Рішення

від 07.12.2023 по справі 911/2638/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"07" грудня 2023 р. м. Київ Справа № 911/2638/23

Суддя Господарського суду Київської області Смірнов О.Г., за участю секретаря судового засідання Дадвані М.Т., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу №911/2638/23

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "ФРУКТИ СВІТУ" (07401, Київська обл., м. Бровари, вул. Ольги Кобилянської, буд. 7)

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "МЕДИЧНА ІДЕЯ" (07400, Київська обл., м. Бровари, вул. Чорних Запоріжців (стара назва вулиці - Короленка, буд. 54)

про зобов`язання вчинити дії

за участю представників:

від позивача: Онопрієнко Ю.О., ордер серія АІ №1472254 від 04.10.2023

відповідача: не з`явився

СУТЬ СПОРУ

Товариство з обмеженою відповідальністю "ФРУКТИ СВІТУ" звернулось до Господарського суду Київської області з позовною заявою за вих. №б/н від 23.08.2023 до Товариства з обмеженою відповідальністю "МЕДИЧНА ІДЕЯ" з вимогою про зобов`язання усунути перешкоди в користуванні частиною нежитлового приміщення площею 96,7 кв. м., що розташоване за адресою: Київська область, Броварський район, місто Бровари, вул. Чорних Запорожців (стара назва вулиці - Короленка), буд. 54, шляхом звільнення зазначеного нежитлового приміщення.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 28.08.2023 наведену вище позовну заяву передано для розгляду судді Смірнову О.Г.

Ухвалою суду від 30.08.2023 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання на 05.10.2023 о 10:40. Запропоновано відповідачу не пізніше п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі подати відзив на позов із урахуванням вимог ст.165 ГПК України, надати листування з позивачем по суті спору (з доказами направлення або вручення кореспонденції).

Ухвалою суду від 05.10.2023 відкладено підготовче засідання на 19.10.2023 о 13:45.

Ухвалою суду від 19.10.2023 закрито підготовче провадження у справі №911/2638/23 та призначено справу до судового розгляду по суті на 16.11.2023 о 16:45.

У судовому засіданні 16.11.2023 судом було оголошено перерву до 07.12.2023 о 16:00.

06.12.2023 через систему «Електронний суд» від відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, призначеної на 07.12.2023 о 16:00, на іншу дату, у зв`язку з викликом його представника 07.12.2023 до Святошинського УП ГУ НП в м. Києві для проведення слідчих дій.

В судове засідання 07.12.2023 з`явився представник позивача, який підтримав позовні вимоги в повному обсязі та наполягав на їх задоволенні.

Представник відповідача в судове засідання 07.12.2023 не з`явився, про дату та час проведення судового засідання був повідомлений належним чином.

За результатами розгляду клопотання відповідача про відкладення розгляду справи, суд зазначає таке.

Представник відповідача мотивує подане ним клопотання про відкладення розгляду справи тим, що він залучений в якості захисника потерпілого в кримінальному провадженні та буде приймати участь 07.12.2023 в проведенні слідчих дій, однак, доказів на підтвердження вказаних обставин не надає.

Суд зазначає, що відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні. Відтак, неявка учасника справи у судове засідання за умови належного повідомлення сторони про час і місце розгляду справи, не є безумовною підставою для відкладення розгляду справи.

Разом із тим, у відповідності до ч. 1 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Також суд наголошує, що норми чинного законодавства не обмежують представництво сторін конкретними особами, відтак, у відповідача є можливість забезпечити участь будь-якого іншого уповноваженого представника для захисту своїх прав, при розгляді даної справи.

Безпосередньо в судовому засіданні 07.12.2023, представник позивача заперечував проти задоволення клопотання відповідача про відкладення розгляду справи.

З урахуванням зазначеного вище, у судовому засіданні 07.12.2023 суд, у порядку частин 4, 5 статті 233 Господарського процесуального кодексу України, без виходу до нарадчої кімнати із занесенням до протоколу судового засідання, постановив ухвалу про відмову у задоволенні клопотання відповідача про відкладення розгляду справи.

Відтак, неявка в судове засідання 07.12.2023 представника відповідача, належним чином повідомленого про дату та час розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи по суті, у зв`язку з чим суд дійшов висновку про можливість розгляду справи по суті без його участі.

