Постанова

від 12.02.2024 по справі 484/451/23

МИКОЛАЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

12.02.24

22-ц/812/249/24

Єдиний унікальний номер судової справи 484/451/23

Номер провадження 22-ц/812/249/24

Доповідач апеляційного суду Серебрякова Т.В.

Постанова

Іменем України

12 лютого 2024 року місто Миколаїв

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Миколаївського апеляційного суду в складі:

головуючого Серебрякової Т.В.,

суддів: Коломієць В.В., Локтіонової О.В.,

з секретарем судового засідання Горенко Ю.В.,

за участі: головного державного виконавця Сазонова Д.К.,

представника заявника ОСОБА_1 ,

переглянувши у відкритому судовому засіданні за апеляційною скаргою Південного міжрегіональногоуправління Міністерстваюстиції (м.Одеса) ухвалу, яка постановлена Первомайським міськрайонним судом Миколаївської області 21 грудня 2023 року, під головуванням судді ЛітвіненкоТ.Я., в приміщені цього ж суду, у цивільній справі за скаргою Управління Державної казначейської служби України у Первомайському районі Миколаївської області на постанову головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Миколаївській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеси) Сазонова Дмитра Костянтиновича,

УСТАНОВИЛА:

У січні 2023 року ОСОБА_2 звернувся до суду із позовом до ОСОБА_3 про розірвання шлюбу.

Рішенням Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 17 квітня 2023 року вищевказаний позов ОСОБА_2 задоволено.

Шлюб, зареєстрований 03 серпня 2013 року у Відділі державної реєстрації актів цивільного стану по місту Первомайську реєстраційної служби Первомайського міськрайонного управління юстиції у Миколаївській області, між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , розірвано. Після розірвання шлюбу ОСОБА_3 залишено прізвище ОСОБА_4 .

Стягнуто зі ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 витрати по сплаті судового збору в сумі 546 грн. 80 коп.

Зобов`язано Управління Державної казначейської служби у Первомайському районі Миколаївської області повернути ОСОБА_2 сплачений судовий збір за платіжною інструкцією на переказ готівки №46108748-1 від 20 січня 2023 року, в сумі 536 грн. 80 коп.

У жовтні 2023 року Управління Державної казначейської служби України у Первомайському районі Миколаївської області (далі Управління ДКСУ у Первомайському районі Миколаївської області) звернулось досуду зіскаргою напостанову головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Миколаївській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Сазонова Дмитра Костянтиновича про відкриття виконавчого провадження.

В обґрунтування вимог скарги зазначено, що 04 жовтня 2023 року на адресу Управління ДКСУу Первомайськомурайоні Миколаївськоїобласті надійшла постанова головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Миколаївській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Сазонова Д.К. про відкриття виконавчого провадження №72805632, а також постанова про стягнення виконавчого збору та постанова про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження, винесені головним державним виконавцем.

Ознайомившись із фотокопіями матеріалів виконавчого провадження заявнику стало відомо, що дане виконавче провадження було відкрито на підставі виконавчого листа, виданого 30 серпня 2023 року Первомайським міськрайонним судом Миколаївської області у цивільній справі №484/451/23 про покладення обов`язку на Управління ДКСУу Первомайськомурайоні Миколаївськоїобласті повернути ОСОБА_2 сплачений судовий збір за платіжною інструкцією на переказ готівки №46108748-1 від 20 січня 2023 року в сумі 536 грн. 80 коп.

Разом з тим, на думку заявника, повноваженнями виконувати рішення суду про повернення судового збору з Державного бюджету наділені виключно органи, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, а тому, постанова державного виконавця про відкриття виконавчого провадження від 19вересня 2023 року у виконавчому провадженні №72805632 є неправомірною, оскільки винесена з порушенням вимог чинного законодавства.

Посилаючись на викладені обставини, Управління ДКСУ у Первомайському районі Миколаївської області просило визнати неправомірною та скасувати постанову про відкриття виконавчого провадження від 19вересня2023 року, винесену головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Миколаївській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) Сазоновим Д.К. в межах виконавчого провадження №72805632.

Ухвалою Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 21 грудня 2023 року скаргу Управління ДКСУ у Первомайському районі Миколаївської області задоволено.

