Постанова

від 08.02.2024 по справі 462/6059/23

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 462/6059/23 Головуючий у 1 інстанції: Іванюк І.Д.

Провадження № 22-ц/811/3227/23 Доповідач в 2-й інстанції: Приколота Т. І.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 лютого 2024 року м.Львів

Справа № 462/6059/23

Провадження № 22-ц/811/3227/23

Львівський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого - Приколоти Т.І.,

суддів : Мікуш Ю.Р., Савуляка Р.В.

секретар Салата Я.І.

розглянув апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на рішення Залізничного районного суду міста Львова, ухвалене у м. Львові 6жовтня 2023року ускладі судді Іванюк І.Д., у справі за позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «УНІКА» до ОСОБА_1 , з участю третьої особи: Товариства з обмеженою відповідальністю «ГРЕЙДВЕНТ», про відшкодування шкоди, -

встановив:

14 серпня 2022 року ПрАТ «Страхова компанія «УНІКА» звернулося з позовом про стягнення з ОСОБА_1 142504 грн. майнової шкоди та 7684 грн. судових витрат (5000 грн. - на професійну правничу допомогу, 2684 грн. судового збору). В обґрунтування позову посилається на те, що 10 квітня 2022 року сталася ДТП за участю транспортного засобу «Volkswagen Golf», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , під керуванням відповідача, та транспортним засобом «Fiat Nuovo Doblo», державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_3 . Внаслідок ДТП транспортні засоби отримали механічні пошкодження. Постановою Залізничного районного суду м. Львова від 25 квітня 2023 року у справі № 462/2647/23, яка набрала законної сили, ОСОБА_1 визнано винним у настанні цієї ДТП, що є адміністративним правопорушенням, передбаченим ст. 124 КУпАП. 11 липня 2022 року між ПрАТ «Страхова компанія «УНІКА» та ТОВ «ГРЕЙДВЕНТ» було укладено договір добровільного страхування наземного транспорту № 014049/4055/0000132, відповідно до якого позивач взяв на себе зобов`язання у разі настання страхового випадку із застрахованим автомобілем «Fiat Nuovo Doblo», державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , сплатити на користь страхувальника страхове відшкодування. Зазначає, що на підставі звернення страхувальника та складеного страхового акту, відповідно до вимог ст. 979 ЦК України, 16 травня 2023 року здійснено виплату ТОВ «ГРЕЙДВЕНТ» страхового відшкодування у сумі 142504 грн. (338 209 грн. - страхова сума на час ДТП. 193800 грн.- залишкова вартість автомобіля. Оскільки на момент настання ДТП цивільно-правова відповідальність відповідача не була застрахована, то відповідно до ст.ст. 993 ЦК України та ст. 27 Закону України «Про страхування» до позивача перейшло право вимоги до відповідача про відшкодування завданої шкоди в порядку суброгації. Просить позов задовольнити.

Рішенням Залізничного районного суду міста Львова від 6 жовтня 2023 року позов задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПрАТ «Страхова компанія «УНІКА» 142 504 грн. майнової шкоди та 7 684 грн. судових витрат.

