Постанова

від 12.02.2024 по справі 758/6692/23

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 лютого 2024 року місто Київ

Справа № 758/6692/23

Апеляційне провадження № 33/824/788/2024

Київський апеляційний суд у складі судді Желепи О.В. розглянув в судовому засіданні апеляційну скаргу представника Енергетичної митниці Державної митної служби України - Холодкової Олени Сергіївни на постанову Подільського районного суду міста Києва від 09 листопада 2023 року у адміністративній справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Запоріжжя, громадянина України, директора ТОВ « Петролайт», місце проживання: АДРЕСА_1 , за порушення митних правил, передбачених ч. 1 ст. 472 Митного кодексуУкраїни

ВСТАНОВИВ

Відповідно до протоколу про порушення митних правил № 0013/90300/23 від 07.02.2023 року, 10.12.2022 через пункт пропуску "Ягодин - Дорогуск" Волинської митниці з Литви до України на адресу ТОВ "Петролайт" (01015, м. Київ, вул. Старонаводницька, буд. 8-Б, тіл. "А", Україна, код ЄДРПОУ 42797461) був ввезений вантаж «бензин моторний автомобільний, неетильований, стандарт LST EN 228:2012+А1:2017», загальною вагою 23494 кг, вартістю 19969,90 Євро. Товар через митний кордон України був переміщений на підставі наступних документів: зовнішньо економічного контракту від 01.06.2022 № V-2206-01, автотранспортної накладної CMR від 06.12.2022 № LV-VENK-061222/01, рахунку-фактури (інвойса) від 06.12.2022 № К202001-1064В, сертифікату якості від 04.112022 № 160855_4783502.

Відповідно до зазначених документів, продавцем та відправником товару виступає компанія "Venkon Group Ou" (Vana-Veski 19, Jarvekula, 75304 Estpnia), покупцем товару є ТОВ "Петролайт" (01015, м. Київ, вул. Старонаводницька, буд. 8-Б, тіл. "А").

Даний вантаж 10.12.2022 у відділі митного оформлення "Львів" митного поста "Західний" Енергетичної митниці за МД типу «ІМ 40 ДЕ» № 22UA903050049433U6, агентом з митного оформлення ОСОБА_2 заявлений до митного оформлення у вільний обіг на території України. Митна вартість товару складає 893 100 грн 27 к. (19 969,90 євро, по курсу НБУ, що складав 38,46 грн за євро на день надання митної декларації 10.12.2022 р. плюс вартість перевезення 125 000 грн).

Відповідно до заявлених у гр. 31 митної декларації відомостей та товаросупровідних документів, товар "Бензин моторний автомобільний, неетильований, стандарт LST EN 228:2012+ А1:2017 - 23,494тонн/31,608 тис.л при 15 град. С. Густина при 15 град С. Густина при 15 град. С -743,3 кг/м3, вміст сірки - 3,6 мг/кг (0,00036 мас. %)", вміст свинцю менше 2,5 мг/л, із вмістом менше як 5 мас.% біоеталону або трет-бутилового ефіру або їх суміші (об`ємна доля біоетанолу (етанолу) - 0%; етил-трет-бутилового ефіру - 0,13%), октанове число за дослідницьким методом - 95,2; за моторним методом - 85,2, переганяється при температурі 100 град. С 68,9%, при температурі 150 град. С 94,4%, кінцева точка кипіння 172 град. С" класифіковано за кодом з УКТ ЗЕД 2710124512 (графа 33 МД).

Відповідно до висновку експертизи від 30.12.2022 № 142000-3101-0375 про результати проведених досліджень проби товару, товар «бензин моторний автомобільний, неетильований, стандарт LST EN 228:2012+ А1:2017», не узгоджується з інформацією зазначеною у гр. 31 митної декларації від 10.12.2022 № 22UA903050049433U6 у частині детонаційної стійкості (октанове число) проби за дослідницьким методом, а саме у гр. 31 заявлений показник становить 95,2, фактично встановлено 92,2.

Управлінням митних платежів, контролю митної вартості та митно-тарифного регулювання ЗЕД Енергетичної митниці за результатами проведеного дослідження товару, прийнято рішення щодо класифікації товару від 06.01.2023 № КТ-UA903000-002-2023, згідно з яким заявлений код товару змінено з 2710124512 на 271012194.