Визнано дії головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Миколаївській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Сазонова Д.К. неправомірними.

Зобов`язано головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Миколаївській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Сазонова Д.К. усунути порушення,шляхом скасуванняпостанови про відкриття виконавчого провадження від 19 вересня 2023 року за виконавчим провадженням №72805632.

Не погодившись із судовим рішенням, Південне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м. Одеса) подало апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення міськрайонним судом норм матеріального та процесуального права, просило ухвалу міськрайонного суду скасувати.

Апеляційна скарга мотивована тим, що при ухвалені судового рішення, міськрайонним судом не враховано, що Закон України «Про виконавче провадження» розділяє рішення майнового і немайнового характеру, та порядок їх виконання. В даному випадку, на примусовому виконанні у головного державного виконавця перебував виконавчий лист немайнового характеру, а не судове рішення про стягнення коштів, що виконується відповідно до ч.2ст.6Закону України «Про виконавче провадження». За вказаних обставин, оскаржувана постанова була винесена головним державним виконавцем законно та з дотриманням діючого законодавства.

Перевіривши законність та обґрунтованість судового рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про часткове задоволення апеляційної скарги, з огляду на таке.

Критерії оцінки правомірності оскаржуваного судового рішення визначені в ст.263 ЦПК України.

Так, відповідно до ч.ч.1,2,5 ст.263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Судове рішення суду першої інстанції таким вимогам не відповідає.

Так, забезпечення кожному права на справедливий суд та реалізація права особи на судовий захист мають здійснюватися з урахуванням норм Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а також практики Європейського суду з прав людини, які відповідно до ст.17 Закону України «Провиконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23лютого 2006 року за №3477-IV застосовуються судами при розгляді справ як джерело права.

За змістом п.1 ст.6, ст.13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція), ратифікованої Законом України від 17 липня 1997 року №475/97-ВР, кожен має право на розгляд його справи упродовж розумного строку судом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України.

Суд зобов`язаний поважати честь і гідність усіх учасників цивільного процесу і здійснювати правосуддя на засадах їх рівності перед законом і судом.

Відповідно до ст.ст.1,3 ЦК України, ст.ст.2,4-5,12-13,19 ЦПК України, завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави, що виникають з цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин, а також справ, розгляд яких, в порядку цивільного судочинства, прямо передбачено законом.

При цьому,в порядкуцивільного судочинства,виходячи ізйого загальнихзасад пронеприпустимість свавільноговтручання усферу особистогожиття людини;судовий захистцивільного правата інтересу;справедливість,добросовісність тарозумність,перш завсе регулюютьсяособисті немайнові та майнові відносини (цивільні відносини), засновані на юридичній рівності, вільному волевиявленні, майновій самостійності їх учасників.

Кожна особа, а у випадках, встановлених законом, органи та особи, яким законом надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб, або державні чи суспільні інтереси, мають право в порядку, встановленому Цивільним процесуальним кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів; або прав, свобод та інтересів інших осіб, інтереси яких вони захищають, державних чи суспільних інтересів.

Частина 1 ст.15 ЦК України закріплює право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до ст.1291 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов`язковими до виконання.

У п.9 ч.3 ст.129 Конституції України до основних засад судочинства віднесено обов`язковість рішень суду.

Судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами (ч.1 ст.18 ЦПК України).

Отже, виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Одним із засобів юридичного захисту сторін виконавчого провадження при проведенні виконавчих дій є судовий контроль за виконанням судових рішень у цивільних справах, який передбачає, зокрема, можливість здійснення певних процесуальних дій у виконавчому провадженні лише з дозволу суду, а також обов`язок суду розглянути скарги на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця та інших посадових осіб державної виконавчої служби й позови, що виникають із відносин щодо примусового виконання судових рішень.

При цьому, судовий контроль за виконанням судових рішень, зокрема, право сторони виконавчого провадження на звернення до суду зі скаргою на рішення, дію чи бездіяльністю державного виконавця регламентовано розділом VІІ ЦПК України та Законом України «Про виконавче провадження».

Згідно ст.1Закону України«Про виконавчепровадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

За правилами ч.2 ст.6Закону України«Про виконавчепровадження» рішення про стягнення коштів з державних органів, державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ, рішення про стягнення коштів за час роботи стягувача на посаді помічника-консультанта народного депутата України, у тому числі при звільненні з такої посади, виконуються органами, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів.

