Ухвала

від 21.11.2024 по справі 911/2638/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

"21" листопада 2024 р. м. Київ Справа № 911/2638/23

Суддя Господарського суду Київської області Смірнов О.Г., за участю секретаря судового засідання Бондаренко О.М., розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Медична Ідея» про відстрочення виконання рішення у справі №911/2638/23 від 07.12.2023

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "ФРУКТИ СВІТУ" (07401, Київська обл., м. Бровари, вул. Ольги Кобилянської, буд. 7)

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "МЕДИЧНА ІДЕЯ" (07400, Київська обл., м. Бровари, вул. Чорних Запоріжців (стара назва вулиці - Короленка, буд. 54)

про зобов`язання вчинити дії

за участю представників:

від стягувача: Онопрієнко Ю.О., ордер серія АІ №1472254 від 04.10.2023

від боржника: Алієв В.В., довіреність №б/н від 01.11.2024

від приватного виконавця виконавчого округу Київської області: Трофименко М.М., посвідчення №0049 від 20.06.2017

ВСТАНОВИВ

У провадженні Господарського суду Київської області перебувала справа №911/2638/23 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ФРУКТИ СВІТУ" до Товариства з обмеженою відповідальністю "МЕДИЧНА ІДЕЯ" про зобов`язання вчинити дії.

Рішенням суду у справі №911/2638/23 від 07.12.2023 позов задоволено. Зобов`язано Товариство з обмеженою відповідальністю "МЕДИЧНА ІДЕЯ" усунути перешкоди в користуванні частиною нежитлового приміщення площею 96, 7 кв. м., що розташоване за адресою: Київська обл., Броварський р-н, м. Бровари, вул. Чорних Запорожців (стара назва вулиці - Короленка), буд. 54, шляхом звільнення зазначеного нежитлового приміщення. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "МЕДИЧНА ІДЕЯ" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ФРУКТИ СВІТУ" витрати зі сплати судового збору в сумі 2684, 00 грн.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 10.10.2024 апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "МЕДИЧНА ІДЕЯ" на рішення господарського суду Київської області від 07.12.2023 у справі №911/2638/23 залишено без задоволення. Рішення господарського суду Київської області від 07.12.2023 у справі №911/2638/23 залишено без змін.

На виконання рішення суду у справі №911/2638/23 від 07.12.2023 господарським судом видано відповідні накази від 08.10.2024.

01.11.2024 на адресу суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "МЕДИЧНА ІДЕЯ" надійшла заява про відстрочення виконання судового рішення, за змістом якої боржник просить суд відстрочити виконання рішення у справі №911/2638/23 від 07.12.2023 за виконавчим провадженням №76404098 в частині зобов`язання Товариства з обмеженою відповідальністю "МЕДИЧНА ІДЕЯ" усунути перешкоди в користуванні частиною нежитлового приміщення площею 96,7 кв.м., що розташоване за адресою: Київська обл., Броварський р-н, м. Бровари, вул. Чорних Запорожців, буд. 54, шляхом звільнення зазначеного нежитлового приміщення на шість місяців.

Ухвалою суду від 08.11.2024 прийнято заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Медична Ідея» про відстрочення виконання рішення у справі №911/2638/23 від 07.12.2023 до розгляду та призначено розгляд заяви у судовому засіданні на 21.11.2024 о 10:00.

18.11.2024 через систему «Електронний суд» від стягувача надійшли пояснення на заяву про відстрочення виконання судового рішення, в яких останній просить відмовити боржнику у відстроченні виконання рішення суду.

20.11.2024 через систему «Електронний суд» від приватного виконавця виконавчого округу Київської області Трофименка М.М. надійшли заперечення на заяву боржника про відстрочення виконання судового рішення, в яких приватний виконавець просить суд відмовити в задоволенні відповідної заяви.

