Ухвала

від 13.02.2024 по справі 907/136/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Коцюбинського, 2А, м. Ужгород, 88000, e-mail: inbox@zk.arbitr.gov.ua, вебадреса: http://zk.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

"13" лютого 2024 р. м. УжгородСправа № 907/136/24

Суддя Господарського суду Закарпатської області Андрейчук Л.В., розглянувши матеріали позовної заяви

за позовом Головного управління Держгеокадастру у 3акарпатській області, м. Ужгород

до відповідача товариства з обмеженою відповідальністю «ЛЕНД.КОМ», м. Київ

про стягнення 187 515,00 грн,

ВСТАНОВИВ:

Позивач заявив позов до товариства з обмеженою відповідальністю «ЛЕНД.КОМ» з вимогою про стягнення 187 515,00 грн штрафних санкцій, в т.ч. 9 723,00 грн інфляційного збільшення; 80 562,00 пені; 97 230,00 грн штрафу. Позов заявлено з посиланням на статті 525, 526, 549, 610, 611, 629 Цивільного кодексу України, статті 193, 199, 217, 230, 236 Господарського кодексу України.

При вирішенні питання про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження в даній справі, суд звертає увагу на наступні обставини.

Між Головним управлінням Держгеокадастру у Закарпатській області та товариством з обмеженою відповідальністю «ЛЕНД.КОМ» укладено Договір про надання послуг №26-Г від 08.08.2023 та додаткову угоду №1 від 21.11.2023. Пунктом 2.3. Договору передбачено, що у випадку виявлення при прийманні наданих Послуг, невідповідності Послуг й (або) документів на них вимогам якості, обсягу, вартості, які визначені положеннями цього Договору, Замовник може відмовитися від приймання наданих Послуг; вимагати відшкодування заподіяних збитків, а також розірвання цього Договору.

Предметом заявлених позовних вимог виступає стягнення з відповідача штрафних санкцій, нарахованих у зв`язку з порушенням останнім зобов`язання щодо проведення державної інвентаризації земель на території Закарпатської області.

Розглянувши матеріали позовної заяви, суд дійшов висновку про те, що дана справа не підсудна Господарському суду Закарпатської області з огляду на наступне.

За правилами ч. 1, 2 ст. 27 Господарського процесуального кодексу України, позов пред`являється до господарського суду за місцезнаходженням чи місцем проживання відповідача, якщо інше не встановлено цим Кодексом. Для цілей визначення підсудності відповідно до цього Кодексу місцезнаходження юридичної особи та фізичної особи - підприємця визначається згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

Як вбачається із матеріалів позовної заяви, місцезнаходженням відповідача товариства з обмеженою відповідальністю «ЛЕНД.КОМ» (код ЄДРПОУ 38922252) є: 04213, м. Київ, пр. Героїв Сталінграда, буд 53-Б, Г/П №116.

Приписами ст. 29 Господарського процесуального кодексу України передбачено підсудність справ за вибором позивача.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 29 Господарського процесуального кодексу України, право вибору між господарськими судами, яким відповідно до цієї статті підсудна справа, належить позивачу, за винятком виключної підсудності, встановленої статтею 30 цього Кодексу.

Згідно із ч. 5 ст. 29 Господарського процесуального кодексу України, позови у спорах, що виникають з договорів, в яких визначено місце виконання або виконувати які через їх особливість можна тільки в певному місці, можуть пред`являтися також за місцем виконання цих договорів.

Аналіз ч. 5 ст. 29 Господарського процесуального кодексу України свідчить про те, що законом передбачено дві окремі підстави для застосування правил альтернативної територіальної підсудності, а саме: якщо спір виник з договору, в якому визначено місце виконання, або якщо спір виник з договору, в якому не визначено місце його виконання, проте, з огляду на специфіку регламентованих ним договірних правовідносин, виконувати такий договір можливо лише в певному місці.

При цьому, за загальним правилом, місце виконання зобов`язання є договірною умовою та узгоджується сторонами в договорі; сторони можуть передбачити будь-яке місце виконання, зручне для них. Місце виконання договору, у випадку його визначення сторонами в договорі, є однією з умов договору, що зумовлює обов`язок виконання договору саме в погодженому сторонами місці.

Слід зазначити, що виконання договірного зобов`язання - це вчинення боржником на користь кредитора або третьої особи певних дій, що становлять предмет виконання договірного зобов`язання. Правила визначення місця виконання зобов`язання встановлені ст. 532 Цивільного кодексу України. Відповідно до зазначеної норми місце виконання зобов`язання встановлюється у договорі.

Якщо місце виконання зобов`язання не встановлено у договорі, виконання провадиться: 1) за зобов`язанням про передання нерухомого майна - за місцезнаходженням цього майна; 2) за зобов`язанням про передання товару (майна), що виникає на підставі договору перевезення, - за місцем здавання товару (майна) перевізникові; 3) за зобов`язанням про передання товару (майна), що виникає на підставі інших правочинів, - за місцем виготовлення або зберігання товару (майна), якщо це місце було відоме кредиторові на момент виникнення зобов`язання; 4) за грошовим зобов`язанням - за місцем проживання кредитора, а якщо кредитором є юридична особа, - за її місцезнаходженням на момент виникнення зобов`язання. Якщо кредитор на момент виконання зобов`язання змінив місце проживання (місцезнаходження) і сповістив про це боржника, зобов`язання виконується за новим місцем проживання (місцезнаходженням) кредитора з віднесенням на кредитора всіх витрат, пов`язаних із зміною місця виконання; 5) за іншим зобов`язанням - за місцем проживання (місцезнаходженням) боржника.

