печерський районний суд міста києва
Справа № 279/115/23-ц
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29 січня 2024 року Печерський районний суд м. Києва
суддя Батрин О.В.
секретар судового засідання Звонарьова В.О.
справа № 279/115/23-Ц
учасники справи:
позивач ОСОБА_1
відповідач: Акціонерне товариство «Українська залізниця»
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Українська залізниця» про зобов`язання вчинити певні дії,
представники позивача - ОСОБА_4., ОСОБА_2.
представник відповідача - Мерженко Т.П.
В С Т А Н О В И В :
У грудні 2022 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до АТ «Українська залізниця» про зобов`язання вчинити певні дії.
Позовні вимоги мотивовані тим, що з 28 липня 2010 року і по теперішній час позивач перебуває у трудових відносинах з АТ «Українська залізниця». 26 грудня 2014 року позивачеві видано ордер на службове жиле приміщення № 170 серії СЖ, жилою площею 18,8 кв.м, яке складається з однієї кімнати у квартирі АДРЕСА_1 . Позивач звернувся до АТ «Українська залізниця», філії «Центр будівельно-монтажних робіт та експлуатації будівель і споруд» із заявою про виключення вказаної квартири із переліку службового житла. Відповідач листом повідомив, що для підготовки філією БМЕС проекту рішення правління про виключення спірної квартири із числа службових ОСОБА_1 необхідно додатково надати інформацію про оціночну вартість об`єкта, що пропонується виключення із числа службового, а також направити весь пакет документів у сканованому вигляді на електрону пошту відповідача. Представником позивача направлено довідку про оціночну вартість об`єкта нерухомості та повідомлено, що повторно документи подати в сканованому вигляді не має можливості з підстав того, що вони були подані в оригіналі та в копіях, які були засвідчені нотаріально. Однак, відповідачем не було розглянуто вказану заяву позивача. Посилаючись на те, що документи, подані позивачем про виключення із переліку службових квартир, квартири, в якій проживає позивач, відповідачем розглянуті не були, внаслідок чого позивач обмежений використати своє право на приватизацію спірної квартири, а тому звернувся із вказаним позовом до суду.
Ухвалою Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 6 січня 2023 року справу передано за підсудністю до Печерського районного суду м. Києва (а.с. 53).
Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 22 лютого 2023 року справу передано за підсудністю до Коростенського міськрайонного суду Житомирської області (а.с. 60-61).
Ухвалою Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 1 травня 2023 року справу повернено до Печерського районного суду м. Києва (а.с. 66).
Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 14 червня 2023 року у справі відкрито провадження за правилами позовного (спрощеного) провадження з викликом сторін на 13 грудня 2023 року (а.с. 75).
Повідомленням суду від 15 червня 2023 року учасників справи повідомлено про розгляд справи за правилами позовного (спрощеного) провадження, яким одночасно роз`яснено їх процесуальні права на подання відповідних заяв по суті справи у встановлені строки (а.с. 76).
Ухвалою суду від 23 червня 2023 року у задоволенні заяви представника позивача ОСОБА_2 про проведення судового засідання в режимі відеоконференції відмовлено (а.с. 85).
25 липня 2023 року від представника відповідача Мерженко Т.П. надійшов відзив на позовну заяву (а.с. 95-101), відповідно до якого чинним законодавством не встановлена участь квартиронаймача у процедурі виключення житла з переліку службових ні у формі звернення до органів місцевого самоврядування, ні у формі звернення до АТ «Укрзалізниця». Крім того, АТ «Українська залізниця» за результатами розгляду звернення позивача щодо виключення житла з переліку службових, не зобов`язана приймати жодного рішення. У той же час, розглянувши звернення позивача в порядку звернень громадян, відповідач повідомив позивача про документи, які потрібно додаткового надати, що позивачем зроблено не було. Зазначила, що станом на сьогодні позивач безоплатно користується наданим відповідачем службовим приміщенням, а тому його право на житло порушено не було. Враховуючи наведене, просила відмовити у задоволенні позову, як безпідставному та необґрунтованому.