Рішення судуоскаржив представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 . Вважає рішення суду незаконним, необґрунтованим, прийнятим з порушенням норм матеріального та процесуального права. Просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення про відмову в позові. Вказує, що автомобіль «Fiat Nuovo Doblo», державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , був застрахований в ПрАТ «СК УНІКА» за договором добровільного страхування. Відповідно до висновку експертного дослідження № ЕД-19/114-23/16987-ІТ від 14 вересня року в даній ДТП, водій ОСОБА_1 повинен був керуватися вимогами п.п. 1.5, 2.3.6 та 16.11 ПДР України, а водій ОСОБА_3 повинен був керуватися вимогами п.п. 1.5, 2.3.6, 10.1 та 12.3 ПДР України. Причиною ДТП є порушення обома водіями ПДР України, тобто має місце обопільна вина водіїв. Зважаючи на ступінь вини ОСОБА_1 у ДТП, він повинен нести цивільно-правову відповідальність за спричинену шкоду у розмірі, що визначається виходячи з наступного розрахунку: 100% : 1= 14,285%, де - 100% - відповідальність за відшкодування заподіяної в ДТП шкоди; 7 - кількість пунктів ПДР України, порушення яких спричинило дану ДТП; 14,285% - частка вини за один порушений пункт ПДР України. З урахуванням цього, заподіяна в ДТП шкода повинна бути відшкодована виходячи з наступного розрахунку часток вини водіїв: 14,285% х 3 = 42,86% - частка вини ОСОБА_1 ; 14,285% х 4 = 57,14% - частка вини ОСОБА_3 . Згідно з наданим позивачем розрахунком страхового відшкодування та зважаючи на частку вини ОСОБА_3 , є необхідність уточнення розрахунків страхового відшкодування виходячи з наступного орієнтовного розрахунку: 338 209 грн. (страхова сума на момент ДТП, згідно договору) - 193 880,00 грн. (залишкова вартість автомобіля після ДТП) - 1 825,00 грн. (франшиза) = 142 504,00 грн.; 142504 грн. х 42,86% = 61 077,21 грн. - розмір заподіяного збитку, який зобов`язаний відшкодувати ОСОБА_1 ; 142 504,00 х 57,14%= 81 426,79 грн. - розмір заподіяного збитку, який зобов`язаний відшкодувати ОСОБА_3 . Вказує, що оскільки, відповідно до висновку експертного дослідження № ЕД-19/114- 23/16987-ІТ від 14 вересня 2023 року дії водія автомобіля «Fiat Nuovo Doblo», державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , ОСОБА_3 не відповідали вимогам п.п. 1.5, 2.3.6, 10.1 та 12.3 ПДР України і вказана невідповідність дій водія перебуває в прямому причинно-наслідковому зв`язку з настанням автопригоди, тому 18 вересня 2023 року в Управління патрульної поліції у Львівській області ДПП надано повідомлення про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, відносно водія ОСОБА_3 . Зазначає, що 3 листопада 2023 року Департаментом патрульної поліції УПП у Львівській області надано відповідь на вищевказане повідомлення, у якому зазначено: «Інформуємо Вас про те, що проведено перевірку за фактом ДТП, що мала місце 14 квітня 2023 року, в діях водія автомобіля марки «Fiat Nuovo Doblo», державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , ОСОБА_3 встановлено порушення п.1.5, 2.3 б, 12.3 чинних ПДР, які ймовірно могли бути причиною настання вищевказаної ДТП. З метою належного реагування на вчинення адміністративні правопорушення відносно ОСОБА_3 було складено протокол про адміністративне правопорушення за ст. 124 КУпАП Серії ААД №600178, який у відповідності до ст. 221 КУпАП скеровано до Залізничного районного суду м. Львова для розгляду по суті. Просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове рішення про відмову в позові.

24 листопада 2023 року представник третьої особи подав до Львівського апеляційного суду відзив на апеляційну скаргу, у якому посилається на законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції. Просить апеляційну скаргу відповідача залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Відповідно дочастин 4,5ст.268ЦПК Україниу разірозгляду справибез повідомлення(виклику)учасників справи,суд підписуєрішення безйого проголошення. Датою прийняття рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Представник відповідача ОСОБА_2 подав до апеляційного суду клопотання про зупинення провадження у цій справі до винесення рішення Залізничним районним судом м.Львова по справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_3 та долучив постанову цього суду від 16 листопада 2023 року. Із вказаної постанови вбачається, що суд повернув до Управління патрульної поліції у Львівській області для доопрацювання матеріали про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_4 . Відомості про те, що в провадженні Залізничного районного суду м.Львова знаходиться справа про адміністративне правопорушення, вчинене ОСОБА_3 , відсутні. Колегія суддів залишила без задоволення зазначене клопотання, оскільки не встановила передбачених законом підстав для зупинення провадження у цій справі.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги; колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу належить відхилити.

Відповідно до ч.1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

На підставі ст.ст. 76-81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень належними, допустимими, достовірними та достатніми доказами, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Відповідно до ч.6 ст.82 ЦПК України постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, яка набрала законної сили, є обов`язковою для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалено постанову, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Згідно зі ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданням цивільного судочинства.

Відповідно до ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовуються вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин; 5) чи слід позов задовольнити або в позові відмовити; а також питання щодо розподілу судових витрат, допуску рішення до негайного виконання, скасування заходів забезпечення позову.

Відповідно до ст. 22, ч. 1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка їїзавдала.

Реальними збитками є втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права.

Згідно зі ст.1192ЦК України розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Згідно зі ст. 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах.

Положення статті 1188 ЦК України є спеціальними щодо статті 1166 зазначеного Кодексу, у зв`язку із чим перевага в застосуванні повинна надаватися спеціальній нормі.

Вирішуючи спори, пов`язані з відшкодуванням шкоди, завданої взаємодією кількох джерел підвищеної небезпеки, зокрема, зіткненням транспортних засобів, належить виходити з того, що у цьому випадку шкода відшкодовується на загальних підставах, тобто з урахуванням принципу вини (стаття 1188 ЦК України). Отже, за цих обставин обов`язок відшкодування шкоди покладається на ту особу, з вини якої завдано шкоду. Якщо наявна вина всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, шкода відшкодовується кожним з них залежно від ступеню вини. У разі випадкового заподіяння шкоди, тобто коли зіткнення транспортних засобів є наслідком випадкового збігу обставин, збитки несе потерпілий, оскільки відсутні правові підстави для покладання відповідальності на іншу сторону.

Джерелом підвищеної небезпеки належить визнавати будь-яку діяльність, здійснення якої створює підвищену імовірність заподіяння шкоди через неможливість контролю за нею людини.

Таким чином, правила щодо відшкодування шкоди, завданої внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, встановлені ст. 1188 ЦК України, згідно ч. 1 якої шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: 1) шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою; 2) за наявності вини лише особи, якій завдано шкоди, вона їй не відшкодовується; 3) за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.

Відсутність вини у завданні шкоди повинен доводити сам завдавач шкоди, а позивач доводить інші обов`язкові складові цивільно-правової відповідальності: а) наявність шкоди; б) протиправність поведінки; в) причинний зв`язок між протиправною поведінкою та завданою шкодою.

Відповідно до ст.979ЦК України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов`язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок виконання обов`язку боржника третьою особою.

Відповідно до ст.993ЦК України та ст.27Закону України«Про страхування» до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Згідно із ст. 30 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» транспортний засіб вважається фізично знищеним, якщо його ремонт є технічно неможливим чи економічно необґрунтованим. Ремонт вважається економічно необґрунтованим, якщо передбачені згідно з аварійним сертифікатом (рапортом), звітом (актом) чи висновком про оцінку, виконаним аварійним комісаром, оцінювачем або експертом відповідно до законодавства, витрати на відновлювальний ремонт транспортного засобу перевищують вартість транспортного засобу до ДТП. Якщо транспортний засіб вважається знищеним, його власнику відшкодовується різниця між вартістю транспортного засобу до та після ДТП, а також витрати на евакуацію транспортного засобу з місця ДТП.

Відповідно до висновків Верховного Суду, наведених у постановах від 3 лютого 2021 року (справа № 910/17947/15) та від 17 лютого 2021 року (справа № 753/11069/16) порядок відшкодування шкоди, пов`язаної з фізичним знищенням транспортного засобу, регламентовано ст. 30 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», який згідно зі статтею 8 ЦК України (аналогія закону) може застосовуватися не лише страховиком, а й іншими особами, які здійснюють діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, та відповідають за завдану шкоду.

Встановлено, що 10 квітня 2023 року відбулося зіткнення автомобіля «Volkswagen Golf», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , під керуванням водія ОСОБА_1 та автомобіля «Fiat Nuovo Doblo», державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_3 , що призвело до пошкодження транспортних засобів. Пошкодження автомобіля «Fiat Nuovo Doblo» відображені у акті та протоколі огляду транспортного засобу від 20 квітня 2023 року.

З довідки Національної поліції № 3023101513862839, протоколу про адміністративне правопорушення серії ААБ № 270297 та із схеми з місця ДТП вбачається, що водій ОСОБА_3 керував автомобілем «Fiat Nuovo Doblo», державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , який належить ТОВ «ГРЕЙДВЕНТ», а водій ОСОБА_1 керував автомобілем «Volkswagen Golf», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , який належить ОСОБА_5 .

Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, що посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно зі ст. 62 Конституції України особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. При цьому правило презумпції невинуватості одержує пряме втілення в нормах інших галузей права, зокрема щодо адміністративної відповідальності за порушення Правил дорожнього руху. Отже, особа вважається невинуватою у вчиненні адміністративного правопорушення, доки її вину не буде доведено в законному порядку.

Докази про вину водія ОСОБА_3 у зіткненні транспортних засобів 10 квітня 2023 року та пошкодженні автомобіля «Fiat Nuovo Doblo», державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , відсутні.

Постановою Залізничного районного суду м. Львова від 25 квітня 2023 року у справі № 462/2647/23 ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, що призвело до вказаної ДТП. Зазначена постанова не оскаржена, набрала законної сили.

