування об`єктом оренди за період часу з 01.12.2014 до 08.09.2015; 2) укласти з орендодавцем додаткову угоду до Договору про поновлення строку дії Договору та строку оренди на новий строк, а у разі небажання укладати таку додаткову угоду негайно повернути предмет оренди Орендодавцю.

Із зазначеної претензії вих. № 01/09 від 07.09.2015 вбачається, що позивач не вважає протиправним користування відповідачем орендованим майном, а претензія позивача обумовлена несплатою відповідачем орендних платежів, що у відповідності до умов договору є підставою для дострокового повернення орендованого майна.

Претензією вих. № 1/04 від 30.04.2016 АПНВП Агротехсервіс повторно вимагав повернути комбайн з аналогічних підстав.

З наведеного вбачається, що позивач не вимагав сплати неустойки у порядку, передбаченому статтею 785 ЦК України, за неповернення майна, натомість вимагав сплатити орендну плату за користування майном та неустойку за порушення оплати рахунку на умовах договору.

У свою чергу, відповідач у відповіді від 14.09.2015 № 03-1562 на претензію Позивача повідомив про відсутність законних підстав для повернення предмету оренди, оскільки орендований комбайн під час проведення досудового розслідування описано та долучено до матеріалів кримінального провадження як речовий доказ.

В матеріалах справи міститься копія постанови слідчого Мелітопольського ВП ГУНП в Запорізькій області про закриття кримінального провадження від 31.12.2015, зі змісту якої слідує, що 21.07.2015 за заявою про неправомірні шахрайські дії директора АПНВП Агротехсервіс було розпочато досудове розслідування за ознаками вчинення кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань. 23.07.2015 слідчим був складений протокол огляду комбайна зернозбирального Славутич КЗС-9-1, шасі №926, після чого комбайн був переданий під розписку на відповідальне зберігання проректору ТДАТУ Євтушенко О.Г.

Отже з 23.07.2015 орендар був об`єктивно позбавлений можливості повернути комбайн орендодавцю в період часу, протягом якого об`єкт оренди був переданий проректору ТДАТУ Євтушенко О.Г. на відповідальне зберігання в межах вищевказаного кримінального провадження.

Водночас судова колегія звертає увагу, що матеріали справи не містять доказів передання орендованого майна відповідачу з відповідального зберігання після закриття кримінального провадження.

Натомість, з Акту приймання-передавання техніки від 29.06.2016 р. вбачається, що комбайн зернозбиральний Славутич КЗС 9-1 був переданий власнику не відповідачем, а комісією у складі: АПНВП Агротехсервіс Ходякевича І.Ф., Неми Д.В власника, ОСОБА_1 комбайнера, ОСОБА_2 , слідчого Мелітопольського ВП ГУМП лейтенанта поліції Бойкова О.П. і Євтушенка О.Г.

Наявність у складі комісії з передачі власнику орендованого майна слідчого Мелітопольського ВП ГУМП лейтенанта поліції Бойкова О.П., який у відповідності до зазначеної вище постанови про закриття кримінального провадження від 31.12.2015 здійснював досудове розслідування, і ОСОБА_3 , якому у відповідності до тієї ж постанови було передане на відповідальне зберігання орендоване майно, а також відсутність у складі комісії уповноважених представників відповідача, на переконання судової колегії свідчить саме про те, що після закриття кримінального провадження комбайн зернозбиральний Славутич КЗС 9-1 не був повернутий відповідачу.

Отже відповідач після 23.07.2015 не мав як правових підстав, так і фізичної можливості для повернення орендованого майна позивачу.

Статтею 610 ЦК України встановлено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Частинами 1, 4 ст. 612 ЦК України передбачено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Прострочення боржника не настає, якщо зобов`язання не може бути виконане внаслідок прострочення кредитора.

Цивільно-правова відповідальність це покладення на правопорушника встановлених законом негативних правових наслідків, які полягають у позбавленні його певних прав або у приєднанні до невиконаного обов`язку нового додаткового обов`язку, що узгоджується з нормами статті 610 ЦК України та статті 216 ГК України.

Проте в ході апеляційного розгляду цієї справи судовою колегією встановлена відсутність у відповідача обов`язку з повернення орендованого майна негайно після закінчення встановленого договором строку оренди. Обов`язок з повернення орендованого майна виникає у відповідача після направлення в його адресу позивачем вимоги від 07.09.2015, однак в цей час орендоване майно перебувало на відповідальному зберіганні в межах кримінального провадження, що унеможливило з боку відповідача виконання вимоги позивача.

За таких обставин судовою колегією встановлена відсутність вини відповідача у тому, що орендоване майно не було передане позивачу на його вимогу.

Однією з основоположних засад цивільного законодавства є добросовісність (пункт 6 частини 1 статті 3 ЦК України) і дії учасників цивільних правовідносин мають бути добросовісними, що зумовлює вимогу щодо сумлінної та чесної поведінки суб`єктів при виконанні своїх юридичних обов`язків та здійсненні своїх суб`єктивних прав. Поведінкою, яка суперечить добросовісності та чесній діловій практиці, є, зокрема, поведінка, що не відповідає попереднім заявам або поведінці сторони, за умови, що інша сторона, яка діє собі на шкоду, розумно покладається на них.

