Повістка

від 28.03.2024 по справі 908/1627/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 24/130/19-28/39/22-9/65/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.03.2024 Справа № 908/1627/19

м.Запоріжжя

За первісним позовом: Агропромислового приватного науково-виробничого підприємства «Агротехсервіс», м. Запоріжжя

до відповідача: Таврійського державного агротехнологічного університету імені Дмитра Моторного, Запорізька область, м. Мелітополь

третя особа без самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: Фізична особа-підприємець Нема Дмитро Віталійович, Запорізької області, м. Мелітополь

про стягнення подвійної плати за користування річчю,

за зустрічним позовом: Таврійського державного агротехнологічного університету імені Дмитра Моторного, Запорізька область, м. Мелітополь

до відповідача-1: Агропромислового приватного науково-виробничого підприємства «Агротехсервіс», м. Запоріжжя

до відповідача-2: Фізичної особи-підприємця Неми Дмитра Віталійовича, Запорізька область, м. Мелітополь

про визнання недійсним договору оренди

Суддя Боєва О.С.

при секретарі судового засідання Литвиновій О.Ю.

За участю:

від АП НВП «Агротехсервіс»: не з`явився;

від Таврійського державного агротехнологічного університету імені Дмитра Моторного (заявника): Рабушко В.С.;

від Нема Д.В.: не з`явився

УСТАНОВЛЕНО:

Постановою Верховного Суду від 01.02.2022 задоволено касаційну скаргу Таврійського державного агротехнологічного університету імені Дмитра Моторного. Рішення Господарського суду Запорізької області від 15.09.2020 (суддя Азізбекян Т.А.) та постанову Центрального апеляційного господарського суду від 06.04.2021 у справі № 908/1627/19 скасовано. Справу № 908/1627/19 передано на новий розгляд до Господарського суду Запорізької області.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 01.03.2023 справу № 908/1627/19 визначено до розгляду судді Боєвій О.С.

Рішенням Господарського суду Запорізької області від 13.07.2023 у справі №908/1627/19 (суддя Боєва О.С.) первісний позов задоволено частково; стягнуто з Таврійського державного агротехнологічного університету імені Дмитра Моторного на користь Агропромислового приватного науково-виробничого підприємства «Агротехсервіс» суму 818580 грн 65 коп. подвійної плати за користування річчю; у задоволенні іншої частини первісного позову відмовлено. Стягнуто з Таврійського державного агротехнологічного університету імені Дмитра Моторного на користь Агропромислового приватного науково-виробничого підприємства «Агротехсервіс» суму 12278 грн 71 коп. витрат зі сплати судового збору. Зустрічний позов у справі № 908/1627/19 залишено без розгляду.

Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 05.02.2024 задоволено апеляційну скаргу Таврійського державного агротехнологічного університету імені Дмитра Моторного. Рішення Господарського суду Запорізької області від 13.07.2023 у справі № 908/1627/19 скасовано в частині задоволення позовних вимог про стягнення з Таврійського державного агротехнологічного університету імені Дмитра Моторного на користь Агропромислового приватного науково-виробничого підприємства «Агротехсервіс» 818580 грн 65 коп. подвійної плати за користування річчю та 12 278 грн 71 коп. витрат зі сплати судового збору. Ухвалено в цій частині нове рішення. У задоволенні позовних вимог про стягнення з Таврійського державного агротехнологічного університету імені Дмитра Моторного на користь Агропромислового приватного науково-виробничого підприємства «Агротехсервіс» 818 580 грн 65 коп. подвійної плати за користування річчю відмовлено. Розподілено судові витрати по сплаті судового збору за подання позову та за подання апеляційної скарги.

19.03.2024 до Господарського суду Запорізької області надійшла заява Таврійського державного агротехнологічного університету імені Дмитра Моторного про ухвалення додаткового рішення про стягнення судових витрат у справі № 908/1627/19.

Згідно з протоколом передачі від 19.03.2024 вищезазначену заяву про ухвалення додаткового рішення передано раніше визначеному у судовій справі складу суду судді Боєвій О.С.

Ухвалою суду від 21.03.2024 заяву Таврійського державного агротехнологічного університету імені Дмитра Моторного прийнято до розгляду, судове засідання з розгляду заяви призначено на 28.03.2024.

