Рішення

від 12.02.2024 по справі 712/7800/23

СОСНІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЧЕРКАС

Справа № 712/7800/22

Провадження № 2/712/336/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 січня 2024 року Соснівський районний суд м. Черкаси в складі:

Головуючого судді - Токової С.Є.,

при секретарі Білик О.Ю.

за участю прокурора Святокум О.С.

представника відповідача Слинька М.Г.

розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Черкаси в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом заступника керівника Черкаської окружної прокуратури в інтересах держави до Черкаської міської ради, ОСОБА_1 , Товариства з обмеженою відповідальністю «СОСНІВКА НОВА», третя особа: ОСОБА_2 про визнання незаконним та скасування рішення міської ради, витребування земельної ділянки, -

В С Т А Н О В И В:

Описова частина.

Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідачів.

Заступник керівника Черкаської окружної прокуратури, який діє в інтересах держави звернувся до суду з позовом до Черкаської міської ради, ОСОБА_1 , Товариства з обмеженою відповідальністю «СОСНІВКА НОВА», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_2 , про визнання незаконним та скасування рішення Черкаської міської ради та витребування у ТОВ «СОСНІВКА НОВА» на користь територіальної громади міста земельної ділянки, переданої рішенням Черкаської міської ради № 3-346 від 09.02.2021 «Про передачу земельної ділянки у власність в районі АДРЕСА_1 громадянину ОСОБА_1 (вільна земельна ділянка, учасник АТО)» шляхом виготовлення технічної документації щодо об`єднання та поділу земельних ділянок кадастровий номер 7110136700:02:015:1013 площею 0,0676 га та кадастровий номер 7110136700:02:015:3013 площею 0,0739 га.

Позовні вимоги обгрунтовує тим, що відповідно до пункту 2 рішення Черкаської міської ради від 09.02.2021 № 3-346 передано громадянину ОСОБА_1 безоплатно у власність для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) земельну ділянку в районі АДРЕСА_1 площею 0,0839 га (кадастровий номер 7110136700:02:015:0007). Вказане рішення на думку прокурора є незаконним та підлягає скасуванню у судовому порядку, з огляду на наступні обставини.

Так, згідно з документацією із землеустрою та висновками управління планування та архітектури департаменту архітектури та містобудування Черкаської міської ради № 71126-3 від 06.09.2019 та № 01-29/24470 від 26.05.2020 на земельну ділянку в районі АДРЕСА_1 (кадастровий номер 7110136700:02:015:0007) наявні містобудівні обмеження та обтяження землекористування, пов`язані із розташуванням земельної ділянки площею 0,0839 га в межах заповідної території «Черкаські берегові схили» та із реалізацією містобудівної документації (земельна ділянка відноситься до зони земель природно-заповідного фонду «ПЗФ»), а тому, оскаржуване рішення міської ради не відповідає вимогам земельного та містобудівного законодавства, оскільки відповідно до генерального плану міста, затвердженого рішенням Черкаської міської ради від 29.11.2011 № 3-505, на вищевказаній ділянці передбачені зелені насадження загального користування (підтверджується фрагментом генерального плану м. Черкаси від 05.03.2020, сформованого відділом містобудівного кадастру та ГІС Управління планування та архітектури Департаменту архітектури та містобудування Черкаської міської ради).

Згідно плану зонування території міста Черкаси, затвердженого рішенням Черкаської міської ради від 04.12.2015 № 2-513, спірна земельна ділянка належить до зони земель природно-заповідного фонду «ПЗФ» (підтверджується фрагментом плану зонування території м. Черкаси від 05.03.2020, сформованого відділом містобудівного кадастру та ГІС управління планування та архітектури Департаменту архітектури та містобудування Черкаської міської ради).

З огляду на викладене вище, рішення Черкаської міської ради від 09.02.2021 № 3-346 суперечить вимогам ст. ст.17,18,21,25 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності»та ст. ст.83,1861 Земельного кодексу України, а тому є незаконними та підлягає скасуванню в судовому порядку.

Як наслідок, вимога про скасування рішення Черкаської міської ради від 09.02.2021 № 3-346 заявлена до Черкаської міської ради, якою було прийнято оскаржуване рішення та ОСОБА_1 , в інтересах якого, це рішенгня приймалось.