Згідно частини 7 статті 69 Митного кодексу України рішення щодо класифікації товару від 06.01.2023 № KT-UA903000-0002-2023 є обов'зковим, а саме інформація про товар (визначений код товару 2710124194 з відповідним описом товару "Суміш неароматичних вуглеводнів та ароматичних вуглеводнів (вміст становить 32,38 об.% (38,04 мас.%)). Бензол скаладає - 0,27 об.% (0,32 мас.%). Детонаційна стійкість (октанове число) - за дослідним методом становить 92,2. Вміст сірки 7,0 мг/кг (0,00070 мас.%). Густина за температури Т 15 градусів Цельсія - 744 кг/куб. м. Сполуки з вмістом свинцю (тетраетилсвинцю), етанолу (біоетанолу),етил-трет-бутилового ефіру - відсутні. Переганяється при температурі відгону Т: 100 градусів Цельсію - 50%, при температурі відгону Т: 167 градусів Цельсію - 90%. Температура кінця кипіння Т: - 201 градус Цельсію.)) повинні бути заявлені у МД.

Наказом Міністерства фінансів України від 30.05.2012 року №651 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України від 14 серпня 2012 р. за N 1372/21684) визначено, що в графі №31 МД під номером 1 зазначається найменування та звичайний торговельний опис, що дає змогу ідентифікувати та класифікувати товар (фізичні характеристики товару в обсязі, достатньому для однозначного віднесення його до коду згідно з УКТ ЗЕД, у кількості знаків, визначеній правилами заповнення графи 33 МД для відповідного митного режиму та особливостей переміщення).

Згідно пунктів 8 та 9 Постанови Кабінету міністрів України від 01.08.2013 року № 927 «Про затвердження Технічного регламенту щодо вимог до автомобільних бензинів, дизельного, суднових та котельних палив» кожна партія палива, що вводиться в обіг або перебуває в обігу, повинна мати документ про якість (паспорт якості) палива, що містить нормативні значення та фактичні результати випробувань, які підтверджують відповідність марки палива.

В результаті опрацювання пояснень, наданих ОСОБА_2 встановлено, що ОСОБА_2 всю інформацію та документи необхідні для декларування надав директор ТОВ "Петролайт" ОСОБА_1 засобами електронного зв`язку на підставі договору на надання послуг митного брокера (декларанта) від 20.05.2022 № 22-05-МБ-І між ФОП ОСОБА_4 та ТОВ "Петролайт".

Правом проведення фізичного огляду та відбору проб товару, з метою перевірки відповідності опису (відомостям), зазначеним у товаросупровідних документах, до подачі митної декларації від МД типу «ІМ 40 ДЕ» від 10.12.2022 № 22UA903050049433U6 згідно з частини 2 статті 266 Митного кодексу України директор ТОВ «Петролайт» ОСОБА_1 не скористався, тим самим підтверджуючи наявність точних відомостей про характеристики точних (наявність, найменування або назва, кількість тощо), необхідних для заповнення митної декларації у звичайному порядку.

Відомості зазначені в графі 31 МД про звичайний торговельний опис, що дає змогу ідентифікувати та класифікувати товар (нормативні значення показників та фактичні резуль випробувань, які підтверджують відповідність марки палива) заявив на підставі сертифікату якості від 04.11.2022 №160855_4783502.

Згідно частини 1 статті 257 МКУ декларування здійснюється шляхом заявлення встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари та мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних здійснення їх митного контролю та митного оформлення.

Вимогами підпунктів б) та г) пункту 5 частини 8 статті 257 МКУ передбачено, що митне оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення здійснюється митними органами на підставі митної декларації, до якої декларантом залежно від митних формально та заявленої мети переміщення вносяться відомості, крім інших, про код товару згідно з УКТ та звичайний торговельний опис, що дає змогу ідентифікувати та класифікувати товар.

Відповідно до частини 8 статті 264 МКУ з моменту прийняття митним органом митної декларації вона є документом, що засвідчує факти, які мають юридичне значення, а декларант або уповноважена ним особа несе відповідальність за подання недостовірних відома наведених у цій декларації.

Частиною 1 статті 266 МКУ визначено, що декларант зобов'язаний здійснити декларування товарів, транспортних засобів комерційного призначення відповідно до порядку, встановленого Митним Кодексом; на вимогу митного органу пред`явити товари, транспортні засоби комерційного призначення для митного контролю і митного оформлення; надати митному органу передбачені законодавством документи і відомості, необхідні для виконання мит формальностей.