Відповідач правом на подання відзиву на позовну заяву за весь час розгляду справи не скористався. При цьому, вжиття заходів для ефективного розгляду та вирішення судового спору є обов`язком не тільки для держави, але й для осіб, які беруть участь у справі.

Права відповідача, як учасника справи, не можуть забезпечуватись судом за рахунок порушення прав позивача на своєчасне вирішення спору судом, що є безпосереднім завданням господарського судочинства, та яке відповідно до норм ч. 2 ст. 2 ГПК України превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Відповідно до ч. 9 ст. 165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

З`ясувавши фактичні обставини справи, докази на їх підтвердження, виходячи з фактів, встановлених у процесі розгляду справи та правові норми, які підлягають застосуванню, враховуючи позицію сторін, суд встановив.

Позов мотивовано тим, що відповідач незаконно користується частиною нежитлового приміщення площею 96, 7 кв. м. за адресою: Київська обл., Броварський р-н, м. Бровари, вул. Чорних Запорожців, буд. 54, яке належить позивачу на підставі права власності.

З матеріалів справи вбачається, що Товариство з обмеженою відповідальністю "ФРУКТИ СВІТУ" є власником нежитлової будівлі площею 273, 9 кв. м., яка знаходиться за адресою: Київська обл., Броварський р-н, м. Бровари, вул. Чорних Запорожців (стара назва вулиці Короленка), буд. 54, що підтверджується витягом з державного реєстру речових прав №335285062 від 12.06.2023.

Позивач зазначає, що попереднім власником вказаної вище нежитлової будівлі була громадянка ОСОБА_1 .

Позивач в позові вказує, що 01.01.2017 між Фізичною особою-підприємцем Мельник Валентиною Максимівною (далі Орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "МЕДИЧНА ІДЕЯ" (далі - Орендар) було укладено договір №3 оренди частини площі, призначеної для торгівлі (далі Договір №3).

Так, відповідно до умов пунктів 1.1., 1.2., 1.3. та 1.4. Договору №3 Орендодавець передає, а Орендар бере у тимчасове володіння частину площі приміщення (магазину, торгова площа). Фактична адреса: 07400, Київська обл., м. Бровари, вул. Короленка, 54. Торгова площа, що передається в оренду, становить 96, 70 кв. м. Строк оренди визначається з « 01» січня 2017 р. по « 30» листопада 2019 р.

Згідно з п. 3.1. Договору №3 торгова площа, призначена/визначена цим Договором для оренди, вважається переданою Орендодавцем та прийнятою Орендарем в оренду за Актом передання-приймання з дати підписання сторонами цього Договору та цього Акту.

Умовами пунктів 4.1., 4.2. та 4.3 Договору №3 встановлено, що строк оренди торгової площі складає 2 (два) роки 11 (одинадцять) місяців. Для продовження дії договору (або перезаключення нового), Орендар зобов`язаний письмово, за два місяці, повідомити про це Орендодавця. За домовленістю сторін договір може продовжуватись до трьох років.

Відповідно до п. 8.1. Договору №3 в останній день закінчення строку оренди торгової площі, Орендар зобов`язаний підготувати її до передачі Орендодавцю, передати її Орендодавцю за Актом передання - приймання і залишити (звільнити) місце оренди та будинок центру.

Копія Договору №3, що знаходиться в матеріалах справи, не містить підписів представників Фізичної особи-підприємця Мельник Валентини Максимівни та Товариства з обмеженою відповідальністю "МЕДИЧНА ІДЕЯ".

Разом з тим, позивач в позові наголошує на тому, що копія тексту Договору №3 була надана йому Фізичною особою-підприємцем Мельник В.М. на його вимогу. Примірник оригіналу Договору №3 у Фізичної особи-підприємця Мельник В.М. не зберігся. Другий примірник оригіналу Договору №3 знаходиться у Фізичної особи-підприємця Мельник Інни Володимирівни.

Таким чином, позивач зазначає, що на його думку, станом на дату подання цієї позовної заяви Договір №3 є припиненим через закінчення строку на який його було укладено.

Також, позивач вказує, що направив на адресу відповідача супровідний лист №2 від 12.06.2023 разом з оригіналами двох примірників договору оренди нерухомого майна №2 від 12.06.2023 та Актами приймання-передачі майна від 12.06.2023, на підтвердження чого долучив до матеріалів справи опис вкладення, накладну за №0740200287375, а також відповідний супровідний лист №2 від 12.06.2023.