Похідною від вимоги про скасування спірного рішення Черкаської міської ради від 09.02.2021 № 3-346 є вимога, пред`явлена до ТОВ «СОСНІВКА НОВА» (дійсний власник ділянки) про витребування із володіння останнього на користь територіальної громади місті земельної ділянки, переданої рішенням Черкаської міської ради № 3-346 від 09.02.2021, оскільки відповідно до ст. 330 Цивільного кодексу України, якщо майно відчужене особою, яка не мала на це права, добросовісний набувач набуває право власності на нього, якщо відповідно до статті 388 цього Кодексу майно не може бути витребуване у нього.Згідно зі статтею 387 Цивільного кодексу Українивласник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

На думку прокурора, відповідач ОСОБА_1 , отримуючи спірну земельну ділянку у власність для індивідуального житлового будівництва міг усвідомлювати, що її надання відбувається Черкаською міською радою на підставі рішення № 3-346 від 09.02.2021 з порушенням вимог земельного законодавства України. При цьому, ОСОБА_2 (третя особа) та ТОВ «СОСНІВКА НОВА» набули спірну земельну ділянку у власність в особи, яка з огляду на зазначені обставини, не мала права її отримувати та відчужувати.

У зв"язку з чим, пред`явлення даного позову спрямоване на відновлення порушеного права територіальної громади м. Черкаси на належне розпорядження землями комунальної форми власності, інститут якого закріплений Державою на конституційному та законодавчому рівні в частині гарантування можливості розпоряджатись землями загального користування представникам всієї територіальної громади.

Підставами для пред"явлення позову про скасування рішення Черкаської міської ради та набутих на його підставі особою прав, в розумінніст. 23 Закону України «Про прокуратуру», зазначає неспроможність органу контролю та органу місцевого самоврядування захистити встановлений Державою інститут, яким закріплено порядок розпорядження та користування комунальними землями загального користування в інтересах всієї територіальної громади, через судові інстанції або у досудовому порядку.

Фактично звернення прокурора до суду спрямоване на задоволення суспільної потреби у відновленні законності при вирішенні суспільно значимого питання про безоплатну передачу земельної ділянки з комунальної власності у приватну та повернення у власність територіальної громади землі, яка вибула з її власності незаконно.

У відзиві на позов представник Черкаської міської ради проти позову заперечував. Вказував, що незаконність рішення Черкаської міської рад від 09.02.2021 року № 3-346 "Про передачу земельної ділянки у власність в районі АДРЕСА_1 громадянину ОСОБА_1 (вільна земельна ділянка, учасник АТО) може бути визнанау межах розгляду справи без заявлення вимоги про визнання його незаконним та скасування, оскільки таке рішення за умови його невідповідності закону не зумовлює правових наслідків на які воно спрямоване (п. 7.9. Постанови Великої палати Верховного Суду від 05.10.2022 р. у справі № 922/1830/19, п.52 Постанови Великої Палати Верховного Суду від 11.02.2020 року у справі № 922/614/19. Крім того, оспорюване рішення Черкаської міської ради вже було реалізоване та вичерпало свою дію фактом його виконання, внаслідок державної реєстрації права власності та даний факт було визнано державою внаслідок проведення державної реєстрації. А тому відсутні підстави для скасування такого рішення.

Вваажає, що прокурором не обгрунтовано належним чином наявність підстав для звернення із таким позовом до суду в інтересах саме держави в особі територіальної громади міста Черкаси. Так, прокурором пред"явлено позов в інтересах територіальної громади м. Черкаси до Черкаської міської ради, оскільки земельна ділянка була надана, на думку прокурора , з порушенням закону, що призвело до порушення прав територіальної громади м. Черкаси при розпорядженні спірною земельною ділянкою. В той же час, представляючи інтереси територіальної громади м. Черкаси , від імені та в інтересах якої в силу положеньЗакону України "Про місцеве самоврядування в Україні" діє Черкаська міська рада", пред"явив зокрема вимоги про визнання незаконним та скасування рішення самої Черкаської ради , відповідачем визначив Черкаську міську раду. Отже, в частині цієї позовної вимоги позов пред"явлено державою в особі прокурора в інтересах територіальної громади міста Черкаси до неї самої ( в особі Черкаської міської ради), що не відповідає ст. 48 ЦПК України.

Далі вказує про відсутність порушеного права, оскільки прокурор зазначаючи, що оспорюване рішення Черкаської міської ради порушує інтереси територіальної громади м. Черкаси у зв"язку з тим, що функціональне призначення земельної ділянки : лікувальна зона та перспективна зона зелених насаджень в санітарно-захисних зонах не заперечує той факт, що рішенням Черкаської міської ради від 13.05.2021 року № 5-318 затверджено містобудівну документацію "Внесення змін до Генерального плану м. Черкаси (Актуалізація)" та відповідно до даної містобудівної документації на спірній земельній ділянці передбачена зона садибної забудови .

