Ухвала

від 28.02.2024 по справі 465/11748/13-ц

ФРАНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЛЬВОВА

465/11748/13-ц

2/465/1395/24

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.02.2024 року м. Львів

Франківський районний суд м.Львова в складі:

головуючої-судді Марків Ю.С.,

за участю секретаря судового засідання Мучинської Ю.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м.Львові в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Західуніверсал плюс" про стягнення заборгованості за договором позики, -

в с т а н о в и в:

В провадженні Франківського районного суду м.Львова перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Західуніверсал плюс" про стягнення заборгованості за договором позики.

Позивач та її представник, повторно, в підготовче засідання не з`явилась, хоча й належним чином повідомлялась про дату, час та місце проведення такого.

Представник відповідача в підготовче засідання не з`явився, хоча й належним чином повідомлявся про дату, час та місце проведення такого; від такого до суду надійшла заява про відкладення розгляду справи у зв`язку з зайнятістю в іншому судовому засіданні.

Відповідно до вимог ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового засідання технічним засобом здійснює секретар судового засідання. У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється, відповідно фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до п.3 ч.1 ст. 257 ЦПК суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з`явився у підготовче засідання чи в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає розгляду справи.

З аналізу зазначеної норми, вбачається, що суд НЕ залишає без розгляду позовну заяву лише в тому випадку, якщо позивач (його представник) не з`явився в підготовче засідання, але подав заяву про розгляд справи без його участі.

Однак, в даній справі, заява про розгляд справи у відсутності позивача, до суду не надходила.

Так, як вбачається з матеріалів справи, в підготовче засідання, призначене на 30.01.2024 року, позивачка та її представник не з`явились, хоча й були належним чином повідомлені про дату, час та місце проведення такого шляхом скерування ухвали Франківського районного суду м.Львова від 19.12.2023 року на електронну адресу представника позивача - адвоката Фостяка О.Я. - " ІНФОРМАЦІЯ_1 ", про що свідчить довідка про доставку електронного листа від 09.01.2024 року. Вказана електронна адреса представника позивача зазначалась самим представником при поданні ним до суду заяв та клопотань, в тому числі і заяви про ознайомлення з матеріалами справи від 28.12.2023 року.

Про обізнаність представника позивача про судове засідання 30.01.2024 року свідчить і його ознайомлення 29.12.2023 року з матеріалами справи в яких була наявна і ухвала Франківського районного суду м.Львова від 19.12.2023 року із зазначенням дати призначеного підготовчого засідання.

В підготовче судове засідання, призначене на 28.02.2024 року позивачка та її представник, повторно, не з`явились, хоча й належним чином повідомлялись про дату, час та місце проведення такого.

Зокрема, позивачка ОСОБА_1 повідомлялась про підготовче судове засідання шляхом скерування судової повістки про виклик до суду засобами поштового зв`язку рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення на адресу її місця проживання - АДРЕСА_1 , яке повернулось на адресу суду з конвертом з відміткою "адресат відсутній за вказаною адресою", а також SMS-повідомленням на її контактний номер телефону, який міститься в матеріалах справи, яка нею отримана, про що свідчить довідка про доставку SMS від 01.02.2024 року.

Так, направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, у даному випадку, суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження № 11-268заі18), постановах Верховного Суду від 18.03.2021 у справі № 911/3142/19, від 27.11.2019 у справі №913/879/17, від 21.05.2020 у справі № 10/249-10/19, від 15.06.2020 у справі №24/260-23/52-б).

Отже, в разі коли фактичне місцезнаходження особи - учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю фізичну особу.

Також судом враховані положення Правил надання послуг поштового зв`язку, визначені постановою Кабінету Міністрів України №270 від 05.03.2009 року (далі Правила).

Так, порядок доставки поштових відправлень, поштових переказів, повідомлень про вручення поштових відправлень, поштових переказів, періодичних друкованих видань юридичним особам узгоджується оператором поштового зв`язку разом з юридичною особою. Для отримання поштових відправлень юридична особа повинна забезпечити створення умов доставки та вручення поштових відправлень відповідно до вимог Закону України "Про поштовий зв`язок", цих правил (пункт 94 правил).

Відтак, повна відповідальність за достовірність інформації про місцезнаходження, а також щодо наслідків неотримання поштових відправлень за своїм офіційним місцезнаходженням покладається саме на фізичну особу.

Окрім цього, про підготовче засідання повідомлявся представник позивачки - адвокат Фостяк О.Я. шляхом надсилання судової повістки про виклик до суду SMS-повідомленням на його контактний номер телефону, який міститься в матеріалах справи, яка ним отримана 01.02.2024 року, про що свідчить довідка про доставку SMS від 01.02.2024 року, а також на електронну адресу - " ІНФОРМАЦІЯ_1 ", про що свідчить довідка про доставку електронного листа від 01.02.2024 року.

Згідно правового висновку Верховного Суду, викладеного в постанові від 20 січня 2023 року у справі №465/6147/18 "якщо учасник надав суду електронну адресу (хоча міг цього і не робити), зазначивши їх у заяві (скарзі), то слід припустити, що учасник бажає, принаймні не заперечує, щоб ці засоби комунікації використовувались судом. Це, в свою чергу, покладає на учасника справи обов`язок отримувати повідомлення і відповідати на них. З огляду на це, суд, який комунікує з учасником справи за допомогою повідомлених ним засобів комунікації, діє правомірно і добросовісно. Тому слід виходити з "презумпції обізнаності": особа, якій адресовано повідомлення суду через такі засоби комунікації, знає або принаймні повинна була дізнатись про повідомлення".

28.02.2024 року на електронну адресу суду від представника позивачки - адвоката Фостяка О.Я. надійшла заява про відкладення розгляду справи у зв`язку з його зайнятістю у судовому засіданні з розгляду кримінального провадження №450/378/24 у Пустомитівському районному суді Львівської області.

Вирішуючи питання про поважність повторної неявки в підготовче засідання позивачки та її представника, слід заначити наступне.

Як вбачається з відкритих джерел Єдиного державного реєстру судових рішень ухвала Пустомитівського районного суду Львівської області про призначення підготовчого судового засідання з розгляду обвинувального акта у кримінальному провадженні №450/378/24 датована 01.02.2024 року.

Також, з Єдиного державного реєстру судових рішень вбачається, що оприлюднена вказана ухвала 19.02.2024 року, що свідчить про можливість обізнання представника позивачки - адвоката Фостяка О.Я. про підготовче судове засідання у Пустомитівському районному суді Львівської області не раніше 19.02.2024 року.

Однак, про підготовче судове засідання в даній цивільній справі представник позивача - адвокат Фостяк О.Я. був обізнаний ще 01.02.2024 року, тобто значно раніше, ніж про підготовче судове засідання у Пустомитівському районному суді Львівської області.

Окрім цього, підготовче засідання в даній справі було призначено на 13 год. 45 хв., а в Пустомитівському районному суді Львівської області пізніше, а саме на 14 год. 00 хв.

Також, слід зазначити, що дана справа перебуває на розгляді в суді близько 10 років, в той час як справа у Пустомитівському районному суді Львівської області менше одного місяця.

Відтак, суд не бере до уваги подану представником позивача - адвокатом Фостяком О.Я. заяву про відкладення розгляду справи, визнає неповажною причину його та позивачки повторної неявки.

Статтею 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини, ратифікованої Законом України від 17.07.1997 № 475/97-ВР, гарантовано кожній фізичній або юридичній особі право на розгляд судом протягом розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, у якій вона є стороною.

Згідно положень, визначених у постанові Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про деякі питання дотримання розумних строків розгляду судами цивільних, кримінальних і справ про адміністративні правопорушення» №11 від 17.10.2014, при здійсненні правосуддя судам слід брати до уваги те, що відповідно до п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (РИМ, 4.XI.1950) кожен має право на судовий розгляд своєї справи упродовж розумного строку.

Основними засадами (принципами) цивільного судочинства є, серед іншого, розумність строків розгляду справи судом (п. 10 ч. 3 ст. 2 ЦПК України).

Розумним, зокрема, вважається строк, що є об`єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.

З урахуванням практики Європейського суду з прав людини критеріями розумних строків у цивільних справах є: правова та фактична складність справи; поведінка заявника, а також інших осіб, які беруть участь у справі, інших учасників процесу; поведінка органів державної влади (насамперед суду); характер процесу та його значення для заявника (справи «Федіна проти України» від 02.09.2010, «Смірнова проти України» від 08.11.2005, «Матіка проти Румунії» від 02.11.2006, «Літоселітіс проти Греції» від 05.02.2004 та інші).

Окрім цього, згідно ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Європейський суд з прав людини в рішенні від 07 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватись від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Крім того, як наголошує в своїх рішеннях Європейський суд, позивач як сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Відповідно до п.3 ч.1 ст. 257 ЦПК суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з`явився у підготовче засідання чи в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає розгляду справи.

Аналогічні висновки зазначені в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 21.09.2020 року у справі № 658/1141/18, де Верховний Суд наголосив, що зазначені, наслідки настають незалежно від причин повторної неявки, які можуть бути поважними. Таким чином, навіть маючи докази поважності причин неявки позивача, суд залишає позовну заяву без розгляду. Зазначена норма дисциплінує позивача як ініціатора судового розгляду, стимулює його незалежно користуватися своїми правами та не затягувати розгляд справи. Якщо позивач не може взяти участь у судовому засіданні, він може подати заяву про розгляд справи за його відсутності. Така заява може бути подана на будь-якій стадії розгляду справи.

Таким чином, згідно з вимогами ЦПК України суд не зобов`язаний з`ясовувати причини повторної неявки в судове засідання належним чином повідомленого позивача і у випадку повторної неявки позивача, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Окрім цього, згідно висновку Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у справі № 6-24063ск15, причини повторної неявки позивача до суду процесуального правового значення не мають, оскільки положення закону (ч. 3 ст. 169 ЦПК України (в редакції до 15.12.2017) направлене на дотримання розумних строків розгляду справи і на недопущення зловживання своїми процесуальними правами та правами інших осіб, які з`являються до суду, ураховуючи, що позивач, який не з`являється в судове засідання, має право на використання передбаченого законом права на процесуальне представництво в суді.

Згідно позиції Верховного Суду (ВС/КЦС у справі № 465/6555/16-ц від 28.10.2021) на осіб, які беруть участь у справі, покладається загальний обов`язок - добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов`язки. Під добросовісністю необхідно розуміти користування правами за призначенням, здійснення обов`язків у межах визначених законом, недопустимість посягання на права інших учасників цивільного процесу, заборона зловживання процесуальними правами. Системний аналіз зазначених норм процесуального права дає підстави для висновку, що законодавець диференціює необхідність урахування судом поважності/неповажності причин неявки позивача до суду залежно від того, якою є неявка: першою чи повторною. Така диференціація обумовлена як необхідністю забезпечити дотримання прав позивача на участь у судовому засіданні у разі першої неявки за належного його повідомлення про час та місце судового засідання та поважності причин неявки, так і необхідністю введення певних обмежень з метою дотримання процесуальних строків розгляду справи, прав та інтересів іншої сторони - відповідача, який притягнутий до участі у справі позивачем, а тому саме останній має продемонструвати свій інтерес у як найскорішому розгляді справи, а отже зобов`язаний у розумні інтервали цікавитися провадженням у справі. Саме тому, повторна неявка позивача в судове засідання, незалежно від поважності її причин, дає суду підстави залишити позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від позивача надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його неявка не перешкоджає вирішенню спору по суті. Таким чином, зазначена норма дисциплінує позивача, як ініціатора судового розгляду, стимулює його належно користуватися своїми правами щоб не допустити затягування розгляду справи.

Крім того, у даній Постанові зазначено, що суд зобов`язаний присікати недобросовісні дії позивача та залишати позов без розгляду у разі повторної неявки належно повідомленого позивача, від якого не надійшло заяви про розгляд справи без його участі. Зазначене забезпечує дотримання судом строків розгляду справи та балансу інтересів сторін спору.

Враховуючи наведене та те що, від позивача (її представника) не надійшла заява про розгляд справи за їх відсутності, дослідження обставин справи є неможливим без їх участі, суд приходить до висновку, що позов ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Західуніверсал плюс" про стягнення заборгованості за договором позики слід залишити без розгляду, при цьому суд враховує те, що причини повторної неявки позивача (її представника) до суду процесуального правового значення не мають.

З наведених міркувань та керуючись ст.257 ЦПК України, суд

п о с т а н о в и в:

Позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Західуніверсал плюс" про стягнення заборгованості за договором позики залишити без розгляду.

Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення до Львівського апеляційного суду.

Суддя Марків Ю.С.