З супровідного листа №2 від 12.06.2023 вбачається, що позивач повідомляє відповідача про те, що він є власником нерухомого майна по вулиці Чорних Запоріжців (Короленка), буд 54 в м. Бровари, Київської області, загальною площею 273, 9 кв. м. Також позивач зазнає в листі, що відповідачем безпідставно використовується частина нежитлового приміщення площею 96, 70 кв. м., у зв`язку з чим позивач запропонував відповідачу підписати договір оренди нерухомого майна та повідомити про прийняте рішення протягом 2-х днів з моменту отримання листа. Позивач також вказав, що у разі відмови відповідачем від підписання договору оренди нерухомого майна, останній зобов`язаний звільнити приміщення до 23.06.2023.

Позивач в позовній заяві зазначає, що відповідач зазначений вище лист проігнорував та не отримав відповідне поштове відправлення, у зв`язку з чим рекомендований лист повернувся позивачу без вручення.

Позивач вказує, що 17.06.2023 на електронну пошту відповідача направив повідомлення про те, що на поштову адресу останнього було направлено вказаний вище рекомендований лист. Проте доказів такого направлення позивачем суду не надано.

В позові позивач також наголошує на тому, що 26.06.2023 він на адресу відповідача направив супровідний лист №5 від 26.06.2023 разом оригіналами двох примірників договору оренди нерухомого майна №2 від 12.06.2023 та Актами приймання-передачі майна від 12.06.2023, на підтвердження чого долучив до матеріалів справи опис вкладення, накладну за №0740200288126, супровідний лист №5 від 26.06.2023, а також підписані зі сторони позивача договір оренди нерухомого майна №2 від 23.06.2023 та Акт приймання-передачі від 12.06.2023.

У супровідному листі №5 від 26.06.2023 позивач повідомляє відповідача про те, що він є власником нерухомого майна по вулиці Чорних Запоріжців (Короленка), буд 54 в м. Бровари, Київської області, загальною площею 273, 9 кв. м. Також позивач зазначає в листі, що відповідачем безпідставно використовується частина нежитлового приміщення площею 96, 70 кв. м., у зв`язку з чим позивач запропонував відповідачу підписати договір оренди нерухомого майна та повідомити про прийняте рішення протягом 2-х днів з моменту отримання листа. Позивач також вказав, що у разі відмови відповідачем від підписання договору оренди нерухомого майна, останній зобов`язаний звільнити приміщення до 30.06.2023.

Позивач зазначає, що відповідач повторно проігнорував та не отримав вказаний лист, у зв`язку з чим рекомендований лист повернувся позивачу без вручення.

Позивач наголошує на тому, що відповідач безпідставно, безперешкодно та незаконно користується частиною нежитлового приміщення площею 96, 7 кв. м., яке знаходиться за адресою: Київська обл., Броварський р-н, м. Бровари, вул. Чорних Запорожців, буд. 54, а також незаконно користується електроенергією. При цьому, Товариство з обмеженою відповідальністю "МЕДИЧНА ІДЕЯ" не сплачує оренду плату на користь позивача, чим порушує його право на користування власним нерухомим майном.

Проаналізувавши матеріали справи, дослідивши наявні у справі докази суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з огляду на наступне.

Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України визначає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно зі статтею 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Укладений між Фізичною особою-підприємцем Мельник Валентиною Максимівною та Товариством з обмеженою відповідальністю "МЕДИЧНА ІДЕЯ" Договір №3 за своєю правовою природою є договором оренди.

У частині 1 статті 759 ЦК України вказано, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у володіння та користування за плату на певний строк.

Договір найму укладається на строк, встановлений договором (ч. 1 ст. 763 ЦК України).

З матеріалів справи вбачається, що Фізична особа-підприємець Мельник Валентина Максимівна та Товариство з обмеженою відповідальністю "МЕДИЧНА ІДЕЯ" погодили у п. 1.4. Договору №3 строк оренди частини спірного нежитлового приміщення до 30.11.2019, а в п. 4.1. вказаного договору строк оренди було визначено 2 роками 11 місяцями.

