ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
м. Київ
28.09.2023Справа № 910/2605/23
Господарський суд міста Києва у складі судді Селівона А.М., при секретарі судового засідання Гаврищук К.М., розглянувши матеріали
заяви відповідача Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Київські електромережі"
про ухвалення додаткового рішення про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу
у справі № 910/2605/23
за позовом Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Фучика 1" (пр-т. Повітрофлотський, 18/2, кв. 34, м. Київ, 03049)
до Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Київські електромережі" (вул. Новокостянтинівська буд.20, м. Київ, 04080)
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Управляюча компанія "Політех" (03113, м. Київ, вулиця Дегтярівська, будинок 45, приміщення № 3)
про визнання незаконним та скасування рішення комісії
Представники сторін:
від позивача: не з`явився.
від відповідача: не з`явився.
від третьої особи: не з`явився.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Фучика 1" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Київські електромережі" про визнання незаконним та скасування рішення комісії з розгляду Акту про порушення від 09.11.2021 року № 000043, оформленого протоколом № 1772 від 20.122.021 року, про нарахування необлікованої електричної енергії в розмірі 256 269,29 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на протиправність винесеного відповідачем за результатами розгляду акту про порушення п. 8.4.2 ПРРЕЕ рішення про стягнення з позивача як споживача 256 269,29 грн. вартості необлікованої електричної енергії за наявності управителя майна.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.03.2023 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі № 910/2605/23, враховуючи приписи абз. 2 ч. 3 ст. 12 Господарського процесуального кодексу України постановлено розгляд справи здійснювати в порядку загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 06.04.2023 року.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.04.2023 року у зв`язку з неявкою уповноважених представників сторін та частковим задоволенням клопотання відповідача про залучення до участі у справі Товариство з обмеженою відповідальністю "Управляюча компанія "Політех" як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача, відкладено підготовче засідання на 17.05.2023 року.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.05.2023 року у зв`язку з задоволенням клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Управляюча компанія "Політех" про зобов`язання позивача направити на адресу третій особі копію позовної заяви з доданими до неї матеріалами та продовження строку для подання пояснень по суті спору, нез`явленням в судове засідання уповноваженого представника позивача, відкладено підготовче засідання на 05.07.2023 року.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.07.2023 року закрито підготовче провадження та призначено розгляд справи по суті на 09.08.2023 року.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 09.08.2023 року у справі № 910/2605/23 в задоволенні позовних вимог ОСББ «Фучика 1» відмовлено повністю.
Так, через систему "Електронний суд" 14.08.2023 року від відповідача надійшла заява б/н від 14.08.2023 року про ухвалення додаткового рішення (щодо витрат на правничу допомогу), в якій останній в порядку, передбаченому ст.ст. 124, 126, 129 ГПК України, просить стягнути з позивача - Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Фучика 1" витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 10 000 грн., понесені відповідачем в межах судової справи №910/2605/23. Заяву разом з доказами на підтвердження понесених витрат та доказами направлення копії заяви про ухвалення додаткового рішення на адресу представників позивача та третьої особи судом долучено до матеріалів справи.
Відповідно до протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 14.08.2023 року вищевказана заява була передана на розгляд судді Селівону А.М.
У відповідності до вимог статті 244 Господарського процесуального кодексу України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати. Клопотання про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення.
Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення (частина третя статті 244 Господарського процесуального кодексу України).
Оскільки судове рішення у справі № 910/2605/23 ухвалено судом в порядку загального позовного провадження та під час винесення рішення від 09.08.2023 року питання про судові витрати відповідача в частині витрат на професійну правничу допомогу не вирішувалось, суд дійшов висновку про необхідність розгляду заяви відповідача в судовому засіданні з викликом учасників справи для розгляду питання щодо ухвалення відповідного додаткового рішення у справі № 910/2605/23 про стягнення судових витрат відповідача, та, відповідно, ухвалою від 16.08.2023 року призначено заяву відповідача про ухвалення додаткового рішення до розгляду в судовому засіданні 28.09.2023 року.
Згідно п. 8 ч. 3 ст. 165 ГПК України відзив повинен містити попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які відповідач поніс і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи.
