Ухвала

від 14.02.2024 по справі 907/766/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД Закарпатської області

Адреса: вул. Коцюбинського, 2а, м. Ужгород, 88000

e-mail: inbox@zk.arbitr.gov.ua

вебадреса: http://zk.arbitr.gov.ua

УХвала

"14" лютого 2024 р. м. Ужгород Справа №907/766/23

Колегія суддів Господарського суду Закарпатської області у складі:

Головуючого судді Пригари Л.І., суддів Андрейчука Л.В., Лучка Р.М.,

розглянувши заяву Фізичної особи підприємця ОСОБА_1 , с. Теребля Тячівського району Закарпатської області б/н від 24.01.2024 про забезпечення позову у справі №907/766/23

За позовом Фізичної особи підприємця ОСОБА_1 , с. Теребля Тячівського району Закарпатської області

до відповідача 1 Відділу управління майном району Тячівської районної ради, м. Тячів Закарпатської області

до відповідача 2 ОСОБА_2 , директора ТОВ Вітар-Л, с. Теребля Тячівського району Закарпатської області

про визнання права власності на свердловину №12, побудовану над нею надкаптажну споруду, будівлю Лазня, земельну ділянку, на якій знаходиться свердловина №12 та будівля Лазня, які знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 ;

- витребування майна (свердловини №12, побудованої над нею надкаптажної споруди, будівлі Лазня та земельної ділянки, на якій знаходиться зазначене майно) з володіння останнього набувача шляхом відновлення становища, що існувало до порушення права власності позивача, та всього комплексу правомочностей власника;

- зобов`язання відповідача (набувача) ОСОБА_2 усунути перешкоди у здійсненні позивачем права користування та розпорядження майном, а саме, свердловиною №12, побудованою над нею надкаптажною спорудою, будівлею Лазня та земельною ділянкою, на якій знаходиться свердловина №12 та будівля Лазня;

- визнання недійсними укладених договорів про погашення кредиторських вимог та акту передачі майна у справі №5008/988/2011 між ініціюючим кредитором Відділом управління майном району Тячівської районної ради та громадянкою ОСОБА_2 ;

- визнання недійсною виготовленої документації на споруду бюветного комплексу (насосна станція) та реєстрації бюветного комплексу свердловини №12 (запис про право власності: 37816948; дата реєстрації: 31.07.2020) за адресою: АДРЕСА_1 ;

- визнання недійсним рішення виконкому Тереблянської сільської ради №5 від 22.10.2000, запису в реєстровій книзі №2 Бюро технічної інвентаризації та виданого свідоцтва на право власності про розподіл адміністративно-побутової споруди;

- визнання недійсною реєстрації за ОСОБА_2 1/3 частини будівлі ІНФОРМАЦІЯ_1 за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1779066621244; запис про право власності: 30559202; дата реєстрації 01.03.2019);

- визнання недійсною реєстрації за ОСОБА_2 1/3 частини будівлі ІНФОРМАЦІЯ_1 за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1779066621244; запис про право власності: 30559202; дата реєстрації 01.03.2019);

- визнання недійсною присвоєної адреси оздоровчо-відпочивальному комплексу ВІТАР Л (Закарпатська область, Тячівський район, с. Теребля, вул. Лікувальна, 1);

- визнання недійсною виготовленої технічної документації із землеустрою на земельну ділянку з кадастровим номером 2124487000:03:005:0309 та реєстрації земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 ;

- зобов`язання відповідача (набувача) ОСОБА_2 для забезпечення доступу позивача до свердловини №12, будівлі Лазня та земельної ділянки зняти поставлену огорожу між суміжними землекористувачами ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , знести (розібрати) бруківку, бардюри та висаджені туї на дорозі загального значення;

- зобов`язання Держгеокадастру у Закарпатській області виконати постанову Кабінету Міністрів України №413 від 08.04.1996 шляхом внесення відомостей до Державного кадастру щодо свердловини №12, яка зареєстрована в Державному кадастрі артезіанських свердловин, за ОСОБА_1 (системний номер: 100877 від 13.11.2020) та земельної ділянки, на якій розташована дана свердловина, зазначивши Державний акт на землю IV ЗК №032816 від 23.10.1997, виданий ОСОБА_1 ,