Ухвалами суду від 5 вересня 2023 року, 13 жовтня 2023 року та 22 листопада 2023 року дозволено представнику відповідача Мерженко Т.П. брати участю в судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів. (а.с. 115, 137, 175).
19 вересня 2023 року від позивача ОСОБА_1 надішли письмові пояснення (а.с. 121-125), відповідно до яких його заява про виключення квартири з переліку службового житла на даний час не розглянута. Оскільки він проходить військову службу в Збройних Силах України, а його дружина з дитиною проживають в даній квартирі, дане питання є дуже важливим для нього.
3 жовтня 2023 року від представника позивача ОСОБА_2 надійшла заява про стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу (а.с. 141-145).
4 жовтня 2023 року від представника позивача ОСОБА_2 надійшли письмові пояснення, відповідно до яких АТ «Українська залізниця» зловживає та не розглядає заву ОСОБА_1 на предмет виключення квартири з переліку службового житла (а.с. 152-154).
Представники позивача в судовому засідання підтримали позовну заяву, просили її задовольнити.
Представник відповідача в судовому засіданні заперечилп щодо задоволення позову, з підстав наведених у відзиві.
Суд, заслухавши пояснення сторін, з`ясувавши обставини справи та перевіривши їх доказами шляхом дослідження письмових доказів в матеріалах справи, дійшов таких висновків.
Згідно зі ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до ст. 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
За змістом частини першої статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Стаття 47 Конституції України гарантує кожному мати право на житло. Держава створює умови, за яких кожний громадянин матиме змогу побудувати житло, придбати його у власність або взяти в оренду. Громадянам, які потребують соціального захисту, житло надається державою та органами місцевого самоврядування безоплатно або за доступну для них плату відповідно до закону. Ніхто не може бути примусово позбавлений житла інакше як на підставі закону за рішенням суду.
Звертаючись до суду з позовом, позивач вказував, що він зі своєю родиною тривалий час проживають у спірній службовій квартирі, а відмова відповідача виключити цю квартиру зі службового фонду порушує житлові права позивача.
Відповідно до частини першої статті 31 ЖК Української РСР громадяни, які потребують поліпшення житлових умов, мають право на одержання у користування жилого приміщення в будинках державного або громадського житлового фонду в порядку, передбаченому законодавством Союзу РСР, ЖК та іншими актами законодавства Української РСР. Жилі приміщення надаються зазначеним громадянам, які постійно проживають у даному населеному пункті (якщо інше не встановлено законодавством Союзу РСР, Української РСР), як правило, у вигляді окремої квартири на сім`ю.
Частиною першою статті 118 ЖК Української РСР передбачено, що службові жилі приміщення призначаються для заселення громадянами, які у зв`язку з характером їх трудових відносин повинні проживати за місцем роботи або поблизу від нього. Жиле приміщення включається до числа службового рішенням виконавчого комітету районної, міської, районної в місті ради. Під службові жилі приміщення виділяються, як правило, окремі квартири.
Статтею 122 ЖК Української РСР передбачено, що на підставі рішення про надання службового жилого приміщення виконавчий комітет районної, міської, районної в місті Ради народних депутатів видає громадянинові спеціальний ордер, який є єдиною підставою для вселення у надане службове жиле приміщення.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 з 28 липня 2010 року і по теперішній час перебуває у трудових відносинах з АТ «Українська залізниця», що підтверджується записами у трудовій книжці серії НОМЕР_1 (а. с. 13-14).