Відповідно до ч. 8 ст. 129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Зі змісту відзиву на позовну заяву б/н від 21.03.2023 року судом встановлено, що попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат відповідача на професійну правничу допомогу становить 10 000 грн. та зазначено, що кінцевий розрахунок витрат наданих професійної правничої допомоги буде подано в порядку ч. 8 ст. 129 ГПК України після ухвалення рішення суду.
При цьому суд констатує, що в судовому засіданні 09.08.2023 року представником відповідача до початку судових дебатів було зазначено про те, що розрахунок понесених судових витрат буде надано протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду.
Судом встановлено, що через систему «Електронний суд» 11.09.2023 року від уповноваженого представника відповідача надійшла заява б/н від 11.09.2023 року про долучення до матеріалів справи доказів направлення копії заяви про ухвалення додаткового рішення на адресу позивача та третьої особи, а також 26.09.2023 року надійшла заява б/н від 26.09.2023 року про проведення судового засідання, яке призначено на 28.09.2023 року, за відсутності представника відповідача. Документи судом долучено до матеріалів справи.
Будь - яких інших заяв та клопотань процесуального характеру, окрім наявних в матеріалах справи, сторонами на час проведення судового засідання 28.09.2023 року суду не надано.
У судове засідання з розгляду заяви відповідача про ухвалення додаткового рішення 28.09.2023 року уповноважені представники позивача, відповідача та третьої особи не з`явилися.
Відповідно до частини 11 статті 242 Господарського процесуального кодексу України у випадку розгляду справи за матеріалами в паперовій формі судові рішення надсилаються в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.
Відповідно до пунктів 3, 5 частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Якщо копію судового рішення вручено представникові, вважається, що його вручено й особі, яку він представляє (ч. 7 ст. 242 ГПК України).
З метою повідомлення позивача, відповідача та третьої особи про розгляд вказаної заяви судом на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України ухвала господарського суду від 16.08.2023 року була направлена рекомендованими листами з повідомленням про вручення на адреси місцезнаходження позивача: пр-т. Повітрофлотський, 18/2, кв. 34, м. Київ, 03049, відповідача: вул. Новокостянтинівська, буд. 20, м. Київ, 04080 та третьої особи: 03113, м. Київ, вулиця Дегтярівська, буд. 45, приміщення № 3, м. Київ, які співпадають з місцезнаходженням сторін та третьої особи за даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а також представнику позивача - Герасимовій Т.І.
Позивач в особі уповноваженого представника та третя особа про дату, час та місце судового засідання повідомлені належним чином, що підтверджується наявними в матеріалах справи рекомендованими повідомленнями про вручення поштових відправлень №№0105495000725, 0105495000733.
Разом з тим, копія ухвали Господарського суду міста Києва від 16.08.2023 року, яка направлялась на адресу місцезнаходження позивача, а саме: пр-т. Повітрофлотський, 18/2, кв. 34, м. Київ, 03049, повернулась до суду 21.09.2023 року неврученою адресату із відміткою "за закінченням терміну зберігання".
Доказів отримання відповідачем ухвали суду від 16.08.2023 року поштовим відділенням зв`язку на час розгляду справи не повернуто.
Судом здійснено запит з офіційного сайту АТ «Укрпошта» щодо відстеження пересилання поштового відправлення №0105495000741 на адресу відповідача, в якому зазначено, що станом на 22.09.2023 року поштове відправлення «вручено особисто».
Також, про розгляд заяви про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу позивач та відповідач повідомлені шляхом надсилання судом засобами електронного зв`язку на електронні адреси позивача та відповідача, зазначені в позовній заяві, а саме: 2tleveret@gmail.com, dtek-kem@dtek.com, копії ухвали суду від 16.08.2023 року про призначення судового засідання у справі № 910/2605/23, факт отримання яких 18.08.2023 року підтверджується наявними в матеріалах справи повідомленнями про доставку електронних листів до електронної скриньки.
При цьому судом також враховано, що за приписами частини 1 статті 9 Господарського процесуального кодексу України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час та місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Відповідно до частини 2 статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення та підписання.
Судові рішення, внесені до Єдиного державного реєстру судових рішень, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (частина 1 статті 4 Закону України "Про доступ до судових рішень").
Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено право кожного на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
У рішенні від 03.04.2008 року у справі "Пономарьов проти України" Європейський суд з прав людини зробив, зокрема, висновок про те, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
Враховуючи наведене, господарський суд зазначає, що враховуючи участь представників позивача, відповідача та третьої особи в судовому засіданні 09.08.2023 року під час оголошення рішення суду у справі № 910/2605/23, що учасники справи не були позбавлені права та можливості ознайомитись, зокрема, з ухвалою суду про призначення судового засідання з розгляду заяви відповідача у справі № 910/2605/23 у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).
З огляду на вищевикладене суд констатує, що ним вчинено всі необхідні та можливі заходи з метою встановлення місцезнаходження сторін та повідомлення їх про розгляд справи судом.
Про поважні причини неявки представників позивача та третьої особи в судове засідання 28.09.2023 року суд не повідомлено.
В свою чергу суд наголошує, що відповідно до частини 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.
Наразі, від позивача станом на час винесення додаткового рішення до суду не надходило жодних заяв про неможливість подання пояснень/заперечень на заяву відповідача про ухвалення додаткового рішення про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу та/або про намір вчинення відповідних дій та/або продовження відповідних процесуальних строків.
Згідно ч. 4 ст. 244 ГПК України неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.
З огляду на вищевикладене, оскільки позивач, відповідач та третя особа не скористалися наданими їй процесуальними правами, зокрема, представники сторін та третьої особи не прибули в судове засідання з розгляду заяви про ухвалення додаткового рішення, а також позивачем не надано будь-яких письмових пояснень/заперечень на заяву відповідача, враховуючи клопотання представника відповідача про розгляд справи без участі заявника, суд здійснював розгляд заяви в судовому засіданні 28.09.2023 року виключно за наявними матеріалами за відсутності представників сторін та третьої особи.
Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, суд підписує рішення без його проголошення.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується заява, об`єктивно оцінивши надані сторонами суду докази, які мають значення для розгляду заяви, Господарський суд міста Києва -
ВСТАНОВИВ:
Право на правову допомогу гарантовано статтями 8, 59 Конституції України, офіційне тлумачення якого надано Конституційним Судом України (Рішення від 16 листопада 2000 року № 13-рп/2000; Рішення від 30 вересня 2009 року № 23-рп/2009; Рішення від 11 липня 2013 року № 6-рп/2013).
Пунктом 3.2 рішення Конституційного Суду України від 30 вересня 2009 року № 23-рп/2009 передбачено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах тощо. Вибір форми та суб`єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу - це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб`єктами права.
Стаття 16 ГПК України закріплює за учасниками справи право на користування правничою допомогою.
За приписами ст.ст. 123, 126 ГПК України витрати на професійну правничу допомогу відносяться до судових витрат.
Витрати позивачів та відповідачів, третіх осіб, пов`язані з оплатою ними послуг адвокатів, адвокатських об`єднань та бюро, з надання правничої допомоги щодо ведення справи в суді розподіляються між сторонами на загальних підставах, визначених ст.ст. 129, 130 ГПК України.
Відповідно до статті 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина шоста статті 126 ГПК України).
Статтею 126 Господарського процесуального кодексу України визначено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Тобто, у застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який, тим не менш, повинен ґрунтуватися на критеріях, визначених у частині четвертій статті 126 ГПК України. Ці критерії суд застосовує за наявності наданих стороною, яка вказує на неспівмірність витрат, доказів та обґрунтування невідповідності заявлених витрат цим критеріям.
Відповідно до частини 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
Так, відповідачем у поданому суду відзиві на позовну заяву від 23.03.2023 року згідно частини 8 статті 129 ГПК України зазначено попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які відповідач поніс та очікує понести у зв`язку із розглядом справи, згідно якого попередній розмір витрат на правову допомогу становить 10 000,00 грн.
Окрім цього, через систему «Електронний суд» 14.08.2023 року від відповідача надійшла заява б/н від 14.08.2023 року про ухвалення додаткового рішення у справі, в якій останній просить суд вирішити питання про стягнення з позивача понесених ПАТ «ДТЕК Київські електромережі» витрат на правову допомогу у даній справі у загальному розмірі 10 000,00 грн.
