Постанова

від 30.04.2024 по справі 279/115/23-ц

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 279/115/23

№ апеляційного провадження: 22-ц/824/8720/2024

Головуючий у суді першої інстанції: Батрин О.В.

Доповідач у суді апеляційної інстанції: Крижанівська Г.В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 квітня 2024 року Київський апеляційний суд в складі колегії суддів:

судді-доповідача Крижанівської Г.В.,

суддів Оніщука М.І, Шебуєвої В.А.,

при секретарі Шпирук Ю.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу адвоката Шевчука Олександра Сергійовича, подану в інтересах ОСОБА_1 , на рішення Печерського районного суду м. Києва від 29 січня 2024 року, ухвалене у складі судді Батрин О.В., у справі № 279/115/23 за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Українська залізниця» про зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

У грудні 2022 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Акціонерного товариства «Українська залізниця» про зобов`язання вчинити дії. Зазначив, що з 28 липня 2010 року і по теперішній час перебуває у трудових відносинах з АТ «Українська залізниця». 26 грудня 2014 року йому був виданий ордер №170 серії СЖ, на зайняття службового приміщення жилою площею 18,8 кв.м, яке складається з однієї кімнати у квартирі, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . 25 листопада 2021 року він звернувся до АТ «Українська залізниця», філії «Центр будівельно-монтажних робіт та експлуатації будівель і споруд» із заявою про виключення вказаної квартири із переліку службового житла. Згідно відповіді від 16 червня 2022 року, наданої АТ «Українська залізниця», філії «Центр будівельно-монтажних робіт та експлуатації будівель і споруд» на запит Адвокатського Об`єднання «Лігал Фокс» від 08 червня 2022 року, слідує, що для підготовки філією БМЕС проекту рішення правління про виключення спірної квартири із числа службових йому необхідно додатково подати інформацію про оціночну вартість даної квартири, а також направити весь пакет документів у сканованому вигляді на електрону пошту відповідача. 18 липня 2022 року АО «Лігал Фокс» була надана відповідь на вказаний лист, до якого було долучено довідку про оціночну вартість об`єкта нерухомості - вказаної вище квартири, та повідомлено, що повторно документи подати в сканованому вигляді не має можливості з підстав того, що вони були подані в оригіналі та в копіях, які були засвідчені нотаріально. Разом з тим, відповідачем не було розглянуто вказану заяву, внаслідок чого він обмежений використати своє право на приватизацію спірної квартири. З урахуванням викладеного, ОСОБА_1 просив зобов`язати АТ «Українська залізниця» розглянути його заяву на предмет виключення квартири АДРЕСА_2 , з переліку службового житла.

Рішенням Печерського районного суду м. Києва від 29 січня 2024 року позов ОСОБА_1 залишено без задоволення.

Не погоджуючись із вказаним рішенням суду, адвокат Шевчук О.С., який діє в інтересах ОСОБА_1 , подав апеляційну скаргу. Просив рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким позов задовольнити в повному обсязі. Посилається на те, що судом було порушено норми матеріального та процесуального права, неповно з`ясовано обставини, що мають значення для справи. Зазначає, що на виконання вимог АТ «Українська залізниця» ОСОБА_1 було подано заяву та всі документи, необхідні для прийняття рішення щодо виключення квартири АДРЕСА_2 , з переліку службового житла. При цьому, суд першої інстанції, зазначаючи про те, що ОСОБА_1 не було подано відповідачу всіх документів, необхідних для розгляду питання про виключення житла з переліку службових приміщень, не вказав які саме документи не було подано позивачем. Звертає увагу на те, що від АТ «Українська залізниця» не надійшла відповідь ОСОБА_1 щодо розгляду його заяви після подачі всіх документів, які вимагалися для розгляду, а сама заява ОСОБА_1 на предмет виключення вищевказаної квартири з переліку службового житла, не розглянута. Вказує, що ОСОБА_1 звернувся до суду за захистом своїх прав з підстав бездіяльності відповідача, пов`язаної з неприйняттям рішення, а не варіантів конкретного правомірного рішення.

