Ухвала

від 31.01.2024 по справі 757

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа №757/45109/23 Слідчий суддя в суді першої інстанції - ОСОБА_1

Провадження № 11-сс/824/142/2024 Суддя-доповідач у суді апеляційної інстанції - ОСОБА_2

Категорія: ст. ст. 170-173 КПК України

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 січня 2024 року Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:

головуючого судді ОСОБА_2 ,

суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

при секретарі судового засідання - ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали провадження за апеляційною скаргою представника ТОВ «Інкас Україна» - адвоката ОСОБА_6 , з доповненнями адвоката ОСОБА_7 , на ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 11 жовтня 2023 року, -

за участю:

прокурора ОСОБА_8 ,

представника власника майна ОСОБА_9 ,

в с т а н о в и л а:

Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 11 жовтня 2023 року задоволено клопотання прокурора групи прокурорів Офісу Генерального прокурора ОСОБА_8 про арешт майна, в рамках кримінального провадження № 42022000000001392 та накладено арешт на кошти, які знаходяться на розрахункових рахунках ТОВ «Інкас Україна» (ЄДРПОУ 41795840), а саме:

- НОМЕР_1 (978-ЄВРО);

- НОМЕР_1 (980-УКРАЇНСЬКА ГРИВНЯ);

- НОМЕР_1 (840-ДОЛАР США) відкритих у АБ «УКРГАЗБАНК» (МФО 320478), розташованому за адресою: м. Київ, вул. Єреванська, 1, відповідно до відомостей офіційного сайту Національного банку України, в частині видатків коштів, з можливістю зарахування на зазначені рахунки коштів, що надходять, а також можливістю сплати податків, зборів, обов`язкових платежів.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням слідчого судді, представник ТОВ «Інкас Україна» - адвокат ОСОБА_6 , подав апеляційну скаргу, адвокатом ОСОБА_7 подано доповнення до апеляційної скарги. В апеляційній скарзі, представник ТОВ «Інкас Україна» - адвокат ОСОБА_6 , просить поновити строк на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 11 жовтня 2023 року та скасувати арешт накладений на рахунки ТОВ «Інкас Україна» НОМЕР_1 в АБ «УКРГАЗБАНК» (МФО 320478) в рамках кримінального провадження № 42022000000001392 від 12.10.2022 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 364, ч. 5 ст. 361 КК України.

В обґрунтування поданої апеляційної скарги апелянт зазначає, що власники та кінцеві бенефіціари іноземної компанії, яка придбала та отримала на підставі контракту у Товариства 4 (чотири) автомобілі не є громадянами рф та не мають жодного відношення до рф та не є особами, якимось чином пов`язаними з державою-агресором.

Відтак, ТОВ "Інкас Україна" жодним чином не порушила вимог, передбачених Постановою КМУ "Про забезпечення захисту національних інтересів за майбутніми позовами держави України у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації" від 03.03.2022, щодо заборони виконання угод, стороною яких є рф або особи, пов`язані з нею.

Звертає увагу, що жодній особі в даному кримінальному провадженні, на протязі більше 12 місяців здійснення досудового розслідування, про підозру не оголошено.

Вважає, що в даному випадку грошові кошти не є знаряддям вчинення злочину, не могло зберегти на собі його сліди та не може містити відомості, які можуть бути використані як доказ будь-якого факту чи обставин, так як мова йде про кримінальні правопорушення з правовими кваліфікаціями ст. 361 КК України, в якому основним безпосереднім предметом злочину є нормальна робота ЕОМ, АС, комп`ютерних мереж і мереж електрозв`язку, а додатковим факультативним об`єктом - право власності на комп`ютерну інформацію та за ст. 364 КК України, де об`єктом злочину є встановлений законодавством порядок функціонування органу державної влади або місцевого самоврядування, державного або комунального підприємства, установи чи організації й інтереси служби особи, яка діє протиправно, а також на охоронювані законом права, свободи та інтереси окремих громадян або державні чи громадські інтереси, або на інтереси юридичних осіб.