В свою чергу, з аналізу наведеної норми законодавства вбачається, що витрати на правничу допомогу мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правничу допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат. Таким чином, якщо стороною не буде документально доведено, що нею понесені витрати на правничу допомогу, а саме: не надано договір на правову допомогу, акт приймання-передачі наданих послуг, платіжні документи про оплату таких послуг, розрахунок таких витрат, то у суду відсутні підстави для стягнення таких витрат.
Тобто, саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог, що виключає ініціативу суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку такої сторони.
Суд у позовному провадженні є арбітром, що надає оцінку тим доказами і доводам, що наводяться сторонами у справі, тобто суд не може діяти на корить будь-якої зі сторін, що не відповідатиме основним принципам господарського судочинства.
Таким чином суд може зменшити розмір витрат на правову допомогу, що підлягають розподілу, за клопотанням іншої сторони, яка і зобов`язана довести не співмірність заявлених опонентом витрат.
При стягненні витрат на правову допомогу слід враховувати, що особа, яка таку допомогу надавала, має бути адвокатом (ст.ст. 16, 126 ГПК України).
Згідно пунктів 1, 2 частини 1 статті 1 Закону "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" адвокат - фізична особа, яка здійснює адвокатську діяльність на підставах та в порядку, що передбачені цим Законом.
Адвокатська діяльність - незалежна професійна діяльність адвоката щодо здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.
Статтею 28 Правил адвокатської етики, затверджених Звітно-виборним з`їздом адвокатів України 09.06.2017 року, передбачено, що при встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час на виконання доручення.
Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.
Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
За результатами розгляду заяви відповідача про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу та ухвалення додаткового рішення в порядку ст. 126, 129, 244 ГПК України судом встановлено, що відповідачем долучено до матеріалів справи докази на підтвердження понесення ним витрат на професійну правничу допомогу, а саме: копію Договору про надання правової допомоги №308-20 від 15.04.2020 року, укладеного між Приватним акціонерним товариством «ДТЕК Київські електромережі» (клієнт за договором, відповідач у справі) та Адвокатським об`єднанням «Перший радник» (виконавець за договором); копії Додаткової угоди №3 від 28.04.2021 року, Додаткової угоди №2 від 30.12.2020 року, Додаткової угоди №4 від 24.12.2021 року, Додаткової угоди №6 від 19.12.2022 року; копію акту надання послуг № 226 від 10.08.2023 року до договору про надання правової допомоги від 15.04.2020 року № 308-20 на суму 10 000,00 грн.; копію довіреності № 78/2023 від 22.03.2023 року, виданої ПАТ «ДТЕК Київські електромережі» адвокату Іваненко Ірині Петрівні (свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю №3942 від 26.11.2009 року), та копію довіреності № 64/2023 від 13.03.2023 року, виданої ПАТ «ДТЕК Київські електромережі» адвокату Халимону Станіславу Володимировичу (свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю №6878/10 від 05.09.2018 року), на представництво інтересів товариства в судах, в тому числі господарської юрисдикції.
За твердженням відповідача, загальна сума нарахованих останнім до стягнення з позивача судових витрат на професійну правничу допомогу, пов`язаних з розглядом справи № 910/2605/23, склала 10 000,00 грн.
За приписами пункту 9 частини 1 ст. 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.
Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності щодо надання правової інформації, консультацій та роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (п.6 ч.1 ст.1 вказаного Закону).
В статті 19 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" наведені види адвокатської діяльності, а також роз`яснено, що адвокат може здійснювати інші види адвокатської діяльності, не заборонені законом.
З матеріалів справи вбачається, що з метою надання правової допомоги у справі №910/2605/23 між Приватним акціонерним товариством «ДТЕК Київські електромережі» (клієнт за договором, відповідач у справі) та Адвокатським об`єднанням «Перший радник» (виконавець за договором) було укладено Договір про надання правової допомоги №308-20 від 15.04.2020 року (далі - Договір), строк дії якого встановлено до 31.12.2020 року (пункт 5.1 Договору).
Окрім цього Додатковими угодами №3 від 28.04.2021 року, №2 від 30.12.2020 року, №4 від 24.12.2021 року та №6 від 19.12.2022 року до Договору про надання правової допомоги сторонами продовжувався строк дії вказаного Договору до 31.12.2021 року, 31.12.2022 року та 31.12.2023 року відповідно.