Звертає увагу суду, що оспорюване прокурором рішення прийнято в межах повноважень та у спосіб передбачений чинним законодавством відповідно до вимог ст. 116,118 ЗК України.При цьому, прокурором здійсено підміну таких понять як "погодження" та "затвердження", оскільки Черкаська міська рада може лише затверджувати проект землеустрою, а не погоджувати його, в той же час, в ст. 186-1 ЗК України ( в редакції станом на дату прийняття рішення), на порушення якої вказує прокурор, мова йде про його погодження, а не затвердження. Посилається на Постанову Верховного Суду від 30.10.2018 року по справі № 820/4852/17 відповаідно до висновків, які викладені в ній орган, що затверджує проект землеустрою ( в даному випадку це Черкаська міська рада) не має права відмовити у затвердженні проекту землеустрою земельної ділянки, яка приватизується, з будь-яких підстав, якщо такий проект погоджено у порядку, встановленому ст. 186-1 ЗК України.

Також зазначає, що спірна земельна ділянка не відноситься до земель природно-заповідного фонду, та те, що Черкаською міською радою не надавались дозвільні документи на нове будівництво, реконструкцію та/або капітальний ремонт об"єктів на переданій ОСОБА_1 земельній ділянці, чим спростовуються посилання прокурора у позові на відсутність у м. Черкаси історико-архітектурного опорного плану, у зв"язку з чим з 01.09.2019 року будь-яке нове будівництво, реконструкція та капітальний ремонт ( крім реконструкції та капітального ремонту квартир чи окремих приміщень, які здійснюються без змін об"ємно-просторових характеристик) є неможливим.

Ввважає, що відсутні і правові підстави щодо витребування майна, про які завялено у позові.

У відзиві на позов представник відповідача ТОВ "Соснівка Нова" проти позову заперечував посилаючись на відсутність у прокурора підстав для представництва інтересів держави в суді із посиланням на правові висновки Верховного Суду викладених у постановах від 25.04.2018 року у справі № 806/1000/17 та від 20.09.2018 року у справі № 924/1237/17 . Також зазначає, що позовну заяву підписано особою, яка не має права її підписувати, виходячи з того, що до позовної заяви не долучено доказів відсутності 28.07.2023 року керівника Черкаської окружної прокуратури та його першого заступника.

Крім цього, просить врахувати, що зазначення в технічній документації про перспективне віднесення певної земельної ділянки за певним функціональним призначенням не вказує на зміну цільового призначення цієї земельної ділянки, а лише про певне можливе перспективне її використання, тобто фактично плани на майбутнє, які не були реалізовані попереднім Генеральним планом м. Черкаси.

Також зазначає, що спірна земельна ділянка не відноситься до земель природно-заповідного фонду, а посилання на рішення № 34 від 29.08.1991 року та яке прийняте на підставі" Інструкції про організацію зон охорони нерухомих пам"яток історії та культури СРСР", затверженого Наказом міністерства культури СРСР № 34 від 24.01.1986 не має жодного відношення до природоохоронного законодавства. Матеріали справи не містять документів, якими визначено межі зазначеної території та безпосередніх графічних зображень таких територій, зокрема із зображенням розміщеної переданої ОСОБА_1 земельної ділянки . Доказів про передачу земельної ділянки, що відноситься до земель загального користування прокурором також не надано.

В той же час, посилаючись на витяги з містобудівної документації, позивач визнає, що відомості із неї є планом щодо розвитку міста та планом щодо можливого розташування на спірній земельній ділянці зелених насаджень, а не їх фактичного знаходження. Додатковим підтвердженням цьому слугує той факт, що після прийняття рішення Черкаської міської ради від 13.05.2021 № 5-318, яким затверджено містобудівну документацію " Внесення змін до Генерального плану міста Черкаси ( Актуалізація)", якою на вказаній земельній ділянці передбачена садибна забудова, тим самим факт лише прийняття рішення не пов"язує одночасну появу чи зникнення на земельній ділянці будь-яких об"єктів природно-заповідного чи лікувального призначення.

Безпідставними є і вимога прокурора про витребування майна, оскільки ОСОБА_1 , а в подальшому і ОСОБА_2 та ТОВ "Соснівка Нова" за наявності права на отримання земельної ділянки та отримавши її від особи , яка мала законні права і повноваження на її відчудження, є добросовісними набувачами, та не є особами, які незаконно заволоділи майном, що відповідає висновкам викладеним у Постанові Верховного Суду від 02.08.2023 року у справі № 308/8629/19.

Просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог прокурора.

Процесуальні дії суду.

Ухвалою Соснівського районного суду м. Черкаси від 24 серпня 2023 року відкрито провадження у справі та вирішено здійснювати її розгляд за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою від 18.12.2023 року закрито підготовче судове засіданн , справа призначена до судового розгляду.