Пунктом 8 частини 1 статті 4 МКУ визначено що декларант - особа, яка самостійно здійснює декларування або від імені якої здійснюється декларування.

Частиною 1 статті 265 МКУ визначено, що декларантами маю право виступати при переміщенні товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України або при зміні митного режиму щодо товарів на підставі зовнішньоекономічного договору, укладеного резидентом, - резидент, яким або від імені якого укладено цей договір при переміщені

Частиною 5 статті 266 МКУ зазначено, що особа уповноважена на декларування товарів транспортних засобів комерційного призначення від імені декларанта, має такі самі права і несе таку саму відповідальність, що й декларант.

Відповідно до частини 2 статті 459 МКУ суб'єктами адміністративної відповідальної порушення митних правил при вчиненні порушень митних правил підприємствами є посадові особи цих підприємств.

Пунктом 43 частини 1 статті 4 МКУ визначено, що посадові особи підприємств - керівники та інші працівники підприємств (резиденти та нерезиденти), які в силу постійно або тимчасово виконуваних ними трудових (службових) обов'язків відповідають за додержання такими підприємствами вимог, встановлених цим Кодексом, законами та іншими нормативно-правовими актами України, а також міжнародними договорами України, укладеними у встановленому законом порядку.

Отже, директор ТОВ "Петролайт" ОСОБА_1 вчинив дії направлені на незаявлення за встановленою формою точних та достовірних відомостей про товари, які підлягають обов`язковому декларуванню у разі переміщення через митний кордон України, а саме зазначений торговельний опис в графі 31 МД, який давав би змогу однозначно ідентифікувати та класифікувати товар в частині показника товару "детонаційна стійкість (октанове число) проби за дослідницьким методом" та коду товару згідно УКТЗЕД.

Таким чином, в діях директора ТОВ "Петролайт" ОСОБА_1 наявні ознаки порушення митних правил, передбачених ч. 1 ст. 472 МК України, а саме, недекларування товарів (крім тих, що переміщуються через митний кордон України громадянами), транспортних засобів комерційного призначення, що переміщуються через митний кордон України, тобто незаявлення за встановленою формою точних та достовірних відомостей (наявність, найменування або назва, кількість тощо) про товари, транспортні засоби комерційного призначення, які підлягають обов`язковому декларуванню у разі переміщення через митний кордон України.

Постановою Подільського районного суду міста Києва від 09 листопада 2023 року провадження в справі про притягнення громадянина України ОСОБА_1 , до адміністративної відповідальності за порушення митних правил, передбаченого статтею 472 МК України - закрито за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

Не погоджуючись з такою постановою, представник Енергетичної митниці Державної митної служби України - Холодкова Олена Сергіївна 20.11.2023 року, згідно поштової відмітки направила через Подільський районний суд міста Києва апеляційну скаргу, в якій просить постанову Подільського районного суду міста Києва від 09.11.2023 року скасувати та прийняти нову постанову про визнання директора ТОВ «Петролайт» ОСОБА_1 винним в порушені митних правил за ст. 472 МК України та накласти на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 100 відсотків вартості товарів - безпосередніх предметів порушення митних правил з конфіскацією цих товарів.

Апеляційну скаргу обґрунтовує тим, що матеріалами справи повністю доведена вина ОСОБА_1 , а висновки суду першої інстанції є помилковими.

22 січня 2024 року до Київського апеляційного суду від представника Енергетичної митниці Державної митної служби України Холодкової О. С. надійшли доповнення до апеляційної скарги, в яких представник вказує, що Митним кодексом України чітко передбачено обов`язок декларанта заявити точні та достовірні відомості про товари, а також їх права, які є похідними від виконання обов`язків останніми. Вказує, що перед подачею товарів декларанту дозволяється здійснювати огляд товару, однак ОСОБА_1 не скористався таким правом.

Зазначає, що ст. 427 МК України передбачений формальний склад правопорушення, а не матеріальний у виді настання якихось наслідків чи завдання шкоди державі. Об`єктом даного правопорушення є установлений МК України порядок декларування товарів, транспортних засобів, переміщуваних через митний кордон України, а не встановлений порядок переміщення товарів, як це зазначає суд в оскаржуваній постанові.