Зобов`язання може бути виконане в іншому місці, якщо це встановлено актами цивільного законодавства або випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту.

За матеріалами позовної заяви судом встановлено, що між Головним управлінням Держгеокадастру у Закарпатській області та товариством з обмеженою відповідальністю «ЛЕНД.КОМ» укладено Договір про надання послуг №26-Г від 08.08.2023, пунктом 1.1. якого визначено, що Виконавець зобов`язується надати послуги за кодом згідно з код ДК 021:2015 -71350000-6 «Науково-технічні послуги в галузі інженерії» Послуги з проведення державної інвентаризації земель на території Закарпатської області, відповідно до технічного завдання (Додаток № 1 до цього Договору), календарного плану надання послуг (Додаток №4 до цього Договору) та умов цього Договору, а Замовник зобов`язується прийняти надані Послуги та оплатити їх вартість.

Судом встановлено, що укладений між сторонами Договір №26-Г від 08.08.2023 за своєю правовою природою є договором надання послуг та підставою виникнення у його сторін прав та обов`язків, визначених цим договором.

Поряд із цим, суд зауважує, що предметом заявленого позову виступає матеріально-правова вимога про стягнення з відповідача грошових коштів штрафних санкцій, а підставою порушення відповідачем зобов`язання щодо проведення державної інвентаризації земель.

Водночас, зобов`язання з оплати штрафних санкцій, які за своєю правовою природою є грошовими коштами, не є такими, що можуть виконуватись лише в певному місці, оскільки зазначена сплата здійснюється безготівково шляхом переказу коштів із одного банківського рахунку на інший.

Частиною 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод встановлено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 20.07.2006 у справі Сокуренко і Стригун проти України (заяви №29458/04 та №29465/04) зазначено, що відповідно до прецедентної практики цього Суду, термін встановленим законом у статті 6 Конвенції спрямований на гарантування того, що судова гілка влади у демократичному суспільстві не залежить від органів виконавчої влади, але керується законом, що приймається парламентом. У країнах з кодифікованим правом організація судової системи також не може бути віддана на розсуд судових органів, хоча це не означає, що суди не мають певної свободи для тлумачення відповідного національного законодавства. Фраза встановленого законом поширюється не лише на правову основу самого існування суду, але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. У своїх оцінках ЄСПЛ дійшов висновку, що не може вважатися судом, встановленим законом, національний суд, що не мав юрисдикції судити деяких заявників, керуючись практикою, яка не мала регулювання законом.

Таким чином, логічним є висновок про те, що розгляд справи судом, яка йому не підсудна, є безумовною підставою для скасування процесуального рішення, ухваленого за результатами вирішення спірних правовідносин, а також може розцінюватись як перевищення судом повноважень, компетенції, прийняття ним завідомо неправосудного рішення тощо.

З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для застосування в даній справі положень ч. 5 ст. 29 ГПК України та про необхідність визначення підсудності спору за загальними правилами, з урахуванням ст. 27 ГПК України.

За змістом п. 1 ч. 1 ст. 31 Господарського процесуального кодексу України, суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду. Передача справи на розгляд іншого суду за встановленою цим Кодексом підсудністю з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої цієї статті, здійснюється на підставі ухвали суду не пізніше п`яти днів після закінчення строку на її оскарження, а в разі подання скарги не пізніше п`яти днів після залишення її без задоволення (ч. 3 ст. 31 Господарського процесуального кодексу України).

Згідно з ч. 9 статті 176 Господарського процесуального кодексу України, якщо за результатами отриманої судом інформації буде встановлено, що справа не підсудна цьому суду, суд надсилає справу за підсудністю в порядку, встановленому статтею 31 цього Кодексу.

З огляду на наведене, беручи до уваги відсутність підстав для застосування при визначенні підсудності даного спору приписів ч. 5 ст. 29 ГПК України, а також враховуючи те, що місцезнаходженням відповідача товариства з обмеженою відповідальністю «ЛЕНД.КОМ» (код ЄДРПОУ 38922252) є: 04213, м. Київ, пр. Героїв Сталінграда, буд 53-Б, Г/П №116, суд дійшов висновку, що матеріали позовної заяви (справи №907/136/24) підлягають надісланню до Господарського суду м. Києва за підсудністю.

Керуючись ст. 27, 31, 234 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1.Матеріали позовної заяви Головного управління Держгеокадастру у 3акарпатській області, м. Ужгород, до відповідача товариства з обмеженою відповідальністю «ЛЕНД.КОМ», м. Київ, про стягнення 187 515,00 грн штрафних санкцій із доданими до неї документами надіслати Господарському суду м. Києва (вул. Богдана Хмельницького, 44В, м. Київ, 01054) за підсудністю.

Вебадреса сторінки на офіційному вебпорталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається http://court.gov.ua/fair/sud5008/ або http://www.reyestr.court.gov.ua.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена в порядку, встановленому розділом IV Господарського процесуального кодексу України до Західного апеляційного господарського суду.

Суддя Л.В. Андрейчук