У постанові Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 5 вересня 2019 року (справа № 234/16272/15-ц) зазначено: «Суд не врахував, що при розгляді справи про цивільно-правові наслідки дій особи, щодо якої ухвалено постанову суду у справі про адміністративне правопорушення, ця постанова обов`язкова для судуз питань,чи малимісце цідії тачи вчиненівони цією особою. Розглядаючи цейпозов,суд невправі обговорювативину такоїособи,а можевирішувати питаннялише пророзмір відшкодування.У такому разіі призначення відповідної експертизи не вимагається».

Такі жвисновки наявніу постановахВерховного Суду від 24 червня 2020 року (справа № 640/14169/17), від 12 лютого 2021 року (справа № 760/5686/17), від 7 липня 2021 року (справа № 640/2161 ц), від 18 травня 2022 року (справа №442/2458/19), від 21 липня 2022 року (справа № 752/13375/19).

Майнові інтереси ТОВ «ГРЕЙДВЕНТ», пов`язані з володінням, користуванням і розпорядженням автомобілем «Fiat Nuovo Doblo», застраховані у ПрАТ «СК «УНІКА» на підставі договору добровільного страхування заставного наземного транспорту «КАСКО» № 014049/4055/0000132 від 11 липня 2022 року. Строк дії договору - до 16 липня 2023 року. Згідно із умовами договору страховим випадком є ДТП. Сторонами договору добровільного страхування погоджено, що кошторис збитків складається страховиком, виходячи з відновлення пошкодженого ТЗ на базі СТО. Загальна страхова сума - 365000 грн., франшиза становить 0,5 %, але не менше 1 500 грн.

На час ДТП цивільно-правова відповідальність, пов`язана з експлуатацією автомобіля «Volkswagen Golf», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , не була застрахована, що стверджується відомостями з ЦБД МТСБ та постановою про накладення адміністративного стягнення Серії ЕАС № 6812815 від 10 квітня 2023 року.

ОСОБА_3 повідомив страховика про настання страхового випадку, що стверджується заявою № 9699982844 про подію за ознаками страхового випадку згідно договору КАСКО від 12 квітня 2023 року.

Із звіту про визначення вартості матеріального збитку, завданого власнику колісного ТЗ вбачається, що вартість відновлювального ремонту автомобіля «Fiat Nuovo Doblo» становить 432 266,33 грн. Ринкова вартість цього автомобіля становить 333 107,78 грн. Вартість матеріального збитку, заподіяного власнику КТЗ «Fiat Nuovo Doblo», без врахування ПДВ становить 333 107,78 грн.

Страховим актом № 9699982844 від 15 травня 2023 року АТ «СК «УНІКА» визнало ДТП, яка мала місце 10 квітня 2022 року за участю транспортного засобу «Volkswagen Golf», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , під керуванням відповідача та транспортним засобом «Fiat Nuovo Doblo», державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_3 , страховим випадком і прийняло рішення про виплату ТОВ «ГРЕЙДВЕНТ» страхового відшкодування у розмірі 142504 грн. Така виплата проведена на підставі платіжного доручення № 089413 від 16 травня 2023 року.

Суд першої інстанції прийшов до висновку, що у зв`язку з виплатою позивачем страхового відшкодування до нього перейшло право вимоги до завдавача шкоди у деліктному зобов`язанні у межах виплаченого потерпілому страхового відшкодування, тобто відбулася заміна кредитора у деліктних відносинах, що виникли у зв`язку із завданням шкоди власнику застрахованого автомобіля «Fiat Nuovo Doblo», державний реєстраційний номер НОМЕР_2 . Відповідачем не надано суду доказів на спростування доводів позивача.

Оскаржуване рішеннясуду першоїінстанції ухваленез урахуванням досліджених цим судом доказів.

На підтвердженнядоводів апеляційноїскарги відповідачемнадано висновок експертного дослідження № ЕД-19/114-216987-ІТ від 14 вересня 2023 року, складене його представником повідомлення про вчинення адміністративного правопорушення водієм ОСОБА_3 від 18 вересня 2023 року та відповідь на це повідомлення.

За загальним правилом відповідач повинен подати суду докази разом із поданням відзиву. До відзиву на позовну заяву такі докази не надані. Зазначені докази не досліджувалися та не аналізувалися судом першої інстанції при розгляді справи, про такі докази відповідач не повідомляв суд, не заявляв клопотання про їх витребування. Відповідач не навів обґрунтувань неможливості подання вказаних доказів у передбачений строк з причин, що не залежали від нього.

Встановлено, що оскаржуване рішення суду першої інстанції ухвалено 6 жовтня 2023 року.