При здійсненні оцінки правомірності заявлених вимог про стягнення неустойки в порядку частини 2 статті 785 ЦК України обов`язковим для суду є врахування обставин невиконання орендарем зобов`язання щодо неповернення майна в контексті його добросовісної поведінки як контрагента за договором оренди та її впливу на обставини неповернення майна орендодавцеві зі спливом строку дії орендних правовідносин.

Такий висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду у постанові від 24.10.2019 у справі № 904/3315/18 (пункти 137-139) та у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 13.12.2019 у справі № 910/20370/17.

Відповідно до статті 614 ЦК України для застосування наслідків, передбачених частиною 2 статті 785 ЦК України, необхідна наявність вини в особи, яка порушила зобов`язання. Тобто судам потрібно встановити обставини, за яких орендар мав можливість передати майно, що було предметом оренди, але умисно цього обов`язку не виконав.

Аналогічні за змістом правові позиції викладені у постановах Верховного Суду від 11.04.2018 у справі № 914/4238/15, від 24.04.2018 у справі № 910/14032/17 та від 09.09.2019 у справі № 910/16362/18 (пункт 51), від 13.12.2019 у справі № 910/20370/17, від 06.07.2021 у справі № 906/562/20.

Неустойка, стягнення якої передбачено частиною 2 статті 785 ЦК України, є самостійною формою майнової відповідальності у сфері орендних правовідносин, яка застосовується у разі, якщо наймач не виконує обов`язку щодо негайного повернення речі, і є належним способом захисту прав та інтересів орендодавця, коли користування майном стає неправомірним. Для притягнення орендаря, що порушив зобов`язання, до зазначеної відповідальності необхідна наявність вини (умислу або необережності) відповідно до вимог статті 614 ЦК України.

Подібні правові висновки викладені у постанові Верховного Суду від 24.06.2021 у справі № 908/3592/19.

Лише констатувавши факт вини відповідача щодо неповернення майна 01 грудня 2014 року, суд першої інстанції не дослідив обставин, які би переконливо свідчили про вину відповідача щодо неповернення комбайну з 01 грудня 2014 року, яка враховується при стягненні неустойки, передбаченої статтею 785 ЦК України.

Отже місцевим господарським судом відповідно до умов статей 614, 785 ЦК України не досліджено, чи є користування орендованим майном та неповернення орендованого майна відповідачем після 01 грудня 2014 року неправомірними та наслідком його недобросовісної поведінки протягом усього спірного періоду, за який нарахована неустойка за неповернення майна.

З наведеного вбачається, що судом першої інстанції належно та всебічно не досліджено спірних правовідносин між сторонами з урахуванням усіх істотних обставин, що мали місце у цих правовідносинах та впливають на правильне застосування норм матеріального права, з огляду на що, судова колегія апеляційного суду вважає за необхідне оскаржуване рішення Господарського суду Запорізької області скасувати в частині задоволення позовних вимог, як таке, що ухвалене з невідповідністю висновків суду обставинам справи та з неправильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні цих позовних вимог.

Згідно зі ст. 129 ГПК України та виходячи з результатів розгляду апеляційної скарги, судові витрати по сплаті судового збору за подання позову в частині позовних вимог, у задоволенні яких відмовлено судовою колегією, та за подання апеляційної скарги слід покласти на позивача.

З підстав наведеного та керуючись ст.ст. 123, 129, 269, 270, 275-284 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Таврійського державного агротехнологічного університету імені Дмитра Моторного на рішення Господарського суду Запорізької області від 13.07.2023 р. у справі № 908/1627/19 задовольнити.

Рішення Господарського суду Запорізької області від 13.07.2023 р. у справі № 908/1627/19 - скасувати в частині задоволення позовних вимог про стягнення з Таврійського державного агротехнологічного університету імені Дмитра Моторного на користь Агропромислового приватного науково-виробничого підприємства Агротехсервіс 818 580 грн 65 коп. подвійної плати за користування річчю та 12 278 грн 71 коп. витрат зі сплати судового збору.

Ухвалити в цій частині нове рішення.

У задоволенні позовних вимог про стягнення з Таврійського державного агротехнологічного університету імені Дмитра Моторного на користь Агропромислового приватного науково-виробничого підприємства Агротехсервіс 818 580 грн 65 коп. подвійної плати за користування річчю відмовити.

Судові витрати по сплаті судового збору за подання позову покласти на Агропромислове приватне науково-виробниче підприємство Агротехсервіс.

Стягнути з Агропромислового приватного науково-виробничого підприємства Агротехсервіс (код ЄДРПОУ 23790476, 69600, м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 152) на користь Таврійського державного агротехнологічного університету імені Дмитра Моторного (код ЄДРПОУ 00493698, 72312, Запорізька область, м. Мелітополь, пр. Богдана Хмельницького, буд. 18) судові витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги у сумі 18 418,06 грн.

Доручити Господарському суду Запорізької області, на виконання даної постанови, видати наказ згідно з вимогами ст. 327 ГПК України.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту постанови.

Повна постанова складена та підписана 13.02.2024 року.

Головуючий суддя А.Є. Чередко

Суддя Т.А. Верхогляд

Суддя О.Г. Іванов