Зазначає, що негативними наслідками арешту розрахункових рахунків для ТОВ "Інкас Україна" є: неможливість виплати заробітної плати та сплати оренди офісу, проведення розрахунків з контрагентами, паралізована будь-яка фінансово-господарська діяльність компанії.

На обґрунтування вимог клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження апелянт зазначає, що судом копія ухвали власнику рахунків ТОВ "Інкас Україна" не надсилалось.

Крім того, 28.11.2023 на електронну адресу Київського апеляційного суду надійшли доповнення до апеляційної скарги адвоката ОСОБА_7 , в інтересах ТОВ «Інкас Україна», в яких він просить скасувати ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 11 жовтня 2023 року, якою накладено арешт на рахунки ТОВ «Інкас Україна» НОМЕР_2 ; НОМЕР_3 ; НОМЕР_4 ; НОМЕР_5 ; відкритих у АБ «Райфайзен Банк» (МФО 380805) в рамках кримінального провадження № 42022000000001392 від 12.10.2022 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 364, ч. 5 ст. 361 КК України.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, доводи представника власника майна, який підтримав апеляційну скаргу в повному обсязі та просив її задовольнити, при цьому не підтримав доводи викладені у доповненнях до апеляційної скарги адвоката ОСОБА_7 , в інтересах ТОВ «Інкас Україна», думку прокурора, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги сторони захисту, вивчивши матеріали провадження та перевіривши доводи апеляційної скарги представника власника майна колегія суддів вважає, що вона не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Відповідно до вимог пункту 3 ч. 2 ст. 395 КПК України апеляційна скарга на ухвалу слідчого судді подається протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Згідно абзацу 2 ч. 3 ст. 395 КПК України, якщо ухвалу слідчого судді було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.

Строк апеляційного оскарження може бути поновлений, якщо причини його пропуску є поважними.

Згідно з ч. 1 ст. 117 КПК України пропущений із поважних причин строк повинен бути поновлений за клопотанням заінтересованої особи ухвалою слідчого судді, суду.

Дослідженням матеріалів судового провадження встановлено, що розгляд клопотання про арешт майна відбувся за відсутності представника власника майна, згідно матеріалів справи копія оскаржуваної ухвали слідчого судді представнику власника майна не направлялась.Іншої інформації матеріали справи не містять, у зв`язку з чим колегія суддів вбачає підстави для задоволення клопотання про поновлення строку апеляційного оскарження ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 11 жовтня 2023 року.

Як вбачається із матеріалів справи, наданих судом першої інстанції, Головним слідчим управлінням Національної поліції України здійснюється досудове розслідування в кримінальному провадженні № 42022000000001392 від 13.10.2022, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених частиною 5 статті 361, частиною 2 статті 364 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що окремими громадянами України здійснюються дії з провадження господарської діяльності у взаємодії з державою-агресором, шляхом купівлі елітних легкових транспортних засобів в автосалонах на території України, з подальшим продажем фізичним або юридичним особам російської федерації та республіки білорусь в обхід санкцій РНБО.

Крім того встановлено, що протягом 2022 року між ТОВ «АВТ Баварія Київ» та ТОВ «Інкас Україна» було укладено вісім контрактів купівлі-продажу автомобілів BMW760i 2023 модельного року, з яких по чотирьох контрактах поставка автомобілів була здійснена та оплачена, а по чотирьом - автомобілі було замовлено та знаходяться в процесі поставки.

Згідно наявної інформації, незважаючи на значний термін, який пройшов з моменту передачі автомобілів (автомобілі було передано ТОВ «Інкас Україна» за контрактами - 04 січня 2023 року; 22 грудня 2022 року; 20 березня 2023 року; 21 грудня 2022 року), вони не були належним чином зареєстровані на території України, відповідно до вимог Порядку державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 7 вересня 1998 р. № 1388 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 23 грудня 2009 р. № 1371).

Крім того, всупереч ст. 34 ЗУ «Про дорожній рух» власники авто, після придбання, не зареєстрували (перереєстрували) належні їм транспортні засоби протягом десяти діб після придбання, митного оформлення, одержання транспортних засобів або виникнення обставин, що потребують внесення змін до реєстраційних документів.