Рішенням виконавчого органу Коростенської міської ради Житомирської області від 25 грудня 2014 року включено до складу службового житла по відокремленому підрозділу Коростенської дирекції залізничних перевезень, зокрема і квартиру АДРЕСА_1 та затверджено рішення спільних засідань адміністрації і профкому підприємств, організацій та установ про виділення службових жилих приміщень по відокремленому підрозділу Коростенської дирекції залізничних перевезень по працівникам відокремленого підрозділу Коростенської дистанції сигналізації та зв`язку, за яким службову однокімнатну квартиру АДРЕСА_1 , жилою площею 18, 8 кв.м., надано ОСОБА_1 , склад сім`ї дві особи (а.с. 15).
26 грудня 2014 року позивачеві видано ордер № 170 серії СЖ, на зайняття вказаного службового приміщення (а.с. 16).
25 листопада 2021 року позивач звернувся до АТ «Українська залізниця», філії «Центр будівельно-монтажних робіт та експлуатації будівель і споруд» із заявою, в якій просив прийняти рішення про виключення виділеної йому квартири з переліку службового житла та направити до Виконавчого комітету Коростенської міської ради Житомирської області клопотання, яким надати дозвіл виключити вказану квартиру з переліку службового, подавши копії ряду документів (а.с. 20-21).
Листом АТ «Українська залізниця», філія «Центр будівельно-монтажних робіт та експлуатації будівель і споруд» від 16 червня 2022 року повідомлено позивача, що для підготовки філією БМЕС проекту рішення правління про виключення квартири із числа службових, позивачеві необхідно подати інформацію про оціночну вартість об`єкта, що пропонується до виключення з числа службового, а також направити весь пакет документів у сканованому вигляді на електронну пошту відповідача (а.с. 34).
Листом АТ «Українська залізниця» філія «Центр будівельно-монтажних робіт та експлуатації будівель і споруд» від 1 липня 2022 року додатково проінформовано позивача про відсутність інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на всіх членів сім`ї позивача (а.с. 37).
18 липня 2022 року представником позивача ОСОБА_2 направлено до АТ «Українська залізниця» філія «Центр будівельно-монтажних робіт та експлуатації будівель і споруд» довідку про оціночну вартість майна та одночасно повідомлено про неможливість подання пакету документів в сканованому вигляді не має можливості з підстав того, що вони були подані в оригіналі та в копіях, які були засвідчені нотаріально, а також зазначив, що інформаційна довідка з Державного реєстру речових прав на всіх членів сім`ї основного квартиронаймача, які зареєстровані та проживають разом, була додана до заяви від 15.11.2021 року, що визначено в додатках (а.с. 38).
Відповідно до п. 6 Положення про порядок надання службових жилих приміщень і користування ними в Україні, затвердженого постановою Ради Міністрів України від 04.02.1988 року № 37, жиле приміщення виключається з числа службових, якщо відпала потреба в такому його використанні, а також у випадках, коли в установленому порядку воно виключено з числа жилих. Сам по собі факт проживання в службових жилих приміщеннях робітників і службовців, які припинили трудові відносини з підприємством, установою, організацією, а також громадян, яких виключено з членів колгоспу, або тих, які вийшли з колгоспу за власним бажанням, не є підставою для виключення цих приміщень з числа службових.
Виключення жилого приміщення з числа службових провадиться на підставі клопотання підприємства, установи, організації рішенням виконавчого комітету відповідної районної, міської, районної в місті Ради народних депутатів.
Таким чином, жиле приміщення виключається з числа службових рішенням виконавчого комітету відповідної ради.
Отже, чинним законодавством не встановлена участь квартиронаймача у процедурі виключення житла з переліку службових ні в формі звернення до органів місцевого самоврядування, ні в формі звернення до АТ «Укрзалізниця» за відповідним рішенням. Документи, подані позивачем були розглянуті у межах Закону України «Про звернення громадян», а саме було надано відповідь про те, який перелік документів необхідний для того, щоб керівництво відповідного підрозділу розглянуто можливість виключення житла із переліку службових. Крім того, листом №ФБМЕС-01/283 від 16 червня 2022 року позивачу було повідомлено про перелік документів, який необхідний для розгляду можливості виключення житла з переліку службових, однак, станом на 16 червня 2022 року позивач так і не надав документи відповідно до переліку.