шляхом накладення заборони (продажу, передачі, дарування або інших дій, які можуть призвести до відчуження майна та зміни останнього набувача) на відчуження майна, а саме, свердловини №12, надкаптажної споруди, будівлі ОСОБА_3 та земельної ділянки,

ВСТАНОВИЛА:

У провадженні Господарського суду Закарпатської області (колегія суддів у складі: головуючого судді Пригари Л.І., суддів Андрейчука Л.В., Лучка Р.М.) перебуває справа №907/766/23 за позовом Фізичної особи підприємця ОСОБА_1 , с. Теребля Тячівського району Закарпатської області до відповідача 1 Відділу управління майном району Тячівської районної ради, м. Тячів Закарпатської області, до відповідача 2 ОСОБА_2 , директор ТОВ Вітар-Л, с. Теребля Тячівського району Закарпатської області про визнання права власності на свердловину №12, побудовану над нею надкаптажну споруду, будівлю Лазня, земельну ділянку, на якій знаходиться свердловина №12 та будівля Лазня, які знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 ; витребування майна (свердловини №12, побудованої над нею надкаптажної споруди, будівлі Лазня та земельної ділянки, на якій знаходиться зазначене майно) з володіння останнього набувача шляхом відновлення становища, що існувало до порушення права власності позивача, та всього комплексу правомочностей власника; зобов`язання відповідача (набувача) ОСОБА_2 усунути перешкоди у здійсненні позивачем права користування та розпорядження майном, а саме, свердловиною №12, побудованою над нею надкаптажною спорудою, будівлею Лазня та земельною ділянкою, на якій знаходиться свердловина №12 та будівля Лазня; визнання недійсними укладених договорів про погашення кредиторських вимог та акту передачі майна у справі №5008/988/2011 між ініціюючим кредитором Відділом управління майном району Тячівської районної ради та громадянкою ОСОБА_2 ; визнання недійсною виготовленої документації на споруду бюветного комплексу (насосна станція) та реєстрації бюветного комплексу свердловини №12 (запис про право власності: 37816948; дата реєстрації: 31.07.2020) за адресою: АДРЕСА_1 ; визнання недійсним рішення виконкому Тереблянської сільської ради №5 від 22.10.2000, запису в реєстровій книзі №2 Бюро технічної інвентаризації та виданого свідоцтва на право власності про розподіл адміністративно-побутової споруди; визнання недійсною реєстрації за ОСОБА_2 1/3 частини будівлі ІНФОРМАЦІЯ_1 за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1779066621244; запис про право власності: 30559202; дата реєстрації 01.03.2019); визнання недійсною реєстрації за ОСОБА_2 1/3 частини будівлі ІНФОРМАЦІЯ_1 за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1779066621244; запис про право власності: 30559202; дата реєстрації 01.03.2019); визнання недійсною присвоєної адреси оздоровчо-відпочивальному комплексу ВІТАР Л (Закарпатська область, Тячівський район, с. Теребля, вул. Лікувальна, 1); визнання недійсною виготовленої технічної документації із землеустрою на земельну ділянку з кадастровим номером 2124487000:03:005:0309 та реєстрації земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 ; зобов`язання відповідача (набувача) ОСОБА_2 для забезпечення доступу позивача до свердловини №12, будівлі Лазня та земельної ділянки зняти поставлену огорожу між суміжними землекористувачами ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , знести (розібрати) бруківку, бардюри та висаджені туї на дорозі загального значення; зобов`язання Держгеокадастру у Закарпатській області виконати постанову Кабінету Міністрів України №413 від 08.04.1996 шляхом внесення відомостей до Державного кадастру щодо свердловини №12, яка зареєстрована в Державному кадастрі артезіанських свердловин, за ОСОБА_1 (системний номер: 100877 від 13.11.2020) та земельної ділянки, на якій розташована дана свердловина, зазначивши Державний акт на землю IV ЗК №032816 від 23.10.1997, виданий ОСОБА_1 .

Поданою через канцелярію суду заявою б/н від 24.01.2024 позивач просить суд вжити заходи забезпечення позову в даній справі шляхом накладення заборони (продажу, передачі, дарування або інших дій, які можуть призвести до відчуження майна та зміни останнього набувача) на відчуження майна, а саме, свердловини №12, надкаптажної споруди, будівлі ОСОБА_3 та земельної ділянки, обґрунтовуючи вказану необхідність наявністю всіх підстав стверджувати про наміри відповідача щодо продажу, передачі чи відчуження в будь-який спосіб спірних об`єктів нерухомості.