Разом з тим, пунктом 8.1. Договору №3 визначено, що в останній день закінчення строку оренди торгової площі, Орендар зобов`язаний підготувати її до передачі Орендодавцю, передати її Орендодавцю за Актом передання - приймання і залишити (звільнити) місце оренди та будинок центру.

Враховуючи вказане вище, строк оренди частини нежитлового приміщення площею 96, 7 кв. м., що розташоване за адресою Київська обл., Броварський р-н, м. Бровари, вул. Чорних Запорожців, буд. 54 закінчився 30.11.2019.

Проте, в матеріалах справи відсутні докази, що підтверджують повернення спірної частини нежитлового приміщення відповідачем на користь Фізичної особи-підприємця Мельник Валентини Максимівни чи Товариства з обмеженою відповідальністю "МЕДИЧНА ІДЕЯ", у зв`язку із закінченням строку її оренди.

З витягу з державного реєстру речових прав №335285062 від 12.06.2023 вбачається, що Товариство з обмеженою відповідальністю "ФРУКТИ СВІТУ" є власником нежитлової будівлі загальною площею 273, 9 кв. м. за адресою: Київська обл., м. Бровари, вул. Короленка, буд. 54, дата державної реєстрації 06.06.2023.

Разом з тим, як зазначено позивачем та не спростовано відповідачем, Товариство з обмеженою відповідальністю "МЕДИЧНА ІДЕЯ" користується частиною нежитлового приміщення площею 96, 7 кв. м. за адресою: Київська обл., Броварський р-н, м. Бровари, вул. Чорних Запорожців (стара назва вулиці Короленка), буд. 54.

З матеріалів справи вбачається, що позивач звертався до відповідача з листами №2 від 12.06.2023 та №5 від 26.06.2023 з метою укладення з останнім договору оренди нерухомого майна №2 від 12.06.2023.

Однак, оскільки договір оренди нерухомого майна №2 від 12.06.2023, предметом якого є спірна частина нежитлового приміщення, та акт приймання-передачі до вказаного договору не підписані відповідачем, то такий договір є неукладеним.

Відповідно до положень статті 2 ГПК України, статтей 15, 16 ЦК України, статті 20 ГК України кожна особа має право на захист свого цивільного (господарського) права (законного інтересу) в разі його порушення, невизнання або оспорювання, у тому числі в судовому порядку. Зазначені норми визначають об`єктом захисту порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес. Порушення права пов`язане з позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, спричинена поведінкою іншої особи.

Отже, задоволення судом позову можливе лише за умови доведення позивачем обставин щодо наявності у нього відповідного права (охоронюваного законом інтересу), а також порушення (невизнання, оспорення) зазначеного права відповідачем з урахуванням належності обраного способу судового захисту. Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб`єктивного права, за захистом якого звернулась особа, так і від характеру його порушення.

Під захистом права розуміється державно-примусова діяльність, спрямована на відновлення порушеного права суб`єкта правовідносин та забезпечення виконання юридичного обов`язку зобов`язаною стороною. Спосіб захисту може бути визначено як концентрований вираз змісту (суті) міри державного примусу, за допомогою якого відбувається досягнення бажаного для особи, право чи інтерес якої порушені, правового результату.

Частиною першою статті 317 ЦК України передбачено, що власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

У статті 41 Конституції України та статті 321 ЦК України закріплений принцип непорушності права власності. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

Відповідно до частини першої статті 386 ЦК України держава забезпечує рівний захист прав усіх суб`єктів права власності.

Захист права власності - це сукупність передбачених законом цивільно-правових засобів, які, по-перше, гарантують нормальне господарське використання майна (тобто вони забезпечують захист відносин власності в їх непорушеному стані), по-друге - застосовуються для поновлення порушених правовідносин власності, для усунення перешкод, що заважають їх нормальному функціонуванню, для відшкодування збитків, які заподіяні власнику.

Залежно від характеру посягання на права власника і змісту захисту, який надається власнику, виділяються речово-правові та зобов`язально-правові засоби захисту права власності.

Речові засоби захисту права власності та інших речових прав покликані захищати ці права від безпосереднього неправомірного впливу будь-яких осіб. До речово-правових позовів належать: вимоги до незаконного володільця про витребування майна (віндикаційний позов); вимоги власника щодо усунення порушень права власності, які не пов`язані з володінням (негаторний позов); вимоги власника про визнання права власності.

Негаторний позов - це позов власника, який є володільцем майна, до будь-якої особи про усунення перешкод, які ця особа створює у користуванні чи розпорядженні відповідним майном. Позивач за негаторним позовом вправі вимагати усунути існуючі перешкоди чи зобов`язати відповідача утриматися від вчинення дій, що можуть призвести до виникнення таких перешкод. Означений спосіб захисту спрямований на усунення порушень прав власника, які не пов`язані з позбавленням його володіння майном.

Предметом віндикаційного позову є вимога власника, який не є володільцем індивідуально визначеного майна, до особи, яка заволоділа цим майном, про повернення його з чужого незаконного володіння.

Так, позивач у даній справі звернувся до суду з вимогою про усунення перешкод у користуванні належним йому майном (негаторним позовом).

Захист права власності врегульований главою 29 Цивільного кодексу України. Зокрема, захист права власності від порушень, не пов`язаних із позбавленням володіння, передбачений статтею 391 зазначеного Кодексу, згідно з якою власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

У розумінні приписів наведеної норми право власності може бути порушене без безпосереднього вилучення майна у власника. Власник у цьому випадку має право вимагати захисту свого права від особи, яка перешкоджає його користуванню та розпорядженню своїм майном, тобто може звертатися до суду з негаторним позовом.

Верховний Суд неодноразово (зокрема в постановах від 17.04.2018 у справі №924/623/16, від 29.08.2019 у справі №910/551/18) звертав увагу, що звернутися з передбаченим наведеною нормою негаторним позовом може власник або титульний володілець, у якого знаходиться річ, щодо якої відповідач ускладнює здійснення повноважень користування або розпорядження, а відповідачем може бути лише та особа, яка перешкоджає позивачеві у здійсненні його законного права користування чи розпорядження річчю.

Необхідно зауважити, що з урахуванням специфіки обороту нерухомого майна володіння ним досягається без його фізичного утримання або зайняття, а державна реєстрація права власності на нерухоме майно підтверджує фактичне володіння ним.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 23.11.2021 (пункт 146) у справі №359/3373/16-ц зазначає, що набуття особою володіння нерухомим майном полягає у внесенні запису про державну реєстрацію права власності на нерухоме майно за цією особою. Якщо право власності на спірне нерухоме майно зареєстроване за іншою особою, то належному способу захисту права відповідає вимога про витребування від (стягнення з) цієї особи нерухомого майна. Метою віндикаційного позову є забезпечення введення власника у володіння майном, якого він був позбавлений. У випадку позбавлення власника володіння нерухомим майном означене введення полягає у внесенні запису про державну реєстрацію за власником права власності на нерухоме майно, а функцією державної реєстрації права власності є оголошення належності нерухомого майна певній особі (особам). Рішення суду про витребування з володіння відповідача нерухомого майна саме по собі є підставою для внесення до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запису про державну реєстрацію за позивачем права власності на нерухоме майно; такий запис вноситься у разі, якщо право власності на нерухоме майно зареєстроване саме за відповідачем, а не за іншою особою. Близькі за змістом висновки наведені, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 07.11.2018 у справі № 488/5027/14-ц (пункти 95- 98), від 14.11.2018 у справі № 183/1617/16 (пункти 85, 86, 115), від 19.05.2020 у справі № 916/1608/18 (пункт 80), від 30.06.2020 у справі № 19/028-10/13 (пункт 10.29), від 22.06.2021 у справі № 200/606/18 (пункти 63, 74).

Предмет негаторного позову становить вимога володіючого майном власника до третіх осіб про усунення порушень його права власності, що перешкоджають йому належним чином користуватися, розпоряджатися цим майном тим чи іншим способом.

Підставою негаторного позову є належне позивачу право користування і розпорядження майном, а також обставини, що підтверджують протиправні дії відповідача у створенні позивачу перешкод щодо здійснення цих правомочностей.

Однією з умов подання негаторного позову є триваючий характер правопорушення і наявність його в момент подання позову. Якщо ж на час подання позову порушення припинилися, то відпадає і підстава для пред`явлення негаторного позову. Власник має право у даному випадку вимагати лише відшкодування збитків або застосувати інший спосіб захисту свого права. Другою умовою застосування негаторного позову має бути відсутність між позивачем і відповідачем договірних відносин, адже в разі наявності таких відносин власник здійснює захист порушеного права власності зобов`язально-правовими засобами. Подібний за змістом висновок викладено у постанові Верховного Суду від 03.06.2020 у справі №916/1666/18.