В судовому засіданні прокурор Святокум О.С. позов підтримав з наведених у нього підстав та просив суд визнати незаконним та скасувати рішення Черкаської міської ради № 3-346 від 09.09.2021 «Про передачу земельної ділянки у власність в районі АДРЕСА_1 громадянину ОСОБА_1 (вільна земельна ділянка, учасник АТО)». Витребувати у ТОВ «СОСНІВКА НОВА» (код ЄДРПОУ 44294877) на користь територіальної громади міста Черкаси в особі Черкаської міської ради (код ЄДРПОУ 25212542) земельну ділянку площею 0,0839 га, яка мала кадастровий номер 7110136700:02:015:0007 в координатах, межах та конфігурації, що була передана рішенням Черкаської міської ради № 3-346 від 09.02.2021 «Про передачу земельної ділянки у власність в районі АДРЕСА_1 громадянину ОСОБА_1 (вільна земельна ділянка, учасник АТО)» шляхом виготовлення технічної документації щодо об`єднання та поділу земеьних ділянок кадастровий номер 7110136700:02:015:1013 площею 0,0676 га та кадастровий номер 7110136700:02:015:3013 площею 0,0739 га. Стягнути з Черкаської міської ради за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту архітектури та містобудування Черкаської міської ради (код ЄДРПОУ 38715770), ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), ТОВ «СОСНІВКА НОВА» солідарно на користь Черкаської обласної прокуратури, код ЄДРПОУ 02911119 на р/р НОМЕР_2 (код класифікації видатків бюджету - 2800) судовий збір.

Представник Черкаської міської ради в судовому засіданні заперечував проти задоволення позовних вимог з підстав зазначених у відзиві на позовну заяву.

Представник ТОВ «СОСНІВКА НОВА» Попов А.В., скерував до с уду заяву про розгляд справи у його відсутність, також просив суд в позові прокурору відмовити з підстав зазначених у відзиві на позовну заяву.

Відповідач ОСОБА_1 та третя особа ОСОБА_2 в судове засідання не з`явилась, причини неявки суду не повідомили, про день та час розгляду справи були повідомлені належним чином, з заявами та клопотаннями до суду не зверталися.

Заслухавши учасників процесу, дослідивши матеріали справи, судом встановлені наступні факти та відповідні їм правовідносини.

Мотивувальна частина .

Фактичні обставини справи, встановлені судом.

За правилами статей12,81 ЦПК Україницивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

Відповідно дост. 55 Конституції Україниправа і свободи людини і громадянина захищаються судом.

Водночас, відповідно до ч. 1ст. 19 ЦПК Українисуди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Статтею 5 ЦПК Українипередбачено, що, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

За змістом ч. 1ст. 4 ЦПК Україникожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Рішенням Черкаської міської ради № 3-346 від 09.02.2021 «Про передачу земельної ділянки у власність в районі АДРЕСА_1 громадянину ОСОБА_1 (вільна земельна ділянка, учасник АТО)» передано громадянину ОСОБА_1 земельну ділянку у власність в районі АДРЕСА_1 площею 0,0839 га. (кадастровий номер 7110136700:02:015:0007) безоплатно у власність для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка).

Відповідно до генерального плану міста Черкаси, затвердженого рішенням Черкаської міськради від 29 грудня 2011 року № 3-505, на земельній ділянці, що розташована власність в районі АДРЕСА_1 , площею 0,0839 га (кадастровий номер 7110136700:02:015:0007) передбачена територія лікувальних закладів та санітарно-захисних зелених насаджень (підтверджується фрагментом генерального плану міста Черкаси від 05 березня 2020 року, сформованого відділом містобудівного кадастру та геоінформаційної системи Управління планування та архітектури Департаменту архітектури та містобудування Черкаської міськради).

Згідно з планом зонування території міста Черкаси, затвердженого рішенням Черкаської міськради від 04 грудня 2014 року № 2-513, спірна земельна ділянка відноситься до функціональної зони «Г-4» - лікувальна зона та «С-6п» - перспективна зона зелених насаджень в санітарно-захисних зонах (підтверджується фрагментом плану зонування території міста Черкаси, сформованого відділом містобудівного кадастру та геоінформаційної системи Управління планування та архітектури Департаменту архітектури та містобудування Черкаської міськради).

Відповідно до документації із землеустрою та висновку Управління планування та архітектури Департаменту архітектури та містобудування № 71126-з від 06.09.2019 та № 01-029/24470 від 26.05.2020 на цю земельну ділянку (кадастровий номер 7110136700:02:015:0007) наявні містобудівні обмеження щодо землекористування, пов`язані із розміщенням земельної ділянки в межах заповідної території «Черкаські берегові схили» та пов`язані із реалізацією містобудівної документації (земельна ділянка належить до лікувальної зони «Г-4» та до зони зелених насаджень в санітарно-захисних зонах «С-6(С-6п)») та пов`язані із розміщенням частини земельної ділянки площею 0,005 га та 0,0005 га в охоронній зоні навколо діючих інженерних комунікацій.

За результатами проходження погоджувальної процедури, постійною комісією з питань земельних відносин на розгляд Черкаської міськради було винесено проект рішення № 5756-8-з «Про відмову у передачі земельної ділянки у власність в районі АДРЕСА_1 громадянину ОСОБА_1 (вільна земельна ділянка, учасник АТО)».

