Ухвала

від 15.02.2024 по справі 465/11748/13-ц

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 лютого 2024 року

м. Київ

справа № 465/11748/13-ц

провадження № 61-1477ск24

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Гулейкова І. Ю. (суддя-доповідач), Лідовця Р. А., Луспеника Д. Д.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Західуніверсал плюс»,

розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 , в особі представника Фостяка Олега Ярославовича , на ухвалу Львівського апеляційного суду від 18 вересня 2018 року у складі судді Павлишина О. Ф. та постанову Львівського апеляційного суду від 09 листопада 2023 року у складі колегії суддів: Шандри М. М., Левика Я. А., Копняк С. М.,

ВСТАНОВИВ:

У грудні 2013 року ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Західуніверсал плюс» (далі - ТОВ «Західуніверсал плюс») про стягнення заборгованості за договором позики, у якому просила стягнути з ТОВ «Західуніверсал плюс» 214 795,00 грн заборгованості за договором позики.

Ухвалою Франківського районного суду м. Львова від 16 квітня 2014 року визнано мирову угоду, укладену між ОСОБА_1 та ТОВ «Західуніверсал плюс», згідно з умовами якої відповідач визнав свій борг перед позивачем у сумі 26 873,00 дол. США (25 000,00 дол. США основного боргу і 1 873,00 дол. США процентів), що на час пред`явлення до нього позову еквівалентно 214 795,00 грн. У зв`язку з неможливістю сплати відповідачем позивачу 214 795,00 грн боргу за договором позики від 11 квітня 2013 року, відповідач у рахунок погашення такого боргу передає, а позивач приймає у власність належні відповідачу нежитлові будівлі магазинів, за адресою: АДРЕСА_1 , позначені в технічному паспорті літ. «Б-1» площею 68,2 кв. м; за адресою: АДРЕСА_2 , позначені у технічному паспорті літ. «В-1» площею 192,5 кв. м; за адресою: АДРЕСА_3 , площею 196,3 кв. м. 3. У зв`язку з укладенням мирової угоди, визнано право власності за ОСОБА_1 на вказані вище нежитло. Понесені позивачем судові витрати відповідачем не відшкодовуються. Інших претензій за договором позики від 11 квітня 2013 року сторони одна до одної не мають. Провадження у цивільній справі закрито.

Ухвалу оскаржила Львівська міська рада, подавши апеляційну скаргу.

Ухвалою Львівського апеляційного суду від 18 вересня 2018 року поновлено Львівській міській раді строк на апеляційне оскарження ухвали Франківського районного суду м. Львова від 16 квітня 2014 року та відкрито апеляційне провадження у справі.

Ухвалою Львівського апеляційного суду від 18 лютого 2019 року клопотання ТОВ «Західуніверсал плюс» задоволено. Апеляційне провадження за апеляційною скаргою Львівської міської ради на ухвалу Франківського районного суду м. Львова від 16 квітня 2014 року закрито.

Постановою Верховного Суду від 04 березня 2020 року касаційну скаргу Львівської міської ради задоволено. Ухвалу Львівського апеляційного суду від 18 лютого 2019 року скасовано, справу передано для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.

Постановою Львівського апеляційного суду від 09 листопада 2023 року апеляційну скаргу Львівської міської ради задоволено. Ухвалу Франківського районного суду м. Львова від 16 квітня 2014 року скасовано, справу направлено для продовження розгляду до суду першої інстанції.

У січні 2024 року ОСОБА_1 , в особі представника Фостяка О. Я. , через систему «Електронний суд» звернулася до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення норм процесуального права, просить скасувати ухвалу Львівського апеляційного суду від 18 вересня 2018 року та постанову Львівського апеляційного суду від 09 листопада 2023 року та направити справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції зі стадії відкриття апеляційного провадження.

Вивчивши касаційну скаргу та додані до неї матеріали, Верховний Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження, з урахуванням наступного.

Щодо оскарження ухвали Львівського апеляційного суду від 18 вересня 2018 року про відкриття апеляційного провадження у справі

Пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України як і пункт 9 частини третьої статті 2 ЦПК України передбачають, що однією з основних засад судочинства є забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у випадках, встановлених законом.

Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до вимог пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Пунктом 3 частини першої статті 389 ЦПК України визначено, що учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити у касаційному порядку: ухвали суду апеляційної інстанції про відмову у відкритті або закриття апеляційного провадження, про повернення апеляційної скарги, про зупинення провадження, щодо забезпечення позову, заміни заходу забезпечення позову, щодо зустрічного забезпечення, про відмову ухвалити додаткове рішення, про роз`яснення рішення чи відмову у роз`ясненні рішення, про внесення або відмову у внесенні виправлень у рішення, про повернення заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, про відмову у відкритті провадження за нововиявленими або виключними обставинами, про відмову в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, про заміну сторони у справі, про накладення штрафу в порядку процесуального примусу, окремі ухвали.

Враховуючи наведене, оскільки ухвала Львівського апеляційного суду від 09 листопада 2023 року не підлягає оскарженню в касаційному порядку відповідно до пункту 3 частини першої статті 389 ЦПК України, у відкритті касаційного провадження у справі слід відмовити.

Щодо оскарження постанови Львівського апеляційного суду від 09 листопада 2023 року

Касаційна скарга обґрунтована тим, що у матеріалах справи наявне повідомлення про вручення повістки про виклик в судове засідання, призначене на 09 листопада 2023 року, адвокату Фостяку О. Я. 03 жовтня 2023 року, однак заявник категорично заперечує отримання ним вказаної повістки. Водночас повістка про виклик в судове засідання, призначене на 09 листопада 2023 року, яку направлено ОСОБА_1 повернулася до суду з поміткою «за закінченням терміну зберігання». Відтак вважає, що апеляційний суд розглянув справу за відсутності позивачки та її представника, які не були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

Крім того, на думку заявника апеляційне провадження у справі підлягало закриттю, оскільки апеляційна скарга Львівської міської ради підписана міським головою А. Садовим, водночас жодного документа, який би підтверджував його повноваження на подання апеляційної скарги не надано.

Безпосередньо у касаційній скарзі заявником викладено клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження постанови Львівського апеляційного суду від 09 листопада 2023 року, оскільки з повним її текстом представник ознайомився 29 грудня 2023 року.

Відповідно до частин першої та другої статті 390 ЦПК України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.

Перевіривши доводи клопотання представника заявникапро поновлення строку на касаційне оскарження судового рішення та надані ним докази, суд вважає, що клопотання підлягає задоволенню, оскільки наведені заявником доводи свідчать про наявність поважних причин пропуску строку на оскарження, що є підставою для поновлення строку на касаційне оскарження постанови Львівського апеляційного суду від 09 листопада 2023 року.

Згідно з положеннями частини четвертої статті 394 ЦПК України у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.

Відповідно до частини шостої статті 394 ЦПК України ухвала про відмову у відкритті касаційного провадження повинна містити мотиви, з яких суд дійшов висновку про відсутність підстав для відкриття касаційного провадження.

Вивчивши касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - Фостяка О. Я. , зміст постанови Львівського апеляційного суду від 09 листопада 2023 року, Верховний Суд дійшов висновку, що скарга є необґрунтованою, а наведені в ній доводи не дають підстав для висновків щодо незаконності та неправильності зазначеного судового рішення.

Такого висновку Суд дійшов з огляду на таке.

Згідно з пунктом 1 частини п`ятої статті 207 ЦПК України, якщо умови мирової угоди суперечить закону чи порушують права чи охоронювані законом інтереси інших осіб, є не виконуваними, суд постановляє ухвалу про відмову у затвердженні мирової угоди і продовжує судовий розгляд.

Встановивши, що умови мирової угоди, затвердженої оскаржуваною ухвалою Франківського районного суду м. Львова від 16 квітня 2014 року, порушують права Львівської міської ради, як власника земельних ділянок, на яких розташовані передані за умовами мирової угоди об`єкти нерухомості, в результаті цього Львівська міська рада позбавлена можливості розпоряджатися земельними ділянками комунальної власності та здійснювати свої повноваження щодо регулювання містобудівної діяльності, суд апеляційної інстанції, дійшов висновку про те, що у суду першої інстанції не було правових підстав для визнання такої мирової угоди.

При цьому, судом апеляційної інстанції встановлено, що в судовому засіданні присутній представник Львівської міської ради, водночас інші учасники справи в судове засідання не з`явилися, були належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи, тому їх неявка, відповідно до частини другої статті 372 ЦПК України не перешкоджає розгляду справи, який проводиться за їхньої відсутності.

Доводи касаційної скарги щодо порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права, зокрема розгляду справи за відсутності позивачки та її представника є необґрунтованими та не свідчать про порушення права позивачки на доступ до правосуддя.

За змістом пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

При цьому посилання представника ОСОБА_1 - Фостяка О. Я. про неотримання ним повідомлення про судове засідання, оскільки підпис на повідомленні про вручення не відповідає його підпису, також не свідчить про порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права в частині забезпечення права позивача на доступ до правосуддя, оскільки такі доводи не підтверджені належними доказами.

Верховний Суд відхиляє також доводи заявника про те, що апеляційне провадження за апеляційною скаргою Львівської міської ради підлягало закриттю, оскільки підписана міським головою А. Садовим, повноваження якого нічим не підтверджено.

Сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника (частина перша статті 58 ЦПК України).

Самопредставництво юридичної особи - це право одноосібного виконавчого органу (керівника) чи голови (уповноваженого члена) колегіального виконавчого органу безпосередньо діяти від імені такої особи без довіреності, представляючи її інтереси в силу закону, статуту, положення.

У порядку самопредставництва юридичну особу може представляти за посадою її керівник або інші особи, повноваження яких підтверджуються відповідно до ЦПК України.

Відповідно до статті 4 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» одним із основних принципів місцевого самоврядування в Україні є судовий захист прав місцевого самоврядування.

Стаття 18 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» передбачає, що орган місцевого самоврядування може бути позивачем та відповідачем у судах загальної юрисдикції, зокрема, звертатися до суду, якщо це необхідно для реалізації його повноважень і забезпечення виконання функцій місцевого самоврядування.

Згідно із частиною першою статті 10 цього Закону сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.

Згідно з частиною першою статті 12 Закону сільський, селищний, міський голова є головною посадовою особою територіальної громади відповідно села (добровільного об`єднання в одну територіальну громаду жителів кількох сіл), селища, міста.

Пунктами 14, 15 частини четвертої статті 42 Закону передбачено, що сільський, селищний, міський голова представляє територіальну громаду, раду та її виконавчий комітет у відносинах з державними органами, іншими органами місцевого самоврядування, об`єднаннями громадян, підприємствами, установами та організаціями незалежно від форм власності, громадянами, а також у міжнародних відносинах відповідно до законодавства; звертається до суду щодо визнання незаконними актів інших органів місцевого самоврядування, місцевих органів виконавчої влади, підприємств, установ та організацій, які обмежують права та інтереси територіальної громади, а також повноваження ради та її органів.

Згідно з відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань директором Львівської міської ради є Садовий Андрій Іванович, відтак апеляційна скарга, подана в порядку самопредставництва юридичної особи та підписана її керівником, що уповноважений згідно з законом на вчинення таких дій.

Оскільки правильне застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права при скасуванні ухвали суду першої інстанції про затвердження мирової угоди та направленні справи на новий розгляд є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення, колегія суддів вважає, що касаційна скарга є необґрунтованою та у відкритті касаційного провадження необхідно відмовити.

Керуючись пунктом 3 частини першої статті 389 ЦПК, статтею 390, частинами четвертою, п`ятою і шостою статті 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ:

Клопотання представника ОСОБА_1 - Фостяка Олега Ярославовича про поновлення строку на касаційне оскарження задовольнити.

Поновити ОСОБА_1 строк на касаційне оскарження постанови Львівського апеляційного суду від 09 листопада 2023 року.

У відкритті касаційного провадженняу справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Західуніверсал плюс» про стягнення боргу, за касаційною скаргою ОСОБА_1 , в особі представника Фостяка Олега Ярославовича , на ухвалу Львівського апеляційного суду від 18 вересня 2018 року та постанову Львівського апеляційного суду від 09 листопада 2023 року відмовити.

Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити особі, яка подала касаційну скаргу.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді:І. Ю. Гулейков Р. А. Лідовець Д. Д. Луспеник