В судове засідання 28.03.2024 АПНВП «Агротехсервіс» та Нема Д.В. не з`явились, про причини неявки суду не повідомили; про дату, час та місце розгляду заяви повідомлені належним чином. Пояснень/заперечень щодо поданої заяви про ухвалення додаткового рішення до суду не надходило.

Ухвала суду від 21.03.2024 по даній справі, яка направлялась АП НВП «Агротехсервіс» на його зареєстровану адресу місцезнаходження відповідно до відомостей, що містяться в Єдиному державному реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань, а саме на адресу: м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 152, була повернута підприємством поштового зв`язку до господарського суду без вручення адресату, із відміткою: «адресат відсутній за вказаною адресою».

Суд зазначає, що АПНВП «Агротехсервіс» є юридичною особою, на яку відповідно до положень статті 4, частини 1, пункту 10 частини 2 статті 9 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» покладено обов`язок зазначати достовірні дані щодо місцезнаходження юридичної особи та які відповідно до положень статті 10 зазначеного Закону вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою. Для отримання поштових відправлень юридична особа повинна забезпечити створення умов доставки та вручення поштових відправлень відповідно до вимог Закону України «Про поштовий зв`язок» та Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 № 270 (правовий висновок викладено в постанові Верховного Суду від 09.02.2022 у справі № 916/939/15-г).

Згідно з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 29.03.2021 у справі № 910/1487/20, направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, у даному випадку суду.

Відповідно до змісту постанови Верховного Суду від 14.08.2020 у справі №904/2584/19, Касаційний господарський суд, здійснивши аналіз статей 120, 242 ГПК України, пунктів 11, 17, 99, 116, 117 Правил надання послуг поштового зв`язку, дійшов висновку, що у разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії або судове рішення направлено судом рекомендованим листом за належною поштовою адресою, яка була надана суду відповідною стороною, і судовий акт повернуто підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то необхідно вважати, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії або про прийняття певного судового рішення у справі.

Верховний Суд у вказаній постанові також зазначив, що встановлений порядок надання послуг поштового зв`язку, доставки та вручення рекомендованих поштових відправлень, строк зберігання поштового відправлення забезпечує адресату можливість вжити заходів для отримання такого поштового відправлення та, відповідно, ознайомлення з судовим рішенням.

День невдалої спроби вручення поштового відправлення за адресою місцезнаходження відповідача, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, вважається днем вручення відповідачу ухвал суду (зазначений висновок викладено у постанові Верховного Суду від 07.06.2022 у справі № 910/4430/21).

Частиною 4 статті 244 ГПК України встановлено, що неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

З огляду на викладене, суд дійшов до висновку про можливість розгляду заяви за відсутності тих учасників справи, які повідомлені належним чином про дату, час та місце судового засідання, однак у судове засідання не з`явились.

Представник Таврійського державного агротехнологічного університету імені Дмитра Моторного (заявника), який брав участь у судовому засіданні 28.03.2024 в режимі відеоконференції, подану заяву про ухвалення додаткового рішення про стягнення судових витрат у справі № 908/1627/19 підтримав в повному обсязі. Просив суд стягнути з позивача за первісним позовом (АП НВП «Агротехсервіс») на користь Таврійського державного агротехнологічного університету імені Дмитра Моторного судові витрати, пов`язані з наданням правничої допомоги адвокатом в розмірі 37000,00 грн та витрати зі сплати судового збору за подачу касаційної скарги у розмірі 34140,00 грн.

Розглянувши заяву Таврійського державного агротехнологічного університету імені Дмитра Моторного про ухвалення додаткового рішення про стягнення судових витрат у справі № 908/1627/19, суд дійшов до висновку, що вона підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Відповідно до п. 12 ч. 3 ст. 2 Господарського процесуального кодексу України, відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення, є однією із засад (принципів) господарського судочинства.

Судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи (ч. 1 ст. 123 ГПК України).

Згідно з ч. 1, ч. 4 ст. 129 ГПК України судовий збір покладається: 1) у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; 2) у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 237 ГПК України при ухваленні рішення суд, зокрема, вирішує питання як розподілити між сторонами судові витрати.