Так, за умовами пункту 1.1 Договору (в редакції Додаткової угоди №3 від 28.04.2021 року) в рамках даного Договору Виконавець зобов`язується надавати Клієнтові правову допомогу (надалі - Послуги) за окремими письмовими або усними дорученнями останнього.
Згідно з пунктом 1.2 Договору (в редакції Додаткової угоди №3 від 28.04.2021 року) для цілей цього Договору видами правової допомоги, що може надаватись Виконавцем є зокрема, але не виключно: надання консультацій і роз`яснень клієнту з правових питань; збір доказів по судовій справі, визначення засобів доказування; представництво в суді; ознайомлення з матеріалами судової справи; складання процесуальних та інших документів правового характеру (позовів, відзивів, заперечень, пояснень, заяв, клопотань, скарг, запитів, звернень тощо); інші види правової допомоги, що не передбачені цим Договором, однак є необхідними для його виконання та захисту інтересів Клієнта.
У пункті 1.3 Договору сторони узгодили, що зміст, обсяг, вартість Послуг, номер судової справи, в межах якої надається правова допомога, та судова інстанція відображається Сторонами в Акті наданих послуг.
Відповідно до пункту 4.1 Договору (в редакції Додаткової угоди №3 від 28.04.2021 року) ціна договору становить 500 000,00 грн.
За умовами пунктів 4.2 - 4.4 Договору (в редакції Додаткової угоди №3 від 28.04.2021 року) розмір гонорару, який має сплатити Клієнт, визначається згідно з Актом наданих послуг, в якому зазначається номер справи та судова інстанція, в межах якої надавалась правова допомога. Розмір гонорару може бути змінено за взаємною домовленістю сторін.
Вартість наданих послуг (розмір гонорару) у кожній судовій справі може визначатись погодинно або у фіксованому розмірі.
Вартість наданих послуг може визначатись окремо у кожній справі та кожній судовій інстанції (в якій розглядалась справа), про що складається відповідний Акт наданих послуг.
Згідно з пунктом 4.6 Договору (в редакції Додаткової угоди №3 від 28.04.2021 року) оплата наданих Послуг та компенсація витрат здійснюється Клієнтом за фактом їх надання (понесення) па підставі погоджених та підписаних сторонами Актів наданих послуг впродовж 15 календарних днів, з моменту вступу рішення суду по справі, в межах якої надавалась правова допомога, в законну силу.
Приймання-передача послуг за цим Договором здійснюється сторонами за Актами наданих послуг, що є підтвердженням надання правової допомоги за цим Договором (пункт 3.1 Договору).
Як встановлено судом, на підтвердження обсягу понесених відповідачем витрат на професійну правничу допомогу останнім надано копію підписаного обома сторонами Договору без зауважень щодо вартості, строків та якості послуг Акту наданих послуг № 226 від 10.08.2023 року на загальну суму 10 000,00 грн.
Так, згідно зазначеного акту адвокатським об`єднанням у справі № 910/2605/23 було надано наступну правову допомогу, а саме: збір доказів по справі, визначення засобів доказування, роз`яснення клієнту правової позиції по судовій справі та узгодження її з клієнтом (виконавець - адвокат Іваненко І.П.); підготовка, формування та подача відзиву на позовну заяву (виконавець - адвокат Іваненко І.П.); підготовка. формування та подача клопотання від 03.04.2023 року про залучення третьої особи (виконавець - адвокат Іваненко І.П.); участь у судових засідання (виконавець - адвокат Іваненко І.П., Халимон С.В.); підготовка, формування та подача заяви про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу після ухвалення рішення суду (виконавець - адвокат Іваненко І.П.).
Згідно з пунктом 2 вказаного акту сторони домовились про встановлення фіксованої вартості наданих адвокатом виконавця послуг (розмір гонорару), яка в суді першої інстанції складає 10 000,00 грн.
Як зазначено в акті, сторони не мають одна до одної претензій по об`єму, якості та строкам наданої правової допомоги.
Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону "Про адвокатуру та адвокатську діяльність").