Статтею 43Бюджетного кодексуУкраїни визначено, що при виконанні державного бюджету і місцевих бюджетів застосовується казначейське обслуговування бюджетних коштів. Казначейство України забезпечує казначейське обслуговування бюджетних коштів на основі ведення єдиного казначейського рахунку, відкритого у Національному банку України.

Центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сферах казначейського обслуговування бюджетних коштів, бухгалтерського обліку виконання бюджетів, є Державна казначейська служба України(Казначейство).

Відповідності до п.3 Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затвердженогопостановою Кабінету Міністрів України від 03 серпня 2011 року №845, рішення про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників виконуються на підставі виконавчих документів виключно органами Казначейства у порядку черговості надходження таких документів (про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів - з попереднім інформуванням Мінфіну, про стягнення коштів боржників - у межах відповідних бюджетних призначень, наданих бюджетних асигнувань (залишків коштів на рахунках підприємств, установ, організацій).

Виконанню органами Казначейства підлягають виконавчі документи, боржниками по яких виступають боржники - державні органи, розпорядники бюджетних коштів (бюджетні установи), а також одержувачі бюджетних коштів в частині здійснення передбачених бюджетною програмою заходів, на які їх уповноважено,які мають відкриті рахунки в органах Казначейства, крім рахунків із спеціальним режимом використання.

Пунктом 24 вказаного Порядку передбачено, що стягувачі, на користь яких прийняті рішення про стягнення коштів з рахунків боржника, подають до органу Державної казначейської служби України, в якому обслуговується боржник, документи, зазначені у пункті 6 цього Порядку.

Наказом Міністерства фінансів України від 03 вересня 2013 року №787 затверджено Порядок повернення (перерахування) коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів.

Пунктом 5 Розділу І Порядку повернення (перерахування) коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів передбачено, що повернення (перерахування) помилково або надміру зарахованих до бюджету або повернення на єдиний рахунок (у разі його використання) податків, зборів, пені, платежів та інших доходів бюджетів, або перерахування між видами доходів і бюджетів коштів, помилково та/або надміру зарахованих до відповідних бюджетів через єдиний рахунок, здійснюється за поданням (висновком, повідомленням) органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, а при поверненні судового збору (крім помилково зарахованого) - за судовим рішенням, яке набрало законної сили.

У разі повернення судового збору (крім помилково зарахованого) до головних управлінь Казначейства, Казначейства (у разі сплати судового збору в іноземній валюті) подається копія судового рішення, засвідчена належним чином.

Копія судового рішення, засвідчена належним чином, подається платником до відповідного головного управління Казначейства, Казначейства разом з його заявою про повернення коштів з бюджету та оригіналом або копією платіжної інструкції, яка підтверджує перерахування коштів до бюджету.

Відповідно до п.9 ч.4 ст.4Закону України«Про виконавчепровадження» виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання протягом трьох робочих днів з дня його пред`явлення, якщо виконавчий документ не підлягає виконанню органами державної виконавчої служби, приватним виконавцем.

Згідно ч.1 ст.74 Закону України «Про виконавче провадження», рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.

Аналогічні положення закріплені у ст.447 ЦПК України, за якою сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

З матеріалів справи убачається, що рішенням Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 17 квітня 2023 року позов ОСОБА_2 задоволено. Шлюб, зареєстрований 03 серпня 2013 року у Відділі державної реєстрації актів цивільного стану по місту Первомайську реєстраційної служби Первомайського міськрайонного управління юстиції у Миколаївській області, між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , розірвано. Після розірвання шлюбу ОСОБА_3 залишено прізвище ОСОБА_4 .

Стягнуто зі ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 витрати по сплаті судового збору в сумі 546 грн. 80 коп.

Зобов`язано Управління Державної казначейської служби у Первомайському районі Миколаївської області повернути ОСОБА_2 сплачений судовий збір за платіжною інструкцією на переказ готівки №46108748-1 від 20 січня 2023 року, в сумі 536 грн. 80 коп. (а.с.26).

30 серпня 2023 року Первомайським міськрайонним судом Миколаївської області видано виконавчий лист з виконання вищевказаного судового рішення в частині покладення обов`язку на Управління ДКСУу Первомайськомурайоні Миколаївськоїобласті повернути ОСОБА_2 сплачений судовий збір за платіжною інструкцією на переказ готівки №46108748-1 від 20 січня 2023 року в сумі 536 грн. 80 коп. (а.с.37-38).

13 вересня 2023 року ОСОБА_2 звернувся до відділу примусового виконання Управління забезпечення примусового виконання рішень у Миколаївській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) із заявою про прийняття до виконання вищевказаного виконавчого листа до відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Миколаївській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) (а.с.40).

19 вересня 2023 року головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Миколаївській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Сазоновим Д.К. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №72805632 (а.с.36).

Заявник звертаючись зі скаргою на вказану постанову вважав, що виконання виконавчого листа щодо повернення коштів належить до компетенції органів Державної казначейської служби України, тому вищевказана постанова головного державного виконавця є незаконною та підлягає скасуванню.

Викладені обставини справи та системний аналіз вищенаведених положень Закону України «Про виконавче провадження» та Порядку повернення (перерахування) коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, дозволяє стверджувати, що виконавчий лист, який в подальшому був спрямований на примусове виконання до виконавчої служби, був виданий з порушенням вищевказаного законодавства, а тому колегія суддів вважає, що у головного державного виконавця не було правових підстав для відкриття виконавчого провадження за таким виконавчим листом, враховуючи, що виконання судове рішення в частині повернення судового збору з Державного бюджету наділені виключно органи, що здійснюють казначейське обслуговування, про що вірно констатував і суд першої інстанції.

Водночас, на думку колегії суддів, суд першої інстанції вирішуючи справу вийшов за межі вимог скарги, та ухвалив судове рішення без дотримання положень Закону України «Про виконавче провадження».

Так, ухвалюючи судове рішення, міськрайонний суд визнав дії головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Миколаївській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Сазонова Д.К. неправомірними та зобов`язав головного державного виконавця вчинити дії щодо усунення перешкод шляхом скасування постанови про відкриття виконавчого провадження. Водночас, з такими вимогами заявник до міськрайонного суду не звертався. До того ж, покладення на головного державного виконавця обов`язку скасувати постанову є помилковим, оскільки така процесуальна дія головного державного виконавця щодо винесення постанови про скасування постанови про відкриття виконавчого провадженнянеможлива, виходячи з того, що до повноважень державного виконавця не входить скасування винесеного ним же процесуального документу відповідно до Закону України «Про виконавче провадження».

Отже, фактично міськрайонний суд вийшов за межі вимог скарги Управління Державної казначейської служби України у Первомайському районі Миколаївської області, чим порушено норми процесуального права, тому в цій частині оскаржувана ухвала суду підлягає зміні, з викладенням резолютивної частини в новій редакції, шляхом визнання постанови головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Миколаївській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) від 19вересня2023 року про відкриття виконавчого провадження №72805632 неправомірною та скасування її.

При цьому, наведені в апеляційній скарзі доводи, на думку колегії суддів, не дають підстав для висновків щодо законності винесеної головним державним виконавцем постанови про відкриття виконавчого провадження від 19вересня2023 року.

За таких обставин, колегія суддів суд приходить до висновку, що апеляційна скарга Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) підлягає частковому задоволенню.

Керуючись ст.ст.367,374,376,381,382 ЦПК України, колегія суддів

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргуПівденного міжрегіональногоуправління Міністерстваюстиції (м.Одеса) задовольнити частково.

Ухвалу Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 21грудня2023 року змінити, виклавши резолютивну частину в наступній редакції.

Скаргу Управління Державної казначейської служби України у Первомайському районі Миколаївської області на постанову головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Миколаївській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеси) Сазонова Дмитра Костянтиновича задовольнити.

Визнати постанову головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Миколаївській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) від 19 вересня 2023 року про відкриття виконавчого провадження №72805632 неправомірною та скасувати її.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення у випадках та з підстав, передбачених ст.389 ЦПК України.

Головуючий Т.В. Серебрякова

Судді: В.В. Коломієць

О.В. Локтіонова

Повний текст судового рішення

складено 15 лютого 2024 року