Адвокат Мерженко Т.П., яка діє в інтересах АТ «Українська залізниця», подала відзив на апеляційну скаргу. Просила апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції залишити без змін. Заперечує проти доводів позивача, вважає їх необґрунтованими, а апеляційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню.

Адвокат Мерженко Т.П., яка діє в інтересах АТ «Українська залізниця»та приймала участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції, проти доводів апеляційної скарги заперечувала, просила апеляційну скаргу залишити без задоволення з огляду на її безпідставність, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.

ОСОБА_1 та його адвокат Шевчук О.С. в судове засідання не з`явилися, про час та місце апеляційного розгляду справи повідомлені належним чином, а тому, колегія суддів відповідно до вимог ч. 2 ст. 372 ЦПК України вважала за можливе слухати справу за їх відсутності.

Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість ухваленого рішення, заслухавши пояснення особи, яка з`явилася в судове засідання, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 з 28 липня 2010 року і по теперішній час перебуває у трудових відносинах з АТ «Українська залізниця» (т.1, а.с. 13-14).

Рішенням виконавчого органу Коростенської міської ради Житомирської області від 25 грудня 2014 року включено до складу службового житла по відокремленому підрозділу Коростенської дирекції залізничних перевезень, зокрема і квартиру АДРЕСА_2 , та затверджено рішення спільних засідань адміністрації і профкому підприємств, організацій та установ про виділення службових жилих приміщень по відокремленому підрозділу Коростенської дирекції залізничних перевезень по працівникам відокремленого підрозділу ремонтно-вагонного депо Коростень, за яким службову однокімнатну квартиру АДРЕСА_2 , жилою площею 18,8 кв.м., надано ОСОБА_1 , склад сім`ї дві особи (т.1, а.с. 15).

26 грудня 2014 року ОСОБА_1 видано ордер №170 серії СЖ, на зайняття вказаного службового приміщення (т.1, а.с. 16).

25 листопада 2021 року ОСОБА_1 звернувся із заявою до філії «Центр будівельно-монтажних робіт та експлуатації будівель і споруд» АТ «Українська залізниця» із заявою, в якій просив прийняти рішення про виключення виділеної йому квартири з переліку службового житла, направити до Виконавчого комітету Коростенської міської ради клопотання, яким надати дозвіл виключити вказану квартиру з переліку службового житла, подавши копії ряду документів (т.1, а.с. 20-21).

Відповідно до листа Філії «Центр будівельно-монтажних робіт та експлуатації будівель і споруд» АТ «Українська залізниця» вих. № ФБМЕС - 01/282 від 16 червня 2022 року, наданого у відповідь на адвокатський запит адвоката Шевчука О.С. №23 від 08 червня 2022 року, зазначено, що ОСОБА_1 необхідно додатково подати інформацію про оціночну вартість об`єкта, що пропонується до виключення з числа службового, а також направити весь пакет документів у сканованому вигляді на електронну пошту (а.с. 32, 34).

Листом Філії «Центр будівельно-монтажних робіт та експлуатації будівель і споруд» АТ «Українська залізниця» № ФБМЕС - 01/320 від 01 липня 2022 року адвоката Шевчука О.С. додатково повідомлено про відсутність інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на всіх членів сім`ї ОСОБА_1 (а.с. 37).

18 липня 2022 року представником ОСОБА_1 до Філії «Центр будівельно-монтажних робіт та експлуатації будівель і споруд» АТ «Українська залізниця» було направлено довідку про оціночну вартість майна та повідомлено про неможливість подання пакету документів в сканованому виді, з тих підстав, що вони були подані в оригіналі та в копіях, які були засвідчені нотаріально, а також зазначив, що інформаційна довідка з Державного реєстру речових прав на всіх членів сім`ї основного квартиронаймача, які зареєстровані та проживають разом, була додана до заяви, що визначено в додатках (а.с. 38).

Звертаючись до суду з позовом, ОСОБА_1 вказував, що він зі своєю родиною тривалий час проживають у спірній службовій квартирі, а відсутність згоди відповідача виключити цю квартиру зі службового фонду порушує його житлові права.