Умовами подання негаторного позову є сукупність таких обставин: майно знаходиться у власника або титульного володільця; інша особа заважає користуванню, розпорядженню цим майном; для створення таких перешкод немає правомірних підстав (припису закону, договору між власником та іншою особою тощо); у позові має бути чітко та конкретно визначено дії, які повинен здійснити відповідач для усунення порушень права власника (володільця). Аналогічний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 30.07.2019 у справі №926/3881/17.

Право власності як абсолютне право має захищатися лише у разі доведення самого факту порушення. Тому встановлення саме зазначених вище обставин належить до предмета доказування у справах за такими позовами. Подібна за змістом правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 27.05.2020 у справі №909/392/19, від 27.05.2020 у справі №910/1310/19.

Так, наявні у справі докази свідчать, що частина нежитлового приміщення площею 96, 7 кв. м., що розташоване за адресою Київська обл., Броварський р-н, м. Бровари, вул. Чорних Запорожців, буд. 54, яка на праві власності належить позивачу, без належної правової підстави використовується відповідачем, який створює перешкоди Товариству з обмеженою відповідальністю "ФРУКТИ СВІТУ" у користуванні та володінні своїм майном шляхом самовільного користування спірною частиною нежитлового приміщення.

Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Статтею 73 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили згідно вимог ч. 2 статті 86 ГПК України. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Позивач довів суду факт самовільного користування відповідачем спірною частиною нежитлового приміщення без належної правової підстави, в тому числі довів факт створення відповідачем перешкод позивачу у користуванні та володінні своїм майном.

Відповідач заявлених до нього позовних вимог не спростував, не надав доказів повернення спірної частини нежитлового приміщення на користь позивача.

За таких обставин, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "ФРУКТИ СВІТУ" до Товариства з обмеженою відповідальністю "МЕДИЧНА ІДЕЯ" про усунення перешкод у користуванні частиною нежитлового приміщення площею 96, 7 кв. м., що розташоване за адресою: Київська обл., Броварський р-н, м. Бровари, вул. Чорних Запорожців, буд. 54 шляхом зобов`язання його звільнити зазначене нежитлове приміщення є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Витрати по сплаті судового збору в сумі 2684,00 грн. покладаються на відповідача у справі - Товариство з обмеженою відповідальністю "МЕДИЧНА ІДЕЯ", відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 129 ГПК України.

У судовому засіданні, яке відбулося 07.12.2023, відповідно до ч. 1 ст. 240 ГПК України, було проголошено скорочений текст рішення, а саме його вступну та резолютивну частини.

Керуючись ст. ст. 7, 8, 13, 74, 86, 123, 129, 233, 236, 238, ч. 1 ст. 240 ГПК України, суд

ВИРІШИВ

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ФРУКТИ СВІТУ" до Товариства з обмеженою відповідальністю "МЕДИЧНА ІДЕЯ" задовольнити.

2. Зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю "МЕДИЧНА ІДЕЯ" (07400, Київська обл., м. Бровари, вул. Чорних Запорожців (стара назва вулиці - Короленка), буд. 54, код ЄДРПОУ 39080104) усунути перешкоди в користуванні частиною нежитлового приміщення площею 96, 7 кв. м., що розташоване за адресою: Київська обл., Броварський р-н, м. Бровари, вул. Чорних Запорожців (стара назва вулиці Короленка), буд. 54, шляхом звільнення зазначеного нежитлового приміщення, видавши наказ.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "МЕДИЧНА ІДЕЯ" (07400, Київська обл., м. Бровари, вул. Чорних Запоріжців (стара назва вулиці Короленка), буд. 54, код ЄДРПОУ 39080104) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ФРУКТИ СВІТУ" (07401, Київська обл., Броварський р-н, м. Бровари, вул. Ольги Кобилянської, буд. 7, код ЄДРПОУ 41566329) витрати зі сплати судового збору в сумі 2684 (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири) грн. 00 коп., видавши наказ.

Повне рішення складено 13.02.2024 року.

Суддя О.Г. Смірнов

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.