Висновок експертного дослідження № ЕД-19/114-216987-ІТ, виготовлений за заявою представника відповідача, датований 14 вересня 2023 року. У апеляційній скарзі зазначено, що такий отримано відповідачем 18 вересня 2023 року. Повідомлення про вчинення адміністративного правопорушення відносно водія ОСОБА_3 , датоване 18 вересня 2023 року, складене представником відповідача. Відтак, належить зробити висновок, що у вересні 2023 року долучені до апеляційної скарги докази були у розпорядженні сторони відповідача.

Згідно із п. 6 ч. 2 ст. 356 ЦПК України в апеляційній скарзі мають бути зазначені нові обставини, що підлягають встановленню, докази, які підлягають дослідженню чи оцінці, обґрунтування поважності причин неподання доказів до суду першої інстанції, заперечення проти доказів, використаних судом першої інстанції.

У ч.3 ст. 367 цього Кодексу передбачено, що докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судомлише увиняткових випадках,якщо учасниксправи надавдокази неможливості їхподання досуду першоїінстанції зпричин,що об`єктивноне залежаливід нього.

Верховний Суд навів наступні висновки у постанові від 5 жовтня 2020 року (справа № 607/2905/18): «Тлумачення пункту 6 частини другої статті 356, частин першої-третьої статті 367 ЦПК України свідчить, що апеляційний суд може встановлювати нові обставини, якщо їх наявність підтверджується новими доказами, що мають значення для справи (з урахуванням положень про належність і допустимість доказів), які особа не мала можливості подати до суду першої інстанції з поважних причин, доведених нею. У разі надання для дослідження нових доказів, які з поважних причин не були подані до суду першої інстанції, інші особи, які беруть участь у справі, мають право висловити свою думку щодо цих доказів як у запереченні на апеляційну скаргу, так і в засіданні суду апеляційної інстанції». Аналогічні висновки викладені у Постановах Верховного Суду від 10 квітня 2019 року (справа № 145/474/17) та від 11 вересня 2020 року (справа № 608/687/19).

У постановах ВерховногоСуду від 5 грудня 2018 року (справа № 346/5603/17) та від 10 квітня 2019 року (справа № 145/474/17) зазначено: «Дослідження нових доказівпровадиться,зокрема, у таких випадках: якщо докази існували на час розгляду справи судом першої інстанції, але особа, яка їх подає до апеляційного суду, з поважних причин не знала й не могла знати про їх існування; докази існували на час розгляду справи в суді першої інстанції і учасник процесу знав про них, однак з об`єктивних причин не міг подати їх до суду; додаткові докази, які витребовувалися раніше, з`явилися після ухвалення рішення судом першої інстанції; суд першої інстанції неправомірно виключив із судового розгляду подані учасником процесу докази, що могли мати значення для вирішення справи; суд першої інстанції необґрунтовано відмовив учаснику процесу в дослідженні доказів, що могли мати значення для вирішення справи (необґрунтовано відмовив у призначенні експертизи, витребуванні доказів, якщо їх подання до суду для нього становило певні труднощі тощо); наявні інші поважні причини для їх неподання до суду першої інстанції у випадку відсутності умислу чи недбалості особи, яка їх подає, або вони не досліджені судом унаслідок інших процесуальних порушень».

Докази про неможливість подання до суду першої інстанції долучених до апеляційної скарги доказів з причин, що об`єктивно не залежали від відповідача, не подані. Тому суд апеляційної інстанції позбавлений можливості прийняти такі докази з підстав, передбачених ч.3 ст. 367 ЦПК України.

З урахуванням встановленого, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, яке ухвалено на підставі досліджених судом доказів, з дотриманням норм матеріального і процесуального права. Підстави для скасування оскаржуваного рішення суду першої інстанції не встановлені.

Керуючись ст. 367, п.1 ч.1 ст.374, ст.ст. 375, 381-384, 388-391 ЦПК України, суд,-

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 залишити без задоволення.

Рішення Залізничного районного суду міста Львова від 6 жовтня 2023 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та за загальним правилом оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків, встановлених п.2 ч.3 ст. 389 ЦПК України (якщо касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовної практики; особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.

При наявності передбачених законом підстав для касаційного оскарження, касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня складення його повного тексту безпосередньо до Верховного Суду.

Постанова складена 13 лютого 2024 року.

Головуючий-

---

Т. І. Приколота

Судді:

---

Ю.Р. Мікуш

---

Р.В. Савуляк