В пункті 2 даного рішення зазначено, що громадянину ОСОБА_1 відмовлено у передачі земельної ділянки до проведення актуалізації генерального плану міста Черкаси.

В пояснювальній записці до проекту рішення «Про відмову у передачі земельної ділянки у власність в районі АДРЕСА_1 громадянину ОСОБА_1 (вільна земельна ділянка, учасник АТО)» зазначено, що відповідно до попереднього основного креслення проекту «Внесення змін до до генерального плану міста Черкаси (Актуалізація)», земельна ділянка в районі АДРЕСА_1 належить до території садибної житлової забудови.

Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна від 27.07.2023 № 340585441, державним реєстратором Управління з питань державної реєстрації Черкаської міськради 18.03.2021 прийнято рішення (індексний номер: 57201181) про державну реєстрацію права приватної власності за ОСОБА_1 ділянки з кадастровим номером 7110136700:02:015:0007, про що до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно внесений запис про право власності № 41090389.

Судом також встановлено, що в подальшому власники спірної земельної ділянки змінювались.

Зокрема, 29.03.2021 року земельну ділянку її придбала ОСОБА_2 на підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки, зареєстрованого в реєстрі за № 420 (підтверджується інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна).

01.06.2021 року ОСОБА_2 на підставі акту приймання-передачі нерухомого майна передала спірну земельну ділянку до статутного капіталу ТОВ «СОСНІВКА НОВА», номер запису про право власності 42365991.

13.01.2023 року на підставі технічної документації із землеустрою щодо об`єднання земельних ділянок з кадастровими номерами 7110136700:02:015:0004, 7110136700:02:015:0005 та 7110136700:02:015:0007 було сформовано земельну ділянку з кадастровим номером 7110136700:02:015:0013 (площа 0,2839 га).

Згідно даних з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна13.01.2023 на земельну ділянку кадастровий номер 7110136700:02:015:0013 зареєстровано право приватної власності за ТОВ «СОСНІВКА НОВА» (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна - 2681636371080, номер запису про право власності - 48992490).

25.01.2023 року на підставі технічної документації із землеустрою щодо поділу земельної ділянки з кадастровим номерам 7110136700:02:015:0013 сформовано земельні ділянки з кадастровими номерами 7110136700:02:015:1013 площею 0,0676 га (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна - 2693468771101, номер запису про право власності - 49277332), 7110136700:02:015:3013 площею 0,0739 га (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна - 2693183471101, номер запису про право власності - 49270864) та 7110136700:02:015:2013 площею 0,1424 га. На вказані земельні ділянки зареєстровано право приватної власності за ТОВ «СОСНІВКА НОВА».

ЗгіднозрішеннямЧеркаськоїміськрадивід13травня2021року№5-318«Про затвердження містобудівної документації «Внесення змін до генерального плану міста Черкаси (Актуалізація)», яким, вирішено наступне: затверджено містобудівну документацію «Внесення змін до генерального плану міста Черкаси (Актуалізація)», розроблену Товариством з обмеженою відповідальністю «Інститут Харківпроект»; внесені зміни до генерального плану міста Черкаси, затвердженого зазначеним рішенням від 29 грудня 2011 року № 3-505 «Про затвердження Генерального плану міста Черкаси» згідно з містобудівною документацією, відповідно до пункту 1 цього рішення; встановлено, що після набрання чинності цим рішенням застосуванню підлягають положення генерального плану міста Черкаси з урахуванням внесених змін (актуалізації); зупинена дія Плану зонування території міста Черкаси, затвердженого рішенням Черкаської міськради від 04 грудня 2014 року № 2-513 «Про затвердження Плану зонування території міста Черкаси», у частині, що суперечить внесеним змінам до цього генерального плану міста Черкаси.

Таким чином, у відповідності зі змінами до генерального плану міста, спірна земельна ділянка з кадастровим номером 7110136700:02:015:0007 відноситься до території садибної забудови, на якій можливо здійснювати будівництво житлового будинку.

Мотиви, з яких виходить суд, та застосовані норми права.

Земля, водні ресурси, які знаходяться в межах території України є об`єктом права власності Українського народу, від імені якого права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією. Земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону (статті 13, 14 Конституції України).

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

До земель України належать усі землі в межах її території, в тому числі острови та землі, зайняті водними об`єктами, які за основним цільовим призначенням поділяються на категорії. Категорії земель України мають особливий правовий режим. Земельні ділянки кожної категорії земель, які не надані у власність або користування громадян чи юридичних осіб, можуть перебувати у запасі (частини перша, друга статті 18, стаття 19 Земельного кодексу України; надалі ЗК України).

Відповідно до статті 83 ЗК України землі, які належать на праві власності територіальним громадам сіл, селищ, міст, є комунальною власністю. У комунальній власності перебувають усі землі в межах населених пунктів, крім земельних ділянок приватної та державної власності.

Згідно з пунктом а) частини четвертої статті83 ЗК України до земель комунальної власності, які не можуть передаватись у приватну власність, належать, зокрема, землі загального користування населених пунктів (майдани, вулиці, проїзди, шляхи, набережні, пляжі, парки, сквери, бульвари, кладовища, місця знешкодження та утилізації відходів тощо).

Частиною другою статті 116 ЗК України передбачено, що набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Відповідно до частини першої статті 317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном. Частиною першою статті 319 ЦК України встановлено, що власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Згідно з пунктом 1 статті 10, пунктом 5 статті 16, статтею 60 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» ради представляють інтереси територіальної громади та здійснюють повноваження власника майна.

Відповідно до частини шостої статті 118 ЗК України громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри.

До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.

Згідно з положеннями частини сьомої наведеної статті, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні.

Відповідно до статті 40 ЗК України громадянам України за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування можуть передаватися безоплатно у власність або надаватися в оренду земельні ділянки для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і гаражного будівництва в межах норм, визначених цим Кодексом. Понад норму безоплатної передачі громадяни можуть набувати у власність земельні ділянки для зазначених потреб за цивільно-правовими угодами.

Як встановлено в судовому засіданні рішенням Черкаської міської ради № 3-346 від 09.02.2021 передано безоплатно у власність ОСОБА_1 земельну ділянку в районі АДРЕСА_1 .Даним рішенням зазначену земельну ділянку віднесено до категорії земель житлової та громадської забудови. Цільове призначення - для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка (код КВЦПЗ - 02.01).

Відповідно до статті 38 ЗК України до земель житлової та громадської забудови належать земельні ділянки в межах населених пунктів, які використовуються для розміщення житлової забудови, громадських будівель і споруд, інших об`єктів загального користування.

Статтею 39 ЗК України визначено, що використання земель житлової та громадської забудови здійснюється відповідно до генерального плану населеного пункту, іншої містобудівної документації, плану земельно-господарського устрою з дотриманням будівельних норм, державних стандартів і норм.

Згідно з пунктами 2, 7 статті 1 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» генеральний план населеного пункту - містобудівна документація, що визначає принципові вирішення розвитку, планування, забудови та іншого використання території населеного пункту; містобудівна документація - затверджені текстові та графічні матеріали з питань регулювання планування, забудови та іншого використання територій.

Згідно з положеннями частини другої статті 2 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» інструментом державного регулювання планування територій є містобудівна документація, яка поділяється на документацію державного, регіонального та місцевого рівнів.

Статтею 5 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» визначено, що програми розвитку регіонів та населених пунктів, програми господарського, соціального та культурного розвитку повинні узгоджуватися з містобудівною документацією відповідного рівня.

Частиною першою статті 16 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності»передбачено, що планування територій на місцевому рівні здійснюється шляхом розроблення та затвердження генеральних планів населених пунктів, планів зонування територій і детальних планів території, їх оновлення та внесення змін до них.

Відповідно до положень статті 17 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» генеральний план населеного пункту є основним видом містобудівної документації на місцевому рівні, призначеної для обґрунтування довгострокової стратегії планування та забудови території населеного пункту.

Відповідно до статей 25, 26 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» режим забудови територій, визначених для містобудівних потреб, встановлюється у генеральних планах населених пунктів, планах зонування та детальних планах територій. Режим забудови територій, визначених для містобудівних потреб, обов`язковий для врахування під час розроблення землевпорядної документації. Суб`єкти містобудування зобов`язані додержуватися містобудівних умов та обмежень під час проектування і будівництва об`єктів. Виконавчий орган сільської, селищної, міської ради вживає заходів щодо організації комплексної забудови територій відповідно до вимог цього Закону. Право на забудову земельної ділянки реалізується її власником або користувачем за умови використання земельної ділянки відповідно до вимог містобудівної документації.

Отже, відповідно до наведених положень Закону генеральний план населеного пункту є основним видом містобудівної документації на місцевому рівні.

Враховуючи вищевикладені правові норми, для правильного вирішення спору необхідно встановити, чи передбачена можливість передачі спірної земельної ділянки у приватну власність для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель та споруд містобудівною документацією, зокрема, генеральним планом міста Черкаси.