В подальшому, за попередньою змовою з керівництвом ТОВ «Інкас Україна», невстановлені співробітники Державної митної служби України, здійснили митне оформлення вищезазначених автомобілів, всупереч чинному законодавству України, а ТОВ «Інкас Україна» безперешкодно експортувало та експортує вказані транспортні засоби як «нові» на адресу фірми «Grandex Autohaus GmbH» (Німеччина).

Зокрема в ході досудового розслідування встановлено, що автомобіль BMW 760i xDrive, VIN НОМЕР_6 , поставлений за контрактом, пройшов сертифікацію на території російської федерації 28 березня 2023 року та автомобіль BMW 760i xDrive, VIN НОМЕР_7 , також поставлений за контрактом, пройшов сертифікацію на території російської федерації 02 березня 2023 року. При цьому автомобіль BMW 760i xDrive, VIN НОМЕР_7 був зареєстрований на території російської федерації та отримав державні номерні знаки.

В той же час, за такою ж схемою, вивезено та в подальшому зареєстровано на території рф нові автомобілі марки MERCEDES, а саме: MERCEDES-BENZ GLE 300D, VIN НОМЕР_8 , MERCEDES-BENZ S 580, VIN НОМЕР_9 та MERCEDES-BENZ G 63 AMG, VIN НОМЕР_10 .

В період з 24.02.22 по теперішній час ТОВ «Інкас Україна» аналогічним чином експортувало з України 24 автомобілі преміум-сегменту на загальну суму понад 4, 2 млн. дол. США, з номерами кузовів: НОМЕР_11 ; НОМЕР_9; WНОМЕР_12; WНОМЕР_13; НОМЕР_15; WНОМЕР_16; WНОМЕР_17; НОМЕР_7; WНОМЕР_18; WНОМЕР_19; WНОМЕР_20; WНОМЕР_21; НОМЕР_6; НОМЕР_22; WНОМЕР_23; НОМЕР_24; WНОМЕР_14; НОМЕР_25.

та з експортними деклараціями, за номерами:

UA205050/2022/14104; UA205050/2022/48495; UA205050/2022/49683; UA205050/2022/51882; UA205050/2022/65553; UA209180/2022/83550; UA209180/2022/83552; UA209180/2022/83555; UA209180/2022/83559; UA209180/2022/84698; UA209180/2022/84699; UA209180/2022/84704; UA209180/2022/84706; UA807200/2022/4676; UA807200/2022/4677; UA807200/2022/4751; UA807200/2022/4752; UA807200/2023/1059; UA807200/2023/1060; UA807200/2023/1545; UA807200/2023/1546; UA807200/2023/3128; UA807200/2023/9305; UA807200/2023/7958; UA807200/2023/6634; UA807200/2023/5983; UA807200/2023/4904; UA807200/2023/4903; UA807200/2023/3915.

Таким чином, ТОВ «Інкас Україна», всупереч чинному законодавству, купуючи транспортний засіб, що внесений до електронного реєстру НАІС МВС, на який видано акт огляду та номерні знаки для разових поїздок, зазначає його «товаром», який не потрібно реєструвати у відповідних сервісних центрах МВС, як того вимагає законодавство.

В подальшому транспортний засіб залишається у статусі «новий» та до бюджету не сплачується збір на обов`язкове пенсійне страхування, передбачений Законом України «Про збір на обов`язкове державне пенсійне страхування».

Крім того, в якості підстави для вивезення транспортних засобів з території України компанією відправником до митних органів надаються: договір купівлі продажу, укладений з підконтрольною європейською компанією отримувачем, де предметом договору є «новий» автомобіль та інші обов`язкові для митного оформлення документи, але без номерних знаків для разових поїздок та акту огляду реалізованого транспортного засобу.

Також, встановлено ряд підприємств через які здійснювався експорт транспортних засобів за аналогічної схемою, зокрема і ТОВ «ТРАНС ЕЙР ГРУПП» (ЄДРПОУ 43343865), шляхом укладення контракту з «Grandex Autohaus GmbH».