З`ясувавши обставини справи, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд першої інстанції дійшов висновку провідсутність підстав для задоволення позову ОСОБА_1 до АТ «Українська залізниця» про зобов`язання вчинити дії.

Ухвалюючи рішення, суд виходив з того, що документи, подані позивачем були розглянуті у межах Закону України «Про звернення громадян», відповідачем було надано відповідь про те, який перелік документів необхідний для того, щоб керівництво відповідного підрозділу розглянуло можливість виключення житла із переліку службових. Однак, станом на 16 червня 2022 року позивач так і не надав документи відповідно до переліку.

Колегія суддів не вбачає підстав для скасування рішення суду першої інстанції.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 24 Конституції України громадяни мають рівні конституційні права і свободи та є рівними перед законом.

За змістом частини першої статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до ч. 1 ст. 31 ЖК України громадяни, які потребують поліпшення житлових умов, мають право на одержання у користування жилого приміщення в будинках державного або громадського житлового фонду в порядку, передбаченому цим Кодексом та іншими актами законодавства України. Жилі приміщення надаються зазначеним громадянам, які постійно проживають у даному населеному пункті (якщо інше не встановлено законодавством України), як правило, у вигляді окремої квартири на сім`ю.

Частиною першою статті 118 ЖК України передбачено, що службові жилі приміщення призначаються для заселення громадянами, які у зв`язку з характером їх трудових відносин повинні проживати за місцем роботи або поблизу від нього. Жиле приміщення включається до числа службових рішенням виконавчого комітету районної, міської, районної в місті ради. Під службові жилі приміщення виділяються, як правило, окремі квартири.

Відповідно до п.6 Положення про порядок надання службових жилих приміщень і користування ними в Україні, затвердженого постановою Ради Міністрів України від 04.02.1988 року № 37, жиле приміщення виключається з числа службових, якщо відпала потреба в такому його використанні, а також у випадках, коли в установленому порядку воно виключено з числа жилих. Сам по собі факт проживання в службових жилих приміщеннях робітників і службовців, які припинили трудові відносини з підприємством, установою, організацією, а також громадян, яких виключено з членів колгоспу, або тих, які вийшли з колгоспу за власним бажанням, не є підставою для виключення цих приміщень з числа службових.

Виключення жилого приміщення з числа службових провадиться на підставі клопотання підприємства, установи, організації рішенням виконавчого комітету відповідної районної, міської, районної в місті Ради народних депутатів.

Таким чином, жиле приміщення виключається з числа службових рішенням виконавчого комітету відповідної ради.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про звернення громадян» громадяни України мають право звернутися до органів державної влади, місцевого самоврядування, об`єднань громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, медіа, посадових осіб відповідно до їх функціональних обов`язків із зауваженнями, скаргами та пропозиціями, що стосуються їх статутної діяльності, заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів та скаргою про їх порушення.

Відповідно до положень ст. 15 Закону України «Про звернення громадян» органи державної влади, місцевого самоврядування та їх посадові особи, керівники та посадові особи підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об`єднань громадян, до повноважень яких належить розгляд заяв (клопотань), зобов`язані об`єктивно і вчасно розглядати їх, перевіряти викладені в них факти, приймати рішення відповідно до чинного законодавства і забезпечувати їх виконання, повідомляти громадян про наслідки розгляду заяв (клопотань).

Відповідь за результатами розгляду заяв (клопотань) в обов`язковому порядку дається тим органом, який отримав ці заяви і до компетенції якого входить вирішення порушених у заявах (клопотаннях) питань, за підписом керівника або особи, яка виконує його обов`язки.

Рішення про відмову в задоволенні вимог, викладених у заяві (клопотанні), доводиться до відома громадянина в письмовій формі з посиланням на Закон і викладенням мотивів відмови, а також із роз`ясненням порядку оскарження прийнятого рішення.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, подана ОСОБА_1 заява про прийняття рішення про виключення виділеної йому квартири з переліку службового житла та направлення до Виконавчого комітету Коростенської міської ради клопотання, яким надати дозвіл виключити вказану квартиру з переліку службового, від 25 листопада 2021 року була розглянута в межах Закону України «Про звернення громадян», а саме було надано відповідь про те, який перелік документів необхідний для того, щоб керівництво відповідного підрозділу розглянуло можливість виключення житла із переліку службових.