Відповідно до частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з частиною першою статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Частиною першою статті 80 ЦПК України визначено, що достатніми є докази, які в своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Відповідно до статті 89 ЦПК Українисуд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Таким чином, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог, дослідивши всебічно, повно, безпосередньо та об`єктивно наявні у справі докази, оцінив їх належність, допустимість, достовірність, достатність і взаємний зв`язок у сукупності, з`ясувавши усі обставини справи, на які посилався позивач, як на підставу своїх вимог і заперечень, беручи до уваги той факт, що рішенням Черкаської міської ради від 13.05.2021 № 5-318 «Про затвердження містобудівної документації «Внесення змін до генерального плану міста Черкаси (Актуалізація)» зупинено дію Плану зонування території міста Черкаси, затвердженого рішенням Черкаської міської ради від 04 грудня 2014 року № 2-513, затверджено відповідні зміни до Генерального плану міста Черкаси, та у відповідності до змін до генерального плану міста, спірна земельна ділянка з кадастровим номером 7110136700:02:015:0007 відноситься до території садибної забудови, на якій можливо здійснювати будівництво житлового будинку, тому в даному випадку суд не вбачає порушення прав та інтересів як позивача так і Черкаської міської ради, як розпорядника земель територіальної громади.

За таких обставин суд вважає, що зазначене є підставою для відмови в задоволенні позовних вимог в частині визнання незаконним та скасування рішення Черкаської міської ради № 3-346 від 09.02.2021«Про передачу земельної ділянки у власність в районі АДРЕСА_1 громадянину ОСОБА_1 (вільна земельна ділянка, учасник АТО)».

Дана позиція підтверджується висновками зробленими в постанові Верховного суду від 06.09.2023 по справі № 712/3869/20 . Зокрема, Верховний суд зазначив, що «…враховуючи ту обставину, що на момент розгляду справи внесені відповідні зміни до Генерального плану м. Черкаси, колегія судів погоджується із висновками судів попередніх інстанцій про відсутність підстав для задоволення позову у зв`язку із недоведеністю позивачем порушення його прав оспорюваним рішенням….».

Щодо доводів позивача про віднесення спірної земельної ділянки до земель природо-заповідного фонду та пронеможливість передачі земельної ділянки для будівництва за відсутності затвердженого історико-архітектурного опорного плану м. Черкаси, суд зауважує, що вони не знайшли свого підтвердження в процесі судового розгляду справи та не можуть бути взятими до уваги.

Так, в матеріалах відведення земельної ділянки наявний висновок уповноваженого органу з питань охорони культурної спадщини та території Черкаської області Департаменту культури та взаємозв`язків із громадськістю Черкаської обласної державної адміністрації № 02/01-03-07/162/02/01-03-07 від 19.02.2020. Згідно цього висновку, хоч земельна ділянка і знаходиться в охоронній зоні пам`яток археології міста Черкаси, в результаті обстеження встановлено, що культурний шар пам`яток відсутній.

Згідно статті 2 Закону України «Про охорону культурної спадщини» (у редакції чинній на момент відведення спірної земельної ділянки) за видами об`єкти культурної спадщини поділяються, в тому числі, на археологічні - рештки життєдіяльності людини (нерухомі об`єкти культурної спадщини: городища, кургани, залишки стародавніх поселень, стоянок, укріплень, військових таборів, виробництв, іригаційних споруд, шляхів, могильники, культові місця та споруди, їх залишки чи руїни, мегаліти, печери, наскельні зображення, ділянки історичного культурного шару, поля давніх битв, а також пов`язані з ними рухомі предмети), що містяться під земною поверхнею та під водою і є невідтворним джерелом інформації про зародження і розвиток цивілізації. Стаття 37 цього Закону встановлює, що метою захисту об`єктів археології, у тому числі тих, що можуть бути виявлені, проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок у випадках, передбаченихЗемельним кодексом України, погоджуються органами охорони культурної спадщини.

Тобто , враховуючи відсутність будь-яких археологічних об`єктів на спірній земельній ділянці (відсутність культурного шару), земельна ділянка не відносилась до земель історико-культурного призначення за всіма ознаками, а всі процедури захисту культурної спадщини були дотримані.

Крім цього, у контексті оцінки решти доводів позовної заяви суд звертає увагу на позицію Європейського суду з прав людини, зокрема, у справах «Проніна проти України» (пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.

Щодо позовної вимоги про витребування у ТОВ «СОСНІВКА НОВА» на користь територіальної громади міста спірної земельної ділянки, переданої рішенням Черкаської міської ради № 3-346 від 09.02.2021 громадянину ОСОБА_1 , суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 330 Цивільного кодексу України, якщо майно відчужене особою, яка не мала на це права, добросовісний набувач набуває право власності на нього, якщо відповідно до статті 388 цього Кодексу майно не може бути витребуване у нього.

Згідно зі статтею 387 Цивільного кодексу Українивласник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

Статтею 338 Цивільного кодексу України, визначено виключні випадки, які не підлягають розширеному тлумаченню, витребування майна від добросовісного набувача за відплатним договором.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 388 Цивільного кодексу України якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно:

1) було загублене власником або особою, якій він передав майно у володіння;

2) було викрадене у власника або особи, якій він передав майно у володіння;

3) вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом.

Вказані положення вказують, по-перше, на те що майно може бути витребувано лише власником, по-друге, що таке витребування відбувається за певних обставин.

Враховуючи вищевикладені правові норми, фактичні обставини та зважаючи на те, що оскаржуване рішення прийнято Черкаською міською радою в межах повноважень та у спосіб передбачений чинним законодавством,спірна земельна ділянка відчужена особою, яка мала на це право.

З вищевикладеного вбачається, що як ОСОБА_1 , так, відповідно, і ОСОБА_2 та ТОВ «Соснівка Нова» є добросовісними набувачами спірної земельної ділянки, за наявності права на таке отримання та отримавши її від особи, яка мала законні права і повноваження на її відчуження, тому, вони не є особами, які незаконно заволоділи майном.

Отже, враховуючи, що судом не встановлено порушення прав та інтересів як позивача так і Черкаської міської ради, як розпорядника земель територіальної громади, та відмовлено в задоволенні позовних вимог в частині визнання незаконним та скасування рішення Черкаської міської ради № 3-346 від 09.02.2021 «Про передачу земельної ділянки у власність в районі АДРЕСА_1 громадянину ОСОБА_1 (вільна земельна ділянка, учасник АТО)», відповідно, позовна вимога про витребування земельної ділянки, не підлягає до задоволення.

При цьому, суд враховує висновки Верховного Суду викладені у в постанові від 02.08.2023 у справі № 308/8629/19 , що при розгляді справи щодо застосування положень ст. 388 ЦК України в поєднанні з положеннями ст. 1 Першого Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод «…суди повинні самостійно, з урахуванням усіх встановлених обставин справи дійти висновку про наявність підстав для втручання у мирне володіння майном особи, що набула це майно за відплатним договором, виходячи з принципів мирного володіння майном, як про це зазначала раніше Велика Палата Верховного Суду в постанові від 07.11.2018у справі № 488/6211/14-ц, а також надати оцінку тягаря, покладеного на цю особу таким втручанням».

Втрата добросовісним набувачем свого статусу суперечить ст. 388 ЦК України та призводить до позбавлення його майна, що змушує добросовісного набувача самостійно шукати способи відшкодування своїх втрат. Це, на погляд Суду, є неприпустимим, оскільки покладає на добросовісного набувача індивідуальний та надмірний тягар, про що йдеться, зокрема, в п. 6.53 постанови Великої Палати Верховного Суду від 02.11.2021у справі № 925/1351/19.

Посилання представників Черкаської міської ради та ТОВ «СОСНІВКА НОВА» на те, що прокурор не може бути стороною в даному провадженні, постільки прокуратурою не обґрунтовано належним чином наявність підстав для звернення з таким позовом до суду в інтересах держави в особі територіальної громади м.Черкаси та в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, не може бути взято судом до уваги.

Так, в Постанові Верховного Суду від 05.11.2019 у справі № 804/4885/18 зазначено, що під «інтересом держави» слід розуміти, у тому числі, такий, який охоплює інтереси мешканців територіальної громади. Як зазначив позивач, орган контролю не вжив заходів в межах власної компетенції для усунення порушень з метою захисту інтересів держави, тому і був поданий вказаний до суду позов.

Європейський суд з прав людини звертав увагу на участь прокурора в суді на боці однієї із сторін як обставину, що може впливати на дотримання принципу рівності сторін. Так у справі «Менчинська проти Російської Федерації» справа № 42454/02 від 15.)1.2009 року, ЄСПЛ зазначив, що сторонами цивільного провадження виступають позивач та відповідач, яким надаються рівні права. Підтримка, що надається прокуратурою одній із сторін, може бути виправдана за певних обставин, наприклад, коли відповідним правопорушенням зачіпаються інтереси великого числа громадян, або у випадку, коли потрібно захистити інтереси держави.

Виходячи зі змісту статей13,14 Конституції Українивласником землі є Український народ, орган місцевого самоврядування, розпоряджаючись землею, лише діє від імені власника.Тому прокурор, пред`являючи даний позов, діяв саме в інтересах територіальної громади, як складової Українського народу, а відтак мав підстави для звернення до суду.

За наведених обставин суд приходить до висновку про відмову у задоволенні позову.

На підставі викладеного, керуючись ст.6,12,13,18,263,265,268 ЦПК України, ст.16, 182, 328, 387,388 ЦК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позову заступника керівника Черкаської окружної прокуратури до Черкаської міської ради, ОСОБА_1 , Товариства з обмеженою відповідальністю «СОСНІВКА НОВА», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_2 про визнання незаконним та скасування рішення Черкаської міської ради, витребування земельної ділянки - відмовити.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Черкаського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом 30 днів.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження , якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення суду складено 12 лютого 2024 року .

Головуючий : С.Є. Токова