Рішенням Європейського суду з прав людини у справі "East/WestAllianceLimited" проти України (заява № 19336/04, п. 269) визначено, що розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом, і може бути змінений лише за їх взаємною домовленістю. Суд не має права його змінювати і втручатися у правовідносини адвоката та його клієнта.
При цьому суд звертає увагу на правову позицію, викладену в постанові Верховного Суду від 03 жовтня 2019 року у справі № 922/445/19, згідно якої витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини 2 статті 126 Господарського процесуального кодексу України).
Дана позиція є усталеною і підтверджується численними постановами Верховного суду, зокрема, у справах № 923/560/17, № 329/766/18, № 178/1522/18 тощо.
Отже, матеріалами справи підтверджується, що в процесі розгляду справи № 910/2605/23 в Господарському суді міста Києва інтереси відповідача представляв адвокат Адвокатського об`єднання «Перший радник» Іваненко І.П. на підставі довіреності №78/2023 від 22.03.2023 року, яка подавала заяви по суті справи та документи, зокрема, відзив на позовну заяву, клопотання про залучення третьої особи, заяву про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу та брала участь у судових засіданнях, а також адвокат Адвокатського об`єднання «Перший радник» Халимон С.В. на підставі довіреності №64/2023 від 13.03.2023 року, який брав участь у судовому засіданні 09.08.2023 року.
Таким чином, подані відповідачем документи щодо вартості наданих послуг на професійну правничу допомогу адвоката, в рамках розгляду спору у даній справі № 910/2605/23 є належними і допустимими доказами на підтвердження обставин реальності понесених стороною витрат, визначених статтею 126 ГПК України.
Суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою.
Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.
Така ж правова позиція випливає з інших рішень Європейського суду з прав людини, зокрема, у п. 95 рішення у справі "Баришевський проти України" від 26.02.2015, п. п. 34-36 рішення у справі "Гімайдуліна і інших проти України" від 10.12.2009, п. 80 рішення у справі "Двойних проти України" від 12.10.2006, п. 88 рішення у справі "Меріт проти України" від 30.03.2004.
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" від 28.11.2002 року зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Так, у визначенні розумно необхідного розміру сум, які підлягають сплаті за послуги адвоката, можуть братися до уваги, зокрема, але не виключно: встановлені нормативно-правовими актами норми видатків на службові відрядження (якщо їх установлено); вартість економних транспортних послуг; час, який міг би витратити на підготовку матеріалів кваліфікований фахівець; вартість оплати відповідних послуг адвокатів, яка склалася в країні або в регіоні; наявні відомості органів статистики або інших органів про ціни на ринку юридичних послуг; тривалість розгляду і складність справи тощо.
У рішенні (щодо справедливої сатисфакції) від 19 жовтня 2000 року у справі "Іатрідіс проти Греції" (Iatridis v. Greece, заява № 31107/96) ЄСПЛ вирішував питання обов`язковості для цього суду угоди, укладеної заявником зі своїм адвокатом стосовно плати за надані послуги, що співставна з "гонораром успіху". ЄСПЛ указав, що йдеться про договір, відповідно до якого клієнт погоджується сплатити адвокату як гонорар відповідний відсоток суми, якщо така буде присуджена клієнту судом. Такі угоди, якщо вони є юридично дійсними, можуть підтверджувати, що у заявника дійсно виник обов`язок заплатити відповідну суму гонорару своєму адвокатові. Однак, угоди такого роду, зважаючи на зобов`язання, що виникли лише між адвокатом і клієнтом, не можуть зобов`язувати суд, який має оцінювати судові та інші витрати не лише через те, що вони дійсно понесені, але й ураховуючи також те, чи були вони розумними (§ 55).
У відповідності до ст. 124, п. п. 2, 3, 4 ч. 2 ст. 129 Конституції України, ст. ст. 2, 7, 13 Господарського процесуального кодексу України основними засадами судочинства є, зокрема, рівність всіх учасників судового процесу перед законом та судом, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно зі статтею 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Суд наголошує, що відповідно до статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Чинним процесуальним законодавством не передбачено обов`язку сторони, яка заявляє клопотання про відшкодування витрат на правничу допомогу, доводити реальність їх оплати. Натомість саме на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, покладено обов`язок доведення неспівмірності витрат з наданням відповідних доказів.