Частинами 1-3 статті 244 ГПК України встановлено: суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, зокрема, якщо: судом не вирішено питання про судові витрати. Заяву про ухвалення рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення. Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.

Як зазначалося вище, Постановою Верховного Суду від 01.02.2022 було задоволено касаційну скаргу Таврійського державного агротехнологічного університету імені Дмитра Моторного, скасовано рішення Господарського суду Запорізької області від 15.09.2020 та постанову Центрального апеляційного господарського суду від 06.04.2021 у справі №908/1627/19 та передано справу № 908/1627/19 на новий розгляд до Господарського суду Запорізької області.

Матеріали справи № 908/1627/19 свідчать, що згідно з платіжним дорученням № 996 від 18.08.2021 (т. 4, а.с. 6) Таврійським державним агротехнологічним університетом імені Дмитра Моторного за подання вказаної вище касаційної скарги було сплачено судовий збір за ставкою, визначеною ст. 7 Закону України «Про судовий збір», а саме: у розмірі 34140,00 грн 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви (17070,00 грн).

У постанові Верховного Суду від 01.02.2022 у даній справі № 908/1627/19 питання розподілу судових витрат за подання касаційної скарги не вирішувалось. У пункті 110 даної постанови зазначено, що оскільки справа направляється на новий розгляд до суду першої інстанції, касаційний суд не здійснює розподіл судових витрат.

За наслідками нового розгляду, рішенням Господарського суду Запорізької області від 13.07.2023 у справі № 908/1627/19 (суддя Боєва О.С.) первісний позов задоволено частково; стягнуто з Таврійського державного агротехнологічного університету імені Дмитра Моторного на користь АП НВП «Агротехсервіс» суму 818580 грн 65 коп. подвійної плати за користування річчю; у задоволенні іншої частини первісного позову відмовлено. Стягнуто з Таврійського державного агротехнологічного університету імені Дмитра Моторного на користь АП НВП «Агротехсервіс» суму 12278 грн 71 коп. витрат зі сплати судового збору. Зустрічний позов у справі № 908/1627/19 залишено без розгляду.

Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 05.02.2024 задоволено апеляційну скаргу Таврійського державного агротехнологічного університету імені Дмитра Моторного. Рішення Господарського суду Запорізької області від 13.07.2023 у справі № 908/1627/19 скасовано в частині задоволення позовних вимог про стягнення з Таврійського державного агротехнологічного університету імені Дмитра Моторного на користь АП НВП «Агротехсервіс» 818580 грн 65 коп. подвійної плати за користування річчю та 12 278 грн 71 коп. витрат зі сплати судового збору. Ухвалено в цій частині нове рішення. У задоволенні позовних вимог про стягнення з Таврійського державного агротехнологічного університету імені Дмитра Моторного на користь АП НВП «Агротехсервіс» 818 580 грн 65 коп. подвійної плати за користування річчю відмовлено. Розподілено судові витрати по сплаті судового збору за подання позову та за подання апеляційної скарги.

Враховуючи, що за наслідками нового розгляду справи № 908/1627/19 господарським судом не вирішено питання щодо розподілу судових витрат зі сплати судового збору за подання відповідачем за первісним позовом касаційної скарги, яка була задоволена судом касаційної інстанції, а також зважаючи на викладену вище постанову Центрального апеляційного господарського суду від 05.02.2024 у справі № 908/1627/19, якою у задоволенні позовних вимог про стягнення з Таврійського державного агротехнологічного університету імені Дмитра Моторного на користь АП НВП «Агротехсервіс» 818 580 грн 65 коп. подвійної плати за користування річчю відмовлено, суд дійшов до висновку про покладення цих витрат на позивача за первісним позовом.

Отже з Агропромислового приватного науково-виробничого підприємства «Агротехсервіс» на користь Таврійського державного агротехнологічного університету імені Дмитра Моторного слід стягнути суму 34 140,00 грн витрат зі сплати судового збору за подання касаційної скарги.

Статтею 123 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що крім судового до складу судових витрат, також входять витрати, пов`язані з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати: на професійну правничу допомогу.

Згідно зі ст. 16 ГПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Приписами ч. 4 ст. 129 ГПК України визначено, що інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до ч. 2 ст. 126 ГПК України за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч. 3 ст.126 ГПК України).

Відповідно до ч. 8 ст. 129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку із розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Згідно з матеріалами справи № 908/1627/19, під час її нового розгляду від Таврійського державного агротехнологічного університету імені Дмитра Моторного 06.07.2023, тобто до закінчення судових дебатів, до господарського надійшла заява про стягнення судових витрат на оплату правової допомоги, згідно з якою заявник просив стягнути з позивача за первісним позовом на свою користь судові витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката у загальному розмірі 37000,00 грн, які відповідно до змісту вказаної заяви складаються з: суми 15000,00 грн без ПДВ за представництво адвокатом Рабушко В.С. інтересів відповідача у Верховному Суді по справі № 908/1627/19 та суми 22000,00 грн без ПДВ за представництво інтересів відповідача в суді під час нового розгляду справи.

Частиною 1 статті 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» визначено, що адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.

Визначення договору про надання правової допомоги міститься в п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», згідно з яким договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Пунктом 9 ч. 1 ст. 1 вказаного Закону визначено, що представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.

Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (п. 6 ч. 1 ст.1 Закону).

За змістом статті 19 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» видами адвокатської діяльності, зокрема, є: надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (ст. 30 зазначеного Закону).

В частині 5 ст. 129 ГПК України встановлено, що під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд, зокрема, враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3)поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

За змістом частини 8 статті 129 ГПК України судом на підставі поданих доказів (договорів, рахунків) встановлюється розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку із розглядом справи.

Розглянувши заяву Таврійського державного агротехнологічного університету імені Дмитра Моторного в частині вимог про стягнення з позивача за первісним позовом Агропромислового приватного науково-виробничого підприємства «Агротехсервіс» суми 37000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу, суд дійшов до висновку про їх задоволення, виходячи з наступного.

Як зазналося вище, 05.07.2023 Таврійським державним агротехнологічним університетом імені Дмитра Моторного до господарського суду була подана заява про стягнення судових витрат на оплату правової допомоги у загальному розмірі 37000,00 грн. (зареєстрована судом 06.07.2023).

Вказана заява відповідача за первісним позовом про стягнення судових витрат на оплату витрат на правничу допомогу не була розглянута судом при ухваленні рішення у справі № 908/1627/19 під час нового розгляду справи.

На підтвердження розміру витрат на професійну правничу допомогу до вищевказаної заяви були додані, зокрема, копії договорів на надання юридичних послуг №18/08/21-01 від 18.08.2021 та № 07/04/23-01 від 07.04.2023, укладених між Таврійським державним університетом імені Дмитра Моторного (Замовник) та адвокатом Рабушко Вячеславом Степановичем (Виконавець).

За змістом п. 1 договору на надання юридичних послуг №18/08/21-01 від 18.08.2021, Виконавець взяв на себе зобов`язання надавати Замовнику послуги з юридичного консультування та представництва у Верховному Суді по справі № 908/1627/19, а Замовник прийняти та оплатити ці послуги відповідно до умов договору.

В пункті 4.1 договору визначено, що вартість наданих послуг (ціна договору) складає фіксовану суму: у розмірі 15000 (п`ятнадцять тисяч) гривень 00 коп. без ПДВ.

Представництво інтересів Таврійського державного агротехнічного університету імені Дмитра Моторного у Верховному Суді здійснювалось адвокатом Рабушко В.С. на підставі ордеру АР № 1065493 від 18.10.2021, виданого згідно за вказаним договором (т. 4, а.с. 37).

За змістом п. 1 договору на надання юридичних послуг № 07/04/23-01 від 07.04.2023, Виконавець взяв на себе зобов`язання надавати Замовнику послуги з юридичного консультування та представництва у справі № 908/1627/19 за позовом Агропромислове приватне науково-виробниче підприємство «Агротехсервіс» та Таврійського державного агротехнічного університету імені Дмитра Моторного, а Замовник прийняти та оплатити ці юридичні послуги відповідно до умов договору.