Водночас керуючись ч. 1 ст. 8 Закону України Про судовий збір, позивач просить звільнити її від сплати судового збору та зазначає, що всі необхідні документи у підтвердження скрутного матеріального становища ФОП ОСОБА_1 наявні в матеріалах даної справи.

Оцінюючи заяву Фізичної особи підприємця ОСОБА_1 , с. Теребля Тячівського району Закарпатської області про забезпечення позову у справі №907/766/23, суд зазначає наступне.

За змістом статті 136 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 137 ГПК України, позов забезпечується: - накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; - забороною відповідачу вчиняти певні дії; - забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов`язання; - зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку; - зупиненням продажу майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно, або про виключення його з опису і про зняття з нього арешту; - зупиненням митного оформлення товарів чи предметів, що містять об`єкти інтелектуальної власності; - арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; - іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Заява про забезпечення позову подається в письмовій формі, підписується заявником і повинна містити: 1) найменування суду, до якого подається заява; 2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) заявника, його місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта (для фізичних осіб - громадян України), номери засобів зв`язку, адресу електронної пошти (за наявності), відомості про наявність або відсутність електронного кабінету; 3) предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову; 4) захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності; 5) ціну позову, про забезпечення якого просить заявник; 6) пропозиції заявника щодо зустрічного забезпечення; 7) інші відомості, потрібні для забезпечення позову (ч. 1 ст. 139 ГПК України).

Згідно із ч. 5 ст. 139 ГПК України, до заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

Відповідно до частини 2 статті 123 ГПК України, розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначені Законом України Про судовий збір, підп. 3 п. 2 ч. 2 ст. 4 якого передбачено, що за подання до господарського суду, зокрема, заяви про вжиття запобіжних заходів та забезпечення позову підлягає сплаті судовий збір, еквівалентний 0,5 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до статті 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2024 рік", станом на 01.01.2024 прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розрахунку на місяць становить 3028 грн.

Таким чином, за подання до господарського суду заяви про забезпечення позову в даній справі позивачу слід було сплатити судовий збір у сумі 1514 грн.

Проте, останньою до заяви про забезпечення позову не долучено доказів сплати судового збору у встановлених законом порядку і розмірі.

Необхідність сплати судового збору є певним обмеженням при зверненні до суду, однак таке обмеження є загальним для всіх суб`єктів, узгоджується зі статті 129 Конституції України, якою як одну із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Що ж стосується клопотання позивача про звільнення її від сплати судового збору в порядку ч. 1 ст. 8 Закону України Про судовий збір, слід зауважити наступне.

Пунктами 8, 9 частини 1 статті 5 Закону України Про судовий збір визначено, що від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються особи з інвалідністю внаслідок Другої світової війни та сім`ї воїнів (партизанів), які загинули чи пропали безвісти, і прирівняні до них у встановленому порядку особи; особи з інвалідністю I та II груп, законні представники дітей з інвалідністю і недієздатних осіб з інвалідністю.

За змістом частини 1 статті 8 Закону України "Про судовий збір", враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, а також зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті (ч. 2 ст. 8 Закону України Про судовий збір).

З аналізу положень ст. 8 Закону України Про судовий збір випливає, що законодавець, застосувавши конструкцію суд, враховуючи майновий стан сторони, може…, тим самим визначив, що питання звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення сплати судового збору осіб, є правом, а не обов`язком суду навіть за наявності однієї з умов для такого звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення.

Що ж до самих умов, визначених у статті 8 вказаного Закону, то вони диференційовані за суб`єктним та предметним застосуванням.

Так, умови, визначені у пунктах 1 та 2 частини першої статті 8 вказаного Закону, можуть застосовуватися лише до позивачів - фізичних осіб, котрі перебувають у такому фінансовому стані, що розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру їх річного доходу, та до позивачів, що мають певний соціальний статус.

Щодо третьої умови, визначеної у пункті 3 частини першої статті 8 вказаного Закону, то законодавець, застосувавши слово або, не визначив можливість її застосування за суб`єктом застосування, в той же час визначив коло предметів спору, коли така умова може застосовуватись, - лише у разі, коли предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Слід зазначити, що встановлений статтею 8 Закону України Про судовий збір перелік умов для звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення, є вичерпним.

При цьому, приписи пункту 1 частини 1 статті 8 Закону України Про судовий збір (на які фактично посилається заявниця) поширюються на окремі категорії позивачів, які є фізичними особами і не розповсюджується на фізичних осіб-підприємців, якою є ФОП ОСОБА_1 - позивач у господарській справі.

Як вбачається із наявної в матеріалах справи довідки відділу обслуговування громадян №7 управління обслуговування громадян Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області №2756459701772718 від 22.03.2023, позивач ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні ПФУ в Закарпатській області та отримує пенсію по інвалідності ІІІ групи (загальне захворювання), із огляду на що на останню не поширюються пільги, встановлені п. 8 та 9 ч. 1 ст. 5 Закону України Про судовий збір.

Водночас у даному випадку відсутні також і підстави для звільнення ФОП ОСОБА_1 від сплати судового збору за подання заяви про забезпечення позову відповідно до ч. 1 ст. 8 Закону України "Про судовий збір", оскільки позивачем у справі є фізична особа-підприємець, а предметом спору не є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Близька за змістом правова позиція щодо застосування положень пункту 1 частини першої статті 8 Закону України Про судовий збір викладена в постанові Верховного Суду від 25.03.2021 у справі №912/3514/20 та в ухвалах Верховного Суду від 21.05.2018 у справі №923/992/16, від 26.04.2019 у справі №911/777/18, від 24.01.2020 у справі №915/923/15, від 11.06.2021 у справі №906/979/20, від 21.12.2021 у справі №913/104/21, від 17.05.2022 у справі №924/814/21, від 17.11.2022 у справі №917/1372/20, від 19.01.2024 у справі №910/6947/22.

Відтак, у задоволенні клопотання ФОП ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору за подання заяви про забезпечення позову в даній справі належить відмовити.

Водночас суд звертає увагу, що обраний позивачем захід забезпечення позову не містить конкретної вказівки на особу (осіб), яку (яких) він стосується, зокрема, ФОП ОСОБА_1 не зазначено, кому саме слід встановити заборону на відчуження майна, а саме, свердловини №12, надкаптажної споруди, будівлі Лазня та земельної ділянки.

Відповідно до абзацу 1 частини 7 статті 140 Господарського процесуального кодексу України, суд, встановивши, що заяву про забезпечення позову подано без додержання вимог статті 139 цього Кодексу, повертає її заявнику, про що постановляє ухвалу.

За наведених обставин, беручи до уваги те, що заява Фізичної особи підприємця ОСОБА_1 , с. Теребля Тячівського району Закарпатської області б/н від 24.01.2024 про забезпечення позову у справі №907/766/23 не відповідає вимогам ч. 5 ст. 139 ГПК України, а саме, не містить доказів сплати судового збору за її подання до суду, така підлягає поверненню позивачу на підставі абз. 1 ч. 7 ст. 140 ГПК України.

Керуючись ст. 139, 140, 234 Господарського процесуального кодексу України

суд ПОСТАНОВИВ:

1. Заяву Фізичної особи підприємця ОСОБА_1 , с. Теребля Тячівського району Закарпатської області б/н від 24.01.2024 про забезпечення позову у справі №907/766/23 на 4 аркушах із додатками на 3 аркушах повернути заявнику.

2. На підставі ст. 235 Господарського процесуального кодексу України ухвала господарського суду, постановлена поза межами судового засідання, набирає законної сили з моменту її підписання суддею. Апеляційна скарга на ухвалу суду згідно ст. 256 Господарського процесуального кодексу України подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі розгляду справи (вирішення питання) без участі учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (ухвали). Ухвала може бути оскаржена до Західного апеляційного господарського суду.

3. Копію ухвали надіслати учасникам спору.

4. Вебадреса сторінки на офіційному вебпорталі судової влади України в Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по даній справі, http://court.gov.ua/fair/sud5008/ або http://www.reyestr.court.gov.ua.

Ухвалу складено та підписано 14.02.2024

Головуючий суддя Пригара Л.І.

Суддя Андрейчук Л.В.

Суддя Лучко Р.М.