Позивач у позові вказує, що не розгляд відповідачем заяви про виключення спірної квартири із числа службового житла порушує його права на одержання житла в постійне користування та обмежує його в праві приватизації даного житла.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду», приватизація - це відчуження квартир (будинків), житлових приміщень у гуртожитках, призначених для проживання сімей та одиноких осіб, кімнат у квартирах та одноквартирних будинках, де мешкають два і більше наймачів, та належних до них господарських споруд і приміщень (підвалів, сараїв і т. ін.) державного житлового фонду на користь громадян України.
Статтею 8 зазначено закону передбачено, що приватизація державного житлового фонду здійснюється уповноваженими на те органами, створеними місцевою державною адміністрацією, та органами місцевого самоврядування, державними підприємствами, організаціями, установами, у повному господарському віданні або оперативному управлінні яких знаходиться державний житловий фонд.
Передача квартир (будинків), житлових приміщень у гуртожитках здійснюється в спільну сумісну або часткову власність за письмовою згодою всіх повнолітніх членів сім`ї, які постійно мешкають у цій квартирі (будинку), житловому приміщенні у гуртожитку, в тому числі тимчасово відсутніх, за якими зберігається право на житло, з обов`язковим визначенням уповноваженого власника квартири (будинку), житлового приміщення у гуртожитку.
Передача квартир (будинків) у власність громадян здійснюється на підставі рішень відповідних органів приватизації, що приймаються не пізніше місяця з дня одержання заяви громадянина.
Однак, Закон України «Про приватизацію державного житлового фонду» не містить положень, які зобов`язували би органи приватизації здійснювати таку приватизацію за відсутності відповідної заяви громадянина та відповідного рішення про приватизацію. Заяви позивача про приватизацію житлового приміщення (з необхідним переліком документів) відповідача не надходило.
Суд звертає увагу, що відповідно до ст. 1 Закону України «Про звернення громадян» громадяни України мають право звернутися до органів державної влади, місцевого самоврядування, об`єднань громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, медіа, посадових осіб відповідно до їх функціональних обов`язків із зауваженнями, скаргами та пропозиціями, що стосуються їх статутної діяльності, заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів та скаргою про їх порушення.
Відповідно до положень ст. 15 Закону України «Про звернення громадян» органи державної влади, місцевого самоврядування та їх посадові особи, керівники та посадові особи підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об`єднань громадян, до повноважень яких належить розгляд заяв (клопотань), зобов`язані об`єктивно і вчасно розглядати їх, перевіряти викладені в них факти, приймати рішення відповідно до чинного законодавства і забезпечувати їх виконання, повідомляти громадян про наслідки розгляду заяв (клопотань).
Відповідь за результатами розгляду заяв (клопотань) в обов`язковому порядку дається тим органом, який отримав ці заяви і до компетенції якого входить вирішення порушених у заявах (клопотаннях) питань, за підписом керівника або особи, яка виконує його обов`язки.
Рішення про відмову в задоволенні вимог, викладених у заяві (клопотанні), доводиться до відома громадянина в письмовій формі з посиланням на Закон і викладенням мотивів відмови, а також із роз`ясненням порядку оскарження прийнятого рішення.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, подана позвиачем заява про прийняття рішення про виключення виділеної йому квартири з переліку службового житла та направлення до Виконавчого комітету Коростенської міської ради клопотання, яким надати дозвіл виключити вказану квартиру з переліку службового, від 25 листопада 2021 року була розглянута у межах Закону України «Про звернення громадян», а саме було надано відповідь про те, який перелік документів необхідний для того, щоб керівництво відповідного підрозділу розглянуло можливість виключення житла із переліку службових.
Відповідно до листа Філії «Центр будівельно-монтажних робіт та експлуатації будівель і споруд» АТ «Українська залізниця» від 16 червня 2022 року вказано про необхідність позивачу додатково подати інформацію про оціночну вартість об`єкта, що пропонується до виключення з числа службового, а також направити весь пакет документів у сканованому вигляді на електронну пошту. Листом Філії «Центр будівельно-монтажних робіт та експлуатації будівель і споруд» АТ «Українська залізниця» від 01 липня 2022 року позивача додатково повідомлено про відсутність інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на всіх членів його сім`ї.
18 липня 2022 року представником позивача ОСОБА_2 до Філії «Центр будівельно-монтажних робіт та експлуатації будівель і споруд» АТ «Українська залізниця» було долучено довідку про оціночну вартість майна та повідомлено про неможливість подання пакету документів в сканованому виді.
Тобто Філією «Центр будівельно-монтажних робіт та експлуатації будівель і споруд» АТ «Українська залізниця» ОСОБА_1. було повідомлено про перелік документів, який необхідний для розгляду можливості виключення житла з переліку службових, однак, позивач так і не надав документи відповідно до переліку.
Фактично метою звернення до суду ОСОБА_1 з даним позовом було отримання рішення про виключення квартири, з переліку службового житла, прийняття якого не належить до компетенції суду.
При цьому, суд звертає увагу на те, що в судовій практиці сформовано позицію щодо поняття дискреційних повноважень, під якими слід розуміти такі повноваження, коли у межах, які визначені законом, адміністративний орган має можливість самостійно (на власний розсуд) вибирати один з кількох варіантів конкретного правомірного рішення.
Суд не може підміняти орган, рішення чи бездіяльність якого оскаржується, давати вказівки, що б свідчили про вирішення питань, які належать до компетенції такого суб`єкта.
Здійснюючи судочинство Європейський суд неодноразово аналізував наявність, межі, спосіб та законність застосування дискреційних повноважень органами, їх посадовими особами. Зокрема, в рішенні Європейського суду з прав людини від 17.12.2004 року у справі «Педерсен і Бодсгор проти Данії» зазначено, що здійснюючи наглядову юрисдикцію, суд, не ставлячи своїм завданням підміняти компетентні органи, перевіряє, чи відповідають рішення таких органів, які їх винесли з використанням свого дискреційного права, положенням Конвенції та Протоколів до неї. Суд є правозастосовчим органом та не може підміняти орган, рішення якого оскаржується, приймати замість нього рішення, яке визнається протиправним, інше рішення, яке б відповідало закону, та давати вказівки, які б свідчили про вирішення питань, які належать до компетенції такого суб`єкта.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог про зобов`язання АТ «Українська залізниця» розглянути заяву ОСОБА_1 на предмет виключення квартири, з переліку службового житла.
Доводи представників позивача про те, що позивачем було надано відповідачу всі витребувані документи, необхідні для розгляду питання про виключення житла з переліку службових приміщень, не підтвердженні матеріалами справи.
З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір компенсується за рахунок держави.
Керуючись Законом України «Про звернення громадян», Законом України «Про приватизацію державного житлового фонду», ст. 31, 118, 122 ЖК Української РСР ст. 1-23, 76-81, 89, 95, 141, 258-259, 263-265, 274-279, 352, 354, 355 ЦПК, суд,
В И Р І Ш И В :
У задоволенні позову ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Українська залізниця» про зобов`язання вчинити певні дії - відмовити.
Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання до Київського апеляційного суду апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач: ОСОБА_1 : АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2
Відповідач: Акціонерне товариство «Українська залізниця»: 03150, м. Київ, вул. Єжи Гедройця, 5, код ЄДОРПОУ 40075815
Суддя О.В. Батрин
Суд | Печерський районний суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 29.01.2024 |
Оприлюднено | 16.02.2024 |
Номер документу | 116987191 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Справи у спорах про недоговірні зобов’язання, з них про спонукання виконати або припинити певні дії |
Цивільне
Печерський районний суд міста Києва
Батрин О. В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні