Постанова

від 23.02.2007 по справі 14/250

КИЇВСЬКИЙ МІЖОБЛАСНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

14/250

КИЇВСЬКИЙ МІЖОБЛАСНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

          01033, м.Київ,  вул.Жилянська 58-б                                                       тел. 284-37-31

Іменем   України

                                          П О С Т А Н О В А

23.02.07 р.                                                                                                    № 14/250                                                                                

Київський міжобласний апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючий                                                                                

Судді                                                                                          

Секретар судового засідання: Огієнко В.О.

за участі представників сторін:

від позивача: Жученя Ю.Ю. –дов. б/н від 03.05.05 р., представник;

від відповідача: Танько О.І. –дов. № 7 від 04.01.07 р., представник;

розглянувши матеріали апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Полтаватранс»на рішення господарського суду Полтавської області від 17.08.2006 року

у справі  № 14/250 (суддя Гетя Н.Г.)

за позовом          Товариства з обмеженою відповідальністю фірма «Журавлина», смт Клесів, Рівненська область

до          Товариства з обмеженою відповідальністю «Полтаватранс», м. Полтава

про                              стягнення 2993,91 грн.

                                                  В С Т А Н О В И В:

До господарського суду Черкаської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю фірма «Журавлина»(далі - позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Полтаватранс»(далі –відповідач) про стягнення 2993,91 грн. боргу, з яких: 2876,90 грн. основного боргу, 83,43 грн. інфляційних, 33,58 грн. 3% річних, 102,00 грн. державного мита та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішенням господарського суду Полтавської області від 17.08.2006 року у справі   № 14/250 позовні вимоги задоволено; стягнуто з  Товариства з обмеженою відповідальністю «Полтаватранс»на користь Товариства з обмеженою відповідальністю фірма «Журавлина»3333,81 грн. основного боргу з врахуванням індексу інфляції, 123,19 грн. 3% річних, 102,00 грн. витрат по сплаті державного мита, 118,00 грн. –витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідач звернувся з апеляційною скаргою до апеляційного господарського суду, в якій просить скасувати рішення господарського суду Полтавської області від 17.08.2006 року у справі № 14/250 та постановити нове рішення по суті позовних вимог, яким у задоволенні позову відмовити.

Так, скаржник вважає, що між сторонами існують відносини щодо гарантійного обслуговування, а саме: 05.08.2002 року позивачем були надані послуги по заміні автомобільних шин в кількості 4 шт. ТОВ «Полтаватранс», за які відповідач розрахувався повністю сплативши 4816,80 грн., що підтверджується платіжним дорученням від 07.08.2002 року. На вищезазначені шини відповідно наданої позивачем інформації надано гарантійний строк до повного зносу протектора, але не менше 100000 км пробігу автомобіля. Однак, в період гарантійної експлуатації на двох автомобільних шинах з'явився дефект. Тому, як зазначає відповідач, згідно акту виконаних робіт № ЖУ-0003814 від 16.08.2003 року позивачем було здійснено заміну двох автомобільних шин на виконання гарантійних зобов'язань. В зв'язку з чим, відповідач вважає, що позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Від позивача у справі надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому останній заперечує проти доводів, викладених в ній, вважає рішення суду законним та обґрунтованим та просить залишити його без змін.

Заперечуючи проти доводів відповідача, позивач вказує на те, що 16.08.2003 року відповідачу надавались послуги з технічного обслуговування на виконання замовлення від 16.08.2003 року, про що складено акт виконаних робіт № ЖУ-0003814 від 16.08.2003 року. Вимог та претензій від відповідача щодо якості отриманих раніше автомобільних шин позивач не отримував, жодного акту приймання від відповідача автомобільних шин не складалось та доказів на підтвердження пробігу автомобілем з моменту отримання  шин до моменту їх заміни не надано.

Відповідно до розпорядження заступника голови Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 22.02.2007 року розгляд апеляційної скарги здійснюється у складі колегії суддів: головуючої судді Фаловської  І.М., суддів               Жук Г.А., Мостова Г.І.

Дослідивши матеріали справи та наявні докази, заслухавши пояснення представників сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги та заперечення на неї, апеляційний господарський суд дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає  задоволенню частково виходячи з наступного.

Згідно зі ст. 99 ГПК України, в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у розділі ХІІ ГПК України.

Відповідно до ст. 101 ГПК України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги (подання) і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі. В апеляційній інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Як встановлено судом апеляційної інстанції та підтверджується матеріалами справи, 16.08.2003 року на станції технічного обслуговування «Сканія»Товариства з обмеженою відповідальністю фірми «Журавлина»(далі –позивач, Виконавець) обслуговувався вантажний автомобіль ДАФ державний № 01696 СН, власником якого є товариство з обмеженою відповідальністю «Полтаватранс»(далі –відповідач, Замовник).  

Технічні послуги були надані згідно замовлення на виконання робіт і поставку запчастин на СТО «СКАНІЯ»м. Сарни від 16.08.2003 року, яке було погоджено та підписано  представником замовника (а.с.44).

Факт виконання вищевказаних робіт підтверджується актом № ЖУ-0003814 від 16.08.2003 року (а.с.46), згідно якого Замовнику були надані послуги з встановлення двох автомобільних шин марки Goodyear 315/80R22.5 LНD (відновлена) та передано запасні частини і витратні матеріали –один подовжувач вентельний 200 мм (бр), один вентелетримач, 1,600 кг мастила ENERGREASE ZSOO і одну пляшку вологовідділювача КНОР СК.3с.(432402227). Факт узгодження вартості та отримання вказаних робіт та запасних частин, матеріалів підтверджується підписом представника Замовника - Лепети В.А. у графі вказаного акту: «представник замовника вартість узгодив». Загальна вартість робіт, послуг та запасних частин, які були придбані відповідачем склала 2876,90 грн.

Для оплати отриманих послуг та запчастин позивач видав позивачу рахунок-фактуру № ЖУ-0003814 (а.с.45) на загальну суму 2876,91 грн.

Однак, відповідач оплату отриманих послуг та запчастин не здійснив.

Згідно п. 4 Прикінцевих положень Господарського кодексу України та п. 4 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України, щодо відносин, які виникли до набрання ними чинності, положення ГК України та ЦК України застосовуються до тих прав і обов'язків, що виникли або продовжують існувати після набрання ними чинності.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач в порядку ст. 530 ЦК України звернувся до відповідача з вимогою від 01.03.2005 року № 02/23 (а.с.5) про сплату заборгованості за отримані послуги та запчастини в сумі 2876,90 грн., що підтверджується фіскальним чеком № 69 від 01.03.2005 року (а.с.9). Однак, відповідач відповіді на вищевказану вимогу не надав та залишив її без  виконання.

Відповідно до абз. 1 ч. 1 ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші  учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно ч. 1 ст. 202 ГК України, ст. 599 ЦК України зобов'язання, зокрема, припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Таким чином, сума основного боргу відповідача перед позивачем становить 2876,90 грн.

Колегія суддів апеляційного господарського суду вважає вірним висновок суду першої інстанції про те, що надані послуги не можна вважати такими, що надані в межах гарантійного зобов'язання, враховуючи наступне.

Згідно п. 15 Порядку гарантійного ремонту (обслуговування) або гарантійної заміни технічно складних побутових товарів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 11.04.2002 року № 506 (далі - Порядок) під час продажу товару, який підлягає гарантійному ремонту (обслуговуванню) або гарантійній заміні, продавець зобов'язаний: у присутності споживача здійснити перевірку споживчих властивостей товару, наявності експлуатаційних документів, у тому числі гарантійного талона та відривних талонів на гарантійне обслуговування, комплектності товару, зазначеної в експлуатаційних документах; поінформувати споживача про правила користування товаром; заповнити відповідні розділи гарантійного і відривного талонів на гарантійне обслуговування; видати споживачеві розрахунковий документ (квитанцію, товарний, касовий чек чи інший документ, що засвідчує факт купівлі товару).

Положеннями п. 16 Порядку передбачено, що у разі виявлення недоліків чи фальсифікації товару протягом гарантійного терміну споживач має право в установленому порядку за своїм вибором вимагати від продавця або виробника: безоплатного усунення недоліків або відшкодування витрат на їх виправлення споживачем чи третьою особою; заміни на товар аналогічної марки (моделі, артикулу, модифікації) належної якості; відповідного зменшення його купівельної ціни; заміни на такий же товар іншої марки (моделі, артикулу, модифікації) з відповідним перерахуванням купівельної ціни; розірвання договору купівлі-продажу та відшкодування заподіяних збитків. Вимоги споживача, встановлені цим пунктом, пред'являються за вибором споживача продавцеві за місцем купівлі товару, виробникові або підприємству, що виконує його функції, за місцем знаходження споживача у формі письмової заяви.

Разом з тим, відповідач не надав до матеріалів справи доказів існування між сторонами гарантійного зобов'язання (гарантійний талон та відривні талони), а також доказів того, що  протягом гарантійного терміну відповідачем були виявлені недоліки товару (автомобільних шин) і, що про усунення таких недоліків останній звертався з вимогою до позивача.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна  довести  ті  обставини,  на  які  вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які  мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Отже, колегія суддів встановила, що доводи відповідача наведені в апеляційній скарзі не підтверджуються матеріалами справи.

На підставі ст. 625 ЦК України позивачем також було нараховано відповідачу та заявлено до стягнення в уточненому розмірі 333,72 грн. інфляційних збитків,  123,19 грн. 3% річних.

Суд апеляційної інстанції перевіривши розрахунок позивача доданий до матеріалів справи (а.с.89-90), провів власний розрахунок та дійшов висновку, що вимоги щодо стягнення інфляційних збитків та 3% річних підлягають задоволенню частково, в розмірі визначеному судом апеляційної інстанції, а саме: 143,83 грн. інфляційних збитків та 122,95 грн. 3% річних. Тому,  колегія суддів апеляційного господарського суду вважає, що рішення місцевого господарського суду в частині стягнення інфляційних збитків та 3% річних необхідно змінити.

Отже, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що позовні вимоги в частині основного боргу підлягають задоволенню повністю, а в частині інфляційних збитків та 3% річних –частково.

Враховуючи вищевикладене, колегія апеляційного суду вважає, що рішення місцевого господарського суду відповідає фактичним обставинам справи, однак, рішення господарського суду Полтавської області від 17.08.2006 року у справі                № 14/250 в частині стягнення інфляційних витрат та 3% річних підлягає зміні.

Судові витрати за розгляд позовної заяви покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Судові витрати за розгляд апеляційної скарги Київським міжобласним апеляційним господарським судом покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 49, 99, 101-105 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В :

1.          Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Полтаватранс»на рішення господарського суду Полтавської області від 17.08.2006 року у справі № 14/250 залишити без задоволення.

2.          Рішення господарського суду Полтавської області від 17.08.2006 у справі № 14/250 змінити та викласти резолютивну частину рішення Полтавської області від 17.08.2006 у справі № 14/250 в наступній редакції:

«1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Полтаватранс»(36000, м. Полтава, вул. Комарова, 12; код ЄДРПОУ 31801339) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю фірма «Журавлина»(34550, Рівненська область, Сарненський район,  смт Клесів, вул. Центральна, 6; код ЄДРПОУ 13994640) 2876 (дві тисячі вісімсот сімдесят шість) грн. 90 коп.  основного боргу, 122 (сто двадцять дві) грн. 95 коп. 3% річних, 143 (сто сорок три) грн. 83 коп. інфляційних витрат та судові витрати: 96 (дев'яносто шість) грн. 18 коп. державного мита за розгляд позовної заяви,  111 (сто одинадцять) грн. 27 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Видати наказ.

3. В задоволенні решти позовних вимог відмовити.».

3.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю фірма «Журавлина»(34550, Рівненська область, Сарненський район,  смт Клесів, вул. Центральна, 6; код ЄДРПОУ 13994640) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Полтаватранс»(36000, м. Полтава, вул. Комарова, 12; код ЄДРПОУ 31801339) 2 (дві) грн. 91 коп.  державного мита за розгляд апеляційної скарги. Видати наказ.

4.          Зобов'язати місцевий господарський суд видати накази.

5.          Матеріали справи повернути до місцевого господарського суду.

Головуючий                                                                                

Судді