20.11.2024 на електронну пошту суду від приватного виконавця виконавчого округу Київської області Трофименка М.М. надійшли заперечення на заяву боржника про відстрочення виконання судового рішення, в яких приватний виконавець просить суд відмовити в задоволенні відповідної заяви. Вказані заперечення підписано електронним цифровим підписом.

У судове засідання 21.11.2024 з`явились представники стягувача, боржника та приватний виконавець виконавчого округу Київської області Трофименко М.М.

Безпосередньо в судовому засіданні 21.11.2024 представником боржника подано до суду:

- клопотання про допит свідків, а саме ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 ;

- клопотання про задоволення заяви боржника про відстрочення виконання рішення суду, в якому боржник просить суд відстрочити виконання рішення суду від 07.12.2023 на один рік;

- ліцензію Товариства з обмеженою відповідальністю «Медична Ідея» серії АЕ №459880;

- виписку з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Товариства з обмеженою відповідальністю «Медична Ідея»;

- висновок державної санітарно-епідеміологічної експертизи №05.03.02-04/24735 від 09.04.2014.

За результатами розгляду клопотання боржника про допит свідків, а саме ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , суд дійшов таких висновків.

Положеннями ч. ч. 1, 2 ст. 77 ГПК України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами, зокрема, показаннями свідків.

Відповідно до ч. 1 ст. 66 ГПК України свідком може бути будь-яка дієздатна фізична особа, якій відомі будь-які обставини, що стосуються справи.

Показання свідка - це повідомлення про відомі йому обставини, які мають значення для справи. (ч. 1 ст. 87 ГПК України)

У відповідності до ст. 88 ГПК України показання свідка викладаються ним письмово у заяві свідка. У заяві свідка зазначаються ім`я (прізвище, ім`я та по батькові), місце проживання (перебування) та місце роботи свідка, поштовий індекс, реєстраційний номер облікової картки платника податків свідка за його наявності або номер і серія паспорта, номери засобів зв`язку та адреси електронної пошти (за наявності), обставини, про які відомо свідку, джерела обізнаності свідка щодо цих обставин, а також підтвердження свідка про обізнаність із змістом закону щодо кримінальної відповідальності за надання неправдивих показань та про готовність з`явитися до суду за його викликом для підтвердження своїх свідчень. Підпис свідка на заяві посвідчується нотаріусом. Не вимагається нотаріальне посвідчення підпису сторін, третіх осіб, їх представників, які дали згоду на допит їх як свідків. Заява свідка має бути подана до суду у строк, встановлений для подання доказів.

Частиною першою ст. 89 ГПК України встановлено, що свідок викликається судом для допиту за ініціативою суду або за клопотанням учасника справи у разі, якщо обставини, викладені свідком у заяві, суперечать іншим доказам або викликають у суду сумнів щодо їх змісту, достовірності чи повноти.

Зміст наведених норм свідчить про те, що участь у господарському процесі свідків обумовлена наявністю певних обмежень та умов, визначених Господарським процесуальним кодексом України.

Так, процесуальний закон встановлює в якості передумови виклику свідка наявність його заяви, оформленої у відповідності до вимог ст. 88 ГПК України.

Відсутність такої заяви унеможливлює здійснення судом процесуальних дій з виклику осіб у відповідному процесуальному статусі, визначеному ст.66 ГПК України.

Для здійснення процесуальної дії з виклику свідка законом також встановлені певні умови, а саме:

- встановлення в ході здійснення господарським судом судочинства суперечливості обставин, викладених свідком у заяві іншим доказам;

- виникнення у суду сумнівів щодо змісту обставин, викладених свідком у заяві;

- виникнення у суду сумнівів щодо достовірності чи повноти, викладених свідком у заяві обставин.

За відсутності зазначених умов у суду відсутні повноваження для здійснення процесуальних дій з виклику свідків.

Заяв свідків до матеріалів справи №911/2638/23 долучено не було.

Зважаючи на наведене, відсутні встановлені законом підстави для допиту в якості свідків: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .

Відтак, з огляду на відсутність поданих до суду заяв свідків, як наслідок недотримання боржником процедури, яка встановлена ГПК України для виклику свідка, суд вбачає за доцільне залишити клопотання боржника про допит свідків без задоволення.

Розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Медична Ідея» про відстрочення виконання рішення суду, дослідивши матеріали справи, спосіб та порядок виконання рішення суду, суд вважає заяву такою, що не підлягає задоволенню, виходячи із наступного.

Заява боржника про відстрочення виконання судового рішення у справі №911/2638/23 від 07.12.2023 мотивована наступним:

- в медичному центрі працюють лікарі, адміністратори, лаборанти;

- в лабораторії зберігаються реактиви на біохімічні аналізатор, які використовуються для лабораторних досліджень, дані препарати не підлягають поверненню, якщо їх не використати, йдуть збитки в сумі до 300 000, 00 грн.;

- станом на сьогодні взяті проби на аналізи у пацієнтів, термін виконання яких сягає від 10 днів до двох місяців;

- запис пацієнтів до профільних лікарів на консультації та УЗД дослідження станом на сьогодні ведуться на грудень;

- підписаний договір з ТОВ НПЦНР «Нодус» на виконання лабораторних досліджень (клініка лікує пацієнтів після інсультів) і ці роботи розпочались і потребують завершення протягом шести місяців.

Відповідно до статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Згідно приписів частин 1 та 2 статті 326 ГПК України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

Положеннями статті 327 ГПК України визначено, що виконання судового рішення здійснюється на підставі наказу, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.

Конституційний Суд України неодноразово зазначав, що виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (п. 2 мотивувальної частини рішення від 13.12.2012 року по справі N 18-рп/2012); невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (п. 3 мотивувальної частини рішення від 25.04.2012 року по справі N 11-рп/2012).

Відповідно до частин 1-5 статті 331 ГПК України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.

Заява про встановлення або зміну способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення розглядається у десятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням учасників справи.

Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує:

1) ступінь вини відповідача у виникненні спору;

2) стосовно фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, її матеріальний стан;

3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Розстрочення та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови.

У контексті наведених норм суд зауважує, що відстрочення або розстрочення виконання рішення допускається лише у виняткових випадках і залежно від обставин справи, при цьому, такі обставини мають свідчити про неможливість виконання або істотне ускладнення виконання рішення суду.

Тобто законодавець у будь-якому випадку пов`язує відстрочення виконання судового рішення у судовому порядку з об`єктивними, непереборними, винятковими обставинами, що ускладнюють вчасне виконання судового рішення або роблять його неможливим.

Особа, яка подала заяву про відстрочення виконання рішення, повинна довести наявність обставин, що ускладнюють або роблять неможливим виконання рішення господарського суду у даній справі, тобто тягар доказування покладається саме на особу, яка подала заяву про відстрочення виконання рішення суду. Винятковість обставин, які мають бути встановлені судом щодо надання відстрочення виконання судового рішення, повинні бути підтверджені відповідними засобами доказування.

Положення Господарського процесуального кодексу України не містять визначеного переліку обставин, які свідчать про неможливість виконання рішення чи ускладнюють його виконання, з огляду на що, суд повинен оцінити докази, які підтверджують зазначені обставини, за правилами статті 86 цього Кодексу, відповідно до якої суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Підставою для відстрочення виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом.

У зв`язку з тим, що відстрочення виконання рішення суду подовжує період відновлення порушеного права стягувача, з метою вирішення питання про наявність підстав та строку його надання, суд повинен враховувати виняткові підстави та допустимі межі надання відстрочення виконання судового рішення.

Частиною 4 статті 11 ГПК України визначено, що суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

За приписами статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і неупередженим судом.

Право на судовий захист є конституційною гарантією прав і свобод людини і громадянина, а обов`язкове виконання судових рішень складовою права на справедливий судовий захист.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 20.07.2004 р. по справі "Шмалько проти України" (заява N 60750/00) зазначено, що право на виконання судового рішення є складовою права на судовий захист, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду (пункт 43).