19 січня 2024 року захисник ОСОБА_1 адвокат Кравець Р. Ю. за допомогою системи «Електронний суд» направив до Київського апеляційного суду відзив на апеляційну скаргу, в якій просить в задоволені апеляційної скарги відовити в повному обсязі, а постанову Подільського районного суду міста Києва від 09 листопада 2023 року залишити без змін. Крім того, 19 січня 2024 року ідентичний відзив направлено захисником ОСОБА_1 адвокатом Кравець Р. Ю. на електронну адресу Київського апеляційного суду.

У відзиві вказує, що апеляційна скарга є необґрунтованою та не містить мотивів у чому ж полягає незаконність оскаржуваної постанови.

Вказує, що судом першої інстанції надана належна оцінка наявним у справі доказам.

Посилається на те, що при оформлені митної декларації декларантом були долучені всі наявні у нього документи на підтвердження характеристик ввезеного товару. Крім того, відповідно до додаткової угоди від 30.11.2022 року, за якою було здійснено поставку конкретної партії товару, вказано, що поставка здійснюється на умовах FCA правил ІНКОТЕРМС. В той же час, згідно міжнародних прави ІНКОТЕРМС поставка на умовах ЕСА, передбачає, що саме продавець зобов?язується передати всі потрібні документи (ліцензії, сертифікати тощо). Тобто, виключно постачальник надає документи, які мають містити достовірні дані про товар, що ним поставляється, що означає, що декларант не впливає та не може вплинути на підготовку документів про товар, в тому числі, що стосується його характеристик та якості.

Зазначає, що декларант за певних умов в праві, однак не зобов`язаний здійснювати фізичний огляд товару. Крім того митним законодавством не встановлено вимог чи обов`язку для підприємства імпортера здійснювати перевірку відповідних відомостей що надаються експертом при здійснені зовнішньоекономічної операції.

У судовому засіданніпредставник Енергетичної митниці Державної митної служби України Герега К. М. доводи апеляційної скарги підтримала, просила скасувати постанову Подільського районного суду міста Києва від 09.11.2023 року та прийняти нову постанову про визнання директора ТОВ «Петролайт» ОСОБА_1 винним в порушені митних правил за ст. 472 МК України та застосувати до нього санкцію передбачену за вказаною статтею.

Захисники ОСОБА_1 адвокати Кравець Р. Ю. та Мартиненко А. В. проти задоволення апеляційної скарги заперечували. Вказували, що відсутні законні підстави для визнання ОСОБА_1 винним у порушені митних правил передбачених ст. 472 МК України. Посилались на те, що висновки суду першої інстанції відповідають вимогам закону, а матеріали справи не містять доказів щоб підтверджували умисел ОСОБА_1 на вчинення порушень митних правил та декларування недостовірної інформації.

Враховуючи положення ч.7 ст.294 КУпАП, апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить донаступних висновків.

Закриваючи провадження у справі суд першої інстанції керувався тим, що законодавством передбачено відповідальність виключно за незаявлення за встановленою формою точних та достовірних відомостей (наявність, найменування або назва, кількість). Незаявлення «звичайного торгівельного опису в графі 31 МД, який давав би змогу однозначно ідентифікувати та класифікувати товар в частині показника товару «детонаційна стійкість (октанове число) проби за дослідницьким методом та коду товару згідно УКТЗЕД», не створює склад правопорушення, передбаченого ст. 472 МК України.

Судом також враховано той факт, що відповідно до Додатку до Закону України «Про Митний тариф України» для коду «2710 12 45 12», визначеного ОСОБА_1 , та коду «2710 12 41 12», визначеного Енергетичною митницею, встановлено ідентичні ставки мита: пільгова - 0%, повна - 0%, отже, зміна коду товару не призвела до збільшення митних платежів. Отже, викладене свідчить про відсутність мотивів та мети в діях громадянки України ОСОБА_1 , директора ТОВ «Петролайт», на вчинення порушення митних правил.

Разом з тим апеляційний суд не погоджується з такими висновками суду першої інстанції, оскільки такі висновки не відповідають вимогам митного законодавства.

Згідно зі ст. 487 МК України провадження у справі про порушення митних правил здійснюється відповідно до цього Кодексу, а в частині, що не регулюється ним, - відповідно до законодавства України про адміністративні правопорушення.

Відповідно до ч. 1 ст. 495 МК України, доказами у справі про порушення митних правил є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку встановлюються наявність або відсутність порушення митних правил, винність особи у його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Такі дані встановлюються із наступних джерел: протоколу про порушення митних правил, протоколів процесуальних дій, додатків до зазначених протоколів; пояснень свідків; пояснень особи, яка притягується до відповідальності; висновку експерта; інших документів (належним чином завірених копій або витягів з них) та інформації у тому числі тієї, що перебуває в електронному вигляді, а також товарів - безпосередніх предметів порушення митних правил.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю.

Завданнями провадження у справах про порушення митних правил, як це передбачено ст. 486 МК України, є своєчасне, всебічне, повне та об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її з дотримання вимог закону.

Під час розгляду справи про порушення митних правил суд, відповідно до вимог ст. 489 МК України, зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують та/або обтяжують відповідальність, чи є підстави для звільнення особи, що вчинила правопорушення від адміністративної відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до статті 458 МК України порушення митних правил є адміністративним правопорушенням, яке являє собою протиправні, винні (умисні або з необережності) дії чи бездіяльність, що посягають на встановлений цим Кодексом та іншими актами законодавства України порядок переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, пред`явлення їх органам доходів і зборів для проведення митного контролю та митного оформлення, а також здійснення операцій з товарами, що перебувають під митним контролем або контроль за якими покладено на органи доходів і зборів цим Кодексом чи іншими законами України, і за які цим Кодексом передбачена адміністративна відповідальність.

Підставою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність в її діях складу адміністративного правопорушення - сукупності юридичних ознак (об`єктивних і суб`єктивних), що визначаються вчинене протиправне діяння як конкретне адміністративне правопорушення.

Стаття 472 МК України передбачає адміністративну відповідальність за недекларування товарів, транспортних засобів комерційного призначення, що переміщуються через митний кордон України, тобто незаявлення за встановленою формою точних та достовірних відомостей (наявність, найменування або назва, кількість тощо) про товари, транспортні засоби комерційного призначення, які підлягають обов`язковому декларуванню у разі переміщення через митний кордон України.

Вказаною нормою Закону передбачений формальний склад адміністративного правопорушення, а не матеріальний у виді настання якихось негативних наслідків чи завдання шкоди державі.

Основним безпосереднім об`єктом є встановлений порядок переміщення товарів через митний кордон України, які підлягають обов`язковому декларуванню.

Згідно із статтею 257 МК України декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом учинення дій) точних відомостей про товари і транспортні засоби, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення.

Об`єктивною стороною правопорушення є дії, спрямовані на переміщення товарів через митний кордон України, тобто, розуміється активна поведінка (вчинок) особи, яка полягає в незаявленні за встановленою формою точних відомостей (наявність, найменування або назва, кількість тощо) про товари, транспортні засоби, що підлягають обов`язковому декларуванню у разі переміщення через митний кордон України.

Відповідно до частини 8 статті 264 МКУ з моменту прийняття митним органом митної декларації вона є документом, що засвідчує факти, які мають юридичне значення, а декларант або уповноважена ним особа несе відповідальність за подання недостовірних відомостей, наведених у цій декларації.

Згідно частини першої статті 495 МК України доказами у справі про порушення митних правил є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку встановлюються наявність або відсутність порушення митних правил, винність особи у його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Такі дані встановлюються:

1) протоколом про порушення митних правил, протоколами процесуальних дій, додатками до зазначених протоколів;

2) поясненнями свідків;

3) поясненнями особи, яка притягується до відповідальності;

4) висновком експерта;

5) іншими документами (належним чином завіреними їх копіями або витягами з них) та інформацією, у тому числі тими, що перебувають в електронному вигляді, а також товарами - безпосередніми предметами порушення митних правил, товарами із спеціально виготовленими сховищами (тайниками), що використовувалися для приховування безпосередніх предметів порушення митних правил від митного контролю, транспортними засобами, що використовувалися для переміщення безпосередніх предметів порушення митних правил через митний кордон України.

Судом встановлено, що 10.12.2022 через пункт пропуску "Ягодин - Дорогуск" Волинської митниці з Литви до України на адресу ТОВ "Петролайт" був ввезений вантаж «бензин моторний автомобільний, неетильований, стандарт LST EN 228:2012+А1:2017», загальною вагою 23 494 кг, вартістю 19969, 90 Євро.

Даний вантаж 10.12.2022 у відділі митного оформлення "Львів" митного поста "Західний" Енергетичної митниці за МД типу «ІМ 40 ДЕ» № 22UA903050049433U6, агентом з митного оформлення ОСОБА_2 заявлений до митного оформлення у вільний обіг на території України. Митна вартість товару складає 893 100 грн 27 к. (19 969,90 євро, по курсу НБУ, що складав 38,46 грн за євро на день надання митної декларації 10.12.2022 р. плюс вартість перевезення 125 000 грн).