Відповідно до листа Філії «Центр будівельно-монтажних робіт та експлуатації будівель і споруд» АТ «Українська залізниця» від 16 червня 2022 року вказано про необхідність ОСОБА_1 додатково подати інформацію про оціночну вартість об`єкта, що пропонується до виключення з числа службового, а також направити весь пакет документів у сканованому вигляді на електронну пошту. Листом Філії «Центр будівельно-монтажних робіт та експлуатації будівель і споруд» АТ «Українська залізниця» від 01 липня 2022 року ОСОБА_1 додатково повідомлено про відсутність інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на всіх членів його сім`ї.

18 липня 2022 року представником ОСОБА_1 до Філії «Центр будівельно-монтажних робіт та експлуатації будівель і споруд» АТ «Українська залізниця» було направлено довідку про оціночну вартість майна та повідомлено про неможливість подання пакету документів в сканованому виді.

Тобто Філією «Центр будівельно-монтажних робіт та експлуатації будівель і споруд» АТ «Українська залізниця» ОСОБА_1 було повідомлено про перелік документів, який необхідний для розгляду можливості виключення житла з переліку службових, однак, позивач так і не надав документи відповідно до переліку.

Фактично метою звернення до суду ОСОБА_1 з даним позовом було отримання рішення про виключення квартири АДРЕСА_2 , з переліку службового житла, прийняття якого не належить до компетенції суду.

При цьому, колегія суддів звертає увагу на те, що в судовій практиці сформовано позицію щодо поняття дискреційних повноважень, під якими слід розуміти такі повноваження, коли у межах, які визначені законом, адміністративний орган має можливість самостійно (на власний розсуд) вибирати один з кількох варіантів конкретного правомірного рішення.

Суд не може підміняти орган, рішення чи бездіяльність якого оскаржується, давати вказівки, що б свідчили про вирішення питань, які належать до компетенції такого суб`єкта.

Здійснюючи судочинство Європейський суд неодноразово аналізував наявність, межі, спосіб та законність застосування дискреційних повноважень органами, їх посадовими особами. Зокрема, в рішенні Європейського суду з прав людини від 17.12.2004 року у справі «Педерсен і Бодсгор проти Данії» зазначено, що здійснюючи наглядову юрисдикцію, суд, не ставлячи своїм завданням підміняти компетентні органи, перевіряє, чи відповідають рішення таких органів, які їх винесли з використанням свого дискреційного права, положенням Конвенції та Протоколів до неї. Суд є правозастосовчим органом та не може підміняти орган, рішення якого оскаржується, приймати замість нього рішення, яке визнається протиправним, інше рішення, яке б відповідало закону, та давати вказівки, які б свідчили про вирішення питань, які належать до компетенції такого суб`єкта.

Враховуючи викладене, суд першої інстанції дійшов законного і обґрунтованого висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 про зобов`язання АТ «Українська залізниця» розглянути його заяву на предмет виключення квартири АДРЕСА_2 , з переліку службового житла.

Доводи представника ОСОБА_1 про те, що позивачем було надано відповідачу всі витребувані документи, необхідні для розгляду питання про виключення житла з переліку службових приміщень не підтвердженні матеріалами справи.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції повно та всебічно розглянув справу, надав всім доводам заявника належну правову оцінку, оцінив належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності та постановив законне, правильне по суті і справедливе судове рішення.

Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З урахуванням викладеного, апеляційна скарга адвоката Шевчука О.С., подана в інтересах ОСОБА_1 , підлягає залишенню без задоволення, а рішення Печерського районного суду м. Києва від 29 січня 2024 року - залишенню без змін.

Керуючись ст.ст. 268, 367, 374, 375, 381-383 ЦПК України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу адвоката Шевчука Олександра Сергійовича, подану в інтересах ОСОБА_1 , залишити без задоволення.

Рішення Печерського районного суду м. Києва від 29 січня 2024 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Повне судове рішення складено 08 травня 2024 року.

Суддя-доповідач

Судді