У рішенні ЄСПЛ у справі "Савіцький проти України" від 26.07.2012 зазначено, що право на суд захищене пунктом 1 статті 6 Конвенції було б ілюзорним, якби національні правові системи договірних держав допускали, щоб остаточні та обов`язкові судові рішення залишалися без виконання на шкоду одній зі сторін. Ефективний доступ до суду включає в себе право на виконання судового рішення без зайвих затримок. Тому необґрунтовано тривала затримка виконання обов`язкового рішення може суперечити Конвенції. Саме на державу покладається обов`язок забезпечення того, щоб остаточні рішення, постановлені проти її органів або організацій чи підприємств, якими вона володіє або які вона контролює, були виконані відповідно до вищезазначених вимог Конвенції. Держава відповідає за виконання остаточних рішень, якщо органи влади контролюють обставини, що блокують або перешкоджають їхньому повному та своєчасному виконанню.

Згідно з рішенням ЄСПЛ у справі "Глоба проти України" від 05.07.2012 суд повторює, що пункт 1 статті 6 Конвенції, inter alia (серед іншого), захищає виконання остаточних судових рішень, які у державах, що визнали верховенство права, не можуть залишатися невиконаними на шкоду одній зі сторін. Відповідно виконанню судового рішення не можна перешкоджати, відмовляти у виконанні або надмірно його затримувати. Держава зобов`язана організувати систему виконання судових рішень, яка буде ефективною як за законодавством, так і на практиці. Також суд зазначає, що саме на державу покладається обов`язок вжиття у межах її компетенції усіх необхідних кроків для того, щоб виконати остаточне рішення суду та, діючи таким чином, забезпечити ефективне залучення усього її апарату. Не зробивши цього, вона не виконає вимоги, що містяться у пункті 1 статті 6 Конвенції. Насамкінець, суд повторює, що сама природа виконавчого провадження вимагає оперативності.

З метою недопущення порушення гарантованих Конституцією України та Конвенцією права на справедливий суд та права на повагу до приватної власності суд, який надає відстрочку у виконанні рішення, у кожному конкретному випадку повинен встановити: чи затримка у виконанні рішення зумовлена особливими і непереборними обставинами; чи передбачена домовленістю сторін чи у національному законодавстві компенсація потерпілій стороні за затримку виконання рішення, ухваленого на його користь судового рішення, та індексації присудженої суми; чи не є період виконання рішення надмірно тривалим для стягувача як потерпілої сторони; чи дотримано справедливий баланс інтересів сторін у спорі. Відповідно, виконанню судового рішення не можна перешкоджати, відмовляти у виконанні або надмірно його затримувати.

Отже, згідно з практикою Європейського суду з прав людини, несвоєчасне виконання рішення суду може бути мотивоване наявністю певних обставин, відстрочення або розстрочення виконання рішення суду не повинно шкодити сутності права, гарантованого частиною 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основних свобод, а запроваджений процесуальними нормами права механізм розстрочення або відстрочення виконання судового рішення є винятковою мірою, який спрямований на досягнення кінцевої мети судового розгляду виконання ухваленого судом рішення, при цьому винятковість обставин, які повинні бути встановлені судом щодо надання відстрочення виконання судового рішення, повинні бути підтверджені відповідними засобами доказування.

Суд враховує, що клопотання про відстрочення виконання рішення суду має бути мотивованим, містити обгрунтування наявності виняткових обставин, що є підставою для відстрочення виконання судового рішення підтверджених належними доказами.

Суд звертає увагу, що обставини на які посилається боржник в своїй заяві про відстрочення виконання рішення суду, з урахуванням положень статті 331 ГПК України, не є тими виключними обставинами, які є підставою для відстрочки виконання рішення суду, адже їх наявність (відсутність) прямо залежить від власної діяльності відповідача.