Встановлено, що відповідно до контрактів укладених «Grandex Autohaus GmbH» з ТОВ «Інкас Україна» та ТОВ «ТРАНС ЕЙР ГРУПП» на розрахункові рахунки вказаних підприємств перераховувалися кошти згідно контрактів.

ТОВ «ТРАНС ЕЙР ГРУПП» (ЄДРПОУ 43343865) використовує наступні банківські рахунки відкриті у:

ТОВ «Інкас Україна» (ЄДРПОУ 41795840) використовує наступні банківські рахунки відкриті у:

АБ «УКРГАЗБАНК» (МФО 320478):

- НОМЕР_1 (978-ЄВРО);

- НОМЕР_1 (980-УКРАЇНСЬКА ГРИВНЯ);

- НОМЕР_1 (840-ДОЛАР США).

Під час проведення досудового розслідування отримані дані про те, що є підстави вважати, що грошові кошти, які знаходяться на розрахункових рахунках НОМЕР_1 (978-ЄВРО); НОМЕР_1 (980-УКРАЇНСЬКА ГРИВНЯ); НОМЕР_1 (840-ДОЛАР США) в АБ «УКРГАЗБАНК» (МФО 320478) є речовими доказами у кримінальному провадженні, адже набуті кримінально протиправним шляхом, зберегли на собі сліди злочину та містять інші відомості, які можуть бути використані, як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.

09.10.2023 прокурор групи прокурорів Офісу Генерального прокурора ОСОБА_8 звернувся до слідчого судді Печерського районного суду м. Києва з клопотанням про накладення арешту на кошти, які знаходяться на розрахункових рахунках ТОВ «Інкас Україна» (ЄДРПОУ 41795840), а саме:

- НОМЕР_1 (978-ЄВРО);

- НОМЕР_1 (980-УКРАЇНСЬКА ГРИВНЯ);

- НОМЕР_1 (840-ДОЛАР США) відкритих у АБ «УКРГАЗБАНК» (МФО 320478), розташованому за адресою: м. Київ, вул. Єреванська, 1.

В обґрунтування поданого клопотання прокурор зазначив, що виникла необхідність у застосуванні можливих заходів забезпечення кримінального провадження для припинення злочинної діяльності осіб, забезпечення відшкодування збитків, що спричинені злочином, а також з метою забезпечення запобігання можливості приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження майна, яке має критерії речових доказів у даному кримінальному провадженні.

11.10.2023 ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва вказане клопотання задоволено та накладено арешт на кошти, які знаходяться на розрахункових рахунках ТОВ «Інкас Україна» (ЄДРПОУ 41795840), а саме:

- НОМЕР_1 (978-ЄВРО);

- НОМЕР_1 (980-УКРАЇНСЬКА ГРИВНЯ);

- НОМЕР_1 (840-ДОЛАР США) відкритих у АБ «УКРГАЗБАНК» (МФО 320478), розташованому за адресою: м. Київ, вул. Єреванська, 1, відповідно до відомостей офіційного сайту Національного банку України, в частині видатків коштів, з можливістю зарахування на зазначені рахунки коштів, що надходять, а також можливістю сплати податків, зборів, обов`язкових платежів.

Приймаючи таке рішення слідчий суддя виходив з того, що постановою слідчого слідчої групи ГСУ НП України ОСОБА_10 від 29.09.2023 майно, на арешті якого наполягає прокурор, визнано речовими доказами. А тому, є передбачені кримінальним процесуальним законом підстави для накладення арешту на майно, з метою забезпечення збереження речових доказів.

З такими висновками слідчого судді колегія суддів погоджується, з огляду на наступне.

Розглядаючи клопотання про накладення арешту на майно, в порядку статей 170-173 КПК України, для прийняття законного та обґрунтованого рішення, слідчий суддя повинен з`ясувати всі обставини, які передбачають підстави для арешту майна або відмови у задоволенні клопотання про арешт майна.

З ухвали слідчого судді вбачається, що наведені в клопотанні прокурора доводи про накладення арешту на майно перевірялись судом першої інстанції. При цьому були досліджені матеріали судового провадження, а також з`ясовані інші обставини, які мають значення при вирішенні питання щодо арешту майна.

При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, а також умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.

Зокрема, при вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та справедливого рішення слідчий суддя, згідно ст. ст. 94, 132, 173 КПК України, повинен врахувати правову підставу для арешту майна, можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні або застосування щодо нього конфіскації, в тому числі і спеціальної, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а також наслідки арешту майна для підозрюваного, третіх осіб.

Відповідні дані мають міститися і у клопотанні слідчого чи прокурора, який звертається з проханням арештувати майно, оскільки відповідно до ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, будь-яке обмеження права власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб`єкт, який ініціює таке обмеження, повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.

Згідно ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення:

1) збереження речових доказів;

2) спеціальної конфіскації;

3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи;

4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Відповідно до ч. 3 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати:

1) правову підставу для арешту майна;

2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу);

3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу);

3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу);

4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу);

5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження;

6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

При винесенні ухвали слідчим суддею, у відповідності до вимог ст. 173 КПК України, були враховані наведені в клопотанні прокурора правові підстави для арешту майна, можливість використання майна, як доказу у кримінальному провадженні, розумність та співрозмірність завданням кримінального провадження, спрямоване на досягнення цілей розслідуваного кримінального провадження, а також обставини кримінального провадження № 42022000000001392 від 13.10.2022, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених частиною 5 статті 361, частиною 2 статті 364 КК Українита можливе відношення до нього вилученого майна, а тому слідчий суддя обґрунтовано задовольнив вказане клопотання прокурора про арешт майна, з урахуванням наявних для цього підстав, передбачених ст. 170 КПК України.

Як встановлено під час апеляційного розгляду, слідчий суддя, всупереч твердженням апелянта обґрунтовано, у відповідності до вимог ст. ст. 131-132, 170-173 КПК України, наклав арешт на вище зазначене майно, з тих підстав, що воно у встановленому законом порядку визнано речовими доказами відповідно до постанови слідчого слідчої групи Головного слідчого управління НПУ капітана поліції ОСОБА_10 від 29.09.2023 /т. 1 .с. 128-131/ з підстав, що вони відповідають критеріям, передбаченим ст. 98 КПК України.

З огляду на положення ч. ч. 2, 3 ст. 170 КПК України, майно, яке відповідає критеріям, визначеним у ст. 98 КПК України повинно арештовуватися незалежно від того, хто являється його власником, у кого і де воно знаходиться, незалежно від того чи належить воно підозрюваному чи іншій зацікавленій особі, оскільки в протилежному випадку не будуть досягнуті цілі застосування цього заходу - запобігання можливості протиправного впливу (відчуження, знищення, приховання) на певне майно, що, як наслідок, перешкодить встановленню істини у кримінальному провадженні.

З огляду на наведене та враховуючи, що в засіданні суду першої інстанції ретельно перевірено майно і його відношення до матеріалів кримінального провадження, а також встановлено мету арешту майна, відповідно до ч. 2 ст. 170 КПК України, а саме збереження речових доказів, колегія суддів вважає, що слідчий суддя дійшов правильного висновку про наявність правових підстав для задоволення клопотання прокурора та накладення арешту на вилучене майно, з підстав того, що воно відповідає критеріям речових доказів, визначених ст. 98 КПК України.

Матеріали провадження свідчать, що на цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна з метою забезпечення запобігання можливості приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження, що може перешкодити кримінальному провадженню, а слідчий суддя, в свою чергу, не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї заходів забезпечення кримінального провадження, одним із яких і є накладення арешту на майно.

Таким чином, колегія суддів вважає, що слідчий суддя обґрунтовано, у відповідності до вимог ст. ст. 132, 170 - 173 КПК України, наклав арешт на майно.

Підстав сумніватися в співрозмірності обмеження права власності завданням кримінального провадження колегія суддів не вбачає. Обставини кримінального провадження на час прийняття рішення вимагали вжиття такого методу державного регулювання як накладення арешту.

При цьому, доводи представника власника майна про те, що ТОВ "Інкас Україна" жодним чином не порушила вимог, передбачених Постановою КМУ "Про забезпечення захисту національних інтересів за майбутніми позовами держави України у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації" від 03.03.2022, щодо заборони виконання угод, стороною яких є рф або особи, пов`язані з нею, колегія суддів вважає такими, що на даній стадії кримінального процесу не знайшли свого підтвердження, а тому не спростовують висновки, викладені в оскаржуваній ухвалі.

Щодо тверджень апелянта, що жодній особі в даному кримінальному провадженні на протязі більше 12 місяців здійснення досудового розслідування про підозру не оголошено, колегія суддів зазначає наступне.

Так, арешт майна з підстав передбачених ч. ч. 2, 3 ст. 170 КПК Українипо суті являє собою форму забезпечення доказів і є самостійною правовою підставою для арешту майна поряд з забезпеченням цивільного позову та конфіскацією майна та, на відміну від двох останніх правових підстав, не вимагає оголошення підозри у кримінальному провадженні і не пов`язує особу підозрюваного з можливістю арешту такого майна.

З урахуванням цього слідчий суддя встановив належні правові підстави, передбачені ч.ч. 1, 2, 3 ст. 170 КПК України, для задоволення клопотання прокурора та накладення арешту на вищевказане майно, що відповідає критеріям, передбаченим ст. 98 КПК України, всупереч доводам апелянта.

Всі інші підстави, викладені в поданій апеляційній скарзі, з яких апелянт вважає, що оскаржувана ухвала підлягає скасуванню, підлягають з`ясуванню судом під час розгляду справи по суті.

Інші доводи, на які посилається в апеляційній скарзі представник власника майна також не можуть бути підставою для скасування оскаржуваної ухвали.

Доказів негативних наслідків від застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження, як арешт майна, апелянтом не надано та колегією суддів не встановлено.

Враховуючи всі обставини, в їх сукупності, колегія суддів вважає, що в даному конкретному випадку, накладення арешту на майно у кримінальному провадженні, забезпечить справедливу рівновагу між суспільним інтересом та правомірною метою, оскільки існує обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовують - арешт та метою, яку прагнуть досягти - збереження речових доказів.

Зважаючи на вищевикладене, в сукупності з обставинами кримінального провадження, колегія суддів об`єктивно переконана, що слідчий суддя, накладаючи арешт на вказане майно, діяв у спосіб і у межах діючого законодавства, арешт застосував на засадах розумності та співмірності, а тому доводи апеляційної скарги стосовно незаконності ухвали слідчого судді слід визнати непереконливими.

Істотних порушень вимог КПК України, які б давали підстави для скасування ухвали слідчого судді, по справі не вбачається.

Крім того, щодо доповнень адвоката ОСОБА_7 , колегія суддів зазначає наступне.

Так, рахунки, щодо яких адвокат ОСОБА_7 просить скасувати арешт, не відповідають рахункам, зазначеним зокрема в оскаржуваній ухвалі, а також у самому клопотанні прокурора про арешт майна, а тому доводи, викладені у доповненнях до апеляційної скарги представника ТОВ «Інкас Україна» - адвоката ОСОБА_6 , не беруться судом до уваги.

З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що рішення суду прийнято у відповідності до вимог закону, слідчий суддя при розгляді клопотання з`ясував всі обставини, з якими закон пов`язує можливість накладення арешту на майно, а тому ухвалу слідчого судді необхідно залишити без змін, а апеляційну скаргу, з доповненнями - без задоволення.

Керуючись ст.ст. 170-173, 307, 309, 376, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду,

п о с т а н о в и л а:

Поновити представнику ТОВ «Інкас Україна» - адвокату ОСОБА_6 , строк на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 11 жовтня 2023 року.

Ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 11 жовтня 2023 року, - залишити без зміни, а апеляційну скаргу представника ТОВ «Інкас Україна» - адвоката ОСОБА_6 , з доповненнями адвоката ОСОБА_7 , - залишити без задоволення.

Ухвала апеляційного суду відповідно до правил, визначених ч. 4 ст. 424 КПК України, є остаточною й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Судді:

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4