Товар через митний кордон України був переміщений на підставі наступних документів: зовнішньо економічного контракту від 01.06.2022 № V-2206-01, автотранспортної накладної CMR від 06.12.2022 № LV-VENK-061222/01, рахунку-фактури (інвойса) від 06.12.2022 № К202001-1064В, сертифікату якості від 04.112022 № 160855_4783502.

Відповідно до зазначених документів, продавцем та відправником товару виступає компанія "Venkon Group Ou" (Vana-Veski 19, Jarvekula, 75304 Estpnia), покупцем товару є ТОВ "Петролайт" (01015, м. Київ, вул. Старонаводницька, буд. 8-Б, тіл. "А").

Пунктом 5 частини 8 статті 257 МК України встановлено обов`язок декларанта вносити до митної декларації відомості про товари, зокрема: найменування, торговельний опис, що дає змогу ідентифікувати та класифікувати товар, код товару згідно з УКТЗЕД, найменування країни походження (за наявності), опис упаковки (кількість, вид), кількість у кілограмах (вага брутто та вага нетто) та інших одиницях виміру, фактурна вартість товарів, митна вартість товарів та метод визначення, ставки податків, суми митних платежів, та інші відомості.

Як визначено статтею 266 МК України, декларант зобов`язаний: здійснювати декларування товарів, транспортних засобів комерційного призначення відповідно до порядку, встановленого цим Кодексом; на вимогу органу доходів і зборів пред`явити товари, транспортні засоби комерційного призначення для митного контролю і митного оформлення; надати органу доходів і зборів передбачені законодавством документи і відомості, необхідні для виконання митних формальностей.

Відповідно до заявлених у гр. 31 митної декларації відомостей та товаросупровідних документів, товар "Бензин моторний автомобільний, неетильований, стандарт LST EN 228:2012+ А1:2017 - 23,494тонн/31,608 тис.л при 15 град. С. Густина при 15 град С. Густина при 15 град. С -743,3 кг/м3, вміст сірки - 3,6 мг/кг (0,00036 мас. %)", вміст свинцю менше 2,5 мг/л, із вмістом менше як 5 мас.% біоеталону або трет-бутилового ефіру або їх суміші (об`ємна доля біоетанолу (етанолу) - 0%; етил-трет-бутилового ефіру - 0,13%), октанове число за дослідницьким методом - 95,2; за моторним методом - 85,2, переганяється при температурі 100 град. С 68,9%, при температурі 150 град. С 94,4%, кінцева точка кипіння 172 град. С" класифіковано за кодом з УКТ ЗЕД 2710124512 (графа 33 МД).

Відповідно до висновку експертизи від 30.12.2022 № 142000-3101-0375 про результати проведених досліджень проби товару, товар «бензин моторний автомобільний, неетильований, стандарт LST EN 228:2012+ А1:2017», не узгоджується з інформацією зазначеною у гр. 31 митної декларації від 10.12.2022 № 22UA903050049433U6 у частині детонаційної стійкості (октанове число) проби за дослідницьким методом, а саме у гр. 31 заявлений показник становить 95,2, фактично встановлено 92,2.

Управлінням митних платежів, контролю митної вартості та митно-тарифного регулювання ЗЕД Енергетичної митниці за результатами проведеного дослідження товару, прийнято рішення щодо класифікації товару від 06.01.2023 № КТ-UA903000-002-2023, згідно з яким заявлений код товару змінено з 2710124512 на 271012194.

Підставою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність в її діях складу адміністративного правопорушення. Склад правопорушення це сукупність названих у законі ознак, за наявності яких небезпечне і шкідливе діяння визнається конкретним правопорушенням.

Митне оформлення базується на додержанні учасниками ЗЕД вимог законодавства про обов`язкове декларування, тобто подання відомостей митним органам про всі товари і транспортні засоби, що переміщуються через митний кордон, а також тих, митний режим яких змінюється. Декларування виражається в поданні митної декларації в усній, електронній або письмовій формі, інших документів та інформації, необхідних для митного оформлення і митного контролю.

Відповідно до частини 1 статті 257 Митного кодексу України декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. При застосуванні письмової форми декларування можуть використовуватися як електронні документи, так і документи на паперовому носії або їх електронні (скановані) копії, засвідчені електронним цифровим підписом декларанта або уповноваженої ним особи.

Апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про відсутність доказів вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, та наявності підстав для закриття провадження у справі у зв`язку із відсутністю події та складі адміністративного правопорушення.

Обов`язок декларанта здійснити декларування товарів відповідно до порядку, встановленого цим Кодексом, унормований статтею 266 МК України.

При цьому, частиною 2 статті 266 МК України унормовано, що перед подачею митної декларації декларант має право з дозволу митного органу здійснювати фізичний огляд товарів з метою їх відповідності опису (відомостям), зазначеному у товаросупровідних документах, брати проби та зразки товарів.

Вчинення дій, визначених частиною 2 статті 266 МК України, є правом декларанта, яке кореспондується з бов`язкомздійснити декларування товарів у відповідності до установленого порядку. Відтак невчинення таких дій є свідомим волевиявленням декларанта з усвідомленням можливих наслідків.

Посилання як в оскаржуваній постанові, так і у відзиві/письмових поясненнях ОСОБА_1 на те, що ОСОБА_1 діяввідповідно до наявних у нього документів й інформації, а отже надав достовірну на той момент інформацію - є помилковими. Такі посилання спростовуються вимогами закону (257,-264, 266 МКУ), який чітко зазначає обов`язок декларанта надати точні та достовірні відомості.

Доводи про те, що у ОСОБА_1 відсутній умисел на вчинення правопорушення, до уваги не беруться, оскільки не звільняють декларанта від обов`язку належним чином відобразити у декларації товар, який перевозиться, що само по собі передбачає необхідність огляду товару або вчинення будь-яких інших дій, спрямованих на правильне відображення у декларації товару(відоммостей про товар), а відтак не спростовують обставин, викладених у протоколі про порушення митних правил, та наявність внесення недостовірних данних щодо показників детонаційної стійкості (октанове число) який заявлений 95,2, однак фактично встановлено що становить 92,2.

До цього часу висновок СЛЕД Держмитслужби, класифікаційне рішення не скасовані.

Посилання суду на те, що зміна коду товару не призвела до збільшення митних платежів свідчить про помилкове трактування судом ст. 472 МК України.

Директору ТОВ «Петролайт» ОСОБА_1 не ставиться в провину ст. 485 МК України (неправомірне звільнення від сплати митних платежів або зменшення їх розміру), а лише незаявлення за встановленою формою точних та достовірних відомостей про товар при його декларуванні.

Таким чином апеляційний суд дійшов висновку що ОСОБА_1 підлягає притягненню до відповідальності за порушення митних правил, передбачених ст. 472 МК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 467 МК України передбачено, що якщо справи про порушення митних правил відповідно до ст. 522 цього Кодексу розглядаються митними органами або судами (суддями), адміністративне стягнення за порушення митних правил може бути накладено не пізніше ніж через шість місяців з дня виявлення правопорушення. Строк накладення адміністративних стягнень у справах про порушення митних правил зупиняється на час розгляду таких справ судом. Правопорушення виявлено 30 грудня 2022 року, матеріали надійшли до суду першої інстанції 12 червня 2023 року, тобто, до закінчення шестимісячного строку, встановленого ч. 1 ст. 467 МК України. Після повернення матеріалів на дооформлення недоліки були усунуті на протязі двох днів і матеріали знову надійшли до суду, а тому строк для застосувння адміністративного стягнення не пропущено.

Щодо застосування санкції передбаченої ст. 472 МК України, апеляційний суд зазначає наступне.

Провадження у справах про порушення митних правил, згідно зі ст. 487 МК України, здійснюється відповідно до цього Кодексу, а в частині, що не регулюється ним, - відповідно до законодавства України про адміністративні правопорушення.

Відповідно до ст. 23 КУпАП, адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

Вирішуючи питання про призначення виду стягнення за порушення митних правил, суддя бере до уваги, що адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

Санкція ч. 1 ст. 472 МК України передбачає накладення штрафу в розмірі 100 відсотків вартості цих товарів, транспортних засобів з конфіскацією зазначених товарів, транспортних засобів.

У даному випадку слід враховувати практику ЄСПЛ щодо співмірності покарання, застосованого до особи, що передбачає обов`язкове застосування штрафу та конфіскація товару, як санкції за порушення митних правил, встановлених ст. 483 Митного кодексу («Краєва проти України» (заява №72858/13)).