В свою чергу, як свідчать матеріали справи, позивачем не подано жодних заперечень проти заявленого відповідачем до стягнення розміру витрат на професійну правничу допомогу в сумі 10 000,00 грн., зокрема, щодо їх завищення та не співмірності зі складністю справи тощо.
Таким чином, виходячи з наданих відповідачем доказів на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу під час розгляду даної справи суд виходить із загальних критеріїв оцінки послуг з надання правової (правничої) правової допомоги з урахуванням обсягу та змісту підготованих адвокатом документів.
За результатами здійсненого судом аналізу наданих відповідачем доказів, в тому числі акту наданих послуг № 226 від 10.08.2023 року за Договором на суму 10 000,00 грн. суд наголошує, що згідно приписів чинного господарського процесуального законодавства вартість наданої учаснику справи професійної правничої допомоги оцінюється судом виходячи з критеріїв складності справи, виконаних адвокатом робіт (наданих послуг), часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг), обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, а також ціною позову та (або) значенням справи для сторони.
Наразі, згідно наданого відповідачем акту наданих послуг № 226 від 10.08.2023 року витрати на професійну правничу допомогу, що пов`язані з наданням правової допомоги з представництва інтересів клієнта у Господарському суді міста Києва по судовій справі №910/2605/23, єдиними видами якої є підготовка відзиву на позовну заяву та представництво інтересів клієнта в судових засіданнях, становлять 10 000,00 грн.
Окрім цього, згідно змісту заяви відповідача про ухвалення додаткового рішення, зазначені в акті наданих послуг № 226 від 10.08.2023 року послуги включали в себе також: збір доказів по справі, визначення засобів доказування, роз`яснення клієнту правової позиції по судовій справі та узгодження її з клієнтом; підготовка, формування та подача клопотання про залучення третьої особи підготовка, формування та подача заяви про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу після ухвалення рішення суду.
Проте, включення до складу наданих адвокатом послуг послуги із збору доказів по справі, визначення засобів доказування, роз`яснення клієнту правової позиції по судовій справі та узгодження її з клієнтом не можуть бути виділені в окремий вид послуг, позаяк є обов`язковою передумовою здійснення представництва та захисту інтересів клієнта у справі, а відтак поглинаються послугами підготовки та подання до суду відзиву на позовну заяву у даній справі.
В свою чергу, як свідчать матеріали справи, з урахуванням предмету позову та фактичних обставин справи, а також враховуючи надані відповідачем докази на підтвердження викладених у відзиві на позовну заяву заперечень, предмет доказування у даній справі №910/2605/23 охоплює незначну кількість доказів, фактів та обставин, обсяг яких є обмеженим, а також не потребує додаткового детального вивчення судової практики, оскільки категорія даного спору не відноситься до складної та спір є типовим.
Також судом враховані обставини участі уповноваженого представника відповідача в судових засіданнях у справі 17.05.2023 року, 05.07.2023 року та 09.08.2023 року, загальна тривалість яких згідно протоколів судових засідань від 17.05.2023 року, 05.07.2023 року та 09.08.2023 року склала 1 годину 11 хвилин.
Тобто, фактична тривалість судових засідань у даній справі № 910/2605/22 не відповідає обсягу та вартості наданих послуг з представництва інтересів клієнта в суді, врахованим відповідачем при визначенні загальної суми витрат на правову допомогу.
Окремо судом в розрізі оцінки співмірності розміру заявлених відповідачем до стягнення витрат обсягу наданої правової допомоги взято до уваги обсяг та зміст підготовлених адвокатом документів, а саме: відзиву на позовну заяву на 14 аркушах (з яких 2 аркуші - реквізити сторін та прохальна частина відзиву з переліком додатків до відзиву), клопотання про залучення третьої особи на 4 аркушах, з яких саме зміст клопотання становить 2 аркуша, а також заяви про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу на 6 аркушах, зміст якого становить 4 аркуша.
Отже, зважаючи на час, необхідний для дослідження наявної в матеріалах справи кількості доказів, нескладний характер спору та відсутність складних арифметичних розрахунків, суд приходить до висновку про те, що розмір заявлених до стягнення з позивача витрат на професійну правничу допомогу відповідачем завищено.