Згідно з п. 4.1 цього договору вартість наданих послуг (ціна договору) складає фіксовану суму: у розмірі 22000 (двадцять дві тисячі) гривень 00 коп. без ПДВ.

Представництво інтересів Таврійського державного агротехнічного університету імені Дмитра Моторного під під час нового розгляду справи № 908/1627/19 здійснювалось адвокатом Рабушко В.С., який діяв на підставі ордеру серія АР № 1031174, виданого 12.04.2023 на підставі договору № 07/04/23-01 від 07.04.2023.

Також до заяви про стягнення судових витрат на оплату правової допомоги, поданої до суду 05.07.2023, заявником були додані копії актів надання послуг №01 від 01.02.2022 на суму 15000,00 грн без ПДВ та № 06 від 16.05.2023 на суму 22000,00 грн без ПДВ, підписаних адвокатом Рабушко В.С. та Таврійським державним агротехнічним університетом імені Дмитра Моторного, якими підтверджується факт надання Виконавцем та приймання Замовником юридичних послуг, наданих за вищезазначеними договорами.

Суд зазначає, що відповідно до усталеної правової позиції, викладеної у численних постановах Верховного Суду, зокрема, у справах № 923/560/17, № 329/766/18, №178/1522/18, витрати на професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг (виконаних робіт) та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено.

В постанові Верховного Суду від 27.07.2022 по справі № 686/28627/18 вказана правова позиція підтверджена та вказано, що витрати на професійну правову допомогу можуть відшкодовуватись незалежно від того, оплачені вони стороною до моменту заявлення вимоги про їх відшкодування чи будуть оплачені в майбутньому.

Вирішуючи питання про розподіл витрат на правничу допомогу, господарський суд враховує також наступні правові висновки Верховного Суду.

Так, в постанові Верховного Суду від 30 вересня 2020 року у справі № 379/1418/18 (провадження № 61-9124св20) судом зазначено, що склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та інше), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Отже, якщо стороною буде документально доведено, що нею понесено витрати на правову допомогу, а саме: надано договір на правову допомогу, акт приймання-передачі наданих послуг, платіжні документи про оплату таких послуг, розрахунок таких втрат, то у суду відсутні підстави для відмови у стягненні таких втрат стороні, на користь якої ухвалено судове рішення.

В постанові від 12 травня 2020 року у справі № 904/4507/18 Великою Палатою Верховного Суду зазначено, що домовленості про сплату гонорару за надання правничої допомоги є такими, що склалися між адвокатом та клієнтом, у межах правовідносин між якими і може розглядатися питання щодо обов`язковості такого зобов`язання. У контексті вирішення судом питання про розподіл судових витрат суд повинен оцінювати розумність витрат, їх співмірність із ціною позову, складністю справи та її значенням для позивача.

У постанові від 16 листопада 2022 року по справі № 922/1964/21 Велика Палата Верховного Суду, зокрема, зауважила, що неврахування судом умов договору про надання правової допомоги щодо порядку обчислення гонорару не відповідає принципу свободи договору, закріпленому у статті 627 ЦК України. Визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити зі встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами статті 30 Закону № 5076-VI, враховуючи при цьому положення законодавства щодо критеріїв визначення розміру витрат на правничу допомогу (п. 128, п. 134).

Крім того, у зазначеній вище постанові Великої Палати Верхового Суду (п.п. 142-145) вказано наступне: «Правомірне очікування стороною відшкодування своїх розумних, реальних та обґрунтованих витрат на професійну правничу допомогу не повинно обмежуватися із суто формалістичних причин відсутності в детальному описі робіт (наданих послуг) відомостей про витрати часу на надання правничої допомоги у випадку домовленості між сторонами договору про встановлений фіксований розмір обчислення гонорару. Велика Палата Верхового Суду також зауважує, що частина третя статті 126 ГПК України конкретного складу відомостей, що мають бути зазначені в детальному описі робіт (наданих послуг), не визначає, обмежуючись лише посиланням на те, що відповідний опис має бути детальним. Тому, враховуючи принципи рівності і справедливості, правової визначеності, ясності і недвозначності правової норми як складові принципу верховенства права, визначення необхідного і достатнього ступеня деталізації опису робіт у цьому випадку є виключною прерогативою учасника справи, що подає такий опис. Велика Палата Верхового Суду дійшла висновку, що учасник справи повинен деталізувати відповідний опис лише тією мірою, якою досягається його функціональне призначення - визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат. Надмірний формалізм при оцінці такого опису на предмет його деталізації, за відсутності визначених процесуальним законом чітких критеріїв оцінки, може призвести до порушення принципу верховенства права».

Відповідно до приписів частини 4 ст. 126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина 5 статті 126 ГПК України).

Згідно з ч. 6 ст. 126 ГПК України обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Як вказано судом вище, Агропромислове приватне науково-виробниче підприємство «Агротехсервіс», яке належним чином повідомлене про розгляд судом заяви про ухвалення додаткового рішення про стягнення судових витрат у справі №908/1627/19, пояснень/заперечень на зазначену заяву не надало, клопотань про зменшення витрат на оплату правничої допомоги не заявляло.

Відповідно до положень ч.ч. 1, 2 ст. 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Метою впровадження принципу господарського судочинства щодо відшкодування судових витрат є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.

Враховуючи викладене, суд дійшов до висновку, що розмір витрат на професійну правничу допомогу в загальному розмірі 37000,00 грн є доведеним, підтверджений належними доказами та є співмірним, враховуючи обсяг виконаних робіт (наданих послуг) для представництва інтересів Таврійського державного агротехнічного університету імені Дмитра Моторного при касаційному оскарженні рішення Господарського суду Запорізької області від 15.09.2020 і постанови Центрального апеляційного господарського суду від 06.04.2021 у справі № 908/1627/19 та при новому розгляді даної справи в суді першої інстанції, складність справи. Недотримання вимог частини четвертої статті 126 ГПК України іншою стороною АП НВП «Агротехсервіс» не доведено та судом не встановлено.

На підставі усього вищевикладеного, суд, приймаючи до уваги положення статті 129 ГПК України, вважає за необхідне задовольнити заяву Таврійського державного агротехнічного університету імені Дмитра Моторного (відповідача за первісним позовом) в частині стягнення з позивача за первісними позовом витрат на професійну правничу допомогу у заявленому розмірі, поклавши ці витрати на Агропромислове приватне науково-виробниче підприємство «Агротехсервіс».

Таким чином заява Таврійського державного агротехнологічного університету імені Дмитра Моторного про ухвалення додаткового рішення про стягнення з Агропромислового приватного науково-виробничого підприємства «Агротехсервіс» судових витрат у справі № 908/1627/19, а саме: судових витрат, пов`язаних з правничою допомогою адвоката в розмірі 37000,00 грн та витрат зі сплати судового збору за подачу касаційної скарги у розмірі 34140,00 грн задовольняється судом у повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 123, 126, 129, 238, 244 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Заяву Таврійського державного агротехнологічного університету імені Дмитра Моторного про ухвалення додаткового рішення про стягнення судових витрат у справі №908/1627/19 задовольнити.

Стягнути з Агропромислового приватного науково-виробничого підприємства «Агротехсервіс» (код ЄДРПОУ 23790476, 69600, м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 152) на користь Таврійського державного агротехнологічного університету імені Дмитра Моторного (код ЄДРПОУ 00493698, 72312, Запорізька область, м. Мелітополь, пр. Богдана Хмельницького, буд. 18) витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 37000 (тридцять сім тисяч) грн 00 коп.

Стягнути з Агропромислового приватного науково-виробничого підприємства «Агротехсервіс» (код ЄДРПОУ 23790476, 69600, м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 152) на користь Таврійського державного агротехнологічного університету імені Дмитра Моторного (код ЄДРПОУ 00493698, 72312, Запорізька область, м. Мелітополь, пр. Богдана Хмельницького, буд. 18) витрати по сплаті судового збору за подання касаційної скарги у розмірі 34140 (тридцять чотири тисячі сто сорок) грн 00 коп.

Видати накази після набрання додатковим рішенням законної сили.

Повний текст додаткового рішення складено та підписано 09.04.2024.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено впродовж двадцяти днів з дня складення повного судового рішення у порядку, встановленому ст. 257 Господарського процесуального кодексу України.

СуддяО.С. Боєва