Так, ЄСПЛ у вказаній справі зазначив, що у питанні встановлення критерію справедливого балансу між інтересами суспільства та правами людини, високі судді не сприйняли аргументів представника України. Вони зазначили, що національний суд лише формально послався на характер правопорушення, дав інформацію про заявницю та її фінансове становище. Проте у тексті рішення не було дано оцінку обставинам поведінки особи, зв`язку між поведінкою та правопорушенням. І оскільки обсяг перевірки був надмірно вузьким, критерій справедливого балансу не дотримано. Крім того, згідно зі ст. 483 Митного кодексу штраф у розмірі вартості товару та конфіскація товару були обов`язковими санкціями. Відсутність дискреції для судів не залишала можливості враховувати індивідуальні обставини. Це позбавляє сенсу будь-яку оцінку. ЄСПЛ раніше зазначав, що подібна жорстка система не здатна забезпечити необхідний справедливий баланс між спільним інтересом та захистом права власності окремо взятої особи. З огляду на це ЄСПЛ дійшов висновку, що в даній справі мало місце неспіврозмірне втручання у майнові права заявника. Тому ст. 1 Протоколу № 1 до Конвенції була порушена.

Означену позицію висловив і Конституційний Суд України у рішенні від 05.07.2023 року № 5-р(II)/2023.

Окрім того, у рішенні ЄСПЛ від 06.11.2008 року у справі «Ісмаїлов проти Росії» встановлено, що згідно з принципом верховенства права, який закріплений в усіх статтях Конвенції, при розгляді справи та призначенні стягнення потрібно досягти справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи, щоб під час відповідного втручання був дотриманий принцип законності і воно не було свавільним, стягнення повинне бути пропорційним, відповідати тяжкості скоєного правопорушення, а також його наслідкам. У випадку, якщо суд дійде висновку, що стягнення у вигляді конфіскації майна не забезпечить балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту права власності конкретної особи, то він має право не накладати таке стягнення навіть у випадку, коли воно передбачене положеннями МК України як обов`язкове.

Відповідно до ч. 1 ст. 465 МК України конфіскація як адміністративне стягнення за порушення митних правил полягає у примусовому вилученні товарів, транспортних засобів, зазначених у пункті 3 статті 461 цього Кодексу, і безоплатній передачі їх у власність держави.

Проте у даному випадку конфіскація товарів, безпосередніх предметів вчинення адміністративного правопорушення, не може бути застосована, оскільки відсутня інформація щодо збереження таких товарів на момент розгляду справи, а тому саме накладення штрафу забезпечить той справедливий баланс між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи, який з урахуванням практики ЄСПЛ буде достатнім заходом впливу за вчинене порушення.

З урахуванням викладеного вище, ОСОБА_1 підлягає притягненню до відповідальності за порушення митних правил, передбачених ч. 1 ст. 472 МК України, з застосуванням санкції, визначеної указаною нормою закону, а саме: штрафу в розмірі вартості товару, що становить 893 100 гривень 27 копійок.

Відповідно до Закону України «Про судовий збір» до стягнення із ОСОБА_1 підлягає судовий збір в розмірі 605 грн 60 к.

Керуючись ст. ст. 3, 458, 459, 461, 465, 467, 472, 487-488, 491, 495, 522, 527, 541 Митного кодексу України, ст. 294 КУпАП, суд

ПОСТАНОВИВ

Апеляційну скаргу представника Енергетичної митниці Державної митної служби України Холодкової Олени Сергіївни задовольнитичастково.

Постанову Подільського районного суду міста Києва від 09 листопада 2023 року скасувати.

Визнати ОСОБА_1 винниму порушенні митних правил, передбачених ч. 1 ст. 472 МК України, та накласти на ньогоадміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 100 відсотків вартості товарів - безпосередніх предметів порушення митних правил, у сумі 893 100 грн 27к. (вісімсот дев`яносто три тисячі сто гривень 27 к.).

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у сумі 605грн 60к.

Згідно з ч. 1 ст. 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

Відповідно до ст. 308 КУпАП у разі не сплати правопорушником штрафу у строк, установлений ч. 1 ст. 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби і у порядкупримусовоговиконання постанови з правопорушника стягуєтьсяподвійнийрозмір штрафу, зазначеного у постанові про стягнення штрафу.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя

Київського апеляційного суду О.В. Желепа