Відповідно до правової позиції викладеній у пункті 6.42 постанови Великої Палати Верховного Суду від 02.07.2019 у справі №910/15484/17 особа має здійснювати власний комерційний розрахунок щодо наслідків здійснення відповідних дій, самостійно розраховувати ризики настання несприятливих наслідків в результаті тих чи інших її дій та самостійно приймати рішення про вчинення (чи утримання від) таких дій.

Згідно рішення Конституційного Суду України № 5-пр/2013 від 26.06.2013 року, розстрочка (відстрочка) виконання рішення має базуватися на принципах співмірності і пропорційності з метою забезпечення балансу прав і законних інтересів стягувача і боржника.

Відтак, питання щодо відстрочення виконання рішення суду повинно вирішуватися господарським судом із дотриманням балансу інтересів сторін, які приймають участь у справі.

Необхідною умовою задоволення заяви про надання відстрочення виконання рішення суду є з`ясування факту дотримання балансу інтересів сторін, оцінки доводів боржника та заперечень кредитора. При цьому, суд повинен врахувати можливі негативні наслідки для боржника при виконанні рішення у встановлений строк, але, перш за все, повинен врахувати такі ж наслідки і для стягувача при затримці виконання рішення.

Рішенням суду у цій справі зобов`язано Товариство з обмеженою відповідальністю "МЕДИЧНА ІДЕЯ" усунути перешкоди в користуванні частиною нежитлового приміщення площею 96, 7 кв. м., що розташоване за адресою: Київська обл., Броварський р-н, м. Бровари, вул. Чорних Запорожців (стара назва вулиці - Короленка), буд. 54, шляхом звільнення зазначеного нежитлового приміщення.

Обов`язковість судового рішення, яке набрало законної сили, не дає підстав для висновку про можливість ставити його виконання в залежність від волевиявлення відповідача (боржника) або будь-яких інших осіб на вчинення чи не вчинення дій щодо його виконання, оскільки це б нівелювало значення самого права звернення до суду як засобу захисту та забезпечення реального відновлення порушених прав та інтересів.

Таким чином, надання відстрочення виконання рішення суду за таких обставин може призвести до необгрунтованого та невиправданого порушення балансу інтересів сторін та подальшого порушення боржником прав та інтересів стягувача у справі.

Положеннями частин 1-4 статті 13 ГПК України визначено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно вимог 1 статті 14 ГПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Частиною 1 статті 74 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до вимог частини 2 статті 76 ГПК України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. (частини 1-2 статті 86 ГПК України).

Із змісту заяви боржника про відстрочення виконання рішення суду, вбачається, що ним не обґрунтовано та не доведено суду наявність обставин, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим та є підставою для відстрочення виконання рішення суду у цій справі.

Разом з цим, боржником не надано суду доказів, що підтверджують обставини, які, на думку боржника, є підставою для відстрочення виконання рішення суду.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Медична Ідея» про відстрочення виконання рішення у справі №911/2638/23 від 07.12.2023.

Положеннями частини 7 статті 331 ГПК України визначено, що про відстрочення або розстрочення виконання судового рішення, встановлення чи зміну способу та порядку його виконання або відмову у вчиненні відповідних процесуальних дій постановляється ухвала, яка може бути оскаржена.

Керуючись ст. 129 Конституції України, ст. ст. 234, 235, 331 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

УХВАЛИВ

У задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "МЕДИЧНА ІДЕЯ" про відстрочення виконання рішення суду у справі №911/2638/23 від 07.12.2023 в частині зобов`язання Товариства з обмеженою відповідальністю "МЕДИЧНА ІДЕЯ" усунути перешкоди в користуванні частиною нежитлового приміщення площею 96,7 кв.м., що розташоване за адресою: Київська обл., Броварський р-н, м. Бровари, вул. Чорних Запорожців, буд. 54, шляхом звільнення зазначеного нежитлового приміщення відмовити.

Ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення та може бути оскаржена шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня набрання нею законної сили.

Повний текст ухвали складено та підписано 03.12.2024.

Суддя О.Г. Смірнов