В контексті понесених відповідачем витрат на професійну правничу допомогу суд виходить з позиції обґрунтованості, співмірності витрат із складністю справи, відповідності критерію реальності таких витрат та обсягом наданих послуг, а також розумності їхнього розміру.
Додатково судом враховано правовий висновок, викладений в постанові Верховного Суду від 24.01.2022 року у справі № 911/2737/17, згідно якого стягнення витрат на професійну правничу допомогу з боржника не може бути способом надмірного збагачення сторони, на користь якої такі витрати стягуються і не може становити для неї по суті додатковий спосіб отримання доходу.
Таким чином, господарський суд, розподіляючи витрати, понесені відповідачем на професійну правничу допомогу адвоката, дійшов висновку про те, що наявні в матеріалах справи докази та встановлені судом фактичні обставини справи не є безумовною підставою для стягнення судом витрат відповідача на професійну правничу допомогу з позивача саме в розмірі 10 000,00 грн., адже цей розмір має бути доведений, документально обґрунтований, відповідати критерію розумної дійсності та необхідності таких витрат, співмірності з ціною позову та ринковими цінами на правничу допомогу і адвокатські послуги.
Враховуючи вищевикладене, дослідивши надані відповідачем докази, за відсутності клопотань позивача про зменшення витрат на оплату професійної правничої допомоги, які підлягають розподілу між сторонами, приймаючи до уваги принципи співмірності та розумності судових витрат на професійну правничу допомогу, ціну позову, рівень складності, характеру спору та юридичної кваліфікації правовідносин у справі, враховуючи обсяг та обґрунтованість підготовлених та поданих до суду представниками відповідача документів, а також їх значення для вирішення спору, зважаючи на висновки суду щодо необґрунтованості позовних вимог позивача та відмову в їх задоволенні у повному обсязі за результатами вирішення спору, суд приходить до висновку, що зменшення розміру витрат відповідача до 8 000,00 грн. від попередньо заявленої суми 10 000,00 грн., яка є завищеною, відповідатиме критерію пропорційності і розумності. Аналогічну позицію виклав у своїх постановах Верховний Суд від 07.08.2018 року у справі № 916/1283/17 та від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18.
Водночас, як вказано в колегією суддів касаційного господарського суду у складі Верховного Суду в постанові від 30.11.2020 року у справі № 922/2869/19, висновки судів про часткову відмову стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні витрат на професійну правничу допомогу адвоката з підстав не пов`язаності, необґрунтованості та непропорційності до предмета спору не свідчать про порушення норм процесуального законодавства, навіть, якщо відсутнє клопотання про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. У такому разі, суди мають таке право відповідно до частини 5 статті 129 ГПК України та висновків об`єднаної палати про те, як саме повинна застосовуватися відповідна норма права.
Відповідна правова позиція Верховного Суду викладена також у постанові від 11.11.2021 року у справі № 910/7520/20.
За таких обставин, з урахуванням вищенаведених висновків суду заява відповідача про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу підлягає частковому задоволенню, а саме в сумі 8 000,00 грн.
Керуючись ст. ст. 123, 126, 129, 221, 244 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва -
ВИРІШИВ:
1. Заяву відповідача - Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Київські електромережі" про ухвалення додаткового рішення про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу у справі № 910/2605/23 задовольнити частково.
2. Стягнути з Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Фучика 1" (просп. Повітрофлотський, 18/2, кв. 34, м. Київ, 03049, код ЄДРПОУ 40457877) на користь Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Київські електромережі" (вул. Новокостянтинівська буд. 20, м. Київ, 04080, код ЄДРПОУ 41946011) 8 000 (вісім тисяч) грн. 00 коп. витрат на професійну правничу допомогу.
3. В задоволенні заяви відповідача в частині відшкодування решти витрат на професійну правничу допомогу відмовити.
4. Наказ видати після набрання додатковим рішенням законної сили.
Додаткове рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на додаткове рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст додаткового рішення складено та підписано 09 лютого 2024 року.
Суддя А.М.Селівон
Суд | Господарський суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 28.09.2023 |
Оприлюднено | 15.02.2024 |
Номер документу | 116954122 |
Судочинство | Господарське |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема, договорів Невиконання або неналежне виконання зобов’язань надання послуг |
Господарське
Господарський суд міста Києва
Селівон А.М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні